CC BY
20
10. Ведь В. В. Апарат для контактування газу та рщини. пат. на корисну модель № 99747 Украши, МПК6 B01F 5/10. заявл. 05.12.2014. опубл. 25.06.2015, № u201413052; бюл. № 12/2015.
Дата надходження рукопису 06.02.2018
Ведь Вштор Вжторович, старший викладач, кафедра обладнання хiмiчних виробництв, Украшський державний хiмiко-технологiчний унiверситет, пр. Гагарiна, 8, м. Дшпро, Украша, 49005 E-mail: 251277ved@gmail.com
Школьський Валерш Свгенович, доктор техшчних наук, професор, кафедра енергетики, Украшський державний хiмiко-технологiчний унiверситет, пр. Гагарша, 8, м. Днiпро, Украша, 49005 E-mail: vnikols1@mail.ru
УДК 004.031.2
DOI: 10.15587/2313-8416.2018.127526
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ€МСТВ
© А. Д. Сорокун, О. К. Юдш
У cmammi представлено методологiчнi nidxodu до створення сучасних автоматизованих систем управлiння проектами, як надiленi властивiстю швидкого реагування в режимi реального часу на ди-намк поточних виробничих ситуацш на пiдприемствi. Ц системи вирШують складнi завдання: мо-нторинг, прогнозування розвитку ргзних ситуацш на пiдприемствi при змш будь яких умов; операти-вне формування альтернативних сценарИв управлiння, Их об'ективна оцiнка з вiдбором найбшьш ефек-тивних рiшень та iнше
Ключовi слова: автоматизоват системи управлiння проектами, виробнича ситуацiя, iнформацiйнi системи, моделювання, проектування
1. Вступ
1нформацшне забезпечення за швстолитя зазнало величезних змш, ввд програм, здатних викону-вати тшьки найпростiшi лопчш i арифметичш опера-цп до складних систем управлшня пвдприемствами. Новггш шформацшш технологи виступають штелек-туальним iнструментом оперативного управлiння т-дприемствами i бiзнес вимагае бшьш широкого за-стосування iнформацiйних технологш в управлiннi пiдприемством. Життездатнiсть i розвиток шформа-цiйних технологiй пояснюеться тим, що сучасний бь знес вкрай чутливий до помилок в управлшш, а шту-iцii, досввду та розмiру капiталу вже мало для того, щоб бути першим. Тому сучасний пвдхщ до управлшня передбачае вкладення коштiв в шформацшш технологи i чим б№ше пiдприемство, тим серйозш-ше повинш бути подiбнi вкладення. Вони е життевою необхiднiстю в жорсткiй конкурентнш боротьбi i здобути перемогу зможе лише той, хто краще оснащений i найбiльш ефективно оргашзований.
2. Лiтературний огляд
Лiтературний огляд сфери автоматизованого управлiння проектами показуе, що е науковщ, котрi також задаються питаннями у нiй. Наприклад, у дос-лiдженнi [1], розглядаються особливостi управлiння проектами за допомогою шформацшних технологiй, та дослiджуе особливосп впровадження шформацш-них технологiй в управлшня проектами. Також у [2] розглядаються питання дослщження та створення ш-формацiйних технологiй.
Науковцi мали на меп: аналiз особливостей управлшня проектами шдприемств; поглиблення теоретичних положень, щодо ефективност управ-лiння проектами; розробку шформацшну техноло-гiю управлшня мультипроектами пiдприемств.
Як висновок, сфера потребуе поглибленого вивчення та визначення принцишв, методiв i моделей, що забезпечують ефективне створення та роз-виток системи управлшня проектами оргашзаци.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета дослщження полягае у вивченнi та ви-значеннi принципiв, методiв i моделей, що забезпе-чують ефективне створення та розвиток системи управлшня проектами оргашзаци.
Для досягнення мети були поставлен наступнi
задачi:
- дослвдити термiн «система управлiння проектами» та складовi систем управлшня проектами;
- проаналiзувати завдання та функци шфор-мацiйноi' системи;
- розглянути засоби пiдтримки, основнi прин-ципи i вимоги до розробки системи управлшня проектами оргашзаци;
- визначити методи, необхвдш для формування методично].' основи системи управлшня проектами оргашзаци.
