Научная статья на тему 'Синектика как метод активизации творческого мышления персонала'

Синектика как метод активизации творческого мышления персонала Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
445
83
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТВОРЧіСТЬ / КРЕАТИВНіСТЬ / СИНЕКТИКА / АНАЛОГіЯ / СИНЕКТИЧНИЙ КОЛЕКТИВ / СИНЕРГіЯ / ТВОРЧЕСТВО / КРЕАТИВНОСТЬ / АНАЛОГИЯ / СИНЕКТИЧЕСКИЙ КОЛЛЕКТИВ / СИНЕРГИЯ / CREATIVITY / SYNECTICS ANALOGY / SYNECTIC TEAM SYNERGY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ястремская Елена Николаевна, Сиваш Юлия Николаевна

Цель статьи заключается в исследовании синектики как метода активизации творческого мышления персонала, раскрытии особенностей данного метода. Выяснено, что в процессе синектики целесообразно использовать три общих типа действий: «игру» со словами и дефинициями, «игру» с отрицанием любого ключевого закона, стандарта, научного понятия и «игру» с метафорой. Определен основной инструмент синектикианалогия и ее разновидности: прямая, личная, символическая и фантастическая. Предложены примерные этапы синектики, и определена преимущественность иррационального характера этого метода, отсутствие логики, и необходимость отказа от триады «рациональность – серьезность – солидность». Сформированы требования к синектору: широкое мировоззрение, лидерские и организаторские качества, знание психологии. Также сформированы требования и к участникам синектического коллектива. Определены характеристики (тип интеллекта, эмоциональность, возраст), их соотношение, которыми должны обладать участники подобной группы, способствующие максимизации ее креативности. При построении синектического коллектива наиболее целесообразно классифицировать «новаторов» согласно семи видам интеллекта: лингвистический, логически-математический, пространственный, телесно-кинестетический, музыкальный, интраперсональный, интерперсональный. Определено, что в синектический коллектив в первую очередь должен быть включен эксперт в конкретной области знаний, в которой проводятся исследования. Он, в зависимости от ситуации, может играть роль «энциклопедии» или «критика», а также должен выступать в роли «переводчика». Обоснованы актуальность и необходимость использования синектики в процессе создания инноваций, поиска решений через проявление в этом методе эффекта синергии, что обеспечивается разноплановостью состава его участников.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Synectics as a Method of Enhancing Creative Thinking of Staff

The purpose of the article is to study synectics as a method of enhancing creative thinking staff, revealing features of this method. Found that in the process synectics advisable to use three general types of actions: the \"game\" with words and definitions, the \"game\" with the denial of any key laws, standards, scientific concepts and the \"game\" metaphor. A core tool synectics – analogy and its variants: direct, personal, symbolic and fantastic. Synectics offered exemplary steps and is determined mainly by the irrational nature of this method, the lack of logic, and the need to abandon the triad \"rationality seriousness solidity.\" Requirements were formed: broad outlook, leadership and organizational skills, knowledge of psychology. Requirements and also formed the participants of a synectic team. The characteristics (type of intelligence, emotion, age), their ratio, which members of such a group should have, contributing to maximizing its creativity. When building a synectic team it is most useful to classify the \"innovators\" according to the seven types of intelligence: linguistic, logical-mathematical, spatial, bodily-kinesthetic, musical, interpersonal. Synectic team should first be enabled by the expert in a particular field of knowledge, which conducted the study. He, depending on the situation, can play the role of \"encyclopedia\" or \"criticism\" and should act as a \"translator\". Reasonable and needed the usage of the process of creating synectics innovation, finding solutions through the manifestation of this method synergies that provided versatility of its participants.

Текст научной работы на тему «Синектика как метод активизации творческого мышления персонала»

УДК 005.573

ОИНЕКТИКА ЯК МЕТОД АКТИВ13АЩ1 ТВ0РЧ0Г0 МИСЛЕННЯ ПЕРСОНАЛУ

® 2014 ЯСТРЕМСЬКА О. М., СИВАШ Ю. М.

