CC BY
63
УДК 32.019.5
Д.М. Павлов
СИМВОЛ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ПОЛ1ТИЧНО1 ПРОПАГАНДИ
Стаття присвячена розкриттю особливостей функщонування символ1чного мехатзму полтичног пропаганди. Автор визначае символ1чний мехатзм пропаганди як систему взаемопов 'язаних символ1в, комплексний вплив яких перетворюе 1ндив1д1в та сощальт групи на слухнят Iнструменти 1нформац1йно-психолог1чно1 боротьби за владу. У статт1 доводиться, що символи в1д1грають роль носив смислгв, з яких конструюються символ1чн1 утверсуми та свти як певн1 знаково-символ1чн1 системи для виправдання полтичних порядк1в, ршень та проект1в полтичного розвитку. Визначено, що ключовою р1ччю у функщонуванш символ1чного мехатзму пропаганди е конструювання значущост1 та престижност1 певного роду сощальног реальностг, полтики, д1яльност1, досвгду та часу. Встановлено, що символ1чний мехатзм пропаганди забезпечуе приписування значень речам, под1ям та особам з тим, щоб вдало для претендент1в на здтснення влади структурувати сприйняття потоку реальностг. Цей мехатзм складаеться з таких компонентов як номгналгзацгя, мгфологгзацгя, метафор1защя та ритуал1зац1я.
Ключовi слова: полтична пропаганда, вплив, Iдег, символ1чний мехатзм, символ1зац1я, ном1нал1зац1я, м1фолог1зац1я, метафор1защя та ритуал1зац1я.
Постановка проблеми. Одним iз важливих механiзмiв здшснення пол^ико-пропагандистського впливу виступае символiчний мехашзм. Не дарма на символiчний вимiр полггико-пропагандистських практик звертав увагу цший ряд полтичних дiячiв та видатних мислшешв сучасносп, серед найбшьш вщомих з них, безумовно, iмена Ленша, Сталша, Птлера, Дебора, Бодрийяра та Жижека. Рiч у тому, що ефективна символiзацiя у поличному просторi завжди слугувала ресурсом влади. Завдяки символiчному пропаганда проникае в ус сфери життя, нав'язуючи чи тдмшяючи смисл. Символiчний мехашзм пропаганди забезпечуе функщонування влади, безмежно розширюючи перспективи тдпорядкування. Крiм того, символiчне дозволяе пропагандi дiяти непом^но, тим самим визначаючи п ефектившсть. Незважаючи на генетичний зв'язок символiчноi реальностi та пропаганди, проблема функщонування символiчного механiзму пропаганди повною мiрою досi не осмислена. Зазначимо, що проблема символiчного механiзму пропаганди стае як школи актуальною сьогодш, коли символiчнi субститути реально'1' полтики набули повноцiнного онтологiчного значення, функщонуючи у таких формах як шоу-пол^ика, вiртуальна полiтична реальнiсть, вебократiя, вiртуальний уряд, вiртуальна демократiя, гiбридний режим, пбридна вiйна, фейкова полiтика i т.iн.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Дуже багато публiкацiй, яю стосуються пропаганди, в тiй чи шшш мiрi присвяченi проблемi оргашзацп пропагандистсько'1' структури впливу на громадську думку та полiтичну поведiнку сощальних суб'ектiв, проте така складова ща проблеми як особливостi функцiонування символiчного механiзму пропаганди ще не знайшла гiдного висвiтлення в науковiй л^ературь Серед авторiв, чш науковi результати склали передумови нашого дослiдження, слщ назвати Е. Аронсона [1], Ж. Бодрийяра [4], П. Бергера, Т. Лукмана [2], Д. Бурстша [8], Ж. Еллюля [9; 10], С. Кара-Мурзу [5], Г. Ласвела [12; 13; 14], Г. Почепцова [7], Б. Смгга [15] та С. Хандельмана [11].
Мета статт - з'ясувати особливостi функцiонування символiчного мехашзму пол^ично1 пропаганди.
