CC BY
135. Пахомов С.И., Гуртов В.А., Бережная Ю.Н. Соответствие направлений и программ подготовки в аспирантуре: переходный период // Высшее образование в России. 2021. Т. 30. № 11. С. 9-28.
6. Певная М.В., Шуклина Е. А. Институциональные ловушки нелинейного развития высшего образования в России // Интеграция образования. 2018. Т. 22. № 1. С. 77-90.
7. Приказ Министерства науки и высшего образования Российской Федерации от 24.02.2021 г. № 118 «Об утверждении номенклатуры научных специальностей, по которым присуждаются учёные степени, и внесении изменения в Положение о совете по защите диссертаций на соискание учёной степени кандидата наук, на соискание учёной степени доктора наук, утверждённое приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от 10 ноября 2017 г. № 1093 (зарегистрировано Министерством юстиции РФ № 62998 от 6 апреля 2021 года).
8. Фадеева И.М., Осипова О.Ю., Фадеева Е.С. Компетенции молодых ученых для научно-исследовательской деятельности и академической карьеры // Интеграция образования. 2012. № 1 (66). С. 7-13.
9. Федеральный закон от 30.12.2020 № 517-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «Об образовании в Российской Федерации» и отдельные законодательные акты Российской Федерации». [Электронный ресурс]. URL: http ://publication.pravo.gov. ru/Document/View/00012 02012300052. (дата обращения 01.12.2021).
10. Чуланова О.Л. Социально-психологические аспекты управления: эмоциональная компетентность руководителя в структуре soft skills (значение, подходы, методы диагностики и развития) // Интернет-журнал «Науковедение». 2017. Т.9. № 1. [Электронный ресурс]. URL: http://naukovedenie.ru/PDF/07EVN117.pdf (дата обращения 05.12.2021).
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В КАФЕДРИ В1ЙСЬКОВО1 ЩДГОТОВКИ ВНЗ ДО 1ННОВАЦ1ЙНО1
ПЕДАГОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Климчук 1.О.
м. Кигв, Нацюнальний унгверситет оборони Украши шен1 1вана Черняховського, кафедра вшськовог
пгдготовки, кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри
WAYS TO IMPROVE THE SYSTEM OF TRAINING OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL STAFF OF THE DEPARTMENT OF MILITARY TRAINING OF UNIVERSITIES FOR INNOVATIVE
PEDAGOGICAL ACTIVITIES
Klymchuk I.
Kyiv, Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine, Department of Military Training,
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor
Анотащя
У статп проаналiзовано особливосп, та визначено шляхи удосконалення системи шдготовки науково-педагопчних пращвнишв кафедри вшськово! шдготовки офiцерiв запасу до шновацшно! педагопчно! дiяльностi.
Abstract
The article analyzes the features and identifies ways to improve the system of training of scientific and pedagogical staff of the Department of Military Training of Reserve Officers for innovative pedagogical activities.
Ключов1 слова: вшськова тдготовка, шноващя, шновацшна дiяльнiсть педагога, вшськово-про-фесшна дiяльнiсть, система професшно! шдготовки, професшна готовшсть.
Keywords: military training, innovation, innovative activity of a teacher, military-professional activity, system of professional training, professional readiness.
Вступ. На сучасному еташ розвитку вищо! ци-вшзацп особливу роль вщграе шновацшний по-тенщал суспшьства. Це, в свою чергу, вимагае шдготовки фахiвцiв, здатних системно й конструктивно мислити, швидко знаходити потрiбну шфор-мацш, приймати адекватш ршення, створювати принципово новi вде! в рiзних галузях знання. Таким чином формуеться сощальне замовлення на новi тдходи в системi вищо! освiти, нове педа-гогiчне мислення, нове ставлення викладача до свое! професiйноi дiяльностi, результатом яко! мае бути мае бути виховання "шновацшно! людини".
Постановка проблеми. Новi сощально-еко-номiчнi прiоритети розвитку свггово! спiльноти зумовили суттeвi змши в цiлях, змiстi та результатах функцюнування вищо! вiйськовоi освгги, орieнтуючи ii на пiдготовку ново! генераци фахiвцiв вiйськовоi галузi.
