Научная статья на тему 'Игровой характер учебно-познавательной деятельности учащихся'

Игровой характер учебно-познавательной деятельности учащихся Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
211
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ / ТРУДОВОЕ ОБУЧЕНИЕ / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ИГРЫ / ACTIVE LEARNING METHODS / EMPLOYMENT TRAINING / EDUCATIONAL GAMES / АКТИВНі МЕТОДИ НАВЧАННЯ / ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ / ПЕДАГОГіЧНі іГРИ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Севастьянова О.С.

В статье особое внимание акцентировано на преимуществах и возможностях активных методов обучения, направленных на самостоятельную деятельность, реализацию творческого потенциала человека, способствуют развитию мышления. Рассмотрены и проанализированы основные аспекты использования игровых методов на уроках трудового обучения. Продемонстрировано, что с помощью игры можно научить школьников переносить общетрудовые навыки в специфическе условия творческой деятельности, так как она в значительной степени стимулирует и развивает самостоятельность личности, учит планировать и организовывать учебно-познавательную деятельность.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

PLAYING CHARACTER TRAINING COGNITIVE ACTIVITY

In the article special attention is paid to the benefits and opportunities of the active learning methods, aimed at self-reliant activities, implementation of human creativity, promote the development of thinking. The main aspects of the use of gaming techniques in the classroom of labor studies are reviewed and analyzed. It has been demonstrated that with the help of the game you can teach students to transfer labor skills in specific conditions of creative work, because it greatly promotes and develops self-identity, learn to plan and organize educational and cognitive activity.

Текст научной работы на тему «Игровой характер учебно-познавательной деятельности учащихся»

МЕТОДИКА TEXHOAOri4HOÏ ОСВ1ТИ ШКОЛЯР1В

УДК 371. 382

О. С. СЕВАСТЬЯНОВА 1ГРОВИЙ ХАРАКТЕР HАВЧАЛЬHО-ПIЗHАВАЛЬHОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 УЧН1В

У cmammi особливу увагу акцентовано на перевагах та можливостях активних Memodie навчання, як спрямован на самостшну dimrnicmb, рeалiзацiю творчого потенщалу людини, сприяють розвитку мислення. Розглянуто та прoаналiзoванo основш аспекты використання Яровых мemoдiв на уроках трудового навчання. Продемонстровано, що за допомогою гри можна навчити шкoлярiв переносити загальнomрудoвi навички у спeцифiчнi умови творчог дiяльнoсmi, бо вона значною мiрoю стимулюе i розвивае самостштсть oсoбисmoсmi, вчить планували та оргатзовувати навчально-тзнавальну дiяльнiсmь.

Ключовi слова: активн методи навчання, трудове навчання, пeдагoгiчнi iгри.

О. С. СЕВАСТЬЯНОВА

ИГРОВОЙ ХАРАКТЕР УЧЕБHО-ПОЗHАВАТЕЛЬHОЙ ДЕЯТЕЛЬHОСТИ УЧАЩИХСЯ

В статье особое внимание акцентировано на преимуществах и возможностях активных методов обучения, направленных на самостоятельную деятельность, реализацию творческого потенциала человека, способствуют развитию мышления. Рассмотрены и проанализированы основные аспекты использования игровых методов на уроках трудового обучения. Продемонстрировано, что с помощью игры можно научить школьников переносить общетрудовые навыки в специфическе условия творческой деятельности, так как она в значительной степени стимулирует и развивает самостоятельность личности, учит планировать и организовывать учебно-познавательную деятельность.

Ключевые слова: активные методы обучения, трудовое обучение, педагогические игры.

O. S. SEVASTYANOVA PLAYING CHARACTER TRAINING COGNITIVE ACTIVITY

In the article special attention is paid to the benefits and opportunities of the active learning methods, aimed at self-reliant activities, implementation of human creativity, promote the development of thinking. The main aspects of the use of gaming techniques in the classroom of labor studies are reviewed and analyzed. It has been demonstrated that with the help of the game you can teach students to transfer labor skills in specific conditions of creative work, because it greatly promotes and develops self-identity, learn to plan and organize educational and cognitive activity.