УДК 005.573

Ястремська О. М., Сиваш Ю. М. Синектика як метод ает^зацм творчого мислення персоналу

Мета cmammi полягае в досл/дженн/ синектики як методу актив/зацИ творчого мислення персоналу, розкриттi особливостей даного методу. З'ясовано, що в процес синектики доцмьно використовувати три загальних типа дш: «гру» 3i словами та деф/н/ц/ями, «гру» з запереченням будь-якого ключового закону, стандарту, наукового поняття та «гру» з метафорою. Визначено основний /нструмент синектики - аналог/ю та и р/з-новиди: пряму, особисту, символ/чну та фантастичну. Запропоновано приблизн/ етапи синектики та визначено переважн/сть /ррац/онального характеру цього методу, в/дсутн/стьлог/ки та необх/дн/сть в/дмови в/д тр'шди «рац/ональн/сть - серйозн/сть - сол/дн/сть». Сформовано вимоги до синектора: широкий св/тогляд, л/дерськ/ та орган/заторськ/ якост/, знання психологи. Також сформовано вимоги / до учасник/в синектичного колективу. Визначено характеристики (тип /нтелекту, емоцшнкть, в/к) та 1'х сп/вв/дношення, якими повинн/ волод/ти учасники под/бноi групи, як/ сприятимуть максим/зацп и креативност/. Для побудови синектичного колективу найб/льш доцтно класиф/кувати «новатор/в» зг/дно з смома видами /нтелекту: л/нгв/стичний, лог/чно-математичний, просторовий, т/лесно-к/нестетичний, музичний, /нтраперсональний, /нтерперсональ-ний. Визначено, що до синектичного колективу в першу чергу повинен бути включений експерт у конкретн/й галуз/ знань, в як/й проводяться досл/-дження. Вн, залежно в/д ситуацЦ може грати роль «енциклопедп» або «критика», а також повинен виступати в рол/ «перекладача». Обфунтова-но актуальн/сть / необх/дн/сть використання синектики у процеа створення /нновац/й, пошуку р/шень через прояв у цьому метод/ ефекту синерги завдяки р/зноплановост/ складу його учасник/в.

Кпючов'1 слова: творч/сть, креативн/сть, синектика, аналог/я, синектичний колектив, синерг/я Табл.: 1. Ббл.: 11.

Ястремська Олена Миколавна - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри, кафедра економ/ки, оргашзацЯ та планування д/яльност/ п/дприемства, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (пр. Лен/на, 9а, Харк/в, 61166, Украша) Email: yastr@inbox.ru

Сиваш Юл'т Миколавна - маг/странт, кафедра економ/ки, оргашзацп/ планування д/яльност/ п/дприемств, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (пр. Лен/на, 9а, Харк/в, 61166, Украна) Email: yulia.sivash@gmail.com

УДК 005.573

Ястремская Е. Н., Сиваш Ю. Н. Синектика как метод активизации творческого мышления персонала

Цель статьи заключается в исследовании синектики как метода активизации творческого мышления персонала, раскрытии особенностей данного метода. Выяснено, что в процессе синектики целесообразно использовать три общих типа действий: «игру» со словами и дефинициями, «игру» с отрицанием любого ключевого закона, стандарта, научного понятия и «игру» с метафорой. Определен основной инструмент синектики - аналогия и ее разновидности: прямая, личная, символическая и фантастическая. Предложены примерные этапы синектики, и определена преимущественность иррационального характера этого метода, отсутствие логики, и необходимость отказа от триады «рациональность - серьезность - солидность». Сформированы требования к синектору: широкое мировоззрение, лидерские и организаторские качества, знание психологии. Также сформированы требования и к участникам синектического коллектива. Определены характеристики (тип интеллекта, эмоциональность, возраст), их соотношение, которыми должны обладать участники подобной группы, способствующие максимизации ее креативности. При построении синектического коллектива наиболее целесообразно классифицировать «новаторов» согласно семи видам интеллекта: лингвистический, логически-математический, пространственный, телесно-кинестетический, музыкальный, интраперсональный, интерперсональный. Определено, что в синектический коллектив в первую очередь должен быть включен эксперт в конкретной области знаний, в которой проводятся исследования. Он, в зависимости от ситуации, может играть роль «энциклопедии» или «критика», а также должен выступать в роли «переводчика». Обоснованы актуальность и необходимость использования синектики в процессе создания инноваций, поиска решений через проявление в этом методе эффекта синергии, что обеспечивается разноплановостью состава его участников. Ключевые слова: творчество, креативность, синектика, аналогия, синектический коллектив, синергия Табл.: 1. Библ.: 11.