Розвиток шновацшних процесiв у освiтi на сучасному еташ зумовлюеться:
штенсивним розвитком iнформацiйних техно-логiй у вах сферах людського буття;
оновлення змюту фшософп сучасно! освiти, центром яко! став загальнолюдський цiннiсний вимiр професшно! дiяльностi;
гумашстично зорieнтованим характером взаемоди учасник1в навчально-виховного процесу;
необхiднiстю пiдвищення рiвня активносп та вiдповiдальностi педагога за власну професiйну дiяльнiсть [5].
У зв'язку з цим винятково важливого значения набувае iнновацiйна дiяльнiсть педагога, що грун-туеться на основi наукового осмислення практичного педагогiчного досвщу, оргаизацп цшеспрямо-вано! педагопчно! дiяльностi, зорiентоваиоl на змiну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатiв, одержання нового знання, формування як1сно шшо! педагопчно! практики [2].
За таких умов шновацшна професiйна дiяль-нють стае неввд'емним чинником розвитку про-фесiйного становления кожного вiйськового викла-дача.
Позитивним явищем iнтеграцiйних процеав у сучаснiй вищiй вiйськовiй освт е теоретичний i практичний штерес науковцiв до проблеми професшно! компетентностi вiйськового викладача, що зумовлено кардинальними змiнами в концепцп функцiонуваиия вищо1 вшськово! освiти в сучас-ному суспiльствi, яка висувае новi пiдвищенi ви-моги до його особистосп, професшно! культури та особистюних якостей; передбачае особистiсну, професiйну та психолопчну види готовностi до опанування сучасними iнновацiйними техно-логiями та здатшсть творчо !х впроваджувати у пе-дагогiчний процес.
Ведомо, що, як правило, науково-педагопчний контингент вищих вшськових навчальних закладiв формуеться iз випускиишв цих навчальних за-клащв. Саме тому !х традицiйна подготовка орiен-тована лише на зростання загального наукового або професiйного рiвия, а не на формування у них культури та основних методик педагопчно! дiяльностi, основ педагопчно! майстерностi та "озброення" !х творчою методикою самоактуалiзацi! у цiй дiяль-ностi.
Переважна бiльшiсть науково-педагогiчних працiвникiв е, в кращому випадку, лише науковими пращвниками, а не педагогiчними, що призводить до протирiч в !х педагопчнш дiяльностi: для "нау-ковця" на першому мiсцi е здобуття нового фахо-вого знання, розумова праця в бiблiотецi, експери-менти в лаборатори, а для "педагога" - гене-руваиия, систематизацiя й аиалiз науково1 та навчально1 шформаци, цшеспрямована оргаиiзацiя процесу И системного засвоення студентами, тобто чiтко прослвдковуються рiзнi цiлi та неiдентичнiсть професшно! дiяльностi науково-педагогiчного працiвника - "науковця" i науково-педагогiчного працiвника - "педагога".
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Обгрунтуваиню структури, змiсту та результатiв ш-новацшно! дiяльностi присвяченi працi К. Анге-ловськ1, Л.1. Даниленко, Н.1. Клокар, О.Г. Козлово1,
Ю.Г. Максимова. Рiзнi аспекти пiдготовки педа-гопв до iнновацiйноl дiяльностi розглядалися у працях Ю.О. Будас, 1.В. Гавриш, Т.М, Демиденко, Л.О. Пертиченко, Л.С, Подимово1, В.А. Сластьо-нiна. Проведений аиалiз психолого-педагогiчноl лiтератури свiдчить, що у сучаснш педагогiцi iсну-ють рiзнi пiдходи до структурувания шновацшно1 педагогiчноl дiяльностi, з видiлениям значущосл тих чи iнших компонентiв.
