CC BY
161
УДК 338.24:005.7:658 Ганна Знвна Шевцова,
канд. екон. наук, доцент Технолопчний шститут Схвдноукрашського нацiонального унiверситету iм. Володимира Даля, Северодонецьк
СИНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК КОНЦЕПЦ1Я ОРГАН1ЗОВАНО1 СИНЕРГП В УПРАВЛ1НН1 П1ДПРИСМСТВАМИ
Ось вже кшька десятил1ть вггчизняна економ1чна наука формуе науково-методоло-пчш засади управлшня розвитком шдприемств та шших виробничих структур в умовах шдвищено! складносп,
невизначеност i динам1зму зовшшнього середовища. Проведено безл1ч р1зноман1тних дослщжень окремих вид1в, механ1зм1в i систем управлшня, обгрунтовано цшу низку вщповщних концепцш. Але лише незначна !х частина враховуе т кардинальш зрушення, яю останшм часом вщбулися у парадшм наукового шзнання, i грунтуеться на нов^шх методолопчних ор1ентирах i тдходах. Тому традицшш завдання яюсного оновлення механ1зм1в управлшня виробничо-економ1чними системами у сучасних умовах потребують нових концептуальних точок зору, набувають ново! актуальност i спричиняють актив1зац1ю наукового пошуку в цьому напрямь
Одшею з найбшьш перспективних i багатообщяючих у методолопчному плаш дослщницьких платформ, що реал1зуе м1ждисципл1нарну фшософда i розвивае нову парадигму теорп систем, е синергетика, або теор1я самооргашзаци.
Синергетика (вщ «спшьний», «узгоджено ддачий» - грец.) формуе нову матрицю бачення систем р1зно! природи як складнооргашзованих об'екпв i розглядае рушшш сили, мехашзми i законом1рност1 еволюцшних процешв. I! основу становить явище самооргашзаци, яке полягае у формуванш впорядкованих макроскошчних структур шляхом колективно! взаемоди мшроскошчних елеменпв за вщсутност впорядковуючого впливу ззовш. При цьому синергетична картина св1ту являе собою складну ¡ерархда р1знопорядкових вщкритих, нер1вноважних систем, що
самооргашзуються, знаходяться на р1зних стад1ях взаемопереход1в порядку i хаосу i
шдкоряються ушверсальним законам еволюци.
Категор1альний апарат синергетики, !! ключов1 ще! i принципи поступово проникають у р1зн1 напрямки та р1вн1 економ1чних дослщжень. Багато наукових праць останшх роюв «прикрашено» синергетичною фразеолопею та мютить синергетичний анал1з т1е! чи шшо! глибини. Вивчення i систематизащя цих р1зноман1тних публшацш дозволяе видшити декшька р1вн1в використання синергетичного шдходу в економ1чних дослщженнях м1крор1вня.
Перший i найбшьш поширений р1вень - це пошук та оцшка р1зного роду синергетичних ефекпв, яю виникають при взаемоди декшькох чинниюв, узгоджених д1ях чи спшьнш д1яльност1 в окремих сферах та шдсистемах шдприемства (виробничш, маркетинговш, лопстичнш, сощально-трудовш, швестицшнш тощо). Це достатньо простий й практично корисний шдхщ, який зазвичай реал1зуеться в обгрунтуванш рекомендацш щодо !х кiлькiсного оцшювання.
Другий рiвень - використання синергетичних щей в аналiзi та при перебудовi структурно-функцiональних складових, взаемоди рiзних iерархiчних рiвнiв та пiдсистем пiдприемства. Ц дослiдження розвивають ще! системного шдходу й спрямоваш на удосконалення оргашзацшних структур, комунiкацiйних зв'язкiв, форм i методiв управлiння та iнших важливих елементiв системи менеджменту пiдприемства. Бшьшють таких рекомендацiй носять якiсний (описовий) характер i вказують лише на вектор трансформацш для створення потенцшних кооперативних ефектiв.
Третiй рiвень - синергетика розглядаеться як свiтоглядна та фшософська концепцiя сучасностi, яка спираеться на
© Г.З. Шевцова, 2012
методолопчш здобутки природознавчих наук; дослiджуються можливосп й особливостi 1х застосування для шдвищення ефективностi управлiння виробничо-економiчними системами. Зрозумiло, що цей рiвень мае найбiльший методологiчний потенцiал, який може бути реалiзований за декшькома напрямками.
Автор послiдовно обгрунтовуе свш варiант тако! реатзаци [1-5 та ш.] i представляе його як концепщю синергетичного менеджменту пiдприемств.
Серед широкого кола опрацьованих за темою лторатурних джерел варто видiлити три напрямки, якi безпосередньо й становили теоретико-методолопчну основу даного дослiдження.
По-перше, це концептуальнi роботи, присвяченi розвитку наукових засад само-оргашзацп економiчних систем, передусiм дослiдження Р.Ф. Абдеева, В.1. Ляшенка, Л.Г. Мельника, Д.К. Чистшша [6-13].
По-друге, ряд наукових праць рiзного формату, автори яких до^джують сутнiсть i спiввiдношення категорш «оргашзащя» i «самооргашзащя», особливостi застосування процесiв самооргашзацп в управлiннi шдприемствами [14-21].
I по-трете, при характеристик взаемодп окремих елементiв i шдсистем у процесах функцiонування й розвитку систем будь-яко! природи ключову роль вщшрае феномен синергiзму, або синергп. Його сутнiсть, а також закон синерги вже стали традицiйними питаннями сучасно! навчально! лiтератури з теори оргашзаци i фахових енциклопедич-
них видань [21, с. 176-182; 22, с. 97-107; 23, с. 310-311; 24, с. 597-598].
Як важливий напрямок розвитку щей вщомого вченого I. Ансоффа [25], який перший серед економюив привернув увагу до концепцп синерпзму, можна розглядати численш дослiдження рiзноманiтних видiв i форм прояву цього явища на мiкроекономiчному рiвнi [26-32 та iн.].
Отже, можна стверджувати, що останшм часом методолопчш ресурси синергетики активно залучаються до опрацювання окремих науково-практичних пiдходiв до удосконалення й розвитку систем управлiння шдприемствами. Але завдання
бшьш високого, штегрального, порядку полягае у створеннi цшсно1 концепцп синергетичного управлiння, яка б розвивала i збагачувала класичну теорда менеджменту на системно-синергетичнiй платформi. Автор розумiе всю складнiсть i багатомiрнiсть означеного завдання i розглядае основш результати дослiдження, що викладенi у данш статтi, як попередню заявку на його концептуальне виршення.
У широкому сенс синергетичний менеджмент, або концепщя оргашзовано1 синерги в управлшш пiдприемствами, - це система науково обгрунтованих уявлень про закономiрностi розвитку шдприемств як складних вiдкритих нелшшних
нерiвноважних виробничо-економiчних систем шляхом формування i функцiонування механiзмiв 1хньо1 внутршньо1 самооргашзацп. У вузькому розумiннi синергетичний менеджмент розглядае умови й фактори оргашзаци позитивное' синергетично1 взаемодп окремих елеменпв i пiдсистем з виникненням кооперативних ефекпв на рiзних рiвнях i у рiзних сферах дiяльностi пiдприемств для прискореного зростання !х ефективностi.