UDC 005.573

lastremska O. M., Sivash Y. M. Synectics as a Method of Enhancing Creative Thinking of Staff

The purpose of the article is to study synectics as a method of enhancing creative thinking staff, revealing features of this method. Found that in the process synectics advisable to use three general types of actions: the «game» with words and definitions, the «game» with the denial of any key laws, standards, scientific concepts and the «game» metaphor. A core tool synectics -analogy and its variants: direct, personal, symbolic and fantastic. Synectics offered exemplary steps and is determined mainly by the irrational nature of this method, the lack of logic, and the need to abandon the triad «rationality -seriousness - solidity». Requirements were formed: broad outlook, leadership and organizational skills, knowledge of psychology. Requirements and also formed the participants of a synectic team. The characteristics (type of intelligence, emotion, age), their ratio, which members of such a group should have, contributing to maximizing its creativity. When building a synectic team it is most useful to classify the «innovators» according to the seven types of intelligence: linguistic, logical-mathematical, spatial, bodily-kinesthetic, musical, interpersonal. Synectic team should first be enabled by the expert in a particular field of knowledge, which conducted the study He, depending on the situation, can play the role of «encyclopedia» or «criticism» and should act as a «translator». Reasonable and needed the usage of the process of creating synectics innovation, finding solutions through the manifestation of this method synergies that provided versatility of its participants. Key words: creation, creativity, synectics analogy, synectic team synergy Tabl.: 1. Bibl.: 11.

lastremska Olena M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Economy, Organization and Planning of Activity of the Enterprise, Kharkiv National University of Economics named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) Email: yastr@inbox.ru

Ястремская Елена Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра экономики, организации и планирования деятельности предприятия, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)

Email: yastr@inbox.ru

Сиваш Юлия Николаевна - магистрант, кафедра экономики, организации и планирования деятельности предприятий, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)

Email: yulia.sivash@gmail.com

Sivash Yulia M. - Graduate Student, Department of Economics, organization and planning of enterprises, Kharkiv National University of Economics named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) Email: yulia.sivash@gmail.com

Вступ. Як показуе досвк розвинених краш, еконо-мiчний розвиток сусшльства в основному забезпечуеться на базi шновацш, що впроваджуються на вск економiчних рiвнях, у тому чи^ й на мжро-. Тобто шноваци у рiзних сферах дiяльностi суб'eктiв господарювання формують 1х конкурентнi переваги на ринку. Тому перед власниками шдприемств та менеджерами вищо! ланки постае питан-ня щодо створення та впровадження шновацш, сучасним нойем яких е персонал. Саме його творчий потенщал в^ь грае ключову роль в шновацшнш дiяльностi пiдприемств. Рушiйною силою у процеа створення iнновацiй е добре шдготовлена та сформована креативна команда. У шдбо-рi та формуванш креативно'1 команди повинен приймати участь психолог, якого доцкьно запрошувати ззовнi, або приймати у штат працшникш пiдприемств, виходячи з '1х ць лей та специфiки дiяльностi, що дозволяе створити умови, яи сприятимуть прояву креативностi у процеа створення iнновацiй.

Питаннями формування, розвитку та застосування креативного тдходу до створення шновацш займалися таи зарубiжнi та вичизняш науковцi, як: В. Андреев, Ю. Бабан-ський, О. Бардадим, Л. Виготський, У. Гордон, А. Кудрявцев, Н. Кичук, Н. Кузьмша, А. Лук, Г. Назарова, С. Сисо-ева, В. Цапок, М. Шевчук, О. Ястремська та шшь У науковш лiтературi придкено достатньо уваги вивченню сутност творчостi та механiзму мотиваци до не'1 персоналу, але не достатньо повно досл^жеш методи активiзацií творчого мислення персоналу.

Мета статт полягае у визначенш можливостi вико-ристання синектики як методу активiзацií творчого мис-лення персоналу у процеа шновацшно! дiяльностi, його iнструментiв, етапiв, особливостей.