4. Об'ект та предмет дослвдження
Об'ектом дослщження е автоматизоваш системи управлiння проектами оргашзаци.
Предметом до^дження е принципи, моделi та методи розробки i розвитку автоматизованих систем управлiння проектами оргашзацп.
Соцiально-економiчнi та науково-технiчнi стратеги зростання сучасно! держави повиннi грунту -ватися на фундаментальних принципах сталого розвитку, пов'язанного з забезпечення високого рiвня життя населения кра!ни. Рiвень матерiального й соцiального благополуччя людей багато в чому визначаеться роз-витком промислового комплексу кра!ни. Ефективне вирiшения завдань в сучасному суспiльствi може бути досягнуто шляхом створення та впровадження сучас-них автоматизованих систем управлшня.
В даний час багато вичизняних пiдприемств вiдчувають необхщшсть полiпшения свое! шформа-цiйноi системи управлшня. У зв'язку з активним ви-ходом на зовнiшнi ринки в умовах жорстко! конкуренции, зростанням обсягiв виробництва iстотно зростае складшсть системи управлiния, виникае потреба в ш-тегрованих системах управлшня, яш адекватнi сучас-ним вимогам бiзнесу [3]. В першу чергу це пов'язано з незадоволенiстю керiвникiв якiстю одержувано! ними iнформацii' та !! оперативнiстю. Нерiдко топ-менеджери пiдприемств змушенi приймати рiшення сьогодш за вчора, а життя i ринок диктують необхщ-нiсть - «сьогодш i вже на шслязавтра». Тому i пос-тають питання:
- як вибрати iнформацiйну систему управлшня пвдприемством в залежностi ввд цiлей пiдприемства i поточного стану його автоматизаци?
- як видшити найбiльш актуальнi напрямки розвитку?
Сьогодш в бiзнесi при плануваннi i виконаннi поставлених завдань успiху досягае той, хто володiе сучасними методами i технологiями автоматизованих систем управлшня проектами на шдприемствг На яшсть та ефективнiсть впровадження автоматизова-но! iнформацiйноi системи найбiльшою мiрою впли-вае органiзацiйно-методичне i технологiчне забезпечення робгт на всiх етапах життевого циклу проекту. Для прийняття будь-якого грамотного управлшсько-го ршення в умовах невизначеностi i ризику необ-хiдно постiйно тримати шд контролем рiзнi аспекти фiнансово-господарськоi дiяльностi. Чiтка оргашза-цiя i планування робiт, розподiл ролей i вщповвдаль-ностi всiх учасникiв, формалiзацiя процедур прийняття проектних рiшень, регламентация складу та змю-ту проектно! документацii е запорукою досягнення кшцевих цiлей проекту [4].
В наш час промисловi та транспортнi об'екти мають властивостi складних динамiчних оргатзацшно-технiчних систем, взаемодiя яких характеризуемся складшстю i високою динамшэю компонентов. Значи-мiсть таких систем визначаеться вимогами, якi забезпе-чують безпеку керування виробничим комплексом [5]:
- необхвдшсть збирати й обробляти великий вмют рiзноманiтноi iнформацiя;
- пошук та формалiзацiя комплексу причинно-наслщкового зв'язку;
- формування об'ективно оцшочних альтерна-тивних сценарпв розвитку при змш умов середови-ща шдприемства та здiйснення рiзних ситуацiй контрольного впливу;
- ефективна реак^ на швидк змiни на виро-бничих об'ектах при необхвдносп прийняття рiшень i впровадження рацюнальних управлiнських рiшень.
Виконання таких вимог в основному пов'язано з використанням автоматизаци обладнання, передо-вих шформацшних технологiй, перспективних мето-дiв моделювання обчислювально! технiки, тобто це створення автоматизовано! системи управлiння проектами.
