CC BY
11УДК 631.633.527.12.14.32
СИНТЕТИК ОЗИМОГО ЖИТА (Эеса!е сегеа1е Ь.) ЗАБАВА
Вкт. В. Скорик, доктор сльськогосподарських наук, Волод. В. Скорик, кандидат сльськогосподарських наук, Н. В. Симоненко, науковий спвробтник, О. П. Скорик, старший лаборант
Носвська селекцйна дослдна станця Чернгвського нституту АПВ УААН
Вступ. Жито - друга пюля пшениц хлiбна культура в УкраТнк Житшй хлiб висококалормний i мае вщмЫш смаковi якостi. Зерно жита мiстить повноцЫш, багатi на незамiннi амiнокислоти бтки i вiтамiни А, С, С i групи В. У Полюа i Лiсостепу УкраТни жито перевищуе пшеницю озиму по зимостiйкостi i стiйкостi до не спри-ятливих погодних умов. За даними Державного сортовипробування в твшчних областях краТни урожайнiсть жита порiвняно з пшеницею вища на 50-60%.
Потреби населення житым хлiбом задовольняються всього на 6,2%. Сис-темна криза, яка охопила УкраТну, вимагае ютотного пiдвищення уваги до виробництва зерна жита, невибагливого до умов середовища, незамЫного продукту харчування, що
користуеться великим попитом на внутршньому i мiжнародному ринках.
Сучаснi сорти, синтетики i пбриди озимого жита вiдповiдають умовам розвитку аграрного вироб-ництва. Вони мають високу i стабiльну врожайнiсть, стмю проти вилягання i хвороб, зимостмю, потребують мiнiмум витрат викопноТ енергп.
Сорт-синтетик Забава, створений Носiвською селекцмною дослiдною станцiею, переданий на державне сортовипробування у 2007 р. ДиплоТд-ний (2п = 14).
Мета роботи - привернути увагу спецалю^в i експортерiв зерна до цЫноТ хлiбноТ культури - жита озимого (Беса!е сегеа!е Ь.). Нагальним завдан-ням е короткi генетична, бюлопчна, морфологiчна, апробацiйна i агро-техшчна характеристики на предмет
79
його вщмЫносп, однорщност й ста-бтьносл та придатностi для поширення в УкраТш i за 11 межами [1-3].
Матерiали i методи. Вихщний матерiал створювався спрямованими зворотнiми насичуючими схрещуван-нями крупнозерних лiнiй, видтених з нiмецького сорту Шустро, з пбридними рослинами Р2К-10028 / Саратовське 4 протягом п'яти поколшь. Крупнозер- ж лiнiТ материнськоТ форми i батькiвських рослин протягом 33 роюв добиралися за чисельнiстю понад 8 первинних зародкових корЫ^в, висотою рослин до 100 см, масою 100 зерен понад 5,0 г, масою зерна з колоса бтьше 2,5 г, озерненютю колоса понад 92%. Синтетик створено оцЫкою i добором вихщних лiнiй з перевiркою компонент за високою комбiнацiйною здатнiстю. Компоненти синтетика щорiчно спрямовано генетично
вдосконалювалися за складовими елементами продуктивност на просторово iзольованих дiлянках.