Мета статть Проаналiзувати особливостi, та визначити шляхи удосконалення системи пiдго-товки науково-педагогiчних працiвникiв кафедри вiйськовоl подготовки офiцерiв запасу до iнно-вацшно1 педагогiчноl дiяльностi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрiчатимуться викладачi у третьому тисячолiттi, е:
постiйне ускладнения змiсту освгги, гараиту-ваиия високого рiвия освишх стандартiв;
самостiйна постановка i виршення творчих i дослiдницьких завдань;
ускладнення проблем виховання; безперервне оволодшия прогресивними техно-логiями навчаиия i вихования, новими досягнен-иями вiтчизняного i зарубiжиого досвiду;
розв'язаиня складних професiйно-педа-гогiчних проблем, яш вимагають iнтеграцil знань, практичних умшь i навичок iз таких сумiжиих з пе-дагогiкою наук як фiлософiя, психологiя, медицина, релтезнавство, економiка, правознавство;
робота в единому шформацшному середовищi, що передбачае рацюнальне використання iнфор-мацiйних технологiй у навчально-виховному про-цесi [5].
Забезпечити реалiзацiю визначених проблем зможе лише викладач з високою професiйною ком-петентнiстю, розвиненими творчими, дослiдниць-кими здiбностями, високим рiвнем iнтелiгентностi, духовно-морального потенщалу, конкурентоспро-можностi, ерудованостi, здiбностей до безперерв-но! освiти. Сучасна освiта все бiльше набувае шно-вацiйного характеру, тому професiонали в галузi освiти повиннi бути здатними до шновацшного ми-сления навчаиия упродовж всього життя i подаль-шо! життедiяльностi [4].
Деяш вимоги до сучасного викладача можиа назвати "вiчними", тобто такими, що дшть неза-лежио вiд мюця та часу, у який працюе педагог. Цi вимоги можемо подiлити на групи.
До професiоналiзму викладача можиа вщнести глибоке знания свого предмету, що ввдповщають новiтнiм науковим досягнениям, володiния методикою викладаиия, вмiния обирати та застосовувати необхвдш методи, форми, засоби навчаиия, вмшня органiзувати роботу студентiв, застосовувати педа-гогiчнi пiдходи, принципи, закономiрностi, за-гальна ерудицiя тощо.
До мотивацшно-вольових якостей можиа в1д-нести любов до свого предмету, виклададько! дiяльностi, бажання самовдосконаления, а також зацжавлешсть у особистiсному i професiйному ро-
звитку сво!х студеипв, вмшня надихиути, зацжа-вити студентiв у навчанш, стимулювати !х до вив-чения предмету та саморозвитку, вимогливють до студентiв.
Важливими е комушкативш якостi педагога -це ораторська майстернють, поставлене мовления, вмiния розумгти особистiсть студента. Сила слова -могутня сила i педагог мае ним володти блискуче.
У викладанш все важливо: гучнiсть, швидк1сть мовлення, використання пауз, керування увагою слухачiв, початок, зак1ичення вае! лекци або окре-мо! промови тощо.
Не менш важливими е й особиспсна сфера викладача - володiния такими якостями, як стрес-остiйкiсть, людянють, вiдповiдальнiсть, доброта, щирiсть, уважнiсть, морально -етичш якостi тощо.
Розвиток суспшьства потребуе вод педагопч-но! науки нових, шновацшних пiдходiв та методiв навчания. Однiею з важливих якостей вшськового викладача, умов успiшностi його як професюнала е готовнiсть до шновацшно! дiяльностi.
Поияттям "iнновадiя" позначають нововведения, новизну, змiну, введения чогось нового. Сто-совно вшськово-педагопчного процесу iнновацiя означае введения нового в цш, змiст, форми i ме-тоди навчания та виховання; в оргаиiзацiю стльно! дiяльностi вшськового викладача i слухача. 1нно-ваци самi по собi не виникають, вони е результатом наукових пошушв, передового педагогiчного до-своду окремих викладачiв ! цших педагогiчних ко-лективiв.
Основу iнновацiйних процесiв вшськово! освгга складають дв! важливi проблеми вшськово! педагогiки - проблема вивчення, узагальнення О по-ширения передового педагопчного досвщу та проблема впровадження досягнень психолого-педа-гопчно! науки в практику. Головною рушшною силою ^новац^но! д!яльносп е вшськовий викладач, оск1льки суб'ективний чинник е виршальним шд час впровадження О поширения нововведень.