Взагал^ система управлiння проектами - це набiр органiзацiйних i технологiчних методiв та ш-струментiв, якi пвдтримують управлiння проектами в органiзацii i допомагають пiдвищити ефективнiсть !х реалiзацii. Часто термiн система управлiння проектами бшьш вузько трактують як автоматизовану або iнформацiйну систему управлшня проектами, тобто програму. Оргаиiзацiйну та методичну складову при цьому вкладають у термiн корпоративна система управлшня проектами. Цш системи управлiння проектами так [6]:
- пвдвищення ефективностi спiвробiтникiв компанп при робот над проектами;
- полшшення якостi управлiння проектами ке-рiвниками проектiв;
- пiдвищення ефективностi управлшня вам портфелем проекпв компанп
- бшьше проектiв в строк i в рамках бюджету з меншими витратами.
Причинами побудови автоматизованих систем управлшня проектами в компaнiях, яш досягли пев-ного рiвня розвитку називають два очшуваних ефек-ти. Перший - економiя дорогого часу керiвникiв проекпв за рахунок створено! шфраструктури. Другий ефект полягае у спрощенш контролю за проект-менеджерами в умовах, коли !хня кiлькiсть в бiзнесi зростае. Цiлком природним е, що без компонента ш-формацшно!' системи важко уявити сучасне управлшня проектами. Це пов'язано з вимогою ефективно-сп, що досягаеться технолопчним забезпеченням цих систем [7].
Управлшня проектами поступово все бшьше змiщуеться у вiртуaльне середовище реaлiзaцii. Це викликано потребою багаторазового збшьшення самого важливого ресурсного потенщалу для виршен-ня унiкaльних завдань - людського. Нaвiть в Укра!ш в нaйближчi роки доводиться стикатися з тим, що квaлiфiковaний вадповадальний ресурс для виконання проектно! зaдaчi виявляеться самим дефiцитним серед безлiчi iнших. Тому постае питання про переведения проектних команд на вiртуaльну основу дгяль-носп, i не мовнi, не культуролопчш обмеження не зможуть у значнш мiрi перешкодити дaнiй тенденцii.
Вже зараз в цьому напрямку першими кроками закладаеться фундамент майбутньо! моделi управ-лiння бiзнесом. Вони полягають в комплексi зaходiв по впровадженню i розвитку технiчних, програмних та шформацшно-комушкацшних зaсобiв шформа-цiйних систем управлшня проектами. Витрати на ав-томaтизaцiю представляються поки несумiрними з досягнутими ефектами, далеко не вс проекти цього типу зaкiнчуються усшхом. Але загальний процес поступово набирае оберпв, з'являються цiкaвi глибо-ко штегроваш рiшення, пiдтримкa процесiв управ-
лшня проeктiв cтae вce бшьш реальною. На согод-нiшнiй день юнуе кiлькa концeпцiй побудови стстем упрaвлiння i бeзлiч cиcтeм, в тш чи iншiй мiрi зайняп в цьому процeci [8] :
- ERP (Enterprise Resource Planning) - управлшня вciмa рecурcaми, якi розподiлeнi на пiдприeмc-твax (виробничi, фiнaнcовi, людcькi тощо). Концеп-цiя ERP один iз cвiтовиx лiдeрiв в cучacниx cиcтeмax автоматизаци упрaвлiння пiдприeмcтвaми;
- SCM (Supply Chain Management) - розшире-не керування виробничим процecом, як внутршшми рecурcaми пiдприeмcтвa, так i зовшшшми для управ-лiння повним циклом випуcку продукцп.
Вiдмiннicтю n^x статем упрaвлiння пiдприeмc-твом в тому, що з одного боку вони розроблеш за стандартами ERP, a з другого не ввдповщають цим вимо-гам. Майже ва cиcтeми вiтчизняного виробництва ро-звивалжя на бaзi автоматизацй' облiковиx буxгaлтeр-cькиx функцiй. Сиcтeми мали розвиток поступово! ро-зробки та шдключення новиx модулiв до буxгaлтeрcь-ко1' cиcтeми i cтворювaлиcя на оcновi пeрвicноï автоматизацй' фiнaнcовиx функцш, що не дозволяе забез-печити iнтeгрaцiю вiдповiдно до концeпцiï ERP.