Результати дослiджень. Ефект гетерозису жита озимого Забава ста-бтьно проявляеться протягом п'яти генерацiй розмноження. ОцЫка компо-нентiв синтетика проводиться спрямованими дiалельними схрещуваннями лЫм зi стабiльними i негативними генетичними кореля^ями висоти ви-хiдних рослин з урожайнютю прямих нащадкiв у порiвняльному сортови-пробуваннi (гс = - 0,5427 - 0, 8355***). Генетичж кореляцп мiж батьками i нащадками селекцiйних ознак рослин, Тхжх похiдних сiмей i урожайнiстю зерна з одиниц площi в сортовипробуванж вихiдних лiнiй жита озимого Забава негативж з висотою рослин (гс = -0,42275***) i позитивы з крупнютю насiння (гс = 0,4857***). Потужна зарод-кова коренева система синтетика дае змогу отримувати дружж здоровi сходи при дотриманж передових елементiв агротехнiки - попередник, обробтек i пiдготовка Грунту, строки i рiвномiрнiсть висiву. Пiсля появи четвертого справжнього листка вщбуваеться кущення озимого жита i утворюеться друге стебло. При оптимальних умовах в оанжй перюд наступнi стебла у жита Забава утворюються
протягом кожних 7-10 дiб. Стебло утворюе вторинж вузловi коренi, здатнi проникати на глибину до 60 см. Помiрнi дози фосфорних добрив стимулюють проникнення зародкових i вторинних корежв глибоко в фунт. Калмне живлення восени стимулюе утворення тонких розгалужених корЫ^в, що сприяе кращм перезимiвлi рослин. Швидкють росту коренiв у рiзнi фази розвитку неоднакова. Прирiст корешв вщ сходiв до початку кущення жита становить бтя 2,5 см за добу, вщ кущення до виходу рослин у трубку -близько 2 см, вщ колоання до цвтння -1 см за добу, пюля квiтування прирют коренiв припиняеться одночасно з припиненням росту рослин.
Сорт озимого жита Забава з домЫантно обумовленою коротко-стеблiстю характеризуеться високою продуктивною кущистютю, тому для утворення оптимальноТ ктькост коло-соносних стебел на площi доцiльно застосовувати невисокi норми виаву. Для формування високого врожаю зерна достатньо виавати 2,5 - 3 млн схожих наанин на 1 га. Озиме жито Забава утворюе 520-550 продуктивних стебел на 1 м2, що регулюеться складним бюлопчним мехажзмом компенсаторного ефекту. Продуктивна кущистють жита Забава висока, пе-редбачае потужну регенерацiйну здат-нють весною. Рослини з домiнантною короткостеблютю мають генетичну особливiсть - тривалший термiн часу затримуватися у стадп простратноТ розетки, закриваючи поверхню фунту вщ прямих сонячних променiв, й успшно пригнiчуючи бур'яни. Корот-костебловi сорти жита озимого - чудовi попередники для просапних культур.
Стебло в жита Забава - неви-повнена цилЫдрична соломина, яка складаеться з листковоТ пластинки, вузлiв i п'яти мiжвузлiв. Генсупресор домiнантноТ короткостеблостi зменшуе висоту стебла за рахунок скорочення вах мiжвузлiв, особливо - верхнього пщколосового. Коротке пiд- колосове мiжвузля можна використовувати як апробацiйну ознаку короткостеблового синтетика Забава. Вегетуючi стебла
рослин мають темно- зелене забарвлення з густим восковим нальотом. Стебла, листя, колос, квiтковi луски вкрит восковим нальотом, який мае здатнють вщдзеркалювати сонячнi променi i запобiгати Тхньому перегрiву. Разом з тим восковий налiт рослин озимого жита мае здатнють акумулювати розаяну променисту сонячну енергiю, перетворювати ТТ в тепло при похмурiй i дощовитiй погодi, та запобiгае проникненню збудникiв хвороб у клiтини рослини. 1стотною перевагою домiнантно
короткостеблового синтетика озимого жита Забава е особливють одночасного кв^ування пагонiв осiннього i весняного утворення без зниження числа зерен у колоа, його виповненост i крупностi.
