CC BY
17ative consequences, expressed in fragmented state policy and manipulation of information to the detriment of achieving real indicators [3].
The Russian government is taking action and spending significant resources on the digitization of government, but it still faces common challenges related to bureaucratic governance, especially at the regional and local levels. This is why the authorities seek to concentrate regulatory powers, exercise coordination functions, actively monitor the implementation of their decisions and ensure adequate funding.
Today there is no unambiguous assessment of the prospects and directions for the development of digital-ization and electronic services in general. Despite the fact that Strategies have been adopted to determine the general directions for the development of e-govern-ment, subsequent Federal Laws are of a non-systemic nature. The bureaucratic style of management, especially at the regional and municipal levels, hinders innovation, hinders the achievement of goals and leads to manipulations that have no factual basis. The solution to these problems may lay in determining the essence
of state (state and municipal) services, i.e. establishment of a clear system of regulatory criteria and law enforcement regulation.
References
1. Ministry of Economic Development of the Russian Federation - site [Electronic resource]. - URL: https://www.economy.gov.ru/material/direc-tions/gosudarstvennoe_upravlenie/normativnoe_regu-lirovanie_cifrovoy_sredy/
2. Вершицкая, Е. Р. Цифровые технологии и интернет-голосование в сфере электронной демократии / Е. Р. Вершицкая, Н. А. Вершицкая // Тенденции развития интернет и цифровой экономики : Труды III Всероссийской c международным участием научно-практической конференции, Симферополь- Алушта, 04-06 июня 2020 года. - Симферополь- Алушта: ИП Зуева Т.В., 2020. - С. 193-200.
3. Гаршина, И. Ю. Электронное правительство в Российской Федерации: современное состояние и перспективы развития / И. Ю. Гаршина, И. Н. Макаров // Ученые записки Тамбовского отделения РоСМУ. - 2019. - № 15. - С. 108-114.
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'СКТУ УПРАВЛ1ННЯ
Денисов Д.М.
BidKpumu мiжнародний yHieepcumem розвитку людини «Украта»
Кшв
WAYS TO IMPROVE THE DESIGN OF THE CONTROL OBJECT
Denysov D.
Open International University of Human Development «Ukraine»
Kyiv
АНОТАЦ1Я
У науковш лiтературi та навчальних поабниках [5-9] недостатня увага придметься ролi проектних оргашзацш в проектуванш управлшня. У публтащях, присвячених проблемам управлшня проектами, ро-зглядаються галузевi проблеми стандартизацп [2], оцшки ризишв [3], вдосконалення процеав матерiа-льно-техшчного постачання при реалiзацiï швестицшних проекпв [1, c.65], тобто розглядаються методи-чш та практичш питания управлшня проектами без урахування особливостей етапу проектування. Пи-тання вдосконалення процеав управлшня етапом проектування розглядаються в порiвняно нечисленних публжащях i виданнях [4, с. 10]. У цш статп використання шформацшних технологш в управлшш проектами розглядаеться на приклащ IT компанп «GlobalLogic».
ABSTRACT
In the scientific literature and textbooks [5-9] insufficient attention is paid to the role of design organizations in the design of management. In the publications devoted to problems of project management, branch problems of standardization [2], risk assessment [3], improvement of processes of material and technical supply at realization of investment projects [1, p.65] are considered, that is methodical and practical issues of project management without taking into account the peculiarities of the design stage. Issues of improving the management of the design phase are considered in a relatively small number of publications and publications [4, p. 10]. In this article, the use of information technology in project management is considered on the example of IT Company "GlobalLogic".
Ключовi слова: проект, управлшня проектами, менеджмент, система проектування.
Keywords: project, project management, management, design system.
GlobalLogic допомагае брендам створювати цшнють протягом життевого циклу продукту — не лише розвиваючи передовi технологи, але й допо-магаючи перетворити рашше випущеш продукти на б№ш релевантш для досввдчених користувачiв
цифрових технологш. Використовуючи методи проектування, орiентованi на людину, висококласш iнженернi навички та професшний шдхвд — ми до-помагаемо нашим ктентам переосмислити свш 6i-
знес та взаемодш продукпв, розробити шновацш-ний продукт та послугу скоротивши термш виве-дення продукту на ринок.
