CC BY
13B^OP^TAH^ ТЕХНОЛОГИ WEB 3.0 В ОРГЛШЗЛЦП ПРОЕКТНОГО
ОФ1СУ
Шпильовий В.Д.
Кандидат техтчних наук, доцент, завiдyвач кафедpи технологш yпpавлiння 1нституту тслядипломного навчання
Нацюнального авiацiйного yнiвеpситетy, лаypеат Деpжавноï пpемiï У^ати в галyзi науки i теxнiки,
м. Кшв
USE OF TECHNOLOGY OF WEB 3.0 IN ORGANIZATION OF PROJECT OFFICE Shpiloviy V., Candidate of engineering sciences, associate professor, manager of department of technologies of management of Institute of Continuing Education National aviation university, State Prize of Ukraine in Science and Technology, Kyiv
AHOTAЦIЯ
У статп висвгглюеться змют використaння теxнологiï Web 3.0 в оргaнiзaцiï проектного офюу. Iнновaцiйним e оргaнiзa-щя проектного офюу з використaнням теxнологiï Web 3.0, розроблення структури пропозицш щодо його впровэдження. Проектний офю визнaчae нову теxнологiю формyвaння сyчaсноï культури yпрaвлiння проектaми в системi yпрaвлiння, що зaбезпечye ефективну реaлiзaцiю проекту в рaмкax системи комп'ютерниx, комyнiкaцiйниx i iнформaцiйниx теxнологiй тa вiдпрaцьовaниx стaндaртiв здiйснення дiяльностi тa комyнiкaцiй. А використaння Web 3.0 в оргaнiзaцiï дaноï теxнологiï повинно покaзaти новий рiвень розвитку тa методи впровэдження в yпрaвлiннi проектaми.
ABSTRACT
In the article the content using Web 3.0 technologies in the design of office. Innovation is the organization of the project office technology Web 3.0, development of the Sructure proposals for its implementation. Project office identifies a new technology of modern culture project management control sy&em, which ensures effective implementation of the project within the computer, communications and information technologies and exhauS Sandards activities and communications. The use of Web 3.0 in this technology should show a new level of development and implementation of methods in project management.
Kлючовi слова:теxнологiя Web 3.0, проектний офю, y^a^m^ проектами, кyльтyрa yпрaвлiння проектами.
Keywords: technology of Web 3.0, project office, project management, project management culture.
Постановка проблеми. Велика частина дiяльностi, яка здшснюеться в pi3Hm установах та оргашзащях, - дiяль-нють проектна, тобто обмежена за термшами i бюджетом з конкретним результатом на виходг Керiвники, заклопоташ проблемами безперервного вдосконалення свого бiзнесу, з великою увагою вщносяться до всього, що ввдноситься до проекту або проектного управлшня. Проте часто доводиться стикатися iз ситуащею, коли оргашзащя розпоряджаеть-ся обмеженими ресурсами, розподшення яких мiж деякими проектами дозволило б швидко ix завершити, але дiйсно в нiй одночасно ведуться десятки проектiв. При цьому ресур-си роздiляються, щоб задовольнити запити всiх функцю-нальних керiвникiв. Тому виникае потреба в органiзацii системи управлшня проектами, а саме -створенш проектного офюу.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. В даний час ще немае повнiстю сформованого визначення того, що таке проектний офю. Навiть найвiдомiшi експерти дають неточ-не визначення, а декларують функцii' i ознаки проектного офюу, що вiдрiзняе його вiд шших управлiнських структур.
Експерти з Gartner Group видшяють такi варiанти проектного офюу:
- репозитарний (Repository Model) - проектний офю як джерело стандартних методiв управлiння, стандартного ш-струментарiю i бази знань з управлiння проектами;
- навчальний (Coach Model) - проектний офю як мож-ливiсть функцiонування формального проектного менеджменту через навчання i координацш;
- керуючий (Manager Model) - проектний офю як цен-тралiзацiя управлiння проектами.
