CC BY
77
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 165-175.
doi: 10.15421/111818
Sergiy P. Son'ko Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 165-175.
Сшьськогосподарське районування ХарювськоУ областк географiчна проблема - еколоНчш наслiдки
С. П. Сонько
Уманський нацюналъний ушверситет сад1вництва, Умань, Украгна, e-mail: Sp.sonko@gmail.com
Анотащя. Виробнича типолопя i сiльськогосподарське районування - один i3 Received 13.12.2018 найдавшшнх i найактуальнiших напрямiв географiчноl науки, який намагаеться
Received in revised form 10.01.2018 виршити проблему вщповщносл наявно!' спещатзаци природним можливос-Accepted 18.01.2018 тям територи. На сьогоднi спещаизащя головного масиву господарств люосте-
пово1 зони (понад 85 % загально!' кiлькостi) наближаеться до монокультурно!' (виробництво зернових та олшних культур). Це стало наслщком того, що ринкова економша за останнi 20 роюв об'ективно «вимила» з перелiку галузей спещ^заци галузi тваринництва, якi завжди (за рахунок органiчних добрив) забезпечували еко-логiчну стабiльнiсть агроекосистем. Сучасш ж дослiдження з енергетики агроекосистем свщчать про можливiсть екологiзацil сшьськогосподарського виробництва саме за рахунок диверсифшащх його спещ^заци. Об'ективнi умови для цього створюе сама природа, «закладаючи» в кожний природний ландшафт вщповщний агроклiматичний потенцiал. Головне завдання про-понованох статтi - вiдповiдь на запитання: насюльки реальна спецiалiзацiя сшьськогосподарських пiдприемств Харк^вськоТ областi вiдрiзняеться вщ природно зумовлено'ь Визначним бачиться те, що подiбнi дослiдження автор проводив на територil областi (в руои написання кандидат^ко! дисертаци) 30 роюв тому. Це дало змогу порiвняти стан агроекосистем тридцятирь чно1 давнини з тепершшм. Стаття стала продовженням авторського циклу праць, присвячених дослщженню впливу вироб-ничо1 типологil сшьського господарства на екологiчний стан агроекосистем.
Ключовг слова: географгчний, стъсъкогосподарсъкий, типологгя, районування, агроклгматичний, агроекосистема
Agricultural Districts of the Kharkiv Region: Geographical Issues - Environmental Consequences
S.P. Son'ko
Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine e-mail: Sp.sonko@gmail.com
Abstract. The industrial typology and agricultural zoning is one of the oldest and most urgent areas of geographic science, which tries to solve the problem of matching the existing specialization with the natural opportunities of the territory. Today, the specialization of the main massif of farms in the forest-steppe zone (more than 85% of the total) is near monocultural (production of grain and oilseeds). This was a consequence of the fact that the market economy objectively "wasted" in the last 20 years from the list of specialization branches of the livestock sector, which always (due to organic fertilizers) ensure ecological stability of agroecosystems. Modern studies on the energy of agroecosystems show the possibility of environmentalization of agricultural production by the diversification of its specialization. The objective conditions for such diversification are the nature itself, "lining" in each natural landscape the corresponding agro-climatic potential. The main task of the proposed article is the answer to the question - how much the real specialization of agricultural enterprises in Kharkiv region differs from the natural predetermined. It is noteworthy that such studies were carried out by the author on the territory of the region (in the course of writing a candidate's dissertation) 30 years ago. This made it possible to compare the state of agro-ecosystems of thirty years ago with their present state. The article is a continuation of the author's cycle of works devoted to the study of the influence of the industrial typology of agriculture on the ecological state of agroecosystems.
Keywords: geographical, agricultural, typology, zoning, agroclimatic, agroecosystem
Актуальнють дослщження. Проблема, на розв'язання яко1 спрямоване наше дослщження, мае високий рiвень актуальности оскшьки умови
ринково!' економжи, у яких розвиваеться сшь-ське господарство, примушують сшьгоспвироб-ниюв у гоншш за прибутком розвивати галузi
спещатзаци, яК не вiдповiдають агроктматич-ному потенцiалу територи (Orozco-Ramirez, Astier, Barrasa, 2017; Rivieccio, Sallustio, Paolanti, Vizzarri, 2017). Така невiдповiднiсть не лише спричинюе екологiчнi наслiдки, як то катастро-фiчне погiршення природно! родючосп rрунтiв, а й, у пщсумку, вiдбиваeться на ефективностi га-лузi (Almeida, Mouräo, Dessay, Lacques, Monteiro, Durieux, Venturieri, Seyler, 2016). В умовах люостепово! зони, як своерщного переходу мiж Лiсом та Степом, визначення оптимально! спещалiзащ! завжди являло собою складну наукову проблему. А в умовах Харювсько! обла-стi, територiя яко1' розташована в лiсостеповiй (пiвнiч) i степовш (пiвдень) природних зонах од-ночасно, вказана проблема загострюсться ще 6i-льше. Ця проблема бачиться актуальною ще й з тих позищй, що в останнi роки в науковому гео-графiчному середовищi тривае активна дискусiя навколо антропогенно! складово! природних ландшафтiв. Зокрема, згiдно з Г. Денисиком (Denysyk,2001) сучасних меж мiж Степом i Люо-степом не юнуе, оскiльки активна антропогенна дiяльнiсть (передусiм сiльськогосподарська) цi межi «розмила», перетворивши увесь простiр вщ Десни до гирла Дунаю на сущльне Лiсополе. На нашу думку, саме сшьськогосподарська дiяль-нiсть е пею iндикаторною галуззю, яка, попри суттевий вплив економiчних факторiв, найяскра-вiше може розкрити вплив природно! складово! на формування господарсько! спецiалiзацi!. Ця проблематика традицiйно перебувае в предмет-нiй галузi конструктивно! географи.
Отже, головна проблема дослiдження, яка, власне, i визначае !! актуальнють, - удоскона-лення iснуючо! виробничо! спецiалiзацi! госпо-дарств лiсостепово! зони Укра!ни (Харкiвська обл.) залежно вщ природних i економiчних умов, в яких вони розвиваються.
Пошук i наукове обгрунтування таких по-еднань галузей спецiалiзацi! на рiвнi окремого господарства, якi б були еколопчно толерант-ними i в той же час забезпечували максимальну продуктивнiсть агробiоценозiв, формують новизну цього наукового дослщження. Вперше за пе-рiод укра!нсько! незалежностi виконано вироб-ничу типолопю i сiльськогосподарське району-вання Харювсько! областi.
Формування мети дослiдження виходить з уявлення про те, що в умовах Люостепу Укра!ни (зокрема, у Харювськш областi) iснуе невщпов> днiсть виробничо! спецiалiзацi! сiльського господарства i ресурсiв природних екосистем. Вщтак, наше дослiдження спрямоване на подолання та-ко! невiдповiдностi.
Зокрема, наукове обгрунтування адаптова-них до умов Люостепу Харювсько! обласп скла-дових агроекосистем вимагае виконання таких наукових завдань:
- дослщження сучасно! спецiалiзацi! (виро-бничих титв) сiльськогосподарських пщпри-емств Харкiвсько! обласп з наступним сiльсько-господарським районуванням;
- ощнювання рiвня екологiчно-шкiдливого впливу кожного з тдприемств на агроландша-фти з наступним районуванням територи Харюв-сько! областi за цим показником;
- наукове обгрунтування застосування тех-нологш екологiчно! конверсп для створення еколопчно толерантних агроекосистем в умовах сшьського господарства як Харювсько! обласп, так i усього Лiсостепу Укра!ни.
