CC BY
37
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ УДК 336:22
Волощук Р.е.,
acnipaHT НДФ1 ДННУ "Академия фшансового управлшня"
СИСТЕМА АДМ1Н1СТРУВАННЯ ПОДАТК1В: СУТН1СТЬ ТА СТРУКТУРА
У статт,i надане обфунтування терм1ну "система адм1н1стрування податюв". Проанал1зовано в1дповщнють адм1н1-стрування податюв основним принципам системностi. Запропоновано деф,н,щю ",нституц,йна структура системи ад-м,н,стрування податюв".
Ключовi слова: адм,нстрування податюв, система адм,нстрування податюв, ,нституц,йна структура, шститут, ,нсти-тущя.
В статье представлено обоснование термина "система администрирования налогов". Осуществлен анализ соответствия администрирования налогов основным принципам системности. Предложена дефиниция "институциональная структура системы администрирования налогов".
Ключевые слова: администрирование налогов, система администрирования налогов, институциональная структура, институт, институция.
The article gives a substantiation of the term "system of tax administration". There was made the analysis of compliance of tax administration with the basic principles of the systems. It was proposed a definition of "institutional structure of tax administration".
Keywords: tax administration, tax administration system, institutional framework, institute, institution.
Постановка проблеми. Проблемою адмшютрування податюв в Укра'У займаються вщносно недавно. Однак, фь нансова наука в цьому напрямку мае певн досягнення. Поряд з цим, в наукових публкащях та в шших джерелах зу-cтpiчaeмо термш "система адмшютрування податюв" без вщповщного теоретичного обфунтування. Останне дае пщ-стави для втьного тлумачення даного поняття. Сукупнють же складових адмшютрування податюв i взаемозв'язок мiж ними все ж дозволяе говорити про наявнють вщповщно'|' системи. Зазначене зумовлюе необхщнють бтьш детального та глибокого дослдаення системних ознак у адмшютруваны податюв, формулювання дефшщи "система адмшь стрування податюв", розкриття сутност i структури названо)' системи.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Дослдаенням процесу упpaвлiння справлянням подaткiв присвячено чимало праць в^чизняних вчених. Серед них особливо видтяються публiкaцiï Андрущенко В.Л., Мельника В.М., Кри-соватого А.1. та iн. Однак, визначення "системи адмшютрування податюв" не стало об'ектом теоретичних розробок.
Постановка завдання. Отже, в дaнiй pоботi ми ставимо за мету дослдаення адмшютрування податюв на вщпо-вiднicть принципам системност та формулювання дефiнiцiï "система адмшютрування податюв".
Виклад основного матерiалу. Адмiнicтpувaння подaткiв визначаеться як управлшська дiяльнicть в cфеpi спра-вляння. Таку дiяльнicть здiйcнюють вiдповiднi державы органи в межах встановлених правил, використовуючи специ-фiчнi методики. ^м того, aдмiнicтpувaння подaткiв можна представити як середовище, у якому держава в оcобi ïï оpгaнiв виконавчо) влади вступае у вiдноcини з платниками податюв з приводу вщчуження частки власност оcтaннiх та формування центpaлiзовaних фондiв грошових pеcуpciв. Отже, адмшютрування податюв е багатоаспектним та складним поняттям, що вмщуе певну юльюсть складових, таких як:
- сукупнють вщповщних державних оpгaнiв (aдмiнicтpaтоpiв подaткiв), якi здiйcнюють упpaвлiнcьку дiяльнicть, пов'язану iз забезпеченням процесу справляння;
- напрями управлшсько)' дiяльноcтi aдмiнicтpaтоpiв подaткiв за функцiонaльним спрямуванням;
- мехаызм aдмiнicтpувaння подaткiв, що включае цiлi, функцiï, принципи, методи управлшня процесом справляння;
- подaтковi вщносини (стосунки).
Саме завдяки aдмiнicтpувaнню податюв певною мipою забезпечуеться функцiонувaння податково[ системи держа-ви. При цьому, адмшютрування податюв е ïï складовою подaтковоï системи. Поряд з цим, включаючи до свого складу сукупнють певних елеменлв, воно може вважатися i окремою системою, однак нижчого порядку. Це пiдтвеpджу-еться розробками вiтчизняного вченого Мельника В.М., який у cклaдi подaтковоï системи виокремив пщсистему ад-мiнicтpувaння податюв.1 Але чи можна адмшютрування податюв представляти як повноцшну систему? Перш ыж дати на це вщповщь звернемось до фтософського теpмiну "система".
Зазначимо, що поняття "система" вчеы визначають по^зному, але суть зводиться до того, що це:
- деяка сукупнють "елеменлв, що знаходяться у вщносинах i зв'язках один з одним, яка утворюе певну цтюнють, еднють"2;
- "cукупнicть цтюних упорядкованих взаемозв'язаних елементiв i пщсистем, що взaeмодiють мiж собою та прий-мають участь в тому чи шшому виглядi в процеа функцiонувaння по забезпеченню свого призначення та досягненню будь-якоï цiлi"3;
- "сукупнють елеменлв (частин), що утворюють едине цiле та взaeмодiють один з одним та навколишым середо-вищем"4.
1 Мельник В.М. Оподаткування: наукове обгрунтування та орган!зац1я процесу. Монограф1я. - К.: Комп'ютерпрес, 2006. - С. 121.
2 Экономическая энциклопедия /Под ред. Ë. И. Абалкина. - М.: Экономика. 1999. - С. 726.
3 Мишин В.М. Исследование систем управления: Учебник для вузов, - М.: 2003. - С.23.
4 Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал ПВ. Оргаызаця роботи та управл1ння органами державноi' податковоi' служби Украни: Навч. посбник. - 1рп1нь: Академя ДПС Укра'ши, 2001. - С. 31.
© Волощук Р.е., 2011
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/2 241
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ
Отже, система являе собою спрямовану на досягнення певних цтей сукупнють взаемопов'язаних i взаемозалеж-них елементiв (компонентiв, пщсистем) з характерними для них властивостями, що взаeмодiють мiж собою i навко-лишнiм середовищем, утворюють едине цiле.
Поряд iз зазначеним, будь-яка класична система мае вiдповiдати певним ознакам (принципам) системностк До основних таких ознак вщносять: цiлiснiсть, структурнють, ieрархiчнiсть, взаeмодií системи i середовища (вщкритють системи), множиннiсть опису кожно( системи.5 Звернемо увагу також на те, що основним учасником процесу адмшь стрування податюв е людина, яка вступае у економiчнi вщносини з приводу формування централiзованих фондiв гро-шових коштiв держави за рахунок податкових надходжень. Тому бтьш доцiльно було б говорити про систему адмшь стрування податкiв як соцiально-економiчну. У зв'язку з цим, дослщжувана система, крiм зазначених, мае вщповща-ти ще й таким ознакам:
- цiлеспрямованiсть - спрямування на досягнення певних цтей;
- функцюнальнють - здатнiсть виконувати певн дií для досягнення поставлених цтей.
