CC BY
35
Розд1л 2. ДЕРЕВНА РОСЛИНШСТЬ У Ф1ТОДИЗАЙН1, ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1 ТА ОЗЕЛЕНЕНН1
УДК 582. 91242 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти
СИМВОЛИ I ФОРМОТВОРЕННЯ У Ф1ТОДИЗАЙН1 ТА ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1
Викладено теоретичш основи фiтодизайну та формотворення у ландшафтнш арх^ектурь
Ключов1 слова: символ, фггодизайн.
Prof. V.P. Kucheriavyj - NUFWT of Ukraine Symbols and form-building in phytodesign and landscape architecture
This article describes the theoretical basis of phytodesign and form building in landscape architecture.
Keywords: symbols, phytodesign
Краса врятуе свгг... Ц мудр1 крилал слова сьогодш перетворюються у дшстсть. Коли я бродив вуличками бельгшського мюта Гент i заглядав у дворики, як на вiдмiнy вiд багатьох наших, львiвських, вiдкритi для огляду (низеньк огорожi - все це для декораци), душею i серцем вщчував: цi люди люблять красиве. Дизайн двориюв рiзноманiтний, не подiбний один на одного. У недшю головна площа мiста перетворюеться у квггучий ринок: грае ду-ховий оркестр, батьки з дггьми оглядають це численне мбiорiзноманiттям, ку-пують декоративнi деревця чи горщики з розсадою, насiння квiтiв, розкiшнi букети. Невдовзi все це куплене добро прикрасить садиби городян. Будучи громадянином старовинного мюта, iсторична частина якого включена у список Свггово! культурно! i природно! спадщини (до реч^ цей статус мае i Ген-та), можна тiльки мрiяти про таку "всенародну" любов до красивого.
Львiв - мiсто старовинних садiв i паркiв - мае у своему розпорядженш чyдовi взiрцi садово-паркового мистецтва (парки европейського значення -iм. 1вана Франка, Стрийський, "Високий Замок", численнi бульвари, сади i сквери). У них мають львiв,яни черпати садiвничy мyдрiсть, любов до краси, шзнавальну цiкавiсть до рослинного багатства. Адже знання рослинного по-тенщалу лежить в основi фiтодизайнy: мистецтва створення рiзноманiтних композицш з рослин як в екстер'ер^ так i в iнтер,ерi.
Ф^одизайн як окрема галузь знань, яка, як i ландшафтна архiтектyра та ландшафтний дизайн, займаються образотворенням. Рiзниця полягае тшь-ки в масштабi дiйства: якщо ландшафтний архiтектор, наприклад, плануе парк чи сквер, а дизайнер ландшафту - скажемо, квггкове чи вечiрне свiтлове оформлення партеру перед парадним входом до театру, то фггодизайнер зай-маеться "символотворенням", тобто створенням рiзних рослинних композицш, як викликають у людини певш почуття.
Якщо проаналiзувати основнi чинники ландшафтного проектування, то можемо видiлити окремi функцй фiтодизайну, як випливають iз сенсорних особливостей людського органiзму, таких як зiр, слух, нюх, дотик, смак (рис.).
Рис. Основш чинники ландшафтного проектування
Найширший дiапазон у свгшсприйнятл, без сумнiву, мае зiр. Йому властива здатшсть вiдрiзняти як ахроматичш, так i хроматичнi кольори i !хт вiдтiнки. Зiр людини розрiзняе найрiзноманiтнiшi форми предметiв i 1хнш масштаб. Зблизька вiн розпiзнае окремi найдрiбнiшi деталi предмета, а здале-ка - його силует.
Фгшдизайнер, який знае усi особливостi i можливостi вiзуального сприйняття, буде приближувати або ж вщдаляти предмет (наприклад, дерево або кущ), вiдкриватиме його для кращого огляду або ж закривати вщ людського ока, якщо вш не вартий уваги глядача.
Основними напрямками фггодизайну е: об'еднання, вiзуальне регулю-вання, перспективiзацiя, модуляцiя, посилення, пом'якшення, привертання, вщвертання, нагадування, символiчне вказування тощо.
