CC BY
12УДК 631.527:633.14"324"
НОВ1 ДОНОРИ ДОМ1НАНТНО1 КОРОТКОСТЕБЛОСТ1 ЖИТА ОЗИМОГО (Secale cereale L.) *
В. В. Скорик, доктор сльськогосподарських наук,
О.1. Буняк, асп/'рант кафедри селекц'И та нас/'нництва сльськогосподарських культур
Нац/'ональний ун/'верситет б/'оресурс/'в i природокористування Укра/'ни
Вступ. Сучасн короткостебловi синтетики i гiбриди озимого жита при дотриманн елементарних агротехнiчних умов вирощування здатнi утворювати високi i сталi врожаТ зерна. Подальше селекцмне збiльшення врожайност1 вимагатиме генетичного зменшення висоти стебла з метою ефективышого перерозподiлу продукт1в асимтяцп на користь зерна. Створення iнтенсивних сорт1в жита озимого з урожайыстю 8-10 т/га цтком вирiшуване завдання. Такий рiвень урожайност1 можна досягнути при густот продуктивного стеблостою 400-500 стебел на 1 м2 i масi зерна з колоса 1,5-2 г. Спйгасть таких сортв проти вилягання може бути досягнута при висот рослин 80-100 см [1, 2]. У лабораторп селекцп жита озимого НоавськоТ селекцмноТ дослщноТ станцп створенi новi донори дом^антноТ короткостеблост1 з висотою рослин 80-90 см (Гном 1), 50-60 см (Гном 2) i менше ЗО см (Гном 3) [3-6]. Указан донори короткостеблост1 широко залучен до генетичних програм удосконалення жита озимого [5].
Мета щеТ публкацп полягае у визначеннi характеру прояву експресп селекцiйних ознак вщповщних донорiв короткостеблост1, можливост1 сполучення щеТ ознаки з iнтегральними елементами продуктивной рослин культури, та виявлення характеру спадкування ознак при створены карликових зразюв жита озимого.
Методика дослщжень. У 2008 р. проведено випробовування рослин-доно- рiв дом^антноТ короткостеблост1 Гном 1 (Г1), Гном 2 (Г2) i Гном З (ГЗ). У кожноТ короткостебловоТ форми аналiзувалося не менше 35 рослин по десяти юльюсних ознаках: висота рослин (см); продуктивна
кущиспсть (шт.); довжина колоса (см); число кв1ток у колоа (шт.); число зерен у колос (шт.); озернеысть колоса (%); щтьысть колоса; маса зерна з рослини (г); маса зерна з колоса (г); маса 100 зерен з рослини (г).
Статистичну обробку проводили за методикою П. Ф. Рокицъкого, з визначенням середых арифметичних (X±Sx) середых квадратичних (5±5г)
коеф1ц1ент1в вар1ацп (7 + Ss), ампл1туди
вар1ювання (lim) [7]. 1стотн1стъ в1дм1нност1 визначали за критер1ем t значимост1 Р < 0,05; 0,01 i 0,001.
Результати дослщження. Ста-тистичн1 параметри к1лък1сних ознак донора короткостеблост1 Гном 1 представлен! в таблиц! 1.
Ампл!туда варшвання висоти рослин Г1 не виходила за меж! ± 3S, що вказуе на нормалъний характер розподту ц1еТ ознаки, з! слабовираженим ексцесом (ущ!лъненням розпод!лу вар!ант!в навколо середнього значення). Коеф!ц!ент вар!ацй' висоти рослин Г1 виявився низъким, що свщчить про його фенотип!чну одномантнють. Можна передбачати пор!вняно нескладну генетичну природу ознаки висоти рослин Г1.
Продуктивна кущист!сть донора Г1 виявилася м!нливою, виходила за меж! плюс трьох стандартних в!дхилень i проявляла невисоку л!восторонню аси мет-
ричысть розпод!лу вар!ант!в (X < М0).