Система проектування управлшням (СПУ) — це пакет програмного забезпечення, призначений для збору, обробки, збер1гання, в1зуал1заци та ана-л1зу шформаци про проект. Це ефективний шстру-мент управлшня оргашзащею, який забезпечуе контроль над плануванням та реал1защею дизайну 1 дозволяе мш1м1зувати помилки, як1 призводять до доопрацювання 1 перегляду проектно! документаци [9, c.8].
Поряд з багатостороншм 1 багатовим1рним характером проблеми створення 1 функщонування СПУ в оргашзаци основна увага прид1ляеться осно-вним положенням його застосування при проекту-ванш менеджменту на вс1х етапах його життед1яль-носп. циклу, в мониторинг 1 контроль основних по-казник1в 1 обмежень проекту з точки зору часу, вартосп та якосп його реал1заци, в змш плашв, а також в оцшщ можливостей полшшення процеав управлшня проектами, як1 надае ця система.
Особливосл д1яльност1 оргашзаци в сучасних умовах, а саме: необхвдшсть одночасно! реал1заци безл1ш проекпв на р1зних етапах життевого циклу, забезпечення моб1льност1, швидке реагування на вимоги кл1енпв, гнучка цшова полтгика при висо-к1й якосп проектування 1 високо! продуктивносп сшвробггнишв, необхвдшсть для змщнення 1 роз-ширення сво!х ринкових позицш виб1р нових на-прямк1в д1яльносп вимагае пошуку можливостей шдвищення ефективносп проектування виробниц-тва [1,с. 78].
Необх1дною умовою шдвищення ефективносп д1яльносп й конкурентоспроможносп оргашзацш е впровадження стандартизованих метод1в проектування об'екпв управлшня. У цш ситуаци очевидно, що на основ1 «рамково!» методологи, що мютиться в вищевказаних стандартах, повинна бути розроб-лена б1знес-методолопя, яка конкретизуе 1 система-тизуе основш положення, вимоги, принципи та процедури управлшня проектом щодо управлшня
об'ектом в оргашзащях з урахуванням специфiки !х дiяльностi.
У методологи корпоративного проектування управлшня описуеться в форматi процедур, що ви-значають порядок реалiзацil основних еташв i тде-тапiв проекту, технологи проектування i рекомендовав управлшсьш документи. Крiм того, корпора-тивний стандарт повинен бути розроблений з урахуванням характеристик дiяльностi та цшей стратегiчного управлiння проектною оргашзащею, а також таких аспекпв, як оргашзацшна структура компани, фiнансова система, система менеджменту якосп та т.д. [6, с. 80].
Найбшьш ращональний пiдхiд до розв'язання дано! проблеми — створення програмно! шформа-цшно! системи управлiння проектами на базi програмного забезпечення, вiдносно широкий спектр якого пропонуе сучасний ринок (Microsoft Project, Spider Project, Welcom, Primavera й ш.).
СПУ в оцшеному проектному iнститутi розро-бляеться з використанням матрично! оргашзацшно! структури, яка характеризуеться наявнiстю вироб-ничих одиниць за спецiалiзацiею проектних робгг (суб'ектiв управлiння). Спiвробiтники вiддiлiв в ма-тричнiй структурi шдкоряються безпосередньо ке-рiвникам вiдповiдальних вiддiлiв, при безпосеред-нiй участi яких видаються завдання [8, с.72].
СПУ заснований на системнiй моделi управлшня i мiстить наступнi основнi елементи: предмет управлшня — контракта, проекта, портфел^ про-грами на рiзних етапах життевого циклу вiд конце-пци до завершення; суб'ект управлшня — ключовi учасники управлiння проектом; процедури управлшня, яш вщповвдно до застосовних стандартiв включають процеси iнiцiювання, планування, реа-лiзацil, мониторингу, припинення i предметнi галузi знань — управлiння iнтеграцiею, змiстом, термь нами, витратами, як1стю, людськими ресурсами, комушкащями, ризиками та проектними контрактами. Системна модель управлшня проектами оргашзаци представлена на рис. 1. [11, с. 12].
Рис. 1. Системна модель проектного управлшня оргашзащею
Модель управлшня системою служить основою для формування pi3rnx шдсистем, в тому чи-слг оргашзацшних, шформацшних структур; шд-системи шдтримки документацй' та ш.