Очiкувана на виходi таких агроекосистем висока бюпродуктивнють, отримана завдяки бю-логiзацi! землеробства i зумовлюе практичне зна-чення нашого дослiдження.
Це наукове дослщження виконувалось у межах науково-дослщницько! програми Умансь-кого нащонального унiверситету садiвництва «Розробка методологiчних пiдходiв i практичного механiзму еколого-збалансованого приро-докористування у сферi аграрного виробництва» (№ ДР 0108U009772). В межах вказано! науково-дослiдницько! програми у 2016 рощ був також виконаний грантовий науковий проект «Геош-формащйне моделювання типологи сiльського господарства Люостепу Укра!ни з метою розро-бки екологiчно толерантних агроекосистем» (http: // lib. udau. edu. ua/handle/123456789/6194). Ратше ця проблема дослiджувалась на територи деяких адмшютративних одиниць РФ (Karjagin,2013, Bryzhko, Shkrebko, 2010), Черка-сько! областi (Son'ko, 2015), у 2017 рощ - на територи Харювсько! обласп, наступного року -на територи Юровоградсько! обласп. До 2020 року плануеться дослщити цю проблему у всiх областях люостепово! зони Укра!ни. В щй статтi публiкуються результати виконання першого за-вдання, а саме, дослщження сучасно! спецiалiза-цп (виробничих титв) сшьськогосподарських пiдприемств Харкiвсько! областi з наступним сшьськогосподарським районуванням. Передумови. Перший перюд активностi у розро-бленш проблем типологи i районування сшьського господарства припадае на 50—70-т роки ХХ столггтя i збiгаеться з початком так звано! «зелено! революцп» (Kostrovickij,1970), яка пок-лала початок екстенсивному освоенню агрокт-матичних ресурсiв Свiту. В перюд iз 70-х по 80-тi роки як у Радянському Союзi (А. Ракiтнiков, В. Крючков, Ф. Зальцман), так i в Укра!ш (I. Муко-
мель) виконано систематичне дослщження типологи сшьського господарства для бшьшосп реп-ошв. З посиленням штенсифшацп сшьського господарства проблема вщповщносп наявно! спе-цiалiзацi! певному агроклiматичному потенщалу вiдiйшла на другий план, про небезпеку чого неодноразово вказувалось у працях авторитетних учених (Coughlan, Nelson, Lonneman, Block, 2017; Gudz', Shuvar, Junyk, Ryhlivs'kyj, Mish-henko,2014; Gutorov, 2015; Ljashenko, 2011; Petrychenko, Zaryshnjak, Baljuk, Polupan, Velychko, Solovej, 2013; Tarariko, Glushhenko, 2011).
Проте ринкова економiка лише поглибила «прiрву» мiж спецiалiзацiею сiльського госпо-дарства i наявними можливостями агроландшаф-та (Son'ko, 2015; Orozco-Ramirez Q., Astier M., Barrasa S., 2017). Сучасне вщновлення iнтересу до вказано! проблематики (або початок другого перiоду) зумовлене, передуем, екологiчною не-коректнiстю моделi «зелено! революцп», слщу-вання якiй впродовж останшх 30 рокiв сьогоднi даеться взнаки i мае прояв, головно, у небезпеч-нш динамiцi зниження вмiсту гумусу у грунтах (Sweeney, 2017; Petrychenko, Zaryshnjak, Baljuk, Polupan, Velychko, Solovej, 2013; Son'ko, 2017).
За вказаш 30—40 роюв брак земельних ре-суршв у розвинутих кра!нах для подальшого впровадження iнтенсивних технологш компен-суеться освоенням нових земель (тобто розвиток «ушир») у кра!нах третього свггу, до яких сього-дш вже потрапляе й Укра!на. Саме тому в сучас-них дослiдженнях(Son'ko, 2015, 2017) наголошу-еться на необхщносп перестановки наголосiв у сшьськогосподарському природокористуваннi з традицiйного «збiльшити врожайнють» на «збе-регти бiоресурси для майбутшх поколiнь».
Однiею з головних причин кризового стану називаеться саме невщповщнють наявно! спеща-лiзацi! природно ресурсному потенщалу сшьського господарства (Ibatullin, Shanin, Stepenko,2014). При цьому вказана проблема тя-гне за собою низку шших - глобально! змши кль мату, збiднення бiорiзноманiття, накопичення ш-тратiв та пестицидiв у грунтах, евтрофiкацiя во-дойм та втрата грунтами гумусу (Heckrath, Djurhuus, Quine, Van Oost, Govers, Zhang, 2004).
Вщтак, сучасш дослщження типологи сшьського господарства повинш стати першим кроком на шляху до гармошзацп вщносин при-роди i суспiльства, причому вже на новому мето-дологiчному рiвнi - iз впровадженням еколоп-чно толерантних технологш еколопчно! конверсп (http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/6257). Виклад основного MaTepiany. Головний об'ект дослщження — виробнича спецiалiзацiя госпо-дарств Харювсько! областi, яка цiкава автору ще
й тому, що подiбнi дослщження вш проводив по цш територи 30 рокiв тому (тд час роботи над кандидатською дисертащею, Son'ko, 1990). При цьому доцшьним бачиться розгляд спецiалiзацiï (виробничого типу) не лише як певного набору галузей сшьського господарства, а й рiвня його вщповщносп агроктматичному потенщалу пев-ноï територiï (зональнiсть) (Ljashenko, 2011; Ibatullin, Shanin, Stepenko, 2014).
Умови проведення дослщження вщповь дали агроктматичним умовам Лiсостепу Укра-ïни. При цьому автор свщомо не роздiляе люо-степ на правобережний i лiвобережний для того, щоб перевiрити методичнi пiдходи, розроблеш в процесi дослiдження на рiзних територiях (Gutorov, 2015; Son'ko, 2015).
Сдине, що суттево вiдрiзняе дослщжувану територiю вiд попередньоï - це проходження межi степу i люостепу посередиш областi. При цьому, у зв'язку з глобальним потеплшням, ця межа поступово зсуваеться на швшч, що вщм> чено в попередшх дослiдженнях (Son'ko, 2015).
Методика проведення дослщжень детально викладена у цшому перелiку авторських пу-блшацш починаючи з кiнця 1980-х роюв. Останнi з них датованi 2015—2017 роками (Son'ko, 2015, 2017). Основу методики склали сучасш геошформацшш технологи (зокрема, методика ЕГ1С, розроблена автором — Son'ko, 2000, 2017) та моделi просторово!' штерполяци (пол> гони Тюсена—Вороного). За вiдсутностi деталь-ноï iнформацiï щодо суцiльного масиву госпо-дарств як основне ïï джерело були використанi 1нтернет-ресурси, на яких розмщена маркетоло-гiчна шформащя про кожне господарство (www//http: anyfoodanyfeed.com; www//http:ko-losok.info; https://tripoli.land; https: // ukrmap. org/year2016/5367.html).
