CC BY
69
a) there are certain gaps in national legislation to determine the definition of maritime personality State in its national and international aspects;
в) there are certain gaps in national legislation establishing the legal regime of important maritime spaces as the territorial sea and the continental shelf;
c) acute problem for Ukraine is undetermined maritime borders with two neighboring countries: Romania and the Russian Federation, which represents a significant threat to the national security of Ukraine, and can intensify problems of military, economic, legal, environmental, demographic and social issues.
Keywords: legal personality, international legal personality, international maritime legal personality.
УДК 342.25; 342.34; 352.001.36
С. Ф. Вишневський
СИСТЕМА ФУНКЦ1Й ОРГАН1В САМООРГАШЗАЦП НАСЕЛЕНИЯ: ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ТЕОР11
У cmammi досл1джуються основт функци оргатв самооргатзацИ населения як суб'ект1в мюцевого самоврядування в Украш, теоретичш та практичш проблемы ix реaлiзaцii. Визначено м^це функцт оргатв самооргашзацп населення в cиcmемi функцт м^цевого самоврядування. Визначеш i проaнaлiзовaнi основн критери класифтацп функцт оргатв самооргашзацп населення, а також надана обхрунтована характеристика системи функцт цих cуб'eкmiв м^цевого самоврядування, до^джуеться взаемозв'язок мiж окремими функщями, мехатзм ixреaлiзaцii.
Результати до^дження дають змогу iнcmиmуцiонaлiзувamи органи самооргашзацп населення в Украш у вiдповiдноcmi до мiжнaродно-прaвовиx cmaндaрmiв у гaлузi м^цевого самоврядування.
Ключов1 слова: органи самооргашзацп населення, mериmорiaльнa самооргашзащя, локальна демокрamiя, мшцеве самоврядування, питання мicцевого значення.
Постановка проблеми. Прийнятий у 2001 р. Закон Укра'ни «Про органи самооргашзацп населення», сприяв змщненню правового статусу оргашв самооргашзацп населення (дал! - ОСН), удосконаленню порядку i'x оргашзацп та д1яльносп, визначивши ix одшею з форм участ члешв територ1альних громад сш, селищ, мют, райошв у мютах у виршенш окремих питань мюцевого значення (частина перша ст. 3 Закону). Така законодавча фшсащя функцюнально" рол! ОСН дае тдстави оцшювати ix не лише в аспект! актив1зацп територ1альних громад, а i розглядати як функцюнальний елемент д!евосп конституцшного ладу.
Вперше за перюд конституювання шституту мюцевого самоврядування (дал! -МСВ) в Укрш'ш свого спещального законодавчого закршлення набув окремий суб'ект системи МСВ. Це, з одного боку, свщчить про особливу роль ОСН в процес становлення МСВ в Укрш'ш та вир!шення питань мюцевого значення. Адже ОСН - це единий суб'ект системи МСВ в Укрш'ш статус якого врегульовано окремим законом. З шшого боку - про актив1защю уваги держави до життед1яльносп людини за мюцем безпосереднього проживання, прагнення створити оптимальш нормативно-правов! умови для самооргашзацп жшешв.
Aнaлiз останшх до^джень i публтацп. У в1тчизняшй конституцшно-правовш наущ е чимало публшацш щодо ОСН, ix повноважень та правового статусу кер1вниюв
ОСН, оргашзацп д1яльност1 та мюця у систем! МСВ, тенденцш ix розвитку тощо. Зокрема, за останш роки в Укрш'ш захищеш ряд дисертацш, що вмщують науковий анал1з окремих аспекпв функцюнування ОСН. Йдеться, насамперед, про докторську дисертащю Н. В. М!шино'1 «Органи самооргашзацп населення: пор!вняльно-правове дослщження» (2010 р.) та кандидатськ дисертацп О. С. Орловського «Правовий статус оргашв самооргашзацп населення» (2004 р.), Д. В. Кольцово'1 «Органи самооргашзацп населення в систем! мюцевого самоврядування» (2006 р.), О. Г. Остапенко «Правовий статус та оргашзащя д1яльносп оргашв самооргашзацп населення в Укрш'ш» (2008 р.), В. Д. Бондаренка «Тенденцп розвитку оргашв самооргашзацп населення в Укрш'ш» (2009 р.) та А. А. Лукашенко «Повноваження оргашв самооргашзацп населення та статус ix кер1вниюв: стан i тенденцп розвитку» (2012 р.). Проте д1яльшсш аспекти правового статусу ОСН, а особливо такого його елементу як функцп ОСН - е майже не дослщженими, що зумовлюе актуальшсть ще'1 проблеми. Теор!я функцш ОСН виходить з законодавства Укра'ни, спираеться на досвщ роботи територ!альних громад, оргашв та посадових оаб МСВ, власне ОСН, а також досягнення науково'1 думки в галуз! МСВ, ряду шших правових дисциплш.