Keywords: active learning methods, employment training, educational games.

Тепершш умови реформування осв^и висувають hobî вимоги до урошв трудового навчання, до розвитку учшв, ïx самостшносп та шщативност! Тому вчителю необхвдно

постiйно вносити змши та доповнення в програми, модернiзувати навчальний процес, вдосконалювати свою дiяльнiсть i дiяльнiсть школярiв. Ми вважаемо, що процес трудового навчання повинен бути особислсно орiентованим, здшснюватися на засадах шдивiдуалiзацil. Це створюе можливосп для саморозвитку та самовиявлення учнiв. Серед методiв i форм такого навчання прюритетна роль належить активним методам.

Саме iгровi методи навчання забезпечують усвiдомлену, зацiкавлену, розумову дiяльнiсть учнiв, активне сприйняття теоретичного матерiалу в навчальному процесi, розвиток навичок самостiйного вироблення рiшень з проблемних питань. Гра, на вiдмiну вiд традицiйних методiв навчання, не лише передае певний обсяг знань, а й насамперед розвивае здатшсть аналiзувати, синтезувати та використовувати отриману iнформацiю.

Усе це е можливим завдяки тому, що iгри дають змогу отримувати цiлiсне уявлення про реальшсть завдяки вiдтворенню лише суттевих компоненпв системи, стисканню часових та просторових iнтервалiв, можливосл повторних 1х програвань, проведения тдсумково1 дискусп про результати гри, що допомагае побачити систему з рiзних позицш та ш. Важливо вiдзначити, що гра бшьшою мiрою, нiж словеснi методи навчання, сприяе формуванню та змщненню практичних, трудових умiнь, теоретичних знань та навичок.

Остантм часом спостертаеться пiдвищения iнтересу дидактiв до використання iгрових технологiй у навчальному процесс Основнi положення теорп ^рово1 дiяльностi сформульованi i розробленi класиками педагопки К. Ушинським, Д. Пiсаревим, А. Макаренком i видатними психологами М. Левиовим, Л. Виготським, Л. Рубшштейном, О. Леонтьевим та iн. Теоретичш основи та практичне застосування Ярового методу виклали у сво!х працях Я. Бельчiков, М. Бернштейн, Ю. Геронiмус, С. Гiдровiч, В. £фiмов, В. Комаров, В. Платонов. Ще1 проблеми також торкались у сво1х дослiджениях Л. Вишнякова, Л. Котлярова, В. Рибальський, I. Ситник, В. Скалшн, В. Соловiенко, В. Трайнев, М. Ярославський та iншi науковщ.

Мета статтi полягае в обгрунтуванш необхiдностi використання iгрових форм на уроках трудового навчання для активiзацil розумового процесу, розвитку творчого мислення та розкриття iндивiдуальних можливостей учшв.

Дiяльнiсть учителя в навчальнiй ^ зводиться до И планування, оргашзаци i керiвництва. Для здiйснения цшеспрямованих крокш педагогiчного керiвництва процесом розвитку творчих здiбностей учнiв важливо зазначити, що кожна гра передбачае творчють.

Вiдомо, що для продуктивного розвитку особистосп необхiдио забезпечити оволодiння нею спещальними способами творчого мислення: видшення протилежних властивостей, пошук аналогiй, асощювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування iдей, комбiнувания, вмiния видiляти найбшьш суттевi елементи дiяльностi, вмiния аналiзувати, синтезувати, полемiзувати тощо. треба навчити дией планувати та органiзовувати свою навчально-тзнавальну дiяльнiсть, виконувати творчi завдання, розвивати уяву, фантазш, сприяти розвитку !х творчого iнтересу, допитливостi й ш.

