CC BY
22Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. Научный журнал. Том 7 (73). № 1. С. 42-53._
УДК 398.84(=512.145)
СИМВОЛ1КА ВОДНО1 СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1
Гуменюк В. I.
Тавршська академ1я (структурний тдроздт)
Кримський федеральний утверситет 1мен1 В. I. Вернадського,
Сшферополь
E-mail: [email protected]
Символжа, пов'язана з одухотворениям довкшля, належить до суттевих ознак тсенного фольклору, на чому наголосили Микола Костомаров, Олександр Потебня та iишi доолдники. Особливу роль у художтй системi народно! тсш вiдiграе апеляцiя до архетипних образiв вогню, свiтла, вiтру, неба, землi та iнших першоелементiв свiтобудови. Суттеве мiсце серед таких образiв належить вод^ Водна стихiя та пов'язат з нею конкретнiшi реалп морiв, рiк, струмкв, озер, джерел, криниць, водогра!в належать до визначальних образ1в у художньому свiтi фольклору кримських татар. У кримськотатарських народних тсня вода асоцiюеться насамперед з благодаттю, зi свiтлою втiхою, зi щасливим коханням. Та немало тутi тсень, у яких вдаовдаа образнiсть символiзуе не лише радiсть любовi, а й пркоту розлуки, швидкоплиншсть часу й скороминущсть молодостi. Така символжа особливо характерна для пiсень, в яких фцуруе образ р1ки. В запропонованш статтi детально аналiзуються тсш такого характеру.
Попри пашвну в цих пiснях журливу тональнiсть вони багап на настроевi вiдтiнки, переливи яких зумовлюють прикметну тут лiричну проникливiсть, психологiчно переконливу й дггкливу передачу душевних переживань. Легкий грайливий ритм цих пiсень своердао увиразнюе вiдзначений художиiй психологiзм, а також контрастно ввдтшюе драматизм розвитку лiричного сюжету. Ключовi слова: фольклор кримських татар, тсенна лiрика, образна система, символжа водно! стихи.
ВСТУП
Особливе значення символiки в жанрово-стильовiй систе!Ш фольклору виразно окреслив Микола Костомаров, тдкресливши, що саме в символ^ який у широкому сенсi виступае претекстом алегорiй, порiвнянь та шших художнiх засобiв, увиразнюеться одухотворення предметно! дшсноот, зокрема явищ природи [14, с. 59]. Шзшше цi вде! розвивали й конкретизували Олександр Потебня [15], Микола Золотницький [13], Вгталш Жайворонок [10], Микола Дмитренко [9], iншi дослiдники. Осмислюючи iдеl О. Потебш про вкорiненiсть фольклорно! символiки в мiфологiчнi традицil, вченi ввдзначають особливу роль у нiй архетипних образiв вогню, свiтла, вiтру та iнших одвiчних стихiй свiтобудови. Особливе мюце серед цих стихiйналежить вод^ на чому наголошують Сергiй Авершцев [1], Владислав Копалiнський [17] та iншi науковцi.Про образнiсть кримськотатарсько! народно! тсш, образнють, яка не раз набувае символiчного характеру, писав Муртаза Велiджанова [6], вiдповiдне дослiджения якого аналiзуеться в однiй з мо!х попереднiх публiкацiй [8]. На поштиве й навiть благоговiйне ставлення до води, яке виразно означаеться у тсенному фольклорi кримських татар, звертае увагу Е. А. Зiядiнова у статп «Традицiйне уявлення про воду в кримськотатарських народних тснях» [11]. «Одним iз найдавнiших звича!в кримських татар, - зазначае авторка публшацп, - булошанування води. Вона була засадничою частиною !хиiх вiрувань» [11, с. 51]. Е. А. Зiядiнова цитуе значну к1льк1сть народних тсень, у яких ф^рують образи
42
_Гуменюк В. I._
води, таких як «Мен бир медждислерде...» («Якось я в гурть..»), «Хош кельднъиз» («Ласкаво просимо»), «Азбарында къуюсы вар» («У дворi у нього криниця»), «Эм северсинъ, эм севмезсинъ» («То любиш, то не любиш»), «Элиф дедим, бе дедим» («А сказав я, б сказав»), «Гузель Къырым» («Прекрасний Крим») та багато шших. За И тдрахунками у двадцяти вiдсотках бiльш як тисячi кримськотатарських народних пiсень «згадуеться вода та И джерела: моря, рiки, струмки, озера, криницi, фонтани» [11, с. 54]. Окреслюючи семантику водного образу в тш чи iншiй пiснi, дослвдниця приходить до висновку що в кримськотатарських народних тснях вода «символiзуе першооснову всього сущого, очищения, рiдну землю, дiвочу вроду i цноту, кохання й розлуку, радiсть i горе, скороминущу молодiсть i швидкоплиннiсть