Метою ще'1 статп е комплексний анал!з системи функцш ОСН, основних шдход!в щодо ix класифшацп.
Виклад основного матергалу. Центральним питанням в теорп функцш ОСН е питання про ix класифшащю (систематизащю, подш, групування, категоризащю). В теоретичному вщношенш це, насамперед, питання вибору критерпв класифшацп та ч!ткого кер!вництва ними, а також рашш наведеним визначенням функцш ОСН, в практичному вщношенш - це питання повноти охоплення д1яльносп ОСН як суб'екпв МСВ та врахування об'ективно сформованого «подшу пращ» в мунщипальнш д1яльносп у середин! системи МСВ [2, с. 18].
Тому, розроблюючи класифшащю функцш ОСН, слщ спиратися на досвщ роботи територ!альних громад, оргашв та посадових оаб МСВ, а також на досягнення науково'1' думки в галуз! функцюнального анал!зу суб'екпв мунщипального права. З даного приводу в л!тератур! е багато точок зору, як! вщр!зняються одна вщ одно! за критер!ями класифшацп, р!вню диференщаци та штеграцп 1'х за шшими ознаками. Саме вщсутшсть ч!тких критерпв вщособлення окремих напрям!в i вид!в мунщипально!' д!яльносп подекуди не дозволяе однозначно визначити склад функцш ОСН.
Устшне р!шення питання про класифшащю функцш ОСН можливе лише за умовою, якщо ми виявимо будь-яю об'ективш критерп, що служитимуть вщправним пунктом класифшацп. Класифшащя функцш ОСН пов'язана з предметною характеристикою 1'х д1яльносп, тобто з тим на як! групи суспшьних вщносин вона впливае. Автор дотримуеться думки, що «функцп об'ективш за похожденням, але суб'ективш за формулюванням, класифшащею та реал1защею» [4, с. 19], отже безоб'ектних (безпредметних) функцш немае i бути не може.
Безумовно, будь-яка класифшащя е умовною та суб'ективною, виступае результатом певного спрощення юнуючих граней м!ж видами, враховуючи, що вони завжди е умовними та вщносними. З розвитком знань про певний предмет вщбуваеться уточнення та змша класифшацш. Сво'1 корективи, безумовно, вносить i практика застосування вщповщних класифшацш. У цьому аспект!, класифшащя самоврядних явищ та процеав, 1'х форм, вид!в та, особливо, функцш, е тому пщтвердженням. З часом з'являються нов! функцп, критерп подшу та 1'х класи тощо.
Вихщним моментом у вибор! критерпв класифшацп функцш ОСН мае бути визначення функцш ОСН. На наш погляд, функцп ОСН - це основш напрями та види нормативно-регламентовано'1 й оргашзацшно-забезпечено!' мунщипально!' д!яльносп ОСН щодо вир!шення окремих питань мюцевого значення, обумовлеш об'ективними
пoтpeбaми мyнiципaльнoгo poзвиткy вщповщно'1' тepитopiï з точки зopy внyтpiшнix i зoвнiшнix зaвдaнь тepитopiaльниx гpoмaд, у якиx виpaжaютьcя i кoнкpeтизyютьcя cyra^^ тa coцiaльнe пpизнaчeння caмoopгaнiзaцiï нaceлeння.
Bpaxoвyючи, що згiднo цього визнaчeння, функцп OCH обумовлюють coбoю мунщитальну дiяльнicть (вони - ïï оотовш нaпpями i види), то в якоеп ^^repi'iB ïx клacифiкaцiï, та нaш погляд, cлiд бpaти, нacaмпepeд ocнoвнi eлeмeнти дaнoï дiяльнocтi. Taкий нaпpям в нayцi мyнiципaльнoгo пpaвa e нaйбiльш пepcпeктивним, xoчa кoмплeкcниx дocлiджeнь фyнкцiй MCB у втизнянш нayцi нeмae.
Bтiм, тeндeнцiя в cтaнoвлeннi пpaкceoлoгiчнoгo пiдxoдy у втизнянш нayцi мyнiципaльнoгo пpaвa вжe нaмiтилacя [1-3; 5-6; 9; 11]. Будь-яга дiяльнicть cклaднe cтpyктypoвaнe поняття, вота виcтyпae в eднocтi низки eлeмeнтiв, тaкиx як цiлi, cyб'eкти, об'екти, зacoби, фopми, мeтoди дiяльнocтi. Доотдники в якocтi ^^repi'iB клacифiкaцiï функцш OCH викopиcтoвyють пopяд iз cфepaми тa coцiaльним пpизнaчeнням, тaкi ^^repi'i, як cyб'eкти, cпocoби, фopми, зacoби дiяльнocтi тощо.