Синергетичний менеджмент не можна вважати новою альтернативою традицшнш системi менеджменту. Це скорiше нове управлшське мислення, що грунтуеться на розумшш сучасних свiтоглядних позицiй про системно-синергетичш закономiрностi
розвитку складних систем, i реалiзуеться у формуваннi нов^ньо1 управлшсько1 методологи та застосуваннi системи вщповщного методичного iнструментарiю.
Основнi складовi системи
синергетичного менеджменту пiдприемств та 1хнш взаемозв'язок можна зобразити у виглядi структурно-функцюнально1 моделi (див. рисунок). Вона включае шiсть пiдсистем.
Цыьова тдсистема. Вщповщно до логiки процесу цiлеполягання вона мiстить такi елементи, як бачення, мiсiя та система цшей пiдприемства. З синергетично1 точки зору розробка системи стратепчних цшей означае формування аттракторiв (вiд «притягува-
ти», «привертати» - лат.), якi вщбивають
Внутршш флуктуацп
Пiдсистема забезпе-чення
Ресурсне
Нормативно-правове
¡нститущ-ональне
Методичне
я
а
&
я и
Цiльова пiдсистема
Бачення
Мю1я
Система цшей
Зовтшт впливи
с
Загально-функцiональна пiдсистема
Прийняття управлшських ршень
Синергетичне плануванння
Мотиващя самооргашзаци
Оргашзащя самооргашзаци
Маркетинг 1ннова-ци Вироб-ництво Збут Кадри Фшанси
Ч г 1 1 г 1 г 1 чг
Синергетичний контролшг
Результати
Спецiально-функцiональна пщсистема
Функциональна тдсистема
а в
а «
в
«
а
а
№
Аналiтична пщсистема
Мошторшг
Д1агностика
Бенчмарюнг
Оцшка ефективносп
а Пiдсистема трансформацш
1нститу-цюнальш Техшко-технолопчш Оргашзацшно-управлшсью Фшансово-еконошчш Сощальш
а в
И
Рисунок. Структурно-функцюнальна модель синергетичного менеджменту тдприемств.
Оргамзована синерг1я
бaжaний «шн^вий поpядок», що пpитягye й дeтepмiнye вcю множину поточниx ^овдшв. (Автоpcькe бaчeння концeптyaльноï модeлi цiлeполягaння в cиcтeмi cинepгeтичного мeнeджмeнтy пiдпpиeмcтв див. [4]).
Зaгaльно-фyнкцiонaльнa nidcucmeMa. Tyт клacичнi фyнкцiï мeнeджмeнтy, що y cy^nTOCTi xapaктepизyють пpоцec yпpaвлiння, - плaнyвaння, оpгaнiзaцiя, мотивaцiя i контpоль, y cиcтeмi cинepгeтичного мeнeджмeнтy пpeдcтaвлeнi вiдповiдно як cинepгeтичнe плaнyвaння, оpгaнiзaцiя caмооpгaнiзaцiï, мотивaцiя caмооpгaнiзaцiï тa cинepгeтичний контpолiнг (ïx оcобливоcтi див. дaлi). Довepшye цю пiдcиcтeмy фyнкцiя yxвaлeння yпpaвлiнcькиx piшeнь.
Сneцiaльно-фyнкцiонaльнa nidcucmeMa включae тpaдицiйнi фyнкцiï мeнeджмeнтy, що xapaктepизyють cпeцифiкy yпpaвлiння окpeмими об'eктaми - yпpaвлiння мapкe-тингом, поcтaчaнням, виpобництвом, збутом, кaдpaми, iнновaцiями, фiнaнcaми тощо.
nidcucmeMa mрaнcформaцiï вiдiгpae ключову pоль y пpоцecax pозвиткy виpобничо-eкономiчноï cиcтeми i включae pecypcи й мexaнiзми для ïï тpaнcфоpмaцiйного cтpибкa - пepexодy до нового aттpaктоpa. Рeaлiзaцiя цього зaвдaння пepeдбaчae пpовeдeння кapдинaльниx iнcтитyцiонaльниx, тexнiко-тexнологiчниx, оpгaнiзaцiйно-yпpaвлiнcькиx, фiнaнcово-eкономiчниx i cоцiaльниx змiн i можe pозглядaтиcя як cинepгeтичнa
pecтpyктypизaцiя.
Зaбeзneчyючa nidcucmeMa. Ïï оетовш компо^нти - pecypcнe (мaтepiaльно-тexнiч-нe, фiнaнcовe, кaдpовe, iнфоpмaцiйнe i т. ш.), ноpмaтивно-пpaвовe, iнcтитyцiонaльнe тa мeтодичнe зaбeзпeчeння.
Анaлimuчнa nidcucmeMa пepeдбaчae зacтоcyвaння iнcтpyмeнтiв i пpоцeдyp монiтоpингy для поcтiйного cпоcтepeжeння 3a cтaном i дигашкою в^обничо-eкономiчноï cиcтeми, пpогнозyвaння можливиx змiн, дiaгноcтики нeгaтивного впливу внyтpiшнix i зовнiшнix чинникiв, cвоeчacного виявлeння вiдxилeнь i peaлiзaцiю коpeгyючиx зaxодiв 3a допомогою iнcтpyмeнтiв бeнчмapкiнгy.
Tyr тpeбa додaти, що в cиcтeмi cинepгeтичного yпpaвлiння pоль цieï
пiдcиcтeми знaчно зpоcтae, i коло ïï зaвдaнь нaбaгaто pозшиpюeтьcя. Один блок зaвдaнь тут мae бути cпpямовaний нa монiтоpинг i дiaгноcтикy зовшшнього cepeдовищa, зокpeмa поcтiйнe cкaнyвaння у^ого поля потeнцiйниx тpaeктоpiй pозвиткy; оцiнювaння покaзникiв (iндикaтоpiв), що вiдбивaють cтвоpeння новиx зовнiшнix можливоcтeй, aбо тавтки, виникнeння зaгpоз в peзyльтaтi пpоcyвaння вздовж обpaного aттpaктоpa; вивчeння диcипaтивниx cклaдовиx (y тому чиcлi тpaнcaкцiйниx витpaт) i aнaлiз можливиx шляxiв ïx змeншeння; пошук пepcпeктивниx iнтeгpaцiйниx cтpaтeгiй з виcоким потeнцiaлом позитивноï cинepгiï тощо.
До cклaдy шшого блоку мaють yвiйти зaвдaння, що пов'язaнi з монiтоpингом i дiaгноcтикою внyтpiшнix cклaдовиx виpобничо-eкономiчноï cиcтeми тa гapмонiзaцieю ïxньоï взaeмодiï. Baжливо пpaвильно оцiнити нaкопичeний
тpaнcфоpмaцiйний потeнцiaл y вигщщ додaтковиx iнтeлeктyaльниx, тexнологiчниx, виpобничиx, iнвecтицiйниx тa iншиx pecypciв. Caмe тaкa оцiнкa дозволяе вiдповicти m питaння: чи готово пiдпpиeмcтво до опaнyвaння новиx зовнiшнix можливоcтeй, новж cтpaтeгiй pозвиткy i пepexодy m новий piвeнь гомeоcтaзy.
