CC BY
159
Грошово-кредитний мультиплшатор т е коефщентом, який визначае спроможнiсть банювсько! системи збiльшувати пропозищю грошей внасль док заходiв центрального банку. У процес грошово-кредитно! мультиплжацй на грошовий ринок потрапляють борговi та депозитнi грошовi iнструменти, де визначаеться !х ринкова цiль.
Державне регулювання грошово! пропозицй через використання емюй грошей е концептуально обумовленим i здiйснюеться вiдповiдно до цшей певно! грошово-кредитно! полiтики. У сучасних ринкових економшах вщ-мовляються вщ концептуально! одноманiтностi i намагаються використати переваги вЫх напрямiв монетарно! теорй.
Протиставлення рiзних аспектiв формування грошово! пропозицй мае бiльше теоретичне значення. У грошових системах складовi грошово! пропозицй iнтегруються в грошову масу. Можна лише акцентувати увагу на струк-турi грошово! пропозицй залежно вiд розвитку економiчних та товарно-гро-шових процесiв.
У найбшьш широкому сенсi пiд грошовою пропозищею розумiють за-гальний обсяг грошей в економщь При вимiрi пропозицй грошей розмежову-ють теоретичний та емшричний пiдходи. що пов'язано з рiзною цiльовою спрямованiстю результатiв аналiзу. У пропозицй грошей об'еднуються два ос-новних джерела !х надходження: екзогенний та ендогенний. Протиставлення рiзних аспектiв формування пропозицй грошей мае бшьше теоретичний характер. У практичнш площинi намагаються використати переваги вшх концепту -альних пiдходiв для шдвищення ефективностi грошово-кредитно! полiтики.
Лггература
1. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1999. - С. 107.
2. Грош1 та кредит/ За ред. М.1. Савлука. - К., 2002. - С. 127.
3. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: Инфра-М, 2000. - 247 с.
4. Мишкш Ф.С. Економша грошей, банювсько! справи 1 фшансових ринюв. - М.: Основи, 1998. - 53 с.
5. Словарь современной экономической теории Макмиллана/ Общ. ред. Пирса Д.У. -М.: Инфра-М, 1997. - 33 с.
6. Челноков В.П. Банки и банковские операции. - М.: Высш. шк., 1998. - 233 с.
УДК 334.722:336.564 Здобувач А.Р. Огоновський - Rbeiecbm КА
СИСТЕМА ПОДАТК1В В УКРА1Н1 ТА ОСНОВН1 НАПРЯМИ II
РЕФОРМУВАННЯ
Сформульовано авторське бачення видiв податюв, ix класифшацп та структу-ризацп. На 0CH0Bi вiтчизняного та цивiлiзацiйного досвiду окреслено основш напря-ми реформування податковоi системи Украши.
Competitor A.R. Ogonovski - L'viv commercial academy The system taxis in Ukraine and the general outright of it reforming
In the article is forms the authors showing sorts taxis, it classify and structure. It is outlines the general outright reforming taxis system Ukraine at the basis of the national and civilization experience.
Вступ. За роки незалежност в Укра!ш загалом сформовано податкову систему, яка дае змогу мобiлiзувати грошовi ресурси у дохщнш частинi бюджету, здшснити !х розподiл i перерозподш та використання на задоволення невщкладних економiчних i соцiальних потреб суспшьства та його членiв. Але процес подальшо! розбудови податково! системи, 11 вдосконалення не завершено. До цього часу не затверджено Верховною Радою Укра!ни податко-вий кодекс, хоча його проект давно поданий до Верховно! Ради.
1снуюча в Укра!ш податкова система тддаеться гострш критицi не лише науковщв-економюта, полiтикiв, але й господарникiв, як постiйно скар-жаться на надмiрно високi податки, через як у тдприемств вимиваються обь говi кошти. Це й справдi так. Але таке податкове навантаження зумовлене об'ективними причинами. Суть проблеми в тому, що в умовах економiчно! кризи: зниження виробництва, безробггтя, зубожiння населення - бюджет за-лишаеться основним джерелом фшансування не лише витрат, пов'язаних з ор-ганiзацiею оборони кра!ни, забезпечення правопорядку у суспшьств^ а також соцiального захисту населення, утримання сощально-культурно! сфери. Нинi щ витрати з бюджету здiйснюються на мшмально допустимому рiвнi, скоро-чувати !х ще бiльше неможливо. Це могло б призвести до сощального вибуху.
До того ж, як показуе досвщ проведення реформ у рядi розвинених кра!н, зменшення податкового тягаря на роб^ниюв не приводить до швидко-го розширення виробництва i адекватного зростання бюджетних доходiв.