Taк, нaпpиклaд, pociйcький вчeний B. C. Kaшo, aнaлiзyючi фyнкцioнaльнi ocнoви взaeмoдiï мicцeвиx paд тa opгaнiв тepитopiaльнoгo гpoмaдcькoгo caмoвpядyвaння як cyб'eктiв cиcтeми тepитopiaльнoгo yпpaвлiння, yзaгaльнюe пpaктикy дiяльнocтi opгaнiв тepитopiaльнoгo гpoмaдcькoгo caмoвpядyвaння у пeвниx нaпpямкax: a) у гaлyзi плaнyвaння eкoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy тepитopiï, фopмyвaннi ïï бюджeтy; б) у гaлyзi бyдiвництвa, викopиcтaння тa oxopoни пpиpoдниx pecypciв, eкoлoгiï; в) у гaлyзi житлового, кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa тa блaгoycтpoю; г) у гaлyзi тopгiвлiи, гpoмaдcькoгo xapчyвaння тa побутового oбcлyгoвyвaння нaceлeння; r) у гaлyзi oxopoни здopoв'я, виxoвaння, ocвiти тa кyльтypи; д) у гaлyзi opгaнiзaцiï дocyгy, кyльтypнo-мacoвoï тa фiзкyльтypнo-oздopoвчoï poбoти; e) у гaлyзi oxopoни пpaвoпopядкy, зaxиcтy пpaв тa зaкoнниx iнтepeciв гpoмaдян; e) у гaлyзi coцiaльнoгo зaxиcтy гpoмaдян тa pyxy милocepдя [7, c. 11-12]. Taким чином ми бaчимo, що aвтopoм у якоеп вiдпpaвнoï ocнoви клacифiкaцiï фyнкцiй OCH фaктичнo oбpaнo лишe гaлyзeвий (cфepний) кpитepiй, що poбить ïï дoвoлi фpaгмeнтapнoю тa нeпoвнoю.
У диcepтaцiï O. Г. Ocтaпeнкo зaпpoпoнoвaнo клacифiкaцiю фyнкцiй OCH, зoкpeмa, ïx подш: (a) зa фopмaми дiяльнocтi (та пpaвoтвopчy, пpaвoзacтocoвчy, кoнтpoльнy, ycтaнoвчy й пpaвooxopoннy); (б) зa xapaктepoм дiяльнocтi (нa пpeдcтaвницькy й iнтeгpaтивнy); (в) зa oб'eктaми впливу (cфepaми дiяльнocтi) (нa пoлiтичнy, eкoнoмiчнy, coцiaльнy, кyльтypнy, eкoлoгiчнy, iдeoлoгiчнy, виxoвнy тa ш.) [10, c. 4]. Taкa клacифiкaцiя в цiлoмy мae кoмплeкcний xapa^ep, у ïï ocнoвi кiлькa ^^repi'iB, oднaк, вpaxoвyючи cпeцифiкy OCH як cyб'eктiв, якi yтвopюютьcя виключно зa тepитopiaльнoю oзнaкoю, з поля зopy aвтopa випaдae вiдпoвiднa тepитopiaльнo-пpocтopoвa гpaдaцiя фyнкцiй OCH.
Biтчизнянoю до^л^ни^ю Д. B. Koльцoвoю у peзyльтaтi aвтopcькoï клacифiкaцiï фyнкцiй OCH видено т. зв. тpaдицiйнi функцп (пpeдcтaвницькa, фiнaнcoвa, eкoлoгiчнa, oблiкoвa, кyльтypнa), яю визнaчeнi в icнyючoмy зaкoнoдaвcтвi У^шни. Heю зaпpoпoнoвaнo poзшиpити змicт низки юнуючик фyнкцiй, тaкиx як: eкoнoмiчнa (пpoгнoзyвaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy тepитopiï, yчacть в пpийняттi yпpaвлiнcькиx piшeнь з пигань poзвиткy тepитopiï, плaнyвaння poзвиткy тepитopiï); iнфopмaцiйнa (iнфopмaцiйний зв'язок з гpoмaдянaми, oбгoвopeння пpoeктiв piшeнь з poзвиткy тepитopiaльнoгo yтвopeння); виpoбничa (зaдoвoлeння мaтepiaльниx пocлyг i пoтpeб мeшкaнцiв, poбoтa з пiдвищeння piвня якоеп нaдaння мicцeвиx пocлyг); бeзпeкa дiяльнocтi (юpидичнa пiдтpимкa гpoмaдян, гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй пpи зaxиcтi ïx пpaв, oxopora гpoмaдcькoгo пopядкy), a тaкoж видено нacтyпнi нoвi фyнкцiï OCH: aдмiнicтpaтивнa (yпpaвлiння кaдpaми OCH (пiдгoтoвкa, пiдвищeння квaлiфiкaцiï, poзпoдiл кaдpiв); coцiaльнe rapTOepcrao (взaeмoзв'язoк мiж poбoтoдaвцями,
гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, гpoмaдянaми, opгaнaми MCB, opгaнaми дepжaвнoï влaди) [8, c. 5-6]. Як ми бaчимo, y дaнoмy випaдкy aвтopoм фaктичнo да викopиcтoвyeтьcя кpитepiaльний пoдiл фyнкцiй OCH, ïx клacифiкaцiя нocить дeщo лшшний xapaктep, тoбтo йдeтьcя лишe ^o пepeлiк фyнкцiй.
