кoмплeкci заcoбiв, якi фopмyють як зoвиiшиe, так i внyтpiшнe cepeдoвищe бyдь-якoï бyдiвлi. На cьoгoдиi чiткo визиачeиo, щo пpoцec цeй вiдбyваeгьcя за двoма взаeмoдoпoвиювальиими ^инципами, а cамe:
• вклю^н™ eлeмeнтiв пpиpoди в iffrep'ep;
• poзкpиття внyтpiшньoгo oзeлeнeння в зoвнiшне cepeдoвищe [3].
У пepшoмy випадку eлeмeити пpиpoди бepyть yчаcть в oб'емиo-плаиy-вальиoмy виpiшeииi як oкpeмих пpимiщeиь, так i бyдiвлi загалoм. Вiдбyваeгьcя цe за пpинципами:
а) pocлиии opгаиiзoвyють пpocтip im'ep'epy, 6удучи заcoбoм, який raprae фopмyванню виyтpiшиьoгo cepeдoвища.
б) pocлиии в inrep'epi вiдiгpають poль дeкopативиoгo i кoмпoзицiйнoгo за-coбy.
Стocyeгьcя ^ иаcампepeд iитep'epiв житлoвих пpимiщeиь, пpимiщeнь cycпiльиoгo пpизиачeиия, та пpимiщeиь, пoв'язаних з тieю чи iишoю cпeцифi-кoю ïx викopиcтаиия.
Щo cтocyeгьcя вeликиx oб'eктiв як пpиватиoгo, так i гpoмадcькoгo пpизиачeиия - ^ мoжливicть i заcтocyваиия зимoвиx cадiв, якi мають бага-тий аcopтимeит pocлии, а такoж викopиcтаиия oкpeмиx eлeмeитiв oзeлeиeиия, щo cпpияють oздoблeнню iитep'epy. Цe i так зваш лаидшафтиi фpагмeити, якi poзпoвcюджeиi в iитep'epаx гoтeлiв, pecтopаиiв, вecтибюляx i xoлаx вeликиx cycпiльииx бyдiвeль, кабшетш кoмпoзицiï - аpаижyваиия з rapro квiтyчиx pocлии, якi poзмiщeиi в кашго, квiтиикoвиx тopшepаx, флopаpiyмаx тoщo. Кoмпoзицiï мoжyть бути як з викopиcтанням закpитoгo rpymy, так i вiдкpитo-гo. У дpyгoмy випадку poзкpиття виyтpiшиьoгo oзeлeиeиия в зoвиiшиe cepe-дoвищe, щo cпpияe opгаиiчиoмy пoeдиаиию виyтpiшиьoгo oзeлeиeиия iз зoв-иiшиiм. Мoжливo, цe завдяки панopамнoмy cклiиию - дocягиeиию cyчаcиoï бyдiвeльнoï тexиiки.
Зазиачeиe cпpияe cтвopeиию oптимальиoгo в eкoлoгiчиoмy i ecтeтич-нoмy аcпeктi cepeдoвища icиyваиия людини, зyмoвлюe як виyтpiшиiй, так i зoвиiшиiй вигляд аpxiтeктypи. Сyчаcиа пpактика oзeлeнeння аpxiтeктypииx oб'eктiв iз заcтocyваииям тexиiчииx мoжливocтeй iз пocтаиoвкoю функщ-oнальниx, eкoлoгiчииx, ecтeтичииx завдань зyмoвлюe кoмплeкcнe виpiшeиия виyтpiшиьoгo oзeлeиeиия бyдь-якoгo oб'eкта i иаcампepeд гpoмадcькoгo ^н-тpy (абo цeитpy дoзвiлля) - нoвoгo типу гpoмадcькoï бyдiвлi, единий пoлiфyи-кцioиальиий oб'ем якoï змoжe cyмiщати фyикцiï peкpeацiйиoгo i iифopма-цiйнo-poзпoдiльнoгo пpocтopy.