Окpeмою зшчимою cклaдовою aнaлiтичноï пiдcиcтeми е оцiнювaння eфeктивноcтi cинepгeтичного yпpaвлiння. Головнa тeзa, нa якiй бyдyeтьcя модeль eфeктивноcтi в paмкax концeпцiï cинepгeтичного мeнeджмeнтy, -
eфeктивнicть визнaчaeтьcя тieю мipою, якою виpобничо-eкономiчнa cиcтeмa peaлiзye cвоï цiлi. Tож пpинциповa cxeмa оцiнювaння eфeктивноcтi yпpaвлiння в cиcтeмi cинepгeтичного мeнeджмeнтy вiдповiдae iepapxiï цiльовоï модeлi.
Модeль мicтить двa контypи caмооpгaнiзaцiï - aдaптивний i бiфypкaцiйний, яю
вiдповiдaють двом клacaм тpaнcфоpмaцiйниx мexaнiзмiв. Пepший контyp пов'язуе зaгaльно-фyнкцiонaльнy i OTe^am^-фyнкцiонaльнy пiдcиcтeми, дe зa допомогою cиcтeми нeгaтивниx звоpотниx зв'язюв вiдбyвaeтьcя
пiдтpимкa гомeоcтaзy шляxом пpиcтоcyвaння до збypюючиx впливiв i пpотидiï можливому знижeнню eфeктивноcтi. Пepeвaжaють лiнiйнi зaкономipноcтi i дeтepмiновaнi пpоцecи. Tобто цeй mmyp вiдобpaжae мexaнiзм caмоpeгyлювaння виpобничо-eкономiчноï cиcтeми i ïï pyx вздовж поточного aттpaктоpa.
У дpyгомy mmypi cпeцiaльно-фyнк-цiонaльнy i тpaнcфоpмaцiйнy пiдcиcтeми пов'язують позитивнi звоpотнi зв'язки, яю xapaктepизyють мexaнiзми нaкопичeння й peaлiзaцiï тpaнcфоpмaцiйного потeнцiaлy cиcтeми, тобто ïï caмоpозвиткy i пepexодy до нового aттpaктоpa. Подiбнi пpоцecи мaють cтоxacтичний xapaктep i опиcyютьcя нeлiнiйними зaлeжноcтями.
(Концeптyaльним пiдrpyнтям для cтвоpeння подiбноï двоконтypноï модeлi cтaлa yзaгaльнeнa модeль мexaнiзмy yпpaвлiння для cиcтeм, що caмооpгaнiзyютьcя, Р.Ф. Абдeeвa [6, c. 37]).
Зaпpопоновaнa модeль побyдовaнa m двоx пpинциповиx момeнтax, якi peaлiзyють aвтоpcькe бaчeння i cтaновлять концeптyaльнy оcновy cиcтeми
cинepгeтичного мeнeджмeнтy.
1. Бaзовим, cиcтeмоyтвоpюючим eлeмeнтом e концeпт оpгaнiзовaноï cинepгiï.
2. Оpгaнiзовaнa cинepгiя e peзyльтaтом оpгaнiзовaноï caмооpгaнiзaцiï виpобничо-eкономiчниx cиcтeм.
Розглянeмо щ положeння дeтaльнiшe.
I. Анcофф тpaктyвaв cинepгiзм як явищe, коли доxоди вiд cпiльного викоpиcтaння pecypciв пepeвищyють cyмy доxодiв вiд викоpиcтaння цж жe pecypciв окpeмо [25, c. 127]. Пepвicно вiн зacтоcовyвaв вдй тepмiн для оцiнки взaeмозв'язкiв видiв дiяльноcтi вcepeдинi фipми, aлe y подaльшиx доcлiджeнняx нaйбiльший pозвиток отpимaли питaння yпpaвлiння зовнiшнiм cинepгiзмом.
У двотомному eкономiчномy eнциклопeдичномy cловникy нaводитьcя тaкe визнaчeння: «cинepгiя (cинepгeтичний eфeкт) (гp. synergos - той, що дie paзом) - появa новоï пpодyктивноï cили aбо якicно новиx джepeл pозвиткy, зpоcтaння eфeктивноcтi дiяльноcтi в peзyльтaтi поeднaння окpeмиx чacтин, eлeмeнтiв, фaктоpiв y eдинy стогему зa paxyнок т. зв. cиcтeмного eфeктy
(eмepджeнтноcтi)» [23, c. 310].
Tyт тpeбa вiдмiтити вaжливicть pозpiзнeння понять «cинepгiя» i «cинepгeтичний eфeкт», якi дeякими доcлiдникaми викоpиcтовyютьcя як етношми. Ïx pозмeжyвaння доцiльно подaти тaким чином: cинepгiя (cинepгiзм) - вд пepeдyciм явищe, a cинepгeтичний eфeкт - цe його (явищa) peзyльтaт, який можнa вимipювaти y вapтicномy чи iншомy виpaжeннi.
Оcтaннiм чacом y нayковiй лiтepaтypi з'явилоcя чимaло клacифiкaцiй cинepгiзмy i cинepгeтичниx eфeктiв зa piзними ознaкaми. He повтоpюючи peзyльтaтiв aвтоpcького доcлiджeння вщноото видiв cинepгiзмy й оcобливоcтeй оцшки cинepгeтичниx eфeктiв [2], звepнeмо yвaгy нa змicт yпpaвлiнcькоï cинepгiï. ^ичому для цiлeй дaного доcлiджeння бшьш вaжливими e ïï iнтepпpeтaцiя, що мae внyтpiшню cпpямовaнicть, тодi як пepвicно cинepгiзм мeнeджмeнтy pозглядaвcя як один з apгyмeнтiв нa rapara вxоджeння пiдпpиeмcтвa y нову галузь ([25, c. 128-129]). У тpaктyвaнняx yпpaвлiнcькоï cинepгiï в paмкax icнyючиx бiзнec-пpоцeciв пepeвaжae cпpощeний пiдxiд: «Bиникae yпpaвлiнcькa cинepгiя пpи нaлaгоджeннi кооpдинaцiï pоботи мiж yciмa пiдpоздiлaми пiдпpиeмcтвa» [32, c. 58]. Отжe, пшвння пpо джepeлa виникнeння тaкоï cинepгiï зaлишaютьcя вiдкpитими.
Tyт можe допомогти iншa концeптyaльно знaчyщa клacифiкaцiя cинepгiзмy - зa поxоджeнням. Йдeтьcя ^о тe, що y пeвниx випaдкax cинepгiя виникae чepeз дiю пpиpодниx мexaнiзмiв caмооpгaнiзaцiï, тобто cпонтaнно, довшьно, бeз cпeцiaльного кepyючого впливу. Ta^ cинepгiю можнa нaзвaти пpиpодною. Ц можуть бути вдaлий (чи нeвдaлий) збiг обcтaвин, комepцiйний ycпix (чи нeвдaчa) зa paxyнок випaдкового комбiнaтоpного eфeктy, конcтpyктивнa (чи дecтpyктивнa) iнiцiaтивнa caмооpгaнiзaцiя пepcонaлy. Цi пpиклaди потpeбyють peтeльного вивчeння, доcлiджeння умов i фaктоpiв виникнeння cинepгiï.
Алe п^^темни^^ дiяльнicть нe можe поклaдaтиcя m випaдковicть фeномeнy cинepгiзмy i нeвизнaчeнicть його peзyльтaтy.
Позитивну синерпю слщ цiлеспрямовано шукати, оргашзовувати й реалiзовувати. Отже, мова мае йти про оргашзовану синергiю.