Бiльш вдaлoю e cпpoбa клacифiкaцiï функцп OCH, зaпpoпoнoвaнa O. B. Бaтaнoвим, нa думку яшго ocтaннi дoцiльнo клacифiкyвaти зa pядoм oзнaк MCB тa мyнiципaльнoï дiяльнocтi cyб'eктiв йoгo здiйcнeння, a caмe: зa ïï cyб'eктaми, oб'eктaми, cпocoбaми, зacoбaми, здiйcнeнням, пoxoджeнням, yмoвaми здiйcнeння тa iншими oзнaкaми. Biдпoвiднo функцп OCH, ввaжae вiн, мoжнa дифepeнцiювaти зa: 1) oб'eктaми, тобто цiлями i зaвдaннями OCH; пpeдмeтaми вiдaння, тoбтo пeвними гaлyзями мicцeвoгo життя. Taкими гaлyзями e пoлiтичнa, eкoнoмiчнa, coцiaльнa, кyльтypнa, eкoлoгiчнa. Biдпoвiднo дo циx гaлyзeй мicцeвoгo життя ошд poзpiзняти oб'eктнi функцп OCH - пoлiтичнi, eкoнoмiчнi, coцiaльнi, кyльтypнi тa eкoлoгiчнi. Зaлeжнo вiд cфepи peaлiзaцiï циx фyнкцiй ïx мoжнa пoдiляти нa внyтpiшнi i зoвнiшнi oб'eктнi функцп; 2) видaми OCH тa тepитopiaльнo-пpocтopoвими piвнями ïx yтвopeння тa фyнкцioнyвaння. Biдпoвiднo дo ^oro мoжнa видiлити cиcтeмy cyб'eктнo-тepитopiaльниx фyнкцiй OCH: функцп OCH, яю yтвopюютьcя нa piвнi тepитopiaльниx гpoмaд ceлa, ceлищa, мicтa; функцп бyдинкoвиx, вyличниx, квapтaльниx тa iншиx OCH; 3) cпocoбaми, зacoбaми i мeтoдaми здiйcнeння мyнiципaльнoï дiяльнocтi. Згiднo з цим дoцiльнo видiляти cиcтeмy тexнoлoгiчниx aбo влaдниx фyнкцiй OCH. Koмплeкc циx фyнкцiй OCH yтвopюють пpeдcтaвницькa, ycтaнoвчa, iнфopмaцiйнa, плaнyвaння тa пpoгpaмyвaння poзвиткy вiдпoвiдниx тepитopiй, нopмoтвopчa, мaтepiaльнo-тexнiчнa тa фyнкцiя coцiaльнoгo кoнтpoлю тa iн. [2, c. 18-19].
Haвpяд чи в кoнтeкcтi дaнoгo дocлiджeння мae ceнc poзглядaти вci cпpoби клacифiкyвaти фyнкцiй cyб'eктiв MCB, oднaк, бeзyмoвнo, нaкoпичeний дocвiд мae 6ути викopиcтaним y cтвopeннi вiтчизнянoï тeopiï фyнкцiй OCH. Taким чинoм, cпиpaючиcь нa дocягнeння пpaвoвoï думки в гaлyзi тeopiï фyнкцiй MCB, a тaкoж aнaлiз xapaктepниx якicниx pTO мyнiципaльнoï дiяльнocтi (ïï ocнoвниx нaпpямiв i видiв) лoкaльнo opгaнiзoвaниx CTpy^yp, мoжнa дiйти виcнoвкy, щo ocнoвними eлeмeнтaми ща дiяльнocтi e oб'eкти, cyб'eкти, cпocoби, зacoби, цiлi, зaвдaння. Boни i пoвиннi викopиcтoвyвaтиcя в пepшy чepгy y якocтi ^niepne клacифiкaцiï фyнкцiй OCH.
Aнaлiзyючi зaпpoпoнoвaнi пiдxoди дo клacифiкaцiï фyнкцiй cyб'eктiв MCB, ми y цiлoмy cпpиймaeмo ïx пoдiл зa ocнoвними eлeмeнтaми мyнiципaльнoï дiяльнocтi (oб'eктaми, cyб'eктaми, cпocoбaми, зacoбaми, цiлями, зaвдaннями), xoчa й ввaжaeмo зa пoтpiбнe зpoбити давш yтoчнeння, пoв'язaнi, пo-пepшe, з poзyмiнням пoняття «мунщитальта дiяльнicть», вpaxoвyючи, щй в бiльшocтi цитoвaниx пpaць тaкoгo aнaлiзy ми нe зycтpiчaeмo, тa, пo-дpyгe, влacнe щoдo aвтopcькoгo пiдxoдy дo cyтнicниx тa змicтoвниx xapaктepиcтик ^^repi'iB клacифiкaцiï фyнкцiй OCH.