Фенотип!чний коеф!ц!ент м!нливост! виявився високим, осктьки продуктивна кущист!сть рослин жита озимого ¡стотно залежала в!д умов зовншнього середовища, зокрема площ! живлення, фунтових умов, забезпечення вологою,
сонячним опромГненням тощо. Як уже факторами середовища, i тому перед-
повГдомлялося, генетичн чинники, якi бачалося, що Т'х надзвичайно важко буде
впливали на продуктивну кущист1стъ полiпшувати спрямованою селекцieю,
надзвичайно сильно перекривалися
Таблиця 1
Середнi арифметичнi (X±Sx) , середнi квадратичнi (5±Ss)
коефiцieнти мiнливостi (У±5„) та амплiтуди варiювання (lim) кшьюсних ознак жита
озимого Гном 1 (2008 р.)
Ознаки x±st S±Ss l i m
Висота рослин, см 91,2 ± 0,8 7,2 ± 0,6 7,9 ±0,6 73-107
Продуктивна кущиспсть, шт. 15,3 ±0,6 5,0 ±0,4 32,3 ±2,6 7-34
Довжина колоса, см 10,9 ±0,2 1.5 ± 0,1 13,6 ±1,1 8-15
Число квток у колоа, шт. 68,6 ±0,8 6,8 ±0,5 9,9 ±0,8 52-88
Число зерен у колоа, шт. 51,0 ± 1,0 9,1 ±0,7 17,8 ±1,4 28-75
Озернеысть колоса, % 74,5 ±1,3 11,7 ±0,9 15,8 ±1,3 41-94
Щтьысть колоса 3,2 ±0,01 0,3 ±0,01 10,2 ±0,8 2,6-4,0
Маса зерна з колоса, г 1,8 ±0,01 0,4 ±0,01 21,1 ± 1,7 1,1-3,3
Маса зерна з рослини, г 26,6 ± 1,0 8,6 ±0,7 32,3 ±2,6 9,0-61,6
Маса 100 зерен з рослини, г 3,9 ±0,1 0,6 ±0,1 16,2 ±1,3 2,2-5,3
За довжиною колоса Г1 не вiдрiзнявся вiд комерцмних сорпв жита озимого. Варiювання довжини колоса Г1 вiдбувалося згiдно з нормальним розподтом i знаходилося в межах ± 3Б. Коефiцieнт фенотитчноТ м^ли-вост1 довжини колоса невисокий i iстотних селекцiйних ускладнень при використанн цього донора не очкувалося ( х « М0).
Число квток у колосi донора короткостеблосп Гном 1 знаходилося на рiвнi сучасних селекцiйних сорт1в. Коефiцieнт м^ливосп щеТ ознаки низький, варiювання не виходило за межi ± 3Б, а тому iстотних ускладнень використання цього донора по числу квток у колос не мае бути.
Число зерен у колоа жита озимого залежить не лише вщ генетичних чинникiв, а iстотно - вщ мiнливих факторiв середовища пщ час онтогенезу i, в першу чергу, умов при запиленнi та заплщненнк У 2008 р. пщ час ^тування жита погода була похмурою i дощовою, це ^тотно зменшило фертильнiстъ колоса жита. Коефщент мiнливостi Г1 виявився
середнiм (V = 17,8%), але розподт варiантiв не виходив за межi трьох стандартних вiдхилень. Модальний клас числа зерен у колоа Г1 виявився дещо змiщеним у напряму збiльшення ознаки,
тобто крива розпод1лу набула вигляду негативно'' асиметрГТ. 1стотних ускладнень по числу зерен у колоа з використанням донора Г1 не передбачалося.
Озерненiстъ колоса - це вщношення числа зерен у колосГ до числа квГток у нъому у вщносних величинах. Зазвичай ця ознака у селекцмних зразкiв коливаетъся в межах 8595%, але з указаних вище причин у 2008 р. у донора
Г1 вона виявилася значно меншою (X = 74,5%). Коефщент варiювання ознаки був помГрним (V = 15,8%), а розподт ознаки проявив негативний асиметричний розподт, який не виходив за межi трьох стандартних вщхиленъ. При ^тенсивый спрямованiй селекцГТ за озерненiстю колоса не передбачалося значних генетик- них труднощГв з полiпшення uie'i ознаки.
ЩГлънГстъ колоса не вГдноситъся до ознак структури врожаю жита озимого, але Гстотно опосередковано впливае на число квГток, зерен i озерненiстъ його. У донора короткостеблосп Г1 щГлънГстъ колоса знаходилося в межах кращих селекцГйних зразкГв.