Метод синектики виступае одним з неординарних способiв генерацп iдей, його застосовують для виршен-ня iснуючих проблем, а також для пошуку нових кей, що е основою шновацш. Ключовим моментом цього методу е використання аналогш, що кнують в рiзних сферах i галу-зях для генераци нових iдей, '1х розроблення та впровадження в шновацшш об'екти та процеси. Синектика в перекладi з грецько'1 означае «поеднання рiзнорiдних елементiв», на-вiть не сушсних, у процесi постановки i вирiшення шно-вацiйних завдань. Застосування методу синектики вимагае вiд його учасниив серйозних вольових зусиль. Зазвичай шноваторам бувае дуже складно змусити себе переступити через трiаду «рацюнальшсть - серйознiсть - солiднiсть» i зайнятися творчим розробленням та виршенням проблем з використанням нетрадицшних аналогiй i асоцiацiй.

Як зауважив У. Гордон [1, с. 123], синектику можливо застосувати у процеа створення шновацш, основш осо-бливост цього методу полягають у такому:

1) творчi здiбностi мають латентний (прихований) характер, тому необх^но створювати умови, щоб вони проявились;

2) iррацiональний компонент необхiдно вважати важлившим за рацiональний;

3) творчi процеси окремо'1 особистостi i колективу аналопчш;

4) творчий процес можна не ткьки пiзнати, але i ор-ганiзовувати.

Проте недоречно ототожнювати творчий процес осо-бистостi i колективу, осккьки механiзм творчостi окремо'1 особистостi бкьш складний, нiж творчий процес колективу, тому що ^м мехашзмш, що пiдлягають координаци, у творчш дiяльностi особистостi присутнi також шту!щя, натхнення, робота пiдсвiдомостi та деяи iншi непередба-чуванi процеси. Нерацюнальна iнформацiя, що е шформа-цшним пiдrрунтям синектики, е причиною прояву в пам'ят метафор, образш, але ще не чiтко сформованих. Феномен осяяння («шсайту») проявляеться досить часто в робот добре побрано!, шдготовлено! групи, коли вона дiе злаго-джено, постiйно фiксуючи виникаючi 1де*1, уникаючи спроб вiдразу формулювати остаточно завершенi 1де*1, думки. Також варто в^значити, що на вкмшу вiд мозкового штурму, в синектищ дозволена критика, що робить и бiльш практично значущою у процесi шновацшно! дiяльностi суб'ектш господарювання, осккьки метою '1х функцiонування е еко-номiчна ефективнiсть та конкурентоспроможшсть.

Як зазначае М. Шевчук [5, с. 112], у процеа застосування методу синектики шноваторам доцкьно використо-вувати три загальних типа дш:

1. «Гра» зi словами та дефшщями, що являе собою перетворення проблеми, задачi в ц визначення за допомогою узагальнюючого слова або вислову.

2. «Гра» iз запереченням будь-якого ключового закону, стандарту, наукового поняття. При цьому пiдходi синектичний колектив моделюе ситуацiю, в якш порушено один зi стереотипних законш i намагаеться вiдповiсти на запитання: «Як цього можна домогтися в реалi?»

3. «Гра» з метафорою. Експериментування з метафорою - один з найпродуктившших мехашзмш, коли потрiбно знайоме зробити незнайомим, а незнайоме - знайомим. Сюди також в^носять i мехашзми персошфшацп. При цьому необхiдно

вiдповiсти на питанням: «Як би себе почувала та чи iнша pi4, якби вона була людиною i яким чином реагувала? Як би я себе почував, якби був щею рiччю (процесом)?».

Головною особливiстю методу синектики е вико-ристання порiвнянь i аналогiй. У процесi використання синектики можливо застосовувати чотири типи аналогш [5, с. 113].

Пряма аналопя - це пошук будь-яких схожостей у природа технiцi чи шших сферах, якi сприятимуть вирь шенню завдань, поставлених перед шноваторами. Напри-клад, прямою аналогiею виршуеться наступне завдання, поставлене перед синектичним колективом: необх^но ви-найти дах, який би сприяв збереженню в примщенш тепла взимку i прохолоди влггку. На практицi синектичний ко-лектив запропонував використати пряму аналогш з влас-тивостями хамелеона, що полягае у створенш даху, який би змшював колiр: влiтку був бким, а взимку - чорним.