Педагог-новатор е ноаем конкретних нововведень, !х творцем, модифшатором. Вш мае широк! можливосл ! необмежене поле д!яльносп, оск1льки на практищ переконуеться в ефективносп наявних методик навчания ! може коригувати !х, проводити докладну структуризацш дослщжень навчально-виховного процесу, створювати нов! методики.
Основна умова тако! д!яльносп - шно-вацшний потенщал педагога.
Iнновадiйний потенщал педагога - сукупнють соцюкультурних ! творчих характеристик особи-стосп викладача, яка виявляе готовнють вдоско-налювати педагопчну д!яльшсть, наявшсть внутршшх засоб!в та метод!в, здатних забезпечити цю готовн!сть.
Педагопчш шновацп потребують принципово нових методичних розробок, ново! якосп педагопчного новаторства. Усшшшсть ^новац^но! д!яльносл передбачае, що педагог усвщомлюе практичну значущють р!зних шиоващй у систем! освгга не лише на професшному, а й на осо-бистюному р!вш.
Однак включения педагога в шновацшний процес часто вщбуваеться спонтанно, без урахувания його професшно! та особиспсно! готов-носп до ^новац^но! д!яльносп.
Отже, у структур! професшно спрямовано! особистосп педагога готовность до шновацшно! д!яльносп е показником його здатносп нетра-дицшно вир!шувати актуальш для особиспсно-ор!ентовано! освгга проблеми.
Включения педагога в шновацшну д!яльшсть може бути наслщком ди р!зномаштних чинник1в: -невдоволешсть методиками, результатами особи-сто! працц - освоения нових знань, особливо у сум1жиих сферах; - осмислення ! як1сно нове ба-чения особисто! життево! мши, шод! - творче ося-яния, яке, як правило, е результатом тривалого по-шуку й аиал!зу здобутого на цьому шляху. Деяк! вчеш (зокрема, Касьянова О.М., skuid.gu.net) на основ! вивчення й аиал!зу дослщжень з проблем педа-гопчно! д!яльносп, визначають так1 параметри ш-новац^но! д!яльносп викладача:
1. Готовн!сть викладача до здшснення шно-вацшно! д!яльносп.
2. 1нновацшна д!яльшсть викладача.
3. Результативность шновацшно! д!яльносп. Кожен параметр д!яльносп детал!зуеться певними показниками [6].
Параметр "Готовность викладача до здшснення шновацшно! д!яльностГ розкриваеться такими показниками: - здатшсть до самооргашзацп; -здатшсть до самоанал!зу, рефлекс!!; - здатшсть водмовитися вщ стереотишв педагопчного мис-лення; - прагнення до творчих досягнень; - критич-шсть мислення, здатшсть до оцшочних суджень.
Параметр "1нновацшна д!яльшсть" характери-зуеться наступними показниками: - вар!атившсть педагопчно! д!яльностц опаиуваиия методолопею творчо! д!яльностц - володшня методами педагопчного дослщжения; - здатшсть акумулювати та використовувати досвщ творчо! д!яльносп шших педагог!в; - здатшсть до ствпрац! та взаемодопо-моги. Параметр "Результативность" розкриваеться такими показниками: - створення авторсько! оде! навчания та вихования; - розробка змюту плашв ! програм; методик, техиологш; - аиробащя шно-вацш; - розповсюджения освгтньо! шновацп; - ви-явлення !нновац!йно! шщативи.
Вид!ляють основн! критер!! готовност! до шновацшно! д!яльносп:
усв!домления необхвдносп !нновац!йно! д!яль-ност!;
готовность до творчо! д!яльносп щодо нововведень у навчальному заклад!;
впевнен!сть у тому, що зусилля, спрямоваш на нововведення, принесуть результат;
узгоджешсть особистих ц!лей з шновацшною д!яльн!стю;
готовность до подолания творчих невдач; оргашчшсть !нновац!йно! д!яльност!, фахово! та особист!сно! культури;
р!вень технолопчно! готовност! до !нно-вацойно! д!яльносп;
сприйняття свого минулого досввду i вплив ш-новацiйноi' дiяльностi на фахову самостiйнiсть; здатнiсть до фахово! рефлексii. Багато проблем, що постають перед вшсько-вими викладачами, як1 працюють в iнновацiйному режим^ пов'язанi з низькою iнновацiйною компе-тентнiстю.