Досвiд показуе, що д^и з нетерпiниям чекають та з задоволенням вiдвiдують уроки, на яких застосовуються iгри, бо вони !м здаються бiльш привабливими, нiж шшг Специфiчнi особливостi гри (уявна ситуащя, роль, правила, сюжет, засоби) сприяють розвитку творчих здiбностей дитини, активiзують И навчально-пiзнавальну дiяльнiсть.

Гра допомагае дитиш самостiйно оволодiвати знаннями, вмшнями i навичками, надае можливосл для самовираження, приносить радiсть i захоплення, сприяе розвитку творчих здiбностей. Диям подобаеться iгровий процес. Це тдтверджуеться результатами проведеного дослiджения (95% школярiв прагнуть виконувати на уроках iгровi завдання).

Ще Я. Коменський вказував, що треба довести сво1х учшв, «до вершин наук без труднощiв, нудьги, окриков, побо1в, начебто граючи». Вiн визначав переваги гри у:

1) руи, до якого зпдно з своею природою прагне i якому радiе кожна iстота;

2) свобод^ бо нiхто не включаеться в гру внаслiдок зовнiшнього тиску;

3) суспiльствi, оск1льки людина е ютотою суспiльною;

4) змаганнi, яке надае приемносп грi;

5) порядку, який учш самi встановлюють i пiдтримують у ходi гри;

6) легкосп, тому що гра засвоюеться переважно шляхом наслiдувания прикладу;

7) задоволенш вiд результату або зашнчення, бо гра е приемним ввдпочинком [3, с. 39].

Беручи до уваги штерес дiтей до гри, необхiдно використовувати на уроках обслуговуючо1 працi передусiм iгровi завдання творчого характеру, спрямованi на вирiшення життевих ситуацiй, що сприяе як формуванню творчо1 особистостi, так i збагаченню сощального досвiду дитини, закрiпленню ïï позицiй у колективi. Пра допомагае учням стати активними членами крового колективу.

Вiдомо, що програма трудового навчання загальноосвiтньоï школи передбачае окреме навчання хлопщв i дiвчат на уроках пращ з 5 по 9 класу. Заняття проводяться по тдгрупах з к1льк1сним складом приблизно по 15 учнiв. Як свiдчить досвiд практичноï роботи, така група учнiв за п'ять рок1в (з 5 до 9 класу), за систематичного використання ^ор на уроках поступово перетворюеться в ^овий колектив.

Iгровi завдання використовують вiдповiдно до цшей творчого процесу та хх поетапноï конкретизацiï. Цiль розумiють, як вдеальне передбачення концевого результату процесу навчання, як те, до чого прагнуть педагог та учш в 1'х взаемопов'язанiй дiяльностi.

Конкретизованi цш навчання сприяють розумiнню школярами суп i способш органiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi, суттево впливають на ïï активiзацiю, свiдому i послiдовну роботу протягом усього уроку, виступаючи своерiдним еталоном засвоення учнями навчального матерiалу та способiв дiяльностi.

Конкретизацiю цiлей здшснюють поетапно до: навчального предмета; до ввдповвдного роздiлу програми; до теми конкретного уроку.

Знання, отриманi на рiвнi логiчного чи творчого мислення, вiдкривають у своïх комбiнацiях проспр для оригiнальностi i нестандартностi виршення особистiстю проблемних ситуацiй, що постають перед нею. А для мщного засвоення знань необхiдне к1лькаразове повторення фактiв, як1 вивчаються. Разом з тим кожне чергове повторення сприяе виробленню звички до механiчноï ди i, як наслiдок, гальмуе розвиток творчих здiбностей особистостi. Вихiд iз суперечносл, що складаеться, науковцi вбачають в тому, щоб кожне чергове повторення факта дещо вiдрiзнялося ввд 1'х попереднього представлення [1, с. 156].

Важливе значення мае керiвництво грою дитини, пiдтримка ïï реальних досягнень. За цих умов «людина починае вiрити в своï сили, у свою здатшсть подолати й майбутш труднощЬ) [6, с. 56]. Тобто, тдтримуючи гру, можна надати психотерапевтичну допомогу тому, хто ïï потребуе.

