CC BY
16
вiдпочинок в приватному ceKTopi сiл Шацького району, а також на облашто-ваних наметових мютечках нацiонального парку.
Висновки. Нагальною проблемою, яку необхiдно вирiшувати адмшю-траци парку через щорiчне зростання кiлькостi вiдпочивальникiв, зали-шаеться координацiя потокiв туристiв у межах рекреацшних зон нацюналь-ного парку та встановлення контролю за рiвномiрним розподшом рекреантiв по його територй. Однiею з дiевих форм оргашзаци вiдпочинку та розбудови рекреацшно1 шдустри району на цьому етапi е шдтримка сталого розвитку зеленого та сшьського туризму, залучення мiсцевих громад i молодiжних ор-ганiзацiй до виршення природоохоронних та соцiально-економiчних проблем регюну. Локалiзацiя головних туристичних та оздоровчих осередюв лише на двох озерах - Свиязь та Шсочне призводить до пом1тного виснаження природних екосистем, особливо у найбшьш напружений лiтнiй перiод. Тому, якщо в минулому пасивне i часткове використання решти озер не виглядало рацiональним, то сьогоднi юнуе нагальна потреба розширення мережi туристичних осередюв, яю спроможнi виконати завдання еколого-осв1тнього та оз-доровчого характеру. Доцшьно використати екологозорiентованi шформа-цiйнi технологи [4] у сферi рекреацiйного природокористування для подаль-шого проектування рекреацiйних комплексiв в поеднанш iз сощально-еконо-мiчним розвитком району, на засадах сталого розвитку.
Лггература
1. Лялько В.1. Стан i перспективи розвитку аерокосмiчних дослiджень Землi в Украiнi // Косм1чна наука i технология, 2002. - Т. 8, № 2/3. - С. 41-51.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.
3. Горун А. та ш. Проект оргашзаци, охорони, вщтворення та рекреацшного використання природних комплекав та об'екпв Шацького нацюнального природного парку. - К. : Лыбидь, 1999. - 432 с.
4. Мокрий В.1., Пщь Н.А. Геопросторовi iнформацiйнi технологи еколопчного карто-графування ресурсiв Шацького нацiонального природного парку // Науковий вюник Волинсь-кого державного ушверситету iм. Лесi Украшки : матер. 1-о1 М1жнар. наук.-практ. конф. "Шацький нацiональний природний парк: регюнальш аспекти, шляхи та напрямки розвитку" (3-6 жовтня 2007 р., Луцьк). - Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ iм. Лесi Украшки. - 2007. - № 11 (Ч.1). - С. 216-220.
УДК 580 (477.43) Доц. Л. С. Юглiчек, канд. бюл. наук -
Хмельницький нащональний утверситет
ШЛЯХИ ЗАРОСТАННЯ ШТУЧНИХ ОЗЕР, УТВОРЕНИХ ВНАСЛ1ДОК ТОРФОРОЗРОБОК У СХ1ДН1Й ЧАСТИН1
МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено шляхи заростання штучних водойм, утворених внаслщок торфо-розробок у схщнш частинi Малого Полiсся. Виявлено рщкюний для Украши твшч-ний тип заростання - з утворенням мохових onaBiB.
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
Assoc. prof. L.S. Yuglichek - Khmel'nickiy national university
Ways of overgrowing of artificial lakes formed as a result of peatery elaborations in the east part of the Small Polissia
The aim of the research was to investigate the ways of overgrowing of artificial lakes formed as a result of peatery elaborations. There was revealed a northern type of overgrowing, rare for Ukraine, which involves moss quicksands forming.
У свгт концепци сталого розвитку негайного виршення потребуе проблема техногенно1 деградаци земель. Внаслщок зростання антропогенного впливу особливо змшюються болотш екосистеми - невщ'емна складова малополюьких ландшаф^в, важливий пдролопчний та кшматичний регулятор довкшля. Необхщними умовами юнування болота е надмiрне зволожен-ня, специфiчна болотна рослиншсть i особливий тип грунтоутворення, характерною рисою якого е акумулящя органогенно! маси й утворення торфу [1].