У цьому контекст доречно нагадати, що загальноприйнятi трактування оргашзаци у явному чи неявному виглядi мiстять синергетичне пiдгрунтя. Так, визначення оргашзаци [23, с. 28] як функци (у значенш «оргашзовувати») - «сукупшсть процешв або дiй, якi зумовлюють об'еднання пiдсистем, елементiв та компонентiв у цше, i приводять до формування i вдосконалення взаемозв'язкiв мiж ними, а отже, утворення ефектившшо1 системи» - е, по сутi, характеристикою процесу оргашзаци синерги. Як шституцюнальний (зовнiшнiй) результат цього процесу виступае оргашзащя в якосп соцiально-економiчноl системи -«об'еднання окремих iндивiдуумiв, груп, колективiв для реалiзацil спшьно1 мети на пiдставi певних принципiв, правил, норм». I нарешл, органiзацiя як властивють -«оптимальна взаемодiя вщносно незалежних частин цiлого, наслiдком яких е внутрiшня впорядкованiсть» - свщчить про наявнiсть у системи такого атрибуту, як синерпзм.
Але щ визначення не розкривають рушiйнi сили i механiзми оргашзаци синерги. Узвичаене розумiння функци «оргашзащя» тут передбачае зовшшш адмiнiстративнi впливи i свiдомi цiлеспрямованi зусилля керуючо1 пiдсистеми по штеграци певних компонентiв у едину систему. За джерелом таку синерпю доцшьно охарактеризувати як
адмiнiстративну. А управлшня
адмiнiстративною синергiею можна вважати ключовим завданням традицшного менеджменту.
Однак далеко не завжди вiдносини i зв'язки, що утворюються адмшютративним шляхом, дають бажаний результат, бо кiнцева мета зовшшнього управлiння та самi управлшсью ди можуть суперечити особливостям, власним цшям i природному шляху розвитку тдсистем, що iнтегруються. До того ж, не завжди е в наявносп вщповщш передумови до тако1 штеграци. В результатi - поява негативно1 синерги, неефективнiсть дiяльностi i ... новi спроби силового врегулювання.
Синергетичний шдхщ надае iншi методологiчнi можливосп для опрацювання cnoco6iB оргашзаци синерги i пропонуе залучати й aKrnBi3yBara механiзми самооргашзаци.
Ще раз нагадаемо: самоорганiзацiя -«властивють системи самостшно (тобто без спрямованого впливу ззовш) реалiзyвати процеси, що забезпечуватимуть
функщонування й розвиток системи» [10, с.
13].
Серед рiзних пiдходiв стосовно можливих форм самооргашзаци щкаву щею обгрунтовують Т. Акiмова [21, с. 146] i Л. Мельник [9, с. 17], яю пов'язують критерш класифшаци з мiсiею i цшями розвитку системи. На 1хню думку, системи, що самонастроюються, мають фшсоваш мiсiю i цiлi фyнкцiонyвання. Системи, що саморозвиваються, мають вiдносно постшну мiсiю i здатнi самостiйно виробляти цш свого розвитку i критери 1х досягнення. Системи, що самонавчаються, здатнi самостiйно трансформувати критери якосп свого фyнкцiонyвання i, вiдповiдно, мюда залежно вiд отриманих у процес розвитку знань i навичок. Наслщком цього е постiйне переформатування цшей i засобiв.
Зауважимо, що приблизно та сама щея, лежить в основi структурно-функщонально1 моделi, що запропонована вище. У нiй вiдображений мехашзм оргашзаци першого та другого рiвнiв самооргашзаци -саморегулювання (рух вздовж юнуючого аттрактора) й саморозвитку (перехвд до ново! аттракторно! структури), а третш рiвень передбачае пошук суператтрактора i знаходиться поза межами модел^ що обгрунтовуеться.
Процеси самооргашзаци несуть високий творчий потенщал. Але якщо вони е некерованими, 1хнш напрямок i результати важко передбачити: система може надовго зависнути у перехщному режимi iз вiдповiдними втратами ресуршв, доходiв i часу, або ж взагалi зруйнуватися через переважання хаотичних процесiв i деструктивних взаемодiй.
Стрижневе завдання полягае у тому, щоб навчитися органiзовyвати процеси позитивно1 самооргашзаци.
1снують рiзнi погляди на можливе
сшввщношення категорш «оргашзащя» i «самооргашзащя». Так, наприклад, у моно-графп [17, с. 62] пропонуеться принцип едност самооргашзаци i управлiння, або оптимального поеднання оргашзаци (управлiнських впливiв) i самооргашзаци. Ще одна думка: «Самооргашзащя та органiзацiя це два паралельних процеси, якi доповнюють один одного» [18, с. 104]. I тут же: «Це два взаемосприятливi процеси, кожен з яких, залежно вщ зовнiшнiх обставин перiодично виконуе бшьш актившшу роль, виступаючи фактором розвитку, а другий - координуючим (стримуючим) фактором» (с. 110).
Т. Аюмова наголошуе, що «найважливiшим завданням сучасно! оргашзацшно! науки е дослiдження сшввщношення мiж процесами
цiлеспрямовано! органiзацi! i стихшно! самоорганiзацi!, пошук оптимуму, мiри мiж органiзацiею i самооргашзащею» [21, с. 144], але чiткого формулювання власного бачення цiе! проблеми не надае.
На думку автора, виршення цього концептуального питання треба шукати на шляху реалiзацi! ключового принципу синергетики - «порядок з хаосу». Треба говорити про оргашзащю самоорганiзацi!, тобто сукупшсть процесiв i дiй, що створюють передумови для залучення й активiзацi! внутрiшнiх механiзмiв самоорганiзацi!. Грамотне, свщоме управлiння процесами самоорганiзацi! забезпечуватиме ошташзащю синергетичних зв'язкiв, впорядкованiсть процешв, формування високого синергетичного потенцiалу системи i високу ефектившсть !! функцiонування й розвитку.
Таке трактування оргашзацшно! функцi! синергетичного менеджменту дозволяе уточнити принципову вщмшшсть синергетичного управлшня вщ традицiйного пiдходу. Згщно з останнiм, управлiння - це «свщомий цiлеспрямований вплив суб'ектiв (економiчних, соцiальних, полiтичних та iнших вщносин) на окремих людей, трудовi колективи та бшьш широк спiльноти, а також на економiчнi об'екти з метою досягнення цими суб'ектами цшей i надання стабiльностi та динамiчностi розвитку
керованим об'ектам» [23, с. 479]. Тобто головною рушшною силою тут виступае силовий зовшшнш вплив на об'ект управлшня. А синергетичний пщхщ в управлшш вiдмовляеться вщ
безпосереднього регулювання поведiнки об'екта управлшня на користь оргашзаци i стимулювання внутрiшнiх механiзмiв його самоорганiзацi!.
До реч^ реалiзацiя такого пiдходу сприяе пiдвищенню стiйкостi i життездатностi виробничо-економiчно!
системи, оскiльки вiдповiдь системи на зовшшш впливи тепер залежить не вщ якостi i своечасностi втручання керуючо! пiдсистеми, а вiд внутршньо! структури й активностi самоорганiзацiйно! складово!.
