CC BY
24
Л1тература
1. Добровольский В.И. Перспективы разведения в Европейской части СССР средиземноморских черных сосен / В.И. Добровольский // Начные труды УкрНИИЛХиАЛМ. - К. : Го-сиздатсельхозлит, 1956. - Вып. XVIII. - С. 71-80.
2. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 255 с.
3. Рева М.Л. Голонасшш дендропарку "Софй'вка" / М.Л. Рева // Акшматизащя й штро-дукщя нових рослин. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1965. - С. 88-89.
4. Скробач Т.Б. Сосна чорна (Pinus nigra Arn.) в люових насадженнях захщного регiону Укра1ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - Лiсовi куль-тури та фiтомелiорацiя / НЛТУ Укра1ни. - Львiв, 2006. - 18 с.
5. Тахтаджян А.Л. Высшие растения / А.Л. Тахтаджян. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1956. - Т. 1. - 448 с.
6. Тшук А.О. Деяга особливост таксаци люу в умовах Подiлля / А.О. Тшук, В.1. Бiлоус, В.1. Порва. - Одеса : Изд-во "Маяк", 1966. - 58 с.
7. Щичко В.С. Сосна крымская и ее выращивание в условиях Крыма / В.С. Щичко. -Алушта : Изд-во УкрНИИЛХА, 1958. - 39 с.
8. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х. Эйзенрейх. - М. : Иниздат, 1959. - 508 с.
9. Юр Н.В. Рост сосны обыкновенной и черной в культурах на севере Украинского Полесья / Н.В. Юр // Начные труды УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1978. - Вып. 221. - С. 4-6.
10. Guest S. A World Geography of Forest Resourses / S. Guest, J. Write, E. Teclaff. - New York, 1956. - 665 р.
Юськевич Т.В., Скробач Т.Б., Смих В.М. Распространение Pinus nigra Arn. и Pinus pallasiana D.DON в лесных насаждениях Западного региона Украины
Обобщены сведения относительно распространения сосны черной и сосны крымской в лесных насаждениях лесохозяйственных предприятий Западного региона Украины. Приведены количество и площади лесных насаждений с участием исследуемых видов.
Ключевые слова: Интродукция, интродуценты, сосна черная, сосна крымская, лесные насаждения.
Yuskevyck T.V., Skrobach T.B., Smikch V.M. Distribution Pinus nigra ARN. and Pinus pallasiana D.DON in forest stands of western region of Ukraine
Generalized information distribution Pinus nigra Arn. and Pinus pallasiana D. Don in the forest stands of western region of Ukraine. Information is resulted of the areas of the forest stands of western region of Ukraine.
Keywords: Introduction, introduced species, austrian pine, forest planting.
УДК 712.413:502.63:711 Доц. Д.1. Бiдолах1, канд. с.-г. наук;
доц. Ю.Г. Гринюк1, канд. с.-г. наук; доц. В.С. Кузьович1, канд. с.-г. наук;
доц. Я.М. Шляхта, канд. с.-г. наук - БАТ1НУБП
ЛАНДШАФТНА РЕКОНСТРУКЦ1Я М1СЬКИХ ПАРК1В ЯК ЗАС1Б КОМПЕНСАЦП УРБАН1ЗАЦ1ЙНИХ ЗБИТК1В
Проект реконструкци мюького парку м. Зборiв Терношльсько! област викона-но на основi функщонального зонування територи зi врахуваннням компоненпв ю-нуючого ландшафту та естетично-рекреацшних i саштарно-гшешчних завдань. Роз-
1 Брежанський агротехшчний шститут;
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.17
poблeнo низку зaхoдiв для пpиcтocyвaння пapкiв нeвeликoï плoщi дo виcoких ampo-пoнaвaнтaжeнь.
Ключовi слова: ypбaнiзaцiя, rap^ ландшафтна peкoнcтpyкцiя.