1нший напрям мав розвиток стстем на оcновi aвтомaтизaцiï функцiй управлшня виробництвом i тaкi модулi стогеми iнтeгрувaлиcя з урaxувaнням не-обxiдноcтi забезпечення виробництва нeобxiдними мaтeрiaлaми. Системи такого клacу прeдcтaвлeнi на ринку проввдними зaxiдними компaнiми, а caмe -SAP, Oracle, Baan, PeopleSoft. ERP-cиcтeми здaтнi вь дповiдaти потребам бiзнecу, забезпечувати пвдприем-cтву конкурента переваги cвоeчacним наданням по-вноï, доcтовiрноï упрaвлiнcькоï iнформaцiï, eдноcтi методик i швидкоcтi обробки [7].
Бшьшють украшських пiдприeмств потребу в впровадженш систем за стандартами ERP пльки по-чинають усвiдомлювати. Шдприемства мають про-грамний продукт для автоматизацй' окремих напря-MiB: бухгалтерского та складського облiку, розраху-нку заробiтноi плати, оформлення накладних i т. п. Але все одно топ-менеджмент компанш мае значнi ускладнення з отриманням достовiрноi та своечасно' шформацп. Навггь розумшчи користь впровадження ERP-системи на пiдприемствi iснують стримуючi фа-ктори цього процесу - висока вартiсть.
Iнформацiйнi система як шструмент стратепчно-го вирiшення проблем пов'язаш з випуском i просуван-ням на ринок продукцй' шдприемства. З позици проект-но! практики компани активно застосовують спещаль зоваш програмш продукти, у тому числ i по створенню единого шформацшного простору у даному видi управ-лiнськоi дiяльностi. Але автоматизованi системи управлшня проектами - це не тшьки набiр елеменпв програ-много забезпечення. Важливу роль у нш вiдiграе апара-тна частина, серверний компонент, профiльнi корпора-тивш системи i зв'язок з ними [9]. Автоматизоваш системи управлшня проектами повинш розглядатися як комплексш програмно-технiчнi рiшення в рамках реаль зацй' загально! IT-полiтики компани. Разом з тим, клю-чову роль для користувачiв системи вiдiграе и зовшш-нiй i сутнiсний аспект, що виражаеться в iнтерфейсах взаемоди, логiцi роботи, комунiкацiйнiй та сервкнш зручносл. В даний момент на ринку програмного забезпечення представлено безлч спецiалiзованих про-грам, серед яких домiнуе пакет MS Project. На рис. 1 прошюстрована модель застосовуваних засобiв для автоматизацй' проектного управлшня з урахуванням 1х вь дповщносп процесним блокам.
Перед! нвесглцШнпй аншш проект.1
Процесн Ыщацн
I
Процеци планування проекту
управлшня сферою Д1й проекту,
внзначення проекту та йогоучаентпв м умок проекту, основа для планування
Процесс оргашзаш! внконання
I
Процесн контролю
—Ç-
ПЗ 6¡3Hec-
планування
та/або
финансового
аналЬу
проекте
- Деггашге планування комплексу poGii i рссурйв проекту
- Анализ строив внконання проекту в цигсому та окремих ííoro стадШ, кгшендарне планування
- Ресурсне планування, аналп та оптишзацтя граф1ку забезпечення проекту ресурсами
- Анашз BinpaT проекту, варткне планування
Процесн _
завершения
- Оперативке управления проектом
- Контроль ходу реал1зацн проекту, анал1з сталу проекту
- Звтнсгь та документуванкя ходу po6¡T, перепланування проекту
X
- ПЗ для календарного планування та контролю
- ПЗ проектування, роэробкн Kourropncifl i т.п. (спецзал tao лале ПЗ)
- ПЗ для внконання Вюджетування та варпеного анал1зу
- ПЗ для управления рпзпками
I
<J
L
- Звтисть та докум£1гтуваш1я результатов проекту
- ПЗ да побудовн снетеын ефектавннх комушкацш, вкяючно; ^ПЗ систем» збору ¡нформацп та формузаннл 3b¡thoctí
^ПЗ для документам Иного забезпечення управл1кня проектами та ведения арлшу-/ аналштчне ПЗ