За оцiнками рiзних економiко-математичних моделей, побудованих для кра!ни з розвиненою ринковою економжою, тривалiсть зовнiшнього лагу з моменту зниження податкового навантаження до зростання доходiв бюджету становить 2,5-3 роки. Позитивш ж змши у темпах економiчного зростання проявляються шзтше [1, 2].
Водночас зниження податкового навантаження на виробника неодмш-но веде у першi роки впровадження нового порядку оподаткування до втрат бюджетних доходiв i зменшення сощальних виплат населенню. Навггь США, з !х надпотужним економiчним потенцiалом при проведеннi податково! ре-форми 1981-86 рр. не вдалося уникнути важкого бюджетного дефiциту i ско-рочення видаткiв на сощальш програми. Що вже говорити про Украшу з !! напiвзруйнованим виробничим потенщалом, зруйнованою системою сощаль-ного захисту населення. До того ж, слщ мати на уваз^ що в умовах привати-заци тдприемств, масово! !х збитковостi немае реально! можливост перек-ласти на них яку-небудь частку тих сощальних витрат, яю здшснюються з бюджету. Тому заходи зi зниження податкового тягаря на виробниюв мають бути ретельно виважеш, а податкова система держави науково обгрунтова-ною, здатною забезпечити безперешкодне виконання державою функцiй, покладених на не! Конституцiею.
За розрахунками економю^в, в Укра!нi при рiвнi виробництва на початку ХХ1 ст. для забезпечення передбачених ддачим законодавством сощ-альних потреб, потрiбно у доходну частину бюджету, а також у пенсшний та iншi соцiальнi фонди спрямувати не менше 39-40 % ВВП [2]. Зменшення ще! частки загрожуе зниженню рiвня пенсiйного забезпечення, заробiтно! плати
працiвникам бюджетно! сфери, появи проблем утримання державного апара-ту, боездатно! армiï, здшснення державою правоохоронних й iнших функцш.
Перш нiж перейти до ан^зу податковоï системи Украïни, ïï структу-ри, зупинимося на окремих питаннях термшолопчного характеру. Це потрiб-но тим бшьше, що iснують розбiжностi в трактуваннi окремих категорiй по-датково1' системи. Окремi економiсти шд цiею категорiею розумiють систему податюв. Зокрема В.А. Андрущенко i Ю.1. Ляшенко пишуть: "Уся сукупнiсть податюв, взаемопов'язаних та класифiкованих на основi певних ознак, виок-ремлюе податкову систему" [3]. 1дентичне визначення податково!" системи знаходимо у працi О. Д. Василика "Податкова система Украши" [2]. У наведе-нiй цитатi автори ведуть мову про систему податюв, а не про податкову систему. Останне поняття значно ширше, осюльки воно включае ще весь апарат державно1' податково1' служби, податково-правове законодавство, яю забезпе-чують справляння податюв, контрольно-ревiзiйноï служби з матерiально-тех-нiчною базою, характеристики податково1' системи. Назваш вище автори роз-рiзняють "наукову податкову систему" i "нащональну податкову систему". До першо1' вони вщносять "опис гiпотетичноï сукупностi податюв у свпш певних теоретичних положень, а також класифшащю всiх вщомих податкiв, безвiдносно до 1'хнього походження, за ознаками 1'хньо1' схожостi та вщповщ-ностi фiнансовим потребам абстрактно:' держави" [3]. Це, по сут^ загальноте-оретичне, абстрактне визначення податковоï системи. На вiдмiну вiд та^ на-уковоï абстракци нацiональна податкова системи ними розглядаеться, як реально сформована на певний момент сукупшсть податюв i форм оподатку-вання конкретноï держави. Але ж податкова система будь-якоï краши мае грунтуватися на наукових принципах, виражати реальш форми фiнансових вiдносин мiж платниками податкiв i державою. Без цих вимог до формування податковоï системи, вона не буде ефективною, не забезпечить реалiзацiю тих функцш, яю на неï покладаються.
Бшьше того, з огляду на те, що бшьшють держав е багатонащональни-ми утвореннями i лише в окремих державах проживае населення однiеï на-цiональностi, визначення податкових систем окремих краш, як нацiональнi, е не коректним, осюльки не вщбивае реальноï дiйсностi. Тому такий подш податкових систем, на нашу думку, е надуманим, не виражае реальних еконо-мiчних вiдносин у суспшьствь Кожнiй краïнi властива своя податкова система i залежить вона насамперед вщ форми власност на засоби виробництва, характеру економiчних вiдносин, форми державного устрою тощо.