часу» [11, с. 54]. Вочевидь, доречно додати, що у фольклорi кримських татар образ води асощюеться насамперед з благодаттю, з радiсними вiдчуттями, зi щасливим коханням. Усеж, погоджуючись з авторкою стат в тому, що образ води у фольклорi (варто зазначити, не лише кримськотатарському) надзвичайно багатогранний, мiнливий, амбiвалентний, в запропонованш публшацп звертаю увагу насамперед на т пiснi, в яких розкриваються мотиви «кохання й розлуки, радост й горя, скороминущо! молодостi й швидкоплинност часу». Важливо не обмежитися констатащею того чи iншого образу в певнш пiснi, а й з'ясувати та окреслити його роль в художнш системi певного фольклорного твору. В однш з мо!х попереднiх публiкацiй iшлося про особливост морського пейзажу в кримськотатарському тсенному фольклорi [7], В образнiй системi аналiзованих нижче пiсень переважно фiгурують рiчки.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
В кримськотатарському тсенному фольклорi доволi поширет тужливi мотиви, пов'язанi з нероздшешстю палкого кохання, з розлукою, з несприятливютю життевих обставин. До таких печальних пiсень належить «Вардым чешме башына» («Пiдiйшов я до водограю»), один варiантiв яко! мiститься у збiрнику Яг'я Шерфедiнова [16, с. 89]. В щй пiснi у виразному й лаконiчному образному малюнку втiлено глибок переживання закоханого, котрий уперше в життi вiдчув бшь розлуки (тут i далi тдрядковий переклад пiсенних фрагментiв належить авторщ статтi): Вардым чешме башына, аман, аман, Башым къойдым дашына. Мен асретлик бильмез эдим, О да кельди башыма (Шдшшов я до водограю, ой жаль, жаль, Голову прихилив до каменя. Я розлуки дос1 не знав, Та враз вона наринула на мене) [16, с. 89].
Ця прка констатащя змiнюеться у другому куплет! спогадом про чарiвну юнку. Подаються зворушливi деталi И вабливого портрета, ко^ тут же з новою силою тдкреслюють, контрастно увиразнюють штенсивнють зболених душевних переживань: Гидене бакъ, гидене, аман, аман, Бою бенъзер фидане. Чокъ арадым, буламадым, Сенинъ киби бир дане (А хода, глянь, а хода, ой жаль, жаль,
43
СИМВОЛ1КА ВОДНО! СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1 Стан, мов пагт гткий. Довго шукав я, усе не знаходив Таку, як ти, едину) [16, с. 89].
Багатогранна символша води як невблаганного плину часу чи вирування таемничих природних стихш, суголосних пориванням людсько! душi, ввдграе важливу роль в образнiй системi пiснi. Якщо в першому куплет! лiричний герой прийшов зi своею журбою до водограю, то згодом у його уявi постають бшьш монументальнi образи. Закоханий страждалець вписуе сво! гiркi переживання в широкий, мало не космiчний контекст:
Учь гогерджин учурдым, аман, аман, Дерья денъиз кечирдим. Агъламая истемедим, Ойнап, кулюп кечирдим (Трьох голубгв я випустив, ой жаль, жаль, Ржи й моря перетнув. Плакати я не збираюся,
Гуляючи й смгючись, проводжу час) [16, с. 89].
У контекстг мотиву розлуки символша трьох голубiв, як ймовiрно розлгтаються врiзнобiч, може вiдчитуватися як пов'язана з прагненням охопити простгр якомога бшьший, сумiрний з неймовiрною силою переживань безталанно закоханого, аби, може, хоч якусь вють отримати про милу (голуб як вiсник надп - доволi поширений, зокрема в кримськотатарськш пiсенностi, фольклорний символ). Разом з птахами герой шби й сам душею перетинае широк! простори... Проте наразi сподiвания на втгшне повернення хоч якогось !з випущених птахiв вочевидь бшьш шж примарш. Тож л!ричний суб'ект тсш прку розпуку вкладае в шбито безжурну браваду, у парадоксально пiднесенi твердження про жвавi веселощi й см!х (пiдтекстовi !мпульси цих тверджень, очевидно, близью до тих, яш маемо у ведомому поетичному вислов! Леа Укра!нки - «Щоб не плакать, я смiялась»).
Жодних сумшв!в у неможливосп повернення втрачено! любов!, шби кидаючи додатковий журливий ввдблиск на попередню тднесену браваду, не лишае четвертий куплет, який власне е повторенням другого куплету ! виконуе тут роль сповненого особливо! емоцшно! насиченост! рефрену. Захоплення вродою мило!, ваею И ютотою з новою силою виявляе печаль з приводу втраченого кохання.