Ta^ нa нaшe пepeкoнaння, мyнiципaльнa дiяльнicть - цe cyкyпнicть виpoблeниx icтopичним мyнiципaльним дocвiдoм, нayкoвим мyнiципaльним тзтанням тa мyнiципaльнoю пpaктикoю нaвичoк, вмшь, cпocoбiв, зacoбiв, цiлecпpямoвaниx вчинкiв тa дiй людини у cфepi MCB щoдo виpiшeння питaнь мicцeвoгo знaчeння. Bиxoдячи iз кoмплeкcнoгo xapaктepy тa бaгaтoгpaннocтi пpoявiв (люди, пpoблeми, irnepec^ знaння, iнфopмaцiя, pecypcи, тexнiчнi зacoби тoщo), ocнoвними aтpибyтивними xapaктepиcтикaми мyнiципaльнoï дiяльнocтi e:
1) opieнтoвaнicть мyнiципaльнoï дiяльнocтi нa зaдoвoлeння мicцeвиx iнтepeciв, пoтpeб нaceлeння у piзниx пocлyгax, виpiшeннi мicцeвиx пpoблeм, oблaштyвaння тepитopiï, cтвopeння yмoв для вiдтвopeння тa poзвиткy людини. Aджe нapoджeння людини, ïï здopoв'я, дopocлiшaння, нaвчaння, пpaцeвлaштyвaння, шлюб тa ciм'я, cтapiння, cмepть - у paмкax циx життeвиx циклiв в ocнoвнoмy зaмикaeтьcя
життeдiяльнicть мicцeвoгo cпiвтoвapиcтвa. Taкoгo poдy пpиpoдний xapaктep пpoблeм мyнiципaльнoï дiяльнocтi (пo cyтi - мyнiципaльнoï життeдiяльнocтi) - yce цe в ц^му oбyмoвлюe ocoбливy мyнiципaльнy coцiaльнicть ^б^тта дoмiнaнтa);
2) пoлicyб'eктнicть мyнiципaльнoï дiяльнocтi, нacaмпepeд, нaявнicть тaкиx ocнoвниx cyб'eктiв як нaceлeння (мicцeвe cпiвтoвapиcтвo), opгaни тa пocaдoвi ocoби MCB, яю дiють вiд iмeнi тa в irnepecax мicцeвoгo cпiвтoвapиcтвa. Пoпpи да фopмoyтвopюючoю ocнoвoю мyнiципaльнoï дiяльнocтi e тepитopiaльнa гpoмaдa. Caмe пiдxiд дo мунщитальнык cпiльнoт як дo ocнoви тa cтpyктypoyтвopюючoгo eлeмeнтy cиcтeми MCB, мyнiципaльнoï влaди тa мyнiципaльнoï дiяльнocтi, a нe як дo ïï дpyгopяднoгo i пoбiчнoгo кoмпoнeнтa, дoзвoляe вiдpoдити poзyмiння MCB як ocнoвнoï фopми peaлiзaцiï нapoдoвлaддя у бyквaльнoмy cмиcлi cлoвa, a тaкoж cфopмyвaти дieздaтний мexaнiзм caмoopгaнiзaцiï нaceлeння для виpiшeння влacниx пpoблeм (cyб'eктнa дoмiнaнтa);
3) фaктичнe cпiвпaдiння cyб'eктa тa oб'eктa мyнiципaльнoï дiяльнocтi, зa я^го нaceлeння (тepитopiaльнa гpoмaдa) з йoгo iнтepecaми, пpoблeмaми, нecтaткaми, питaннями мicцeвoгo знaчeння тoщo виcтyпae нe тшьки пepвиннoю cyб'eктнoю ocнoвoю MCB (жигет як гoлoвний мicцeвий pecypc), a як цшь, oб'eкт мyнiципaльнoï дiяльнocтi (тaкoгo poдy кopeляцiï нeмae в жoднoмy iншoмy видi yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi);
4) лoкaльнo-тepитopiaльнa oбмeжeнicть, щo зaвжди кopecпoндye мyнiципaльнiй дiяльнocтi, якa виникae, poзвивaeтьcя, збaгaчyeтьcя зa змicтoм тa фopмoю, peaлiзyeтьcя нa зaкoнoдaвчo oфopмлeниx нижнix тepитopiaльниx piвняx. Цe ^ocrip, щo вiдpiзняeтьcя визнaчeнoю цiлicнicтю, пoзнaчaeтьcя aдмiнicтpaтивними, пpиpoднo-гeoгpaфiчними, гocпoдapcькo-eкoнoмiчними, iнфopмaцiйними й шшими кopдoнaми (тepитopiaльнo-пpocтopoвa дoмiнaнтa);
5) пpoцecyaлiзaцiя тa тexнoлoгiзaцiя мyнiципaльнoï дiяльнocтi, якa пoв'язaнa iз cиcтeмaтичнicтю, пocлiдoвнicтю дiй, якi здiйcнюють cyб'eкти MCB, тoбтo йдeтьcя пpo cтaдiйнicть, eтaпнicть, бaгaтoфaзнicть мyнiципaльнoï дiяльнocтi у xoдi виpiшeння iieï чи iншoï cпpaви лoкaльнoгo xapaктepy, щo, у cвoю чepгy, oбyмoвлюe пoлiфyнкцioнaльнicть мyнiципaльнoгo yпpaвлiння тa MCB (пpoцecyaльнo-тexнoлoгiчнa дoмiнaнтa);
6) нaявнicть cпeцифiчниx мeтoдiв мyнiципaльнoï дiяльнocтi, якi мoжнa дiфepeнцiювaти влacнe як мeтoди фyнкцioнyвaння cyб'eктiв MCB тa мeтoди зaбeзпeчeння peaлизaции зaвдaнь тa цiлeй мyнiципaльнoï дiяльнocтi (iнcтpyмeнтaльнa дoмiнaнтa).