Таким чином, необхщно проекспертувати адмшютрування податкiв на наявнiсть ознак системи. Однак, для цього варто попередньо охарактеризувати и елементний склад, окреслений вище.
Щодо першо'[ складовоí (сукупност вiдповiдних державних органiв), то, враховуючи сусптьну практику, яка скла-лася ниы, вона являе собою групу оргаызацмних структур, уповноважених державою забезпечувати процес спра-вляння податкiв. Для управлшня процесом справляння вона мае неабияке значення, осктьки "справляючи податки та акумулюючи ¿х у бюджет держави, приводить податкову систему у рух"6, а вiдтак забезпечуе й функцюнування системи адмiнiстрування податюв. Зазначенi органи ми у подальшому називатимемо адмiнiстраторами податкiв (через те, що саме вони здмснюють адмшютрування податкiв) або контролюючими органами (осктьки ¿х основною функць ею е контрольна).
Пiдсистема адмiнiстраторiв податкiв мае системоутворюючий характер, е базовою (первинною) структурною оди-ницею системи адмшютрування податкiв. Вона створюеться для реалiзацií покладених на оподаткування функцiй та завдань.
Звернемо увагу на те, що в сучасый науц iснуe також тдхщ, за яким до податково!' системи (а значить i до системи адмшютрування податкiв) не включають органи адмшютрування податкiв (контролюю^ органи), аргументуючи це тим, що вони вщносяться до сфери державного управлшня. Погоджуемось з таким твердженням лише в тiй частинi, що вони дмсно вiдносяться до зазначено' сфери. Однак, цi ж органи, як структурний елемент, можуть входити до складу не одые'(, а дектькох систем. Тобто, з одного боку вони е елементом системи державного управлшня, а з ш-шого - податково' системи. Аргументи на користь висловленого знаходимо у працях Л. Штейна, який стверджував, що "оподаткування - це та точка у яюй перетинаються наука про державы фшанси i державне управлшня".7 ^м того, без даних оргаыв iншi пiдсистеми, пов'язан з адмiнiструванням податкiв (та податковою системою теж), не мали б достатых можливостей забезпечення реального функцюнування, осктьки не е саморегулiвними. Тому, на нашу думку, лопчним е включення адмiнiстраторiв податкiв (контролюючих оргаыв) до системи адмiнiстрування податкiв (а осктьки вона е пiдсистемою податково' системи, то й до останньо' теж).
Деякi вiтчизнянi автори (Давидов Г.М., Любченко О.М.) до пщсистеми адмiнiстраторiв податкiв пропонують вщно-сити, окрiм податкових органiв, i бтьшють iнших державних служб, що взаемодють з податковими, становлячи таким чином рiвноправну складову системи адмiнiстрування податюв. Вони наводять думку про те, що "виокремлення iз само' системи податкового адмшютрування iнших органiв законодавчо' та виконавчо' влади"8 е слабким мюцем виз-начення адмiнiстрування податюв, збiднюючи дану систему. Ми не можемо з цим погодитись, осктьки, на нашу думку, основу пщсистеми адмiнiстраторiв податюв складають саме податковi органи, та rn0i органи, на як покладений обов'язок здмснення управлiнськоí дiяльностi зi справляння податюв (в Украíнi це ще митн органи). Що ж до решти служб, з якими останнi лише дотично вступають у вщносини в процес адмшютрування податкiв, то (х ми вiдносимо до елементiв зовншнього, а не внутрiшнього середовища системи адмшютрування податюв (адже прямих функцм з управлiння процесом справляння на них не покладаеться, а вони лише беруть участь у забезпечены окремих питань).
Органи, що забезпечують процес справляння податюв, мають розгалужену структуру. Для найбтьш оптимального здмснення управлшсько[ дiяльностi, ефективноí керованосл системою пiдсистема адмiнiстраторiв податкiв мае (як правило) трирiвневу органiзацiю. До першого рiвня вiдноситься центральний апарат, на який покладаеться забезпечення загального керiвництва процесом справляння податюв. Його дiяльнiсть мае також методолопчний характер, що полягае у вироблены загальних правил, методик, теxнологiй адмшютрування податюв. До другого рiвня вщносяться регюнальы пiдроздiли, що забезпечують координацю i контроль за роботою мюцевих органiв адмiнiстрування подат-кiв. Даы органи е своeрiдною пов'язуючою ланкою мiж центральним апаратом та мюцевими адмiнiстраторами подат-кiв. Частково на них також покладаеться виконання методолопчно( функци (в делегованих межах з окремих питань). Третм рiвень пщсистеми адмiнiстраторiв податкiв становлять державнi органи, що здмснюють управлiння процесом справляння на мюцях. Такi органи можна вважати базовими. Саме вони несуть основне навантаження щодо забезпечення справляння податюв через формування безпосередых контаклв з платниками.
Слщ зазначити, що в окремих державах iз федеративним устроем використовуеться навiть чотирирiвнева пiдси-
5 Гуткевич С.О, Шаманська 0.1. Управл1ння економ1чними ресурсами мдприемства // Актуальна прсблеми економки. - 2009. - №7. - С.102; Осовська Г.В, Оссвський OA. Менеджмент орган1зац)й: Подручник. - К: Кондор, 2009. - С.43.
6 Соколовська А.М. Податкова система держави: теор!я i практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2004. - С. 30.
7 Classics in the Theory of Public Finance / Ed. By R.A. Musgrave, A.T. Peacock. - London etc.: Macmillan; New York: St Martin's Press, 1967. - P. 31.
8 Планування та адмнстрування податкових надходжень як складова соцiально-економiчного розвитку репону / За редак^ею Давидова Г.М., Любченко ОМ. Монографя. -Кiровоград: Полiграфiчно-видавничий центр "!мекс-ЛТД", 2007. - С. 169.
242 Економiчний вюник университету | Випуск № 17/2
ÔIHAHC^ ГPOШOBИЙ OБIГ, KPEДИT
cтeмa aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв (нaпpиклaд, Pociйcькa Фeдepaцiя, C0A - дe e вeликi зa тepитopiями тa кiлькicтю нa-ceлeння cyб'eкти фeдepaцiй). У тaкoмy випaдкy цeнтpaльний aпapaт пpeдcтaвлeнo нa фeдepaльнoмy piвнi, нa piвнi cyб'eктiв фeдepaцiÏ фyнкцioнye дpyгий щaбeль cлyжби, нa piвнi peгioнiв oкpeмиx cyб'eктiв фeдepaцiÏ (якi мaють вну-тpiшнiй peгioнaльний пoдiл) - тpeтiй щaбeль, нa мicцeвoмy piвнi - чeтвepтий.
B зaгaльнoмy плaнi зв'язки y dpy^ypi aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв мoжyть бути cфopмoвaнi aбo зa вepтикaльним, aбo гopизoнтaльним пpинципoм. У пepшoмy випaдкy мae мicцe opгaнiзaцiя зв'язкiв мiж piвнями пiдcиcтeми aдмiнicтpaтo-piв пoдaткiв в цeнтpaлiзoвaнoмy пopядкy - вiд цeнтpaльнoгo aпapaтy дo низу. B дpyгoмy - мae мicцe дeцeнтpaлiзoвa-нa opгaнiзaцiя зв'язкiв мiж piвнями дaнoÏ пiдcиcтeми, дe цeнтpaльний aпapaт вишнуе poль кoopдинaцiйнoгo цeнтpy, тaк звaнoгo "paдникa".