Уpбaнiзaцiя - да oб'eктивний пpoцec пiдвищeння poлi мют в poзвиткy cycпiльcтвa, oбyмoвлeний зaкoнoмipнocтями poзвиткy людcькoï цивiлiзaцiï. Рicт мют, зpocтaння пpoмиcлoвocтi, кoнцeнтpaцiя тpyдoвих i фшаншвих pe-cypciв, poзвитoк кyльтypних i пoлiтичних фyнкцiй - yce да мае як пoзитивнi, так i штативт нacлiдки ypбaнiзaцiï. Пpичoмy ocнoвнa мaca ypбaнiзaцiйнoгo нeгaтивy гов'язана з eкoлoгiчними збитками: пpoдyкyвaнням cмiття, дeгpaдa-цieю штyчнoгo мicькoгo cepeдoвищa, шкiдливoю дieю на здopoв'я вна^^к зaбpyднeнь, а тaкoж cтpecoвих фaктopiв [4, б]. У cyчacнiй y^arni пpoблeми ypбaнiзaцiï нaбyли cпeцифiчнoгo xapa^epy: poзвaл кoмyнaльнoгo гocпoдap-cтвa, затепад кyльтypи та caмocвiдoмocтi нaceлeння, нeхтyвaння влaдoю eлe-мeнтapними пoтpeбaми людей пpизвeлo дo мacoвoгo винищeння зeлeних на-caджeнь, хaoтичнoï зaбyдoви та зacмiчyвaння тepитopiй пapкiв i cквepiв. Озe-лeнeння нaceлeних мicць, cтвopeння мicць вiдпoчинкy та peкpeaцiï cтaнoв-лять нaдзвичaйнo cклaднy i актуальну пpoблeмy як для вeликих мют, так i для ceлa. Зпдго з мicтoбyдiвeльними нopмaтивaми дo SC % тepитopiï мicтa пoвиннo вiдвoдитиcя пiд зeлeнi нacaджeння. Тaкe cпiввiднoшeння oзeлeнeнoï i зaбyдoвaнoï тepитopiй зaбeзпeчye нeoбхiднi caнiтapнo-гiгieнiчний i apx^^ тypнo-плaнyвaльний eфeкти [3,4].
Пapк кyльтypи i ветчинку мicтa Збopiв бyлo зaклaдeнo y 19S9 p. на тepитopiï S,3l га. Смiливo втiлюючи плани mprn з пiдвищeння кyльтypнoгo piвня життя тpyдящих, так! пapки мacoвo cтвopювaлo тoдiшнe кepiвництвo y вeликих i малих мicтaх i телищах, ïx cтвopювaли швидкo, чacтo бeз вpaxyвaн-ня apxiтeктypнo-xyдoжнix пpинципiв ^мгозици та фyнкцioнaльнo-opгaнiзa-цшних пepcпeктив викopиcтaння тepитopiï. He завжди бpaли дo yвaги oco6-ливocтi лaндшaфтiв, eкoлoгo-бioлoгiчнi та дeкopaтивнi влacтивocтi pocлиннo-ro мaтepiaлy. Однoзнaчнo пepeвaжaв peгyляpний (гeoмeтpичний) cтиль poз-бивки дшянки: pядoвi та aлeйнi (здeбiльшoгo зaгyщeнi) пocaдки дepeв i 4arap-ниюв, ^ям! дopiжки. Такий cпociб давав змoгy швидкo i бeз вeликиx ^шпв cтвopити зiмкнeнe нacaджeння, кoтpe зaбeзпeчyвaлo тшь i зaтишoк, а дeфiцит caджaнцiв дeкopaтивниx фopм, ocoбливo пoпyляpниx y cyчacнoмy oзeлeнeннi шпилькoвиx вид!в, пpизвoдив дo шиpoкoгo викopиcтaння шиpoкoлиcтиx го-piд дepeв, зoкpeмa лип, к^шв та кашташв. Haдзвичaйнo poзпoвcюджeними в пapкax тoгo 4acy 6ули piзнi види та вщмши тогол! (дepeвa "мaлoгo" дoвгoлiт-тя [5]), яка, завдяки швид^му pocтy, е дocить eфeктивнoю для oзeлeнeння у мoлoдocтi, ane у зpiлoмy вод втpaчae cвoï oздoбнi та oздopoвчi влacтивocтi, заважае pocтy cyciднix pocлин та cтвopюe шш! пpoблeми як для caдiвникiв, так i для вщвщувач!в пapкiв.
Вщ 4acy зaклaдeння якиx-нeбyдь значних дoглядoвиx poбiт за дepeв-ними нacaджeннями пapкy, на жаль, œ пpoвoдили. Внacлiдoк дoвгoтpивaлoï "кpизи" на кyльтypнi, peкpeaцiйнi, пpиpoдooxopoннi цш cтaбiльнo нe виста-чае ^шпв, щo пocтyпoвo пpизвeлo дo зaнeпaдy caнiтapнo-eкoлoгiчнoгo cтaнy зeлeниx нacaджeнь. За цeй 4ac зpyйнyвaлиcя здeбiльшoгo буд!вл! й iнжeнepнi cпopyди mpRy, дepeвocтaни зaнeпaли, пoшкoджeнi i cyxocrrnm дepeвa, як!
своечасно не усувалися, почали загрожувати життю й здоров'ю вщвщува-чiв... Такий стан речей спонукав новообрану владу юторичного мiста до по-шукiв дешевих, але ефективних способiв вiдродження парку та вщновлення його екологiчних та сощальних функцiй. Було поставлено завдання шляхом реконструкцп вiдновити та омолодити деревостани, змшити стиль, покращи-ти архиектурно-планувальш параметри парку з урахуванням ландшафтних компонентiв територп, збiльшити пропускну спроможнiсть та рекреацiйнi можливостi парку.