Дослiдження тенденцш землекористу-вання як в Украш, так i в iнших крашах за роки розвитку ринкових вщносин свщчать про те, що виробнича спецiалiзацiя сiльського господарства обираеться не вщповщно до природних можли-востей певного агробюценозу, а згiдно з ринко-вими iнтересами (тобто для отримання максима-льних прибуткiв). Аналiзуючи впродовж понад 20 рокiв цю, загальну для усього свiтового сшь-ського господарства проблему, автор зробив таке:
- за напрямом: розроблено теоретичш тд-валини розвитку сшьського господарства у складi просторових сощо природних систем бiльш високого рiвня органiзацiï (Son'ko, 2003).
Розроблено концепщю ноосферних екоси-стем, у перелшу яких сiльське господарство фо-рмуе найскладшшу i найдинамiчнiшу агрореко-систему, яка за типом речовинно-енергетичного
обмшу найбшьше наближасться до бiосферних MexaHÎ3MÎB (Son'ko, 2010).
- за проблемою: визначено головш на-прями коректно1 постановки i подальшого вирь шення екологiчноï проблеми, в тому чи^ в сшь-ському господарсга (Son'ko, 2010).
- за тематикою: дослщжено головнi причини загострення екологiчноï проблеми в галу-зях сшьського господарства (Son'ko, Maksymenko, 2012).
- за об'ектом: встановлено мехашзми шюд-ливого впливу сiльського господарства на приро-днi ландшафти (Son'ko, Maksymenko, 2013).
- за предметом: визначено головш шляхи i засоби подолання еколопчних проблем у сшьсь-кому господарсга (Son'ko, Golubkina, 2014; Son'ko, 2015).
Здшснено популяризацiю i^ï еколопчно-толерантного сiльського господарства (Son'ko, 2016).
Виходячи з аналiзу вказаноï проблеми, альтернативою енерговитратному сiльському го-сподарству можуть стати екологiчно толерантш агроекосистеми, концептуальнi пiдвалини i прак-тичний механiзм упровадження яких автор роз-робляе впродовж останнiх роюв (Son'ko, 2015; Son'ko, 2017; Son'ko S.P., Suhanova, 2015).
Наукове дослщження, презентоване в цш статтi, е другою частиною бiльш масштабного (за охопленням територи) наукового проекту. На наступних етапах передбачено проведення под> бних дослщжень в шших областях лiсостеповоï зони Украши (Кiровоградська, Вшницька, Пол-тавська, Кшвська, Хмельницька, Тернопшьська). Виробнича типологiя сiльськогосподарських пiдприeмств XapKiBCbKoï областi. У Харювсь-кiй област на 2014—2015 рш нараховувалось 1 617 сiльськогосподарських тдприемств. На вщ-мiну вiд популярного в останш роки методу се-редньозваженого рангу, в якому застосовуеться мехашчна градацiя галузей (Lihvan V., Dobrovol'-s'ka N., Kandyba, 2013), в нашому випадку визна-чення спецiалiзацiï торкаеться самих пiдвалин розвитку сшьського господарства залежно вщ природних i економiчних умов. Згiдно з таким т-дходом, головним критерiем визначення спеща-лiзацiï вважаеться рiвень зональностi галузi, який в нашому випадку визначався за 5-бальною шкалою. Зокрема, якщо згiдно агроктматич-ними вимогами умови люостепу найбiльше вщ-
повiдають вирощуванню зернових культур та со-няшнику, рiвень зональностi оцшювався в 5 ба-лiв фсПко, 2017)2.
Визначення зональностi тваринництва -бшьш складна дослiдницька процедура, оскшьки його зональнiсть залежить не лише вщ товарно-стi продукцп. Зокрема, найвищим ступенем зона-льностi володie скотарство, оскiльки саме там ще збереглося безприв'язне утримання худоби з ви-користанням рослинних ресурсiв природних ко-рмових угiдь. Натомiсть, свинарство, птахiвниц-тво, кролiвництво за типом кормово! бази мало пов'язанi з природними кормовими упддями i можуть розвиватись майже повсюдно.
Отже, покладатись для визначення спещ-алiзацil тваринництва лише на данi, яю публшу-ють про сво! господарства фермери, недостат-ньо, оскiльки вони враховують лише товарнiсть продукцп. Врахування ж природно! складово! формування спецiалiзацil тваринництва вимагае передусiм дослiдження структури рацiонiв год> влi i структури стада. В бшьшосп випадкiв в умовах Люостепу в господарствах, що заявили про себе як «молочш», формуеться молочно-м'ясна спецiалiзацiя i далi, в умовах степу - т1, що заявили про спецiалiзацiю як про «молочно-м'ясну», реально мають м'ясо-молочну.
Справа в т1м, що природнi умови для розвитку молочного скотарства у чистому виглядi iснують в Дани, Голланди, пiвнiчних департаментах Франци, в деяких районах Великобритании де наявш значнi площi природних кормових упдь як джерела соковитих кормiв за безприв'яз-ного утримання худоби. Крiм того, в цих крашах набагато краще розвинута племiнна справа i гос-подарi молочних ферм не змушеш тримати ремо-нтний молодняк на вiдгодiвлi у власному господарства
В умовах же вггчизняного скотарства вщ-буваеться постшне вибракування молочного стада, яке замшюеться ремонтним молодняком переважно власного утримання. В бшьшосп ви-падкiв вибракувану худобу забивають для внут-ршньогосподарського споживання i «не показу-ють» у структурi товарно1 продукцп. Вщтак, реальна структура стада у «молочно-м'ясних» гос-подарствах наближаеться до м'ясо-молочно1.
Вказану особливiсть ми врахували. При цьому спецiалiзацiя скотарства була також ско-ригована залежно вiд наявносп у господарствi
2 Агрокл1матичне районування — науково обгрунтований подiл територи за агро^матичними умовами вирощування сшьськогосподарських культур. За допомогою агро^матичного районування видiляють територи iз сприятливими, задовшьними чи несприятли-вими кшматичними умовами для вирощування т^е!' чи шшо!' куль-тури i визначають продуктивнiсть клiмату в показниках вiдносноï
врожайност! Знання агроклiматичних особливостей дае змогу як-найдоцiльнiше розмiщувати сшьськогосподарсью культури i засто-совувати найдосконалiшi мелiоративно-агротехнiчнi заходи (Ljashenko,2011).
природних кормових упдь, що, в свою чергу за-лежить вiд розмщення територи у степовiй чи люостеповш зонi, наявностi заплавних територiй чи розвитку яружно-балочно! системи.
При визначенш виробничого типу нами були здшснеш рутиннi дослiдницькi процедури, необхiднi в таких дослщженнях i описанi в попе-реднiх роботах (8оп'ко, 1990-2015). Зокрема, вс галузi були розбит на два найголовнiшi напря-мки - рослинництво i тваринництво. При цьому «чисто» рослинницьким господарствам при визначенш виробничого типу вщдавався прюритет, оскшьки на продуцентiв в екосистемах припадае понад 98% фшсовано! сонячно! енерги, а, отже, з географiчноl точки зору саме рослинництво в найбшьшому ступенi визначае рiвень зонально-стi («вписання» в природний ландшафт) тдпри-емства. Другий за значенням критерш - рiвень штенсивносп, або ж розмiр сумарних витрат, зокрема, енергетичних субсидш на тдтримку пев-но! галузi. Зокрема, за цим крит^ем господарс-тва, в яких розвивають тваринництво (хоч само-стшно, хоч у сполученнi з рослинництвом) е бшьш енерговитратнi порiвняно з «чисто» рос-линницькими. Так само в рослинницьких госпо-дарствах за наявносп просапних технiчних культур також зростае рiвень iнтенсивностi.