Порядок роботи СПУ заснований на двох основних модулях: «Календар — планування мереж!» та «Управлшня портфелем проекпв».
Основними структурами системи е: оргашзацшна структура проекту (OBS) i проектна структура шституту (EPS).
Oрганiзацiйна структура проекту (OBS) являе собою iерархiчну структуру управлшня дизайном i показуе вщносини мiж учасниками проекту. Основна мета OBS — визначити ввдповвдальних учасни-к1в проекту ввдповщно до рiвнiв структури проектiв
шституту (EPS), проекпв i робочих пакепв, вклю-чених в структурну розбивку проектних робiт (SDR), розмежувати права доступу до даних IPU разом з призначенням профiлi безпеки для користува-чiв.
Права на перегляд, видалення i редагування даних регулюються вiдповiдно до завдань користу-вачiв.
Завдання - це знання або навички ресурсу, як1 можна використовувати, щоб спростити призна-чення ресурсiв для роботи. В цьому випадку можна призначити калька ролей одного ресурсу, i навпаки, калька ресурсiв можуть бути призначенi одше! рол1.
Вiдповiдальнiсть ролей системи з посадами сшвробггнишв шституту приведена в таблиц 1.
Таблиця 1
Завдання i функцií проектування управлшня
Ролi Функци
Керiвник Мониторинг реал1заци проекпв, програм, портфел1в проекпв; мониторинг заван-таження ресурав. Рекомендована посада — ген. директор, гол. 1нженер, начальник ВЕО
Координатор портфеля проектiв Формування портфеля проекпв, управлшня портфелем проекпв, формування та анал1з звггносп по реал1зацп портфеля проекпв. Рекомендована посада — начальник ВЕО
Керiвник проектного офiсу (Г1П) Анал1з реал1зацп проекту. Рекомендована посада — головний 1нженер проекту (Г1П)
Планувальник проекту Формування структури проекту на п1дстав1 шаблону, планування ресурав за проектами на верхньому р1вш, розробка календарно — мережевого граф1ка проекту, формування звггносп про реал1зацш проекту. Рекомендована посаду — сшвробпник ВЕО
Менеджер ресурав вiддiлу Планування ресурав по ввддшу на роботи проекпв. Рекомендована посада — начальники виробничих вщдшв
Менеджер довiдника ресурсiв Робота з довщником ролей 1 ресурав: ведення ресурав, обл1к часу вщпусток, ведення календар1в ресурав. Рекомендована посада - сшвробгтник вщд1лу кадр1в
Методолог (Бiзнес -адмшютратор) Ведення глобальних доввднишв системи, монiторинг коректностi наповнення системи даними, управлiния профмми доступу до структурам даних системи. Рекомендована посада — сшвробггаик ВЕО
Лдмiнiстратор системи Служба захисту користувачiв ИСУП вiдповiдно до рольовою моделлю доступу; установка, настройка, вщновлення, забезпечення безпеки. Рекомендована посада — сшвробггаик вщд^ автоматизаци проектних робiт
Економiст проекту Планування i введення фактичних вартостей по роботах проекту. Формування звггаосп по бюджету проекту. Рекомендована посада — сшвробгт-ник ВЕО
Виконавець Введення фактичних трудовитрат по роботах проекту, в реалiзацii яких сшвро-бiтник брав участь для модуля «Облш робочого часу». Рекомендована посада — сшвробггаики виробничих вiддiлiв, як1 виконують роботи по проектам
Тiльки перегляд без фшансово! iнформацi! Використовуеться з метою шформадшно].' безпеки; при включенш нових корис-тувачiв даний профiль призначаеться автоматично для подальшого перепризна-чення на шший профiль безпеки
Кожному Kop^TyBa4eBi призначаеться ввдпо-вiдний вузол OBS з профшем безпеки проекту, який необхiдний i достатнiй для виконання робочих за-вдань, що визначаеться його роллю в процесах уп-равл1ння проектом. Одному користyвачевi може бути надано доступ до дек1лькох вyзлiв OBS з рiз-ними ролями. На вйх високих рiвнях OBS користу-вач повинен yвiйти в систему, використовуючи профшь доступу до проекту «Тшьки показувати», який дае можливють переглядати вузли SPP, за яш несуть вiдповiдальнiсть iншi користyвачi системи. Ця обставина гарантуе прозорiсть системи управ-л1ння проектами [8, с. 90].