Листки на стеблах синтетика Забава розташованi супротивними рядами, Тх число вщповщае числу вузлiв i мiжвузлiв. Листок складаеться з тхви i листковоТ пластинки з язичками i вушками бiля основи. Кiнцi листкових пластинок у жита Забава втьно зви-сають. Пiхва листка щiльно охоплюе стебло, сприяе його мiцностi на злам, у генеративних стебел вона зазвичай гола, але густо вкрита восковим нальотом. Така будова листка запоб^ае проникненню Ыфекцмних пф шкодо-чинних грибiв у епщермальну клiтину. Г устий восковий нал^, опушенiсть знизу, видовжена форма продихiв сприяють стiйкостi проти раптових перегрiвiв i переохолоджень листкових пластинок жита. Завдяки лiгулi листок мае можпивють обертатися навколо стебла, що збер^ае його вiд зламу при сильних поривах в^ру.
Суцвiття синтетика Забава -складний колос незаюнченого пет-руського типу, тобто без верхiвкового колоска. Колос рослин жита Забава стандартно!' форми складаеться з двох кв^кових колосюв. Число квток 68-76 шт., озерненiсть - 90-92%. Формування колоса проходить у перюд кущення рослин. У озимого жита це вщбуваеться тзно восени перед припиненням вегетацп рослин. Колос синтетика Забава призматичний, середньоТ щiльностi, довжиною 11-13
см. При цвiтiннi прямостоячий, при дозрiваннi пониклий. Квiткова луска щтьно охоплюе зернiвку, при перестоТ не осипаеться. По кiлю мае зазублення. Остюки середньоТ довжини,
натврозходяться, у перюд кв^ування мають характерне для сорту коричневе забарвлення юнцвок.
Озиме жито Забава - алогамна вiтрозапилювальна культура. Кв^у-вання його залежить вщ умов середо-вища, переважно вщ температури i вологост повiтря. Настае квiтування через 7-12 дiб пiсля виколошування. Одна кв^ка цвiте 12-30 хв, колос -протягом 4-5 дыв. Квiтування в межах колоса починаеться iз середини i поступово розповсюдь-жуеться вверх i вниз. Масове квiтування озимого жита спостер^аеться при температурi 12°С, що настае о 10-11 годин ранку i над посiвом у суху погоду утворюеться хмара пилку. В одному пиляку може утворюватися 50 тис. пилкових зерен, тобто один колос здатний викидати в пов^ря бтя 1 млн пилкових зерен. Приймочка маточки виступае зовш кв^ки i розправляе перист лопатi дугоподiбно за межi квiтки в обидва боки мiж колосковими лусками. (рис. 1.)
Кв^ка жита Забава мютиться у зовнiшнiй i внутрiшнiй кв^кових лусках. Зовнiшня луска ланцетоподiбна, складаеться з двох опуклих утворень, роздтених кiлем, пряма, видовжена, що звужуеться до верху i переходить у остюк довжиною 4-7 см. Довжина луски до 3 см. Юль зовшшньоТ Кв^ковоТ луски, переважно зазублений, вкритий вмками, орiентованими в напрямi остюка. Характер загубленостi вiдповiдае загальнм грубостi колоса. Внутрiшня квiткова луска мае форму човника, плiвчаста, тонка, двоктева.
Мiж квiтковими лусками бтя ТхньоТ основи знаходиться опушений насшний зачаток, у нижнiй частинi якого збоку лусок розмщеш двi малюанью плiвочки лодикули, у верхнiй - маточка у виглядi дволопатевоТ приймочки. До основи наанного зачатка прикртлеш на тичинкових нитках три
довп пиляки. Довжина пиляюв до 14 мм. Колiр лимонно-жовтий, хоча можуть зустрiчатися форми з оранжевим i фiолетовим забарвленням. Пiсля висипання пилку пуст пилковi мiшки тривалий час залишаються на колосках у виглядi висохлих коричневих утворень.
Пiсля заплiднення зав'язь роз-виваеться в однонасiнний плщ -
зернiвку, яка мае видовжено-овальну форму, стиснуту з боюв. За довжиною i формою зерно сорту озимого жита Забава довге (бтьше 8 мм), широке (до 3 мм). На сортувальних машинах добирають фрак^ю насiння, що сходить з видовжених реш^ шириною 2,4 - 2,6 мм.