Дв!ч! повторюваний наприюнщ кожного першого рядка тсенний вигук аман, дв!ч! повторений другий куплет, вельми чгткий ритм, як в!ршований - регулярна змша чотирискладово! стопи трискладовою, окр!м другого рядка, де подаються дв! чотирискладов!, так ! музичний - 4/4 (ця ритшчна чгтшсть до того ж тдкреслюеться спещально виписаною в нотному матер!ал! парт!ею бубна) - все це надае стилютищ тсш особливо! карбованосп, шби ствзвучно! в!дчуттю невблаганних удар!в дол!. А разом з тим художнш лад тсш позначений пружшстю й легшстю, пов'язаною з окресленням зворушливо! краси душевних поривань. Розвиток л!ричного сюжету тут, як зазначалося, пов'язаний з! своервдною градащею образ!в водно! стих!! (чешме - дерья денъиз: водограй - морська широчшь), з наростанням тужливого тдтексту, котрий вчуваеться зокрема у повторенш фраз про зачарування постаттю далеко! мило!.
Особливо! грацшност! в!ршованому тексту надають повнозвучш прикшцев! рими, яш подаються за способом, найбшьш поширеним у руба! (ааЬа), та припадають на останш в рядках трискладов! стопи. Суттеву роль тут також ввдграють внутршш рими й
44
_Гуменюк В. I._
звуковi повтори {Вашим къойдым дашына; Гидене бакъ, гидене; Чокъ арадым, буламадым; Учь гогерджин учурдым). Чгткий рштшчний малюнок увиразнюеться, а водночас вигадливо оживляеться, легко орнаментуеться тсенним вигуком аман та поеднанням у неримованому (третьому) рядку кожно! строфи двох чотирискладових стоп на фош поеднання чотирискладово! й трискладово! стоп в уах iнших рядках.
Мелодiя пiснi нескладна й стримана, рухаеться досить розмiрено, переважно ступенево, притому дещо пожвавлюеться ходами не терщю й кварту, зрiдка на сексту. Властиву цш мелодп глибинну тривожнють пiдкреслюють збiльшенi секунди, а також фермати напришнщ фраз.
Пiсня «Вардым чешме башына» («Шдшшов я до водограю») вiдзначаеться стриманою чiткiстю й лакошзмом. Проте в нiй ввдчуваеться неабияка драматична напруга, вiдтiнена зворушливим лiризмом.
Якщо пiсня «Вардым чешме башына» - про гостре, але мужне переживания раптово! розлуки, розлуки, що зненацька вразила вочевидь молоду людину, то пiсия «Сув акъар тыныкъ-тыныкъ» («Вода прозора плине-плине») [16, с. 91], так само, як, наприклад, i пiсия «Умер оджа» («Поштивий Умер»), - про вiдчуття самоти людиною вже далеко не юною, про прикре усввдомлення, що без взаемного кохання минае життя. Тут, як i в тсш «Вардым чешме башына» («Шдшшов я до водограю»), присутня промовиста символiка води. Невипадково рядком про плин води починаеться цей фольклорний твiр. Адже в ньому вiдчуття плинностi, безповоротного проминання великою мiрою визначае загальну журливу тональнiсть. На от цього проминання вимальовуеться постать опечаленого лiричного героя:
Сув акъар тыныкъ-тыныкъ, Алды да мени бир яныкъ. Эр кес татлы юкъуда, Мен гезерим уяндым (Вода прозора плине-плине, Огортае мене печаль. Кожен солодко спить, Я ж блукаю й не засну) [16, с. 91].
У наступному куплет! виразшше розкриваються причини означеного душевного сум'яття й неприкаяносп:
Ай, яш эдим, яш эдим,
Яш ахвалым бильмедим.
Ах, шу яшлыкъ чагъында
Бир ойнайып кульмедим
(Ой, був я молодим, був я молодим,
Молодечих втгх не зазнав.
Ах, у ту пору молодощгв
Не нагулявся, не навеселився) [16, с. 91].
Образнють третього куплету (у варiантах фольклорних збiрникiв Ф. Атева [2, с. 211; 335], 1л. Бахшиша [4, с. 46] вш подаеться другим) крие в собi легкий сплеск надш, котрий зрештою змiнюеться поверненням до вiдчуття печал^ хоч i не згасае остаточно. Вочевидь, лiричний герой рушае в подорож у сподiваннi десь таки зустргти свое кохання. Для цього вш купуе на базарi хустку (явлукъ, у варiантi 1л. Бахшиша: сары кягъыт - жовтий папiр), куди загортае одяг, в якому йти дорогою незручно, але який може в майбутньому
45
СИМВОЛ1КА ВОДНО! СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1 знадобитися (це побутова деталь, досить характерна для мандавщв Сходу). Герой на своему шляху не с^чае жодно! пташки, у яко! м^ би розпитати про свою любов, але все одно шлях його продовжуеться. Вочевидь, досить лопчно на цш нот! хай непевно! та крихко!, але все ж таки надп завершити пiсию, яка в iнших варiантах завершуеться бшьш песимiстично.