Внаслщок торфорозробок значну частину болотних екосистем було знищено. На !х мiсцi утворилися кар'ери. З одного боку - це рани на тш Зем-лi, з шшого - вони надають чудову можливють простежити шляхи самовщ-новлення екосистем. Метою нашо! роботи було дослщження змiн рослинного покриву кар,ерiв, що утворилися внаслiдок торфорозробок у схщнш частинi Малого Полiсся.
Об'ектами дослiдження були кар'ери, утворенi внаслщок добування торфу. Вони знаходяться в схщнш частинi Малого Полiсся, яка охоплюе те-ритори Славутського, Шепе^вського, Полонського та 1зяславського районiв Хмельницько! областi.
Згiдно з геоботанiчним районуванням, ця територiя належить до Схщ-ноевропейсько! провшци, Полюько1 шдпровшци, двох окрупв - Малополюь-кого соснових та дубово-соснових лiсiв (району Смизько-Острозько-Плуж-нянського грабово-дубових, грабових i соснових лiсiв) та Коростенсько-Жи-томирського округу дубових, дубово-соснових, дубово-грабових та соснових лiсiв (району Шепе^всько-Барашвського дубово-соснових лiсiв орлякових та соснових лiсiв чорницево-зеленомохових) [2].
В основу роботи покладено матерiали польових дослщжень, викона-них протягом 1997-2008 рр. Використовували загальноприйнятi геоботанiчнi методи. Геоботанiчнi описи здшснювали за стандартною методикою. Синтак-сони рослинностi подано за домшантною класифiкацiею. Використовували архiвнi матерiали. Зпдно з торфоболотним районуванням, заболоченiсть те-ритори Малого Полiсся становить 5,26 %, заторфованiсть - 4,41 %. За цими показниками воно наближаеться до торфо-болотно1 областi Полiсся. Загальна площа торфових болiт становить 41,6 тис. га [3].
У схщнш частиш Малого Полiсся болотами (в тому чи^ осушеними) зайнято 3 % територй. Вони вiдзначаються значним флористичним та цено-тичним рiзноманiттям. Ценофонд болiт формують 17 формацш. Тут наявнi рiзнi типи болгт: вiд водно-болотних угруповань початкових стадш заболочу-вання до олiготрофних. Рщюсш олiготрофнi болота представленi угрупован-нями трьох формацiй: Pineto-Spagneta olligotrophica, Eriophoreto-Sphagneta olligotrophicae, Ledeto-sphagneta olligotrophicae.
Проте бшьшгсть болiт схiдноï частини Малого Полгсся знищенi або змгнеш внаслiдок будiвництва водосховищ, мелiорацiï та добування торфу. Все це призвело до деформаци ландшафтних структур.
У 1939 р. бгля Шепетiвки почали будувати теплову електростанцгю. Щоб забезпечити ïï паливом, в 1937-1938 рр. на прилеглих територiях здiйснювали геологiчну розвiдку, а потгм - пiдготовчi роботи для добування торфу (вирубували лiс, розчищали масиви, будували дороги). Проте Велика Вгтчизняна вiйна призупинила цi процеси. I лише в 1948 р. тут почали добува-ти торф для промислових потреб. Його копали вручну, клгткували по 10 шт., висушували i вгдвозили в Шепетгвку. Екологгчш проблеми, пов,язанi з ос-военням болiт, виникли i загострилися з початком компанiï осушення перез-воложених земель, започатковано1" в 1954 р. i особливо пгсля 1961 р. (прийнят-тя Державно1" програми мелюраци земель). З 1957 р. тут почали використову-вати торфокопальнг машини. Глибина торфорозробки становила 2,5 м. Зггдно з архiвними матерiалами, промисловi торфорозробки на дослiджуванiй територи тривали до 1962 р. Вручну торф копають подекуди i зараз.
На сьогоднг близько 90 % болгг Малого Полiсся осушено [4]. Деякг болота схщно!" частини Малого Полiсся затопленi внаслщок створення водосховищ (наприклад, Новi Гутиськi в 1зяславському районi). Це досить негативно вплинуло на екологгчну ситуацгю, оскiльки значно змгнило гiдрологiчний режим територiй. Будiвництво водойми-охолоджувача Хмельницько!" атомно1" електростанци призвело до зведення лiсiв, затоплення великого масиву болгг, шдтоплення значних площ лук, що порушило мiкроклiмат територи, призвело до значного пгдсушування низки болгт, пересушення торфгв.