Виклад основного матер1алу. Одним i3 перших, хто звернув увагу на роль та значення символiв у здшсненш пропагандистського впливу, був американський вчений Г.Лассвелл. У свош робот «Теорiя пол^ично1 пропаганди» (1927 р.), даючи визначення пропаганд^ вiн зазначав: «Пропаганда е управлшням колективними настановами через манiпуляцiю значущими символами» [14, р.627]. У пращ «Техшка пропаганди в свiтовiй вшш» (1927 р.) Г.Лассвелл також вщзначав роль символiв у здiйсненнi пропаганди: «Пропаганда зводиться виключно до контролю громадсько1 думки через значущi символи чи, - говорячи бшьш конкретно, але менш точно, - через розповвд, чутки, повiдомлення, картини та iншi форми сощально1 комушкацп» [13, р.9].
Зазначимо, що Г.Лассвелл розглядав символи переважно як стимули, на яю мае бути отримана реакщя аудитора. «Стратегiя пропаганди, яка була сформульована в культурних термшах, може бути легко описана на мовi стимул-реакщя. Перекладаючи на цю лексику, яка особливо зрозумша небагатьом, пропагандист, можна сказати, защкавлений примноженням тих стимулiв, що найкраще розрахованi викликати бажаш реакци, та анулюванням тих стимулiв, якi, ймовiрно, спровокують небажаш реакцп. У вираженнi деяко1 речi в формi сощально1 пропозицп завдання пропагандиста полягае в тому, щоб посилити вс пропозицп, якi е сприятливими для вщносин, що вш бажае створювати та змiцнювати, i обмежити всi пропозицп, якi е несприятливими для таких вщносин» [14, р. 630], - стверджував Г.Лассвелл.
Пропаганда як управлшня значущими символами припускае, на думку Г.Лассвелла, поширення насамперед пол^ичних мiфiв i стереотитв. Полiтичний мiф вiн визначае як сукупшсть соцiальних переконань, якi включають стiйкi уявлення про iдеальний тип влади в рамках конкретного суспшьного устрою. «Лоштичний мiф мiстить в собi «фундаментальнi припущення», що стосуються пол^ичних питань. Вiн складаеться з символiв, до яких вдаються не тшьки з метою роз'яснення, а й виправдання специфiчних практик влади» [12, р. 9]. Пол^ичний мiф - це не тiльки «1рращональне», вигадане, прийняте на вiру аксюматично, бездоказово. Г. Лассвелл вважае, що пол^ичний мiф реалiзуеться в пол^ичних доктринах та iдеологiях i вщбиваеться в структурi полггично'' свiдомостi через таю поняття, як «креденда» i «мiранда», у зв'язку з чим пропаганда завжди звернена як до розуму, так i до почутпв реципiентiв. «Креденда» (догмати вiри) - це сфера ращонально'1 свiдомостi, бшьш вщповщна полiтичним доктринам; це статути, конституци, декларацп, договори, зверненi до розуму i забезпечують довiру до влади на когштивному рiвнi. «Миранда» - це символи, якi виражають ставлення i самоiдентифiкацiю в поличному мiфi. 1х функцiя полягае в тому, щоб викликати захоплення i ентузiазм, змiцнювати вiру i почуття лояльностi iндивiда до влади. Вони не тшьки викликають необхщш для юнування дано'1 сощально1 структури емоцп, але сприяють усвiдомленню необхiдностi роздшити цi емоци з iншими людьми. Мiранда мiстить такi комунiкативнi засоби, як гасла, прапор, пмн, церемонп, демонстрацп, народнi геро'1 та легенди про них [12, р. 10-11].
Вщдаючи належне Г.Лассвеллу щодо осмислення ролi символiв у здiйсненнi пропаганди, слщ звернути увагу на те, що американський дослщник «не бачить» уае1 будови символiчного механiзму пропаганди. Дшсно, символи пронизують усю тканину поличного, соцiального та людського, взаемодiючi з iдеологiчним, психологiчним, цiннiсним та комушкативним механiзмами пропаганди, якi не можливi без символiв, оскiльки вони виступають ноаями смислiв, повiдомлень, кодiв, емоцiй, когнiцiй. Але в осмисленш символiв як iнструментiв пропаганди нам важливi не стiльки 1'х поодиною ефекти, скiльки структура ix взаемодп зi свiдомiстю та поведiнкою учасниюв пропагандистського процесу - розповсюджувачiв, носпв, реципiентiв пропаганди.