Риc. 1. Модель зacтоcувaння cпeцiaлiзовaниx ^о^амн^ продуктiв для рeaлiзaцiï типовиx процент блокiв в
проeктi
На модeлi видно розмежування прогрaмниx продуктiв за трьома оcновними ceкторaми [10]:
- 6!зшс-планування та arnni3 економ!чно1 ефективностi, яш вирiшyють вiдповiднi завдання;
- розробка проекту в частиш його безпосеред-ньо1 реaлiзaцiï, мiнiмiзaцiï ризишв i власне управлш-ня роботами. У даному секторi виршуються зaдaчi планування робiт з урахуванням пулу доступних i за-лучених ресyрсiв. Здiйснюються контрольнi заходи та коригування плaнiв;
- комyнiкaцiйне забезпечення в чaстинi шфо-рмацп, звггносп та докyментaцiйного забезпечення, включаючи aрхiвyвaння.
Розробка та розвиток iнформaцiйних систем управлшня проектами переслщуе кшька цшей, якi вливаються в загальний цшьовий контекст корпоративно! системи управлшня проектами. В першу чер-гу, це зростання ефективностi yпрaвлiння за рахунок пiдвищення швидкостi, технологiчностi та процедурно! наповненостг По-друге, автоматизация дозволяе пiдвищити рaцiонaльнiсть використання вах ресур-сiв компанп в проектнш дiяльностi: робочого часу, фiнaнсiв, потужностей i т. д. [5]. Серед основних завдань шформацшних систем управлшня проектами можна видiлити наступш:
- переклад задуму в планувальну модель проекту;
- виконання фiнaнсово-економiчних розра-хyнкiв щодо проектiв, !х aнaлiз, сценарування про-гнозiв i забезпечення прийняття ршень по всiй ль
нiйцi iнiцiaтив;
- створения та оптимiзaцiйнa коригування плaнiв проектних робгт, починаючи з портфеля, про-грам i зaкiнчуючи локальними проектними завдан-нями;
- забезпечення функцiонувaння единого шфо-рмaцiйного поля, зiбрaного з результапв пакетно! роботи iз застосуванням спецiaлiзовaного ПЗ рiзноi спрямовaностi.
Слад зауважити, що функцп планування й контролю займають чiльне мюце серед областей автома-тизaцii на осжш програмних продуктiв, зaдiяних в шформацшних системах управлшня проектами. Про-те останшм часом стали активно розвиватися ршен-ня, де акцент робиться на звгтшсть, оцiнку трудових та мaтерiaльних витрат, мотивaцiйнi модел^ операти-внiсть постановки i виконання завдань документообь гу. У зв'язку необхвдно розробляти схему функцiй шформацшно!' системи, що заснована на принципах детaлiзaцi!' при вiдборi проектiв i етапах проектного циклу. Схематична розбивка показана на рис. 2, и основу складають функцiонaльнi блоки [11]:
- календарно-мережне планування;
- управлшня ресурсами: персоналом, фшанса-ми, устаткуванням, мaтерiaлaми;
- звiтнiсть по роботах з позици трудовитрат;
- документацшне забезпечення проектного упрaвлiния.
Рис. 2. Схема функцш iнформaцiйноï шдсистеми корпоративно! системи управлшня проектами
Вщомо, що aвтомaтизaцiя не повинна розвиватися стихшно, хоча часто саме так i вiдбувaеться в багатьох компаниях. Керiвництво приходить до ви-сновку, що потрiбно застосувати комплексний, сис-темний пiдхiд, оскiльки проектна дiяльнiсть стае до-сить поширеною практикою i починае займати занад-то багато часу та людських ресурсiв. Тому виникае потреба вщповюти на питания, пов'язaиi з оргашзащ-ею iнтегровaиих iнформaцiйних систем управлшня проектами бшьш високого рiвия [12]:
- за методолопею упрaвлiння проектами, за важливютю i реaлiзовaиiстю тих бiзнес-процесiв, якi необхiдно вирiшити в першу чергу;
- як ранжувати описaнi бiзнес-процеси з пози-ци !х автоматизаци;
- як! ршення в даний момент пропонуе IT-
ринок;
- як iнтегрaцiйнi заходи будуть потр!6ш при впровaдженнi програмних продукпв в проектну практику.