Внаслiдок торфорозробок утворились значнг площг девастованих лан-дшафтiв. Дглянки, на яких добували торф, не рекультивувались, не здгйсню-валась ïx сiльськогосподарська фiтомелiорацiя. Зараз на територи РЛП "Мальованка" трапляються значнi площг лук, як деградували i стали непри-датними для випасання худоби чи викошування. Вони досить сухг, малоро-дючг, характеризуються заляганням розкладеного кислого торфу.
Торф'янг кар'ери перетворилися на штучнг озера. За 4 десятилгття вони пройшли низку сукцесгйних змгн. На перших етапах це були дистрофнг, нег-либокг водойми з досить ргвним дном, вкритим торфовими вгдкладами, часто заболоченг. ïх вода малопрозора, бура, мала кислу реакцгю. I вода, i грунт мгстили мало поживних речовин та кисню, а тому вгдзначалися малою кгль-кгстю планктону, бгдним тваринним свгтом (тут не було риби, земноводних, молюскгв тощо). Одне з озер на територи РЛП "Мальованка" з таких причин мгсцевг жителг назвали Мертвим.
У процесг розвитку дистрофнг водойми заростають рослиннгстю, забо-лочуються i набувають цглком природного вигляду. Цьому сприяють вгддале-нгсть територiï вгд населених пунктгв, ïï заболоченгсть, лгсистгсть. Процес заростання вгдбуваеться ргзними шляхами, що зумовлено ргзномангтними еко-логгчними умовами дглянок, якг оточують озера.
За наявностг бокового чи глибокого вгдтоку води водойма за кглька рокгв перетворюеться на вологу луку. Якгсть трав'яного ярусу при цьому не-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
висока, але з часом оргатчт рештки трав'яних рослин збагачують субстрат, роблять його бшьш структурним, а торф - бшьш розкладеним. Коли ж вщто-ку води немае, заростання водойм здшснюеться за пiвнiчним типом - з утво-ренням на них мохових плавiв. Це рiдкiсний для Укра!ни тип заростання, трапляються на Захщному Полiссi та в Карпатах [5].
Мохи (зазвичай сфагнов^ поступово займають водне дзеркало озера. На сплавини, утвореш мохами, iдуть болотш рослини. Часто основну роль у заростанш озер схщно! частини Малого Полюся вiдiграють Carex lasiocarpa Ehrh., Comarum palustre L. (бiля водного дзеркала) та Juncus effusus L., Carex rostrata Stokes, Eriophorum vaginatum L. - на шарi мохiв бiля берега. Пiзнiше вже на закршленому плаву поселяються iншi види рослин. Плав поступово просуваеться вглиб озера, затягуючи його вщ берепв. 1нколи цей процес вщ-буваеться i вiд берегiв, i вщ центру. На плавах формуються угруповання асо-цiацiй Callaetum (palustris)- sphagnosum, Eriophoretum (polyctachioni) sphag-nosum (cuspidati), E. (vaginati) sphagnosum, E. (vaginati) calloso-sphagnosum, E.(vaginati) oxycoccoso-sphagnosum. Шд плавом нагромаджуються болотш вщклади - озеро мше i перетворюеться на болото.
На територи РЛП "Мальованка" поширенi болотнi угруповання, що сформувалися внаслiдок заростання мезотрофних озер сфагновими плавами зi значною участю Calla palustris L. Це рщюсний для Украши тип заростання. Зокрема, за таким типом заростае озеро Образки в РЛП "Мальованка". З уЫх його боюв розвиваються плави, завширшки вщ 10 до 30 м. Основну роль у заростанш вщшрае Calla palustris. Приозерш зниження займають угруповання груп асощацш Callaeto (palustris)-Sphagnosa. Проективне покриття 1х трав'яно-чагарничкового ярусу становить 60-70 %, домiнуе Calla palustris (40 %), значною е участь Eriophorum vaginatum (5-7 %), поодиноко зростають Glyceria fluitans (L.) R. Br., Carex nigra (L.) Reichard, С. cinerea Poll., С. bux-baumii Wahlenb., Juncus conglomeratus L. Моховий покрив (70-80 %) утворюе переважно Sphagnum cuspidatum. Поруч розвиваеться ушкальне угруповання Callaeto (palustris)-numphaeto (candida)-sphagnosum, у якому в ролi сшвдомь нанта виступае Numphaea candida J.et c. Presl. (20 %) - вид, занесений до Чер-воно! книги Укра!ни. Фiтоценоз формуеться на дiлянках озера з глибиною вщ 1,5 до 2,0 м. Наземш ж форми Numphaea candida е шдикаторами останшх стадiй заростання водойми плавами.