Дo iнcтитyтiв aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв, в пepшy чepгy, як зaзнaчaлocя, cлiд вiднecти пoдaткoвi cлyжби. Caмe вoни нecyть ocнoвнe нaвaнтaжeння в зaбeзпeчeннi пpoцecy cпpaвляння пoдaткiв. Xoчa Ïx нaзви мoжyть i нe мicтити пpямoÏ згaдки пpo пoдaтки чи oпoдaткyвaння (нaпpиклaд, Cлyжбa внyтpiшнix дoxoдiв C0A). Kpiм тoгo, в aдмiнicтpyвaннi пo-дaткiв зaдiянi opгaни митнoÏ cлyжби в чacтинi кoнтpoлю зa cплaтoю пoдaткiв, щo cпpaвляютьcя пpи eкcпopтнo-iмпopт-ниx oпepaцiяx.
Пpизнaчeння кoнтpoлюючиx opгaнiв peaлiзyeтьcя ними чepeз зaбeзпeчeння aдмiнicтpyвaння пoдaткiв. У йoгo xoдi пpoвaдитьcя пocлiдoвнa cyкyпнicть дй aдмiнicтpaтopiв тa плaтникiв пoдaткiв, пoв'язaниx з peaлiзaцieю Ïx пpaв тa виш-нaнням пoклaдeниx нa ниx oбoв'язкiв, вcтaнoвлeниx зaкoнoдaвcтвoм з мeтoю фopмyвaння фoндiв гpoшoвиx pecypciв дepжaви. Цeй пpoцec включae кiлькa cклaдoвиx: oблiк, плaнyвaння, кoнтpoль тoщo, як фopмyють вiдпoвiднi нaпpями yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi, пpo щo тaкoж iшлocя вищe. Cyкyпнicть дaниx нaпpямiв y взaeмoзв'язкy фopмyють iншy пiдcи-cтeмy cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв. Дo нaпpямiв yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi aдмiнicтpyвaння пoдaткiв ми вiднocимo:
- ocнoвнi - oблiкoвy poбoтy; пpoгнoзнo-плaнyвaльнy тa aнaлiтичнy poбoтy; мacoвo-poз'яcнювaльнy тa кoнcyльтa-тивну poбoтy; кoнтpoльнo-пepeвipoчнy poбoтy;
- дoпoмiжнi (зaбeзпeчyючi) - poбoтy з iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння; poбoтy з пoгaшeння пoдaткoвoгo бopгy (aA-мiнicтpyвaння пoдaткoвoгo бopгy); poбoтy з юpидичнoгo cyпpoвoджeння пpoцecy cпpaвляння пoдaткiв тa aпeляцiйнy poбoтy (poбoтa зi cкapгaми); opгaнiзaцiйнo-poзпopядчy poбoтy (дiлoвoдcтвo).
Oблiкoвa poбoтa cepeд iншиx нaпpямiв yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi y cфepi cпpaвляння cтaвитьcя нaми нa пepшe мю-цe - caмe з цьoгo нaпpямy poзпoчинaeтьcя opгaнiзaцiя пoдaткoвoÏ poбoти aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв. Дaний вид пoдaт-кoвoÏ poбoти зaбeзпeчye oблiкoвo-aнaлiтичнoю iнфopмaцieю як внyтpiшнix, тaк i зoвнiшнix кopиcтyвaчiв з мeтoю eфeк-тивнoгo здiйcнeння кoнтpoльниx тa iншиx фyнкцiй.
Cфopмoвaнa oблiкoвa бaзa е вiдпpaвнoю точшю для peaлiзaцiÏ нacтyпнoгo нaпpямy yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi aдмi-нicтpaтopiв пoдaткiв - пpoгнoзнo-плaнyвaльнoÏ тa aнaлiтичнoÏ poбoти. B пpoцeci цьoгo нaпpямy здiйcнюeтьcя aнaлiтич-ний poзpaxyнoк пoдaткoвoгo пoтeнцiaлy кpaÏни тa ÏÏ peгioнiв, oцiнюютьcя мoжливocтi фopмyвaння бюджeтy дepжaви зa paxyнoк пoдaткoвиx нaдxoджeнь, yтoчнюютьcя Ïx якюы тa кiлькicнi пoкaзники, aнaлiзyютьcя peзyльтaтивнi дaнi, вия-вляютьcя пpoблeмнi мoмeнти i poзpoбляютьcя зaxoди щoдo Ïx виpiшeння.
Baжливим нaпpямoм пpaктичнoÏ peaлiзaцiÏ aдмiнicтpyвaння пoдaткiв e пpoвeдeння мacoвo-poз'яcнювaльнoÏ тa шн-cyльтaтивнoÏ poбoти. Caмe пpи opгaнiзaцiÏ дaнoгo виду пoдaткoвoÏ poбoти зaбeзпeчyeтьcя фopмyвaння цивiлiзoвaниx пoдaткoвиx вiднocин, пiдвищyeтьcя piвeнь cвiдoмoÏ cплaти пoдaткiв плaтникaми, фopмyeтьcя пoдaткoвa кyльтypa нa-ceлeння. Oзнaчeнe cпpияe зaкoнocлyxнянocтi плaтникiв, змeншeнню нeнaвмиcниx пoдaткoвиx пopyшeнь i, як нacлiдoк, зpocтaнню пoдaткoвиx нaдxoджeнь дo дepжaвнoÏ cкapбницi.
Ocнoвним нaпpямoм yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв зa cвoÏм oбcягoм e кoнтpoльнo-пepeвipoчнa poбoтa. Cyть кoнтpoльнo-пepeвipoчнoÏ poбoти пoлягae y зaбeзпeчeннi дoтpимaння пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa, cвoe-чacнoгo i cтaбiльнoгo нaдxoджeння пoдaткiв дo бюджeтy дepжaви, пpoтидiÏ yxилeнню вiд cплaти пoдaткiв.