Символiчна аналогiя дозволяе висловити i визначити суть проблеми, використовуючи метафори i рiзноманiтнi поршняння, та полягае у виявленш парадоксов i конфлшпв у звичних i зрозумiлих фактах. Такий вид аналоги е цшним iнструментом для виявлення «звичайного в незвичайно-му» i навпаки - «незвичайного у звичайному». Тобто вш полягае в несподшаному визначеннi шновацшного об'екта одним чи кiлькома словами. Прикладом символiчноï аналоги, взято'1 за основу для створення портативного конди-цiонера, може бути наступне: «повггряний фонтан», «освь жаюча швидисть», «твердий вiтер», «настiльний протяг», «електричний вiтер», «тепла прохолода» тощо.

Особиста (емпапя) аналогiя у синектицi передбачае уявлення шноватора предметом чи процесом, що розгля-даеться й удосконалюеться (його частиною або деталлю). Вона вимагае в^ учасникiв iнновацiйного процесу здат-

ност перевтiлитися, вжитися в роль предмета, процесу, для цього необх^но володiти яскравою уявою. Головним завданням особисто'1 аналоги е виявлення таких нюансш дослiджуваноï проблеми, якi, в силу стереотипност люд-ського мислення, не можуть бути побачеш i в1дчуп за до-помогою звичайних роздумш. Висловлюванi аналоги мо-жуть бути абсолютно безглуздими, але головне завдання iнноваторiв полягае у можливост вiдчути i помiтити новi гранi i аспекти, що не сприймались до цього часу, яи не-можливо побачити, використовуючи звичайну логжу. На-приклад, для того щоб створити новий матерiал, який би мав потрiбнi якосп, iнноватори повиннi iдентифiкувати себе з молекулами цього матерiалу i уявити свою поведшку та ди на 1х мiсцi.

Фантастична аналогiя полягае в необхiдностi пред-ставити фантастичш засоби чи персонажi, якi виршують те, що потрiбно за умовами розроблюваного iнновацiйного об'екта. Для виршення завдання щодо визначення инце-вого результату, синектичнш групi доцiльно використову-вати казковi атрибути. Наприклад, пожежну драбину для високих будшель може замшити пристрiй, який би володш якостями перемiщення казкових вигаданих геро'1в.

Прямi i фантастичнi аналоги повинш мати як реаль-ний, так i нереальний характер, а особист та символiчнi - емпативний i абстрактний. Однак не можна вважати фундаментальними щ чотири види аналогш, осильки регулярна практика застосування методу синектики по-ступово розширюе комплекс шструменпв i дозволяе роз-робляти новi прийоми поглибленого вивчення та аналiзу предметiв i явищ, яи можливо використати як iнновацiйнi об'екти.

Узагальнюючи працi науковцiв з питань синектики [7 - 9], запропоновано посл^овшсть етатв синектичного процесу, яка наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Назва етапу Сутнкть

Постановка завдання, опис кнуючоТ проблеми Oсобливiсть цього етапу полягае в тому, що шхто (крiм керiвника-синектора) з учасникiв синектичного колективу не посвячуеться в конкретнi умови завдання i необхiдний результат. Такий початок е необхщним, оскiльки ранне визначення завдання не дозволить шноваторам вщшти вщ звичного ходу думок i не дасть змогу абстрагуватись. Тому на першому етапi проблему (явище чи об'ект) доцтьно представити у загальному виглядi

Перетворення незнайомого на знайоме Проблема подтяеться на декiлька частин i з незнайомоТ перетворюеться на ряд бтьш простих завдань, що дозволяе вщкривати ранiше незнайомi деталi

1нформацшний обмш Здшснюеться iнформацiйний обмiн мiж членами синектичного колективу, що дозволяе обмiркувати завдання й систематизувати шформа^ю за проблемою з урахуванням результат попереднього етапу

Безпосередньо творчий процес Поглиблення знань щодо викладеноТ проблеми з використанням метафор, дефшщш, запе-речень. Цей етап передбачае активiзацiю творчого мислення з використанням вах видiв aнaлогiй

Об'вднання аналогш з проблемою Пошук можливостей перенесення знайдених найбтьш вдалих aнaлогiй i обрaзiв та формування пропозицш для вирiшення поставленого завдання. Проблема звтьняеться вiд своеТ староТ жорсткоТ форми. За допомогою сукупноТ точки зору уах учaсникiв синектичноТ групи формуеться щея

Формування ршення i його практичне впровадження Прийняття остаточного ршення i проведення нaуково-дослiдних робiт. Важливим елементом етапу е критична перевiркa щей експертами та доведення ТТ до практичного впровадження

Етапи синектичного процесу

За представленими у табл. 1 даними можна зробити висновок, що ращональшсть шновацшно! ке! притаманна синектичному процесу лише на заключних його етапах. У наведенш у табл. 1 послковносп етапш використання методу синектики, !х сутнiсть представлена узагальнено, що спрощуе розумiння й практичне застосування синектики в шновацшнш дiяльностi.

