CC BY
14
УДК 636.2.082
Приймич В.1., к. с.-г. н., доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт 1м. С.З. Гжицького
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ МОЛОЧНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 КОР1В УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Наведено результати дослгджень морфологгчних I функщональних еластиеостей еим 'я корге-перегсток украгнськог чорно-рябог молочног породи ргзних генотите. Встаноелено, що застосуеання пнеемомасажу молочног залози е нетелей позитиено еплиеае на формуеання еим'я е корге-перегсток ргзних генотите та гх молочну продуктиетсть, а також покращуеться форма еим'я, збыьшуються його розм1ри та гндекс, зростае ¡нтенсиетсть молокоегддачг.
Ключовi слова: еим 'я, морфологтт та функщональт еластиеост1, ¡нтенсиетсть молокоегддачг, порода, генотип.
Вступ. Одним iз шляхiв пщвищення молочно! продуктивност ю^в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи е застосування пневмомасажу вим'я в нетелей при пщготовщ !х до майбутньо! лактаци. При вдосконаленш молочних порщ вчеш i селекцiонери-практики звертають велику увагу на добiр корiв за якютю вим'я, формування його морфолопчних та функцiональних властивостей (1, 2, 3). Тому придатшсть корiв до машинного до!ння е однiею з найважливших селекцiйних ознак пiсля молочно! продуктивности
Матер1али 1 методи. Для ощнки морфологiчних i функцiональних властивостей вим'я корiв-первiсток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в агрофiрмi "Зоря" Рiвненського району Рiвненсько!' областi нами було сформовано п'ять груп тварин по 30 голiв в кожнш: I група (контрольна) -вихщна материнська чорно-ряба порода (ЧР), iншi групи дослщш генотипи укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи (УЧРМ): II група - 3/8Гх5/8ЧР, III група -1/2ГХ1/2ЧР, IV група - 5/8Гх3/8ЧР, V група - 3/4Гх1/4ЧР.
Кожну групу нетелей на шостому мiсяцi тiльностi роздщили на двi пiдгрупи, iз яких першим масаж молочних залоз не проводили (тдгрупи „НМ" -контрольш, п=10), а в других застосовували пневмомасаж вим'я агрегатом марки АПМФ-1 на до!льнiй установщ „Тандем" УДА-8 (пiдгрупи „М" - дослiднi, п=20). Починаючи з шостого мiсяця тшьносп нетелей, поступово проводили пневмомасаж !х вим'я тричi на добу по 3-4 хв., а потiм триватсть його доводили до 5-6 хв. i за 2530 дшв до отелення масажування припиняли. Шсля отелення морфологiчнi та функцiональнi властивосп вим'я вивчали в корiв-первiсток уах генотипiв на 2-3 мiсяцi лактаци за методикою Латвшсько! сiльськогосподарсько! академи (4). Матерiали експериментальних дослiджень опрацьоваш статистично за М.А. Плохшським (5).
Результати дослщжень. На основi проведено! ощнки виявлено, що застосування пневмомасажу при пщготовщ нетелей до майбутньо! лактаци мае
© Приймич В.1., 2008
145
вплив на морфолопчш та функцюнальш властивосп вим'я. Встановлено, що форма вим'я, iнтенсивнiсть молоковiддачi та молочна продуктивнiсть корiв-первюток при застосуваннi пневмомасажу покращувались. Крiм того, у корiв-первiсток при до!нш було вiдсутнe вiдчуття стресу на пщключення до!льного апарату.
Обхват вим'я е основним промiром, який характеризуе його величину. Результати взяття промiрiв вим'я i дiйок в пщдослщних корiв-первiсток показують, що промiри горизонтального обхвату вим'я в контрольних попередньо немасажованих корiв-первiсток I групи становили 106 см, в дослщних - масажованих - 112 см. Найбшьшим обхватом вим'я вщзначалися дослiднi корови з З/4 часткою спадковост за голштинською породою - 118,0 см, що бшьше, нiж в !х чорно-рябих аналогiв I групи на 5,9 см (5,3%, Р < 0,01).
При оцшщ вим'я корiв важливе значення мають данi про розмiри i форму дiйок. Ц промiри дозволяють встановити не лише морфолопчш особливост в будовi вим'я, але й визначити придатнiсть до машинного до!ння. За довжиною, обхватом i дiаметром дiйок пiддослiднi корови в основному вщповщали вимогам машинного дошня, особливо и первiстки, в яких попередньо застосовували пневмомасаж вим'я. Застосування пневмомасажу вим'я у нетелей сприяло видовженню дiйок на 0,2-0,9 см, але рiзниця була невiрогiдна, за винятком тварин II групи 3/8 частки спадковост за голштинською породою.