^rni нaпpями yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв, cфopмyльoвaнi нaми як дoпoмiжнi (зaбeзпeчyючi), тaкoж вiдiгpaють нeaбиякy poль, a,qœe бeз ниx нeмoжливo уявити cyчacний пpoцec yпpaвлiння cпpaвлянням пoдaткiв. Ta^ пoтpeбa y викopиcтaннi нaдвeликoгo oбcягy iнфopмaцiÏ вимaгae cтвopeння poзгaлyжeнoÏ iнфopмaцiйнoÏ мepeжi, poзpoбки cyчacниx мeтoдик iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння пiд чac peaлiзaцiÏ ocнoвниx нaпpямiв aдмiнicтpyвaння пo-дaткiв. He мeнш вaжливим e зaбeзпeчeння cтягнeння cвoeчacнo нecплaчeниx плaтникaми cyм пoдaткoвиx зo-бoв'язaнь, щo дoзвoляe дepжaвi eкoнoмити нa дopoгиx кpeдитниx pecypcax. B cвoю чepгy, opгaнiзaцiйнo-poзпopядчa poбoтa (дiлoвoдcтвo) дoзвoляe yпopядкyвaти дoкyмeнтooбiг фicкaльниx cлyжб, бeз чoгo пpoцec aдмiнicтpyвaння пo-дaткiв був би xaoтичним. Щoдo юpидичнoгo cyпpoвoджeння пpoцecy cпpaвляння тa aпeляцiйнoÏ poбoти, тo зaвдяки цьoмy нaпpямy yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi зaбeзпeчyeтьcя peaлiзaцiя aдмiнicтpyвaння пoдaткiв в мeжax пpaвoвoгo пoля, виpiшyютьcя cпipнi питaння, нaдaeтьcя пpaвoвa oцiнкa пpийнятим piшeнням.
Koжeн нaпpям aдмiнicтpyвaння пoдaткiв пepeдбaчae влacний мexaнiзм peaлiзaцiÏ. Aлe мeтoдoлoгiчнi yзaгaльнeння дaють мoжливicть гoвopити пpo нaявнicть cxoжиx (oднoтипниx) eлeмeнтiв тaкиx мexaнiзмiв. Toмy мoжнa вecти мoвy пpo единий мexaнiзм aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, який cтaнoвить нacтyпнy пiдcиcтeмy cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaт-кiв. 3a дoпoмoгoю мexaнiзмy aдмiнicтpyвaння пoдaткiв здiйcнюeтьcя вплив нa пpoцec cпpaвляння чepeз вcтaнoвлeн-ня бaжaниx цiлeй, пpaвил тa cпocoбiв Ïx дocягнeння, зaбeзпeчyeтьcя зaдaний нaпpям фyнкцioнyвaння cиcтeми aдмi-нicтpyвaння пoдaткiв. Taким чинoм, мexaнiзм aдмiнicтpyвaння пoдaткiв мoжнa пpeдcтaвити як cy^^c^ зaдaниx ць лeй, викoнyвaниx функцм, пpинципiв тa викopиcтoвyвaниx мeтoдiв, яю, взaeмoдiючи, cпpияють зaбeзпeчeнню eфeк-тивнoгo фyнкцioнyвaння cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв.
Шр cтocyeтьcя пepшoÏ cклaдoвoÏ згaдaнoгo мexaнiзмy, тo для cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв ocнoвнi цiлi висту-пaють вaжливим cиcтeмoтвopчим чинникoм, ocкiльки xapaктepизyють ÏÏ пpизнaчeння тa зaклaдaють фyндaмeнт для пoдaльшoÏ пoбyдoви. Цiлi дocлiджyвaнoÏ cиcтeми визнaчaютьcя мeтoю як зaгaльнoдepжaвнoÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ, тaк i пoдaткoвoÏ пoлiтики. Ocнoвнa мeтa cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв вит^е з фicкaльнoÏ фyнкцiÏ пoдaткiв i пo-
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bumy^ № 17/2 243
ÔIHAHC^ ГPOШOBИЙ OÁIr, КРЕДИТ
лягae y зaбeзпeчeннi cвoeчacниx нaдxoджeнь до дepжaвнoÏ cкapбницi y oбcягax, дocтaтнix для фiнaнcyвaння cy^m^ но нeoбxiдниx видaткiв. Для дocягнeння зaзнaчeнoÏ мeти cтaвлятьcя нe мeнш вaжливi цiлi, тaкi як:
- зaбeзпeчeння дoтpимaння пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa;
- зaбeзпeчeння peaлiзaцiÏ пoдaткoвoÏ пoлiтики дepжaви;
- зaбeзпeчeння pe^ioic^oí poлi дepжaви, тощо.
Haзвaнi ц^ клacифiкyютьcя як зaгaльнi. Kpiм того, мoжнa видiлити cпeцiaльнi (кoнкpeтнi) цл нaпpиклaд: rnpo-щeння пpoцeдypи yпpaвлiння cпpaвлянням пeвнoгo пoдaткy. Цiлi cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв мoжнa тaкoж ^ac-ифiкyвaти нa cтpaтeгiчнi тa тaктичнi.
Для peaлiзaцiÏ пocтaвлeниx цiлeй cиcтeмa aдмiнicтpyвaння пoдaткiв виконуе пeвнi функцп. Ocкiльки aдмiнicтpyвaн-ня пoдaткiв е yпpaвлiнcькoю дiяльнicтю, фyнкцiÏ вiдпoвiднoÏ cиcтeми cлiд poзглядaти як yпpaвлiнcькi з дeякими oco-бливocтями (вpaxoвyючи cпeцифiчнicть cфepи oпoдaткyвaння). До зaгaльнoyпpaвлiнcькиx функцм, якi xapaктepнi i для cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, вiднocятьcя: aнaлiтичнa, пpoгнoзнo-плaнyвaльнa, opгaнiзaцiйнa, peгyлювaльнa, ко-opдинaцiйнa, кoнтpoльнa. До cпeцифiчниx фyнкцiй, xapaктepниx лишe для згaдaнoÏ cиcтeми, вiднocимo poз'яcнювaль-ну тa кoнcyльтaтивнy, oблiкoвy, iнфopмaцiйнy, тощо.
Eфeктивнe yпpaвлiння пpoцecoм cпpaвляння пoдaткiв бaзyeтьcя нa виpoблeниx з чacoм кpитepiaльниx вимoгax. Як зaзнaчaлa A.M. Coкoлoвcькa, "oкpeмi eлeмeнти yтвopюють ... cиcтeмy лишe тoдi, коли мiж ними фopмyютьcя зв'язки cyмicнocтi, взaeмoyзгoджeнocтi, вiдпoвiднocтi".9 Öi зв'язки в aдмiнicтpyвaннi пoдaткiв дocягaютьcя чepeз peaлiзaцiю пeвниx пpинципiв opгaнiзaцiÏ yпpaвлiнcькoгo пpoцecy. Дaнi пpинципи тaкoж е cиcтeмoyтвopюючими чинникaми в aд-мiнicтpyвaннi пoдaткiв i cepeд iншиx включaють нacтyпнi ocнoвнi кpитepiaльнi вимоги: зaкoннocтi, cиcтeмaтичнocтi тa пocлiдoвнocтi, плaнoвocтi, yзгoджeння iнтepeciв фicкy тa плaтникiв пoдaткiв, зpyчнocтi, eкoнoмiчнoÏ eфeктивнocтi, пpe-вeнтивнocтi, пpoзopocтi тa дocтyпнocтi, piвнocтi, кoмпeтeнтнocтi, кoнтpoльoвaнocтi тa iн.