Пiд iнновацiйною компетентнiстю викладача можемо розумiти систему мотивiв, знань, умшь, навичок, особистiсних якостей педагога, яш забез-печують ефективнiсть використання нових педа-гогiчних технологiй у робоп з слухачами.
Компонентами шновацшно! компетентносп педагога е:
поiнформованiсть про шновацшш педагогiчнi технологii;
належне володшня !х змiстом i методикою; висока культура використання шновацш у нав-чально-виховнiй роботi;
особиста переконанiсть у необхщносп за-стосування iнновацiйних педагопчних технологiй.
Готовнiсть до iнновацiйноi дiяльностi е внутрiшньою силою, що формуе iнновацiйну пози-цш педагога. За структурою це складне утворення, яке охоплюе рiзноманiтнi якостi, властивостi, знання, навички особистостi. Як один iз важливих компонентiв професiйноi готовностi, вона е переду-мовою ефективно! дiяльностi педагога, максимально! реалiзацi!' його можливостей, розкриття твор-чого потенщалу. Джерела готовностi до шно-вацшно! дiяльностi сягають проблематики особистiсного розвитку.
Шдготовлений до iнновацiйноi професiйно!' дiяльностi вiйськовий викладач мае так1 професшш й особистiснi якостi:
усвiдомлення змюту i цiлей освiтньоi дiяль-носп у контекстi актуальних педагогiчних проблем сучасно! вiйськово!' освiти;
осмислена, зрша педагогiчна позицiя; умiння по-новому формулювати освiтнi цiлi з предмета;
здатшсть вибудовувати цiлiсну освiтню про-граму, яка враховувала б освiтнi стандарта, новi пе-дагогiчнi орiентири;
сшвввднесення сучасно! реальностi з вимогами особистiсно-орiентованоi освiти;
здатнiсть бачити iндивiдуальнi здiбностi слу-хачiв;
умiння продуктивно, нестандартно ор-ганiзувати освiтнiй процес, володшня техно-логiями, формами i методами шновацшного нав-чання;
здатнiсть до особистюного творчого розвитку, рефлексивно! дiяльностi, усвiдомлення значущостi, актуальностi власних шновацшних пошушв i вiдкриттiв.
Сприйняття нових щей, шновацш у галузi вшськово! педагогiки складний багатоетапний роз-умовий процес прийняття рiшення, який мае трива-лий термiн вiд першого знайомства людини з шноващею до !! концевого сприйняття.
У ходi цього процесу видiляють основш етапи сприйняття iнновацiй:
етап ознайомлення з iнновацiею;
етап появи защкавленостц
етап оцiнки;
етап апробацii;
етап шнцевого сприйняття, використання в по-вному обсязi [6].
1нновацшна педагогiчна дiяльнiсть вшсько-вого викладача буде продуктивною тшьки тодi, коли вш повнiстю вiдмовиться вiд ввдомих штампiв, стереотипiв у навчаннi, вихованш й розвитку особистостi, дшчих нормативiв, створить новi цiлi та принципи свое! дiяльностi. 1нновацш-ний потенщал загальноосвiтнього навчального закладу залежить вiд кiлькостi педагогiв, яш з яскраво вираженим новаторським духом завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вмшть розв'язувати нестандартш завдання, часто самi створюють i розробляють педагогiчнi освiтнi шно-вацп.
Структура мислительного процесу сприйняття педагогом нововведення, охоплюе п'ять основних еташв:
1. Ознайомлення педагога з шноващею. Педагог уперше дiзнаеться про iнновацiю, але ще не го-товий до сприйняття додатково! iнформацii.
2. Поява штересу. Викладач виявляе зацiкав-ленiсть шноващею i починае шукати додаткову ш-формацiю про не!.