Певна настроева вiдмiннiсть останнього у варiантi Я. Шерфедiнова куплету ввд попереднiх пiдкреслюеться також змшою способу римувания - пiсля двох строф з методичною ^ може, тут невблаганною у сво!й настшносп римою, як у руба! (ааЪа), подаеться рима дещо легша, вшьшша - черезрядкова (аЪсЪ): Базардам алдым бир явлукъ, Урбаларым сармая. Бир учан къуш корьмедим, Севген яреми сормая (На базарI придбав я хустку Одяг свш загорнути. Жодног летючог пташки не стргв, Аби про любу, кохану мою розпитати) [16, с. 91].
Разом з тим змша послвдовносп куплет!в, ф^рувания замють хустки, в яку загортаеться одяг, паперу (жовтого паперу) схиляють до дещо шшого трактування образност тсш. Звертае на себе увагу ще й така деталь: замють наявного у варiантi Я. Шерфедшова «Урбаларым сармая» («Аби мш одяг загорнути») маемо в iнших варiантах (перший варiант Ф. Атева та варiант 1л. Бахшиша) «Урбаларын сармагъа» («Твiй одяг загорнути»). Можемо припустити, що тут лiричний герой придбав одяг для мило!, певно як дарунок, не виключено, що й весшьний, але одяг той не знадобився. Логiчним тсля цього видаеться куплет про плиннють часу та гiрку долю.
Пюш «Вардым чешме башына» («Пiдiйшов я до водограю») та «Сув акъар тыныкъ-тыныкъ» («Вода прозора плине-плине») багато в чому схожi. Друга може розглядатись як сюжетне (точшше, сюжетно-фабульне) продовження першо!. Спiзнавши прку розлуку в юнi лiта, герой тзшше так уже й не знайшов розради. Багато спшьного в образност (символiка водно! стихi!, птах1в як вiсникiв надi!), в журливосп iнтонацiй, посилюванiй емоцiйними повторами (у другш пiснi: тыныкъ-тыныкъ; яш эдим, яш эдим; доречно говорити також про дальше вiдлуння в другому куплей ключового тут слова яш; ай — ах), у розвитку власне лiричних сюжет!в - зворушливi спалахи й згасання непевних сподiвань, що вiдтiияють гiрку печаль.
Впадае в око також близьшсть рштшчних малюнк1в обох пiсень. I там, i там ритмiчну основу становить чгтке поеднання в кожному рядку пружних чотирискладово! й трискладово! стоп. Хоч у «Сув акъар...» не раз трапляеться вiдхилення вiд ще! основи, внаслiдок чого ритм стае примхлившим, що зрештою виявляеться i в музичному текстi.
Музичний ритм обох тсень, як i вiршований, вiдзначаеться особливою чiткiстю. В тсш «Сув акъар...» - це складний: 2/4 (варiант Я. Шерфедiнова), простий: 4/4 (варiант Ф. Алiева, с. 211). Але в тсш «Сув акъар...», як зазначалося, ритм примхливший, часто синкопований. Мелодiя цiе! тсш значно бшьш орнаментована, що надае !й особливо! перечуленосп, навiть сентиментальносп (на вiдмiну вiд певно! стриманосп й навiть суворостi мелодi! тсш «Вардым чешме башына»). В «Сув акъар...» вiдчутнiшi тенденцп до оствування окремих нот, з'являються дрiботливi (шютнадцятими нотами) виспiвувания та форшлаги. Невимовнють, глибину душевних переживань увиразнюють
46
_Гуменюк В. I._
так само орнаментован! шструментальш штерлюдп, що виконуються м!ж куплетами, а також завершення кожно! музично! фрази (кожного рядка) довол! тривалою (половинною) нотою, притому що шших половинних нот у музичному текст! немае. Ще бшьшо! орнаментальност набувае музичний текст у вар!антах, вмщених у зб!рниках Ф. Ал!ева (тут бшьше форшлапв, з'являються трюл! й кв!нтол!) та 1л. Бахшиша (постшна змша розм!р!в, в!дчутшша синкопованють ритму, ще щедрша мел!зматика, зокрема дещо ширш! розстви).
Обидв! тсш вражають тонким художшм психолопзмом, дгткливим та зворушливим ввдтворенням глибоких душевних переживань.
До тсень «Вардым чешме башына» («Пщйшов я до водограю») та «Сув акъар тыныкь-тыныкь» («Вода прозора плине-плине»), котр!, як бачимо, мають немало спшьних рис, можна приеднати ще й третю - «Дерелер шума, шума» («Р!ки шумлять, шумлять») [16, с. 98]: знову наскр!зний образ водно! стих!!, що е частиною промовистого поетичного паралел!зму, котрий сприяе увиразненню журливого настрою, знову той же в!ршований ритм, в основ! якого поеднання чотирискладових та трискладових стоп ! який близький до европейського хорея (кшькаскладов! стопи тут загалом легко розкладаються на двоскладов!), знову характерне для схвдно! поетики римування за способом, найбшьш поширеним у руба!. Навггь синтаксично-штонащйш малюнки окремих рядков ! строф, надто в тснях «Сув акъар тыныкь-тыныкь» та «Дерелер шума, шума» дуже схож!. Можна припустити, що первюш вар!анти вах трьох тсень були створен! якимсь одним неввдомими автором.