Гном 1 проявив високе середне значення маси зерна з колоса (х = 1,8 г). АмплГтуда варшвання (lim = 1,1 - 3,3 г) свГдчить про високий потенцГал можливостей добору за цГею ознакою
при спрямованш селекцп. Розподiл варiантiв маси зерна з колоса в Г1 носить характер криво!' з негативною асиметрieю при iстотному змiщеннi моди вправо. Коефiцieнт варiацií свiдчить про можлив^ть знаходження в цьому розпод^ бажаних генотипiв з високою масою зерна з колоса. При селекцп необхщно пам'ятати, що кращими генотипами можуть бути рослини, на ям ^тотно вплинули кращi умови середовища, або вони е результатом гетерозисного ефекту, який у наступному поколшш зникне. Для пщбору рослин з великою масою зерна з колоса необхiдно проводити випробування кращих генотип- шв по нащадках i пiсля перевiрки Т'хшх позитивних генетичних особливостей за -лучати до спрямованих схрещувань з метою створення короткостеблового вихщного матерiалу.
Середня маса зерна з рослини донора короткостеблосп Гном 1 не посту -палася за абсолютним виразом кращим селекцшним зразкам. Коефiцiент мшливост маси зерна з рослини виявився
високим (V = 32,3%). При прямш i опосередкованiй селекцп за ^ею ознакою виникають icTOTHi труднощi, тому що OKpeMi рослини добираються при iндивiдуальному cтояннi (розрщженому поciвi), де icтотний вплив мають умови оточуючого середовища, а також проявляеться гетерозисний ефект. Розподт варiантiв продуктивной рослин проявив чiтку негативну асиметр^, а кращi рослини виходили за межi + З S. Добiр фенотитчно кращих рослин у наступному поколшш може привести до неcподiваних результат. Необхщно ознаку маси зерна з рослини контролювати за поведiнкою прямих нащадюв протягом усього термiну селекцшного процесу i бути надзвичайно обережним при прийнятт важливих генетичних ршень.
Маса 100 зерен з одшеТ рослини вiдраховувалаcя з використанням спе^ально виготовленоУ рахiвнички у виглядi пенала iз сотами для зерна у нерухомш плаcтинцi i рухомою нижньою кришкою (див. рис.1).
Рис.1. Рахiвниця визначення маси 100 зерен.
Середня маси 100 зерен з рослини виявилася на рiвнi середшх селекцшних зразкiв (X = 3,9 г). Ампл^уда варiювання ознаки не виходила за межi ± З S, крива розподту близька до нормально!'. Коефiцiент вар^вання помiрний (V = 16,2%). Використання донора Г1 по маci 100 зерен з рослини генетичних труднощiв не передбачало.
У таблиц 2 наведет середн ари-фметичнi, стандартне вщхилення коефi -цiента мiнливоcтi й ампл^уда варiювання cелекцiйних ознак нового донора короткостеблосп Гном 2. Середня висоти рослин Г2 виявилася на 34,0 см
меншою вiд Г1 (Р < 0,001) i становила 56,7 см в абсолютному виразк Вщносний
показник мiнливоcтi (V) у Г2 виявився icтотно (Р < 0,001) вищим порiвняно з Г1. Варiацiйний розподiл висоти рослин у Г2 близький до нормальноУ кривоУ, але вiд 73 см у Г1 до 97 см у Г2 cпоcтерiгалаcя транcгреciя цiеï ознаки. При використанн Г2 у спрямованих схрещуваннях бажано добирати рослини з висотою менше 70 см, щоб зменшити вiрогiднicть потрапляння генотитв з трансгресивною мiнливicтю. Продуктивна кущиспсть донора короткоcтеблоcтi Г2 за абсолютними i вщносними показниками мiнливоcтi не
вiдрiзнялася вщ Г1. Довжина колоса за абсолютною величиною (X) у Г2 вияви-лася iстотно (Р < 0,001) меншою вiд Г1. Крива розподiлу довжини колоса мала
вигляд нормально1 з одшею Г1 - вона виявилася у змiщеною на 1 см улiво.
Середнi арифметичн (X + Ss) , середнi квадратичн (S + S3),
коефiцieнти мiнливостi (V±5.p) та амплiтуди варiювання (lim) кiлькiсних ознак жита озимого Гном 2 (2008 р).