Вжe y наш ча^ завдяки зазиачeиим мoжливocтям, чаcтo шд едииoю пoкpiвлeю, poзмiщyегьcя иeзалeжиий вщ пoгoдииx yмoв иаcичeиий зeлeиию пpocтip пoлiфyикцioиальиoгo пpизиачeиия.
Bce цe дае тдставу пpипycкати, щo cycпiльиа бyдiвля иайближчoгo майбyтиьoгo бyдe шиpoкo oзeлeнeним пpocтopoм пiд едииoю пpoзopoю гок-piвлeю more, будуть cтвopeиi yмoви для пoвиoцiииoгo вiдпoчиикy i шшку-вання людeй за пpииципoм яcкpавoï oбpазиocтi, eкoлoгiчиoмy i eтичиoмy кoмфopтy, cтвopeииx в цьoмy cepeдoвищi.
Хаpактepнo, щo poль такoгo oб'екта мoжyть викoиyвати: замкиeиа в cкляиoмy o6^í мicька плoща, пepeкpита пpoзopoю пoкpiвлeю, пiшoxiдиа зo-
на юторичного центру мюта або будь-який замкнений проспр, в якому засто-сування засобiв компенсацн екологiчного дискомфорту i озеленення створить середовище, вiдповiдне вимогам сучасно! естетики i екологл. Зазначене розу-мiння зумовлюе усвiдомлення мети i завдань дисциплiни. Мета дисциплши "Озеленення iнтер'ерiв":
• вивчення функцюнальних, еколопчних [ естетичних можливостей озеленення штер'еру як середовища проживання та життед1яльност1 людини. Задачi дисциплши:
• тзнання юнуючих та розроблення нових методгв, прийомгв та принцишв застосування [ використання елеменпв озеленення штер'еру;
• естетизащя штер'еру як середовища проживання та життед1яльносп людини засобами озеленення (проектна д1яльшсть) з урахуванням чинникв:
■ сощально-економ1чного;
■ природо-кл1матичного;
■ мютобуд1вного;
■ функцюнального;
■ естетичного.
Це особливостi так званого наукового тдходу до процешв озеленення iнтер'ерiв (при чому з урахуванням сощальних розшарувань в Укра!ш). На сьогоднi об'ектами озеленення можуть бути:
• комунальш будинки стандартного планування - одноюмнатт, двох-, трьох-, чотирьох- [ п'ятиюмнатт квартири;
• приватт одно-, двох-, триповерхов1 (а шода [ бшьше) будинки з шдивщуаль-ним плануванням кожного поверху;
• приватт дач1 [ вшли;
• суспшьш [ суспшьно-громадсью об'екти, а саме: магазини [ торгов! комплек-си, санатори [ будинки вщпочинку, ткарш [ полшлшки, театри, будинки культури [ б1блютеки, адтшстративш заклади державних установ, банкв, шоземних представництв (консульств, посольств), наукових центргв, офгси ф1рм [ компанш, палаци спорту [ водт комплекси, готел1, кемтнги тощо. Як i в зовнiшньому озелененнi, так i в iнтер'ерi розвиток озеленення
може здшснюватися в двох напрямах - по горизонталi i вертикалi. Горизон-тальне зонування дае змогу видшити п'ять основних схем: кiльцеву, фрон-тальну, кутову, атрiумну i курдоньерну (курдонерну), вiдмiнних за характером зв'язку "зелено! зони" з навколишшм середовищем i функцiональними блоками будiвлi.
Кiльцева, фронтальна i кутова структури сприяють конкретизацн образу будiвлi, беручи участь в оргашзацп його фасадiв. Працюючий на просвiт в денний час або активно освоений увечер^ об'ем зимового саду може нести значне мiстобудiвне навантаження, будучи одним з центральних декоратив-них акцеппв вулицi або всього суспшьного центру. До досто!нств подiбних схем належить i можливiсть сезонного розкриття зимового саду. Серйозним недолжом фронтально! i кутово! структур е значний "теплий периметр" саду, що знижуе кiлькiсть орiентованих на нього примщень i вимагае додаткових витрат на зимове опалювання.