Консалтингова компашя eQueS за результатами обсте-ження «Топ-100» компанiй сформулювала рiзновиди про-ектних офiсiв, що зус^чаються у свiтовiй практицi в за-лежностi вiд !х функцiй i органiзацiйноi позицii:
- проектний офю (PO) - управлшня одним великим проектом i його пвдпроект;
- програмний офю (PO) - управлшня програмою, об'ед-нуючою групу проектiв;
- офiс проектного управлшня (PMO) - шдроздш компанп, що вiдповiдаe за методологiю управлшня проектами та управляе групою проекпв;
- корпоративний офiс проектного управлшня (EPMO) -управлiння проектами та 'х методологiею у всiй компанп вiдповiдно ведення проекгiв в залежносп вiд стратеги компанп.
Варто вiдзначити також те, що юнують два поняття -проектний офю та офю проекту.
Iнодi 1х використовують як синонiми, але в даний час прийнято проектним офюом називати центр управлiння проектами компанп, а офюом проекту - центр управлшня одним проектом, що забезпечений необхвдними ресурсами i очолюваний менеджером проекту.
Проектний офю в цьому розумшш е постшно дшчою одиницею (при цьому лише частина сшвробггаишв може працювати на постiйнiй основу), а офiс проекту - тимчасо-вою структурою.
Метою статп е органiзацiя проектного офюу з викори-станням технологи Web 3.0, розроблення структури пропозицш щодо його впровадження.
Основш результата дослвджень. За останнi десять рошв управлiння проектами стало справою професiоналiв. На сьогоднi умiння управляти проектами мае для компанiй стратепчне значення, що дозволяе 'м досягати значних кон-курентних переваг в майбутньому.
Управлшня масштабним проектом накладае особливi вимоги на оргашзацш роботи команди, основною з яких е необхвднють органiзацii iнфраструктури, яка дозволила б реалiзовувати як централiзованi, так i децентралiзованi функцй' проекту, забезпечити конфщенцшнють та захист
комерцшно! таемнищ проекту. Такою шфраструктурою е проектне управлiння.
Термiн «проектний офю» стае все бiльш популярним. Вiн ввдноситься як до управлшня всерединi компани проектами, нацiленими на впровадження нових технологiй i систем, так i до проблем управлшня бiзнесом фiрми допомогою проекпв. Прикладами компанiй, керуючих бiзнесом за допомогою проекпв, е телекомушкацшш, будiвельнi та проектш оргашзацп, фiрми, що займаються розробкою комерцiйного програмного забезпечення, консалтингом та iн.
Потрiбно вiдзначити, що глобальне прискорення ро-звитку комунiкацiй, автоматизацiя бiзнес i технологiчних процесiв дуже гостро ставлять завдання проектного управ-лiння та перед традицшними компанiями, що займаються випуском масово! продукцп, хоча б у частиш перiодичного та пришвидшеного поновлення номенклатури товарiв для утримання свое! частки на мiнливому ринку.
Не дивно тому, що керiвники, стурбоваш проблемами безперервного вдосконалення свого бiзнесу, з великою ува-гою ставляться до всього, що включае в себе навiть хоча б натяк на проект або проектне управлшня. Вони штуГтив-но ввдчувають, що впорядкування i стандартизацiя зусиль i заходiв з модернiзацií, включаючи проблеми прийняття рiшень, дасть значний, якщо i не матерiальний, то хоча б управлшський ефект.
Проектний офю - це специфiчна шфраструктура, що забезпечуе ефективну реалiзацiю проекту (або портфеля проекпв) в рамках системи комп'ютерних, комушкацш-них i iнформацiйних технологiй та вiдпрацьованих стан-дартiв здiйснення дiяльностi та комушкацш. Вiн об'еднуе професiйний штат (менеджера офюу, координаторiв про-екгiв, аналгшшв з подготовки проектiв та !х просування,
адмiнiстратора шформацшно1 системи, фшансового менеджера, адмiнiстративного координатора, менеджерiв з монiторингу проектiв, координатора змш в проектах, ри-зик-менеджера) i оснащений необхiдними програмними i техшчними системами. Залежно ввд вигляду i призначення проектний офiс може займати вiдповiдне мiсце в оргашза-цшнш iерархil, як на рiвнi, близькому до керiвництва оргашзацп, так i на рiвнi керiвництва окремих шдроздшв.