271
Що ж слщ розум^и пiд механiзмами пропаганди? Мехашзми пропаганди е системами засобiв, послщовно органiзованих з метою структурування сприйняття, мислення та поведiнки iндивiдiв та груп для змши владних потенцiалiв у суспiльствi в iнтересах сил, що шщшють вiдповiднi трансформацп громадсько1 думки. Символiчний механiзм пропаганди е системою взаемопов'язаних символiв, комплексний вплив яких перетворюе iндивiдiв та сощальш групи на слухнянi iнструменти шформацшно-психолопчно1 боротьби за владу. Йдеться про те, що за устшно"1 дп символiчного механiзму пропаганди, шдивщи стають активними ïï продовжувачами, ноаями пропагандистського впливу.
З нашого погляду, ключовим у дiевостi символiчного механiзму пропаганди е конструювання значущостi та престижностi певного роду сощально"1 реальностi, полiтики, дiяльностi, досвiду та часу.
Тут важливим стае певний символiчний погляд на реальне, яке завдяки цьому погляду стае значущим для досвщу суб'екпв полiтичних вiдносин та зобов'язуючим щодо ïx подальших дiй або бездiяльностi, тому що саме з нього вони черпають власну значущiсть як суб'екпв. Йдеться про функцiонування символiчного унiверсуму, що своею чергою складаеться з символiчниx свiтiв, якi вщповщають соцiальним та полiтичним групам. Для кожного суспшьства та сощально"1 або пол^ично"1 групи створюються та постшно переконструйовуються системи символiв, призначення яких полягае саме у виправданш юнування суспiльств та груп.
Символiчнi ушверсуми та свiти як певнi знаково-символiчнi системи слугують для самоштерпретацп та самощентифшацп суспiльств та груп, для виправдання пол^ичних порядкiв, рiшень та проекпв полiтичного розвитку.
Символ у пропагандистському процесi виступае як бажання, з боку пропагандиспв - залучити пщ вплив «символiчноï парасольки» певного гасла, ще1 чи прапору якомога бшьшо"1 кiлькостi суб'ектсв соцiально-полiтичниx вщносин, нав'язати 1'м свою волю, зробити слухняною силою, а з боку сощальних суб'ектiв-реципiентiв пропаганди -пщвищити соцiальну значущiсть, престиж.
Будь-який символ вбудований в структуру символiчного ушверсуму. Це дозволяе йому вiдтворювати стереотипш реакци у свiдомостi та поведшщ iндивiдiв, якi надають йому вщповщне значення та за його допомогою конструюють свою щентичнють.
Роль символiв у полiтико-пропагандистському процесi полягае у присвоены значень, вторинному означуваннi пол^ично!' реальностi, яка примушуе вести боротьбу iз силами, що позначаються символом «ворог», добиватися бшьшого задоволення духовних та матерiальниx потреб, що позначаються символами «демократя», «держава добробуту» або «правова держава», пiдтримувати насильницькi чи несправедливi дй, якщо вони позначаються символом «народна револющя» чи «реформи заради суспiльства». Будь-яка влада намагаеться отримати необхщну символiзацiю «легiтимноï», «справедливо!», навт попри те, що фактично репрезентуе штереси певних олiгарxiчниx груп та обрана з порушенням виборчого законодавства.
Тому можна стверджувати, що влада набувае iмперативного характеру завдяки вдало"1 символiзацiï, яка е результатом функщонування символiчного меxанiзму полiтичноï пропаганди. Цей мехашзм складаеться з таких компонешив як номiналiзацiя (присвоения та закршлення значень через називання), мiфологiзацiя (конструювання, розповсюдження та розвиток мiфiв), метафорiзацiя (структурування реальностi за допомогою ошв, що мають непряме значення, з метою смислопобудови), та ритуалiзацiя (розповсюдження та укршлення значущостi пол^ичних iдей у формi емоцiйно-чуттевиx образiв).