Для програмного забезпечення iнформaцiйноï системи потр!6но застосовувати цшсний погляд на складену модель проектноï парадигми бiзнесy (рис. 3). Потр!6но переосмислити фiнaнсовy, швес-тицшну та IT-полггику так, щоб, виявивши пвдви-щення ефектиБностi проекпв на яшсному р!вш,
включити питания розвитку iнформацiйних систем управлшня проектами в iнформацiйно-комунiкацiйну стратепю. Пiдставою для побудови плану розвитку шформацшно! системи е ii структура в компонент! корпоративними системами управлшня проектами
[7]: етапи життевого циклу проеклв; функцii управ-лiння та 1Т-забезпечення; рiвень проектного та функ-цiонального управлiння; спецiалiзацiя i гамма сервь сiв програмних продуктiв, розглянутих до застосу-вання.
Рис. 3. Bapianra складу застосовуваних програмних продуктiв по процесам проекту направлениям
Пакет MS Project Portfolio Server покликаний забезпечити бшьш високу яшсть i сервю у портфельному управлiннi оргашзацп i мае модульну побудову. Перший модуль виршуе завдання збору проеклв в единий iнтерфейс, перевiрки ix на вiдповiднiсть стра-тегii, первинного вщбору на опрацювання. Другий модуль дозволяе виконати оптимiзацiю портфеля, вибудувати рейтинги проектних завдань у ньому, до-помагае скласти i затвердити корпоративний портфель. Мониторинг проеклв з запланованим показни-кам на предмет виявлення поточних проблем викону-еться в третьому модулi, з його допомогою отриму-еться свобода маневру в масштабi всього портфеля.
Програмний продукт для календарного плану-вання та управлшня тимчасовими ресурсами проекту виконують наступш функцп:
- планування робгг по складу i послiдовностi виконання;
- планування i розподiл ресурсiв;
- анал1з бюджету робочого часу;
- календарна оптимiзацiя;
- вiзуалiзацiя плану;
- звинють по виконанню графжа проекту.
Програми для ефективного управлшня варпсни-
ми аспектами i бюджетуванням проекту забезпечують:
- iнвестицiйне моделювання i розробку програми залучення коштiв;
- розробку i сценарне моделювання бюджету проекту в динамщц
- контрольш заходи витрат i вaртостi;
- звiтнiсть та штегращш в систему загально-корпоративних фшанав.
Прогрaмнi блоки iнформaцiйних систем управлшня проектами, пов'язан з упрaвлiниям ризи-ками i комунiкaцiями проеклв, що активно розвива-ються, у них великий потенщал.
Вже мають розвиток щкаи перспективи щодо розробки штегрованих блоив або окремих продуктiв, пов'язаних з упрaвлiниям в^ртуальними командами. Це дуже перспективний напрямок i для штернацюна-лiзaцii бiзнесу.
1снують методолопчш пiдходи для розробки та оргашзацп функцiонувaиня адаптивних автомати-зованих систем управлшня проектами на рiзних рiв-иях iерaрхii, що забезпечують не пльки автоматизо-ваний збiр i обробку iнформaцii, а також [5]:
- можливють iнтегрaльноi об'ективно! оцшки поточно! ситуaцii;
- високоточне прогнозування динaмiки та мо-жливостi розвитку ризишв;
- динaмiчне формувания альтернативних сце-нaрiiв розвитку та контроль ситуаци нaпiдприемствi.