вщмшшстю донора Г2
Таблиця 2
Ознаки x±sg iS±Ss) lim
Висота рослин, см 56,7 ± 0,7 7,1 ± 0,5 12,6 ±0,9 44 - 97
Продуктивна кущис^сть, шт. 15,5 ±0,5 5,1 ± 0,4 33,2 ± 2,4 7-31
Довжина колоса, см 9,7 ±0,1 1,3 ± 0,1 13,8 ± 1,0 7-14
Число зерен у колос, шт. 54,8 ±0,6 5,9 ±0,4 10,8 ±0,8 42 - 76
Число кв^ок у колос, шт. 36,6 ± 0,9 8,7 ±0,6 23,7 ± 1,7 15 - 55
Озернешсть колоса, % 66,7 ± 1,4 14,2 ± 1,0 21,3 ± 1,5 29 - 94
Щшьшсть колоса 2,9 ±0,01 0,4 ±0,01 13,3 ±0,9 2,1 - 3,8
Маса зерна з колоса, г 0,8 ±0,01 0,4 ±0,01 50,2 ±3,6 0,1-4,3
Маса зерна з рослини, г 12,3 ± 0,7 6,5 ±0,5 53,1 ± 3,8 6,0-64,0
Маса 100 зерен з рослини, г 2,2 ± 0,01 0,4 ±0,01 19,3 ±1,4 1,4 -3,3
Число квiток у колос нового донора Г2 виявилося на 13,80 шт. менше вiд Г1, що iстотно (Р < 0,001). Показники мiнливостi в абсолютних (S) i вiдносних
(V) показниках обох донорiв виявилися однаковими. Межi ампл^уди варiювання числа квiток у Г2 на 10 одиниць виявилися змщеними у напряму !х зменшення, хоча розподш зарiантiв був наближеним до нормально! кривоТ.
Число зерен у колос у Г2 на 24,40 шт. виявилося меншим вiд Г1 (Р < 0,001). Коефiцieнт мшливост Г2 був iстотно (Р < 0,01) бшьшим нiж у Г1, що свiдчить про бiльшу вiрогiднiсть знаходження рослин зi сприятливим числом зерен у колос першого. Розподш qiei ознаки в Г2 виявився асиметричним зi змiщенням моди у напряму збшьшення числа зерен у колос.
Озерненiсть колоса виявилася на 7,3% меншою у Г2 порiвняно з донором (Р < 0,001), а коефiцieнт варiацi! ^тотно (Р < 0,01) бiльшим. З'ясувалося, що Гном 2 бшьш строкатий за озернешстю колоса, а крива розподшу набула асиметричного вигляду.
Маса зерна з одного колоса у Г2 була удвiчi меншою вщ Г1, а коефiцieнт варiювання навпаки - на 29,1% бшьшим (Р<0,001). Ампл^уда варiювання (lim)
вийшла за межi нормального варiювання. Теоретично +3Б = 2,00 г, а фактично цей показник дорiвнював 4,3 г. У популяцп рослин Гном 2 ^нуе висока вiрогiднiсть виявлення короткостеблових рослин з шдвищеною масою зерна з колоса, що ефективно використовуеться у практичнш селекцiйнiй роботi. Не слщ забувати, що „кращГ за продуктивна™ колоса рослини можуть бути сприятливим сполученням алельних i не алель- них гешв на фон мiнливих умов середовища.
Маса зерна з рослини (продук-тивнiсть) проявляе таю ж особливост^ як i попередня ознака у Г2, вона удвiчi менша в абсолютному виразi i на 20,8% бiльша у вщносному значеннi, нiж у Г1 (Р < 0,001). Крива розподшу ^еТ ознаки носить вигляд негативно! асиметрп з великим „хвостом" мало! продуктивностi рослин {Х<М0). На наш погляд, покращення ^е! ознаки в Г2 мусить спрямовуватися не стiльки на ТТ абсолютне збiльшення, як на першому етап селекцп, але й на ви-браковування малопродуктивного „шлейфу" рослин при збереженн задано! висоти.
У донора Г2 майже вдвiчi зменшилася маса 100 зерен з одше! рослини порiвняно з Г1 (Р < 0,001), а от
мшливють ознаки в абсолютних (5) i вiдносних (У) показниках змiнювалася неютотно. Розподiл маси 100 зерен з рослини мае вигляд криво! з нормалъним варшванням.