Ключовою ланкою процесу синектики е особа, яка виконуе головну роль у здшсненш цього процесу i доведен-нi його до логiчного завершення - синектора, який повинен мати таи характеристика та компетентности

■ оргашзаторсью та л^ерсьи якост (переважно ль дер експертного типу);

■ розвинена фантазiя;

■ широкий свггогляд;

■ iндивiдуальний пiдxiд до кожного з членш колективу, з урахуванням ix психотишв;

■ здатшсть впливати на оточуючих;

■ знання в рiзниx сферах дiяльностi щодо спрямо-ваностi функцiонування шдприемства;

■ вмiння абстрагуватись вiд лопчного сприйняття;

■ нестереотипiзованiсть сприйняття ново! шфор-мацп;

■ балансування мгж рацiональнiстю та iррацiональ-нiстю.

Використання методу синектики у практищ шнова-цiйноi дiяльностi дослiдникiв у Францп довела, що сфор-мованi особист навички (органiзаторськi, лiдерськi) зумов-люють успiшнiсть управлiння творчим колективом на 41 %, неординаршсть - 36 %, життевий досвк - 10 %, компетент-нiсть - 8 %, авторитет - 4 %, зовншш даш - 1 % [11].

Одним з головних завдань синектора е формування синектичного колективу, що, за думкою В. Прищепенко, повинно включати три фази [6].

Перша - вiдбiр членш групи за допомогою спещаль-них тестш, при цьому необхкно звернути увагу на наявнiсть рiзноманiтниx знань, загальну ерудицiю, досвiд експеримен-тально! дiяльностi i гнучкiсть мислення. До синектичного колективу краще за все вкбирати людей рiзниx професiй i бажано з наявшстю двох рiзноплановиx спещальностей, наприклад лiкар-музикант, економiст-дизайнер тощо.

Група вчених Стенфордського дослiдницького ш-ституту, яка працюе над маркетинговими дослкжен-нями цiнностей i способу життя споживачш (VALS: valuesandlifestyles), створила класифжащю виконавцiв на основi !х первинно! мотивацп [4]. З подком на «новаторiв» (успiшнi, досвiдченi лiдери з високою самооцiнкою та осо-бисткним потенцiалом) та «тих, хто виживае» (вузько сфо-кусованi, орiентованi на задоволення потреб, а не бажань, з низьким особисткним потенщалом).

Новаторiв, у свою чергу, запропоновано подкити залежно вiд первинно! мотивацп на: «фкософш» (мотив -iдеали); «лiдерiв» (мотив - досягнення); «експериментато-рiв» (мотив - самовираження). На противагу цим трьом типам, групу «тих, хто виживае» розподкено на «тих, хто приймае на вiру»; «тих, хто намагаеться»; «тих, хто працюе». Осккьки дана класифiкацiя побудована з точки зору основних мотивiв споживання, науковщ [3, с. 11; 10] вва-жають !! не придатною для безпосереднього використання при формуванш новаторського синектичного колективу.

Осккьки в шновацшнш д1яльност1 головну роль мае шновацшна кея, «новатор1в» у синектичному колектив1 найбкьш доцкьно класифжувати зпдно з амома видами штелекту, як описав Х. Гарднер [2]:

1) лшгастичний штелект, заснований на чутливост до глибини сутност слш i наявност високо! вер-бально! пам'яп;

2) лопчно-математичний штелект - здатшсть досль джувати категорп, взаемовкносини i структури шляхом маншулювання об'ектами, символами, поняттями;

3) просторовий штелект - здатшсть сприймати i створювати зорово-просторов1 композицп, ма-ншулювати об'ектами в розуш;

4) ткесно-кшестетичний штелект - здатшсть ви-користовувати рухов1 навички у спорп, виконав-ському мистецтв1, в ручнш пращ;

5) музичний штелект - здатшсть виконувати, склада-ти i сприймати емоцшно музику;

6) штраперсональний штелект - здатшсть розушти i тзнавати власш почуття;

7) штерперсональний штелект - здатшсть пом1чати i розр1зняти темперамент оточуючих, мотиви i на-м1ри шших людей.