Збшьшенню розмiрiв i об'ему вим'я ютотно сприяв пневмомасаж. Так, корови дослщних груп, за винятком III групи, пщготовлеш до отелення за допомогою пневмомасажу, вiдзначаються довшим в горизонтальному напрямi вим'ям. Порiвняно з коровами вихщно! чорно-рябо! породи первiстки з рiзною часткою спадковост за голштинською породою мали довше вим'я на 2,0-2,4 см (6,1-7,4%; р<0,05-0,01). За шириною вим'я ктотно! мiжгрупово! рiзницi не виявлено. Глибина переднiх четвертей вим'я була бшьшою, нiж у чорно-рябих аналопв, лише у тварин з високою часткою спадковост голштинсько! породи: в корiв IV групи - на 1,0 см (4,8%; р<0,05) i V групи - на 1,3 см (6,3%; Р < 0,01).
Суттево! рiзницi за величиною обхвату i дiаметру дшок не виявлено, проте пневмомасаж сприяв збшьшенню обхвату дшок у бшьшост тварин з рiзною часткою спадковосп за голштинською породою, на 0,1-0,3 см, а !х дiаметру на 0,10,2 см.
Результати функцюнальних властивостей вим'я в пщдослщних первюток з рiзною часткою спадковост за голштинською породою наведено в таблиц 1.
Аналiз таблицi 1 показуе, що тривалють до!ння у всiх групах корiв була невеликою, i згiдно шкали мiнiмальних вимог до функцiональних властивостей вим'я вщповщала найвищiй оцiнцi -5 балiв. Поряд з цим спостеркаеться мiжгенотипова рiзниця щодо тривалостi до!ння корiв. Так, у не пщготовлених до лактацп контрольних тварин найбшьшою тривалютю до!ння вщзначалися корови вихщно! чорно-рябо! породи - 3,25 хв. У первюток 3/8-частки спадковост за голштинською породою тривалють до!ння була менша на 0,30 хв. (10,2%), нашвкровних ровесниць - на 0,31 хв. (10,5%), 5/8ГхЗ/8ЧР - на 0,25 хв. (8,3%) i у 3/4Гх1/2ЧР - на 0,45 хв. (16,1%) при високовiрогiднiй рiзницi (р<0,001).
146
Щодо тривалост до!ння, то шакша картина спостеркалася в корiв-первiсток, яким попередньо проводили пневмомасаж вим'я.
Таблиця 1.
Функщональм властивост вим'я в пщдослщних кор1в-перв1сток
Показники ГРУПА, ГЕНОТИП
контрольш дослвдш
I- ЧР II- 3/8Гх5/8ЧР III- 1/2ГХ1/2ЧР IV- 5/8ГхЗ/8ЧР V- 3/4Гх1/2ЧР
НМ - контрольш (п=50)
Добовий надш, кг 14,4±2,27 14,63±1,53 14,89+1,42 16,38±1,90 15,40±0,69
Добовий надш 1з часток вим'я, кг л1ва передня права передня л1ва задня права задня 3,01±0,68 3,14±0,90 4,12±1,37 4,17±0,63 3,11±0,52 3,16±0,32 4,17±0,26 4,20±0,37 3,16±0,69 3,22±0,47 4,25±0,63 4,26±0,84 3,56±0,32 3,60±1,53 4,56±1,00 4,66±0,74 3,35±0,57 3,32±0,63 4,37+0,37 4,36±0,32
Тривал1сть до!ння,хв 3,25±0,03 2,95+0,018 *** 2,94±0,015 *** 3,0±0,028 *** 2,80+0,016 ***
Швидк1сть молоковвддач1, кг/хв 1,49±0,03 1,66±0,02 *** 1,68±0,04 *** 1,82±0,04 *** 1,77+0,01 ***
1ндекс вим'я, % 42,6±0,65 42,9±0,65 42,9±1,09 43,7±1,12 43,3±1,21
М - дослвдт (п=100)
Добовий надш, кг 16,33±1,37 17,37±1,31 16,30+1,57 17,36±2,07 17,52±2,37
Добовий надш 1з часток вим'я, кг л1ва передня права передня л1ва задня права задня 3,56±0,42 3,57±0,47 4,60±0,33 4,60±0,56 3,88±0,39 3,89±0,31 4,80±0,45 4,81±0,50 3,56±0,34 3,57±0,50 4,57±0,53 4,60+0,36 3,99±0,47 3,98±0,33 4,69±0,47 4,70±0,50 3,95±0,66 3,96±0,51 4,81±0,61 4,80±0,66
Тривал1сть до!ння,хв 2,92±0,024°°° 3,00±0,033 2,90+0,013 2,84±0,021* 2,89±0,012
Швидк1сть молоков1ддач1, кг/хв 1,84±0,04 °°° 1,92±0,04 °°° 1,87±0,05 °° 2,03+0,01 ***°°° 2,01+0,07 *°°
1ндекс вим'я, % 43,7±1,12 44,7±0,80 43,7±0,91 45,9±0,52 45,1±0,81
*р<0,05; **р<0,01 (рзниця м1ж групами); °р<0,05; °°р<0,01; °°°р<0,001 (р1зниця м1ж щдгрупами)
Пiд його впливом тривалють до!ння найбiльше скоротилася в контрольних корiв мшцево! чорно-рябо! худоби на 0,33 хв. (11.3%; р<0,001). У первшток з рiзною часткою спадковост за голштинською породою тривалiсть дошня практично не змшилася, що, очевидно, обумовлено генетично. Проте, у первюток з високою часткою спадковостi голштинсько! породи тривалiсть до!ння була найменшою, особливо в генотипу 5/8ГхЗ/8ЧР, яю мали цей показник на 0,08 хв. (2,8%: р<0,05) менший, шж чорно-рябi ровесницi I групи.