Механiзм реалiзацi! цiе! функцi! передбачае створення необхщних передумов для самооргашзаци виробничо-економiчних систем, серед яких пропонуеться видшити всезагальнi (унiверсальнi) та специфiчнi. Унiверсальнi передумови необхiднi для формування синергетичних властивостей систем будь-яко! природи; !х логiчна послщовшсть може бути стисло виражена таким чином: автономшсть i самодостатнiсть пщсистем - !х iнформацiйна взаемодiя й узгоджена поведшка - !х мотивована штегращя у едину систему.
Автономшсть системи означае, що !! функцюнування i поведiнка визначаються головним чином !! структурою i внутрiшнiми зв'язками, а не зовшшшми впливами. Останш можуть лише спричиняти ланцюжок внутршшх змiн.
Важливим моментом при дослщженш автономностi систем е вивчення природи !х внутрiшньо! активностi (дiяльно! поведшки). При цьому розглядаються два аспекти -енергетичний, який спираеться на здатшсть систем залучати, акумулювати i звшьняти певну кiлькiсть енергi!, i шформацшний, який передбачае формування iнформацiйно! програми реалiзацi! енергетичних
потенцiалiв.
Самодостатнiсть також е вщносною (щодо середовища) категорiею i означае здатнiсть контролювати взаемообмш iз середовищем в iнтересах свого функцюнування i формувати сприятливi для себе вщносини. Неодмiнною умовою
самодостатносп системи е певний запас ïï мiцностi.
Для виробничо-економiчних систем це положення означае видiлення цiлiсних, вщносно самостiйних пiдсистем, якi забезпеченi необхщними ресурсами i iнструментами, мають певний стушнь свободи в прийняттi управлшських рiшень i несуть вiдповiдальнiсть за результати дiяльностi.
Органiзацiя iнформацiйноï взаемоди пiдсистем передбачае запровадження мiж ними певноï системи вертикальних i гори-зонтальних iнформацiйних зв'язкiв, а також каналiв обмiну iнформацiею iз зовшшшм середовищем. ïï основна мета - забезпечення узгодженоï поведiнки пiдсистем, координаци i контролю ïx дiяльностi та формування едино1' колективно1' вiдповiдi на змши у середовищi.
У виробничо-економiчниx системах iнформацiйна взаемодiя забезпечуеться i реалiзуеться через сукупнiсть офiцiйниx вщносин, що регламентуються нормативно-правовими i адмшютративно-розпорядчими документами, iерарxiчнi рiвнi владних вiдносин, горизонтальний розподiл функцiй i систему вщповщних управлiнськиx комунiкацiй. Причому важливе значення мають як формальш комунiкацiï, що визначаються правилами, нормами, регламентами, стандартами, посадовими iнструкцiями, повноваженнями тощо, так i неформальнi взаемодiï, що обумовлюеться iнтересами, цiлями, соцiальними ролями, моделями i стереотипами поведшки.
Суттевим елементом управлiнськиx комунiкацiй е правильно оргашзована система вiд'емниx i позитивних зворотних зв'язкiв, якi послаблюють або шдсилюють зовнiшнi сигнали.
Iнтеграцiя вщносно автономних пiдсистем у единий оргашзм передбачае не просте ix складання, а мотивоване об'еднання, коли окремi пiдсистеми можуть досягти бiльш ефективних результат у рамках iнтегрованоï структури, шж за умови ïx самостшно1' дiяльностi.
Якщо мова йде про процеси штеграци в рамках тдприемств, то передумовами оргашзаци синергетично1' взаемоди тдсистем е кооперацiя працi, перенос знань,
спшьне використання ресурсiв i iнфраструктури, виробничо-технологiчнi зв'язки.
Для обгрунтування iнтеграцiйних стратегiй пiдприемств, коли джерела синерги шукають поза !х межами, такими мотивами можуть бути потенцшш синергетичш ефекти у виглядi додаткових доходiв, зниження виробничих i трансакцшних витрат, зменшення потреби в швестицшних ресурсах, тощо.
Як специфiчнi для виробничо-еконо-мiчних систем обгрунтовуються таю положення.
Сдмсть оперативного та
стратег1чного блоюв управл1ння. Класичною проблемою юнуючих систем менеджменту е конфлшт оперативно1 i стратепчно1 дiяльностi, в основi якого лежить принципова вiдмiннiсть конкурентного i пiдприемницького типiв поведiнки пiдприемства. Якщо конкурентний тип спрямований на максимiзацiю прибуткiв за рахунок стабшьно1, ефективно1 роботи традицiйними методами на традицшних ринках, то пiдприемницька поведiнка нацшена на пошук нових ринкових можливостей, створення альтернатив i майбутнього потенщалу прибуткiв.
Для усунення цього протирiччя I. Ансофф пропонував рiзнi форми управлшня: подвiйнi бюджети, «перехрестя»,
використання проектно-матричних i подвiйних структур, шдструктури
стратегiчних бiзнес-одиниць. Саме остання форма е найбшьш наближеною до пiдходiв, що розглядаються у данiй концепци. Але структурно-функцiональна модель
синергетичного управлшня вщображае можливостi подолання iснуючого
протирiччя, коли оперативний блок i блок розвитку в процеш управлiння взаемодоповнюють один одного ^ по сут^ е «двома сторонами однiеl медалЬ>, утворюючи синергетичну еднiсть.
Наявшсть тдсистем, що розтзнають зовтшт / генерують внутршт ¡мпульси розвитку. Флуктуаци у зовшшньому середовищi (технолог^, ринки, шституци) постiйно створюють ситуац^ нерiвноваги, яю становлять певнi загрози та (або) несуть новi можливостi розвитку. Завдання вiдповiдних
шдсистем - пошук i залучення корисних для системи стимулiв i посилення !х за допомогою позитивного зворотного зв'язку.
Але поле можливостей можна розширювати i шляхом цшеспрямовано! органiзацi! внутрiшнiх джерел
нерiвноважностi. Йдеться про створення стратегiчних, iнновацiйних i венчурних пiдроздiлiв, творчих i проблемних груп, шдтримку iнтрапренерства, неформальних структур та шших елементiв самоорганiзацi!, що мають потенщал генерацi! нових щей. Зрозумшо, що цi iнструменти ведуть до послаблення адмiнiстративних важелiв i лiнiйно! влади, розхитують жорсткий управлшський каркас i, певною мiрою, шщдають внутрiшнiй хаос. Але це конструктивний хаос, який мае творчу силу породжувати яюсно новий порядок.
Ключова роль ШновацШ у цтеспрямоватй тщацп хаосу й актив1зацИ' процеав позитивног самооргашзаци.'. Синергетична методологiя таким чином пояснюе механiзм створення у виробничо-економiчнiй системi внутрiшньо! енергп економiчного зростання за допомогою шновацшних змiн: цi «iнновацiйнi поштовхи» (яю можуть мати як зовнiшню, так i внутрiшню природу) порушують збалансовашсть i рiвновагу у системi, однак саме вони i забезпечують умови переходу системи до нового рiвноважного стану на яюсно новому рiвнi.
1з синергетично! точки зору впровад-ження базисного нововведення - це спроба стрибкоподiбного переходу системи до нового аттрактора, який тепер визначатиме новий рiвень !! гомеостазу i новий «коридор» !! можливостей. По суп, у такий постановцi базисне нововведення виконуе роль головного органiзацiйно-економiчного
iнструменту бiфуркацiйного механiзму органiзованого саморозвитку шдприемства.