Наведет методичнi прийоми були засто-соваш на територи Харювсько! областi, яка щ-кава автору ще через ту обставину, що подiбнi дослщження (в руслi написання кандидатсько! дисертацп) вiн провiв у перiод з 1980 по 1990 рш, (8оп'ко,1990). Загальна тенденцiя до збiльшення кшькосп землекористувачiв - 1 617 сьогодш, по-рiвняно з 429 у 1985 рощ наче б то дае слабку на-дда, що в сучасному сiльському господарствi на-явне прагнення до «вписання» спещалiзащl у природнi ландшафти. Проте закони ринку геть руйнують такi сподiвання i замiсть 25 виробни-чих титв, видiлених автором на територи обла-стi у 1985 рощ (серед яких понад половина мали високий стутнь зональносп), сьогоднi видшя-еться щонайбiльше 10 типiв, «зональтсть» яких пiдлягае великим сумнiвам.
3 Серед цих шдприемств близько 20 % припадае на та, що заявили
про свою спещал1защю як «Зернов1 та техшчш культури». Врахо-вуючи, що головною техшчною культурою в Лкостепу Укра1ни е соняшник, а також на шдстав1 консультацш з окремими фермерами [ спещалктами сшьського господарства райошв Харювсько! обла-сп назва типу була узагальнена саме таким чином. Виняток склада-ють шдприемства що вирощують ршак (або замкть, або разом ¡з соняшником). Господарства, що заявили про себе як т^ що вирощують цукровий буряк (знову ж таки, переважно разом ¡з соняшником чи ршаком), виявились нечисленними (67) [ «розпорошеними» по територи области, а, отже, можуть лише незначним чином впливати на р1вень зональносп типу.
В однш з раншх авторських праць (8оп'ко, 2015) були дослщжеш типи використання земель, типи оргашзацп сшьськогосподарсько! територи, виробничi типи господарств та сшьсько-господарськi райони (усе в розрiзi господарств), якi формуються на територи Харювсько! областi. Головним дослiдницьким шструментом стала ЕГ1С, методика яко! розроблена в попередшх до-слiдженнях (8оп'ко, 2000). Застосування пропо-новано! методики дае змогу в процес визначення певного виробничого типу використовувати п-перпосилання (рис. 1).
Основу рослинницьких виробничих титв склали господарства, яю спецiалiзуються на ви-рощуваннi зернових колосових культур i соняш-нику i яких налiчуеться в областi 8483. Бурякiв-ництво, попри розвиток у 67 господарствах, в ок-ремий тип не видшялось, оскiльки у вшх госпо-дарствах, де воно розвинене, воно перебувае на другорядних мiсцях тсля зернових, соняшнику або ж рiзних галузей тваринництва.
Серед рослинницьких на другому мющ тi, що спецiалiзуються на виробництвi зернових культур (417), або зернових iз кукурудзою (57). Ви-дiлення в окремий тип зернових iз кукурудзою зумовлене тим, що кукурудза - просапна культура i вимагае додаткових енергетичних субсидш, зокрема, для мiжрядного обробгтку.
У перелiку виробничого типу iз зерновими культурами найчастiше зустрiчаються тдтипи в поеднаннi з садiвництвом / виноградарством i овочiвництвом / картоплярством, або з вирощу-ванням кормових культур, або виробництвом мь целда гливи, або з вирощуванням баштанних культур (33 господарства). В перелiчених типах рь вень зональносп ми оцiнили в 4—5 балiв. Далi у напрямку зниження рiвня зональностi, а, отже, збшьшення рiвня iнтенсивностi у нашш типоло-гп розмiщенi пiдприемства, що спецiалiзуються на овочiвництвi (13), садiвництвi (6) та рисос> яннi (5)4. В окремий тип, який займае середне по-ложення за рiвнем зональностi та iнтенсивностi, були об'еднаш господарства, що спецiалiзу-ються на насшнищш, яке вимагае додержання
4 Вирощування рису - напевне, найбшьш «екзотичний» тип для умов Харювсько! области (хоч би тому, що св1тов1 ареали рисоа-яння припадають на зони з трошчним кл1матом). Зокрема, це господарства: «Бер1зка» (Руська Лозова, Дергач1вський район,), к-т «Тепличний» (Есхар, Чугу!вський район), а/ф «Укра!нське насшня» (Красне, Кегич1вський р-н), ПАТ «1зюмське» (Федор1вка 1зюмсь-кого району), ТОВ Красноградська овочева фабрика (Наталше, Красноградський район). Проте консультацп з експертами шдтвер-дили можливкть рисоаяння [ в умовах пом1рного ктмату, але за-мють чеюв у нашому випадку використовувались заплави малих чок [ заливш луки. М1ж тим, на думку експертав, економ1чна ефек-тившсть ще! галуз1 в умовах степу та лкостепу шдлягае великим сумшвам.
певно1 технологи, пов язано1 з iзоляцiею посшш (всього 17 господарств). Господарств, що спещ-алiзуються лише на твариннищи у «чистому» виглядi, дуже мало (6). Це ri, де розвиваеться свинарство (1), птахiвництво (1), бджшьництво
(1), конярство (1), або ж племшш господарства
(2).
Найбшьш рiзноманiтними за кiлькiстю спо-лучень галузей виявились рослинницько-тварин-ницькi виробничi типи iз середнiм рiвнем зона-льностi 4 бали. Це:
- зернов^ соняшник, скотарство м'ясо-моло-чного напрямку (62), з рiвнем зональносп 4—5 балiв;
- Зернов^ соняшник, скотарство молочно-м'ясного напрямку (84), з pi вне м зональносп 3-4
бали (залежно вiд розмщення по вiдношенню до крупних цен^в споживання незбирано1 молоч-но1 продукцп - Харюв, Куп'янськ, Красноград та ш., або ж за наявносп природних кормових упдь);
- Зернов^ соняшник, свинарство (43), з рiв-нем зональносп 3 бали.
Як допомiжнi галузi тваринництва з низь-ким рiвнем зональностi доволi часто зус^ча-ються птахiвництво (18), рибництво (17), бджшьництво (8), вiвчарство (6). При цьому на перших мюцях можуть бути рiзноманiтнi галузi рослин-ництва i тваринництва: вирощування зернових, соняшнику, овочiвництво, садiвництво, скотарство, свинарство, та ш.