Проблемнi ситуацп, як1 пропонуе дiтям вчитель, органiзовуючи iгри, не завжди достатньо активiзують творче мислення, бо те, що здаеться проблемним для вчителя, може бути непроблемним для конкретного учня.

Найчастоше застосовують таку послiдовнiсть в органiзацiï ^ор: постановка навчального або творчого завдання, пояснення iгрових правил, виконання учнями ^ових дiй, ощнювання результатiв. Але у багатьох випадках послвдовнють етатв при органiзацiï' i проведеннi ^ор змiнюють. Практика доводить, що дтои легко, з задоволенням виконують на урощ дiï, як1 пропонуе педагог, навтоь якщо ix мета неввдома. Особливо у тих випадках, коли змют завдання несподiваний i незрозумший для учнiв.

Використовуючи iгрову дiяльнiсть, треба пам'ятати, що не бувае гри без правил, а 1'х виконання - це дисциплiна. Але, як показав досввд, в процеа гри проблема дисциплiни вирiшуеться сама собою без примусу.

Бшьшють ^ор побудована у виглядi змагань, в яких оцiнюються результати виконання шдив^альних або командних завдань. Переможцiв ^ор видiляють i поздоровляють тiльки у тому випадку, якщо це е спещальною метою i не впливае на подальше функдiонування iгрового колективу. Ощнюючи результати гри, переважно використовують яшсш показники, тобто з'ясовують не тшьки «хто швидше», а передушм «хто краще», «хто оригшальшше», залучаючи до цього школярiв.

Аналiз будь-яко! гри проводять за схемою, яку пропонують С. Пабрусевич, П. Зорш: постановка вчителем запитань, спрямованих на ощнювання ходу i результат1в гри; визначення предмета аналiзу, тобто того, що необxiдно аналiзувати i ощнювати; вибiр критерiïв, за якими мае ощнюватися iгрова дiяльнiсть учнiв; аналiз ходу i результатiв гри ïï учасниками; проведения дискусп щодо переваг i недолтв гри; пiдведення тдсумшв [2, с. 102].

Аиалiз та ощнювання ^ово1 дiяльностi проводять у доброзичливш, тактовнiй формi, бо, як показуе досввд, тiльки в такому випадку критична iнформацiя сприймаеться учнями так як треба. У разi виникнення конфлiктiв в ходi обговорення гри вчитель тактовно, але дуже твердо «гасить» !х.

Обов'язковою умовою при проведенш аналiзу гри вважаеться правдивють, вiдверте та вiдкрите висловлювання думок. Виявленi недолiки надають можливосп учням для удосконалення i саморозвитку. До обговорення залучають всiх учасниюв гри, а завершуе його вчитель.

Здшснюючи глибокий i всебiчний аналiз позицш учасниюв гри, використовують елементи критики. У цьому допоможе класифiкацiя Ю. Красовського. На його думку, критика може бути: критика-тдбадьорювання, док1рлива критика, критика-надая, критика-аналогiя, критика-похвала, безособова критика, критика-турбота, критика-спiвчуття, критика-жалiсть, критика-iронiя, критика-здивування, критика-натяк, критика-пом' якшення, критика-картання, критика-зауваження, критика-попередження, критика-вимога, критика-виклик, конструктивна критика, критика-боязнь [4, ст. 39]. При цьому перевагу, зазвичай, надають таким видам критики:

- критика-тдбадьорювання («Шчого, шшого разу зробите краще, а цього разу не вийшло»);

- критика-надiя («Сподiваюся, що надалi ви будете краще виконувати це завдання»);

- критика-похвала («Робота виконана добре, але не для цього випадку»);

- безособова критика («Серед нас е учш, як не змогли виконати сво! iгровi обов'язки. Я не буду називати !х прiзвища»);

- критика-здивування («Невже ви не зробили це завдання? Я дуже здивований»);

- критика-зауваження («Ви зробили помилку, шшим разу варто спочатку порадитися»).