Символiчний меxанiзм пропаганди забезпечуе приписування значень речам, подiям та особам з тим, щоб вдало для претендешив на здшснення влади структурувати
272
сприйняття потоку реальность У результатi вдало'1 символiзащï, покращення життя бiльшостi суспiльства приписуеться мудрш полiтицi керiвникiв держави, а прорахунки в сощальнш, економiчнiй чи зовшшнш полiтицi - списуються на воропв чи попередникiв. В основi символiзащï лежить номiналiзацiя (називання), яка е способом передачi символiчних кодiв та закршлення ïx за певними елементами структури пол^ично'1' реальностi через вербально-знакову систему. У пропагандистському меxанiзмi номiналiзацiя доповнюеться архшзащею, що структуруе реальшсть у свiдомостi реципiентiв за принципом «третього не дано», тобто або друг - або ворог, або добре - або погане, або чорне - або бше.
Разом з номiналiзацiею, важливу роль у символiчному меxанiзмi пропаганди ввдграе мiфологiзацiя. Мiфологiзацiя - це процес конструювання, розповсюдження та розвитку мiфiв, яю пояснюють та структурують полiтичну реальшсть, мобiлiзуючi iндивiдiв, групи та маси на шдтримку певних полiтичниx сил. Вщповщно до двоступенево'1' концепцп мехашзму пропаганди Ж.Еллюля, керуючi мiфи надшяють пропаганду особливою владою над масами, звертаючись до глибинних рiвнiв вiрувань, цiнностей та життевих iдеалiв. До керуючих мiфiв Ж.Еллюль вiдносив мiфи прогресу, щастя, роботи, нацп, фюрера, героя, вшьного ринку та демократа [9, р. 76].
Керуючi мiфи виступають важливою складовою предпропаганди, що, своею чергою, допомагае забезпечувати ефектившсть пропаганди. Предпропаганда означае розповсюдження та прийняття певних мiфiв та загальних презумпцш, що мають метою мобшзащю людсько'1' дiяльностi. На вiдмiну вщ активно'1', штенсивно'1' пропаганди предпропаганда психологично готуе iндивiдiв, щоб у вщповщний момент активна пропаганда могла ïx пiдштовxнути до потрiбноï ди [9, p. 30].
Мiфи, за елюллiвською концепцiею, це те, що визначае основш свiтогляднi настанови людини. Вони упорядковують св^, надаючи йому щншсного вимiру, та, завдяки цьому, уможливлюють його некритичне сприйняття. Наприклад, ri, хто думають про прогрес як про щось добре та неминуче, вiдмовляються пiдтримати можливi критичнi ощнки того, що вони вважають прогресом. За думкою Ж.Еллюля, мiф завжди виконуе пояснювальну функщю, вiн пояснюе ситуащю та мету щоразу, коли розум виявляеться нездатним це зробити [10, p. 93-94].
Базовi мiфи тдтримують видиму пропаганду. Як тшьки вони прийняттi суспiльною свiдомiстю, до них можна приеднувати бшьш безпосередш пропагандистськi цiлi. Оскiльки мiфи за визначенням не пiддаються сумнiвам, пропагандист легко тд чарами мiфiв добиваеться виконання директив, вмiло приеднаних до цих мiфiв.
Важливою складовою символiчного меxанiзму пропаганди виступае метафоризацiя, яка е процесом символiчного структурування реальносп за допомогою слiв, що мають непряме значення, з метою смислопобудови. Метафоризащя як компонента символiчного мехашзму пропаганди виконуе таю функци як одивнення, поеднання несумiсного, концептуалiзацiï, прогностична функщя, багатоплановосп, цiлiсностi, метатекстуальностi, фасщнацп, iнтенсифiкацiï смислу, актуалiзацiï, експлiцитна, креативна, непрямо'1 передачi iнтенцiй та функщя емпатп.