Проектний офiс визначае нову технологiю формування сучасно! культури управлшня проектами в корпоративнш системi управлшня. Така культура, що базуеться на сучасних методах, засобах проектного менеджменту i внутршньому стандартi технологи управлшня проектами, включаючи ш-формацiйно-програмну шдтримку, надае переваги будь-як1й оргашзацп. А таю переваги визначають 30-40% економп ви-трат на проекти i часу на !х реалiзацiю, що надае менеджеру проекту додатковий час для навчання i комушкацп.
Стадп створення i впровадження проектного офюу подано на рис. 1.
Основними вимогами до оргашзацп офюу проектное' пвд-тримки е:
- наявнють реального управлiнського офiсу - примщен-
ня;
- единi внутршш стандарти пiдготовки i супроводу проекту;
- шформацшна технолопя управлшня проектами;
- база даних i шаблонiв типових рiшень по проектах;
- комп'ютерна мережа, що з'еднуеться з Internet;
- вiртуальний офю на базi комп'ютерних мереж, що забезпечуе функцюнування
команди проекту в режимi реального часу, не дивлячись на територiальний розподiл члешв команди.
Стад«я I.
Закладка фундаменту
загальний план функци i штатна стратепя
удосконалення структура взаемодм
Стадя II.
Запуск короткастрокових заход1в
IT
Стад1Я III. Розгортання довготривапиж р1шень
- KOpOTKOCipOKOBi заходи п!дтримка проекпв
£>1
пол^шення i нэечаннз управл!ння
прискорення процеав персоналу портфелями
проекпв
Стад1я IV.
Щдтримка i вдосконалення
вдосконалення функцюнуе i
процесу шдтримуе органюашю
Рис. 1. Проект створення i впровадження проектного офюу
Крiм того, сучасне поняття проектного офiсу включае ве-лику к1льк1сть технiчних i оргашзацшних рiшень (табл. 1).
Безперечно, вс1 цi аспекти взаемопов'язанi i представля-ють офiс як едину оргашзацшно-техшчну систему.
Також функцiонування проектного офюу неможливе без формування арх1тектури шструментальних засобiв, до яко! входять так1 компоненти:
- база даних щодо проектних ресурав, завершених ресурсiв, проектно! методологií i практики, оперативна база даних поточних проектiв;
- система введения i обробки даних за тимчасовими i фiнансовими витратами персоналу, що бере участь в роз-робщ та реалiзацií проекгiв;
- корпоративна шструкщя з планування, контролю 1 звпносп щодо проектiв;
- система документообпу i поштова система;
- штерфейс з системою управлшня корпоративними фшансами;
- iнформацiйно-технологiчна шфраструктура, що ввдповщае масштабу завдань.
Таблиця 1
Потреба Ршення
1. Примщення Проектування просторово-планувальних рiшень - ос-новних примiщень головного офiсу проекту;
Опрацювання питань iнтер'еру i внутршньо! обробки при-мiщень, облаштування меблями.
2. Оргтехнiка i допом1жне устаткування Пристро! для оргашзацп документообiгу;
Оргашзацшш засоби - дошки для малювання, планшети для календарних графiкiв, устаткування для проведення на-рад та ш;
Органiзацiйна технiка - ксерокси, проектори i т.д.;
Засоби безпеки - сигналiзацiя, регламентацiя доступiв у примщення;
Господарський iнвентар та устаткування.
3. Програмно-комп'ютернi комплекси, засоби зв'язку i те-лекомyнiкацiй Техшка - мережеве устаткування, комп'ютери, сервери, принтери;
Комп'ютерно-програмне забезпечення$
Засоби зв'язку - телефонш станци, телефоннi апарап, кана-ли зв'язку, пейджери, мобшьш телефони.