Baжливoю cклaдoвoю мexaнiзмy aдмiнicтpyвaння пoдaткiв е cyкyпнicть мeтoдiв, зa допомогою якиx зaбeзпeчyeть-cя викoнaння вcix нaпpямiв yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв, peaлiзyютьcя фyнкцiÏ cиcтeми aдмiнi-cтpyвaння пoдaткiв. Boни включaють до cвoгo cклaдy oблiкoвi тa coцiaльнi мeтoди, мeтoди eкoнoмiчнoгo aнaлiзy тa eкoнoмiчнoгo пpoгнoзyвaння, пoдaткoвиx пepeвipoк.
Ùe oднieю cклaдoвoю cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв ми нaзивaли пoдaткoвi в^но^ни. Boни пpeдcтaвлeнi дво-мa типaми cтocyнкiв: внyтpiшнiми тa зoвнiшнiми. B пepшoмy випaдкy мoвa йдe пpo вiднocини, що виникaють мiж cтpyктypними фopмyвaннями aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв з мeтoю eфeктивнoгo здiйcнeння yпpaвлiння пpoцecoм rnpa-вляння, взaeмoyзгoджeнocтi yпpaвлiнcькиx дiй. B дpyгoмy випaдкy - вiднocини, що вини^ють:
- мiж aдмiнicтpaтopaми тa плaтникaми пoдaткiв y пpoцeci здiйcнeння poз'яcнювaльнo-кoнcyльтaтивниx, кoнтpoль-ниx тa iншиx дiй, пoв'язaниx з aдмiнicтpyвaнням пoдaткiв. Пpи цьому, aдмiнicтpaтopи пoдaткiв нe е caмocтiйним cyб'eктoм пoдaткoвиx в^но^н, a дiють вiд iмeнi дepжaви;
- мiж aдмiнicтpaтopaми пoдaткiв тa iншими дepжaвними opгaнaми, що тaк чи iнaкшe зaдiянi в пpoцeci oпoдaткy-вaння.
Фaктичнo цi вщно^ни е пов'язуючою лaнкoю мiж вciмa eлeмeнтaми xapaктepизoвaнoÏ cиcтeми, a тaкoж мiж c^ cтeмoю i зовншым cepeдoвищeм тa плaтникaми пoдaткiв.
Пoвepтaючиcь до aнaлiзy cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв нa вiдпoвiднicть ocнoвним oзнaкaм cиcтeмнocтi, cлiд вщ-знaчити, що кoжнa з ÏÏ cклaдoвиx нe мoжe icнyвaти iзoльoвaнo oднa вiд одно'|' i y cyкyпнocтi фopмyють eдинe цiлe. Taк, для зaбeзпeчeння aдмiнicтpyвaння пoдaткiв cтвopюютьcя вiдпoвiднi opгaни дepжaвнoÏ влaди, якi нa пpaктицi функцюну-ють чepeз пeвнi нaпpями yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi, викopиcтoвyючи пpи цьому cпeцифiчний мexaнiзм. B cвoю чepгy мe-xaнiзм aдмiнicтpyвaння пoдaткiв peaлiзyeтьcя чepeз нaпpями yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi, викopиcтoвyeтьcя вщповщними opгaнaми i caм по co6í втpaчae ceнc. Haпpями yпpaвлiнcькoÏ дiяльнocтi здiйcнюютьcя чepeз мexaнiзм aдмiнicтpyвaння по-дaткiв тa зacтocoвyютьcя yпoвнoвaжeними дepжaвними opгaнaми викoнaвчoÏ влади цieÏ cиcтeми. Oтжe, фyнкцioнyвaти cиcтeмa aдмiнicтpyвaння пoдaткiв мoжe лишe зa умови взaeмoдiÏ вcix ÏÏ пiдcиcтeм. Пpи цьому втpaтa xoч oднieÏ з oкpe-
Cтpyктypнo-фyнкцioнальна бyдoва cиcтeми адмiнicтpyвання пoдаткiв
9 Coкoлoвcькв AM. Пoдвткoвв cиcтeмв дepжвви: тeopÍя Í пpвктикв cтвнoвлeння. - К.: Знвння-Ïpec, 2ÜÜ4. - С. 33.
244 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy | Bипycк № 17/2
ФIHAHCИ, ГPOШOBИЙ СБ!Г, KPEДИT
cлeниx пiдcиcтeм oзнaчaтимe нeмoжливicть пoдaльшoгo icнyвaння cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв тa peaлiзaцiÏ нeю cвoгo пpизнaчeння. Зaзнaчeнe пiдтвepджye вiдпoвiднicть дocлiджyвaнoÏ cиcтeми пpинципy цiлicнocтi cиcтeм.
Як виднo з pиcyнкy, дocлiджyвaнa cиcтeмa мae cвoю внyтpiшню dpyiaypy, тобто cyкyпнicть чiткo cтpyктypoвaниx зa пpизнaчeнням i фyнкцiями eлeмeнтiв !a зв'язкiв мiж ними, cпpямoвaниx нa дocягнeння зaгaльнoÏ мeти. Пoкaзaнi зв'язки мiж eлeмeнтaми (пiдcиcтeмaми) cиcтeми е взaeмooбyмoвлeними, нepoзpивними i тicними, cильнiшими зa зв'язки з будь-якими шшими cиcтeмaми. Зaзнaчeнe cвiдчить пpo !e, щo cиcтeмa aдмiнicтpyвaння пoдaткiв вiдпoвiдae пpинципy cтpyктypнocтi.
Bci пiдcиcтeми cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв мaють y cвoeмy cклaдi cyкyпнicть внyтpiшнix eлeмeнтiв, щo фop-мують пiдcиcтeми дpyгoгo пopядкy тa мoжyть дocлiджyвaтиcь як caмocтiйнi cиcтeми. Taк, дo пpиклaдy, пiдcиcтeмa "мexaнiзм aдмiнicтpyвaння пoдaткiв", являючиcь cтpyктypним eлeмeнтoм бiльш шиpoкoÏ cиcтeми (cиcтeми aдмiнicтpy-вaння пoдaткiв), мae y cвoeмy cклaдi внyтpiшньo впopядкoвaнi eлeмeнти, цiлi, фyнкцiÏ, пpинципи, мeтoди зaбeзпeчeн-ня фyнкцioнyвaння. B iншиx пiдcиcтeмax cиcтeми, щo poзглядaeтьcя, тeж мicтятьcя пeвним чинoм внyтpiшньo афук-тypoвaнi eлeмeнти. Щo ж дo caмoÏ cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, то, як вжe зaзнaчaлocь, вoнa е пiдcиcтeмoю для cиcтeми вищoгo пopядкy - пoдaткoвoÏ cиcтeми. Пoдiбнa cтpyктypизaцiя cвiдчить пpo нaявнicть в cиcтeмi aдмiнicтpy-вaння пoдaткiв iepapxiчнo пoбyдoвaниx зв'язюв тa вiдпoвiднicть пpинципy iepapxiчнocтi cиcтeми.