Атрiумна схема розмщення озеленення, вирiшуючи проблему опалювання, робить можливим безпосереднiй контакт iз зеленою зоною великого
чиcла пpимiщeнь, cпpияe багатoфyикцioиальиoмy викopиcтoвyваиию ^octo-py cадy, як та^га, який poздiляe cвoïм oб'eмoм piзиi фyикцioиальиi зoни яю, за пoтpeби, мoжyть oб'eднyватиcь з кoжиoю з ииx. Вiзyальний зв'язoк iз зoв-иiшиiм cepeдoвищeм мoжe бути здiйcиeиий за дoпoмoгoю пpацюючoгo на пpocвiт oб'eмy cyмiжнoгo iз зeлeиoю зoиoю пpимiщeиия абo чаcткoвo poзiм-киeиoгo пepимeтpа пepшoгo пoвepxy.
Кypдoиьepиа (кypдoиepиа) cxeма е poзвиткoм кyтoвoï i фpoитальиoï, вoлoдie ïx дocтoïиcтвами i иeдoлiками.
Вepтикальнe зoиyваиия зyмoвлюe чoтиpи пpииципoвo piзиi cxeми poз-мiщeиия зимoвoгo cадy в cтpyктypi бyдiвлi:
• nаpтepнy, пpипycкаючи oднopiвнeвy opганiзацiю еаду на шзначщ пepшoгo пoвepxy з виcадкoю pocлин в пpиpoдний фунт;
• цeнтpальнy, якe piдкo тpапляeтьcя y пpактицi пpoeктyвання cycпiльниx буд-вeль, iзoльoванy cxeHy, за якoï еад нe мае нi вepxиьoгo овила, нi кoнтактy з фунтом;
• манcаpднy, щo пpипycкаe poзмiщeння еаду на ocтанньoмy пoвepci бyдiвлi з opганiзацieю вepxиьoгo пpиpoднoгo ocвiтлeння;
• наа^зну, за якoï oб'eм ааду пpoнизye бyдiвлю no вciй виcoтi.
Оcтаиия cxeма заcлyгoвye иайбiльшoï уваги, ocкiльки иe пoтpeбye op-гашзацп штyчиo пiдвeдeиoгo газoиy на пepeкpиттяx, забeзпeчye пpиpoдиим cвiтлoм иe тшьки oб'eм зимoвoгo cадy, алe i пpимiщeиия, щo гpyпyютьcя наврут mora, cтвopюe мoжливicть бeзпocepeдиьoгo ^такту з "зeлeиoю зo-иoю" вcix piвиiв бyдiвлi. Виcлoвлeиe дае змoгy зpoбити виcиoвoк пpo œp-cпeктивиicть кoмбiиoваииx (з мoжливicтю ceзoииoгo poзкpиття) cтpyктyp на ocиoвi иаcкpiзииx, цeитpичииx i кypдoиьepииx (кypдoиepииx) cxeм.
Взаeмoдiя iитep'epy iз зoвиiшиiм cepeдoвищeм пpoявляeтьcя здeбiль-шoгo в тpьox аcпeктаx:
• фyнкцioнальнoмy poзвиткy внyтpiшньoгo ^ocTOpy в зoвнiшньoмy cepeдoви-щ^ здiйcнюванoмy завдяки включeнню в бyдiвлю вiдкpитиx майдаичикiв -лoджiй, балкoнiв, тepаc i т. iи.;
• "npoникнeннi" eлeмeнтiв eкcтep'epy в iитep'ep;
• cnpийняттi зoвнiшньoгo cepeдoвища з iнтep'epy (щo ocoбливo дoцiльнo в ^а-ïиаx iз нecnpиятливим клiматoм) [1].
B^prni дiляики бyдiвлi, будучи шлк^м мiж зoвиiшиiм cepeдoвищeм i iитep'epoм, залeжиo вiд xаpактepy взаeмoдiï з нав^лишим пeйзажeм, мo-жуть cпpийматиcя opгаиiчиим пpoдoвжeииям пpиpoдиoгo cepeдoвища. Для бyдiвeль, щo зиаxoдятьcя в живoпиcнoмy пpиpoдиoмy oтoчeииi, пpиpoдиo pi-шeння лoджiй-пopтикiв, тepаc i балкoиiв в eднocтi з иавкoлишиiм пeйзажeм.