Проектний офю може мати iepapxÎ4Hy структуру i вико-нувати сво1 завдання на рiзних рiвнях yправлiння в органь зацп. Залежно вiд цього розрiзняють таш рiвнi проектних офiсiв:
- 1 рiвень - проектний офiс;
- 2 рiвень - проектний офю 6i3œc одиницi (функцюналь-ного пвдрозд^);
- 3 рiвень - корпоративний офю управлшня проектами. Залежно вщ змюту та завдань проектнi офюи подмють-
ся на так1 типи:
- «метеостанщя» забезпечуе iнформацieю «про стан погоди»;
- «башта» здшснюе «нагляд за навколишнiм простором»;
- «ресурсний пул» забезпечуе оргашзацш людських ресурсiв менеджерiв проектiв;
- «стратепчний програмний» проектний офiс здшснюе портфельне планування i стратегiчне управлшня проектами.
Залежно вщ географiчного розмiщення розрiзняють так1 типи проектних офгав:
- головний офiс;
- набiр територiально розподiлених офiсiв (обладнаних робочих мiсць, у тому чи^ домашнiх, мобiльних) окремих груп або члешв команди проекту;
- вiртуальний офiс.
Класифiкацiя офiсiв проектiв представлена на рис. 2.
Рис. 2. Класифшащя проектних офiсiв
Основними функщями проектного офюу е:
1. Управлшсьш:
- консультацшний центр з управлшня проектами;
- управлшня окремими проектами оргашзацп;
- здшснення корпоративного портфельного управлшня;
- функцюнальне портфельне управлшня;
- забезпечення узгодження цiлей i завдань проектiв з корпоративною стратепею;
- оцшка реалiзацií стратеги.
2. Органiзацiйнi:
- розробка, документування i зберiгання корпоративних стандарпв та методик з управлшня проектами;
- планування проекпв;
- планування проекпв на основ1 формування корпоративно! бази знань по проектах;
- стандартизащя п1дход1в до виконання проектiв;
- стандартизацiя звпносп по проектах;
- ведення бази даних за показниками ефективносп проекпв для !х оц1нки ! планування;
- забезпечення комунiкацiй з функцюнальними пiдроздiлами-замовниками проекгiв i шдтримуючими службами;
- представлення квалiфiкованих та компетентних менед-жерiв проектiв;
- вщстеження i узгодження мiжфункцiональних, м!жпро-ектних зв'язк1в;
- створення ! супров1д проектних контрактiв.
3. Економ!чш:
- оцiнка ресурав - нал!з i прогнозування ресурав, вар-тосп проекту та його термiнiв, виршення ресурсних кон-фл1кт1в;
- анал!з результатiв проектiв п1сля завершення;
- контроль дотримання методологи управлiння проектами;
- анал!з проектiв на вщповвднють стратеги (на етапi шь цiалiзацií проектiв);
4. контролююч1:
- центр контролю ! анал!зу проекгiв;
- мониторинг ефективностi виконання проекгiв (анал!з ввдхилень);
- мон1торинг i подготовка зв1тност1 по проектах i поши-рення документiв з управлiння проектами в оргашзацп;
- контроль змш ! ввдстеження проблем щодо реал!зацп проектiв;
- експертиза управлiння проблемними проектами.
Архiтектура iнструментальних засобiв проектного офюу
може включати наступнi компоненти:
- бази даних по проектних ресурсах, кшцевих ресурсах, проектних методолопях ! найкращих практиках. Оператив-ну базу даних поточних проектiв;
- систему введення та обробки даних по тимчасових ! фiнансових витратах персоналу, яка бере участь в проектах;
- корпоративний додаток з планування, контролю та звпносп по проектах;
- систему документообпу та поштову систему;
- штерфейс 1з системою управлшня корпоративними фшансами;
- шформацшно-технолопчну шфраструкгуру, ввдповщну масштабом вир!шуваних завдань.
Впровадження проектного офюу потребуе нових метод!в та шлях1в реал!зацп, оск1льки технологiчний рiвень постш-но розвиваеться та вдосконалюеться. Одним 1з таких ме-
тодiв е технологiя WEB 3.0, що являе собою високояк1сний контент i сервюи, CTBopeHi талановитими професiоналами на технолопчнш платформi Web 2.0. Головна щея Web 3.0 полягае в тому, що користувач, який до цього однооабно був залучений в процес формування контенту, ввдтепер пра-цюе в командi.