На рис. 4 представлена узагальнена модель ав-томатизованих систем управлшня проектами одного з шдприемств, яка демонструе основнi компоненти, яш зaбезпеченi системними функцiями та шформа-цiйними потоками з воображениям !х взaемодi!' мiж собою.
I_________________________________________________j
Рис. 4. Узагальнена модель автоматизованих систем управлшня проектами
Цю схему можна розглядати, як теоретико-методологiчний iнструмент для реалiзацü практич-них цiлей створення автоматизованих систем управлшня проектами для оргашзацш та щдприемств рiз-но! адмiнiстративно-територiальноi належностi, в тому чи^ локальних територiй з промисловими об'ек-тами. Вiдмiнною особливютю представлено! моделi е впровадження внутршшх контурiв управлiння, якi забезпечують адаптившсть системи, ii саморегуля-цiю, параметри об'екта контролю i складаеться з на-ступних основних пiдсистем: об'ект управлшня (без-пека пiдприемства), система управлшня (суб'ект управлшня), система мониторингу, штелектуальна система пiдтримки прийняття ршень. Така схема може представляти безлiч параметрiв, що описують стан об'екта управлшня; сукупшсть результатiв оцш-ки безпеки в системi монiторингу; сукупшсть альте-рнативних сценарпв контролю ршення та iнше. У рамках внутршнього контролю iнтелектуальна система пвдтримки прийняття рiшень та система мошто-рингу виступають об'ектом контролю.
Для забезпечення ефективного функцюнування внутрiшнiх контурiв управлшня в iнтелектуальнiй сис-темi пiдIримки прийняття рiшень здiйснюеться динамь чне формування та зберiгання необхщних математич-них i комп'ютерних моделей. Бшьшють з них пов'язанi з реалiзацiею причинно-наслвдкового зв'язку мiж параметрами, що характеризують стан компонента об'екта управлiння дослвджувано! автоматизовано! системи управлшня проектами, тобто параметрами: що вщповь дають за стан об'екпв пiдприемства; параметри, що характеризують яшсть цих компонента.
Модель штелектуально! системи пiдтримки прийняття рiшень зi структурою визначаеться насту-пними функциями:
- обробка та зберiгання даних;
- формування та зберiгання моделей;
- наукове прогнозування сучасно! ситуацп;
- оцiнка i прогнозування показнишв якостi на-вколишнього середовища з урахуванням iснуючоi i
передбачувано! антропогенного навантаження, а та-кож управлшня результатами;
- штегральна оцiнка безпеки та стану пвдпри-емства;
- параметрична оцiнка його об'ектiв, що забез-печуе необхiдну стан еколог1чних компонента;
- вiзуалiзацiя даних монiторингу i результатiв iмiтацiйних експериментiв;
- формування альтернативних сценарив управлiння;
- обгрунтування рацiонального розташування приладiв i просторово! структури спостережно! ме-режi на територи.
5. Результати дослiдження
В рамках дослвдження були розглянутi та про-аналiзованi насIупнi завдання:
- дослвджено теоретичнi та методичнi аспекти автоматизованих систем управлшня проектами;
- проаналiзовано проблеми та ризики впровадження автоматизаци iнформацiйних систем управлшня щдприемством;
- дослiджено проблеми у сферi iнформацiйних технологiй;
- оцшена ефективнiсть впровадження шфор-мацшно! системи автоматизацп бiзнес-процесiв.
- проаналiзовано ринок програмних продуктiв i обгрунтовано необхiднiсть застосування шформа-цiйних систем;
Виявлено, що актуальною е розробка сучасних методiв управлiння проектами в корпоративних ор-ганiзацiях. Метою яко! буде рiшення задач управлш-ня, монiторингу та прогнозування стану проекту створення та формування единого шформацшного середовища для забезпечення вах учаснишв необ-хiдною iнформацiею з урахуванням регламентованих прав доступу. Найбiльш устшно це здшснюеться з застосуванням сучасних механiзмiв управлiння, де можна вщобразити детальний склад робгт, призначи-ти ввдповщальних, перерозподiлити ресурси, враху-
вати ризики i найголовнiше i своечасно реагувати на вiдхилення ввд затвердженого часу i бюджету.