Вирiшальний вплив на характер податковоï системи, ïï ефективнiсть мае рiвень розвитку продуктивних сил, величина доходiв господарюючих суб,ектiв, рiвень добробуту населення. Водночас податкова система мае зво-ротнш вплив на виробництво - вона може сприяти його розвитку, а може й гальмувати. Завдання кожноï влади полягае у формуванш такоï податковоï системи, яка б сприяла розвитку виробництва, осюльки це е виршальною умо-вою збшьшення надходжень у доходну частину бюджету. Досвщ показуе, що у крашах, в яких як загальний обсяг виробництва ВВП, так i в розрахунку на душу населення вишд, ширшi можливост для формування бшьш вагомих бю-
джетних доходiв. Населення, яке отримуе вишд доходи, спокiйнiше сприймае пiдвищення податкового навантаження, оскiльки усвiдомлюе, що таке зрос-тання забезпечить вiдповiдне розширення сощальних виплат з бюджету.
Постановка завдання. Метою нашо! статтi е сформулювати авторсь-ке бачення видiв податкiв, !х класифжацп та структуризацй та на основi вгг-чизняного й цившзацшного досвiду окреслити основш напрями реформуван-ня податково! системи Украши.
Результати. В Укра!ш податкове законодавство формувалося в умо-вах переходу вщ командно-адмшстративно! системи до соцiально-орiентова-но! ринково! економiки. Податкове законодавство, яке юнувало за чашв планово-директивного розвитку економiки, не вщповщало новим сощально-еко-номiчним реалiям, що склалися у 90-х роках минулого столггтя в Укра!ш. Його потрiбно було формувати заново. Ця робота розпочалася без належних науково-теоретичних розробок, значною мiрою шляхом проб i помилок. За-садничi принципи державно! податково! полiтики розроблялися не лише шд впливом об'ективних соцiально-економiчних процесiв, а й пiд тиском поль тичних чинникiв. Незважаючи на трудношд, властивi перехiдному перiоду, податкова система у 1992-97 рр. загалом була сформована, У Закош "Про внесення змш до Закону "Про систему оподаткування", прийнятому у 1997 р., сформульоваш не лише засадничi принципи органiзацi! податково! системи, а й визначеш види податкiв i зборiв, обов'язкових платежiв до дер-жавних цiльових фондiв Укра!ни [4].
У закош зазначено, що в Укра!ш справляються загальнодержавш по-датки i збори (обов,язковi платеж^ та мiсцевi податки i збори. До загально-державних податкiв i зборiв, платежiв вiдносяться податок на додану вар-тiсть, акцизний збiр; податок на прибуток пiдприемства, податок на доходи фiзичних осiб; податок на нерухоме майно, нерухомють, мито; плата (податок) на землю; податок на промисел та iншi види податюв, платежiв. Всього у перелжу !х значиться 21 вид.
К^м загальнодержавних податкiв i зборiв у бюджет мiсцевих органiв влади вноситься 14 видiв мiсцевих податюв i зборiв, в тому чи^ такi, як податок з реклами, комунальний податок, готельний, ринковий, курортний збори та iншi види податюв.
Сукупшсть названих податюв е основним джерелом наповнення фь нансовими ресурсами доходно! частини бюджету кра!ни.
В економiчнiй лiтературi широко використовують показник податкового навантаження на вартють валового внутршнього продукту. В Укра!ш у 2000-04 рр. питома вага податюв на ВВП стабшзувалася на рiвнi 18,1-20,6 %.
У формуваннi бюджетних доходiв роль окремих податюв не однакова. Це видно з наведено! табл. 2 структури основних податюв. Шд структурою податюв розумшть сшввщношення мiж рiзними видами податкових надхо-джень у доходну частину бюджету, виражену у вщсотках. Це сшввщношення постiйно змшюеться пiд впливом змiн у податковому законодавствi у сферi виробництва (темпи приросту (спаду) виробництва ВВП, рiвня рентабельности заробiтно! плати, шших видiв доходiв населення тощо).
Табл. 1. Динамша податкових надходжень у зведений бюджет Украти i Кхня _часткау ВВП I бюджетiу 1996-2004 рр. (млрд. грн.) *_
Показники Роки
1996 1998 2000 2001 2002 2003 2004
Валовий внутршнш продукт 81,5 103,9 170,0 201,9 220,6 263,7 344,8
Доходи зведеного бюджету 30,2 28,9 48,7 54,9 61,9 75,3 90,6
у тому числ1:
Податков1 надходження 20,6 22,3 31,3 36,7 45,4 54,3 63,2
Питома вага податшв:
ВВП 25,3 21,6 18,4 18,1 20,6 20,6 18,3
у зведеному бюджет! 68,2 77,2 64,3 66,8 73,3 72,1 69,8
*Розраховано за: 1) Статистичний щор^чник "Укра!на". - 2001. - С. 56-57;
2) Статистичний щор^чник "Укра!на". - 2003. - С. 63-67;
3) Статистичний щор^чник "Укра!на". - 2004. - С. 39-54.