3. Ощнювання. На цьому етапi педагог по-думки оцiнюе нововведення у контексп свое! ситу-ацii, а попм вирiшуе, чи варто його апробувати, шу-кае спецiалiзовану iнформацiю (поради, консульта-цii) про нововведення, найчаспше в колег i знайомих.
4. Апробащя. Апробують iнновацiю у вiдносно невеликих масштабах, намагаючись з'ясувати, наск1льки дощльне !! застосування в конкретнiй си-туацii. Результати цього етапу е найважлившими, оск1льки вони можуть дати широкий проспр для впровадження нововведення або переконати в його неможливосл чи недоцшьносп.
5. Остаточне сприйняття. На цьому еташ прий-мають рiшення щодо сприйняття iнновацii.
Як правило, висновок вщповвдае одному з таких варiантiв рiшення:
а) сприйняття i використання нововведення;
б) цшковита вiдмова вiд iнновацii;
в) сприйняття з подальшою в1дмовою вщ iнно-вацii;
г) в1дмова ввд нововведення з подальшим сприйняттям. Основним завданням на цьому етапi е ощнювання результата попереднього етапу i прийняття остаточного рiшення про застосування шновацп в майбутньому.
Практика сввдчить, що в1дмовитися в1д iнно-вацп можна на рiзних етапах, це значною мiрою залежить вщ сутi нововведення, а також вщ iннова-тивностi (сприйнятливостi) до нововведень. Вiдомi так1 компоненти готовностi педагога до шновацшно! педагопчно! дiяльностi: мотивацiйний, ко-гнiтивний, креативний, рефлексивний. Вони взаемообумовлеш та пов'язанi мiж собою [6].
У творчих педагопв краще розумшня самого себе, висока самоповага та задоволенiсть своею професiйною дiяльнiстю. Але творчий, конструк-тивний педагог не обов'язково може бути педагогом з високим шновацшним потенщалом. 1.М. Дичк1вська ввдзначае [3], що iнтерес викладача до новацiй може сшвюнувати зi спрямованiстю не на розвиток вихованця, а на iншi зовнiшнi цiлi: шдви-щення престижу в очах адмшстрацп, колег, вшсь-кового колективу, задоволенiсть ввд володшня "модними" методиками. Це означае, що осо-бистiсна центрацiя педагога може спрямовуватися у рiзнi сфери. Особистюна центрацiя - це спрямо-ванють, зацiкавленiсть педагога iнтересами учас-нишв педагогiчного процесу.
З огляду на внутршню мотивацiю та спрямо-ванють виокремлюють такi види особистюно! цен-трацп педагога:
1. Бюрократична особистюна центрац1я (на адмшютрацп навчального закладу).
2. Конформютська особистiсна центрацiя (на колегах).
3. Авторитетна особистюна центращя (на оточуючих).
4. Егоцентрична особистiсна центращя (на особистих штересах i переживаннях).
5. Методична особистiсна центрацiя (на засо-бах навчання та виховання).
6. Гуманютична особистiсна центрацiя (на ш-тересах кого навчаеш). Лише гуманютична центра-цiя е умовою того, що нововведення вiдповiдатиме справжнш метi навчання та виховання, де людська особистiсть визначаеться найвищою щннютю.
З'ясувавши особливостi центрацп, легше зро-зумiти причини психологiчних бар'ерiв, що виника-ють у вiйськових педагопв тд час впровадження нововведення, та здшснювати управлiння ними. Управлiння процесом впровадження iнновацiй у вищому вшськовому навчальному закладi 1нно-вацiйна дiяльнiсть вiйськових вишiв е одним iз стратегiчних напрямiв вiйськовоi освiти.