Таким чином, розглянута система управлшня iнформацiею в оргашзаци ютотно впливае на орга-нiзацiю li бiзнесy, вiдповiдае критер1ям функцюна-льносл, зводить до мiнiмyмy рiвень складносп уп-равл1ння проектами, шдвищуе економiчнy ефекти-внiсть виробництва проекту i
конкyрентоспроможнiсть проектно! оргашзаци.
По кожному проекту система управлшня шфо-рмащею забезпечуе: формування структурно! деко-мпозици робiт; автоматизоване календарне плану-вання будь-яко! складностi; автоматичне видiлення критичного шляху працюе; вiдображення плану проекту в графiчномy i табличному виглядц плану-вання i контроль вартосп проекту; можливiсть роз-робляти та збертати альтернативнi плани проектiв; призначення ресyрсiв для роботи над проектом i монiторинг рiвня !х завантаження, розв'язання за-дачi ошгашзацп завантаженосп робочих ресyрсiв iнститyтy, налаштування програмного iнтерфейсy, формування необх1дних форм звтв i !х автоматична генеращя; структурування та iдентифiкацiя проектно! документации електронне управл1ння файлами проекту; захист шформаци проекту ввд не-санкцюнованого доступу [2, с.9].
Програмне забезпечення, що лежить в основi корпоративного СПУ, забезпечуе наступш можли-восп: yправлiння портфелем проектiв; дозвiл ресу-рсних конфлiктiв; управл1ння залежностями проекту i залежностями м1ж уйма проектами оргашзаци; збереження та аналiз реал1зованих проектiв для розвитку бiзнес-процесiв органiзацi!; використання планiв i шаблонiв yспiшно реал1зованих проектiв;
збер^ання значного обсягу проектних даних i шфо-рмацii; розподiлене виконання завдань, типових для управлшня проектами: розрахунок розкладу, балансування ресурсiв, звiтнiсть за окремими проектами, портфелям проекпв i органiзацii в цiлому [6, а 141].
Переваги СПУ дозволяють розглядати його як основний шструмент реалiзацii' стратегii розвитку оргашзаци, що забезпечуе дiяльнiсть в областi управлшня, планування, координацii трудових, фь нансових i матерiальних ресурсiв протягом всього життевого циклу проектiв, що розробляються. З його допомогою досягаються поставленi керiвниц-твом завдання, реалiзуеться певний склад i обсяг робгг, дотримуються основнi обмеження проектiв за варпстю, часом i як1стю, створюеться единий ш-формацiйний простiр шституту i розвиток перспектив розширено.
Аналiз використання СПУ дозволив виявити аспекти подальшого полiпшення дизайну менеджменту в оргашзаци, як1, на наш погляд, дуже актуальна
При управлiннi об'ектами та витратами на проект передбаченi три типи вщсотшв завер-шення[9, 146]:
• Вщсоток виконання за тривалiстю — вка-зуе, що ввдсоток виконано].' роботи буде розрахову-ватися виходячи з фактичноi та залишилася трива-лостi (або фактична i залишилася тривалкть буде розраховуватися з ввдсотка виконано1' роботи);
• Вiдсоток завершения за кшьшстю — вка-зуе, що ввдсоток завершення завдання буде розраховуватися на основi фактичного i залишився шль-костi ресурйв, призначених завданню;
• Фiзичний вщсоток завершення — вказуе, що ввдсоток завершення роботи буде вводитися ко-ристувачем вручну, коли можна контролювати х1д роботи на основi експертно1' оцiнки.
Це призводить до необхвдносп доповнити пе-рерахованi вище методи методом освоено!' вартосп, який представляе собою набiр iнструментiв, що дозволяють вимiрювати, аналiзувати й прогнозувати значення основних показник1в проекту з точки зору реальноi' ситуацi!' з точки зору витрат. Тривалiсть i змiст.