При обговореннi результатiв гри вчитель повинен дотримуватися таких правил:

- надавати можливють кожному учаснику гри виступити з аналiзом сво1х дш та дiй iнших учнiв i вчителя;

- уважно вислуховувати кожного учня, записувати деяк1 положення, що продемонструе всiм важливiсть оцiнювания гри;

- не посшшати висловлювати свою думку, треба дати змогу виступити вим учням i тшьки тсля цього говорити самому;

- необхвдно прагнути до того, щоб учш самостшно видiляли головне, в шшому разi треба уточнити позицiю кожного, сконцентрувати увагу дiтей на конструктивних пропозицiях;

- в ходi аналiзу виступiв учнiв вiдзначати передусiм !х переваги, але одночасно потрiбно вказати на недолiки;

- залучати школяр1в до вiльного обговорення зауважень вчителя, навчати ввдстоювати власну думку [2, с. 103].

При проведенш ^ор i в ходi оцiнювания результалв враховують, що кожнiй людинi, а тим бшьше дитинi, приемно, коли И помiчають, вирiзияють серед шших, вiдзначають. Вступаючи у взаемовiдносини з людьми, не можна забувати про !х емоцiйнiсть, а також гордовипсть, марнославство, якими вони керуються у свош дiяльностi. Тому зауваження учням роблять тшьки пiсля того, як були ввдзначеш !х досягнення та усшхи, бо будь-кому подобаеться, коли про нього добре ввдзиваються, хвалять, шдтримують. Але схвальну оцiнку дають тiльки, якщо учень справдi добре виконав прове завдання або правильно вiдповiв на запитання. У процеа гри пiдтримують дух суперництва, використовуючи його як стимул в оргашзаци активное' дiяльностi. Тим бiльше, що сучасне життя вимагае ввд людини бути стiйкою, загартованою, вмiти долати перешкоди, радiти успiхам, а «задоволення вiд подолання труднощiв, вiд самостшного розв'язання завдань поступово утверджуе в пiдлiтковi свiдомiсть власно1 iнтелектуальноl пдносп» [7, т. 1, с. 329].

Особливютю дидактично1 гри е двоплановий характер дiяльностi учнiв на урощ. З одного боку, вони поставлеш в умовну ситуацiю, а з шшого - залишаються в традицшному навчальному процеи i застосовують реальш загально-навчальнi вмiния. Причому педагогiчнi завдання (навчальш, розвиваючi, виховуючi) е головними, становлять основну мотивацiю гри, а досягнення iгровоl мети (успiшне виконання ролi, прийняття правильних iгрових ршень, отримання максимально1 кiлькостi балiв) - другорядну.

Дидактичнi ири, 3anp0n0H0BaHi нами [5], рекомендуеться використовувати тд час вивчення i закршлення тем i3 iнварiативних та BapiaraBHrn модулiв. В irpax використанi завдання рiзних рiвнiв складност! Вирiшення подабних завдань сприяе розвитку пiзнавальних штересш i логiчного мислення, тренуе пам'ять i виробляе наполегливiсть, сприяе вдумливому опрацюванню навчального матерiалу, довiдковоï лиератури. Наведемо такий приклад:

Гра «Щасливий випадок» 5 клас

Ця гра дае можливють защкавити учнiв трудовим навчанням, активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, розвивати ïx логiчне мислення, виховувати самостiйнiсть та актившсть.

Оргатзащя гри

Гра проводиться у ввдповвдно оформленому актовому залi школи в рамках тижня чи декади трудового навчання. Плядацька аудиторiя - учш, а також ус бажаючi. За к1лька днiв до проведення гри повинно бути вившено оголошення на великому аркушi паперу у xолi школи, а також усно оголошено в класах про проведення гри.

Посеред сцени - стш ведучого, а по обидва боки - по 5 стшьщв для кожно1 команди, три мшрофони.