Iнновацiйна дiяльнiсть е системним процесом, тому будь-яка радикальна шноващя потребуе вiдповiдних змiн i в iнших пiдсистемах. Тобто, виникаючи як вщповщь на певнi зовшшш загрози, первинна iнновацiя сама постае внутршньою флуктуацiею, що створюе нерiвноважнiсть усерединi системи i спонукае до вторинних шновацш. Первиннi iнновацi! можна
розглядати як певнi «центри тяжшня», що притягують до себе та згуртовують iншi складовi системи, яю самоорганiзуються, починають дiяти когерентно i формують !! якiсно новий потенщал, що мае синергетичш природу.
Управлгння синергетичними
параметрами порядку. У структурi виробничо-економiчно! системи можна видiлити ряд системоутворюючих компоненпв (стадiя розвитку, виробнича iнфраструктура, технологiя, ресурсний потенцiал, структура управлшня, ключовi компетенцi!, органiзацiйна культура, накопичений досвщ тощо). За синергетичною термiнологiею, вони е «повiльними» змшними, тобто такими, якi в короткостроковому масштабi можна розглядати як постшш величини. 1х iншi назви - «параметри порядку» або «керуючi параметри» - свiдчать про !х регулюючий вплив на характер й динамшу «швидких» змiнних i вiдбивають !хню визначальну роль в активiзацi! внутршшх процесiв самоорганiзацi! i формуваннi колективних властивостей i поведiнки всiе! виробничо-економiчно! системи. Свiдома
цiлеспрямована змша параметрiв порядку е несиловим шляхом забезпечення бажаного напрямку самооргашзаци i розвитку пiдприемства.
Наявтстъ тдсистем накопичення трансформащйного потенщалу. Для здшснення трансформацшного стрибка виробничо-економiчна система мае накопичити вщповщш ресурси. Причому, о^м очевидно! необхiдностi накопичити значний запас виробничих, технiчних i iнвестицiйних ресуршв, важливим моментом е вiдбiр, структурування, накопичення й закршлення iнформацi!, тобто формування пiдсистеми акумульованого досвiду (набутих знань, навичок, методiв, ноу-хау тощо). Дещо шший акцент несе запропонована Л. Мельником [8, с. 572-576] система «сощально! пам'ятЬ>, але в перюди бiфуркацiйних змiн вони мають едине призначення - актуалiзувати накопичену iнформацiю i синтезувати !! у певш структури для переходу системи на новий рiвень органiзацi!'.
Синергетичне мислення й активна
роль менеджер!в в оргашзацИ' самооргашзацИ'. Зменшення
адмшютративного впливу в системi синергетичного управлшня не означае послаблення ролi менеджерiв, остання набувае принципово шшого характеру. Головним змiстом управлшсько! дiяльностi тепер стае створення й шдтримка органiзацiйних умов для реалiзацil потенщалу синергетичних взаемодiй i спрямування !х на досягнення загальних цiлей тдприемства. У такiй постановцi менеджер виступае як консультант i партнер, який застосовуе переважно економiчнi i сощально-психолопчш методи управлiння. Можна також говорити про завдання «плекання» синергетично1 культури в оргашзацп.
Безумовно, такий тдхщ потребуе подолання багатьох iснуючих стереотишв, пов'язаних з iерархiчним принципом побудови виробничо-економiчних систем, статусом i владними повноваженнями менеджерiв, стилями i методами !х роботи. Але тiльки так можна «включити» фактори самооргашзацИ i задiяти !х для якiсного оновлення й ефективного розвитку шдприемств.
Готовтсть персоналу до
синергетичних взаемодт 7 навчання самооргашзацИ'. В основi цього положення лежить розумiння людського потенщалу як головного джерела синерпзму у виробничо-економiчнiй системi.
Визначальним фактором усшшного втiлення синергетичного управлшня (вим, як i будь-яко1 шшо! оргашзацшно-управлшсько! новаци) е готовнiсть персоналу перейти на новi принципи роботи. Така готовшсть передбачае високу квалiфiкацiю персоналу, здатного на особистiсну i колективну само-органiзацiю, i наявшсть мотивуючих чинникiв.
Синергетичну взаемодiю неможливо нав'язати зверху, але можливо довести И доцшьшсть i переваги, навчити методам коопераци i правилам комушкацш, створити вiдповiдну атмосферу i «запустити» процеси самооргашзацИ.
Такими е концептуальш пiдходи до реалiзацil ключово1 функци синергетичного управлiння - оргашзаци самооргашзацИ.
Сво! особливостi в рамках синергетичного менеджменту характерш i для шших класичних функцiй менеджменту - планування, мотиваци i контролю.
Синергетичне планування в моделi оргашзовано! синерг^ передбачае посилення традицiйних завдань планування в частиш прогнозування й адекватного опису множини можливих майбутнiх станiв i траекторiй, розробки ймовiрних сценар^в розвитку системи.
За синергетичною теорiею, цiлi-аттрак-тори, яю вiдбивають бажаний «кiнцевий порядок», немов «з майбутнього» притягують, органiзують i змiнюють всю множину поточних процесiв. (Росiйською мовою це виражаеться фразою «Будущее «временит» настоящее»). Тобто
синергетичне планування передбачае спрямованiсть планування з майбутнього до сьогодшшнього.
Мотиващя самоорганiзацil як функцiя синергетичного менеджменту пов'язана iз розробкою i впровадженням системи стимулiв до ефективно! взаемод^ суб'ектiв спiльноl дiяльностi. У даному випадку маеться на увазi мотиващя самооргашзацИ персоналу.
Основу мотивацшного мехашзму конструктивно! самоорганiзацil становить той факт (шдтверджений, зокрема, i нашими дослщженнями [5]), що при гарантованому задоволенш потреб бiльш низького порядку значно зростае роль нематерiальних стимулiв. 1х мотивуючi чинники пов'язанi зi змiстом працi, статусом, соцiальними i психологiчними вiдносинами, можливостями самовираження i самореалiзацil через творчiсть, участь в управлшш, лiдерство. Тому для залучення й активiзацil ресурсiв особистiсноl i колективно! самоорганiзацil треба акцентувати увагу на створенш умов для творчого
i кар'ерного зростання, застосуванш рiзних форм партисипативного i пiдприемницького управлiння, командно! роботи, розвитку горизонтальних i зворотних комушкацш.
Синергетичний контролшг у запропонованiй моделi виконуе функц^ оцiнки результатiв дiяльностi пiдприемства за критерiями досягнення його системи цшей, порiвняння основних планових
(нормативних) показниюв з фактичними i своечасного виявлення негативних вiдхилень. Тут важливими е питання про допустимий дiапазон вщхилень, 1'х наближення до граничних значень, якi визначають рiвень юнуючого гомеостазу, i розробку заxодiв щодо нейтралiзацil обурюючих впливiв. При наростанш внутрiшньосистемниx проблем i вxодженнi шдприемства у «зону турбулентносп» головний акцент треба переносити на дослiдження параметрiв передбiфуркацiйниx станiв i вимiрювання «цши стшкосп» виробничо-економiчноl системи, тобто оцшювання втрат вiд того, що вона залишаеться на iснуючому аттракторi i упускае iншi (наприклад, iнновацiйнi) варiанти розвитку.
Таке визначення змiсту
синергетичного контролшгу не подiляе розширених трактувань контролшгу як шструменту координаци рiзниx пiдсистем управлiння, коли контролiнгу надаеться роль «надфункци» (ключово! функци). Але шдхщ до його визначення як орiентованоl на майбутне системи управлшня шдприемством (на вiдмiну вiд «просто контролю») дозволяе застосовувати саме таке поняття.