Швну cпeцифiкy мають мiкpoлаидшафтиi piшeиия y виyтpiшиix двo-pаx - атpiyмаx. У бyдiвляx iз cкладиoю кoифiгypацieю плану, poзкpитoгo в зoвиiшиe cepeдoвищe oдиим абo кiлькoма иeзамкиeиими двopиками, в зoиy видимocтi пpимiщeиь, opieитoваииx в атpiyм, пoтpапляe i нав^лиш^ пpиpo-да. Тoмy тут ocoбливo важливий пpиицип гаpмoиiï, бeздиcoиаиcиoï cyпiдpяд-иocтi вибиpаииx дeидpoлoгiчииx кoмпoзицiй пpиpoдним ocoбливocтям клiма-тичиoï зoии.
У бyдiвляx, ocиoвиi пpимiщeиия якиx poзмiщeиi иавкpyги замкиeиoгo в плаиi внyтpiшньoгo пpocтopy, щo иe мае вiзyальнoгo зв'язку iз зoвиiшиiм
середовищем, вибiр прийомiв i засобiв озеленення менш обмежений i визна-чаеться !х функцiональними умовами i експлуатацiйними можливостями, тобто характером вщвщування i кватфжацшним складом обслуговуючого персоналу. Вiд цих показниюв залежить спiввiдношення площ мощених i озеленюваних дiлянок. Все це необхвдне враховувати i пiд час проектування озеленення експлуатованих дахiв-терас, специфжою оргашзацп яких е засто-сування вирозахистних i сонцезахисних екранiв, дашюв i навiсiв, сприяючих унiверсальному використанню площi. Експлуатацiя даху бiльш повна, якщо на нiм або в сумiжному з ним рiвнi розмiщуються функцiонально пов'язанi примiщення - кафе, вгтальш, холи, читальнi зали i iн.
Сднють зовнiшнього i внутршнього просторiв може бути пiдкреслено мехашчним введенням в iнтер'ер елементiв екстер'еру i навпаки - застосуван-ням загального рiвня, малюнка i матерiалу пiдлоги, загальних - площини сте-лi i прийому штучного освгглення i iн.
Отже, об'еднанню зовшшнього i внутрiшнього просторiв може слугу-вати i використання в iнтер'ерi художнього мотиву, домiнувального в архь тектурному рiшеннi фасаду. У примщеннях, експлуатованих в нiчний час, такому об'еднанню сприяе штучне пiдсвiчування виражу, що примикае до зовнiшнього озеленення, i який створюе iлюзiю приеднання освгтленого простору до внутрiшнього озеленюваного об'ему.
Взаемозв'язок iнтер'еру з навколишшм середовищем дае змогу сприймати зовшшнш простiр в новому аспектi - з штер'еру; при цьому пси-хологiчний ефект, що викликаеться оточенням, залежить вщ глибини просто-рового розкриття i висоти розмiщення точки сприйняття.
У зв'язку iз зазначеним юнують (сформувались) засоби пiдвищення естетичних якостей фиосередовища.
Аналiз сучасного досв^ оргашзацп простору, у формуваннi еколого-естетичних характеристик якого беруть участь рослини, дав змогу виявити найпрогресивнiшi засоби тдвищення його естетичних якостей, а саме:
• цшсшсть архитектурного задуму;
• виразшсть архитектурного масштабу;
• едшсть св1тло-кол1рно! гами; функцюнально-естетична доцшьшсть застосу-вання обробних матер1ал1в, малих арх1тектурних форм [ елементш монументально-декоративного мистецтва.
Цiлiснiсть архiтектурного задуму припускае композицiйну i стильову еднiсть його функцюнальних i естетичних складникiв, а також !х вiдповiд-нiсть архггектурно-художнш темi iнтер'еру.