Майже всi конкурси гри мають назви, аналогiчнi до телевiзiйного «Щасливого випадку». Змiст завдань складено ввдповвдно до чинних програм з трудового навчання. Для уникнення пауз бажано роздати членам журi аркушi з ввджшдями до кожного конкурсу. Залежно вiд умов школи суми одержаних командами батав записуе на переноснш дошщ чи вводить у комп'ютер та оголошуе суддя-шформатор. Учасникам заздалепдь даеться завдання тдготувати невеличку, на 2-3 хвилини, оригiнальну «ызитку» - знайомство зi своею командою. Ведучий запрошуе учасникв на сцену тд звуки, наприклад, «Козацького маршу» або якоюь iншоï бадьоро1 мелода.

Ведучий. Щасливий випадок бувае У кожного в житп, Та ми сьогодш пропонуем Здобуть його у боротьбь Командам нашим успixiв У rpi ми побажаемо, I вщповвдей правильних Вiд них усi чекаемо.

У CKnadi журi... (Знайомство з членами жур^

Перший конкурс називаеться «Жзитка» - знайомство команд.

Журi ощнюе цей конкурс за 2-бальною системою; кожен суддя мае для цього спещально виготовленi фшки з написами «1» та «2» з обох бошв. Кожнiй командi зараховуеться сума балiв, показаних глядачам та учасникам за допомогою фшок.

Час перейти до другого конкурсу «Даль.. Даль..».

Кожнш командi ставиться серiя запитань, на як1 треба ввдповюти за одну хвилину. Виграе та команда, котра за цей час встигне вiдповiсти на бшьшу к1льк1сть запитань; кожна правильна ввдповвдь - 1 бал. (Шдготовлений учень чи суддя-шформатор починае й зашнчуе конкурс звуковим сигналом за показаннями великого настшного годинника чи за допомогою комп'ютера, встановлених так, щоб це було видно i глядачам)

Запитання першш командi

- Який метод застосовуеться для створення нових зразшв технолопчних об'екпв? (фантазування)

- Яш показники визначають затрати на процес створення виробу? (економiчнi)

- Як називають творчий процес розробки проекту виробу? (художне конструюваня)

- Як називають есшз, на якому передають техшчш особливостi предмета? (робочий)

- Який тип лшп призначений для позначення невидимого контуру? (штрихова)

- Як називають ввдношення лiнiйниx розмiрiв на зображеннi до справжнix розмiрiв предмета? (масштаб)

- Як1 волокна отримують штучним шляхом з рiзниx матерiалiв? (xiмiчнi)

- Як називають споаб формування виробiв з глини? ^плення)

- Який номер мае найтонша ручна голка? (№ 1)

- Як називають операцш зменшення товщини шва, згину чи краю деталi прасуванням? (припрасування)

- Як називають вид документаци, в якому вiдображають послщовнють виконання робiт? (iнструкцiйна карта)

Запитання другт команЫ

- Як показники визначають вщповщшсть виробу своему призначенню? (функцюнальш)

- До якого виду бшизни належать простирадла, наволочки, твковдри? (постiльна бiлизна)

- Як називають процес розробки конструкци майбутнього виробу? (техшчне конструювання)

- Який тип лши призначений для позначення видимого контуру? (суцшьна товста основна)

- Як називають волокна, створеш природою? (натуральнi)

- Як називають споЫб формування виробiв iз пластмаси? (лиття)

- Як називають спосiб настилання тканини, при якому тканина складена вздовж удвое? («у згин»)

- Як називають найпростший вид тамбурного шва? («ланцюжок»)

- З якого боку прасують вишит вироби? (з виворггного)

- Який iз жолобкiв машинно1 голки обер^ае нитку вiд перетирання тд час проходження и через тканину? (довгий жолобок)

- Як називають операцш з'еднання нитками мало1 детаи з великою? (пришивання)

А зараз вельмишановне журi оголосить результати конкурсу та загальну кiлькiсть балiв.

Переходимо до третього конкурсу «Заморочки з дiжки».