Тут же можна додати, що за своши завданнями й шструментами контролшг, монiторинг та дiагностика дещо перекликаються, але з огляду на важливють анал^ично! шдсистеми ii складовi розглядаються окремо.
I ще одне зауваження про функци синергетичного управлiння. Часто при вивченш традицiйниx систем менеджменту як основш функци управлiння ще видiляють регулювання i координацiю. Функцiя регулювання спрямована на збереження впорядкованостi системи i пiдтримку заданих параметрiв дiяльностi. Як було показано вище, щ завдання виконуе перший контур самооргашзаци - саморегулювання.
Функцiя координаци мае забезпечувати узгоджешсть дiяльностi, ii нерщко порiвнюють iз роллю диригента в оркестра Роль такого диригента у системi синергетичного менеджменту виконуе функцiя оргашзаци самооргашзаци.
Висновки. Таким чином,
синергетичний ракурс бачення шдприемства
як виробничо-економiчноl системи, що самооргашзуеться, дозволив обгрунтувати ключовi засади синергетичного менеджменту як концепци оргашзовано! синерги. Головну роль у структурно-функцюнальнш моделi оргашзовано! синерги вiдiграе функщя оргашзаци самооргашзаци. Викладена у статп сукупнiсть унiверсальниx i специфiчниx передумов самооргашзаци розкривае конкретш iнструменти реалiзацi! ц1е1 функци та меxанiзми забезпечення прискореного зростання ефективностi й розвитку виробничо-економiчниx систем.
Подальшi дослiдження будуть пов'я-занi з апробацiею запропоновано! концепци у практицi управлiння шдприемствами й iншими виробничими структурами.
Л^ература
1. Шевцова Г.З. Рiвнi розвитку та особливосп синергетичного менеджменту шдприемств / Г.З. Шевцова // Вюник Схвдноукрашського нацiонального унiверситету iм. В. Даля. - 2007. - № 5 (111). -Ч. 2.-С. 221-228.
2. Шевцова Г.З. Синергетичш ефекти в економщ й управлшш шдприемствами: сутшсть, класифшащя, оцiнка / Г.З. Шевцова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти; редкол.: Землянкин А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2007. - С. 40-57.
3. Шевцова Г.З. Принципи оргашзаци синергетичного менеджменту шдприемств / Г.З. Шевцова // Формування ринково! економши: зб. наук. праць. Спец. вип. Економша шдприемства: теорiя i практика. -Ч. II. - К.: КНЕУ, 2008. - С. 681-690.
4. Шевцова Г.З. Концептуально-мето-долопчш основи синергетичного менеджменту шдприемств. Модель цшеполагання / Г.З. Шевцова // Маркетинг i менеджмент шновацш. -2011.-№ 3.-Т. 1.-С. 159-166.
5. Шевцова А.З. Современные подходы к управлению персоналом: от организации к самоорганизации / А.З. Шевцова, Е.А. Хандий // Организатор производства. -2003.-№ 2 (17).-С. 28-31.
6. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев.
- М.: ВЛАДОС, 1994. - 336 с.
7. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку економiчних систем: теорiя, режими, шсти-тути: моногр. / В.1. Ляшенко. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - 668 с.
8. Мельник Л.Г. Методология развития: моногр. / Л.Г. Мельник. - Сумы: Универ. кн., 2005. - 602 с.
9. Мельник Л.Г. Основы саморазвития систем / Л.Г. Мельник // Мехашзм регулювання економши. - 2010. - № 1. - С. 16-22.
10. Мельник Л.Г. Научные основы самоорганизации экономических систем. Ч. 1 / Л.Г. Мельник // Мехашзм регулювання економки. -2010. -№ 3.-Т. 1.-С. 12-26.
11. Мельник Л.Г. Научные основы самоорганизации экономических систем. Ч. 2 / Л.Г. Мельник // Мехашзм регулювання економки. - 2010. - № 4. - С. 15-23.
12. Чистшш Д.К. Самооргашзащя як шститущональний мехашзм розвитку сощ-ально-економiчних систем: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01 / Д.К. Чистшш; Держ. установа «1н-т економки та прогнозування НАН Украши». - К., 2007. -20 с.
13. Чистилин Д.К. Самоорганизация мировой экономики: Евразийский аспект: моногр. / Д.К. Чистилин. - М.: Экономика, 2004.-237 с.
14. Сивова С. Нуждается ли самоорганизация в управленческом обеспечении? / С. Сивова // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - № 3.
- С. 82-86.
15. Тренев Н.Н. Методология стратегического управления предприятием на основе самоорганизации: автореф. дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.13 / Н.Н.Тренев; ЦЭМИ РАН. - М., 2001. - 32 с.
16. Бык Ф.Л. Механизмы развития и управление им / Ф.Л. Бык, В.Г. Китушин // Менеджмент в России и за рубежом. - 2008.
- № 4.-С. 3-9.
17. Хандш О.О. Управлшня персоналом шдприемства: концептуальне визначення та мехашзми розвитку: моногр. / О.О. Хандш. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2010. - 240 с.
18. Лiхоносова Г.С. Самооргашзащя в системi оргашзаци шдприемства / Г.С.
Лixоносова // Часопис економiчниx реформ. -2011.-№ 3.-С. 103-110.
19. Самооргашзащя шдприемств: тенденци соцiалiзацiï економки: моногр. / Т.В. Калшеску, Г.С. Лхоносова, Г.О. Надьон, С.П. Кшнкаров. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2012.-396 с.
20. Пугачева Е. Синергетическое уп равление / Е. Пугачева, К. Соловьенко [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http : //www .cfin. ru/management/strategy/syner-getics.shtml.
21. Акимова Т.А. Теория организации: учебник / Т.А. Акимова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 367 с.
22. Смирнов Э.А. Теория организации: учеб. пособие / Э.А. Смирнов. -М.: ИНФРА-М, 2000. - 248 с.
23. Економiчний енциклопедичний словник: У 2 т. / ред. С.В. Мочерний. - Львiв: Свгг, Т. 2. - 2006. - 568 с.
24. Управление организацией: Энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М, 2001.-822 с.
25. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. - СПб: Питер, 1999. -416 с.
26. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм / Э. Кемпбелл, К. Саммерс Лачс; пер. с англ. - 2-е изд. - СПб: Питер, 2004. -416 с.
27. Хитра О.В. Синерпзм спшьних шдприемств: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.05.01 / О.В. Хитра; Терноп. акад. нар. госп-ва. - Тернопшь, 2001. - 20 с.
28. Гошовська О.В. Стратепчне управлшня шдприемством на синерпчних засадах: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / О.В. Гошовська; Нац. ун-т «Львiвська полтехнка». - Львiв, 2002. -21 с.
29. Гошовська О. Синерпзм у стратепчному управлшш: моногр. / О. Гошовська, А. Лiманський, Ж. Поплавська. -Львiв: ТзОВ «Компашя «Манускрипт», 2011. - 284 с.
30. Булеев И.П. Проблемы оценки эффективности интеграции предприятий: синергетический подход / И.П. Булеев, С.В. Богачев // Економка промисловосп. -2009.-№ 4 (47).-С. 126-133.