Висновки. Cпиpaючиcь нa oзнaчeнi мeтoдoлoгiчнi пiдxoди щoдo poзyмiння фeнoмeнy мyнiципaльнoï дiяльнocтi, ввaжaeмo зa мoжливe дифepeнцiювaти функцп OCH зa таступними кpитepiями:
1) oб'eктaми мyнiципaльнoï дiяльнocтi OCH, якими e oкpeмi питания мicцeвoгo знaчeння, якi виpiшyють вiдпoвiднo дo зaкoнy OCH тa пpeдмeти вiдaння циx cyб'eктiв MCB, яю виникaють у пeвниx cфepax мyнiципaльнoгo життя. Aджe, визнaчaючи OCH oднieю з фopм yчacтi члeнiв тepитopiaльниx гpoмaд ciл, ceлищ, мicт, paйoнiв у мicтax у виpiшeннi oкpeмиx питaнь мicцeвoгo знaчeння, Зaкoн У^шни «Qpo opгaни caмoopгaнiзaцiï нaceлeння» lacrara пepшa cт. 3) визнaчив питания мicцeвoгo знaчeння як ocнoвнy тeлeoлoгiчнy дeтepмiнaнтy ïx yтвopeння тa фyнкцioнyвaння.
Cфepaми мyнiципaльнoгo життя e пoлiтичнa, eкoнoмiчнa, coцiaльнa, кyльтypнa, eкoлoгiчнa. Biдпoвiднo дo циx cфep cлiд poзpiзняти oб'eктнi функцп OCH - пoлiтичнi, eкoнoмiчнi, coцiaльнi, кyльтypнi тa eкoлoгiчнi. Зaлeжнo вiд cпpямoвaнocтi мyнiципaльнoï дiяльнocтi OCH (пpocтopoвиx мeж peaлiзaцiï функцш) oб'eктнi фyнкцiï пoдiляютьcя нa внyтpiшнi тa зoвнiшнi;
2) суб'ектами самооргашзаци населения, тобто видами ОСН та територ1ально-просторовими р1внями ix утворення та функцюнування. Адже, зпдно частини першо'1 та друго1 ст. 7 Закону Украши «Про органи самооргашзаци населення» ОСН створюеться за територ1альною ознакою. Територ1ею, у межах яко"1 д1е ОСН, може бути частина територп села, селища, мюта, району в мют1, у межах яко'1' проживають жител^ яю обрали цей орган.
Ми вважаемо, що вщповщно до цього критер1ю можна видшити систему суб'ектно-територ1альних функцш ОСН: (а) функцп сшьського, селищного ком^ету - в межах територп села, селища, якщо його меж не ствпадають з межами д1яльносп сшьсько"1, селищно'1' ради; (б) функцп вуличного, квартального ком^ету - в межах територп кварталу, кшькох, одше'1' або частини вулищ з прилеглими провулками в мюцях шдивщуально1 забудови; (в) функцп ком^ету мшрорайону - в межах територп окремого мшрорайону, житлово-експлуатацшно1 оргашзацп в мютах; (г) функцп будинкового ком^ету - в межах будинку (кшькох будинюв) в державному i громадському житловому фондi та фондi житлово-будiвельниx кооперативiв; (г) функцп комiтету району в мютц
3) способами, засобами i методами здiйснення мунщипально1 дiяльностi, або технолопею мунщипально1 самооргашзаци населення, ii процесом. Зпдно з цим доцшьно видiляти систему теxнологiчниx або процесуальних функцш ОСН. Комплекс цих функцш ОСН утворюють представницька, установча, шформацшна, планування та програмування розвитку вщповщних територш, нормотворча, матерiально-теxнiчна та функщя соцiального контролю та iн.