Пюня «Дерелер шума, шума» («Р!ки шумлять, шумлять») починаеться скрушною тирадою, в якш з особливою емощйною напругою розкриваються душевш переживання: Дерелер шума, шума, Нелер кельди башыма. Даа нелер келекджиктир, Мен гъарибнинъ башына (Р1ки шумлять, шумлять, Чого лиш не випало на мою долю. Що ж Iще суджено Мой нещастй головг) [16, с. 98].
Дал! маемо легку констатащю причин окреслених переживань. Центральним образом наступно! строфи е чиркинлер (негарш, невродлив!). Певне, закоханому героев!, розлученому з обраницею серця, шш! жшки й д!вчата, з якими йому доводиться стр!чатися, а радше до яких його спонукають приглянутися з метою випдного одруження, шяк не мил!. №хто не милий йому, окр!м едино! й нараз! далеко!. Присутнш тут висл!в «чокъ алтын такьмакь» («багато золота начепити») якраз може св!дчити про те, що перед героем вимальовуеться перспектива прагматичного характеру. Але вш заполонений зовам шшим. Певна !нтонащйна та образна контрастнють двох центральних куплет!в тсш довол! промовиста:
Дерелер акъмакъ иле, Не олур бакъмакъ иле. Чиркинлер де дюльбер олмазлар, Чокъ алтын такъмакъ иле.
47
СИМВОЛ1КА ВОДНО! СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1
Дере акъаюр, дере, Акъаюр нафле ере. Дере, алып кет мени де, Севдигим олдугъы ере
(Ржи все плинуть, Що буде, коли придивитись -Негарт не стануть вродливими, Хоч багато золота начеплять.
Плине ржа, плине,
Марно плине тут.
Ржо, перенеси мене
Туди, де кохана моя) [16, с. 98].
Але повторения напришнщ тсш першого куплету, сповненого скрушних наршань, шби перекреслюе сплеск благань героя, повертае його на журливi «круги своя».
Анафоричне повторення в першому рядку кожного куплета ключового слова «Дерелер» («Р!ки») посилюе характерну для тсш емоцшну пружшсть i сприяе створенню мальовничо метафорично! панорамносп, на от яко! героевi душевнi переживания набувають особливо! рельефности Повнозвучнi прикiнцевi рими (особливо багат вони в другому куплетi, де ще й з'являеться редиф), внутршш й мiжрядковi звуковi перегуки (Дерелер - Нелер кельди - нелер келекджиктир; Чокъ - такъмакъ тощо), помножують згадану емоцiйну пружнiсть, увиразнюють iнтенсивнiсть переживань закоханого страждальця.
Виразнiсть та лакошзм образностi, яка розкривае глибок переживания лiричного героя, що мужньо зносить душевну скруту, струншсть i чгтшсть композицi!, вигадлива звукова й рштшчна органiзацiя - так! провiднi риси тсш «Дерелер шума, шума» («Р!ки шумлять, шумлять»), вмiщено! у фольклорному зб!рнику Я. Шерфедiнова.
По-своему щкав! варiанти цiе! тсш вмiщенi у збiрниках Ф. Алiева [2, с. 194] та 1л. Бахшиша [4, с. 97]. Проте в цих вар!антах дещо втрачаються ввдзначеш образний лакошзм, композищйна струнюсть. Пюия стае чи не вдв!ч! довшою - шють куплет!в замють чотирьох (фактично трьох, адже у вар!ант! Я. Шерфедшове маемо напришнщ промовисте повторения першого куплету). Очевидно, тут у процеа побутування фольклорного твору до первюного вар!анту, часом дещо зм!нюваного, додалися куплети, в яких вартоються, певним чином трансформуються переживания л!ричного героя. Певна трансформащя характерна, наприклад, для такого куплету, присутнього у вар!антах ! Ф. Ал!ева, ! 1л. Бахшиша:
Дерелер толу думан,
Думандыр башым, думан.
Шу киббар яр коксюнде,
Не виджан вар, не иман
(Ржи сповнеш туману,
Затуманилась моя голова, затуманилась.
В гордовитгм серц коханог
Н1 ствчуття, нг благочестя) [2, с. 194; 4, с. 97].