Не менш значущою у ефективному здшсненш символiчного меxанiзму пропаганди, шж метафоризацiя, виступае полiтична ритуалiзацiя, яка е меxанiзмом розповсюдження та укршлення значущостi полiтичниx iдей у формi емоцiйно-чуттевиx образiв за рахунок актуалiзацiï утверджених у масовiй свщомосп символiв. Полiтична ритуалiзацiя здiйснюеться через оргашзащю та проведення рiзноманiтниx дш, заxодiв, зокрема демонстрацiй, «майданiв», що не мають практичного значення, але покликаш об'еднати суспiльство на основi емоцiно-приxильного ставлення до знакових подш минулого або важливих процесiв тепершнього. Офiцiйна влада, як правило, намагаеться
273
за допомогою пол^ичних ритуалiв укрiпити солiдарнiсть суспiльства та тднести пiдтримку режиму.
Висновки. Отже, без використання символiв неможлива будь-яка пол^ична влада та пропаганда. Символ як знак, що мае смисл, е елементарною частинкою, iз розмшття яких складаеться пропагандистський процес. Символи ввдграють роль носив смислiв, з яких конструюються символiчнi унiверсуми та св^и як певнi знаково-символiчнi системи, що слугують для самоштерпретаци та самощентифшаци суспiльств та груп, для виправдання полггичних порядкiв, рiшень та проекпв полiтичного розвитку. Символ у пропагандистськш системi впливу виступае як бажання. З боку пропагандиспв, це бажання залучити тд вплив «символiчноï парасольки» певного гасла, ще1 чи прапору якомога бшьшо"1 кiлькостi суб'екпв соцiально-полiтичниx вiдносин, нав'язати im свою волю, зробити слухняною силою. З боку сощальних суб'ектiв-реципiентiв пропаганди, це бажання тдвищити соцiальну значущiсть, престиж.
Символiчний меxанiзм пропаганди е системою взаемопов'язаних символiв, комплексний вплив яких перетворюе шдиввдв та соцiальнi групи на слухняш iнструменти шформащйно-психолопчно1 боротьби за владу. За устшно"1 ди символiчного меxанiзму пропаганди, iндивiди стають активними ïï продовжувачами, носiями пропагандистського впливу. Ключовою рiччю у дiевостi символiчного меxанiзму пропаганди е конструювання значущосп та престижност певного роду сощально1 реальностi, полiтики, дiяльностi, досвщу та часу.
Символiчний меxанiзм пропаганди забезпечуе приписування значень речам, подiям та особам з тим, щоб вдало для претенденпв на здшснення влади структурувати сприйняття потоку реальность Цей меxанiзм складаеться з таких компоненпв як номiналiзацiя (присвоення та закршлення значень через називання), мiфологiзацiя (конструювання, розповсюдження та розвиток мiфiв), метафорiзацiя (структурування реальностi за допомогою сшв, що мають непряме значення, з метою смислопобудови) та ритуалiзацiя (розповсюдження та укршлення значущостi пол^ичних iдей у формi емоцiйно-чуттевиx образiв).
Перспективи подальших досл1джень теми передбачають розгляд комушкативного та цiннiсного меxанiзмiв пропаганди та ïx взаемодiю з символiчним меxанiзмом. Крiм того, подальшi дослiдження мають розкрити питання критерив, за якими можуть бути ощнена ефективнiсть того чи iншого символiчного меxанiзму пропаганди.
Список використано'1 л1тератури
1. Аронсон. Э. Эпоха пропаганды: механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление / Э.Аронсон, Э. Р. Пратканис, предисл. Е. Волкова. -3-е междунар. изд. - Санкт-Петербург ; Москва : Прайм-еврознак, Нева, Олма-Пресс, 2002. - 380 с. ; Pratkanis E. R., Epokha propagandy: mekhanizmy ubezhdeniya, povsednevnoe ispolzovanie i zloupotreblenie / E. R. Pratkanis, E. Aronson; predisl. Ye. Volkova. - 3-e mezhdunar. izd. - Sankt-Peterburg ; Moskva : Praym-evroznak, Neva, Olma-Press, 2002. -380 s.
2. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П.Бергер, Т.Лукман. - Москва : Academia-Центр, МЕДИУМ, 1995. - 323 с. ; Berger P. Sotsialnoe konstruirovanie realnosti. Traktat po sotsiologii znaniya / P.Berger, T.Lukman. - Moskva : Academia-Tsentr, MYeDIUM, 1995. - 323 s.
3. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы : пер. с англ. / Э Берн. - 3-е изд. - Минск : Попурри, 2003. - 512 с. ; Bern E. Igry, v kotorye igrayut lyudi: Psikhologiya chelovecheskikh vzaimootnosheniy; Lyudi, kotorye igrayut v igry:
Psikhologiya chelovecheskoy sudby : per. s angl. / E Bern. - 3-e izd. - Minsk : Popurri, 2003.
- 512 s. ;
4. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляция / Ж. Бодрийяр; перевод О. А. Печенкина.
- Тула, 2013. - 204 с. ; Bodriyyar Zh. Simulyakry i simulyatsiya / Zh. Bodriyyar; perevod O. A. Pechenkina. - Tula, 2013. - 204 s.
5. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. - Москва : Эксмо, 2005. - 832 с. ; Kara-Murza S. G. Manipulyatsiya soznaniem / S. G. Kara-Murza. - Moskva : Eksmo, 2005. - 832 s.
6. Лебон Г. Психология толп / Г. Лебон // Психология толп : Сб. / сост. А. К. Бовиков. - Москва : Ин-т психологии Изд-во КСП+, 1999. - С.15-120 ; Lebon G. Psikhologiya tolp / G. Lebon // Psikhologiya tolp : Sb. / sost. A. K. Bovikov. - Moskva : In-t psikhologii Izd-vo KSP+, 1999. - S.15-120.
7. Почепцов Г. Г. Пропаганда и контрпропаганда / Г. Г.Почепцов. - Москва : Центр, 2004. - 256 с. ; Pocheptsov G. G. Propaganda i kontrpropaganda / G. G.Pocheptsov. -Moskva : Tsentr, 2004. - 256 s.
8. Boorstin D.J. The image: a guide to pseudo-events in America / D. J. Boorstin. - New York : Atheneum, 1971. - 315 p.
9. Ellul J. Propaganda: The Formation of Men's Attitudes / J. Ellul. - New York : Vintage Books, 1973. - 320 p.
10. Ellul J. The new demons / J. Ellul ; translated by C. E. Hopkin. - New York : Seabury Press, 1975. - 228 р.
11.Handelman S. Thought manipulation : the use and abuse of psychological trickery / S. Handelman. - Santa Barbara, Calif. : Praeger, 2009. - 163 p.
12. Lasswell H. D. Language of power / H. D. Lasswell // Lasswell H. D. Language of politics; studies in quantitative semantics / H. D. Lasswell, N. Leites and associates. - New York : G. W. Stewart, 1949. - Р.3-19.
13. Lasswell H. D. Propaganda technique in the world war / H. D. Lasswell. - London : K. Paul, Trench, Trubner & co., ltd.; New York : A. A. Knopf, 1927. - 233 p.
14. Lasswell H. D. The Theory of Political Propaganda / H. D. Lasswell // The American Political Science Review. - 1927. - Vol. 21. № 3. - Р. 627-631.
15.Smith B.L. Propaganda / B. L. Smith // International encyclopedia of the social sciences / ed. D. L. Sills. - New York : Macmillan Co. & The Free Press, 1968. - Vol. 12. -Р. 579-589.
Стаття надшшла до редакцп 18.04.2016 р.
D. Pavlov
THE SYMBOLICAL MECHANISM OF POLITICAL PROPAGANDA
The article is devoted to revealing features of the mechanism of symbolical political propaganda functioning. The author defines the symbolical mechanism of propaganda as a system of interrelated symbols, complex effect of which turns individuals and social groups into obedient tools of information and psychological struggle for power. In the propaganda system, a symbol acts as a desire. From view of the propagandists, it is the desire to attract as many subjects of socio-political relations as possible into the influence of the "symbolic umbrella" of a particular slogan, an idea or a flag, to impose its will, to make obedient force.