Рис.1. В1зуатзащя гiпертексту в ЕГ1С «Виробн^ типи сшьськогосподарських тдприемств Харкiвсько! обласл, станом на 2015 р.р.» (фрагмент)
Скорше як виняток зустрiчаються господарства з дуже рiзноманiтною спецiалiзацiею, наприклад, ТОВ «Близнюкiвський комбшормо-вий завод» - «Зернов^ соняшник, свинарство племшне (Полтавська бiла), бурякiвництво, скотарство м'ясо-молочного напряму», чи в тому ж Близнюювському районi ТОВ «Лан» - «Зерновi, соняшник, скотарство м'ясо-молочного напряму, свинарство, вiвчарство, буряювництво», або в Богодухiвському район СТОВ «Батьюв-щина» - «Зернов^ кукурудза, насiнництво зернових, племшне скотарство молочного напрямку
(Украшська червоно-ряба, симентал) свинарство, бджшьництво, птахiвництво (гуси), або в Са-хновщинському районi ПАТ «Племiнний завод iм. 20-рiччя Жовтня» - «Цитрусовi, зернов^ соняшник, м'ясо-молочне скотарство, свинарство, буряювництво».
Проте такi господарства нечисленш (бли-зько 15) i суттево не впливають на рiвень зональ-ностi основного масиву господарств обласп, оскiльки економiчна ефективнiсть одночасного розвитку таких рiзноманiтних за технолопею галузей за оцiнками експер^в пiдлягае великим сумнiвам.
За результатами збирання й обробки даних та згщно з розробленою рашше методикою (Son'ko, 2015) ми створили елементарну Г1С (ЕГ1С) виробничих титв сшьськогосподарських пiдприемств Харкiвськоï обласп, яка стала ш-струментом для подальшого аналiзу (рис. 2). Сшьськогосподарське районування територн XapKiBCbKoï областi.
Крiм виробничих типiв сiльськогосподарських пiдприемств, для подальшого видшення сшьсь-когосподарських райошв ми також урахували природнi особливосп Харкiвськоï областi, зокрема, агроктматичне районування (Ljashenko,2011).
Крiм традицiйних зональних факторiв, що формують тип «зерновi з соняшником», на територи Харкiвськоï областi на формування сшьськогосподарських райотв суттево впливають азональш фактори, такi як наявнiсть потужного споживача (примюький тип сiльського господарства), жорстю умови ринковоï економши (ба-жання виробникiв отримати високий прибуток вщ продажу зернових, олшних культур, а також «екзотичних» видiв продукци).
Станом на 2015 рш на територи Харювсь-коï обласп ми видiлили такi сшьськогосподар-сью райони (рис. 2): Зональнi (3-4 бали):
I. nieHi4HO-3axidHuü Л^остеповий. У складi Богодухiвського, Краснокутського, Золочiвсь-кого, Коломацького i частини Дергачiвського ад-мiнiстративних районiв. З переважною спещал> зацiею на виробництвi зернових, олшних техшч-них (переважно соняшнику), цукрового буряку й окремих галузях тваринництва (молочно-м'яс-ного скотарства i свинарства). Важливо вщм> тити, що порiвняно з 1985 роком (Son'ko, 2015) конф^уращя цього району дещо змшилась, роз-тягнувшись у меридiональному напрямку, що пов'язано як iз згортанням капiталомiсткоï цук-ровоï промисловостi, так i з вщмовою бiльшостi господарств вщ розвитку тваринництва. Певною мiрою, у цьому районi бурякiвництво, скотарс-тво i свинарство можна вважати «релштовими» галузями зональноï спецiалiзацiï.
II. Швшчно-CxidHuü Л^остеповий. У складi Вовчанського i пiвнiчноï частини Великобурлу-цького районiв. З переважною спецiалiзацiею на виробництвi зернових, соняшнику й окремих галузях тваринництва (молочно-м'ясного скотарства i свинарства). Зональтсть спецiалiзацiï забез-печують сприятливi агроктматичш умови пла-корних мiсцевостей межирiччя рiчок Вовча та
Бурлук, а також кормовi ресурси долини рiчки Сiверський Донець. Головна просторова особли-вiсть формування тваринницькоï спецiалiзацiï — це те, що господарства, в яких вона розвиваеться, витягнулись у суцшьну смугу в широтному на-прямi. Найскорiше це пов'язано з орiентацiею на мережу шляхiв сполучення, якi з'еднують щ господарства з потужним споживачем продукци (Харкiв, Куп'янськ, Вел. Бурлук, Вовчанськ).
III. Центральний Степовий. Найбшьший за площею, у складi Змивського, Первомайського, Сахновщинського, Зачепилiвського, Лозiвсь-кого, Близнюкiвського, захiдноï частини Балак-лiйського, бiльшоï частини Нововодолазького, пiвнiчноï частини Кегичiвського i пiвденноï частини Чу^^ського району5. З переважною спещ-алiзацiею на виробництвi зернових, соняшнику (з розвинутим насшництвом), цукрового буряку i рiзноманiтних галузях тваринництва (м'ясо-мо-лочного скотарства, свинарства, птахiвництва, племiнноï справи).
Названi галузi зональноï спецiалiзацiï до-повнюють поодинокi господарства з нехарактерною для ^eï природноï зони: вирощування соï, овочiв i фруктiв, баштанних, кормових культур, цитрусових, рибництво, вiвчарство, конярство. ïх розвиток пов'язаний, найскорiше, з бажанням виробниюв отримати швидкий прибуток вщ реа-лiзацiï продукци «екзотичних» галузей, яка кори-стуеться великим попитом на ринку (переважно м. Харюв).
IV. Оскольсько-аверськодонецький Степовий. У складi Борiвського, 1зюмського, Барвшювсь-кого, схiдноï частини Балаклшського, пiвденноï частини Куп'янського райошв. Спецiалiзуeться на зональних галузях — вирощуванш зернових та соняшнику в рослинництво свинарствi та м'ясо-молочному скотарсга у тваринництвi. Але, на вщмшу вiд III району, в рослиннищв (як пiдтипи) додаються садiвництво, виноградарство, овочiвництво, ягiдництво, баштанництво, вирощування рису; у твариннищв - бджшьниц-тво, птахiвництво, кролiвництво, рибництво, племшне тваринництво. Розвиток саме цих (пев-ною мiрою азональних) галузей пояснюеться, з одного боку ушкальними агроктматичними умовами межирiччя Сiверського Донця i Осколу, з шшого — орieнтацieю на густонаселенi регiони Донецькоï обласп (Краматорськ, Слов'янськ, Дружювка).
Азональнi (1—3 бали):
V. Хартвський Примюький. У складi Харювсь-кого, бiльшоï частини Дергачiвського, бiльшоï
5 Цей район мае просторове продовження на територи Полтавсько1 обласп.
частини Чугу1вського, захiдноï частини Печеш-зького i пiвнiчно-схiдноï частини Нововодолазь-кого районiв. Спецiалiзуеться на молочно-м'яс-ному i молочному скотарства овочiвництвi за-критого i вщкритого грунту, птахiвництвi, риб-ництвi, садiвництвi. Названi галузi спецiалiзацiï доповнюються доволi екзотичними для лiсо-степу галузями, такими як: виноградарство, ви-рощування цитрусових, мiцелiю гливи i пече-рищ, кролiвництво, вiвчарство. Провiдний фактор розвитку позначених галузей — це чггка ор> ентацiя на потужний ринок збуту, яким е мюто Харюв. Вiдстань до споживача — визначальна (азональна) умова розвитку перелiчених галузей.