1нтенсившсть до!ння е одним iз важливих показникiв селекцшно-племшно! роботи. Проведеними дослщженнями встановлено, що з тдвищенням в генотипових групах частки спадковост голштинсько! породи швидкiсть молоковiддачi зростала, хоч i неоднаково залежно вщ пiдготовки нетелей до лактацi!.
На збшьшення швидкостi молоковiддачi застосування пневмомасажу позитивно вплинуло у всiх групах корiв: в I - на 0,35 кг/хв. (23,5%), в II - на 0,26
147
кг/хв. (15,7%). в III - на 0,19 кг/хв. (11,3%). в IV - на 0,21 кг/хв. (11,5%) i в V -на 0,24 кг/хв. (13,6%) при високовiрогiднiй рiзницi (р<0,01-0,001).
Очевидно, пневмомасаж бшьш суттево вплинув на швидюсть молоковщдач^ шж на тривалють до!ння корiв. Це можна пояснити тим, що мiж разовим надоем i швидкiстю молоковiддачi шнуе досить високовiрогiдна кореляцiя, що дае можлившть, використовуючи формулу лшшно! регреси, визначити при вiдповiднiй величинi надо!в очiкувану iнтенсивнiсть до!ння.
Щодо шдексу вим'я, то нашими дослiдженнями виявлено, що даний показник був найнижчим у корiв чорно-рябо! худоби I групи. У нетдготовлених до лактаци первшток цiе! групи iндекс вим'я складав 42,3%, в пiдготовлених - 43,6%. По мiрi насичення в генотипах частки спадковост голштинiв шдекс вим'я збiльшувався, але найкращим показником вщзначалися генотипи 5/8- i 3/4- частки спадковост за голштинами, вщповщно - 43,7 i 43,3% у нетдготовлених i 45,9 i 45,1% у тдготовлених до лактаци первюток.
Висновки. Отже, застосування пневмомасажу молочних залоз при пiдготовцi нетелей до майбутньо! лактаци е одним iз способiв покращення морфологiчних та функщональних властивостей вим'я i водночас одним iз шляхiв пiдвищення молочно! продуктивност у корiв-первiсток.
Л1тература
1. Вшничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктивного стада. - К.: Урожай, 1991.-240с.
2. Всяких А.С., Ткаченко Е.Й. Технология молочного скотоводства на промышленной основе. - М.: Колос, 1987. - 300 с.
3. Котенджи Г.П., Курочкин А.А., Скоров Н.П. Массаж вымени у нетелей как метод повышения их последующей молочной продуктивности // Повышение продуктивности крупного рогатого скота. - М., 1986. - С. 66-73.
4. Оценка вымени й молокоотдачи коров молочных й молочно-мясных пород (методические материалы). Латвийская сельскохозяйственная академия. - М.: Колос, 1970. - 39 с.
5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 255 с.
Summary V.I. Pryjmych
WAYS OF RAISING OF MILK PRODUCTIVITY IN UKRAINIAN BLACK
AND WHITE COWS.
This article deals with the investigations of morphological and functional peculiarities of udder in first-born cows of Ukrainian Black-Spotted Milk breed of different genotypes. It was determined, that the using of pneumomassage of milk gland in pregnant heifers had positive influence on udder forming in first-born heifers of different genotypes and on their milk productivity, and also the udder form is improved, and it size and index is increased, and the intensity of milking is raised.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2008
148
