CC BY
16
Серед кенофигв дослiджуваноï територiï переважають види, стшко поширенi в антропогенних екосистемах (табл.)
Табл. Категори кенофiтiв у флорi породних (¡'¡двал'ш
Агрюф1ти
Епекоф1ти
Ергазюф1ти
Ефемероф1ти
Robinia pseudoacacia L.
Rumex thirsiflorus Fingerh.
Cerasus avium (L.) Moench
Verbascum blattaria L.
Medicago sativa L.
Amaranthus retroflexus L.
Caragana arborescens Lam.
Eryssimum diffusum Ehrh.
Impatiens parviflora L.
Erigeron canadensis L
Lonicera xylosteum L.
Cyclachaena xantifolia (Nutt.) Fresen
Galinsoga parviflora Cav.
Агрюфгг Robinia pseudoacacia та ергазюфи Caragana arborescens ус-шшно натуралiзувалися в лiсових культурах на рекультивованих вiдвалах (вiдвали шахт "Зарiчна", "Степова", "Червоноградська", "5 Великомос-пвська"), показують хороший рiст i розвиток, розмножуються насiннево, вит-римують конкуренщю з iншими видами.
Лiтература
1. Екофлора Украши. Том 1. /Ддух Я.П., Плюта П.Г., Протопопова В.В, Ермоленко В.М., Коротченко 1.А., Каркущев Г.М., Бурда Р.1. /Вщпов. Ред. Я.П. Дщух. - К.: Фггосо-щоцентр, 2000. - 284 с.
2. Кучерявий В.П. Екологш. - Львш: Cbît, 2000. - 500 с.
3. Кучерявый В. А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть II. Фитоме-лиорация. - М.: Информация, 1991. - 288 с.
4. Fijalkowski D. Synantropy roslinne Lubelszczyzny. - Warszawa - Lodz: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1978, - 260s.
5. Kornas J. Geograficzno - historyczna klasyfikacja roslin synantropizacja szaty roslinnei /Mat. Sympozjum w Nowogrodzie. Mat. Zakl. Fitosoc. Stos. - Warszawa, Bialowiera, 1968. № 25. -s. 33-41.
6. Сорока M.I. Флора судинних рослин Укранського Розточчя. - Львiв, 2002. - с.
91-95.
УДК 630 *182.21(477.82) П. Т. Ященко1, О.Я. Надорожняк1, А.А. Горун2,
В.1. Матейчик2
РЕЗЕРВАТОГЕНН1 ЗМ1НИ Ф1ТОСИСТЕМ НА ПРИРОДООХО-РОННИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Охарактеризовано змiни рослинност Шацького нацiонального природного парку шсля запровадження заповiдного режиму. Вiдображено особливост таких трансформацiй у лiсах та на болотах, показано черговють змш рослинних угрупо-вань.
1 1нститут екологп Карпат НАН Украши, м. Львгв
2 Шацький нацюнальний природний парк
P.T. Jashchenko, O.J. Nadorognjak, AA. Gorun, V.I. Matejchyk
The modifications of phytosystems on nature protected territories after
their reserved
The modifications of vegetation of Shack national natural park after establishment of a reserved mode are described. The features of such transformations in woods and on bogs of park are reflected, the sequence of changes of vegetative communities is shown.
На початкових етапах становления мережi природоохоронних терито-рш Украши запровадження заповiдиого режиму охорони в них вважалося достатшм для того, щоб зберегти рiзноманiтнiсть фггобюти чи забезпечити кнування певного виду флори, стабшзувати функщонування рiдкiсних рос-линних угруповань. Проте з часом було виявлено, що такий консервацiйний шдхвд до охорони природних фiтосистем запобкае лише докорiннiй 1х трансформацií, а цшковитого збереження вихiдного стану фггобюти не забез-печуе, оскiльки лише обмежуе антропогенний збурювальний вплив, але не припиняе процесш сукцесiйного розвитку екосистем. В умовах заповдання в рослинному покриш закономiрно вiдбуваються природно-модифковаш (пе-реважно сингенетичнi - за Андркнко Т.Л. [2] та Григорою 1.М. [3] сукцесiйнi змiни. Для збереження ж певно1 фiтосистеми часто стае необидною зворотна д1я у формi активного природного (наприклад, пожежа) чи антропогенного (як от викошування, вирубування чи пiдтримания сталого ршня обводненостi тощо) втручання у перебк природних процесiв, що може зберегти чи ввдно-вити умови кнування, притаманш попереднiм стадиям розвитку фггосистеми.