У нового донора короткостеблосп Гном 2 разом з висотою рослин зменшилися довжина, число квток, число зерен, озерненiстъ колоса, а також маса зерна з колоса, рослини i маса 100 зерен з рослини (крупысть зерна) порiвняно з донором Гном 1. Перед залученням до перспективних схрещувань донора Гном 2, необхщно провести його
генетичне покращення шляхом спрямо-
ваних доборiв за вказаними ознаками з тривалими в часi i просторi випробуваннями. Ознаки з асиметричним розподтом варiантiв можутъ бути обумовлен ефектом гетерозису, тому доцiльним буде створення перспективних самозапильних лiнiй на основi Г2 i вико-ристання методв гетерозисно! селекцп для створення конкурентоспроможних гiбридiв або синтетиюв.
Гном 3 створено шляхом 34 разових спрямованих доборiв найбтьш короткостеблових рослин, починаючи з 1974 р. (рис. 2.).
Рис. 2. Зниження висоти рослин протягом 34 спрямованих доборiв.
Середня висота рослин нового суперкороткостеблового жита озимого у 2008 р. становила 25,5 см i (Р < 0,001) в^знялася за щею ознакою вiд Г1 i Г2. Мiж коефiцiентами мiнливостi в абсолютних (Б) i вiдносних (V) величинах ГЗ й iнших донорiв рiзницi не встановлено.
Варiювання висоти рослин ГЗ про-
Середнi арифметичнi (Я± Б^),
являе позитивнии ексцес, це випадок коли розподт утворюе гостровершинну нормальну криву при скупченнi частот ознаки в середых класах.
У таблиц 3 наведенi параметри селекцмних ознак суперкороткостеблового донора ще! ознаки Гном 3 [5,6].
Таблиця З
середнi квадратичнi (5 ± 5^),
коефiцieнти мiнливостi та амплггуди варiювання (lim) кiлькiсних
ознак озимого жита Гном 3 (2008 р).
Ознаки (.X+Sx) IS+icJ (V + iW lim
Висота рослин, см 25,5 ± 0,4 3,5 ±0,3 13,8 ±1,1 20 - 34
Продуктивна кущиспсть, шт. 13,7 ±0,7 5,7 ±0,5 4,2 ±3,5 3-28
Довжина колоса, см 7,2 ±0,1 0,9 ±0,1 12,1 ± 1,0 5-10
Число квток у колоа, шт. 47,7 ± 0,7 5,7 ±0,5 12,0 ±1,0 24 - 58
Число зерен у колоа, шт. 32,3 ± 1,0 8,7 ±0,7 27,0 ±2,2 14 - 50
Продовження таблиц З
Ознаки Х+Ъ) Ит
Озернеысть колоса, % 67,7 ± 1,9 16,0±1,3 23,6 ± 2,0 29 - 96
ЩЦшьысть колоса 3,3 ±0,1 0,5 ± 0,01 14,2 ± 1,2 1,5-4,7
Маса зерна з колоса, г 0,5 ±0,01 0,2 ±0,01 41,9 ±3,5 0,2 - 1,2
Маса зерна з рослини, г 5,5 ± 0,2 1,9 ±0,2 34,5 ± 2,9 2,1-12,3
Маса 100 зерен з рослини, г 1,4 ±0,01 0,2 ±0,01 17,5 ± 1,5 0,8 - 1,9
Продуктивна кущиспсть суперко-роткостеблового донора Гном 3 проявляв притаманн йому особливост1. Протягом оаннього перiоду вегетацп рослини ГЗ не проявляють фенотипiчних вiдмiнностей вiд ^ших короткостеблових зразкiв жита озимого. У весняний перюд рослини Гном 3 ростуть повiльно, iнтенсивно кущаться, а колоси виходять з листковоТ тхви майже без пщколосовоТ основи. Пюля виходу колоса в ГЗ через 3-4 дн на поверхнi кв^ки з'являються пиляки, якi протягом дня розтрюкуються i викидають пилок. Кв^вання ГЗ починавться на тиждень тзыше переважноТ бiльшостi короткостеблових зразкiв. У зв'язку з цим виникають ускладнення у проведеннi штучноТ пбридизацп, особливо коли ГЗ обиравться за материнську форму. Компонента батьювських форм переважно вже вщкв^вали i тому доводиться вибирати колоси для запилення з додаткових пщгоыв. При спланованм пбридизацп у батькiвських форм спещально зрiзують основнi стебла, провокуючи розвиток придаткових колосiв, якi пот1м використовують для запилення материнських