Метою шноващйно! дiяльностi вищих вшсько-вих освггшх закладiв е досягнення оч^ваного концевого результату, тобто яшсна змiна об'екта. Важ-ливим чинником шноващйно! дiяльностi е вмiння знайти у нововведеннях власну мету, що активiзуе iнновацiйну дiяльнiсть вiйськового педагога, сприяе ефективному процесу та результату. Зав-дання шноващйно! дiяльностi полягае у виконанш рiзноманiтних за обсягом видiв роботи (чи конкрет-них заходiв), що залежать ввд змюту нововведення. Основним алгоритмом розробки завдань е поета-пний перехiд вiд вихвдного стану до iдеального образу модели
Iнновацiйною педагогiчною дiяльнiстю зай-маеться багато творчих вiйськових викладачiв, серед яких умовно можна виокремити три групи:
викладачi-винахiдники, як приходять до нового в результата власних пошук1в;
викладачi-модернiзатори, яш вдосконалюють i по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;
викладачьпрофесюнали, як1 швидко сприйма-ють i досконало використовують як традицшш, так i новi пiдходи та методи [1].
Труднощ^ як1 супроводжують iнновацiйну дiяльнiсть породжеш дiею багатьох об'ективних i суб'ективних факторiв. Ключовим серед них е фактор управлшський i значною мiрою залежить вiд того, насшльки дiяльнiсть керiвникiв вищих вшсь-кових освгтшх закладiв зорiентована на шно-вацiйнiсть.
Iнновацiйна налаштованiсть, тип дшово! по-ведiнки керiвника навчально-виховного закладу е важливим чинником того, яку модель шноващйно! дiяльностi дослiджуватимуть у ньому. Значною мiрою це залежить ввд iнновацiйноi iдеi, особливо-стей колективу, якому належить !! реалiзувати. Згiдно з типологiею сучасного дослвдника проблем управлiння Ф. Гельфера шновацшна дiяльнiсть може розгортатися за одшею iз таких моделей [3]:
1. Нововведення за типом «Наказ» (його шщше керiвник, який розраховуе на власш адмiнiстративнi можливостi - силу розпоряджень i невiдступнiсть контролю).
2. Нововведення за типом «Щеплення» (з його впровадженням лише додаеться новий елемент -навчальний предмет, оргашзацшна структура тощо).
3. Класичне «Впровадження» (особливютю його е грунтовнiсть попередньо! роботи, яка полягае в професшнш шдготовщ педагогiв, навчаннi !х працювати по-новому, запровадженнi вiдповiдних матерiальним i моральних стимулiв). Така модель шноващйно! дiяльностi е виправданою, якщо нововведення не визршо в колектив^ а привнесеною ззовнi.
4. Нововведення за типом «Зрощування» (йому властива орiентацiя iнiцiатора iнновацii на ор-гашзацш практично! роботи педагогiчного колективу, застосування активних методiв освоення педагогами нововведення, яш з часом починають сприймати iнновацiйну ^дею як виправдану, зако-номiрну);
5. 1нновацшна дiяльнiсть за типом «Виро-щування (iнiцiатор нововведення не розглядае свою щею як остаточну, завершену, а оргашзуе спiльне з колегами розроблення потрiбноi навчально-вихов-ному закладу ще! проекту iнновацiйних дiй).
Форми попередньо! роботи при цьому мають багато спшьного з органiзацiйно-дiяльнiсними i продуктивними iграми. За таких обставин важливо сформувати команду однодумцiв-iнноваторiв, як1 володшть дiалогiчними та iгротехнiчними вмiн-нями. Шлях цей достатньо складний, але за правильно! оргашзаци справи е досить перспективним, якщо новi педагогiчнi системи охоплюють весь нав-чально-виховний заклад, а не лише окремi елементи навчально-виховного процесу.
Таким чином, розглянувши iнновацiйну про-фесiйну дiяльнiсть викладача вищого вшськового навчального закладу за Г! структурними компонентами, ми з'ясували !Т сутнiсний змiст та ознаки. Проведене дослщження дозволяе зробити висновки про те, що шновацшна професшна дiяльнiсть
викладача вищого вшськового навчального закладу мае бути спрямована на формування позитивно! мотивацiï, набуття необхщних компетенцiй для ïï здiйснення, оволодшия iнформацiйною культурою, науковим пошуком, розвиток творчих здiбностей i рефлексивного мислення.
Список лiтератури
1. Дичшвська I. М. Формування штелектуаль-них мотивiв у контекстi iнновацiйного навчання в шдготовщ фахiвцiв: методологiя, технологiя, тео-рiя, досвiд, проблеми. Збiрник наук. праць. Ч. 3. / I. М. Дичшвська. - Киïв - Вшниця, 2003. - С.327 -331.