Рис. 1. Схематичний подовжый розрiз квiтки озимого жита пщ час запилення i заплiднення.
1 - пилкове зерно; 2 - пилкова трубка; 3 - приймочка маточки; 4 - стовпчик; 5 - зав'язь; 6 - пиляк з пилковими зернами; 7 - тичинкова нитка; 8 - насшний зачаток; 9 - зародковий м1шок; 10 - яйцекл1тина; 11 - антиподи; 12 - полярн ядра; 13 - синерпди; 14 - м1крошле; 15 -покрив насшного зачатка; 16 - ядро трубки; 17 - спермп; 18 - шжка насшного зачатка; 19 -внутр1шня кв1ткова луска; 20 - зовшшня кв1ткова луска; 21 - нектарники.
Маса 1000 зерен значною мiрою виражае крупнють наання. Сорт-синтетик жита Забава формуе крупне зерно з масою 1000 зерен 45-52 г i бтьше. Велика крупнють зерна синтетика Забава - сортова ознака, зу-мовлена двома рецесивними неалель-ними генами з комплементарним або епютатичним ефектом.
Забарвлення зерна жита зумов-люеться сполученням i варюванням забарвлення алейронового шару й оболонок наанини i плода, а також товщиною i прозорiстю оболонки.
Алейроновий шар, який мае блакитне або бте забарвлення, визначае ос-новне забарвлення зерна. 1нколи алейроновий шар несуцтьний, блакитнi плями рiзноТ iнтенсивностi, величини i форми мають строкатий вигляд. Алейроновий шар належить до триплоТд-ного ендосперму i е результатом по-двмного заплiднення двох центральних ядер спермiем, тодi як оболонка складаеться з материнськоТ диплоТд- ноТ тканини. У результат цього на забарвлення алейронового шару i забарвлення зершвки впливають також
гени кольору батьювськоТ форми (ксешйнють).
Наанна оболонка частiш за все забарвлена в яскраво-коричневий i темно-коричневий кольори, Ыколи неза'барвлена (прозорожовта). Плодо-ва оболонка зазвичай безбарвна або жовта. Зморшкуватють i нещiльне прилягання оболонок одна до одноТ, утворення мiж шарами Тхнiх клiтин повiтряних порожнин надають забарв-ленню зерна амальгамовий срiблясто-сiрий вiдтiнок.
Оскiльки при створенш компо-нентiв використовувався донор домн нантноТ короткостеблостi к-10028 по-ходженням з БолгарiТ, у генотип якого зустрiчаються рослини з червоним забарвленням алейронового шару, то у синтетика Забава можуть зустрiчатися зерна з таким забарвленням. Тх не треба сплутувати iз зерном, ураженим на фузарюз, оскiльки воно мае нормальний блиск, а строкам червонi плями не вдаеться зюкребти, тому що вони знаходяться пщ прозорою пло-довою оболонкою.
Наанж дiлянки синтетика Забава розмщують пiсля чорного, чистого або зайнятого парового попередника. В оаннм перiод головнi завдання догляду полягають у тому, щоб отримати дружш сходи, уникнути пошкоджень озимого жита шкщливими фунтовими i листковими комахами. Рослини жита мусять мати час для розвитку i подготовки до зимiвлi. При недостатньому забезпеченнi поживни-ми речовинами з осенi, корисно про-водити пiдживлення. Чим ранше проводиться пiдживлення, тим воно ефектившше.
Пiсля сходiв жита iнколи в результат незадовiльного перед поав-ного обробiтку Грунту розповсюджу-ються крупш бур'яни. У випадках засмiчення осотами i зимуючими бу-р'янами у фазi розетки, доцiльно обприскувати поави гербiцидами. До появи сходiв озимих Тх необхiдно зни-щити на прилеглих до озимих поавах полях. На бур'янах зазвичай оселяю-ться шкiдливi комахи i хвороби, як з появою сходiв переселяються на озимину i завдають iстотних збиткiв.