рослин ГЗ. Кастращя квiток суперкороткостеблового ГЗ неефективна - колоси переважно вiдмирають, осюльки його рослини ще продовжують кущитися. Використання пергаментних iзоляторiв для iзоляцiT материнських рослин ГЗ обмежене у час протягом 4-5 дiб. Якщо тримати примусово запиленi рослини пщ iзоляторами бiльш тривалий термiн часу - вони загинуть. Крiм того, при ручнм кастрацп квiток створюються фiзичнi незручност1 для наукового персоналу через надзвичайно низьку висоту стебла жита ГЗ. Виходячи з указаних техычних, фiзичних, фiзiологiчних i генетичних обмежень доцiльно
використовувати примусове запилення шляхом вирощування материнських рослин ГЗ у вегетацмних судинах, а при запилены рослин
батьювським пилком заносити Тх у примiщення i використовувати генетичн маркери з дом^антною ознакою. Рослини ^ у яких маркерна ознака вщсутня, вибраковувати. Якщо маркерна ознака рецесивна, то ефект заплщнення можна буде побачити лише в Р2. При розрщженому посiвi ГЗ здатний утворювати до 60 стебел i бiльше. Скорочення довжини стебла ГЗ вщбувавться за рахунок скорочення вах п'яти мiжвузлiв. Листки ГЗ коротю, прямi, грубi (товст1), з густим восковим нальотом. Останнв мiжвузля закрите пiхвою листка, при цьому колос виходить прямо з листковоТ обгортки.
Продуктивна кущиспсть ГЗ надзвичайно варiабельна ознака (V = 41,7%). Розподш варiантiв цвТ ознаки вщбувавться за принципом негативно!' асиметрп, з „шлейфом" нечисленних рослин з низькою кущист1стю i змiщеним правостороным модальним класом. Розподiл варiантiв ГЗ по продуктивна кущистост1 часто виходить за межi трьох стандартних вщхилень. При залученнi ГЗ до спрямованих схрещувань актуальною передбачавться проблема визначення оптимальноТ продуктивноТ кущистост у вихiдного матерiалу.
Середня довжина колоса ГЗ становить 7,2 см, що вагомо (Р < 0,001) менше вiд донорiв Г2 i Г1. Коефiцiвнти абсолютноТ (5) i вщносноТ (У) мiнливостi довжини колоса ГЗ неютотно вiдрiзняються вiд ^ших короткостеблових донорiв. Довжина колоса ГЗ проявила нормальний розподш варЬ антв з позитивним ексцесом.
Середнв число квток у колосi суперкороткостеблового донора Гном З становить 47,7 шт., що ¡стотно (Р < 0,001) менше вщ Г1 i Г2. Варiювання числа квiток у колос ГЗ наближавться до кривоТ з нормальним розподiлом.
Число зерен у колоа ГЗ
становить 32,3 шт. - суттево (Р < 0,001) менше вщ Г1 i Г2. Коефiцiент мiнливостi числа зерен у колос ГЗ (Р < 0,001) вагомо бiльший вщ Г1. Число зерен у колоа ГЗ утворюе симетричну криву з приплюснутою вершиною, частоти розподiлу виявили скупчення в центральних класах. ^зне ^тування, короткий термiн мiж виходом колоса з тхви листка i викиданням пилякiв, а також несприятливi погоднi умови значно знижували утворення зерен у колосi жита ГЗ.
Озернеыстъ колоса за середньою арифметичною (X) i коефiцiентом мiнливостi (Г) ютотно (Р < 0,001) виявилася меншою лише вiд Г1. Варшвання озер- неност1 колоса Г2 не виходило за межi ± З стандартних вiдхилень вiд середньо! арифметично!. Крива розподiлу варiантiв мае вигляд нормально! з дещо скошеною вершиною.
Суперкороткостебловий донор ГЗ мае щтьний колос, що утруднюе проведення кастрацп квiток. Щiльнiстъ колоса ГЗ коливаеться в дiапазонi 1,5-4,7 одиниць. Проводиться селекцмне вдосконалення зменшення щтьносп колоса у донора ГЗ.