Метою роботи було розробити проект реконструкцп парку, котрий можна втшити з мшмальним кошторисом та максимальною ефектившстю: стояло завдання оновити, освгглити та оздоровити зеленi насадження парку, оптимiзувати на ландшафтнiй основi його шфраструктуру (дорiжки, майдан-чики, освгтлення, малi архiтектурнi форми, партернi дшянки, зони активного i тихого вщпочинку тощо), опрацювати систему агротехнiчних заходiв з посадки та догляду за деревами. Основою методики виконання проекту слугу-вала чинна нормативна база проектування об'екпв озеленення та загально-визнанi лiтературнi напрацювання [1-5].
Внаслщок виконання проекту проведено ландшафтно-естетичний ана-лiз та функцiональне зонування територп парку; iнвентаризацiю юнуючо! де-ревно1 рослинностi парку, складено асортимент рослин, створено генераль-ний та дендролопчний плани об'екта, посадковi креслення, розроблено пер-спективнi заходи з посадки дерев i чагарникiв, влаштування газонiв тощо. Пiд компонентами природного ландшафту розумшть рельеф, гiдрологiю, ктмат, Грунти i т. iн., а тд елементами - окремi характерш об'екти, за допо-могою яких формуеться садово-парковий ландшафт - форми рельефу, види рослинносп, водойми, архиектурш споруди, малi форми, скульптури тощо [3-5]. Л.1. Рубцов також видшяе меншi ландшафтнi одиницi - пейзажш карти-ни [5].
Зборiвщина входить до географiчноl зони Опiлля, що е найвищою i найбiльш розчленованою частиною Подiльського плато. В основному терито-рiя району рiвнинна, лише подекуди здiймаються високi горбистi пасма, як нагадують краевиди Карпат, але поступово переходять у широк долини. Внаслщок вивчення iснуючого ландшафтного середовища в парку видiлено шiсть фацш, детермiнованих передусiм однорiднiстю екологiчного режиму: рельефом, вологютю Грунту та дом^ючими породами деревостану. Усi вони е похщними i сформувалися внаслiдок штучного впровадження рiзних дерев-них видiв: тополi чорно1, липи серцелисто1, клена гостролистого, клена ясе-нолистого, модрини польсько!, берези повисло1. Встановлено, що схема роз-ташування пiшохiдних дорiжок, споруд та рельеф парку найбшьше вщповща-ють променевому типу зонування, адже уся мережа шляхiв виходить проме-нями вiд розташованого у цен^ парку майданчика з пам'ятником Хмель-ницькому. Таким чином територто парку подiлено умовно на кшька функщ-ональних зон. Фасадну зону розмщено вздовж тротуару головно! вулищ. Тут проведено радикальне прорiдження вельми загущених дерев, а прокладена подвшна замощена брукiвкою дорiжка оточена клумбами i рабатками прива-бить вiдвiдувачiв, особливо мам з дiтьми скористатися щею зоною для прогу-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.17
лянок i irop. На мющ усунутих дерев запроектовано квиники, газонний партер, оздобленний хвойними та листяними чагарниками з перевагою сланких та низькорослих форм.
Ще одну партерну зону з геометричним плануванням запроектовано при головному вхoдi до парку та бшя вшськового мемopiалу загиблих черво-нoаpмiйцiв. Залишаегься ансамбль з дерев ялини колючо! (f. glauca). Тут та-кож проектуеться iстoтне прорщження дерев, oбpiзка крон, влаштування клумб i висадження низькорослих декоративних хвойних видiв: куляст ту! i кипарисовики, тиси, сланю ялiвцi тощо. Зони тихого вщпочинку формувати-муться на тильних дшянках парку, де на мющ зрубаних перестиглих тополь i акацш плануеться створити мiшанi куртини з молодих хвойних i листяних дерев. Поодиною стаpi дерева липи, граба, клешв, ясена зеленого i акацп, що залишаться на цих дшянках, уpiзнoманiтять ландшафт i сприятимуть перет-воренню пoпеpеднiх регулярних насаджень на живописш ландшафтнi. Центральна зона займае геометричний центр парку довкола пам'ятника Бoгданoвi Хмельницькому i слугуватиме об'еднувальним центром для уше! решти територп завдяки pадiальнoму збiгу основних мощених дopiжoк та пpolздiв парку. Центральна зона збереже найбшьше дерев, посаджених у 1959-1963 рр., кoтpi пiсля oбpiзання й формування крон створять затишний, натвпроникливий для сонячних пpoменiв, затiнoк над лавками i мюцями вiдпoчинку.