Для побудови ефективного синектичного колективу необх1дно, щоб до його складу входили особистосп з р1з-ними видами штелекту. Така р1зномаштшсть складу творчого колективу забезпечить р1зномаштшсть шдход1в i по-глядш у синектичному процеа створення шновацш. Також при формуванш синектичного колективу доцкьно вра-ховувати емоцшний тип учасникш. Синергетичний ефект синектичного колективу буде забезпечуватись в тому раз1, якщо за емоцшним складом учасники будуть р1зними, на-виъ якщо дв1 особи матимуть схожий штелект.

Обов'язковим е включення до складу групи експер-та у конкретнш галуз1 знань щодо проведення досл1джень. Залежно в1д ситуацп вш може грати роль «енциклопедп», або «критика». У першш рол1 вш повинен працювати па-сивно, тобто давати конкретш поради, в1дпов1дати на за-питання члешв групи. У режим1 «критика» йому доцкьно в1дразу ж виявляти й вккидати слабю сторони висуну-тих кей, концепцш, шдход1в. Експерт повинен виступати в рол1 «перекладача», тобто багато працювати над адап-тащею специф1чно! термшологп свое! спещальност в за-гальнодоступну i навпаки. При цьому експерт не повинен грати роль синектора групи. Проте у процеа висловлю-вання кей серед учасниив синектичного колективу мо-жуть з'являтися тимчасов1 л1дери, основне завдання яких полягае в актив1заци процесу i сприянш в1дмов1 в1д сте-реотишв мислення.

Також доцкьно, щоб до складу синектично'1 групи входили шноватори р1зного в1ку, щоб забезпечити комп-лексне використання набутого ними досвку.

Друга фаза створення синектичного колективу по-лягае у формуванн1 психолопчно спрацьовано'1 креативно! команди за допомогою р1зномаштних трен1нг1в. У серед-ньому навчання синектичних груп повинно тривати не менше одного року, що дозволить учасникам поступово звикнути до спкьно! роботи, перестати боятися критики, не ображатися, коли хтось вккидае '¿хш пропозицй.

Третя заключна фаза полягае у включеннi групи до синектичного процесу створення шновацш.

Розвиток синектики доводить, що застосування ме-тодiв активiзацiï творчого мислення на тдприемствах i ви-користання у спещальних пiдроздiлах, якi займаються без-посередньо iнновацiйною дiяльнiстю (у видках наукових дослiджень, конструкторських, технолопчних вiддiлах) пiдвищуе ймовiрнiсть успiшноï постановки завдань, створення ново'1 продукцп, технiки i технологи, що забезпечу-еться ефектом синергп його учасниив.

Висновок. Оскiльки нестандартнi пiдходи до створення шновацш останшм часом набули суттево'1 попу-лярностi, виникае об'ективна необх^шсть уточнення 1х сутносп, особливостей та органiзацiï застосування. Тому авторами було проведено досл^ження такого методу ак-тивiзацiï творчого мислення як синектика. Визначена його в^мшшсть в^ мозкового штурму - можливють критики. Головними iнструментами синектики е порiвняння та аналоги (прям^ особистi, символiчнi та фантастичнi). Процес синектики не мае чггко'1 посл^овност етапiв, тому авторами була запропонована узагальнена послiдовнiсть етапiв його практичного застосування, а саме: постановка завдання, опис юнуючо'1 проблеми; перетворення незнайомого на знайоме; шформацшний обмш; безпосередньо творчий процес; об'еднання аналогш з проблемою; формування ршення i його практичне впровадження. Характерною особливктю методу синектики е його iррацiональний характер, рацюнальшсть ^ей з'являеться лише на заключних етапах синектичного процесу.

Синектор - безпосереднш кершник синектичного процесу - мае бути безумовним леером та досвiдченим органiзатором, володiти знаннями з рiзних областей та психолопчними навичками. Синектичний колектив мае складатись з рiзнопланових особистостей, рiзних за ште-лектом та емоцiйними типами. Формування творчого си-нектичного колективу е складним i тривалим процесом, проте його результатившсть забезпечить ефектившсть ш-новацшних процесш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Gordon W. J. J. Sinectics: The Develepment of Creative Capacity / W. J. J. Gordon. - New York, 1961. - 180 с.