Фiтосередовище, як частина внутршнього простору, може також впливати на створення цшюного архiтектурного образу. Сукупшсть окремих морфологiчних ознак рослини визначае його фiзiономiчний вид або тип, зу-мовлений стрiльчастiстю або плакучютю паросткiв, густиною крони i iн. Складене з урахуванням необхщного характеру форм принципове завдання на проектування декоративно! композицн сприятиме доданню фггосередови-щу бажаного емоцiйного забарвлення.
Рiзноманiтнiсть форм в поеднаннi з широтою колiрноl палiтри парос-тюв, листя i суцвiття робить рослини незамшним учасником будь-якого архi-тектурного сценарiю.
Кoжиа штучго cтвopeиа кoмпoзицiя (зимoвий cад, röra фpагмeит, poc-линна кoитeйиepиа 1рупа абo иаcтiльиа кабiиeтиа кoмпoзицiя) з cвoeю ^фук-тypoю пoвиииа нагадувати пpиpoдиy pocлиииy гpyпy, мати закoиoмipиicть пoбyдoви, цiлicиicть i гаpмoиiю пpиpoднoгo пeйзажy. Iиoдi чepeз eкзoтичиy piзиoмаиiтиicть зимoвий cад cтаe зiбpаииям иайpiзиoмаиiтиiшиx далeкиx мiж coбoю pocлии. О^м дeкopативиo-xyдoжиьoï eдиocтi, дo якoï завжди ^аг-нуть аpxiтeктopи, xyдoжиики i дизайнepи, иeoбxiдиа щe i eкoлoгiчна eдиicть, щoб yмoви зpocтаиия pocлин були близькi мiж coбoю.
Im'ep'epm фiтoкoмпoзицiï е единим в ecтeтичнoмy i бoтаиiкo-гeoгpа-фiчиoмy зиачeииi фpагмeитoм, зiбpаиим в oдиiй абo в двox-тpьox мicткocтяx. Гpyпа з кiлькox фiтoкoмпoзицiй е пepecyвиим зимoвим cадoм.
Завдання фiтoкoмпoзицiï - cтвopeиия шюзп пpиcyтиocтi в пpиpoдииx yмoваx. Ствopюючи в iитep'epаx фiтoкoмпoзицiï i зимoвi cади, тpeба пам'ята-ти, щo вoии мають вeликe виxoвиe значeння, ocкiльки cпpияють иe тiльки ви-xoваиию в людииi любoвi дo пpeкpаcиoгo, Bne i пiзиаиию вcьoгo piзиoмаиiття життeвиx фopм pocлиииoгo cвiтy иашoï плаиeти. Тoмy иeoбxiдиo, щoб кoжиа pocлиииа гpyпа була œ випадкoвим пoeдиаииям, а дiйcиим вiддзepкалeнням пpиpoдиoгo пeйзажy. Bиаcлiдoк аиалiзy piзниx pocлииииx cпiвтoваpиcтв cтвopюють тi чи iишi типи фiтoкoмпoзицiй.
Сдшсть кoльopoвo-cвiтлoвoï гами е oдиieю з найважливiшиx yмoв cтвopeиия виpазиoгo, oбpазиoгo piшeння iитep'epy. Активну пcиxoфiзioлoгiч-ну дш на людину мае кoлip, тому тд чаc кoлipиoгo oфopмлeиия iитep'epiв иeoбxiдиo вpаxoвyвати cпeцифiкy фyикцioиальииx пpoцeciв, як вiдбyваютьcя в ииx. У pазi заcтocyваиия ламп poзжаpюваиия з кoльopами живиx pocлии вiдбyваютьcя таю змши:
• на фoнi cвiтлoï cтiни pocлини з тeмнo-зeлeним листям виглядають тeмнiши-ми, зeлeний ro^ip - iитeнcивнiшe;
• на фoнi тeмнoï cтiни яcнo-зeлeний кoлip листя - cвiтлiшe i H^Eme; зeлeний ro^ip, знаxoдячиcь на фoнi cвoгo дoдатEoвoгo чepвoнoгo, вигpаe в mcmemc-ri;
• на фoнi зeлeнoгo листя чepвoна квiтEа виглядае eфeктиimoю;
• зeлeний кoлip pocлиннocтi на фoнi xpoматичнoгo кoльopy змiиюeтьcя y бж дoдатEoвoгo дo кoльopy фoнy, i кoнтpаcт тим бyдe cильнimим, чим ближчe за cвiтлoтoю фoн i oб'eкт;
• кoлip листя, знаxoдячиcь на нeйтpальнoмy фoнi oднакoвoгo з ним кoльopy стши, алe бiльmoï наcичeнocтi (зeлeний - зeлeнie, кopичнeвий - кopичнeвie), втpачаe в наcичeнocтi, cipie i взагалi зникае;
• кoнтpаcтиий кoлipний eфeкт Tpym дeкopативнo-лиcтяниx pocлин на фoнi стши абo квiтEа на фoнi листя бyдe тим cильнimий, чим мeнша nлoща ïx вiд-noвiднo дo nлoщi фoнy.