VI. Куп'янський Приоскольський. У складi Дво-рiчанського, центральноï i пiвнiчноï частини Куп'янського, пiвнiчноï частини Шевченювсь-кого, схiдноï частини Печешзького, бiльшоï частини Великобурлуцького райошв. Спецiалiзу-еться як на зональних галузях рослинництва (зе-рновi, кукурудза, соняшник), тваринництва (мо-лочно-м'ясне скотарство та свинарство), так i на деяких азональних (овочiвництво, садiвництво, баштанництво - у рослинництвц птахiвництво, бджiльництво, вiвчарство - у твариннищи). Ро-звиток саме такоï спецiалiзацiï зумовлений не лише агроктматичними умовами пiвнiчного степу, де розташований район, а й високим спо-живацьким потенщалом м. Куп'янськ, навколо якого традицшно впродовж останнiх 50 рокiв фо-рмуеться примiська спецiалiзацiя.
VII. Красноградський Степовий. У складi Крас-ноградського, бiльшоï частини Кегичiвського i двох господарств Зачепилiвського району. Спе-цiалiзуеться як на зональних галузях тваринниц-тва (м'ясо-молочне скотарство та свинарство), так i рослинництва (зернов^ кукурудза, соняшник). Розвинуте також насшництво зернових культур та соняшнику. Зважаючи на значний спо-живацький потенцiал м. Красноград, розвинуп також такi галузi примiськоï (азонально]) спеща-лiзацiï як овочiвництво, садiвництво, молочно-м'ясне скотарство, птахiвництво. Серед «екзоти-чних» галузей представлене вирощування рису. На вщмшу вщ попереднього району, в структурi товарноï продукцiï переважае продукцiя тварин-ництва.
Висновки. Аналiз розподiлу сшьськогосподар-ських тдприемств по територи Харкiвськоï об-ластi пiдтверджуе вiдповiднiсть (або невщповщ-нiсть) головним природним та господарським за-кономiрностям. Так, бiльша частина господарств iз зерновою спецiалiзацiею «прив'язана» до пла-корних пласких мюцевостей центральноï частини областi. В районах, де розвинуп рiчковi до-лини iз значними кормовими ресурсами, розви-ваеться спецiалiзацiя з орiентацiею на споживача
i на значш ресурси зрошення - овочi вщкритого грунту, молочно-м'ясне скотарство, птахiвниц-тво.
У ходi дослiдження проведене сшьського-сподарське районування Хар^сь^ областi (рис. 2), в результат якого видiлено шм районiв, з яких чотири зональш та три азональнi. Порiв-нюючи сучасну типологiю сiльського господарства Харкiвськоï областi з виробничими типами, що були нами видшеш у 1985 рощ (Son'ko, 2015), вiдмiчаемо таю особливосп:
1. За 30 роюв розвитку сшьського господарства Харювщини його спецiалiзацiя суттево зм> нилась iз переважно тваринницько-рослинниць-коï (у 1985 р.) до рослиннищ^ у 2015 роцi. Якщо у 1985 рощ переважали виробничi типи: скотарсько-буряювнич^ скотарсько-зерновi, скотарсько-олiйницькi, скотарськi та свинарсью (до 85 % усього масиву господарств), то у 2015 рощ всього на два типи — зерно-олшш та зер-новi — припадають тi ж 80—85% господарств. Така тенденщя пояснюеться двома головними причинами. По-перше, демографiчною кризою украшського села, наслщком якоï стала майже повна деградащя трудомiсткого тваринництва. I, по-друге, бшьш жорсткими законами ринковоï економiки та глобалiзацiйними впливами, якi об'ективно «вимили» галузi з низьким диферен-цшним доходом, залишивши експортно спромо-жш (Son'ko, 2015, 2017).
2. Порiвняно з 1985 роком, коли рiзноманi-тнi сполучення галузей тваринництва i рослинництва великою мирою визначали рiвень зональносп, у 2015 зональнють визначають згаданi вище двi галузi рослинництва - вирощування зернових та техшчних олiйних культур. Подiбна тенденцiя вже давно притаманна крашам iз висо-ким ступенем розвитку кашталютичних вiдно-син (Rivieccio, Sallustio, Vizzarri, Marchetti, 2017), де найбшьш доцшьш за агроклiматичними характеристиками галузi витiсняються бiльш вигщ-ними в умовах ринку.
3. З географiчноï точки зору вiдмiчаеться низька континуальнiсть у розповсюдженш iн-ших типiв сiльського господарства, ^м назва-них вище, що означае формування суцшьного «поля» iз зерно-олiйною спецiалiзацiею вiд Бли-знюювського до Дергачiвського району по вектору Ивдень—Пiвнiч i вщ Боровського до Кра-сноградського району по вектору Схщ—Захщ. Певний виняток складае примюька зона м. Хар-кiв, де ще можна знайти деяю просторовi законо-мiрностi у формуваннi азональних титв, зорiен-тованих на споживача.
4. Високий споживацький потенщал мiст Харкiв, Куп'янськ, Красноград зумовлюе попит на розвиток бшьш широкого спектра азональних
галузей рослинництва i тваринництва, таких як вирощування цитрусових та тротчних культур, рису, мщелда гливи та печерищ, овочевих та ба-штанних культур, садiвництво та виноградарство, , бджшьництво, кролiвництво, рибництво. Проте розвиток цих галузей перебувае в зош ви-сокого економiчного ризику, оскшьки вимагае високих витрат на тдтримання спецiалiзацiï, не притаманноï для цieï природноï зони.
5. Серед сучасних тенденцiй формування сiльськогосподарських районiв Харкiвськоï об-ластi звертае на себе увагу поступова трансфор-мацiя спецiалiзацiï Куп'янського Приоскольсь-кого iз зональноï (зерновi, соняшник) до примь ськоï (молочно-м'ясне скотарство, овочiвництво, птахiвництво, рибництво). Значною мiрою це пов'язане з близьюстю потужних центрiв спожи-вання сiльськогосподарськоï продукци у сусщ-нш Донецькiй областi (Краматорськ, Слов'янськ, Дружювка та iн.), якi в результат военних дiй втратили своïх традицшних постачальникiв.
6. З точки зору екосистемноï динамiки за-вдяки розвитку ринковоï економiки у вггчизня-них агроекосистемах вщбувся поступовий пере-розподш речовинно-енергетичних потоков Î3 ви-
щих трофiчних рiвнiв (що вiдповiдають консуме-нтам I порядку) на нижч^ що вiдповiдають продуцентам. Таке збщнення видового рiзноманiття агроекосистем найскорше спричинить у найбли-жчому майбутньому ще бшьшу втрату грунтами природноï родючостi.
Виконанi типологiя сшьськогосподарських тдприемств i районування сiльського господарства Харкiвськоï областi може скласти наукову основу для подальшого аналiзу вщповщносп спецiалiзацiï агроклiматичним умовам iз прямим виходом на кадастровi оцшки земель, а, отже, ро-зробку законодавчого та економiчного механi-зму землекористування в сшьськш мiсцевостi Украши. Такi дослiдження стають усе бшьш ак-туальними напередоднi адмiнiстративно-терито-рiальноï реформи i передачi сiльськогосподарсь-ких земель у володшня сiльських громад.