Рослини здатш об'еднувати простiр. Вiзьмемо для прикладу бульвари Киева, Харкова, Одеси, Львова - це справжш об,еднувачi простору. Яким би, наприклад, виглядав Хрещатик без тшистих алейних посадок. Коли у Львовi замiсть високо! стрижено! берлшсько! тополi посадили б низькоро^ кулепо-дiбнi клени, оргашзуюча i об'еднуюча роль насаджень бульвару на пр. Т.Г. Шевченка загубилася б. Вирубування у Львовi та i в iнших мiстах невеликих скверiв i будiвництва на !х мiсцi будинкiв лiквiдуе об'еднуючу роль зе-лених насаджень.
Фггодизайнер, як вже згадувалось, використовуе рослини для закриття непривабливих мiсць. Водночас вш вирiшуе, що виставити на показ глядачу. Це т. зв. прийоми 'Узуального регулювання". У такий спошб з дерев i чагар-никiв утворюють "рамки", "вiкна", як скеровують увагу глядача на мальов-ничi пейзажi чи цiкавi арх^ектурш споруди. Наприклад, таку "рамку" ство-рюють алейнi посадки бульвару на просп. Свободи у Львов^ акцентуючи увагу на високохудожню споруду театру опери i балету.
До вiзуального регулювання належить прийом, який називають контролем перспективи (лшшна та повеяна перспектива).
Дуже влучно особливост повггряно! або, як и ще називають, кольоро-во! перспективи, описав Г. Гейне в поемi "Атта Тролль" (перекл. В. Левика): Если ты глядишь на горы Издали - они сияют, Щедрым солнцем разодеты В золото и в гордый пурпур. Но вблизи наряд их меркнет, -Так всегда бывает в мире: Блик величия земного Только световой эффект.
Усвщомлення дизайнером можливостей рослин, яю вш використовуе у своему проект^ приносить спостер^ачу i свщоме, й шдсвщоме вдауття за-доволення.
Видшяють два аспекти естетичного використання рослин як доповню-вальних елементiв. Перший, наприклад, передбачае заповнення вже юнуючо-го простору серед житлових будинюв. Тодi це доповнення, передусiм дерев-ними рослинами, може сягати близько 50 % простору. Другий аспект бере до уваги доповнення вже юнуючо! рослинност (природно! чи штучно!) i здiйснюеться через використання форм, барв i текстури рослин.
Естетична цштсть визначаеться привабливiстю. Людину приваблюе колiр, текстура, аромат, тiнь, краса, продукти живлення. Визнання привабли-вост рослин означае розумiння !х естетичность
Рослини часто використовують для вщвертання уваги. На шосейних дорогах iз швидкiсним рухом висаджують зеленi смуги з метою вщвертання уваги водiя вiд довколишнього простору або ж закриття непривабливих мiсць. Зеленi насадження часто виконують роль пiдсилювачiв довюлля: ви-саджене на високiй горi дерево пiдсилить горбистiсть ландшафту, а висадже-не на рiвнинi - пустиншсть мiсцевостi.
Високi дерева у сучаснш кубiчнiй забудовi, де переважають строп прямi лiнi!, пом'якшують !х сво!ми заокругленими зеленими кронами, немов би вщтюняючи на заднiй план непластичш форми бетону i цегли.
Дуже часто дерева виконують роль вказiвникiв. Наприклад, хоровод iз старих лип поблизу дороги вказуе на наявшсть посередиш цього зеленого круга кринички або джерела чи просто мюця перепочинку. Таю дерева ще називають "шдикаторами" (дуби Богдана Хмельницького, яю зус^чаемо в багатьох областях Укра!ни, верба Т.Г. Шевченка у Стрийському парку, дуб щсаря Франца-Йосифа поблизу курорту Моршин тощо). У старовину у мю-тах такими деревами-шдикаторами були старезнi дуб чи липа бшя колодязя, де збиралися "погомонiти" городяни.
У ландшафтнiй архiтектурi часто зустрiчаемося з так званими зютав-леними iндикаторами. Такими е висою зеленi стiни, сформованi по периметру садиби або ж невисою бордюри, що обмежують внутршнш простiр саду. У такий споЫб вони iндикують штучнi, наприклад, кам'яш огорожi, а точш-ше закритий прос^р.