Основним заходом захисту боротьби проти совки е знищення бур'яшв, на яких вона вщкладае яйця. Озимi посiви, заселенi совкою, дротяником, жуком кузькою, хрущем - обприскують пестицидами.
Озиме жито Забава з осен не переростае, осктьки мае генетично пiдвищену схильнiсть до кущення, зу-мовлену домiнантним геном Корот-костеблостi. Весною озимому житу необхщно створити оптимальнi умови для швидкого вiдростання i потужного розвитку. Для цього рослини мають забезпечуватися поживними речови-нами i вологою. Якщо озимина пiсля перезимiвлi розвиваеться слабо i мае блщо-жовтуватий колiр, це означае, що рослини потерпають вщ нестачi азоту. На полях, де жито розвивалося добре, але ослабло при перезимiвлi, поряд з азотними в пщживлення необхiдно включити i фосфорнi добри- ва.
Своечасне правильне збирання врожаю жита з високою якiстю без втрат е заключним етапом одержання економ-мiчного прибутку. Правильне виршення питання про строки збирання залежить вщ закiнчення надходження сухих речовин у зерно, характеру дозрiвання в рiзних погодних умовах, способiв збирання i наявностi збиральних засобiв. Надходження сухих речовин у зерно жита в основному (90-95%) закiнчуеться в стадп восковоТ стиглостi. Збiльшення маси 1000 зерен в роки з помiрною волопстю i теплою погодою у перюд дозрiвання в жита Забава тривае довше, нiж у роки iз сухою або надмiрно вологою погодою. Пояснюеться це тим, що синтетик жита Забава мае високу крупнють зерна. До юнця восковоТ стиглос^ створюеться максимальний бюлопчний урожай. При повнiй стиглостi i запiзненнi збирання незворотнi значнi втрати зерна вiд осипання, незважаючи на велику кв^-кову луску.
З початком повноТ (твердоТ) стиглостi i, навiть, у юнц восковоТ збирання озимого жита проводиться прямим комбайнуванням. Важливою вимогою при скошуваннi хпiбноТ маси
й обмолот комбайнами е недопущення втрат i пошкоджень наання. Через недотримання необхщних вимог часто втрати зерна досягають великих розмiрiв. Якщо на полi залишаеться 810 колосюв на 1 м2, то втрати зерна з 1 га становлять 150-200 кг. Поряд з цим незадовтьне регулювання комбайна i наявнють рiзноманiтних щiлин втрати зерна в солому, полову i прямо на землю часто становлять 100-150 кг. Таким чином, загальш втрати зерна становлять 0,25-0,3 т/га.
Порушення вщповщних вимог збирання жита комбайнами призводить до роздроблення i плющення зерна, великоТ ктькосл мiкроушкод- жень на оболонц i зародку. Вони зменшуються при збiльшеннi подачi маси у молотарку, вщсташ мiж барабаном i декою, зниженнi частоти обертв барабана. Зниження обертiв барабана комбайна до 700-900 за 1 хв зменшуе травмування наання жита на 27 i 18%. Вщсоток пошкодження сильно зростае, коли пщ час збирання зерно мае пщвищену вологiсть. Отже, не рекомендуеться проводити збирання озимого жита комбайнами на наанних дтянках при вологостi 20-22%. Оберти молотильного барабана комбайна зменшують, жалюзмш решета ставлять у середне положення, пов^ряний потiк пщсилюють, щоб у бункер потрапляло зерно здорове, не давлене, з повноцЫними, не вибитими зародками. Серед злаюв жито вимолочуеться найкраще, але часто наання травмуеться через недотримання технологи його збирання.