Середня маса зерна з колоса ГЗ у 3,6 раза менша вщ Г1. Колос жита озимого ГЗ малопродуктивний, високо-мiнливий (V = 41,9%). Розподт варiювання маси зерна з колоса носить асиметричний характер з витягнутим негативним „шлейфом". У популяцп окремi рослини виходили за межi ±3 стандартних вщхилень, що свiдчитъ про можливютъ знаходження генотипiв з бтьшою масою зерна з колоса у ГЗ. Таю рослини видтеы i проходятъ поглиблене генетико-селекцiйне вдосконалення.
Середня маса зерна з рослини нового донора суперкороткостеблосп у 4,83 i 2,23 раза менша вiд Г1 i Г2, вiдповiдно (Р < 0,001). Варшвання продуктивност1 рослин ГЗ проявило характер негативно! асиметрп з довгим „хвостом" рослин низько! продуктивности В популяцп виявленi окремi рослини, як виходятъ за межi + З Б. Вони використан в селекцп. Ми свiдомi того, що „видатнГ за продуктивнiстю рослини можутъ бути ефектом дм випадкових чиннигав - явища гетерозису або епютазу.
Маса 100 зерен з рослини
(крупыстъ зерна) суперкороткостеблового донора ГЗ становить всього (Я) -1,4 г. Це суттево (Р < 0,001) менше порiвняно з Г1 i Г2. Крупнiстъ зерна озимого жита ГЗ за розподiлом варiантiв утворювала криву, наближену до нормально!. При використанн в селекцiйних програмах донора суперкороткостеблосп ГЗ вдосконалення крупносп зерна у вихщному матерiалi стане одним з актуальних завдань.
Новий донор суперкороткостеблосп представляе надзвичайно цкавий об'ект для генетико-селекцiйних дослiджень.
Використання його в перспективних селекцiйних програмах створюе можливiсть отримання цiнного вихщного матерiалу з величезною рiзноманiтнiстю висоти рослин. Завданням використання цього донора буде сполучення бажано! висоти рослин з негральними елементами продуктивносп жита озимого. Зокрема з довжиною колоса, числом квток, зерен, озернеыстю, продуктивна™ колоса i рослини, крупыстю зерна, стiйкiстю вихiдного матерiалу проти шкодочинних хвороб.
Висновки. Встановлена iстотнiстъ зниження висоти рослин в напряму Гном 1 > Гном 2 > Гном 3. Скорочення довжини стебла донорiв домшантно! короткостеблосп вщбувалося за рахунок скорочення вех п'яти мiжвузлiв. Передбачаетъся порiвняно нескладна генетична природа ознаки „висота рослин" у Г1 та високий потенщал мож-ливостей добору за щею ознакою при спрямованм селекцГ!. За абсолютним значенням кшьюсних ознак донор корот-костеблост! Гном 1 не поступався кращим селекцмним зразкам i широко залучений до схрещувань у перспективних селекцiйних програмах.
У нового донора короткостеблосп Гном 2 разом з висотою рослин зменшилися ознаки, що формуютъ продуктивыстъ, порiвняно з донором Гном 1. Перед залученням до перспективних схрещувань донора Гном 2, необхщно провести його генетичне покращення шляхом спрямованих доборiв з тривалими у часi i прост^ випробуваннями.
Донор суперкороткостеблост! Гном 3 е надзвичайно цкавим об'ектом для генетично-селекцiйних дослiджень. Використання його в програмах генетич
ного вдосконалення жита озимого дав можливють отримати щнний вихiдний матерiал з рiзноманiтною висотою рослин. Сполучення бажаноТ висоти рослин з iнтегральними елементами продуктивносп в основним завданням використання донора Гном 3.
Використана лггература:
1. Кобилянський, В. Д. Рожь. / B. Д. Кобилянський. - М., 1982. - 270 с.
2. Попов, Г. И. Селекция озимой ржи. / Г. И. Попов, В. Т. Васько, Н. Г. Пугач. -Л., 1986.-286 с.
3. Скорик, В. В. Рекуррентная селекция озимой ржи на коротко-стебельность. / В. В. Скорик. // Селекция и семеноводство. - К., 1986. - Вып. 61. -
С 14-18.