Табл. 2. Динамка I структура доходiв зведеного бюджету Украти у 1998-2003 рр.*
Роки 1998 2000 2001 2002 2003
^ м ^ м ^ м ^ м ^ м
Види податшв рн \0 о4 а и §е \0 о4 а и \0 о4 а и \0 о4 а и §е \0 о4
Всього податкових надходжень у:
- % до загальних надходжень 22,3 100 31,3 100 36,7 100 45,4 100 54,3 100
- % до заг. доходов 72,2 64,3 66,8 73,3 72,1
з них:
I. Прям^ податки 13,5 60,5 18,5 59 ,1 21,9 59,7 25,4 56,0 32,9 60,6
водночас:
1. Податок на прибуток 7,9 35,4 7,7 24,6 8,3 22,6 9,4 20,7 13,2 24,3
2. Подоходний податок з громадян 3,6 16,1 6,4 20,4 8,8 24,0 10,8 23,8 13,5 24,8
3. Податок на власшсть 0, 1 0,5 0,5 1,6 0,6 1, 6 0,6 1,3 0,6 1, 1
4. Плата за використання природ-
них ресурсов, 1,4 6,3 2,0 6,4 2,2 6,0 2,4 5,3 2,8 5,2
водночас на землю 1,4 6,3 1,4 4,4 1,6 4,3 1,8 4,0 2,0 3,7
5. 1нш1 податки 0,5 2,2 1,9 6,1 2,0 5,5 2,2 4,94 2,8 5.2
II. Непряма податки 8,8 39,5 12,8 40,9 14,8 40,3 20,0 4,0 21,4 39,4
1. Податок на додану вартють 7,5 33,6 9,4 30,0 10,3 28,1 13,5 29,7 12,4 22,8
2. Акцизний з61р 1,1 4,9 1,8 5,8 2,6 7,1 4,1 9,0 5,2 9,6
3. Мито 0,2 1,0 1,6 5,1 1,9 5,1 2,4 5,3 3,8 7,0
*Розраховано за: 1) Статистичний щор^чник Укра!ни, 2001. - С. 56-57.
2) Статистичний щор^чник Укра!ни, 2003. - С. 63.
З уЫх видiв податюв домшують ПДВ, податок на прибуток шд-приемств, корпорацiй, податок на доходи громадян. Щ три види податюв були i залишаються основними бюджетонаповнювальними джерелами. 1хня пи-тома вага у сукупних податкових надходженнях у 1998 р. сягла 85,1 %. Щоп-равда, в наступш роки ця частка знизилася i становила у 2003 р. 61,9 % (табл. 2). Найбшьший вплив на цей процес мало зниження надходжень у бюджет вщ ПДВ. Питома вага цього податку у сумарних податкових надходженнях скоротилася з 35,4 % у 1998 р. до 24,3 % у 2003 р. Натомють зросла питома вага шших видiв податюв - податку на доходи громадян, акцизних податюв, мита, плата за природш ресурси. Зокрема, частка податку на доходи громадян у сукупних податкових надходженнях шдвищилася з 16,5 % у
1998 р. до 24,8 % у 2003 р. Основною причиною цього було динамiчне тдви-щення зарплати i шших видiв доходiв, що мало мюце у 2000-03 рр. За соць
ально-економiчним змiстом об'екта оподаткування вся сукупшсть податюв подшяеться на двi групи: прямi i непрямi (опосередкованi) податки.
При прямому оподаткуванш об'ектом оподаткування безпосередньо е дохщ пiдприемства, фiзичноï особи, майно, ресурси, якi використовуються товаровиробником (земля, виробничi фонди). До прямих податюв вщносять-ся податки на прибуток, податок на доход фiзичних оЫб, податок на майно тощо. Непрямi оподаткування вживаються при реашзацп товарiв, наданнi послуг. Платником податку в цьому випадку е покупець, вш же споживач купленоï продукци або отриманих послуг. Непрямi податки - це податки на споживача. Осюльки споживачами товарiв, послуг практично е все населення краши вщ малого до великого, то це дае змогу досить ефективно використо-вувати його фюкальш можливост для мобiлiзацiï грошових ресурсiв. Цьому сприяе i простота його збору - податок сплачуеться при покупщ товару, або при отриманш послуг. Податковi ставки при непрямих податках визначають-ся державою, де основним чинником, що впливае на ix величину, е попит на товар, послуги. Але, осюльки рiзнi товари вщграють неоднакову сощальну роль у житл людини, то цi ставки у виглядi акцизних зборiв регулюе держава. Найвищд акцизнi збори на алкогольш напоï, предмети розкошу.
Як i в розвинених крашах Заходу в Украш у структурi податкiв пере-важають прямi податки, ïx частка у 1998-2000 рр. коливалася в межах 56,0 % (2002 р.), 60,6 % (2003 р.). Частка непрямих податюв у щ роки стабшзувала-ся на рiвнi 39-40 % (табл. 2).