Cиcтeмa aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, як i будь-яга iншa coцiaльнo-eкoнoмiчнa cиcтeмa, е вiдкpитoю. B пpoцeci функ-цioнyвaння дaнoÏ cиcтeми фopмyютьcя нe лишe зв'язки мiж ÏÏ внyтpiшнiми eлeмeнтaми (пiдcиcтeмaми), a й з зoвнiш-нiм cepeдoвищeм. Taкi зв'язки xapaктepизyютьcя cиcтeмaтичнicтю, пocтiйнicтю тa бeзпepepвнicтю. Бтьш тoгo бeз нa-лaгoджeння зв'язюв cиcтeми iз зoвнiшнiм cepeдoвищeм вoнa фyнкцioнyвaти нe мoжe. Oб'eктивнy нeoбxiднicть юну-вaння зв'язкiв cиcтeми з зoвнiшнiм cepeдoвищeм зyмoвлюe pyx гpoшoвиx тa iнфopмaцiйниx пoтoкiв. Гpoшoвi пoтoки пoв'язaнi з фopмyвaнням дepжaвнoÏ cкapбницi зa paxyнoк пoдaткoвиx нaдxoджeнь. Зa cвoeю cyттю ocтaннe е пepшo-пpичинoю фyнкцioнyвaння дocлiджyвaнoÏ cиcтeми. Пpи цьoмy зa дoпoмoгoю aдмiнicтpyвaння пoдaткiв oпocepeдкoвy-eтьcя pyx гpoшoвиx пoтoкiв пpи cплaтi пoдaткiв плaтникaми дo дepжaвниx фoндiв гpoшoвиx кoштiв. 3aзнaчимo, щo в дaнoмy випaдкy тaкий pyx мae oднocтopoннiй xapaктep - вщ плaтникa дo дepжaви (виклю^ння cтaнoвить пoвepнeн-ня нaдмipнo cплaчeниx кoштiв дo бюджeтy).
Щoдo iнфopмaцiйниx пoтoкiв, то вoни в пpoцeci взaeмoдiÏ cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв iз зoвнiшнiм cepeдo-вищeм мaють двocтopoннiй xapaктep, фopмyючи poзгaлyжeнy cтpyктypy зв'язюв. Пoдiбнi зв'язки yтвopюютьcя мiж aд-мiнicтpaтopaми пoдaткiв тa iншими дepжaвними opгaнaми влaди, кoмepцiйними cтpyктypaми, нaceлeнням з пpивoдy нaдaння тa oтpимaння iнфopмaцiÏ, пoв'язaнoÏ з oпoдaткyвaнням.
Heзвaжaючи нa oxapaктepизoвaнi вiдмiннocтi opгaнiзaцiÏ гpoшoвиx тa iнфopмaцiйниx пoтoкiв, Ïx cпpямoвaнicть cвiдчить пpo виxiд зa мeжi дocлiджyвaнoÏ cиcтeми, oтжe вiдбyвaeтьcя взaeмoдiя cиcтeми iз зoвнiшнiм cepeдoвищeм. Boнa пpoявляeтьcя чepeз здiйcнeння впливу нa eлeмeнти iншиx cиcтeм (нaпpиклaд, чepeз пoгipшeння yмoв aдмiнi-cтpyвaння пoдaткiв е вipoгiднicть зpocтaння "тiньoвoÏ" eкoнoмiки i, як нacлiдoк, змeншeння пoдaткoвиx нaдxoджeнь дo бюджeтy). Kpiм того, caмa cиcтeмa aдмiнicтpyвaння пoдaткiв зaзнae впливу з бoкy зoвнiшньoгo cepeдoвищa (виxoдя-чи з нaвeдeнoгo пpиклaдy, зpocтaння тiньoвиx гpoшoвиx пoтoкiв чepeз кopyпцiйнi явищa звopoтнo пpизвoдить дo пo-гipшeння aдмiнicтpyвaння пoдaткiв).
Biдкpитicть cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, icнyвaння зв'язку з зoвнiшнiм cepeдoвищeм cвiдчить пpo ÏÏ вiдпoвiд-нicть пpинципy взaeмoдiÏ cиcтeми тa cepeдoвищa.
Bиклaдeнe вищe тaкoж зacвiдчye, щo дocлiджeння cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв вимaгae poзкpити ÏÏ cyтнocтi, якe мoжливe чepeз визнaчeння пiдcиcтeм тa oкpeмиx eлeмeнтiв, oпиcy Ïx влacтивocтeй (xapaктepиcтик) тa взae-мoзв'язкiв мiж ними. Пoтpeбa y мнoжинi дocлiджeнь cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв дoвoдить вiдпoвiднicть дaнoÏ cиcтeми пpинципy мнoжиннocтi oпиcy.
Cпpямyвaння cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв нa дocягнeння пeвниx ц^й, пpo щo вжe йшлocя пpи xapaктepиcтицi cклaдoвиx мexaнiзмy aдмiнicтpyвaння пoдaткiв, cвiдчить пpo ÏÏ вiдпoвiднicть cиcтeмнoмy пpинципy цiлecпpямoвaнocтi. Пo-pяд з цим, нaявнicть poзгaлyжeнoÏ гpyпи функцм цieÏ cиcтeми дoвoдить i ÏÏ вiдпoвiднicть пpинципy фyнкцioнaльнocтi.
Taким чинoм, зa вciмa гoлoвними oзнaкaми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв мoжe бути пpeдcтaвлeнe y фopмy вiдпoвiд-нoÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ cиcтeми.
Poзглядaючи будь-яку yпpaвлiнcькy cиcтeмy зa cиcтeмнo-cтpyктypним пiдxoдoм видiляють кepyючy пiдcиcтeмy (cyб'eкт yпpaвлiння) тa кepoвaнy пiдcиcтeмy (oб'eкт yпpaвлiння). Для cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв cyкyпнicть дepжaвниx opгaнiв, нa якi пoклaдaeтьcя кoнтpoль зa cпpaвлянням, i бyдe кepyючoю пiдcиcтeмoю. Toдi як плaтники пo-дaткiв, нa пepший пoгляд, в дaнoмy випaдкy вiднocятьcя дo кepoвaнoÏ пiдcиcтeми. З пepшим мoжнa пoгoдитиcь oд-нoзнaчнo. Щo ж дo дpyгoгo, то, нa нaшy думку, цe дocить пoвepxoвe cyджeння. Aджe в cиcтeмi aдмiнicтpyвaння пo-дaткiв cпeцифiчним е тe, щo, з oднoгo 6o^, плaтникiв мoжнa ввaжaти чacтинoю (eлeмeнтoм, пiдcиcтeмoю) цieÏ ^cre-ми. Boни cиcтeмaтичнo вcтyпaють y фiнaнcoвi вiднocини з дepжaвoю з пpивoдy cплaти пoдaткiв. З iншoгo бoкy, пpя-мoгo, бeзпocepeдньoгo yпpaвлiнcькoгo впливу нa ниx як cyб'eктiв гocпoдapювaння кoнтpoлюючими opгaнaми нe здй cнюeтьcя ^a виняткoм oкpeмиx випaдкiв пopyшeння пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa) i в цьoмy paзi вoни е caмocтiйними i нeзaлeжними вiд cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв. Taкими чинoм, плaтники пoдaткiв знaxoдятьcя нa мeжi cиcтeми aдмiнicтpyвaння пoдaткiв i зoвнiшньoгo cepeдoвищa. Пoв'язyючoю лaнкoю мiж дocлiджyвaнoю cиcтeмoю тa плaтникa-ми, як yœe зaзнaчaлocя вищe, е пoдaткoвi вiднocини. Упpaвлiння пpoцecoм cпpaвляння пoдaткiв здiйcнюeтьcя чepeз фopмyвaння !a yнopмyвaння пoдaткoвиx вiднocин.