Подальшi перспективи своïх дослiджень автор пов'язуе iз сiльськогосподарським району-ванням територiй iнших областей лiсостеповоï зони Украïни i встановленням вщповщносп ная-вноï спецiалiзацiï ландшафтним особливостям територи, а також еколопчним оцшкам такоï спецiалiзацiï.
Рис.2. Виробнич1 типи сшьськогосподарських тдприемств та сшьськогосподарсью райони Харкiвськоï област1 станом на 2015 р.
Biô^iorpa^ÏHHi nocn.iaHHH
Almeida, C., Mouräo, M., Dessay, N., Lacques, A.-E., Monteiro, A., Durieux, L., Venturieri, A., Seyler, F. 2016. Typologies and Spatialization of Agricultural Production Systems in Rondônia, Brazil: Linking Land Use, Socioeconomics and Territorial Configuration. Land 2016, 5(2), 18; doi:10.33 90/land5020018.
Bryzhko, V.G., Shkrebko, V.P. 2010. Koncepcija sovershenstvovanija territorial'noj organizacii prigo-rodnogo sel'skohozjajstvennogo proizvodstva v indus-trial'no razvitom regione [The concept of improving the territorial organization of suburban agricultural production in the industrialized region]. Agrarnyj vestnik Urala, 8(74), 28 - 30 (in Russian).
Coughlan Michael, R., Nelson Donald, R., Lonneman, Michael, Block Ashley, E. (2017). Historical Land Use Dynamics in the Highly Degraded Landscape of the Calhoun Critical Zone Observatory. Land. 6, 32; doi:10.3390/land6020032
Gudz' V.P., Shuvar I.A., Junyk A.V., Ryhlivs'kyj I.P., Mish-henko Ju.G., 2014. Adaptyvni systemy zemlerobstva [Adaptive farming systems]. Kyiv: Centr uchbovoi' lit-eratury (in Ukrainian).
Gutorov, O.A., 2015 Vyrobnycha typizacija sil's'kogospo-dars'kyh pidpryjemstv u systemi integracijnyh vidnosyn [Industrial typification of agricultural enterprises in the system of integration relations]. Visnyk Harkivs'kogo nacional'nogo tehnichnogo universytetu sil's'kogo gos-podarstva imeni Petra Vasylenka, 162, 130 - 138 (in Ukrainian).
Denysyk, G.I., 2001. Lisopole Ukrai'ny. [Forestfield of Ukraine ]. Vinnycja.: PP Vydavnyctvo «Tezys» (in Ukrainian).
Fermerskye hazjajstva v Umanskom rajone. 2017. [Farmers in Uman district]. Retrieved from:
https://tripoli.land/farmers/cherkasskaya/umanskiy?utf8 =%E2%9C%93&q%5Bcategories id eq%5D=&q%5B catalog landing fields culture%5D=%D0%BF%D1% 88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0& q%5Blanding area sum between%5D=500%2C1000 &q%5Berdpou eq%5D
Heckrath, G. , Djurhuus, J., Quine, T. A. , Van Oost K. , Govers G., Zhang Y. 2004. Tillage Erosion and Its Effect on Soil Properties and Crop Yield in Denmark. Journal of Environmental Quality. - 34(1), 312-324. doi:10.2134/jeq2005.0312.
Ibatullin, Sh.I., Shanin, O.V., Stepenko, 0.V.,2014. Ocinka os-novnyh tendencij zonal'noi' specializacii' sil's'kogospo-dars'kogo zemlekorystuvannja v Ukrai'ni [Estimation of the main tendencies of zonal specialization of
TBapMHHMLit>Ki
agricultural land use in Ukraine], Ekonomika APK, 12, 12 - 21(in Ukrainian).
Karjagin, L.A., 2013. Ot praktiki territorial'noj organizacii sel'-skogo hozjajstva k ustojchivomu razvitiju sel'skoj mestnosti [From the practice of the territorial organization of agriculture to the sustainable development of the countryside], Vestnik Chuvashskogo universiteta, 4, 333 - 338 (in Russian).
Kostrovickij, E., 1970. Osnovnye principy i metody tipologii sel'skogo hazjajstva mira [Basic principles and methods of typology of world agriculture]. Izvestija AN SSSR. Serija geograficheskaja, 6, 162 - 168 (in Russian).
Lihvan, V., Dobrovol's'ka N., Kandyba Ju., 2013. Vyznachennj a specializacii' sil's'kogo gospodarstva Harkivs'koi' oblasti [Determination of the specialization of agriculture in the Kharkiv region]. Chasopys social'no-ekonomichnoi' geografii', 14(1), 97 - 102 (in Ukrainian).
Ljashenko, G.V., 2011.Agroklimaticheskaja ocenka produktivnosti sel'skohozjajstvennyh kul'tur v Ukraine [Agroclimatic assessment of the productivity of agricultural crops in Ukraine]. Odessa: NNC IViV im. V.E. Tairova, (in Russian).
Naukovo-tehnichna rozrobka «Geoinformacijne modeljuvannja typologii' sil's'kogo gospodarstva Lisostepu Ukrai'ny z metoju rozrobky ekologichno tolerantnyh agroekosystem». 2016. [Scientific and technical development «Geoinformation modeling of the typology of agriculture of the forest-steppe of Ukraine in order to develop ecologically tolerant agro ecosystems»]. Retrieved from:
http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/6194
Orozco-Ramirez, Q., Astier M., Barrasa, S. 2017. Agricultural Land Use Change after NAFTA in Central West Mexico. Land. 6, 66; doi:10.3390/land6040066.
Petrychenko, V.F., Zaryshnjak, A.S., Baljuk, S.A., Polupan M.I., Velychko V.A., Solovej V.B., 2013. Velykomasshtabne doslidzhennja g'runtovogo pokryvu Ukrai'ny - strategichnyj zahid efektyvnogo zbalansovanogo jogo vykorystannja [Large-scale study of Ukrwin's soil cover - a strategic measure of effective balanced use of it]. Visnyk agrarnoi' nauky, 5, 5 - 13 (in Ukrainian).
Problema utylizacii' opalogo lystja mist i vidhodiv tvarynnyc'-kyh ferm i shljahy i'i' vyrishennja. 2017. [Problem of utilization of fallen leaves of cities and wastes of livestock farms and ways of its solution]. Retrieved from: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/6257
Rivieccio, R., Sallustio, L., Massimo, P., Vizzarri, M., Mar-chetti, M. (2017). Where Land Use Changes Occur: Using Soil Features to Understand the Economic Trends in
YMOBHi no3HaHeHHfl Bnpo6HMMi TMnn ciiibCbKorocnoflapcbKHX niflnpneMCTB
PocnuHHMMbKi__Poc/iMHHMUbKO-TBapMHHUUbKi
1 1 _ • --—
-—11 11 IM 11 — --ZiVZZ^.— n
■ III HII —r-r
ll S85~=== 1 1 -
Agricultural Lands. Sustainability, 9(1). doi:10.3390/su9010078.