Серед непрямих податюв найбшьш динамiчно зростали надходження в бюджет вщ акцизного збору й справляння мита. За вщносно невеликий пе-рюд 1998-2003 рр. надходження вiд цих платежiв вiдповiдно зросли у 4,7 i 8,5 раза i мають ч^ко виражену тенденщю для подальшого зростання.
Структура податковоï системи залежить не лише вiд сощально-еконо-мiчного складу податкiв, а й вщ державного устрою, суспiльного ладу у кра-ïнi. В Украïнi вщповщно до податково-бюджетного законодавства, податки подшяються на загальнодержавнi i мiсцевi. До загальнодержавних належать найбiльш вагомi податки - ПДВ, податок на прибуток шдприемства, акциз-ний збiр, державне мито та деяю iншi. Всього у перелжу Закону "Про систему оподаткування" зазначено понад 20 таких податюв. Вони дають бшьше 90 % податкових надходжень у консолщований бюджет краши.
До мюцевих податюв i зборiв належать податок на рекламу, комуналь-ний податок, збори (обов,язковi платеж^ - готельний збiр, збiр за припарку-вання транспортних засобiв, ринковий збiр, збiр за видачу права на квартиру, курортний збiр, збiр на видачу дозволу на розмщення об,ектiв торгiвлi та ш-шi подiбнi збори. Всього таких податюв i зборiв у Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 10 травня 1995 р. нараховуеться 17. Слщ зауважити, що право на впровадження мюцевих податюв i зборiв вiдповiдно до закону "Про мiсцевi ради та регюнальне самоврядування" надано мiсцевiй владi. тимчасом мюце-вi податки i збори, незважаючи на ïx велику юльюсть, у формуваннi мiсцевиx бюджетiв не забезпечують ïx наповнення потрiбними фшансовими ресурсами. Як i рашше, мiсцева влада не може обштися без фiнансовоï пiдтримки
центральних оргашв влади, що концентруе у сво1х руках основнi фiнансовi ресурси. До того ж, чгтко проявляеться тенденщя до зростання доxодiв державного бюджету i вщповщного зменшення частки мюцевих органiв влади. Якщо у 1996 р. питома вага мюцевих оргашв влади у консолщованому бюджет становила 44 %, то у 2001-03 рр. вона знизилася вщповщно до 27-26 % [5]. До того ж бшьша частка цих фшансових ресурЫв формуеться за рахунок трансферов, грошових надходжень з державного бюджету. Навгть бюджети мют, де можуть обштися без цих ресурЫв. В останнi роки бшьше, шж 30 % доxодiв мiсцевиx бюджетiв утворюються за рахунок мюцевих податкiв i збо-рiв, а 70 % - за рахунок централiзованого бюджету. "Ми стали свщками аб-сурдноï фiнансовоï политики, - говорив Президент Украши В. Ющенко на Всеукрашських зборах представниюв мiсцевиx органiв влади, - Спочатку 90 % уЫх обiгiв з фюкальних операцiй передаються у Кшв, а далi з Киева "один дядько" спрямовуе ïx по областях" [6]. Цю ситуащю потрiбно виправ-ляти. Необxiдно збiльшити питому вагу мюцевих органiв влади у загально-державних податках за рахунок зменшення частки централiзованого бюджетного фонду. Розширення податковоï бази мiсцевоï влади, забезпечення ïï не-обxiдними фшансовими ресурсами для виконання закрiплениx за нею функцш - е виршальною умовою подальшого розвитку демократичних засад у мюцевому самоврядуваннi.
За рахунок податюв в Украш формуються позабюджетш цiльовi фь нансовi фонди. До таких фондiв вiдповiдно до чинного законодавства вщно-сяться: пенсшний фонд, фонд соцiального страхування з тимчасовоï втрати працездатностi, фонд загального обов'язкового страхування на випадок без-робiття, фонд соцiального страхування вщ нещасних випадкiв на виробниц-твi та професiйниx захворювань. Грошовi ресурси названих фондiв не вклю-чаються до бюджету i е незалежними фшансовими формуваннями як з точки зору ïx утворення, так i витрачання грошових ресурЫв. Кожен з названих фондiв, як i бюджетш доходи, утворюеться за рахунок вщповщних податко-вих платежiв, зборiв. I тому методолопчно буде правильно при визначенш податкового навантаження на економжу, ВВП брати не лиш податки, яю над-ходять у бюджет, а й т податковi платеж^ за рахунок яких утворюються цен-тралiзованi цiльовi фонди. У 2003 р. системою пенсшного Джерелом попов-нення соцiальниx страхових фондiв е та частина ВВП, яка надходить у щ фонди у виглядi податюв на доходи юридичних i фiзичниx оЫб. У 1998 р. з ВВП у щ фонди надшшло 11 млрд. грн. (10,1 % ВВП), а у 2003 р. - забезпечення в Украш охоплювало 14 млн. громадян i близько 31 млн. застрахова-них ошб. Разом це становить 71 % населення краши [7].