In the article it is proved that the symbols take the role of meaning carriers, from which symbolic universes and worlds are constructed as certain sign-symbolic system to justify political orders, decisions and projects ofpolitical development.
It is determined that a key thing in the symbolic functioning of the mechanism of propaganda is to construct the significance and prestige of a certain kind of social reality, policy, activities, experience and time.
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15_
It is established that the symbolic mechanism of propaganda provides attributing values to things, events and persons in order to structure the perception of the flow of reality well enough for actors which exercise of political power. This mechanism consists of components such as nominalization, mythology, metaphorization and ritualization.
Nominalization is a mechanism of assigning and fixing the values to certain elements of the structure of political reality by using verbal-symbolic system. Mythologization is a process of design, distribution and development of the myths which explain and structure political reality, mobilizing individuals, groups and the masses to support certain political forces. Metaphorization is a process of symbolic structuring of reality by means of indirect value words by purpose of giving meaning. Ritualization is a mechanism for the dissemination and strengthening the relevance of political ideas in the form of emotional-sensual images by synchronizing symbols approved in the mass consciousness.
The author argues that, thanks to the symbolic mechanism, propaganda penetrates into all spheres of life, imposing or changing the meaning. The symbolic mechanism of propaganda ensures the functioning ofpower, expanding the prospects for ruling infinitely. In addition, the symbolic mechanism allows the propaganda to act hidden, thereby determining its effectiveness.
Keywords: political propaganda, influence, ideas, symbolic mechanism, symbolization, nominalization, mythology, metaphorization and ritualization.
УДК 070(450):355.48(477.62)"2014"(045)
С.П. Пахоменко, Г.В. Рудницька
КОНФЛ1КТ НА ДОНБАС1 У ДЗЕРКАЛ1 1ТАЛ1ЙСЬКИХ МЕД1А
У cmammi з'ясувано oco6nueocmi висвтлення початкових emanie конфлтту на ДонбаЫ на стортках найвпливовших сустльно-полтичних видань 1талИ - «Ла Репубблта» (La Repubblica) та «Корр'ере делла сера» (Corriere della Sera). До уваги були взяmi електронн верси газет. Для aнaлiзу було обрано мameрiaли газет (рenорmaжi, тформацтш nовiдомлeння, аналтичш статтi) дотичн за тематикою конфлтту на Сходi Украгни за перюд з квтня по грудень 2014 р. Лiвоцeнmрисmськa «Ла Репубблта»» висвтлювала конфлтт упереджено, часто використовуючи мeссeджi й клше ростськог пропаганди, «гучт» заголовки, елементи сeнсaцiйносmi, змщення aкцeнmiв, а також прийом «односторонньог перспективи», надаючи лише сепаратистську точку зору. «Кор'ерре делла сера» подавала бшьш збалансовану тформацт. Газета демонструвала не стшьки комnлiмeнmaрнiсmь до украгнськог сторони конфлтту, скшьки неприйняття ростськог позицгг. Видання регулярно зазначало вплив олiгaрхiчних мл на полтику в Украгт, а також тдкреслювало роль зовшшшх сил у протистоянш на Сходi Украни.
Ключовi слова: мeдia, Донбас, конфлтт, Imaлiя, газети, «Ла Репубблта», «Корр'ере делла сера»
Украшська криза стала переломним моментом не тшьки для державного розвитку нашо'1 краши, але i для формування i"i образу у европейському медiапросторi. Адже мас-медiа зарубiжних кра"н формують думку широко" аудиторп про поди в Укра"ш. Важливим е те, що европейсью уряди дослухаються до не" та вщповщно можуть скеровувати сво" дп. Iталiя - одна з тих провщних кра"н €С, що, скептично ставиться до посилення св^овою спшьнотою санкцш проти Росп. Причинами тако" позицп е, з
276