Дитяча зона вiдгopoджуеться живоплотом з граба, який створить щшьну вiтpoтpивку стшу, дитяча площадка збеpiгае пooдинoкi дерева лип, черешш та яблунi, що сво!ми ажурними кронами створять тшь i затишок. В цiй зош передбачено влаштування дитячих споруд, як-то гойдалок, каруселей, ковзальних прок та шших.
Масово-видовищна зона розмщена на пiвнiчний схiд вiд пам'ятника. Тут розташоваш танцмайданчик i "зелений" амфiтеатp. Цi споруди перебува-ють у аваpiйнoму станi, але тсля вщповщно! реконструкцп будуть осередка-ми вщпочинку мoлoдi (танцмайданчик) та пенсioнеpiв i дiтей (амфiтеатp). Пoпеpеднiй розрахунок балансу територп парку наведено в таблищ.
Табл. Баланс територп парку ím. Б. Хмельницького тсля реконструкци
№ за/п
Категopiя плoщi
Площа
%
Зiмкненi деревостани
1,93
36
Незiмкненi насадження (мoлoдi посадки)
1,56
29
Чагарники i живоплоти
0,16
Газони
0,43
Альпшарп i рокарп
0,05
Клумби i квiтники
0,11
Д(^жки з твердим покриттям (бетон, камшь)
0,38
Дopiжки з м'яким покриттям (Грунт, гравш, пiсoк)
0,43
_9_
10
Капiтальнi споруди
0,11
Дитячi майданчики
0,21
Разом
5,37
100
Висновки. Пщ час ландшафтно! реконструкцп парку культури i вщ-починку у м. Збopiв та пoльoвi обстеження низки шших парюв pегioну вияви-
га
лено багато спшьних рис проблеми вiдродження занедбаних зелених наса-джень провiнцiйних мют Галичини. Нагальним завданням е розроблення технологи поступово! змiни породного складу парюв, закладених у 50-60-Ti рр. ХХ ст. Цi об'екти закладалися геометрично - лiнiйним методом з використан-ням обмежено! кшькосп порщ, причому, переважала, зазвичай, швидкоросла тополя. Сьогоднi такi парки потребують втручання з вилученням перестиг-лих та фаутних дерев, радикальним освиленням насадження, створення пар-терних зон, дитячих i гральних майданчикiв. Основою проекпв реконструкцп повиннi стати ландшафтний аналiз та функцiональне зонування територп. 1н-фраструктуру мiських паркiв потрiбно якнайбiльше урiзноманiтнювати, су-часний парк мае виконувати полiфункцiональну роль: одночасно - i мiсця тихого вщпочинку, i виставкових майданчикiв, закладiв харчування на природi, дитячих ^ових резервацiй, спорт- та артоб'ектiв тощо. Таю завдення можна вирiшувати тшьки шляхом впровадження зонування, насичення територп ма-лими архiтектурними формами, розважальними закладами, гiдроспорудами та урiзноманiтненням рослинносп. Ландшафтна реконструкцiя паркiв i ак-тивне !х залучення до рекреацп та культурно-естетичного вiдпочинку частко-во компенсують негативнi наслiдки урбашзацп.
Л1тература
1. Боговая И.О. Озеленение населенных мест / И.О. Боговая, В.С. Теодоронский. - М. : Агропромиздат, 1990. - 239 с.
2. Горохов В.А. Городское зеленое строительство / В.А. Горохов. - М. : Стройиздат, 1991. - 416 с.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
4. Нефедов В.А. Архитектурно-ландшафтная реконструкция как средство оптимизации городской среды : дис.... д-ра архитектуры: спец. 18.00.04 - Мютобудування та ландшафтна архитектура. - СПб., 2005. - 329 с.
5. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Стройиздат, 1979. -
188 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр^М^^.ик^Ирейа.о^/^аИ/урбашзащя.
Бидолах Д.И., Гринюк Ю.Г., Кузьович В.С., Шляхта Я.М. Ландшафтная реконструкция городских парков как способ компенсации урба-низационных потерь
Проект реконструкции городского парка г. Зборова Тернопольской области выполнен на основе функционального зонирования территории с учетом компонентов существующего ландшафта, а также эстетических, рекреационных и санитарно-гигиенических задач. Разработан ряд мер для адаптации парков небольшой площади к высоким антропогенным нагрузкам.
Ключевые слова: урбанизация, парк, ландшафтная реконструкция.
Bidolah D.I., Hrynyuk Yu. G., Kuziovych V.S., Shlahta I.M. Landscape reconstruction of the city parks as a compensation for the urbanization losses
The project of reconstruction of the recreation park in Zboriv (Ternopil region) have made by a functional zoning, there have changed style and improved architectural and planning parameters of the park have done. The typical measures are proposed for the accommodate small area parks to high anthropogenic press.
Keywords: urbanization, park, landscape reconstruction.