Наведене вище свiдчить про актуальнкть вивчення резерватогенних змiн фiтобiоти у природних екосистемах i природоохоронно1 1х оцiнки.
Протягом 1995-2001 рокiв нами проведет спостереження за динамь кою фiтосистем на територiях природоохоронних об'екпв Захвдного Полiсся, зокрема за змшами в лiсових, чагарникових та особливо болотних рослинних угрупованнях, а також за збереженктю популяцiй рiдкiсних видiв рослин.
Слiд зазначити, що розгляду природних i антропогенних змiн флори й рослинносп лiсiв та боли Полкся присвячено багато наукових публшацш [1,4,5], проте власне резерватогеннi змши охарактеризованi лише у поодино-ких роботах. Вiдсутня й чiтка спецiалiзована методика оцiнки впливу запо-вщного режиму на динамiку фiтосистем чи на збереженкть окремих видiв. Разом з тим iснуючi пiдходи до ощнки iнших типiв змiн, наприклад постме-лiоративних, чи посттрогенних, можуть бути використанi i для характеристики впливу заповщання або заказного режиму охорони. Зокрема, методично дощльними е таю прийоми, як картування фiтоценотичноí ситуацií та його повтор через певний промiжок часу; закладка постшних пробних площ для аналiзу флористично!' ситуацií та характеру дом^вання; аналiз змiн парце-лярно!' структури пробних площ; встановлення суворого режиму заповщання лише на частинi пробно! плошд для контролю змiн; аналiз ходу росту мо-дельних дерев для характеристики динамки лкових насаджень тощо.
Характер резерватогенних змш фггосистем добре вiдображають данi флористичних i геоботанiчних дослiджень у Шацькому нащональному природному парку. Так, за 18 роюв його iснування в рослинному ro^mi терито-рií ввдбулися значнi змiни. Зокрема, в лках заповiдноí зони на сьогоднi просте-
2. Монiторинг лкових екосистем, охорона i захист лiсу
205
жуетьтся збшьшення участ граба звичайного (Carpinus betulus), а у шдсуше-них соснових лiсах на торфах, особливо в урочишд Князь-Багон- посилення у трав'яно-чагарниковому ярусi насаджень участi кропиви дводомно'' (Urtica dioica) та ожин - сизо!' i несшсько'' (Rubus caesius, R. nessensis). Для тдсуше-них вiльшнякiв характерне збшьшення ролi малини (Rubus idaeus) у приземному ярус цих фiтоценозiв, що зайняла мiсце осок (Carex riparia, C.elongata). Внаслщок осушення лiсових болiт навколо оз. Мошне фактично зникли таю угруповання, як сосняки журавлиново-бобiвниково-сфагновi (Pinetum oxycoc-coso-menyanthoso-sphagnosum), рiдкiсними стали сосняки лохиновi та багновi (Pinetum uliginosum, Р. ledosum), натомiсть зросла роль чорничниюв (Pinetum myrtillosum). Зникли й поширеш колись складт сосново-пухнастоберезовi ль си пухiвковi (Pineto-Betuletum pubescentis eriophorosum (vaginati)). Зазначеш угруповання лiсових боли вщображали поеднання двох типв рослинносп -лiсового й болотного, 'х своерiдне " накладання" у межах одше!' дшянки.
Сучасна фiтоценотична структура лкових угруповань е наслiдком природних постмелiоративних та пострезервацiйних сукцесiйних змш у рос-линному покривi, результатом антропогенного змщення градiентiв просто-рових екологiчних нiш, зокрема 'х мезофиизацп.
Слiд зазначити, що створення Шацького НПП вiдбулося у перiод, коли рослинний покрив цiеí територп вже перебував у фазi посилених сукце-сiйних змiн, зумовлених здшсненнми у 1960-1970 роках осушувальними пд-ромелiорацiями. Останнi особливо iнтенсивно проводили у лкових масивах. Змiшення еколопчного рiзноманiття територп' Шацького Поозер"я на ко-ристь мезофiтних екосистем сталося внаслiдок зменшення рiвня í"í обводне-ностi, тобто рiзкого звуження амплиуди градiентiв просторових екологiчних нiш, що й проявилося у скороченнi площ гiгрофiтних угруповань та 'х трансформацп у мезотрофнi.