З огляду на, що процедури управлшня проектами зазвичай демонструють необхвдшсть спшьно! роботи не пльки проектно! команди, але 1 постш-них вщдшв шституту (ресурсних, функцюнальних, спец1ал1зованих 1 т.д.), а також важливють техшч-них 1 технолопчних ршень, включених в майбутш виробнич1 проекти. обладнання та виробництв в ць лому, а також з урахуванням надзвичайно широкого кола завдань, як1 необхвдно виршити, вважа-емо за необхвдне запропонувати створення в структур! шституту шновацшного робочого тдроздалу, вщповвдального за перспектившсть 1 прогресив-шсть техшчно! частини проекпв [6, с. 90].
Важливим напрямком удосконалення процеав управлшня проектною оргашзащею е розширення маркетингово! дгяльносп шституту. Усшшш на ринку проектш шститути концентрують значш зу-силля на створенш «портфеля замовлень», який ви-магае маркетингових дослщжень ринку дизайнер-сько! продукци, посилення конкурентних позицш шституту в традицшних сегментах ринку 1 пошуку нових сегменпв. Для виршення цих завдань пропо-нуеться включити в структуру шституту маркетин-гову службу, що забезпечуе ефективну маркетин-гову 1 PR-дiяльнiсть.
Реал1защя даних пропозицiй сприятиме вдос-коналенню процесiв управлiння проектами та тд-вищення ефективностi проектного iнституту, змщ-ненню та розширенню його конкурентних позицш.
Лiтература
1. Андрушк1в Б.М., Кузьмш O.G. Основи менеджменту. — Льв1в: «Сви», 2013. — 296 с.
2. Гудзинський О.Д. Менеджмент в систем! агроб1знесу.- Кшв: Вища школа, 2014. — 235 с.
3. Дудар Т.Г. Волошин Р.В. Основи менеджменту. — Навчальний поабник для студенпв ви-щих навчальних заклад1в — Тернотль, Економ1чна думка, 2013, — 146 с.
4. Кузьмш, O.G., Мельник О.Г. Основи менеджменту. — Кшв: Академвидав, 2003. — 416 с.
5. Немцов В.Д., Довгань Л.Е. Стратепчний менеджмент — Кшв, - 2002 Академвидав, 2013. — 464 с.
6. Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент оргашзацш.: Навчальний поабник. — Кшв: Кондор, 2015. — 860 с.
7. Сшбщька Л.1., Сшбщький О.М. Менеджмент. Навч. поабник. — Кшв: Центр учбово! лтге-ратури, 2014. — 416 с.
8. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Поабник. — Кшв: Академвидав, — 2014
9. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теор1я i практика: П1дручник для вуз1в. — Тернотль: Карт-бланш, 2015. — 456 с.
10. Федик П.С. Приватш тдприемства в систем! агроб1знесу // Менеджер, — № 1, 2015 р. — С. 37-42.
11. Хмшь Ф.1. Основи менеджменту. — Кшв: Академвидав, 2013. — 608 с.
ВИЗНАЧЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 РЕГЮН1В УКРА1НИ
Нечипорук О.В.
Харювський нацюнальний економiчний утверситет iM. С. Кузнеця, старший викладач
м. Харюв
DETERMINATION OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS REGIONS OF UKRAINE
Nechyporuk O.
Kharkiv National Economic University S. Kuznets, senior lecturer
Kharkiv
АНОТАЦ1Я
Метою статп e дослвдження та визначення швестицшно! привабливосп регюшв Украши, аналiз впливу факторних величин на обсяг реалiзованоl продукци.
У результатi дослiдження було розроблено методичний пiдхiд до аналiзу швестицшно! привабливостi Украши та li регiонiв. За допомогою кореляцiйно-регресiйного аналiзу визначено вплив факторних величин на обсяг реалiзованоl продукци, а також побудовано економшэ-математичну модель впливу факторних величин на обсяг реалiзованоl продукци по кожному з регюшв Украши. Обгрунтовано iнвестицiйну привабливють регiонiв.
ABSTRACT
The purpose of the article is to study and determine the investment attractiveness of the regions of Ukraine, to analyze of the impact of factor values on the volume of products sold.
As a result of the research, a methodical approach to the analysis of investment attractiveness of Ukraine and its regions is developed. With the help of correlation and regression analysis, the influence of factor values on the volume of products sold was determined, and an economic mathematical model of the influence of factor values on the volume products of sold for each of the regions of Ukraine is built. The investment attractiveness of the regions is substantiated.