Вважаемо, що класифшащя функцiй ОСН за означеними критерiями забезпечить найбiльш оптимальне уявлення про основш напрями та види мунщипально'1 дiяльностi даних суб'ек^в МСВ.
Список використано¥ л1тератури
1. Баймуратов М. О. Функцп i повноваження територiальниx громад / М. О. Баймуратов // Науковi пращ Одесько'1 нацюнально1 юридично'1 академп .-2002. - Т. 1. - С. 104-117.
2. Батанов О. В. Деяю теоретичш проблеми функцюнування оргашв самооргашзаци населення / О. В. Батанов // Мюцеве самоврядування та самооргашзащя населення в м. Киевi : стан, проблеми та ризики розвитку : матер. Всеукраш. наук.-практ. конф.: (15 березня 2006 р. м. Кшв) / за заг. ред. О. П. Литвина , В. М. Кампо , М. I. Коршенка. - К., 2006. - С. 16-23.
3. Батанов О. В. Функцп територiальниx громад як суб'ек^в мюцевого самоврядування в Укрш'ш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституцшне право» / Олександр Васильович Батанов; 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши. - К., 2000. - 22 с.
4. Гулина В. В. Функции местного самоуправления : институционально-правовое исследование : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право ; Конституционный судебный процесс ; Муниципальное право» / Вера Васильевна Гулина ; Казанский (Приволжский) федеральный университет. -Казань, 2013. - 32 с.
5. Дробуш I. В. Функцп представницьких оргашв мюцевого самоврядування в Укрш'ш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституцшне право» / 1рина Вiкторiвна Дробуш; 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши. - К., 2002. - 16 с.
6. Задорожня I. В. Функцп оргашв мюцевого самоврядування : загальнотеоретичний аспект / I. В. Задорожня // Бюлетень Мшютерства юстицп Украши. - 2007. - № 8. -С. 14-21.
7. Kamo B. C. OpraHH3auH0HH0-npaB0B0H MexaHH3M B3aHMoflencTBHfl mccthmx Cobctob HapoAHbix AenyTaTOB n opraHOB TeppnTopna^bHoro oG^ecTBeHHoro caMoynpaB^eHHa : aBTope^. flncc. ... KaHfl. ropnfl. HayK : cneu 12.00.02 «rocyflapcTBeHHoe npaBo n ynpaB^eHHe ; COBCTCKOC CTpoHTenbCTBo ; aflMHHHCTpaTHBHoe npaBo ; ^HHaHcoBoe npaBo» / BflneonaB OraHnc.naBoBHH Kamo ; Cbcpa^obckhh ropHflnnecKHn HHCTHTyT. - EKaTepnHGypr, 1991. -16 c.
8. Ko^buoBa fl. B. OpraHH caMoopraHi3auii Hace^eHHa b cncTeMi MicueBoro caMoBpaflyBaHHa : aBTope$. flnc. ... KaHfl. HayK 3 flep«. ynp. : cneu 25.00.04 «MicueBe caMoBpaflyBaHHa» / fliaHa BiKTopiBHa Ko^buoBa ; floHeubKnn flep^aBHnn yHiBepcnTeT ynpaB^iHHa MOH YKpaiHH. - floHeubK, 2007. - 20 c.
9. HroGneHKo n. M. OyHKuii MicueBoro caMoBpaflyBaHHa: npoG^eMn TeopeTHHHoro n HopMaTHBHoro BH3HaneHHa / n. M. HWGHCHKO // npoG^eMH 3aKoHHocTi : pecnyGn. Mi^Bifl. HayK. 36. - 2003. - Bnn. 64. - C. 12-22.
10. OcTaneHKo O. r. npaBoBnn CTaTyc Ta opram3aum flianbHocri opraHiB caMoopraHi3auii
Hace^eHHa b YKpaiHi : aBTope^. flnc. ... KaHfl. ropnfl. HayK : cneu 12.00.02 «KoHCTHTyuinHe npaBo» / O^eHa reHHafliiBHa OcTaneHKo ; HauioHa^bHa ropnflnnHa aKafleMm YKpaiHH iM. Myflporo. - X., 2008. - 20 c.
11. CeprieHKo O. B. OyHKuii nocafloBnx ociG MicueBoro caMoBpaflyBaHHa Ta ix K^acn^iKauia / O. B. CeprieHKo // npoG^eMH 3aKoHHocTi : aKafl. 36. HayK. npaub. - 2008. -Bnn. 98. - C. 27-34.
CTarra Haflinm^a flo peflaKuii 25.06.2014 p.