Рослини можуть також нагадувати про щось знайоме, близьке, яке колись довелося бачити, вщновити спогади про "старi часи" або ж мюця давнiх зустрiчей. Це може бути глухий куточок парку, де людина уявляе себе дале-
кою вщ цившзаци. Тому в парках варто створювати зони тихого вщпочинку з типовими люовими пейзажами.
У фгтодизайш використовують також поняття "замшника символу", яке стосуеться символiчного використання окремих рослин або фрагмент рослинност як замiнникiв навколишнього середовища. Наприклад, зелений килимок барвшку у тшистому палiсаднику символiзуе дiброву, де вш про-ростае пiд наметом деревостану. Це може бути також мальовничий розарш серед щшьно! мюько! забудови, як характерний елемент садово-паркового пейзажу. Такими символами-модифжаторами шдкреслюють суть i принад-нiсть природи, дорогiй серцю кожнш людинi.
Зовнiшнiй вигляд рослин - текстуру, розмiр, форму, колiр - часто використовують фгтодизайнери для замiни очевидностi шляхом зютавлення. Наприклад, рослини малого розмiру можуть заставити спостер^ача почувати себе вищим i навпаки. Такi прийоми називають модуляцiею виду. Завдяки уявi фгтодизайнера можна манiпулювати барвами, вiдтiнками, свггаом i тш-ню, силуетами. Особливо ефектним е використання тш, яка може бути дов-гою i короткою, густою i дiрчастою (стоячою i рухливою - сонячнi "зайчики"), падати на галявину або ж на водне плесо.
Деревш посадки посилюють виразшсть елементiв проектування: поз-начають напрями циркуляци переходiв, виходiв, мiсць сервiсу, автостоянок. Водночас насадженнями вщокремлюють iснуючi архiтектурнi елементи один вщ одного. Дякуючи периметральнш посадцi дерев i кущiв, прос^р стае ч^-кiшим, органiзованiшим.
Найважливше у використаннi рослин, якi застосовують у фгтодизайш, це !хня декоратившсть. Тому фiтодизайнер вмiло використовуе i характерне за формою листя, i яскраве цвiтiння, i ефектнi плоди, i золотi барви осенi.
Слух, подiбно до зору, також бере участь у св^осприйнятл людини. Звуки можуть приносити задоволення та радють i навпаки, можуть викликати неприемш вiдчугтя. Шум водоспаду чи дзюрчання струмка - цi емоцiйнi ефекти вдало використовувались в iталiйських ренесансних садах. Ще у ста-родавньому китайському та японському садiвництвi брали до уваги особли-востi шелесту крон сосен i заростей бамбука.
Ф^одизайнери все частiше використовують здатшсть рослин видшяти рiзнi запахи. Меш довелося бути свiдком, як велика туристська група з Китаю, пршхала до Нацюнального Ботанiчного саду НАН Украши вдихнути аромати знаменитого бузкового саду. До реч^ в час цвтння бузкiв (а !х тут е багато ви-дiв i сортiв) спостерiгаеться великий наплив до саду вiдвiдувачiв - киян i його гостей. Люблять вiдвiдувачi ще один "пахучий" сад - сад чубушниюв.
Ароматичними властивостями володшть хвойш дерева i кущi, особливо у суху й теплу погоду, коли вщбуваеться штенсивне видiлення ефiрних речовин. Фiтодизайнер !х обов'язково розмютить поблизу оглядового майданчика чи дорiжки, або ж поблизу будинкiв. Крiм ароматичних власти-востей, хвойнi володшть ф^онцидшстю - здатнiстю вбивати або ж пригшчу-вати розвиток патогенних мiкроорганiзмiв.
Змалку, пiзнаючи свiт, людина намагаеться доторкнутися (тобто вщ-чути дотиком) до рiзних рослин, особливо до !хнього листя. Адже одна з них
мае гладеньке листя, шша - шорсткувате, а окремi - навiть колюче. У бота-нiчному саду унiверситету м. Шзи - в одному з найстарших ботсадiв у Свро-т - створений прогулянковий маршрут для незрячих, яю пiзнають свiт прекрасного дотиком.