Sel'hozpredpryjatyja. [Agricultural enterprises]. 2017. Retrieved from:
https://ukrmap.org/year2016?query=&obl id=23&rgn id=499&adres=&vid id=0&needarea=on
Son'ko, S.P., 2015. Vyrobnycha typologija sil's'kogo gospodarstva Harkivs'koi' oblasti: trydcjat' rokiv potomu [The industrial typology of agriculture in the Kharkiv region: thirty years later]. Chasopys social'no-ekonomichnoi' geografii', 18 (1), 63 - 70 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2017. Vplyv vyrobnychogo typu sil's'kogo gospodarstva na rodjuchist' g'runtiv [Impact of production type of agriculture on soil fertility]. Proceedings of the International scientific conference, October, 23-24, Harkiv, Ukraine, 306 - 309 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2017. Geoinformacijne zabezpechennja ekologichnoi' ocinky specializacii' sil's'kogo gospodarstva lisostepovoi' zony Ukrai'ny [Geoinformation provision of ecological assessment of the specialization of agriculture in the forest-steppe zone of Ukraine]. Proceedings of the 7th Ukrainian scientific internet-conference, November, 13-20, Irpin' Ukraine, 67 - 80 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., Golubkina, O.M., 2014. Ekologo-ekonomichni osnovy reformuvannja agrarnogo sektora Ukrai'ny v umovah globalizacii'[Ecological and economic bases of reformation of agrarian sector of Ukraine in the conditions of globalization]. Innovacijno-tehnologichni aspekty formuvannja suchasnogo
konkurentospromozhnogo APK Ukrai'ny. Uman': «Vizavi», 10 - 14 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2015. Dosvid stvorennja elementarnoi' GIS «Ocinka ekologichnogo vplyvu sil's'kogo gospodarstva na landshafty Cherkas'koi' oblasti» [The experience of the creation of elementary GIS "Assessment of the environmental impact of agriculture on the landscapes of Cherkasy region"]. Proceedings of the scientific conference «Perspektyvy rozvytku lisovogo i sadovo-parkovogo gospodarstva», May, 20-21, Uman', Ukraine, 18 - 23 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2000. Dosvid stvorennja elementarnoi' geoinformacijnoi' systemy v tekstovomu redaktori «Word» [The experience of creating an elementary geoinformation system in a word processor Word]. Proceedings of the scientific conference Ukrai'na ta global'ni procesy: geografichnyj vymir. April, 19-21, Kyi'v-Luc'k, Ukraine, 256 - 261 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2010. Znachennja naukovoi' spadshhyny S.A.Podolyns'kogo u formuvanni ujavlen' pro zbalansovane pryrodokorystuvannja[The value of S.A.Podolinsky's scientific heritage in the formation of ideas about balanced use of nature]. Visnyk Kryvoriz'-kogo ekonomichnogo instytutu KNEU.- 4(24), 111 -117 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2015. Ekologichni osnovy stvorennja al'-ternatyvnyh agroekosystem [Ecological bases of creation of alternative agroecosystems]. Proceedings of the II International scientific conference «Vidnovlennja biotychnogo potencialu agroekosystem», October, 9, 2015, Dnipropetrovs'k, Ukraine, 169 - 172 (in Ukrainian).
Son'ko S.P., 2016. Ekologichni problemy suchasnogo sil's'kogo gospodarstva ta shljahy i'h vyrishennja [Ecological problems of modern agriculture and ways of their solution]. Agroelita, 1 (36), 52 - 53 (in Ukrainian).
Son'ko S.P., 2010. Koncepcija noosfernyh ekosystem jak prodovzhennja idej V.I.Vernads'kogo [The concept of noosphere ecosystems as a continuation of VI
Vemadsky's ideas]. Noosfera i cyvilizacija, 8-9(11), 230
- 241(in Ukrainian).
Son'ko, S.P., Maksymenko, N.V., 2012. Evoljucija mehanichnogo obrobitku g'runtu, jak golovnyj chynnyk planuvannja agrolandshaftu (ekologichni nadii' i rozcharuvannja) [Evolution of mechanical soil cultivation as the main factor in planning the agro-landscape (ecological hopes and disappointments)]. Visnyk HNU imeni V.N. Karazina, 1004, 7 - 22 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., Maksymenko, N.V., 2013. Prostorovi i chasovi mehanizmy antropogennoi' ekspansii' agrolandshaftu [Spatial and temporal mechanisms of anthropogenic expansion of agrolandscape]. Ljudyna ta dovkillja, 2 (15), 5 - 21(in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2017. Ocinka ekologichnogo vplyvu na agrolandshafty pevnyh spoluchen' galuzej u sil's'-kogospodars'komu pidpryjemstvi [Assessment of ecological impact on agricultural landscapes of certain combinations of branches in an agricultural enterprise]. Proceedings of the Ukrainian scientific conference «Ekologichno bezpechne, vysokoproduktyvne vykorystannja g'runtu ta zastosuvannja dobryv», Marth, 29, 2017, Uman', Ukraine. 81 - 83 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2017. Pro perspektyvy rozvytku agroekologii' u zabezpechenni zbalansovanogo pryrodokorystuvannja [On the prospects of agroecology development in ensuring balanced use of nature]. Proceedings of the I International scientific conference "Zbalansovane pryrodokorystuvannja: tradycii', perspektyvy i inno-vacii'" May, 18-19, 2017, Kyi'v, Ukraine, 139 - 142 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2003.Prostorovyj rozvytok socio-pryrodnyh system: shljah do novoi' paradygmy [Spatial development of socio-natural systems: the path to a new paradigm]. Kyiv: Nika-Centr(in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 2015. Sil's'kogospodars'ke rajonuvannja - pershyj krok do zbalansovanogo pryrodokorystuvannja v ag-rosferi [Agricultural zoning is the first step towards a balanced use of natural resources in the agro-industry]. Visnyk Umans'kogo nacional'nogo universytetu sadivnyctva, 3(1), 106 - 112 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., Suhanova, I.P., 2015. Pragnennja do bi-oriznomanittja - novyj trend rozvytku stijkogo sil's'kogo gospodarstva [The pursuit of biodiversity is a new trend in agricultural development]. Proceedings of the Ukrainian scientific conference "Zberezhennja bi-oriznomanittja v konteksti stalogo rozvytku", October, 8
- 9, 2015, Cherkasy, Ukraine, 151 - 153 (in Ukrainian).
Son'ko, S.P., 1990. Jekonomiko-geograficheskoe issledovanie
agropromyshlennoj integracii v svjazi s resheniem jekologicheskih problem Severo-Vostochnoj Ukrainy (Har'kovskaja oblast') [Economic-geographical study of agro-industrial integration in connection with the solution of environmental problems in Ukraine (Kharkiv region)].- Avtoref.kand.diss. geogr.nauk., 11.00.02 jekonomicheskaja geografija. - M.:MGU im.M.V.Lo-monosova.
Sweeney, D. W. (2017). Does 20 Years of Tillage and N Fertilization Influence Properties of a Claypan Soil in the Eastern Great Plains? Agricultural & Environmental Letters,. 2(1). doi:10.2134/ael2017.08.0025.
Tarariko, Ju.O., Glushhenko, L.D., 2011. Modeljuvannja spe-cializacii' agroekosystem za danymy dovgostrokovyh agrotehnichnyh doslidiv [Modeling of agro-ecosystem specialization according to long-term agrotechnical experiments]. Agroekologichnyj zhurnal, 4, 35 - 41 (in Ukrainian).