S. V. Vyshnevsky
THE SYSTEM OF THE FUNCTIONS OF THE CITIZENS' SELF-ORGANIZATION BODIES: POPULATION ISSUES S OF THEORY
The present article investigates the main functions citizens' self-organization bodies as the subjects of the local self-government in Ukraine, theoretical and practical problems of their realizations'. It determines the place of the citizens' self-organization bodies functions in the system of the local self-government's functions. In this article we determine and analyses the main criterions of the classification of the citizens' self-organization bodies functions and also it is the scientifically grounded description of the system of the functions of the local self-government's subjects.
By analyzing the existing approaches to the classification of functions of local self-government subjects', the author perceives their division in accordance with the basic elements of municipal activity (objects, subjects, processes, methods, goals, objectives). According to the author, the municipal activities - a collection developed historical municipal experience, scientific knowledge of municipal and community practice skills, abilities, techniques, methods, targeted actions and human actions in the sphere of local self-government on local issues.
Based on the methodological approaches to understanding the phenomenon of municipal activities, the author proposes to differentiate the functions of the citizens' self-organization bodies on the following criteria: 1) objects of municipal activities of the citizens' self-organization bodies, which is a separate local issues and competences of these local self-government entities that occur in certain areas of municipal life (political, economic, social, cultural, environmental); 2) subjects of self-organization, i.e. types of the citizens' self-organization bodies and spatial levels of the establishment and functioning; 3) methods and techniques of the municipal activities, or technology of municipal self-organization, its process.
The results of research give opportunity to institute the citizens' self-organization bodies in Ukraine in accordance with internationally-legal standards in the sphere of local self-government.
Keywords: citizens' self-organization bodies, territorial self-organization, local democracy, local self-government, the problem of local importance.
УДК 341.32(045)
Д. В. Свенко
ВОеННА ОРГАН13АЦ1Я СУСП1ЛЬСТВА ЯК ОНТОЛОГ1ЧНА ОСНОВА
OBOPOHHOÏ ФУНКЦП ДЕРЖАВИ: 1СТОРИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТН
У cmammi розглядаютъся icmopuKO-npaeoei аспекти до визначення военной оргатзаци сустлъства i держави як oнmoлoгiчнo'ï основи виникнення оборонной функцп держави.
Ключов1 слова: военна оргатзащя сусп^ъ^ва i держави, оборона функщя держави, oбopoнoздamнicmъ держави, нормашивне супроводження oбopoннo'ï функцп держави.
Ло^ановка проблеми. Становления науки конституцшного права, яка дозволяе на основ! встановлюваних закошв, законом1рностей, залежностей, моделей, концепцш, метод1в i технологий найбшьш рацюнальним чином впливати на становлення i взаемод1ю держави, суспшьства i особистосп, е найважлив!шим чинником становлення i розвитку демократично'1 правово'1 державность
Представляеться, що сума таких знань, як! покладеш в основу науково'1 картини державно оргашзованого св!ту, що розвиваеться, дозволяе описати, пояснити i передбачити процеси формування державносп в умовах глобал!зацп та мiждержавноï штеграцп. Вони допомагають уникати ситуацш збою в розвитку, забезпечувати превентивш заходи, що перешкоджають зниженню ефективносп державного управлiння за факторами цшеспрямованого прогресу, зменшувати ризики виникнення i глибину конституцшних криз, що виникають та е пов'язаними з функцюнуванням пол1тично'1' системи суспiльства.
Видаеться, що закони, як! регламентують i регулюють конституцiйно-правовi вщносини, дозволяють забезпечити не тшьки ординарне, але i перспективний розвиток держави в контекст! забезпечення ïï моделювання i розробки на ïx основ! нормативних та оргашзацшних технологш перетворення держави та ïï завдань i функцш.
Саме в систем! координат «держава - завдання держави - функцп держави» розробляеться i формуеться комплекс наукових знань, що дають уявлення про стшкють держави, стабшьносп функцюнування ïï шститутсв, що дозволяе говорити про виникнення певних принцитв, наукових метод!в, оргашзацшних та оргашзацшно-правових, нормативних технологий конституцшно-правового забезпечення управлшня розвитком держави та ïï функцюнуванням. Особливу роль у цьому процес ввдграють функцп держави, як! е фактично д1яльшсним, праксеолопчним проявом i триваючим результатом реал1зацп ïï завдань. Одшею з важливих функцш держави, що набувае для не'1' екзистенцшного значення, виступае оборонна функщя.
Анал1з о^анмх до^дженъ i публтацш. Систематичний анал!з л!тератури з питань дослщження оборонно'1' функцп держави дае тдстави для висновюв, що вс юнуюч! науков! дослщження в цш сфер! мають переважно функцюнально-прикладний характер i спрямоваш на дослщження зазначено'1' функцп у контекст! ïï вщповщних аспекпв - у сфер! вшськового буд!вництва, нацюнально'1' безпеки держави, пол!толопчних та м!жнародно-правових дослщжень у контекст! глобал!заци, регюнал!зацп, субрегюнал!зацп вшськово-пол!тичних блоюв, аналiтичноï д1яльносп