Фггодизайнери сьогоднi працюють у рiзних галузях, особливо в офор-мленнi урочистих прийомiв, весшьних залiв, рiзноманiтних конференцiй. 1м доступне мистецтво шебани, яке прийшло до нас з Японй. Фiтодизайнеру доводиться працювати як з живими рослинами, так i з !хшми неживими аналогами. До реч^ штучш квiти, якими сьогоднi заповненi нашi iнтер,ери, е даниною модi.
Згадуються два етзоди, якi свiдчать про скороминучють штучних рослин i композицш. У кiнцi 80-х рокiв меш довелося брати участь у Всес-вiтньому екологiчному конгресi, який вщбувався в Москвi у недавно зданому в експлуатащю Хаммерiвському центрi. У холах його численних споруд стояли висою зелеш дерева з дещо екзотичним блискучим i матовим листям. Я дивувався тшьовитривалост цих дерев. Але коли шдшшов до одного з них, виявилося, що листя i саме дерево штучнi. Сьогоднi у нас у багатьох гро-мадських i навiть у житлових примщеннях досить поширене аналопчне використання штучних рослин або !х квiтiв.
Другий епiзод, пов'язаний з вiдвiдуванням одного з ресторашв у Брюсселi, де весь штер'ер ресторану прибраний живими квiтами "на зрiз", а посерединi невеликого холу - величезна ваза з сотнями живих троянд.
Якщо брати до уваги, що композицй з живих рослин мають власнi ко-лiр, форму, текстуру, запах i т.п., то робота ф^одизайнера у цьому випадку вщповщае природнiй тязi людини до того, що приносить !й естетичну насо-лоду, а отже, до того, що вона успадкувала вщ попереднiх поколiнь. Це те, що сьогодш називають генетичною пам'яттю. Водночас, високодекоративнi композицi! iз штучних рослин чи !х квiтiв або плодiв мають також право на юнування. Бо ж вони нагадують живi рослини, якi е вiковiчними символами нашого буття.
У ландшафтнш архiтектурi, яка намагаеться гармонiзувати взаемодш компонентiв культурного i природного ландшафту, видшяеться декiлька ти-пiв формотвiрних елементiв. Це, зокрема, масив, гай, куртинна група та соль тер. Вирiзняють також лiнiйнi форми насаджень - алея, бордюр, живоплгг, боскет. У давнину, особливо в часи Вщродження та французького класициз-му, поширеними були лабiринти.
Масиви - це велик за площею лiсовi чи парковi насадження, якi мо-жуть бути темними або св^лими, похмурими або радiсними, можуть вони бути й зловще таемничими. Згадаймо "Люову пiсню" Л. Укра!нки, де Лукаша у лiсовiй гущавиш пiдстерiгають лiсовик, водяник, "той, що греблi рве", патер-чата, перелесник. Проте вони тшьки на перший погляд страшш, а потiм ви-явиться, що вони доброзичливi i "людянi". У давнину, ще до прийняття хрис-тиянства, схiднi слов'яни оберiгали таемничi "пущi", де жили добрi i злi духи.
Символом людського щастя з давшх-давен був райський сад у по-тойбiчному свiтi, який завжди повний квтв i плодiв. В iуде!в - це був сад Еде-му, у кель^в - Айвалон (яблуневий сад), у полшезшщв - сад Ава-т. Епiкур в еллiнську епоху пропонуе концепцш земного саду-раю, "саду насолод".
Садово-паркове мистецтво з давшх чашв до наших дшв виконуе сус-пшьне замовлення, намагаючись створити "райськi" умови буття на протива-гу юнуючому бездуховному, вiдiрваному вiд природи свпу.
Гай - невеликий однопорiдний люок, знаний з давнини. Якщо лю (пуща) лякав людей своею безкрайшстю i похмурiстю, то гай шс якiсь особливi почуття - радост чи легкого смутку.