Одним i3 трактувань термiну Web 3.0 е сшввщношення його i3 семантично1 павутиною. Головна думка ще! концеп-цп базуеться на впровадженнi метамови, що описуе змют сайтiв для органiзацiï автоматичного обм!ну мiж серверами.
Висококвалiфiкованi користувачi бачать майбутне тiльки при появi Web 3.0, коли iнформацiя буде не просто генерува-тися i поширюватися, а, як вважае один з найб!льших свпо-вих експерпв в областi дизайну i юзабшп Аарон Маркус, з'явиться можливiсть збирати, систематизувати, аналiзувати представляти iнформацiю людям в абсолютно новому формат i яка вживаеться на численних форумах, буде являти собою мережу над Мережею - своерщне об'еднання дешлькох мереж в одну.
Щодо контенту, то на сьогодшшнш день користувач може тшьки генерувати його, сортувати i отримувати iншу шфор-мацiю ввд iншого користувача. В майбутньому ця система повинна бути вдосконалена в сторону користувача. Вщбу-ватиметься аналiз користувацького контенту i на основi вис-новк1в автоматизованi скрипти видаватимуть схож1 запити з iнтересами людей. У користувачiв з'явиться можливiсть сертиф!кувати контент.
WEB 3.0 повинен застати користувача не пльки в сощаль-них мережах, але в рiзних повсякденних дiях. Наприклад, у пошуку iнформацiï. За заявами IBM i BBC плануеться за-пустити пошук, який зможе шукати по вмюту аудiо i вiдео роликiв. На сьогодшшнш день такий пошук здшснюеться тiльки за тегами, що характеризуе те чи iнше ввдео або аудю.
Найцiкавiшою версiею майбутнього WEB 3.0 стало створення 3D-мереж. Це верая найбiльш популярна i реальна, так як першi кроки до реалiзацiï тако1 мереж! вже зроблеш Наприклад, реальний тривим!рний свгг столиц! Казахстану Астана, або, прим!ром, в!ртуальний сви гри The Sims, яка користуеться шаленою популярнютю. Мереж!, де користувач буде створювати свого тривим!рного персонажа i водити його по тривим!рному 1нтернет-простору, найбшьш реальш, шж шш1 мехашзми.
Якщо сьогодш все ще бшьшу частину роботи у проектах роблять люди, то епоха WEB 3.0 повинна стати повнютю комп'ютеризованою, де людина буде спостерпати за робо-тою, але шяк не сортуватиме контент, не блокуватиме кори-стувач!в, займатиметься ввдповвдями на питання. За нього ва щ дiï будуть робити комп'ютерш скрипти та програми.
Висновки та використання результапв роботи. Таким чином, проектний офю визначае нову технологш формування сучасноï культури управлшня проектами в систем! управлшня, що забезпечуе ефективну реал!зацш проекту в рамках системи комп'ютерних, комушкацшних i шформа-цшних технологш та ввдпрацьованих стандарпв здшснен-ня д!яльносп та комушкацш. А використання Web 3.0 в оргашзацп дано1' технологи повинно показати новий р!вень розвитку та методи впровадження в управлшш проектами.
Лиература
1. Мазур И.И. Управление проектами: справочн. пособ. / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. - М.: Высшая школа, 2001. - 875 с.
2. Сериков С. Проектный офис / С. Суриков. - [Елек- 3. Мазур И.И. Управление проектами: учебн. пособ. / тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hr-portal.ru/ И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге. - 2-е изд. - М.: artide/proektnyi-ofis. Омега-Л, 2004. - 664с.
ФОРМИРОВАНИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИХ КОМПЕТЕНЦИИ СТУДЕНТОВ В
ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ПЕДАГОГИКИ
Юркина Л.В.
Московский технологический университет, к.п.н., доцент
Крившенко Л.П.
Московский государственный областной университет, д.п.н., профессор
FORMATION OF RESEARCH COMPETENCE IN THE STUDY OF PEDAGOGY Yurkina L.V., Moscow Technological University Candidate of Pedagogical Sciences, Assoc. professor Krivshenko L.P., Moscow State Regional University, Doctor of Pedagogical Sciences, Prof.