Повторш обстеження на постшних пробних площ на болотах бшя озера "Кругле" у Шацькому НПП з метою ощнки резерватогенно!' динамiки фь тосистем показало, що припинення сiнокiсного режиму використання болiт пiсля заповiдання сприяло !'х швидкому закушавiнню та залiсненню. Тут за-фiксовано таку послiдовнiсть сукцесшних змiн:
• iрисово-дрiбноосоковi угруповання;
• дрiбноосоково-щучниковi (як вiдображення продовження дп осушення);
• дрiбноосоково-щучниково-високотравнi (з перевагою смовдi болотно!) угру-повання;
• високотравно-чагарниковi (з верби попелясто! та розмаринолисто!)
• угруповання;
• високотравно-чагарниково-лiсовi (з берези повисло! та сосни звичайно!) уг-руповання;
• чагарниково-лiсовi угруповання.
У результата припинення сiнокосiння вiдбулася змша не лише рослин-но!' формацп, а й типу рослинностi - трав'янисп угруповання були витiсненi чагарниковими, а останнi - деревними. З пробних далянок зникли такi черво-нокнижш представники флори, як Salix lapponum, Dactilorhiza latifolia, ре-гюнально рiдкiснi Thalictrum flavum, значно зменшилася участь Carex appro-pinquata тощо.
Це свдаить про те, що для збереження рiдкiсних видав рослин необхвд-не збереження вихвдного (у даному випадку сiнокiсного) режиму використан-ня болiт, тобто збереження iснуючих параметров екосистем. Або ж слiд усввдо-мити те, що застосування режиму заповщання (як специфiчного засобу понижения штенсивносп антропогенного втручання у функщонування лiсових чи болотних угруповань) зумовить змiну кiлькiсних параметр1в екосистем (болота чи тсу) i вiдповiдно потребу пристосування фiтостроми до нових умов. За-лежно ввд стратегií поведанки та екологiчних потреб вид1в вiдбуватиметься й змiна флористичного складу угруповань та домiнантiв. Як зааб збереження раритетних видав слад розглядати активну охорону íх мкцезростань.
Дослiджения лiсових угруповань показало, що на Захвдному Полiссi влив заповвдання часто поеднуеться з впливом осушення, яке проявляеться через мезофгтизацда i мезотрофiзацiю трав'яного вкриття, причому ближче до канал1в ця тенденщя виражена бшьш яскраво, нiж на мiжканальних дшян-ках. Типовi олiготрофи-гiгрофiти в осушених лiсах, що знаходяться у запо-вiднiй зонi, тепер трапляються лише поодиноко, а то й зовсш зникають. У моховому вкритп замiсть сфагнiв домiнуючими стали зелеш мохи, а на мiсцi журавлиново-сфагнових та багново - сфагнових соснятв сформувалися сосняки чорницевi. Послщовнкть змiни фiтоценозiв вiдображае такий сукце-сiйний ряд:
1. Ве1;и1е1;о (pubescens) -Ргпйиш oxycoccoso-sphagnosum;
2. РтеШш 1edoso-sphagnosuш;
3. Р1пе1иш 1edosuш;
4. Рг^Шш шугШ^иш;
5. Pinetuш ruboso-p1euroziosuш.
Лiтература
1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук.думка, 1983. - 216 с.
2. Андриенко Т.Л. Растительность Украинского Полесья (территориальное распределение, динамика, охрана): Автореф. дисс... доктора биол.наук. - К.: 1984. - 56 с.
3. Григора И.М. Происхождение и динамика лесных болот Украинского Полесья: Автореф. дисс. доктора биол.наук. - К.: 1998. - 44 с.
4. Парфенов В.И., Ким Г.А., Рыковский Г.Ф. Антропогенные изменения флоры и растительности Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1985. - 294 с.
5. Изменеие растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации/ Ба-лашев Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И., Григора И.М. - К.: Наук. думка, 1982. - 292 с.
УДК 630*116 Докторант О.Я. Лазор, канд. с.-г. наук -
УАДУ при Президентовi Украти
ЕКОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА М1СТ У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗ-ВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В
Вказано передумови еколопчно сталого розвитку. У цьому контекст проаналiзо-ваш завдання, функци, компетенци та повноваження мiських рад, 1х виконавчих органов, а також взаемодш з ввдповщними регюнальними державними управлшнями. Обгрунтовано необхiднiсть створення концепцн мюько! еколопчно! полiтики.
2. Мониторинг лкових екосистем, охорона i захист лiсу
207