Вам пропонуються запитання, вщповщ на якi потребують творчо1 уяви, вмшня логiчно мислити, швидкостi реакци, почуття гумору. Правильна вiдповiдь - 2 бали. (Пiд звуки музики учень-помiчник вносить дiжечку, з яко! капiтани команд по черзi виймають по одному завданню)_

1 2 3

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

а б в

Я

Н

Я

Д

П

Н

Головоломка «Хiд конем» Розпочавши з клггинки б3, обiйдiть усе iгрове поле ходом шахового коня (ви можете зробити два кроки вперед i три вбж, або три кроки вперед i два вбк). Якщо зробите це правильно, то прочитаете назву процесу, внаслщок якого з волокон отримують пряжу. Вщповщь:............................

Послщовнють ходiв:............................................................

Ребуси

2

ТУ

ЖХ Х2

1

Рiвняння «Будова швейно1 машини»

1. Головка + х = рукав Платформа + х = корпус

2. Рукав - х = стояк Корпус - х = платформа

Р

Т

1

_Bidnoeidi:_

Головоломка «Х1д конем» Ввдповвдь: прядiння

_Послiдовнiсть xодiв: б3 - а1 - в2 - а3 - б1 - в3 - а2 - в1_

Ребуси

_1. Шовк. 2. Льон. 3. Прасувальна дошка._

Рiвняння «Будова швейноï машини» 1. Стояк; рукав.

_2. Головка; рукав_

Ведучий. Слово надаеться членам журь (Оголошуються результати третього конкурсу та загальна шльшсть набраних батв) Поки що лiдируе команда ... А зараз на вас чекае конкурс «Ти - меш, я - тобЬ»

Капiтан команди називае пiдряд 2 заготовленi заздалепдь питания, на як команда супернишв повинна дати коротка вiдповiдi; попм своï запитання ставить команда-суперник. Кожна правильна вiдповiдь - 1 бал. На обдумування вiдводиться по 20 секунд.

З кожним конкурсом команди все ближче до перемоги. Слово надаеться членам жург (Оголошуються результати конкурсу та загальна кшьшсть набраних балiв) I останшм конкурсом буде «Гонка за лвдером».

Пам'ятаете конкурс «Даль.. Даль..»? Правила аналопчш, а от запитання вже складнiшi. Вони ставляться командам почергово. Час конкурсу - 2 хв. Запитання командам

- Як називають документ, в якому записують вибiр найкращого варiанта виробу? (техшчна пропозицiя)

- Яко1' форми бувають вироби? (симетричнi i несиметричнi)

- До якого виду волокон за походженням ввдноситься азбест? (мiнерального)

- Звщки до нас був завезений льон-довгунець? (з Азiï)

- Яку рослину вирощують для виготовлення волокон, олп, глiцерину, стеарину, яблучно1' та лимонно1' кислоти? (бавовну)

- Яка краша е батьк1вщиною бавовника? (Iндiя)

- Яку рослину називають «калькуттською плоск1нню»? (джут)

- Як називають нитку, яка йде впоперек тканини? (ниткою утоку)

- Як називають процес нанесення на заготовку лшш контурiв деталей виробу? (розмiчания)

- Як називають процес прикрашання виробу за допомогою спбшв? (вишивання)

- Символом чого у давшх слов'ян була ламана лшя iз закрутами? (несшнченносп)

- Як називають шов, який з виворпного боку утворюе Abi паралельш пунктирнi лiнiï з дрiбниx стiбкiв? (шов «козлика»)

- Яка деталь у шпульному ковпачку слугуе для виводу нитки зi шпульки назовнi? (косий прорiз)

- На якш частинi машинно1' голки ставлять номер голки? (на колб^

- Як називають процес добору i з'еднання окремих частин у едине цше? (монтаж)

- Як називають сукупшсть робп, як1 виконуе робiтник на одному робочому мющ? (теxнологiчна операцiя)

- Як називають операцш з'еднання нитками двох або шлькох деталей, приблизно однакового за розмiру? (зшивання)