Кoлipиi змiии cвiдчать пpo тe, щo, cтвopюючи кoмфopтнy oбcтаиoвкy в iитep'epi i ввoдячи в иьoгo pocлиииy гpyпy, нeoбxiднo вpаxoвyвати piшeиия pocлииииx гpyп в im'ep'epi пpи пpиpoдиoмy i штучгому ocвiтлeииi.
Дo малиx аpxiтeктypииx фopм, для якиx тpадицiйиo викopиcтoвyють eлeмeити oзeлeиeиия, пoтpiбиo вiдиecти: баceйии, фoитаии, пiдпipиi cтiики, cадoвi мeблi, квiткoвi кoитeйиepи. Хoчeмo иагoлocити, щo ми poзpoбили мe-
тоди i методику комплексного виршення озеленення штер'еру на науковш 0CH0Bi i використовуемо 1х в навчальному процесi.
Пропонована методика оргашзацп фгшструктури та фггосередовища суспшьно! будiвлi дае змогу визначити рацюнальш прийоми оргашзацп внут-ршнього озеленення, використання яких в архггектурнш практицi сприятиме скороченню термiнiв 1х проектування i будiвництва, пiдвищенню естетичних i екологiчних якостей проектних ршень i 1х реалiзацп.
Л1тература
1. Гарнизоненко Т.С. Справочник современного ландшафтного дизайнера / Т.С. Гарни-зоненко. - Ростов-на-Дону : Изд-во "Феникс", 2005. - 314 с.
2. Ожегов С. История ландшафтной архитектуры / С. Ожегов. - М.-СПб. : Изд-во "Архитектура", 2003. - 232 с.
3. Чхартишвили Н.К. Озеленение интерьера / Н.К. Чхартишвили, В.В. Снежко. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1990. - 81 с.
Туманов И.М. Особенности преподавания дисциплины "Озеленение интерьеров" для студентов направления подготовки "Архитектура"
Обоснованы основные принципы, способствующие оптимальному применению элементов озеленения во внутреннем объеме - интерьере с учетом современных требований к решению задач озеленения. Определены основные тенденции современного подхода к процессу подготовки студентов направления " Архитектура".
Ключевые слова: профессиональное образование, интерьер, озеленение, зонирование, фитокомпозиции, архитектурный замысел.
Tumanow I.M. Teaching the course "Interior landscaping" for the students field of study "Architecture"
The basic principles, that are instrumental in optimum application of elements of greenery in an internal architectural volume - interior taking into account the modern requirements to the decision of tasks of greenery, are rationale. The basic tendencies of modern approach to the process of preparation of students straight preparations "Architecture" are determined.
Keywords: trade education, interior, greenery, zoning, phytocomposition, architectural project.