27,9 млрд. грн. (10,5 % ВВП) у поточних цшах [5]. Разом з бюджетни-ми коштами, яю формуються за рахунок податюв, вся ïx^ сума становила у 1998 р. 32,4 млрд. грн., а у 2003 р. - 82,2 млрд. грн., або майже 31 % ВВП вщ-повщного року (табл. 3).
Зменшити податкове навантаження за цей вщносно незначний перюд вдалося завдяки абсолютному збшьшенню ВВП у юнщ минулого, на початку нового XXI ст. Протягом 2000-03 рр. його виробництво зросло на 32,9 % по-
р1вняно з 1999 р. Ще динамiчнiше розвивалася промислов1сть, обсяги виробництва яко! за цей час зросли на 60,3 % [8]. Саме це дало можливють, не зни-жуючи бюджетш видатки на сощальш та 1нш1 потреби суспiльства, ютотно зменшити податкове навантаження на економшу кра!ни.
Табл. 3. Податкове навантаження та його структура в Укра'н 1998-2003 рр. _(у факт. цшах) - гривш*_
Роки 1998 2000 2001 2002 2003
Види податкiв млрд. % млрд. % млрд. % млрд. % млрд. %
грн. грн. грн. грн. грн.
Валовий внутр^шнш продукт 102,6 100 170,0 100 204,0 100 223 100 266,2 100
Усього податкових надходжень, 33,3 32,4 44,3 26,0 55,7 27,2 69,4 31 ,1 82,2 30,9
водночас:
прямих 18,5 31,1 18,5 10,9 21,9 10,9 25,4 11,4 32,9 12,4
непрямих 8,8 8,6 12,8 7,5 14,8 14,8 20,0 8,9 21,4 8,0
Платежi у позабюджетн^ фонди** 11,0 10,7 13,0 7,6 19,0 19,0 24,0 10,8 27,9 10,5
*Розраховано за: 1) Статистичний щор^чник Укра!ни, 2001. - С. 56-57.
2) Статистичний щор^чник Укра!ни, 2003. - С. 63-57.
**До загальнодержавних позабюджетних фондов належать: пенсшний фонд Укра!ни, фонд социального страхування з тимчасово! втрати працездатносп, фонд обов'яз-кового державного социального страхування на випадок безроб^ття та фонд социального страхування вщ нещасних випадюв та професшних захворювань
Спiвставлення податкового навантаження на ВВП в Укра!ш i в розви-нених кра!нах св1ту свiдчать про те, що цей показник ниш у нас значно ниж-чий, шж у зарубiжних кра!нах. У 90-х роках минулого стол1ття частка бю-джетних надходжень в бюджет США становила 31 %, Япони - 31 %, Англи -37 %, Канади 37 %, Нiмеччини - 38 %, Ггали, Франци - 44 %, Бельги - 46 %, Нiдерландiв - 44 %, Дани - 52 %, Швеци - 61 %. Тож скарги платниюв по-даткiв i !хн1х ло61ст1в у Верховнiй Радi на шдм1рно висок1 податки необгрун-тованi. Водночас податкове навантаження не е шдм1рно малим, як здаеться уряду, якому постшно не вистачае бюджетних кошт1в для задоволення сощ-альних, економiчних потреб суспiльства. Для вирiшення ще! проблеми влада пост1йно вдаеться до вишукувань дедалi нових i нових податкових надходжень, вбачаючи у цьому чи не единий спос16 збшьшення фшансових ресур-с1в у казну держави. М1ж тим, виршення проблеми лежить не у сферi розпо-д1лу ВВП, а у виробництвь Нин1 в Укра!нi обсяг виробленого ВВП на душу населення на порядок i бшьше менший, шж у розвинених кра!нах, вш у 1,5 раза менше, шж його вироблялося у вiсiмдесятих роках минулого столггтя i як його не розподшяй 1стотно не збшьшиш н1 доходи бюджету, н1 доходи населення, шдприемств. Тому головну увагу мае бути зосереджено на вироб-ництв1, його розширеннi i вщродженш на базi використання ново! техшки, використання прогресивних технологiй. Зростання виробництва ВВП дасть можливють i без шдвищення податкових ставок з61льшити податковi надхо-дження в бюджет, страховi фонди. Зростуть доходи i платниюв податюв.