2. Дичшвська I. М. 1нновацшш педагопчш тех-нологiï / I. М. Дичшвська. - К.: Академвидав, 2004.
3. Дичшвська 1.М. 1нновацшш педагопчш технологи: Навчальний поабник. - К.: Академвидав, 2004.- 352 с. (Альма-матер)
4. Завалевський Ю. I. Конкурентоспроможний вчитель: теор1я i практика: Навч. поабник / Ю. I. Завалевський. - Чершвщ: Букрек, 2010. - 216 с.
5. Завалевський Ю. I. Сутнють шновацшно! пе-дагопчно! дгяльносп/ Юрш Завалевський Педа-гопчний дискурс, випуск 17, 2014 / Pedagogical Discourse, Volume 17, 2014
6. Сиротенко Г.О. 1нновацшна д1яльн1сть педагога: вод теори до устху. 1нформацшно- методич-ний зб1рник /Упорядник Г.О. Сиротенко. - Полтава: ПОШЛО, 2006. -124 с.
SPAM AS TRIGGER OF SOCIAL ANXIETY VIA DIGITAL DEVICES AND MEDIA SEMANTIC
RESEARCH\EMPIRICAL ANALYSIS
Makarova E., Marchenko S., Maximets S.
Don State Technical University, Russian Federation
Abstract
Modern electronic communication became an attractive medium to spread spam: according to statistics of 2019 the spam share in Russian mail traffic was about 82%. In the study spam different aspects are investigated; one of them being verbal manipulation. For any Internet user, spam is a mass mailing of advertising messages carried out without the recipient's consent. The paper purpose is to teach how to be safe surfing the Internet or communicating via diverse array of mass media technologies. The text structure is to show the user verbal manipulation techniques used by spammers and to analyze the manipulative speech impact on recipients of electronic spam emails. Research is based on the content analysis of spam letters, the results presented show specific words usage frequency. As media becoming an important part of our life, special attention should be paid to learning how to recognize spam messages.
Keywords: anxiety, media, email, digital, network, spam, scam.
1. Introduction
Although the emergence of digitalization has created great opportunities for learning and working online, especially in these challenging times of pandemic COVID-19 lockdown, recent studies show significant adverse effects of the pandemic situation for the mental health of the population (Makarova, Makarova, Mishchenko, 2021). These impacts have yet to be assessed and carefully studied; however, it is already obvious that for their understanding mass social surveys using standard psychological tools are insufficient. The authors emphasize the need to take into account and give a qualitative and quantitative analysis of the entire completeness with stressful influences of digital information: virtual threat and information stress (Geric & Hutinski, 2007), deprivation, socio-economic stress (Whelan & Maitre, 2013), social anxiety and fake news (Shu et al., 2020), and suggest a further research of stress-associated mental and psychosomatic diseases. The present research is devoted to spam and scam as triggers of social anxiety and cyberbullying via digital devices and media.
Digital technologies have become an important part of everyday routine, entered all spheres of life and made them dynamic. They spare us a lot of time and
effort as they make different sophisticated assignments easy and fast to complete. We can send an E-mail letter and get a response within seconds, can search for and get necessary information within minutes. We can ask experts for and get assistance with a difficult problem solution or decision-making issue within hours. Younger generation (the so-called "digital citizens") cannot survive in life without their devices and gadgets. They communicate via Iphones, search information in their laptops and watch movies, listen to music via their desktops or IPads and IPods. Their tablets are their best friends. These young people form the foundation for the inclusive, knowledge societies we need for the twenty-first century.
Digitalization today is not just a modern trend, but an everyday necessity. During a COVID-19 lockdown, people have started to use their digital devices more often than usual, for work, study, communication with family and friends, entertainment and even relationship. We cannot deny the usefulness of digitalization in today's life, but to be on a safe side, we should consider both advantages and disadvantages of using digital devices in our routine uneventful existence in the situation of self-isolation or a complete lockdown. It is up to every person to decide which way and technology of