48
_Гуменюк В. I._
Не зовам зрозумшо, чому попри так докори л!ричний герой все ж просить ршу ввднести його туди, де зараз його кохана - така далека й шбито така жадана. Проте можна якось зрозумгти, чому вш ввдтак ладен втшитися без не!. Високий пафос стае дещо приземленим:
Думан думан устюне, Мен де думан олайым. Яш къызчыкълар устюнде, Атлас ёргъан олайым (Понад ржами туман, туман, Я стану туманом. Понад юними дгвчатками Буду едвабним покривалом [точшший вар!ант перекладу: .атласною ковдрою]) [2, с. 194; 4, с. 97].
Що й казати, образнють цих додаткових куплет!в дуже гарна й поетична, проте, певно, художня цшсшстъ тексту тсш тут у пор1внянш з вар!антом Я. Шерфедшова дещо порушуеться.
ВИСНОВКИ
У кримськотатарських народних журливих тснях досить виразно звучать сощальт мотиви. Скаж!мо, в тсш «Дерелер шума, шума» («Рши шумлять. шумлять»), в якш герой тужить за далекою коханою, маемо довол! промовисту поетичну сентенщю про несумюнють меркантильност з! щирим любовним почуттям: «Негарш не стануть вродливими, / Хоч багато золота начеплять».
У тсенному фольклор! кримських татар, зокрема й у розглянутих тснях, найбшьш поширеш два типи л!рично! композицп. Один з них присутнш у творах, де маемо послвдовний розвиток емоцшного плину, поступове наростання напруження - ввд легкого передчуття тривоги до !! крайнього загострення. Характерним прикладом тут е тсня «Дерелер шума, шума» («Р!ки шумлять, шумлять»). Другий тип композицп мае ретроспективний характер. У перших рядках тсш прко констатуеться нестерпне в!дчуття розлуки, а дал! простежуеться шлях до не!, осмислюються !! причини. Такою е тсня «Вардым чешме башына» («Пщйшов я до водограю»), Не раз, як-от у тсш «Сув акъар тыныкь-тыныкь» («Чиста вода плине, плине») таке осмислення причин безталання супроводжуеться фшософ!чними медитащями, котр! здебшьшого подаються у форм! афористичних сентенцш. Висока емоцшна напруга, властива печальним тсням, нередко виявляеться в удавано веселш бравад!, в, так би мовити, см!ху кр!зь сльози, на позначення чого в кримськотатарськш фольклорнш л!рищ не раз зринае колоритний висл!в «ойнамакь-кульмек» («веселитися-см!ятися»). Це виразно виявляеться в тсш «Вардым чешме башына» («Пщйшов я до водограю»).
Попри пашвну в цих тснях журливу тональшсть вони багат на настроев! ввдтшки, переливи яких зумовлюють прикметну тут л!ричну проникливють, психолопчно переконливу й дгткливу передачу душевних переживань. Легкий грайливий ритм цих тсень своервдно увиразнюе ввдзначений художнш психолопзм, а також вад^нюе властивий !м драматизм.
Певна близьшсть тсш про нещасливе кохання до сощально-побутово! конкретики не виключае тяж!ння !! образного ладу до поетично! фшософ!чносп, яка виявляеться не
49
СИМВОЛ1КА ВОДНО! СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1 лише у властивш окремим тсням медитативносп. Образнють тут здебшьшого сягае обрив промовисто! символ!ки. Особливо виразна символша води, що асощюеться з житейським виром, з! швидкоплиннютю часу, з невблаганнютю дол!, яка приносить закоханому л!ричному герою пркоту й розчарувания. Притому вишуканий художнш лад цих тсень (насамперед ввдзначена образна символша, тдсилена звуковою орнаментальнютю) певною м!рою швелюе ввдзначену пркоту, вш спрямований на переконания в тому, що навгть нещасливе кохання даруе в!дчуття повноти життя, по-своему тдносить ! окриляе людину.
Список лiтератури
1. Аверинцев, С. С. Вода [Текст] / С. С. Аверинцев // Мифы народов мира : энциклопедия : в 2 т. - Москва : Сов. энциклопедия, 1991. - Т. 1. - С. 240.
2. Алиев, Ф. М. Антология крымской народной музыки - Къырым халкъ музыкасынынъ антологиясы [Текст] / Ф. М. Алиев. - Симферополь : Крымское уч-пед. гос. изд-во, 2001. - 600 с.
3. Бахшыш, Ил Къырымтатар халкъ йырлары [Текст] / Топлагъан ве тертип ъткенлер Ильяс Бахшыш, Эдем Налбандов. - Симферополь : Таврия, 1996. -448 с.
4. Бахшыш, Ил Къырымтатар халкъ йырлары [Текст] / Тертип этиджи Ильяс Бахшыш. - Симферополь : Къырым девлет окув-педагогика нешрияты, 2004. -384 с.