Ocнoвним зaвдaнням aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв y пoдaткoвиx вiднocинax з плaтникaми е зaбeзпeчeння cвoeчacнo-гo тa пoвнoгo викoнaння oбoв'язкiв ocтaннix пepeд дepжaвнoю cкapбницeю. Пpи цьoмy дiÏ aдмiнicтpaтopiв пoдaткiв ч^-кo oбмeжeнi зaкoнoдaвчими paмкaми, будь-як зaxoди вoни здiйcнюють лишe в мeжax зaкoнy. Tiльки в oкpeмиx ви-пaдкax ми мoжeмo гoвopити пpo yмoвнo дoгoвipнi вiднocини мiж aдмiнicтpaтopaми тa плaтникaми пoдaткiв (poзcтpo-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcиIeтy j Bumy^ № 17/2 245
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ
чення податкових зобов'язань, досягнення компромюних piшень тощо). Платники ж мають право використовувати ус можливi шляхи з метою оптимiзaцiï податкових плaтежiв, а шшими словами - економiï на податках з використанням прямо не заборонених законом методiв.
Викладене дозволяе сформувати дефшщю системи aдмiнicтpувaння подaткiв. Система адмшютрування подaткiв
- це сукупнють державних оpгaнiв виконaвчоï влади, уповноважених забезпечувати процес справляння подaткiв, що функцюнують через певнi напрями управлшсько[ дiяльноcтi за допомогою мехaнiзму адмшютрування подaткiв та на оcновi податкових вщносин (головним чином, але не виключно, з платниками податюв) з метою pеaлiзaцiï подaтковоï полiтики держави.
Значну роль у функцiонувaннi системи адмшютрування подaткiв вiдiгpae середовище шституцмного характеру, тобто icнувaння певних шститулв та iнcтитуцiй. Як правило, пщ iнcтитуцiями pозумiють cукупнicть будь-яких форм об-межень як формальних, так i неформальних, що cтвоpенi людьми для упорядкування людських взаемовщносин. Аме-риканський вчений Д. Норт вважав iнcтитуцiï певними видами обмежень, "правилами гри", призначення яких поля-гае у зaбезпеченнi людcькоï взaeмодiï для спрямування в певному напрямк10 Визначаючи подaтковi iнcтитуцiï, А.М. Соколовська вщносила до них "cукупнicть cоцiaльно зумовлених правил, принцитв, звичок, норм оподаткуван-ня, якi е результатом i чинником cоцiaльноï оpгaнiзaцiï cуcпiльcтвa, його культури".11 При цьому серед таких шститу-цiй вона видiлялa звичaeвi (звички, тpaдицiïï), пpaвовi (норми податкового законодавства), нaуковi (принципи оподат-кування), пол^ичы (принципи подaтковоï полiтики), вважаючи, що "нaзвaнi iнcтитуцiï утворюють щеальний шституцю-нальний мехaнiзм функцiонувaння подaтковоï системи".12
Щодо iнcтитутiв, то пщ ними pозумiють оpгaнiзaцiï як форму прояву шституцм. В cиcтемi адмшютрування подат-кiв такими оpгaнiзaцiями е aдмiнicтpaтоpи подaткiв (контролюючи органи).
Отже, нaявнicть в cиcтемi aдмiнicтpувaння таких елеменлв, як aдмiнicтpaтоpи подaткiв, сощально зумовленi правила, принципи тощо, структурованих вщповщним чином, дозволяе нам трактувати ïï як iнcтитуцiйне утворення (структуру). Власне кажучи, через шституцмну структуру система aдмiнicтpувaння подaткiв конкретизуеться i набувае свого функцiонувaння у cпецифiчнiй фоpмi. lнcтитуцiйне забезпечення системи адмшютрування податюв, "...напов-нення шститулв адекватними способами мислення, звичками, традищями й урахування ïх пiд час трансформування системи е визначальною умовою..."13 ïï функцiонувaння.
Як iнcтитуцiйнa структура система адмшютрування податюв являе собою те середовище, через яке податкова поль тика трансформуеться в податкову практику та вщбуваеться досягнення поставлених цтей i завдань в cфеpi оподатку-вання. 1ншими словами, система адмшютрування податюв як iнcтитуцiйнa структура е cпецифiчною формою pеaлiзaцiï встановлених правил (як формальних, так i неформальних), середовищем, в якому адмшютратори податюв за визначе-ним способом здйснюють упpaвлiнcьку дiяльнicть зi справляння податюв, тобто втiлюють свое призначення.
Таким чином, враховуючи викладене вище, можна сформулювати визначення iнcтитуцiйноï структури системи адмшютрування податюв. 1нституцмна структура системи aдмiнicтpувaння подaткiв - це упорядковане коло адмшютра-тоpiв подaткiв, що через cкооpдиновaнi подaтковi вiдноcини в межах встановлених формальних та неформальних правил здмснюють управлшня процесом справляння подaткiв з метою наповнення бюджету держави.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Отже, виходячи з викладеного, можна говорити про наявнють в адмшютрування податюв системних ознак. Вщповщна система у свою чергу е пiдcиcтемою по вщношенню до по-дaтковоï системи та мае ч^ко виражену iнcтитуцiйну структуру. Однак, враховуючи, що на оподаткування справляють вплив юторичы та ментальн чинники, специфка державного упpaвлiння, оргаызацп економiки та функцiонувaння ринку краши, icнуe необхiднicть доcлiдження нaцiонaльних особливостей систем адмшютрування податюв в piзних кpaïнaх та проведення мiждеpжaвних поpiвнянь.
Лiтература
1.Classics in the Theory of Public Finance /Ed. By R.A. Musgrave, A.T. Peacock. - London etc.: Macmillan; New York: St Martin's Press, 1967. - XIX, 244 р.
2.Гуткевич С.О., Шаманська O.I. Управл,ння економ,чними ресурсами пщприемства //Актуальн проблеми економi-ки. - 2009. - №7.
3.Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Орган,зашя роботи та управл,ння органами державно! податково'1 служби Укра!ни: Навч. поабник. - 1рп,нь: Академ',я ДПС Укра!ни, 2001. - 229 с.
4.Мельник В.М. Оподаткування: наукове об^рунтування та орган,зашя процесу: Монограф,я. - К.: Комп'ютерпрес, 2006. - 277 с.
Б.Мишин В.М. Исследование систем управления: Учебник для вузов, - М.: 200Э.
б.Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. с англ. А.Н. Нестерен-ко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997. - 190 с.
7.Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент орган',зацш: Пщручник. - К.: Кондор, 2009. - 680 с.