У Павла Тичини вщвщування гаю - це вщвщування гаю-раю: А я у гай ходила По кв1тку ось таку. А там дерева "люл1" I все отак зозулг "Ку-ку, ку-ку".
У С. Ссенша гай (рос. роща), немов жива ютота: Отговорила роща золотая Березовым, веселым языком, И журавли, печально пролетая, Уж не жалеют больше ни о ком. Не обгорят рябиновые кисти, От желтизны не пропадет трава, Как дерево роняет тихо листья, Так я роняю грустные слова...
Образ одиноко! смерiчки, як зразок стшкоси i мужност у боротьбi зi стихiею, створив Д. Павличко у вiршi "Смерiчка": Внизу тд скелями ср1бляста р1чка, А над проваллям, на сам1м краю, Стоить висока, р1вна, шби св1чка, У гостроверхш шапочщ смер1чка. I в плес розгляда красу свою. Немов гуцулка горда 1 смшива -Вона сп'ялася на скали карниз. I я боюсь, коли бушуе злива, Що ось прийде хвилина нещаслива, -Смер1чка посковзнеться 1 впаде вниз Але коршням грунту кам'яного Незримо й цупко держиться вона, У спеку воду дютае ¡з нього, А в бурю пригинаеться розлого До каменя, напнута, як стрша.
Тема одинокост^ де И вщзеркаленням е одиноке дерево, зустрiчаемо у
поезй всiх народiв. Особливо глибоко вона прозвучала у двох великих по-
е^в - Г. Гейне i М. Лермонтова, де герошею е одинока сосна. На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна И дремлет, качаясь, и снегом слепучим Одета, как ризой, она. И снится ей все, что в пустыне далекой, В том крае, где солнца восход, Одна и грустна на утесе горючем Прекрасная пальма растет.
Ця ж тема звучить у романтичнш поемi Т.Г. Шевченка "Тополя": По д1бров1 в1тер в1е Гуляе по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий -
Нащо зелеше? Одна, одна, як сирота На чужиш гине.
Щоправда, тополя у поета уособлюе не тшьки самотшсть, смуток, недолю, але й самостшшсть, гордють, впевнешсть: Тополi по волi Стоять собi, мов сторожа, Розмовляють з полем
(Поема "Сон")
Пустку, згадку про колись розюшне життя символ1зують у А. Мщке-
вича в'юнк плющ i дикий виноград, що пнуться стшами зруйнованого часом
Бахчисараю:
Повився темний плющ i дикий виноград По вшнах, по спш подобою альтани; Р у i н а - пише тут на мурах псть незнаний Як Валтасаровi, на вiковiчний згад.
(А. Мiцкевич "Бахчисарай", переклад М. Рильського)
Лавров! вшки - символи слави i велич1 вщом1 ще з античних час1в. В епоху Ренесансу цей символ продовжуе жити. У "Божественны комеди" Данте Ал1г'ер1 пише:
О божа доблесте, як подих твш Примножить сили цим писанням бщним З вщбитюв, знятих в пам'ятi мо'й, Лиш ти тд сво'!м галуззям рщним Побачиш i даси меш вшок, Менi зробивши цього змюту пдним. Так рщко, батьку, лист я рву з вшка На шану Цезаря або поета (Одна з людських ганебних помилок!)
Ландшафтний арх1тектор чи дизайнер, творячи сво! високодекоратив-m об'екти, мусять пройти складний шлях вщ "образомислення" до "образот-ворення". Цьому вони мають вчитися у високо! поези та високохудожнього образотворчого мистецтва.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв!в: Св!т, 2003. - 540 с.
2. Grey G. Urbanforesty. - Canada: I. Wuiley.1994. - 391 s.
3. Thomasius H., Schmidt P. Wald, Forestwivtsanjt uma Umnwelt. - Bonn: Economica Ve-reag, 1996. - 435 s. _
УДК 630*27 Асист. У.Б. Башуцька, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
РОСЛИНН1СТЬ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Розглянуто тенденцп формування на породних вщвалах вугшьних шахт зонально'! малополюько'! рослинносп.
Ключов1 слова: рослинне угруповання, сукцесiя, девастацп, ф^омелюращя, природне заростання.