В основi такого пiдходу лежить комп'ютерне моделювання проекту як динамiчноï системи з комплексом робгт, розрахунком характеристик i показ-никiв по проекту. За допомогою тако! модел можна здшснити:
- планування i прогнозування ризику й зриву робгт з урахуванням ситуаци, що складаеться на кон-кретний час;
- вадсладковувати прогрес проекту, контролю-вати виконання робгт на об'ектi, витрати кошпв i ре-сурав;
- регулювати хвд виконання проекту, розпо-дТляючи ресурси з урахуванням ситуаци, що скла-даеться.
6. Висновки
В процес написання статтi були виконаш такi поставленi задачi:
1) дослщжено термiн «система управлiння проектами» та складовi системи управлiння проектами;
2) проаналiзовано завдання та функци шфор-мацiйноï системи, наведено результати аналiзу;
3) розглянуп засоби шдтримки, основш прин-ципи i вимоги до розробки систем управлiння проектами рТзних органiзацiй;
4) визначенi методи, необхвдш для формування методично! основи системи управлшня проектами оргашзаци.
Виходячи з вищенаведеного, можна вважати виконаними весь спектр завдань.
Литература
1. Василевська А. Управлшня проектами тдприемства Тз використанням шформацшних технолог1й // Вгсник КНТЕУ. 2012. № 1. С. 99-105.
I. Башинська I. О., Хрютова А. В. Використання сучасних iнформацiйних технологш управлiння проектами // Еко-номТчний журнал Одеського полггехшчного ушверситету. 2017. № 1 (1). С. 16-22.
3. Батенко Л. П., Загородтх О. А., Шщинська В. В. Управлшня проектами: навч. поаб. К.: КНЕУ, 2003. 231 с.
4. Кендалл Д., Роллинз С. Современные методы управления портфелями проектов и офис управления проектов: максимизация РО1. ЗАО «ПМСОФТ», 2004. 576 с.
5. Banker R. D. Kauffman R. J. The evolution of research on information systems: A fiftieth-year survey of the literature in Management Science // Management Science, 2004. Vol. 50, Issue 3. P. 281-298. doi: 10.1287/mnsc.1040.0206
6. New sensor system for environmental monitoring. Information Technology for Environmental Assessment and Decision Making / Gutiérrez M., Alegret S., Del Valle M. et. al. IEMSS, 2008. P. 54-60.
7. Рассел Д. Арчибальд. Управление высокотехнологичными программами и проектами. М.: ДМК Издательство, 2002. 472 с.
8. Дитхем Герд Управление проектами (в 2-х томах). Бизнес-преса, 2004. 400 с. 288 с.
9. Соколова Г. Н. Информационные технологии экономического анализа. М.: Экзамен, 2002. 320 с.
10. Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Компьютеризация аудиторской деятельности: уч. пос. для вузов. М.: Аудит; ЮНИ-ТИ, 1996. 270 с.
II. Application of an Integrated Environmental Monitoring System to an Incineration Plant / Morselli L., Bartoli M., Brusori B., Passarini F. // The Science of the Total Environment, 2002. Vol. 289, Issue 1-3. P. 177-188. doi: 10.1016/s0048-9697(01)01038-5
12. Колберг К. Бизнес-анализ с помощью Project Expert: пер. с англ.; 2-е изд. М.: Вильямс, 2008. 448 с.
Дата надходження рукопису 30.01.2018
Сорокун Антон Дмитрович, асшрант, кафедра комп'ютеризованих систем захисту шформацп, 1нститут комп'ютеризованих шформацшних технологш, Нацюнальний авiацiйний ушверситет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Ки!в, Украша, 03058 E-mail: anton.sorokun@gmail.com
Юдш Олександр Костянтинович, доктор техшчних наук, професор, кафедра комп'ютеризованих систем захисту шформацп, 1нститут комп'ютеризованих шформацшних технологш, Нацюнальний авiацiй-ний ушверситету, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Кшв, Украша, 03058