Очистка вороху на току вщ зво-ложених домшок вважаеться невщ-кладною першочерговою роботою. Пот очищеного зерна бажано спря-мовувати проти напряму в^ру - при цьому видаляються не лише лет домшки, а й зволожене зерно пщсихае. Обробка наання на нааннео- чистних машинах („РеИкиэ 642", „Ре1киэ 537", СМ-4 i тощо), мае проводитись на ретельно очищених агрегатах, iз засто-суванням трiерних блокiв. Вологе зерно необхщно висушити на току пiд прямими сонячними променями про
тягом 5-7 дiб. Повiтротепловий обро-бтек посiвного насiння сприяе пюля-збиральному дозрiванню i його обез-заражуванню вщ патогенних хвороб. Калiброване наання передають на контроль схожостi. Перед авбою на-сiння iнкрустують з додаванням сти-муляторiв росту, фунгiцидiв i пести-цидiв.
Сорт-синтетик озимого жита Забава мае вщмЫш борошномельнi i хлiбо-пекарськi якостк Вмiст бiлка i незамiнних амЫокислот у зернi -основний показник його поживноТ цiнностi, яка може змЫюватися пiд впливом умов вирощування.
Бiлок жита сорту Забава на 3040% мютить бiльше лiзину порiвняно з пшеничним. За рахунок жита потреби людини в лiзинi задовольняються на 58%, а за рахунок пшениц лише на 38%. У сорту-синтетика Забава вмют лiзину в бтку становить 4,8%, а вмiст бiлка в зерш - 11,8-12,6%. Однiею з головних ознак, яка зумовлюе техно-лопчш особливостi зерна жита, е його стмкють до проростання в колоа. Схильнiсть сортiв жита до проростання „на пнГ' в значшй мiрi залежить вiд морфологiчних особливостей рослин, зокрема, вщ висоти, положення (пониклий, похилий, стоячий) i щiльностi колоса, але, головним чином, вщ тривалостi перiоду спокою зрiлого наання й активност протеолiтичних i особливо амтол^ичних ферментiв зерна.
У борошнi, одержаному з про-рослого зерна, крохмаль у значшй мiрi розщеплений на складовi частини. Так, борошно характеризуеться малою водопоглинальною здатнютю, у ре-зультатi чого дае низький вихщ тiста i хлiба. Тiсто стае „рiдким", розпли-ваеться, майже нездатне до утворення дрiбних пор. Випечений хлiб мае при-плюснуту форму, сирий липкий м'якуш, водяш смуги i вiдокремлену верхню юрку.
1нший показник якостi зерна жита — стан вуглеводно-амтазного комплексу. Найкращi показники, безу-мовно, дае пробна витчка хлiба. Озиме жито Забава за технолопчними особливостями зерна мае глеюватють
клейстеризованоТ водно-борошнистоТ суспензп на амiлографi Грабендера -410-500 одиниць, а число падЫня по Хагбергу-Пертену 220-280 сек. Величина цих показниюв нижче 100 свщчить про пiдвищену амiлолiтичну активнiсть зерна - в основному через проростання.
Зерно жита синтетика Забава мютить речовину, яка знижуе засвою-ванють деяких складових частин бтка, що зменшуе його поживну цннють. Причиною шкiдливоТ дiТ е п'ятиалкт-резорциноли, якi мiстяться в зерш злакiв. Це сполуки резорцину (метадн гiдроксилбензолу) з алкiлами, якi Тй® -ють рiзну довжину ланцюга з непарним числом атомiв вуглецю (п): для жита воно дорiвнюе 15-23, для пшениц - 1725, при цьому негативш особливост найбiльше проявляються при п, що дорiвнюе 15. Пента-алкiлрезорциноли зосередженi в зовшшньому
кутикулярному покривi зернiвки. Вони вщсутш в насiннiй оболонцi, ендоспермi i зародку. В зернiвках жита Тхшй умiст становить 40% об'ему кутикули, а зершвках пшеницi - 20%. Умют п'ятиалкiлрезорцинолу залежить не лише вщ сорту i крупност зерна, але також вiд його стиглостк В зернi молочноТ стиглост порiвняно зi зрiлим зерном Тх бiльше нiж у два рази на одиницю маси зерна i майже на 60% бтьше на одиницю поверхш.