2. Gardner H. Creativity lives and creative works: a synthetic scintific approach / H. Gardner, R. Sternberg, T. Tardif. - Cambridge : Cambridge University Press, 1988. - P. 298 - 324.

3. Ястремська О. M. Мотиващя креативносп новатсрв : монографiя / О. М. Ястремська, О. i. Бардадим. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2013. - 212 с.

4. SRI Consulting Business Intelligence [Electronic resource]. -Access mode : http://www.sric-bi.com/VALS/ innovators.shtml

5. Шевчук M. О. Синектика як метод активiзацiï творчого мислення студенев / М. О. Шевчук // Hауковi записки НДУ iм. М. Гоголя. Психолого-педагопчы науки. - 2012. - № 1. -С. 111 - 114.

6. Прищепенко В. В. Новаторы и новации / В. В. Прище-пенко // ЭКО. Экономика и организация промышленного производства. - 2007. - № 1. - С. 186 - 191.

7. Никулина Т. Г. Синектика как инновационный метод обучения / Т. Г. Никулина // Традиции и новаторство в разви-

тии лингвистической и методической мысли. - Самара : ПГСГА, 2010. - С. 175 - 179.

8. Кудрявцев А. Маркетологи в поисках нового. Методы поддержки процесса новых идей. Синектика / А. Кудрявцев // Практический маркетинг. - 1999. - № 7 (29). - С. 1 - 5.

9. Назарова Г. В. Формування та розвиток людського капталу корпоративних пщприемств / Г. В. Назарова, Н. Л. Гавка-лова, Н. С. Маркова. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. - 240 с.

10. Бардадим О. I. Спадковi та середовищш детермшанти мотивацп креативносп персоналу / О. I. Бардадим // Актуальн проблеми економти. - 2009. - № 2 (92). - С. 123 - 128.

11. Долгопол О. О. Оргашзаторсьи умшня у моделi су-часного спецiалiста з менеджменту [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.uipa.kharkov.ua/sbornik/sbornik21. html

REFERENCES

Bardadym, O. I. "Spadkovi ta seredovyshchni determinanty motyvatsii kreatyvnosti personalu" [Hereditary and environmental determinants of motivation of staff creativity]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 2 (92) (2009): 123-128.

Dolhopol, O. O. "Orhanizatorski uminnia u modeli suchasnoho spetsialista z menedzhmentu" [Organizational skills in the model of modern management specialist]. http://www.uipa. kharkov.ua/sbornik/sbornik21.html

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Gordon, W. J. J. Sinectics: The Develepment of Creative CapacityNew York, 1961.

Gardner, H., Sternberg, R., and Tardif, T. Creativity lives and creative works: a synthetic scintific approachCambridge: Cambridge University Press, 1988.

Kudriavtsev, A. "Marketologi v poiskakh novogo. Metody podderzhki protsessa novykh idey. Sinektika" [Marketers are looking for a new. Methods of support for new ideas. Synectics]. Prakticheskiy marketing, no. 7 (29) (1999): 1-5.

Nikulina, T. G. "Sinektika kak innovatsionnyy metod obucheniia" [Synectics as an innovative teaching method]. In Traditsii i novatorstvo v razvitii lingvisticheskoy i metodicheskoy mysli, 175-179. Samara: PGSGA, 2010.

Nazarova, H. V., Havkalova, N. L., and Markova, N. S. Formuvannia ta rozvytok liudskoho kapitalu korporatyvnykh pidpryiemstv [Formation and development of the human capital of undertakings]. Kharkiv: KhNEU, 2006.

Prishchepenko, V. V. "Novatory i novatsii" [Innovators and innovations]. EKO. Ekonomika i organizatsiia promyshlennogo proizvodstva, no. 1 (2007): 186-191.

Shevchuk, M. O. "Synektyka iak metod aktyvizatsii tvorchoho myslennia studentiv" [Synektyka as a method of activating the creative minds]. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky, no. 1 (2012): 111-114.

"SRI Consulting Business Intelligence" http://www.sric-bi. com/VALS/innovators.shtml

Jastremska, O. M., and Bardadym, O. I. Motyvatsiia kreatyvnosti novatoriv [Motivating creativity innovators]. Kharkiv: KhNEU, 2013.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.