31. Мельник Л.Г. Синергетична
0CH0Ba MapKeTHHroBHx iHHOBa^H / HX.
MenbHHK, I.E. flerrapbOBa // MapKeTHHr i MeHeg^MeHT iHHOBa^H. - 2010. - № 1. - C. 67-77.
32. OpnoB B. nigBH^eHHa e^eKTHBHOCTi gianbHOcri mgnpueMCTB y cynacHHx yMOBax rocnogaproBaHHa / B. OpnoB, K. KynpiaHOBa, O. OpnoBa // EKOHOMicT. -2010.-№ 10.-C. 56-58.
References
1. Shevtsova, H.,Z. (2007) Rivni rozvyt-ku ta osoblyvosti synerhetychnoho menedzh-mentu pidpryyemstv' Visnyk Skhidnouk-rayinskoho natsional'noho universytetu im. V. Dalya. 5 (111). Vol. 2. pp. 221-228.
2. Shevtsova, H.,Z. (2007) Synerhetych-ni efekty v ekonomitsi y upravlinni pidpryyem-stvamy: sutnist', klasyfikatsiya, otsinka' Ehkono-micheskie problemy i perspektivy stabilizacii ehkonomiki Ukrainy. Zemljankin A.I. (eds.) Doneck. pp. 40-57.
3. Shevtsova, H.,Z. (2008) Pryntsypy orhanizatsiyi synerhetychnoho menedzhmentu pidpryyemstv' Formuvannya rynkovoyi ekono-miky: Zb. nauk. prats'. Spets. vyp. Ekonomika pidpryyemstva: teoriya i praktyka. Vol. II. K.: KNEU. pp. 681-690.
4. Shevtsova, H.,Z. (2011) Kontseptu-al'no-metodolohichni osnovy synerhetychnoho menedzhmentu pidpryyemstv. Model' tsilepola-hannya' Marketynh i menedzhment innovatsiy. Sumy: SumDU. 3. Vol. 1. pp. 159-166.
5. Shevcova, A.,Z., Handij, E.,A. (2003) Sovremennye podhody k upravleniju persona-lom: ot organizacii k samoorganizacii' Organiza-tor proizvodstva. 2(17). pp. 28-31.
6. Abdeev, R.,F. (1994) Filosofija infor-macionnoj civilizacii Moscow: VLADOS.
7. Lyashenko, V.,I. (2006) Rehulyuvan-nya rozvytku ekonomichnykh system: teoriya, rezhymy, instytuty. Donetsk: DonNTU.
8. Mel'nik, L.,G. (2005) Metodologija razvitija. Sumy: ITD «Universitetskaja kniga».
9. Mel'nik, L.,G. (2010) 'Osnovy samo-razvitija sistem' Mekhanizm rehulyuvannya ekonomiky. 1. pp. 16-22.
10.Mel'nik, L.,G. (2010) Nauchnye osnovy samoorganizacii ehkonomicheskih sistem. Chast' 1' Mekhanizm rehulyuvannya ekonomiky. 3. - Vol. 1. pp. 12-26.
11.Mel'nik, L.,G. (2010) 'Nauchnye osnovy samoorganizacii eHkonomicheskih sistem. Chast' 2' Mekhanizm rehulyuvannya ekonomiky. 4. pp. 15-23.
12.Chystilin, D,.K. (2007) Samoorhani-zatsiya yak instytutsional'nyy mekhanizm rozvytku sotsial'no-ekonomichnykh system. Kyiv: Derzh. ustanova «In-t ekonomiky ta prohnozuvannya NAN Ukrayiny».
13.Chistilin, D.,K. (2004) Samoorgani-zacija mirovoj ehkonomiki: Evrazijskij aspekt'. Moscow: ZAO «Izd-vo «Ehkonomika». 237 p.
14.Sivova, S. (1997) Nuzhdaetsja li samoorganizacija v upravlencheskom obespe-chenii?' Problemy teorii i praktiki upravlenija. 3. pp. 82-86.
15.Trenev, N.,N. (2001) Metodologija strategicheskogo upravlenija predprijatiem na osnove samoorganizacii. M.: CEHMI RAN.
16.Byk, F.,L., Kitushin, V.,G. (2008) Mehanizmy razvitija i upravlenie im' Menedzhment v Rossii i za rubezhom. 4. pp. 3-9.
17.Khandiy, O.,O. (2010) Upravlinnya personalom pidpryyemstva: kontseptual'ne vyznachennya ta mekhanizmy rozvytku. Ukraine:Luhansk: vyd-vo SNU im. V. Dalya.
18.Likhonosova, H.,S. (2011) Samoorha-nizatsiya v systemi orhanizatsiyi pidpryyemstva' Chasopys ekonomichnykh reform. 3. pp. 103110.
19.Kalinesku, T.,V., Likhonosova, H.,S., Nad'on, H.,O., Kilinkarov, S.,P. (2012) Samo-orhanizatsiya pidpryyemstv: tendentsiyi sotsializatsiyi ekonomiky. Ukraine: Luhansk : Vyd-vo SNU im. V. Dalya.
20.Pugacheva, E., Solov'enko, K. (2012) Sinergeticheskoe upravlenie'. http://www.cfin. ru/mana-gement/strategy/synergetics. shtml. [accessed 1 March 2012].
21.Akimova, T.,A. (2003) Teorija organizacii. Moscow: JUNITI-DANA.
22.Smirnov, EH.,A. (2000) Teorija organizacii. Moscow: INFRA-M.
23.Mochernyy, S.V. (eds.). (2006) Ekonomichnyy entsyklopedychnyy slovnyk. Ukraine: L'viv: Svit. Vol. 2.
24. Infra-M (2001) Upravlenie organi-zaciej: Jenciklopedicheskij slovar. Moscow: Izdatel'skij Dom «INFRA-M».
25.Ansoff, I. (1999) Novaja korporativnaja strategija. Russia: SPb: Izd-vo «Piter».
26.Kempbell, E.,H., Sammers, Lachs, K. (2004) Strategicheskij sinergizm 2nd ed. Russia: SPb: Izd-vo «Piter
27.Khytra, O.,V. (2001) Synerhizm spil'nykh pidpryyemstv. Ukraine: Ternop. akad. nar. hosp-va.
28.Hoshovska, O.,V. (2002) Stratehichne upravlinnya pidpryyemstvom na synerhichnykh zasadakh. Ukraine: L'viv: Nats. un-t «L'vivska politekhnika».
29.Hoshovska, O., Limanskyy, A., Pop-lavska, Zh. (2011) Synerhizm u stratehichnomu upravlinni. Ukaine: L'viv: TzOV «Kompaniya «Manuskrypt».
30.Buleev, I.,P., Bogachev, S.,V. (2009) Problemy ocenki ehffektivnosti integracii predprijatij: sinergeticheskij podhod'. The Economy of Indusstry. 4(47). pp. 126-133.
31.Mel'nik, L.,G., Degtjar'ova, I.,B. (2010) Sinergetichna osnova marketingovih innovacij '. Marketing i menedzhment innovacij. 1. pp. 67-77.
32.Orlov, V., Kupriyanova, K., Orlova, O. (2010) Pidvyshchennya efektyvnosti diyal'nosti pidpryyemstv u suchasnykh umovakh hospodaryuvannya'. Ekonomist. 10. pp. 56-58.
Hadiüm^a do peda^ii 14.03.2012 p.