У борошнi вмют п'ятиалктре-зорцинолу змiнюеться залежно вщ того, який процент оболонки зерна потрапляе до неТ при помелк У пробах борошна сортового помелу е лише слiди цих речовин, а у виавках - кть-кiсть Тх максимальна - 800-900 мг/кг. При випканш хлiба з обойного борошна вмют цих небажаних речовин зни-жуеться на 31-53%. Хлiб з борошна сортового помелу цих речовин не мае. Ктькють п'ятиалкiлрезорцинолiв при зберiганнi зерна або муки поступово зменшуеться у результат Тх розпаду. Найбтьшу цiннiсть представляють сорти з високою масою 1000 зерен (понад 40 г), до яких вщноситься i синтетик Забава.
Висновки. Визначено негативш генетичш кореляцп висоти рослин i
позитивнi - крупностi насiння й потуж-ностi зародковоТ кореневоТ системи з урожайнютю зерна з одиниц площi. Описанi генетичнi, бiологiчнi, апроба-цiйнi ознаки синтетика Забава. Наведено сти^ рекомендацiТ агротехнiчного вирощування вказаного сорту.
Ноавська селекцiйна дослщна станцiя проводить селекцiйну роботу з озимим житом i запрошуе до взаемо-вигiдноТ спiвпрацi зацiкавленi оргашзацп i пiдприемцiв по застосуванню у виробництвi сорту-синтетика Забава.
Використана лггратура:
1. Гуляев, Г. В. Генетика.(3-е изд. переработ. и дополн. / Г. В. Гуляев. - М.: Колос, 1984. -351 с.
2. Кобылянский, В. Д. Рожь. Генетические основы селекции. / В. Д. Кобылянский. - М.: Колос, 1982. - 239 с.
3. Рокицкий, П. Ф. Биологическая статистика. / П. Ф. Рокицкий. -Минск: Высшая школа, 1973. -318 с.
УДК 631.633.527.12.14.32 Скорик В^. В., Скорик Волод. В., Симоненко Н. В., Скорик О. П.
Синтетик озимого жита (Secale cereale 1_.) Забава. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Наведено стислий опис генетич-них, бюлопчних, морфолопчних i якю-них характеристик нового коротко-стеблового крупнозерного синтетика жита озимого Забава. Встановлено ютотну негативну генетичну кореляцю висоти вихщних рослин i позитивну крупнос^ наання та числа зародкових корЫцв з урожайнiстю зерна.
Запропоновано сумюне спiвро-бiтництво з освоення нового сорту у виробництвк
Ключовi слова: жито, синтетик жита Забава, генетичш кореляцп. УДК 631.633.527.12.14.32 Скорик Викт. В., Скорик Влад. В., Симоненко Н. В., Скорик О. П. Синтетик озимой ржи (secale cereale I.) Забава. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Приведено краткое описание генетических, биологических, морфологических и качественных показателей нового короткостебельного
крупнозерного синтетика озимой ржи Забава. Установлено существенные отрицательную генетическую коре-ляцию высоты исходных растений и положительную - крупности семян и количества зародышевых корней с урожайностью зерна.
Предложено совместное сотрудничество по освоению нового сорта в производстве. УДК 631.633.527.12.14.32 Viktor Skorik, Voiodymyr Skorik, N. Symonenko, О. Skoryk.. Synthetic of
winter wheat (secale cereale I.) Забава. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
There provided brief description of genetic, biological and morphological and qualitative characteristics of new short-stem large-grain synthetic of Zabava winter rye. Essential negative genetic correlation of the output plants height, and positive correlation of seed size and number of seminal roots with grain yield of Zabava winter rye, has been established.
Joint cooperation is proposed to put the new variety in production.