На озерi Цiлюще, озерах Мальованського пдролопчного заказника зазвичай на пiвденному бощ озер формуються угруповання Eriophoretum (vaginati) calloso-sphagnosum. Проективне покриття трав'яно-чагарничкового ярусу становить 75-85 %, домшуе Eriophorum vaginatum (40 %), сшвдомшуе Calla palustris (20 %), значною е участь Eriophorum angustifolium Honck. (10 %), поодиноко зростають Oxycoccus palustris Pers., Andromedapolifolia L., Ledum palustre L. та ш. На плавах в великш кшькост трапляеться комахо!дна рослина Drosera rotundifolia L. Моховий покрив (50 %) утворюе переважно Sphagnum cuspidatum.
Через незначну глибину i наявшсть рясно! рослинностi цi водойми в глухi зими часто пiддаються заморам, тому в торф'яних кар'ерах мешкають
переважно карась i ротан, як легше переносять кисневе голодування. Проте у великих i глибоких торф'яних кар'ерах (наприклад, Савицькому) кргм цих ви-дiв риб, можна побачити плiтку, лина, окуня i щуку.
Таким чином, внаслщок мелюраци болгг, створення водосховищ та торфорозробок ландшафтам схщно1 частини Малого Полгсся завдано значно1 шкоди. Знищено або змгнено значну частину болотних екосистем. Проте природа намагаеться повернути ландшафтам втрачений вигляд. Внаслгдок склад-них i тривалих процесгв саморегулювання та самовгдновлення екосистем торф'янг кар'ери перетворилися на штучш озера, за 4 десятилiття вони пройшли низку сукцесiйних змш i сьогодш мають цшком природний вигляд.
Результати таких дослщжень стануть основою для розроблення та здшснення ф^омелюративних заходiв на девастованих ландшафтах торфо-розробок.
Лггература
1. Григора 1.М., Соломаха В.А. Рослиннють Украши (еколого-ценотичний, флористич-ний та географ1чний нарис). - К. : Фгтосоцюцентр, 2005. - 452 с.
2. Брадк С.М., Андр1енко Т.Л. Полюька тдировшщя // Геоботашчне районування Ук-ра'шсько! РСР. - К. : Наук. думка, 1977. - С. 73-136.
3. Брадк С.М., Кузьмичов А.1., Андр1енко Т.Л., Батячов С.Б. Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. - К. : Наук. думка. - 1973. - 163 с.
4. Балашов Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И. и др. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. - К. : Наук. думка. - 1987. - 216 с.
5. Андриенко Т.Л. Динамика зарастания водоемов Украинского Полесья // Гидробиологический журн. - 1988. - 24, № 2. - С. 7-13._
УДК 130.122:504.03 Доц. В.Т. Андрушко, д-р фтософи -
НЛТУ Украши, м. nbsis; доц. О.В. Oeip^, д-р фтософи -Львiвський нащональний ушверситет ветеринарной медицини та бютехнологш теш С.З. Гжицького
ДУХОВН1СТЬ - ОСНОВА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ
З позици духовного вщродження розглянуто актуальш проблеми еколопчного виховання студентсько! молод^ покликано! бути ноаем духовности, вщповщальною за сво! вчинки, зокрема у довкшл^ перед Богом, собою, суспшьством. Висв^лено бо-гословсью аспекти духовност як релшйно! та морально! культури душь
Ключов1 слова: еколопя, духовшсть, виховання, людина, Бог, богослов'я, душа, дух, тшо, розум, воля.
Assoc. Prof. V.T. Andrushko -NUFWTof Ukraine, L'viv; assoc. prof. O.V. Ohirko - National university of veterinary medicine and biottechnologies of the name of S.Z. Gzhickogo
Spirituality as the ground of ecological formation
In the article from position of spiritual revival the issues of the day of ecological education of student young people are examined, what called to be the transmitter of spirituality, accountable for the acts, in particular in an environment, before God, by itself, by society. The theological aspects of spirituality light up as a religious and moral culture of the soul.