УДК 630*71 Асист. М.М. Фiтакl; М.М. Лабойко2; асист. В.С. Кучерявий1
ШЛЯХИ РЕКОНСТРУКЦН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МУЗЕЮ НАРОДНО1 АРХ1ТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВ1
Дослщжено ф^оценотичну структуру 68 рослинних асощацш у 12 етнозонах на територи 50 га. Прошвентаризовано 1089 дерева на присадибних теритс^ях. Зап-ропоновано шляхи реконструкци насаджень та ландшафтного облаштування територи етнозон. Розроблено проект еколого-рекреацшного маршруту iз розкриттям люо-еколопчних особливостей краю та характеру господарювання населення етнографiч-них регюшв.
Ключовг слова: Музей народно! арх^ектури та побуту, етнозона, етнограф!ч-ний парк, скансен, рослинна асощащя, реконструкщя насаджень, ландшафтне об-лаштування.
1 НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в;
2 заступник директора з науково! роботи Музею народно! арх1тектури та побуту, м. Льв1в
Етнографiчнi парки - своерщш My3eï "просто неба". Першi етногра-фiчнi парки - скансени - з'являються у Скандинавп. 1дею створення такого музею, де були виставлеш бyдiвлi i3 внутршньою обстановкою побуту, зап-ропонував у 1790 р. швейцарський вчений Чарльз де Бонстеттон, який жив тодi в Дани. Перший скансен було закладено у 1891 р. у Стокгольмi за шщь ативи А. Газелiyса [3, 5].
У наступш роки у рiзних краïнах з'являються етнографiчнi мyзеï пiд вiдкритим небом: Копенгаген - 1887 р., Осло - 1902 р., Старе мюто (Дашя) -1912 р., Бухарест - 1925 р., Коломенське (перший музей в Радянському Союз^ - 1927 р. Тепер таких мyзеïв лише в Сврот дie близько двох тисяч.
Перший музей народноï архiтектyри i побуту в Украш створено у 1964 р. у Переяслав-Хмельницькому. Сьогоднi в Украш такi мyзеï е в Киев^ Львовi, Ужгородi, Чернiвцях. Будують новий етнографiчний музей у с. Кри-лос Галицького району на 1вано-Франювщиш [5].
Створюючи у 50-х роках насадження Шевченювського гаю, лiсiвники дбали головним чином про те, як залюнити оголенi горбогiр'я колишнього букового люу "Кайзервальд", вирубаного на паливо в роки Першоï свiтовоï вшни. Бiльше того, тут iнтенсивно розвивалися ерозiйнi процеси. Тодi для за-лiснення використовували швидкорослi пiвнiчно-американськi види дерев -дуб червоний, робшю звичайну, клен ясенелистий. З аборигенних видiв ви-саджували бук люовий, клен гостролистий, клен-явiр, ясен звичайний, березу повислу. Значнi за площею дiлянки були вiдведенi пiд сосну звичайну, невеликими масивами висаджували ялину европейську.
У свiтовiй практищ мyзеï архiтектyри i побуту "тд вiдкритим небом", якi розташованi серед зелених насаджень (природних чи культурних), назива-ють етнографiчними парками [3]. 1снукт насадження Львiвського музею на-родноï архiтектyри i побуту назвати парковими не зовшм виправдано, оскшь-ки вони за роки свого юнування не були трансформованi засобами садово-паркового мистецтва в парков^ Висока повнота та густота насаджень, мюця-ми непрохщш хащi та захаращенють рiзко знижують екологiчнy, естетичну та рекреацiйнy цiннiсть iснyючих деревосташв.
Водночас насадження етнографiчних зон за породним складом не вщ-повщають природним типам деревостанiв, якi зростають на батькiвщинi ет-нiчних украшщв. Наприклад, на "Бойкiвщинi" i "Гуцульщиш" переважають масиви пiвнiчноамериканського дуба червоного, який через свою густу крону негативно впливае на шсоляцшний режим тднаметового простору, перешко-джаючи розвитку пiдлiскового та трав'яного ярyсiв, а з вiзyальноï точки зо-ру - не щентиф^еться з тамтешшми пейзажами.