- Як називають операцш укладання припускав на шов чи складки на один бгк i закршлення ïx у такому положенш праскою? (запрасування)

- Яка з оцшок швейного виробу враховуе ввдповвдшсть виробу розмiрам фiгури замовника, зручшсть виробу у використаннi? (ергономiчна оцiнка)

- Яка з оцшок швейного виробу визначае, насшльки швейний чи вишитий вирiб вiдповiдае призначенню? (економiчна оцiнка)

Ведучий. А зараз журi нам оголосить результати гри. (Журi пiдбивае пiдсумки, нагороджуе переможщв та переможених призами)

Ведучий. Сьогодш п'ятикласники Не витрачали час, Тому е й кандидати Для нагород у нас. Цю гру ми вже закончили, Нам можна далi йти I до ново1 теми Програми перейти.

Отже ефектившсть використання iгор на рiзних етапах уроку рiзна. Так, пiд час засвоення нових знань можливостi дидактично1 гри значно поступаються традицiйним формам навчання, тому iгровi форми проведення занять частiше використовують для перевiрки результатiв навчання, формування умiнь та навичок.

Для учнiв успiшно можна використовувати пояснення нового матерiалу у формi гри. Вчитель може запропонувати школярам тимчасово уявити себе дизайнерами, конструкторами i розробити необхiдну наочшсть для виконання теоретичних чи практичних завдань.

1гровий характер навчально-тзнавально! дiяльностi е ефективним мотивацiйним механiзмом активного мислення учнш. Добре органiзованi iгровi заняття мiстять у собi мехашзм для саморозвитку, оск1льки кожний наступний крок в iгровiй навчально-пiзнавальнiй дiяльностi - це вiдповiдна реакцiя на попереднш крок i спонукаюча причина для наступного. 1нтенсивне iнтелектуальне напруження на початку гри i викликаш ефективнiстю проведено1 роботи позитивнi емоци наприкiнцi спрямовують шлях розумового процесу учня.

Л1ТЕРАТУРА

1. Волощук I. С. Науково-педагопчш основи формування творчо! особистостi / Волощук I. С. - К.: Педагопчна думка, 1998. - 160 с.

2. Габрусевич С. А. От деловой игры к профессиональному творчеству / С. А. Габрусевич, Г. А. Зорин. - Минск, 1989. - 125 с.

3. Игры для интенсивного обучения / под ред. В. В. Петрусинского. - М.: Прометей, 1991. - 219 с.

4. Красовский Ю. Учитесь критиковать подчиненного / Ю. Красовский, И. Липсиц // Не повторите ошибок: (практические навыки руководителю). - М., 1988. - С. 147-148.

5. Севастьянова О. С. Трудове навчання. Обслуговуючи види пращ: Дидактичш цри. 5 клас /

0. С. Севастьянова. - Тернопшь: Астон, 2011. - 232 с.

6. Семиченко В. А. Мистецтво взаеморозумшня. Психолопя та педагопка имейного життя / В. А. Семиченко, В. С.Заслуженюк - Ки!в: Веселка, 1998. - 214 с.

7. Сухомлинський В. О. Вибраш твори: у 5 т. / В. О.Сухомлинський - К.: Радянська школа, 1976. - Т.

1. - 654 с.; Т. 2 - 670 с.; Т. 3 - 670 с.; Т. 4 - 638 с.

УДК 372.833.1

Л. А. ДАНН1К

ОСНОВН1 УМОВИ УСП1ШНОГО ЗАСВО6ННЯ ЩЛ1СНО1 СИСТЕМИ ТЕХН1ЧНИХ ПОНЯТЬ УЧНЯМИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У статт1 розглядаються основт умови, необхгднг для успшного засвоення цШсноI системы техтчних понять учнями на уроках трудового навчання. Наводяться плани узагальненого характеру для вивчення явищ, об'ектгв техтки, технологгчних процесгв.

Ключовi слова: система техтчних понять, плани узагальненого характеру.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.