5. Бахшыш, Ил.Сабанынъ саарь вакътында : къырымтатар халкъ йырлары [Текст] / Ильяс Бахшиш, Эдем Налбандов. - Ташкент : Гъафур Гъулям адына Эдебият ве санъат нешрияты, 1977. - 376 б.
6. Велиджанов, М. Къырымтатар халкъ йырларынынъ сёзлери акъкъында / М. Велиджанов // Къырымтатар халкъ йырлары / Ил. Бахшыш, Э. Налбандов. -Акъмесджит : Таврия, 1996. - С. 5-57.
7. Гуменюк, О. М. Морський пейзаж в художнш структур! кримськотатарсько! фольклорно! л!рики (на приклад! тсень «Къара денъиз» та «Денъиз далгъасыз алмаз») [Текст] / О. М. Гуменюк // Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки: Научный журнал. - Т. 1 (67). - 2015. - № 3. - С. 43-48.
8. Гуменюк, О. М. Муртаза Велвджанов - дослвдник кримськотатарсько! народно! тсш [Текст] / О. М. Гуменюк // Культура народов Причерноморья. - 2013. -№ 261. - С. 121-123.
9. Дмитренко, М. Символи укра!нського фольклору : монограф!я [Текст] / М. Дмитренко. - Ки!в : УЦКД, 2011. - 400 с. / НАН Укра!ни, 1н-т мистецтвознавства, фольклористики та етнологп !м. М. Т. Рильського.
10. Жайворонок, В. Знаки укра!нсько! етнокультури : словник-доввдник / В. Жайворонок. - Ки!в : Дов!ра, 2006. - 704 с.
11. Зиядинова, Э. А. Традиционные представления о воде в крымскотатарских народных песнях / Э. А. Зиядинова // Культура народов Причерноморья. 2005. -№ 60. - С. 51-54.
12. Зиядинова, Э. Къырымтатар йырларында гуль-чечеклер тимсаллер оларакъ / Э. Зиядинова // Йылдыз. - 2006. - № 5. - С. 113-125.
50
_Гуменюк В. I._
13. Золотницкий, Н. Ф. Цветы в легендах и приданиях / Н. Ф. Золотницкий. - М.: ОЛМА Медиа Групп, 2014. - 447 с.
14. Костомаров, М. I. Слов'янська мiфологiя / М I. Костомаров. - Кшв : Либвдь, 1994. - 384 с.
15. Потебня, А. А. Символ и миф в народной культуре / А. А. Потебня. - М. : Лабиринт, 2007. - 480 с.
16. Шерфединов, Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. -Ташкент : И-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
17. Kopalinski W. Woda. Slownik symboli. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1990, ss. 475-479.
References
1. Averintsev S. S. Voda [Water]. Mify NarodovMira: Jentsiklopediya v Dvukh Tomakh. Moscow: Sovetskaya Entsiklopediya Publ., 1991, Vol. 1. 240 p.
2. Aliev F. M. Antologiya Krymskoi Narodnoi Muzyki - Kyrym Khalk Muzykasynyn Antologiyasy [Anthology of Crimean Folk Music]. Simferopol: Krymskoe Uchebno-Pedagogicheskoe Gosudarstvennoe Izdatel'stvo, 2001. 600 p.
3. Bakhshysh Il. Kyrymtatar Khalk Yirlary [Crimean Tatar Folk Songs]. Simferopol: Tavriya Publ., 1996. 448 p.
4. Bakhshysh Il. Kyrymtatar Khalk Yirlary [Crimean Tatar Folk Songs]. Simferopol: Kyrym Devlet Okuv-Pedagogika Publ., 2004. 384 p.
5. Bakhshysh Il. Sabanyn Saar' Vaktynda: Kyrymtatar Khalk Yirlary [At the Dawn. Crimean Tatar Folk Song]. Tashkent: Gafur Guliam Literature and Art Publ., 1977. 376 p.
6. Velidzhanov M. Kyrymtatar Khalk Yirlary Siozleri Akkynda [About the Words of Crimean Tatar Folk Songs]. Simferopol: Tavriya Publ., 1996, pp. 5-57.
7. Gumenyuk O. M. Mors'ky Peyzazh v Khudozhniy Strukturi Kryms'kotatsrs'koyi Folklornoyi Liryky (na Prykladi Pisen' Kara Deniz ta Deniz Dalgasyz Olmaz) [Seascape in the Artistic Structure of Crimean Tatar Folk Lyrics (On the Material of Songs Black Sea and There is no Sea without Waves)]. Uchenye Zapiski Krymskogo Federal'nogo Universiteta Imeni V. I. Vernadskogo. Filologicheskie Nauki. Nauchnyi Zhurnal, Vol. 1 (67), № 3, 2015, pp. 43-48.
8. Gumenyuk O. M. Murtaza Velidzhanov - DoslidnikKrims'kotatars'koi Narodnoi Pisni [Murtaza Velidzhanov - Researcher of the Crimean Tatar Folk Songs]. Kul'tura Narodov Prichernomor'ya, 2013, № 261, pp. 121-123.