Методика досл1дження. Пошyковi роботи виконували iз використан-ням сучасних методик, прийнятих у фггоценологп. Дослщження видовоï структури насаджень здiйснювали за допомогою методiв ландшафтноï такса-ци та подеревноï iнвентаризацiï [6]. У ходi маршрутних описiв рослинних асощацш ïм присвоювали порядковий номер i межi кожноï асоцiацiï наносили на план. Подеревну iнвентаризацiю проводили лише на присадибних тери-торiях.
Результати дослщження. Зaгaлом нa територiï приcaдибних дшянок етнозон Мyзею 6уло проiнвентaризовaно 1G89 дерев ^бл. 1).
Табл. 1. .Асортимент деревних рослин присадибних дтянок Музею
№ з/п Ha3Ba Bugy К-сть, шт. № з/п Ha3Ba Bugy К-сть, шт.
1 Abies alba Mill. 4 17 Populus tremula L. 1
2 Acer negundo L. 4 18 Prunus avium L. 7G
3 Acer platanoides L. 83 19 Prunus cerasifera L. 9
4 Acer pseudoplatanus L. 33 2G Prunus cerasus L. 26
5 Aesculus hippocastanum L. 1 21 Prunus domestica L. 28
6 Alnus glutinosa Gaerth. 1 22 Prunus padus L. 1
7 Betula pendula Roth. 57 23 Pyrus communis L. 8
8 Carpinus betulus L. 16 24 Quercus robur L. 26
9 Crataegus monogyna Jacq. 7 25 Quercus rubra L. 196
1G Fagus sylvatica L. 25 26 Robinia pseudoacacia L. 1G
11 Fraxinus excelsior L. 15 27 Salix caprea L. 9
12 Juglans regia L. 52 28 Sorbus aucuparia L. 9
13 Larix decidua Mill. 79 29 Taxus baccata L. 5
14 Malus domestica Borkh. 51 3G Tilia cordata Mill. 56
15 Picea abies (L.) Karst. 158 31 Ulmus scabra Mill. 3
16 Pinus silvestris L. 46 Всього дерев 1G89
Найбшьш поширеними на присадибних територiях е Quercus rubra, Picea abies, Acer platanoides, Larix decidua, Prunus avium, Betula pendula, Tilia cordata, Juglans regia, Malus domestica. Облжоваш види вщнесеш до 12 родин. 1з них найчисельшшими е Pinaceae (26 %), Fagaceae (23 %), Rosaceae (19 %), Sapindaceae (11 %), Betulaceae (7 %), Malvaceae (5 %), Juglandaceae (5 %) та вiдповiдно iншi види 4 %. До хвойних вщносимо 4 види, до листя-них - 27.
Внаслщок близького розташування дерев до експонованих об'екпв, що призводить до !х затiнення, тут спостершаеться пiдвищена вiдносна воло-ricTb повпря, яка е основною причиною гниття солом'яних с^х та де-рев'яних конструкцш. Враховуючи iнсоляцiйну ситуацiю та саштарний стан, пропонуемо вiдвести в рубку 367 дерев. Зазначимо, що серед них 34 дерева е аваршними i потребують негайного видалення, 117 - ушкоджеш (сухостiйнi, суховершинш, всихаючi, ураженi хворобами) та 216 таких, що загрожують архiтектурним об'ектам навислими кронами чи близьюстю до фундаменту (табл. 2). У рослинних асощащях в рубку выведено 1651 сухостшне та всиха-юче дерево.
Проведене у 1990 р. люовпорядкування виявило таку породну структуру лiсових насаджень музею (за площею, га): дуб червоний - 8,93 га, сосна звичайна - 5,01 га, ялина европейська - 1,62 га, береза повисла - 5,35 га, клен гостролистий - 5,29 га, робшя звичайна - 5,24 га, модрина европейська -1,61 га, клен-явiр - 0, 81 га, бук люовий - 0, 61 га, дуб звичайний - 0,28 га.
Найбшьш вираженою у парковому насадженш е вертикальна структура або яруснють. Внаслщок високо! повноти (0,9-1,0) та щшьно! зiмкнутостi деревостану (0,8-1,0) у насадженнях трав'яний ярус вщсутнш у 33-х рослин-