В1дмшност1 у загальному р1вш оподаткування в Укра!нi, як i в окре-мих кра!нах ринково! економiки, пояснюються ступенем розвитку i моделлю ринково! економiки i властивими !й масштабами та формами державного ре-гулювання, ступенем перерозподiлу ВВП. Вщносно низький рiвень такого
перерозподiлу в Укра!ш. З розвинених кра!н свггу найменшi масштаби пере-розподiлу державою ВВП характеры для американського варiанту ринково! економки та японсько! модель У США це зумовлено використанням податко-во! полiтики як засобу державного регулювання розвитку економжи, вико-ристання податкового механiзму для сприяння розвитку виробництва. А це потребуе низького податкового навантаження у кра!ш ^ зокрема, податку на прибуток, який тут становив у 1998 р. всього 7,6 % вщ його величини.
Динамжа структури податюв в Укра!нi вiдображае постiйнi змши у нiй, що е наслщком нестабiльностi податкового законодавства, внесення в нього доповнень, корективiв, якi далеко не завжди сприяють !! вдосконаленню. Усе це несприятливо впливае на розвиток економ^, фiнансовий стан кра!ни.
Порiвняльний аналiз структури податкiв в Укра!ш i розвинених кра-!нах заходу, Японi! свiдчать, що мiж ними iснують iстотнi вiдмiнностi, обу-мовленi особливостями розвитку економiки Укра!ни у перехiдний перiод державного ладу, рiвнем розвитку продуктивних сил (табл. 4).
Як видно з наведених показниюв, у структурi податюв розвинених кра-!н мае мюце висока питома вага особистого подоходного податку громадян -вiд 21,8 в Япони до 36,9 у Швеци. Тiльки у Францi! частка цього податку ста-новить всього 11,3 %, майже така ж, як в Укра!ш у цей рж. У Франци, як i в Укра!нi, вiдносно мала частка шдив^ального подоходного податку компен-суеться вщрахуваннями значно! частки доходiв, переважно фiзичних осiб, у фонди сощального страхування. У Францi! у сукупних податках вони сягають майже половину, в Укра!ш - третину. З наведених у табл. 4 показниюв видно, що роль рiзних видiв податюв у рiзних кра!нах неоднакова у формуванш бю-джетних, сощальних фондiв.
Табл. 4. Структура податкових надходжень в бюджети окремих крат
розвинено'1 ринково1 економ'иш Украти (1998) в %*
Кра!ни Види податк1в
особистий подоходний податок податок на споживання (ПДВ), акцизи ввдрахування на сощальне страхування податок на при-буток шш1 подат-ки разом
США 30,5 17,0 30,2 7,6 14,7 100
Канада 34,6 26,0 26,0 8,4 5,0 100
Шмеччина 28,8 24,4 38,4 7,1 1,3 100
Франц1я 11,3 29,2 46,6 8,2 9,7 100
Великобритан1я 26,5 30,2 19,0 13,6 10,7 100
Япон1я 21,8 14,0 25,1 22,4 16.7 100
Швец1я 36,9 27,0 26,2 4,2 5,7 100
Укра!на 10,8 26,4 33,0 23,8 6,0 100
*Василик О.Д. Теор1я ф1нанс1в. - К.: НАС, 2000. - С. 222
Наприклад, у Швеци частка податку на прибуток становить лише 5,7 % загального обсягу податкових платежiв, а в Япони цей показник пере-вищуе 22 %. Така ж диференщащя i на iншi види податюв. Це пояснюеться вщмшностями податково!, сощально! полiтики у рiзних кра!нах, рiзним пiд-ходом до формування доходiв державно! казни.
Слiд зауважити, що за сучасного стану розвитку економжи Украши, який характеризуемся низьким piBHeM рентабельностi шдприемств, невисо-кою заpобiтною платою pобiтникiв, масовим безробпгям, - перспективи зростання частки прямих податюв в Укра"ш в найближчий час немае. Зрос-тання може бути забезпечене лише за умови зростання виробництва, його ефективност^ шдвищення прибутковост пiдпpиемств, iстотного збшьшення заpобiтноï плати i ïï частки у стpуктуpi ВВП. За вЫма цими показниками Ук-раша дуже вщстае вiд розвинених кpаïн. Так, у 90-х рр. минулого столптя частка заpобiтноï плати у ВВП США становила 60,0 %, в Япони - 56,4 %, у Шмеччиш - 54,5 %, а частка прибутку у ВВП вщповщно: 30,8, 37,0 i 34,2 %о. А в Укра"ш у 1997 р. при питомш вазi прибутку у ВВП 6,2 % частка зарплати становила всього 25,5 % [9]. Мало що змшилося в Укра"ш з цим i в наступш роки - зарплата залишаеться низькою, ïï частка в новостворенш вартост е малою, низька прибутковють пiдпpиемств, а майже половина з них у 2001-03 рр. була збитковою. Мiж тим, лише за рахунок збшьшення доходiв тд-приемств i населення можна забезпечити не лише зростання надходжень у бюджет податкових надходжень, а й полшшити ix структуру за рахунок зростання частки прямих податюв.