АННОТАЦИЯ
В статье рассматриваются особенности организации изучения педагогики, связанные с переходом российского образования на Федеральные государственные образовательные стандарты высшего образования. Выделены либеральные аспекты стандарта, которые позволяют вузу и преподавателю осуществить творческий подход. В качестве практической реализации заявленных положений приведено проектное задание, обобщающее теоретическое изучение двух разделов курса Педагогика.
ABSTRACT
The article discusses the organization features of the &udy of pedagogy associated with the Russian education transition at the federal Sate educational Sandards of higher education. Obtained liberal aspects of the Sandard that allow the teacher and high school and realize creative approach. As a practical realization of the declared positions given terms of reference, which generalizes the theoretical &udy of the two sections of the course Pedagogy.
Ключевые слова: компетентностный подход, европейское образовательное пространство, педагогика, проектные методы, культура исследователя.
Keywords: competence approach, the European educational space, education, design methods, culture researchers.
Интеграция России в европейское образовательное пространство обусловила множество изменений в отечественной образовательной сфере: изменилось образовательное законодательство, принимаются и модифицируются стандарты, обновляется перечень специальностей, меняет свой формат учебная литература.... Однако в основе всех модернизаций лежит стремление перевести образование, особенно высшее, в деятельностную плоскость, вооружить выпускника не только фундаментальными знаниями, но и способами их применения, обновления и добывания, приблизить его к самостоятельному познанию и преобразованию мира. При этом в способах достижения целей образовательным организациям предоставлена значительная свобода [2].
Федеральные государственные образовательные стандарты высшего образования (ФГОС ВО) предполагает дать вузу свободу компоновки учебных планов. Опираясь на предложенный стандартом набор компетенций, вуз сам в сотворчестве с предполагаемыми работодателями составляет набор дисциплин, которые обеспечат формирование обозначенных в стандарте компетенций [5]. Подготовка в бакалавриате распределена по модульному, дедуктивному принципу, при этом младшие курсы предполагают общую подготовку, а старшие - специальную. ФГОС ВО не нормирует предметное содержание дисциплины, нет дидактических единиц, закрепленных за дисциплиной, отсутствуют аннотации к ним, что дает возможность вузу, непосредственно выпускающему факультету самостоятельно закладывать предметное содержание.
Такой подход позволяет и преподавателю свободно проявлять свое творческое начало, право на реализацию которого заложено в статье 44 Конституции РФ [1].
Основа высшего образования традиционно заключалась в опоре формируемых умений на фундаментальные знания, что, как предполагалось, позволяло решать в том числе и нестандартные задачи, понимая их суть и творчески преломляя знакомые решения, т.е. выходя на уровень продуктивной исследовательской деятельности. Существовавшая многие десятилетия знаниевая модель обучения подразумевала запоминание больших объемов информации, формирование некоторого набора прак—тических операций и многократное их повторение. Таким образом, чаще всего, получался специалист, хорошо «натасканный» на решение как раз стандартных задач. Актуальная сегодня компетент-ностная модель ориентирует на творческое решение задач, интегрируя знания, умения и личностные качества. Основным назначением подобного подхода является повышение адаптивных характеристик специалиста.
Таким образом, проводя сравнительный анализ знани-евой и компетентностной моделей образования можно заключить, что методология у них общая - опора умений или интегрированных умений - компетенций на фундаментальные знания. Однако компетентностная модель, прежде всего, позволяет свободно интегрировать обучение и научные исследования, что дает возможность, минуя привычные стадии тренинга (от умения к навыкам) сразу перейти к решению практико-ориентированных задач, объединив элементы познавательной деятельности ученика и ученого [6, с.81-82]. Такие задачи возможно решить, изменяя методический аппарат преподавания, для чего представляется разумным изменение методов обучения в вузе. Говоря словами Д.И. Менделеева: «Многие формы жизни стали новыми, а формы обучения до того уже обветшали, что пришло вре-