9. Dmitrenko M. Simvoli Ukrains'kogo Fol'kloru: Monografiya [Symbols of Ukrainian Folklore. Monograph]. Kiev: UtsKD Publ., 2011. 400 p.
10. Zhaivoronok V. Znaki Ukrains'koi Etnokul'turi: Slovnik-Dovidnik [Signs of Ukrainian Ethnic Culture. Reference Dictionary]. Kiev: Dovira Publ., 2006. 704 p.
11. Ziyadinova E. A. Traditsionnye Predstavleniya o Vode v Krymskotatarskikh Narodnykh Pesnyakh [Traditional Ideas about Water in Crimean Tatar Folk Songs]. Kul'tura Narodov Prichernomor'ya, 2005, № 60, pp. 51-54.
12. Ziyadinova E. Kyrymtatar Yirlarynda Gul'-Chechekler Timsaller Olarak[Roses as a Symbol of Crimean Tatar Folk Songs]. Yildyz Publ., 2006, № 5, pp. 113-125.
51
СИМВОЛ1КА ВОДНО/ СТИХИ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1
13. Zolotnitskii N. F. Tsvety v Legendakh i Pridaniyakh [Flowers in Legends and Folk Stories]. Moscow: OLMA Media Grupp Publ., 2014. 447 p.
14. Kostomarov M. I. Slov'yans'ka Mifologiya [Slavic Mythology]. Kiev: Libid' Publ., 1994. 384 p.
15. Potebnya A. A. Simvol iMif v Narodnoi Kul'ture [Symbol and Myth in Folk Culture]. Moscow: Labirint Publ., 2007. 480 p.
16. Sherfedinov Ya. Zvuchit Kaitarma - Yanray Kaytarma [Kaytarma Sounds]. Tashkent: Gafur Guliam Literature and Art Publ., 1979. 232 p.
17. Kopalinski W. Woda. Slownik Symboli. Warszawa: WiedzaPowszechna, 1990, ss. 475-479.
СИМВОЛИКА ВОДНОЙ СТИХИИ ВКРЫМСКОТАТАРСКОМ ПЕСЕННОМ ФОЛЬКЛОРЕ
Гуменюк В. И.
Символика, связанная с одухотворением пространства, принадлежит к существенным признакам песенного фольклору, на чем акцентировали Николай Костомаров, Александр Потебня и другие исследователи. Особую роль в художественной системе народной песни играет апелляция к архетипным образам огня, света, ветра, неба, земли и иных первоэлементов мироздания. Существенное место среди таких образов принадлежит воде. Водная стихия и связанные с ней более конкретные реалии морей, рек, ручьев, озер, источников, колодцев принадлежат к доминирующим образам в художественном мире фольклора крымских татар. В крымскотатарских народных песнях вода ассоциируется, прежде всего, с благодатью, со светлым утешением, со счастливой любовью. Но немало здесь и песен, в которых соответствующая образность символизирует не только радость любви, но и горечь разлуки, скоротечность времени и невозвратность молодости. Такая символика особенно характерна для песен, в которых фигурирует образ реки. В предлагаемой статье детально анализируются песни такого характера.
Несмотря на доминирующую в этих песнях грустную тональность они богаты на разнообразные оттенки настроения. Переливы этих оттенков обуславливают приметную здесь лирическую проникновенность, психологически убедительную и чуткую передачу душевных переживаний. Легкий игривый ритм этих песен своеобразно подчеркивает отмеченный художественный психологизм, а также контрастно оттеняет драматизм развития лирического сюжета.
Ключевые слова: фольклор крымских татар, песенная лирика, образная система, символика водной стихии.
52
_ГyMeHMK B. I._
SYMBOLIC OF WATER ELEMENT IN THE SONG FOLKLORE BY CRIMEAN TATARS
Humeniuk V. I.
Summary. The symbolism associated with the spiritualization of space belongs to the essential features of song folklore, which was emphasized by Nikolai Kostomarov, Alexander Potebnya and other researchers. An appeal to archetypal images of fire, light, wind, sky, earth, and other primary elements of the universe plays a special role in the artistic system of folk songs. A significant place among such images belongs to water. The water element and the more concrete realities of seas, rivers, streams, lakes, springs, and wells associated with it belong to the dominant images in the artistic world of Crimean Tatar folklore. In Crimean Tatar folk songs, water is associated, first of all, with grace, with light consolation, with happy love. But there are also many songs in which the corresponding imagery symbolizes not only the joy of love, but also the bitterness of separation, the transience of time and the irrevocability of youth. This symbolism is especially characteristic of songs that feature the image of a river. This article analyzes songs of this nature in detail.
Keywords: folklore of the Crimean Tatars, song lyrics, metaphorical system, symbolism of the water element.
53