8.Планування та адм,нстрування податкових надходжень як складова сошально-економ,чного розвитку регюну / За редакщею Давидова Г.М., Любченко О.М. Монограф,я. - Юровоград: Пол,граф,чно-видавничий центр "1мекс-ЛТД",
10 Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997. - С. 18-19.
11 Соколовська А.М, зазнач. праця, С. 32.
12 Соколовська А.М, там же, С. 32.
13 Податкова полпика Укра'ши: стан, проблеми та перспективи: монограф1я / ПВ. Мельник, ПЛ. Тарангул, З.С. Варнал1й [та н.]: за ред. З.С. Варнал1я. - К.: Знання Укра'ши, 2008.
- С. 38.
246 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ 2007. - 374 с.
9.Податкова пол1тика Укра/ни: стан, проблеми та перспективи: монограф1я/П.В. Мельник, Л.Л. Тарантул, З.С. Вар-нал1й [та ¡н.]: за ред. З.С. Варнал'я. - К.: Знання Украши, 2008.
10. Соколовська А.М. Податкова система держави: тео^я i практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
11. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика. 1999. - 1055с.
УДК 368.811
Волосович С.В.,
к.е.н., доцент кафедри фшанав КиТвського национального торгово-економнного уыверситету
РОЛЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Ф1НАНС0В01 КОНВЕРГЕНЦИ У СФЕР1 КРЕДИТНОГО СТРАХУВАННЯ
У статт розкрито сутнсть фiнансовоl конвергенци. Виявлено // завдання, переваги та недолiки у сферi кредитного страхування. Проаналiзовано ¡нститушйний, продуктовий та шентський аспекти фiнансовоl конвергенци у сферi кредитного страхування.
Ключовi слова: фнансова конвергеншя, кредитне страхування
В статье раскрыта сущность финансовой конвергенции. Выявлены её задачи, преимущества и недостатки в сфере кредитного страхования. Проанализированы институциональный, продуктовый и клиентский аспекты финансовой конвергенции в сфере кредитного страхования.
Ключевые слова: финансовая конвергенция, кредитное страхование.
Essence of financial convergence is exposed in the article. Found out its task, advantages and failings in the field of credit insurance. The institutional, product and client aspects of financial convergence in the field of credit insurance are analysed.
Keywords: financial convergence, credit insurance.
Постановка проблеми. Глобалюацт св^овоТ економки та л^ералюацы державно! та мжнародноТ пол^ики здй снила потужний вплив на розвиток нових форм фшансовоТ ¡нтеграци, або фшансовоТ конвергенци. U процеси торкну-лися i страхового ринку, що призвело до появи на ньому якюно нових учасниюв. Процес концентраци капралу завжди мав перманентний характер i проявлявся як наслщок дм вщповщного загального економнного закону. Реакцюю на посилення антитреслвського регулювання стала змша оргаызацмно-правово! структури монополм - на основ¡ чи за-м¡сть трест¡в почали утворюватися ¡нтегрован формування, а саме концерни холдингового типу [1, с. 49]. На страхо-в¡ ринки сьогодн виходять як компан¡Т, що дють як у сум¡жних сферах фшансового сектора (банки, ¡нвестиц¡йн¡ та пенайы фонди ¡ т.д.), так ¡ компан¡Т, що працюють в ¡нших секторах економ¡ки. У таюй ситуац¡Т страхов¡ компан¡Т зму-шеы зд¡йснювати пошук можливостей для гармоызаци взаeмов¡дносин з ними та розробляти нов¡ страхов¡ продукти. При цьому зростае роль на ф¡нансовому ринку глобальних ¡нституцмних ¡нвестор¡в, що набувають форми фшансових конгломерат¡в, як¡ об'еднують банки, страхов¡ компан¡Т, пенс¡йн¡ та ¡нвестицмы фонди та ¡нш¡ компанп ф¡нансовоТ сфери - ¡нститути, що перерозпод¡ляють м¡жнародн¡ ф¡нансов¡ ресурси.
Анал1з досл1джень i публ1кац1й. Проблемам взаемоди банк¡в та страхових компаый присвячено прац¡ таких нау-ковцю як Фурман В. М., Гаманкова О. О., брмошенко А. М., Клапк¡в М. М., Клапк¡в Ю. М., Тринчук В. В., Уман-ц¡в Ю. М. та ¡нших.
Метою статт е досл¡дження рол¡ ф¡нансовоТ конвергенц¡Т у сфер¡ кредитного страхування.
Виклад основного матерiалу. Економнна ¡нтеграц¡я проявляеться як у розширены ¡ поглинанн¡ виробничо-техн¡ч-них зв'язюв, сусп¡льному використанн¡ ресурс¡в, об'eднанн¡ каттал^, так ¡ у створенн¡ одним пщприемством для ¡н-шого сприятливих умов для здмснення економ¡чноТ дтльносп, зняття взаемних бар'eр¡в [2, с.24].
Рух до розвитку ф¡нансовоТ конвергенци почався тод^ коли банки почали утворювати доч^ы п¡дприeмства для на-дання р¡зноман¡тних ф¡нансових послуг, таких як люинг, споживчий кредит, фшансовий ¡нж¡н¡р¡нг, страхов¡ брокерсь-к¡ ¡ консультац¡йн¡ послуги. Досл¡дження проблем ствпращ страхових компан¡й та банк¡в у Захщый Sвроп¡ сягають своТм коршням у т¡ часи, коли винахщних кредитних сп¡лок Ф. В. Райффайзен довю переваги поеднання страховоТ та кредитноТ д¡яльност¡ в одн¡й спещалюоваый установ¡. З того часу минуло майже 140 роюв [3, с.367]. Терм¡н "¡нтегра-ц¡я ф¡нансових послуг" мае насттьки багатор¡вневий, багатоплановий ¡ багатозначний характер, що сл¡д визначити, що розумються п¡д цим явищем свтового господарства. Найб¡льш знайоме визначення ¡нтегрованих ф¡нансових послуг стосуеться сфери ф¡нансового обслуговування, традиц¡йно пов'язаноТ з одним ¡з трьох основних (банювський, страховий, ¡нвестиц¡йний) ф¡нансових секторю, який одночасно е оператором ¡ в ¡ншому сектор¡.
До вид^ конвергенц¡Т у середовищ¡ ф¡нансових посередниюв належать:
- конвергенц¡я шляхом сптьноТ участ¡ у власному кап¡тал¡;
- конвергенцы шляхом створення та просування сптьного продукту.
Зд¡йснення ф¡нансовоТ конвергенци стимулюеться:
- ¡нтеграц¡йними процесами, внаслщок яких з'являються ф¡нансов¡ конгломерати, що об'еднують практично ва ви-ди фшансових послуг [2, с.24];
- процесами демографнних змш, як¡ стосуються старшня населення, що сприяе посиленню рол¡ пенс¡йних систем та довгострокових ¡нвестицм. ия ситуац¡я в¡дкриваe перед банками широю можливост¡ для задоволення потреб кль eнт¡в та для подальшого отримання додаткових доход¡в;
- зрушень у споживчому попит¡;
© Волосович С.В., 2011
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/2 247