4. Скорик, В. В. Генетичне вдо-сконалення методв селекцп озимого жита: дис. ... доктора с.-г. наук: 06.01.05. / Скорик В. В. - Чабани, 1994. - 46 с.
5. Скорик, В. В. Генетико-ста-тистична характеристика нових рiзновисоких донорiв короткостеблост озимого жита. / В. В. Скорик, Н. В. Скорик. // Цитолопя i генетика. -2002. - № 6.-С. 16-20.
6. Скорик, В. В. Успадкування юль-юсних ознак нових донорiв дом^антноТ короткостеблосп озимого жита. / В. В. Скорик, О. I. Буняк. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2008. - № 1 (7). - С. 29-35.
7. Рокицький, П. Ф. Введение в статистическую генетику. / П. Ф. Рокицький. -М., 1974. -448 с.
УДК 631.527:633.14"324" Скорик В. В., Буняк О. I. Новi донори дом^антноТ короткостеблосп жита озимого (Secale cereale I.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Створен новi донори дом^антноТ короткостеблосп Гном 1 (Г1), Гном 2 (Г2), Гном З (ГЗ) з метою подальшого збшьшення врожайност жита озимого i ефективного перерозподшу продуктв асимшяцп на користь зерна. Проведено генетично-статистичний аналiз параметрiв десяти селекцмних ознак цих донорiв. Визначен можливi способи Тх покращення. Використання у перспективних селекцмних програмах Г1 по десяти ознаках
значних труднощiв не передбачае. Залучення в схрещування донорiв Г2 i ГЗ можуть викликати ускладнення за ознаками прояву продуктивное^ колоса у рослин нащадюв. Бажано застосувати схрещування, як викориетовуютьея в транегрееивнiй i комбiнацiйнiй еелекцiях. Використання ГЗ передбачае техычы незручност1 проведення спрямованих ехрещувань.Привабливiеть
використання ГЗ полягае в створены можливостей сполучення бажаноТ висоти рослин 3i складовими елементами продуктивност1 жита озимого.
Ключов1 слова: жито, донори, Гном 1, Гном 2, Гном 3, генетично-статистичний аналiз, використання донор1в. УДК 631.527:633.14"324"
Скорик В. В., Буняк О. I. Новые доноры доминантной короткостебельности ржи озимой (Secale cereale I.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Созданы новые доноры доминантной короткостебельности Гном 1 (Г 1), Гном 2 (Г2), Гном 3 (ГЗ) с целью дальнейшего увеличения урожайности ржи озимой и эффективного перераспределения продукции ассимиляции в пользу зерна. Проведен генетически-статистический анализ параметров десяти селекционных признаков этих доноров, определены возможные способы их улучшения. Использование в селекционных программах Г1 по десяти признакам существенных осложнений не ожидается. Вовлечение в скрещивания доноров Г2 иГЗ могут вызы-вать усложнения по признакам проявления продуктивности колоса и растений в потомстве. Желательно проводить
скрещивания, которые используются в трансгрессивной и комбинационной селекциях. Использование ГЗ привлекательно созданием возможностей обьединения желательной высоты растения со слагаемыми элементами продуктивности ржи озимой. УДК 631.527:633.14"324" Skorik V., Buniak О. The new donors of dominant short-stern characteristic of Winter Rye (Secale cereale I.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008.-№2(8). ,
New donors of short-stem dominant characteristic Gnom 1 (G1), Gnom 2 (G2), Gnom 3 (G3) have been created to the
purpose of further increasing the yield of Winter Rye and effective redistribution of assimilation products to the benefits of the grain. Genetic and Statistical analysis of 10 selective characteristics of these donors has been conducted and options to improve them were determined. Application of G1 in the prospective breeding programs G1 on 10 characteristics would not create considerable difficulties. Engagement in the crossing of G2 and G3 donors may create
complications in the expression of- productivity characteristics of the ear and plants in the progenies. Crossing used in transgress and combinative breeding is preferable for applying. Application of G3 may be accompanied with technical inconvenience in perfor-ming directed crossing. Application of G3 attracts by the creating conditions for uniting desirable height of plant with the constitutionnal components of Winter Rye productivity.
*n0Bifl0MneHHfl 1. XapaKrepMCTMKa hobux goHopiB K0p0TK0CTe6^0CTÍ WMTa 03MM0ro.