Висновки. На сучасному еташ розвитку економжи Украши актуальною проблемою е вдосконалення податковоï системи, яка мае забезпечити, з одного боку, зниження податкового навантаження на товаровиробника i бшьш справедливий його розподш мiж платниками податюв та, з другого боку, стимулювати виробництво i зростання доxодiв населення.
Податковi надходження в бюджет мають зростати не за рахунок шдвищення податкових ставок, а шляхом розширення бази оподаткування, шдвищення iндивiдуальноï заpобiтноï плати та зростання прибутку господарю-ючих суб'ек^в.
Податкова система повинна спиратися на загальновизнаш принципи оподаткування з врахуванням юнування конкретних eкономiчниx умов в Ук-pаïнi i носити стимулюючий характер. Держава повинна активно використо-вувати систему податюв для впливу на основш чинники виробничо-госпо-дарського процесу, заробгтну плату, виpобничi фонди i piвeнь прибутковост виробництва.
Змiни у систeмi оподаткування мають вщбуватися у комплeксi з ре-формуванням оплати пpацi, пенсшного забезпечення, удосконалення системи соцiального захисту населення.
Збшьшення податкових надходжень у бюджет мае забезпечуватися шляхом скорочення, а в окремих випадках повноï лжвщаци податкових пшьг. Пшьги мають носити тимчасовий i цшьовий характер. У pазi нецшьо-вого використання фшансових peсуpсiв, заощаджених за рахунок пшьг, таю кошти мають вилучатися в бюджет.
Збшьшення грошових ресурЫв у бюджет може бути забезпечено за рахунок диференщаци податкових ставок подоходного податку громадян. В основу та^ диференщаци треба покласти величину доxодiв платникiв податюв. Основу податковоï системи мають становити пpямi податки, для яких
об'ектом оподаткування е доходи фiзичних, юридичних oci6, майно, земля, виробничi ресурси, каттал.
Непрямi податки повиннi використовуватися переважно у формi акци-3iB для додаткових залучень у дохiд бюджету грошових ресурсiв, а також об-меження споживання окремих товарiв (алкогольних, тютюнових виробiв), ви-лучення надприбутюв, отриманих внаслiдок монополiзацil виробництва ринку окремих видiв продукцп, надання послуг.
Збшьшення питомо! ваги мюцевих податкiв за рахунок розширення бази оподаткування мюцевими податками i зборами, а також збшьшення час-тки мюцево! влади у загальнодержавних податках.
Подальше вдосконалення митних ставок як засобу вдосконалення оподаткування у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Замiсть окремих податкових закошв, якi регулюють справляння податюв запровадити единий постiйний кодекс на вс види податкiв з ч^ко виз-наченим механiзмом !х справляння.
Вищезгадаш напрями реформування податково! системи Украши цш-ком вiдповiдають основним засадам формування податково! системи вщобра-женими у свiтовому податковому кодекс^ розробленим за завданням ООН. Вони полягають у тому, щоб: 1) у крш'ш ринково! економiки запроваджувати единий постшний податковий кодекс на вс податки, замiсть окремих закошв на кожний з !х видiв; 2) вiдмовитися вiд протекцiйних податюв, що е умовою штеграци у свггову економiку; 3) вiдмовитися вщ податкових пiльг, замiнити !х субсидшванням; 4) податкове законодавство мае враховувати економiчнi i соцiальнi особливостi розвитку краши; 5) створювати ефективнi дiючi i висо-кокомпетентнi податковi служби.
Лггература
1. Василик О.Д., Павлик К.В. Удосконалення податково! системи Украши// Фшанси Укра!ни. - 1997, № 10. - С. 38.
2. Василик О.Д. Податкова система Украши: Навч. пос. - К.: ВАТ "Пошграфкнига", 2004. - С. 93.
3. Андрющенко В.А., Ляшенко В.1. Економ1чш та иозаеконом1чн1 аспекти оподаткування// Фшанси Украши. - 2005, № 1. - С. 37.
4. Закон УкраТни "Про внесення змш до Закону Украши "Про систему оподаткування". Розд. I// Голос Украши. - 25 березня 1997 р.
5. Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши "Про внутр1шнш i зовшш-нш стан Украши в 2003 р. - К., 2004. - 225 с.
6. Не розподш влади, а гармошзащя управляння// Урядовий кур'ер. - 2005. - 29 кв^ня.
7. Закревський В., Дмитренко С. Система сощального страхування: шляхи i методи вдосконалення// Праця i зарплата. - 2004, № 10. - С. 5.
8. Соколовська А.М. Податкова система Украши в контекст св^ового досвщу// Фшанси Украши. - 1998, № 7. - С. 77.
9. Бобик Л., Борсук Р., Давиденко С., Остапенко Л. Податкове реформування в Укра-!ш i напрями удосконалення// Економша Украши. - 1998, № 8. - С. 15.
