CC BY
7
КЛ1Н1ЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-127-131 УДК 616.212 - 089.87.001: 612.176: 612.13 *Айвардж'1 О. О., Кобеляцький Ю. Ю.
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 КОНТРОЛЮ СТРЕСОВО'' ТА ГЕМОДИНАМ1ЧНО'' В1ДПОВ1Д1 ПРИ СЕПТОПЛАСТИЦ1 ДУ «Дншропетровська медична академiя МОЗ УкраТни» (м. Днiпро) *КУ «Дншропетровська мiська клiнiчна лшарня № 8» ДОС (м. Днiпро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження виконано у рамках науково-дослщноТ роботи кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапи ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» на тему «Розробка нових напрямшв анестез1олог1чного I периоперац1йного забезпечення у р1зних галузях х1рургп та вар1ант1в штенсивноТ терапи критичних I термшальних ста-шв, з визначенням нових технологи зам1сноТ I в1д-новноТ терапи систем життезабезпечення» (шифр 0113и006629).
Вступ. Ще у стародавн1 часи люди розумти, що знесилення тсля тяжкоТ прац1, тривале перебування на холод1 або спец1, крововтрата, страх, будь-яка хвороба мають щось сп1льне. 1нтуТтивно люди вщчува-ли, що ва реакци на все, що перевищувало Тх сили, переб1гають однаково, але не знали, що це характерно для ус1х живих 1стот. Французький ф1з1олог Клод Бернар у другш половин! Х1Х стол1ття сформулював поняття про тдтримання сталост1 внутр1шнього се-редовища оргашзму, тобто гомеостазу, незалежно в1д змш зовн1шнього середовища. У той же час Уолтер Кеннон (М Саппоп, 1871-1945), студент Гарвард-ського ушверситету, експериментально дов1в, що шд впливом агреси у орган1зм1 стимулюються захисн1 сили для протистояння Тй.
Систематизован1 у робот1 «Зм1ни в орган1зм1 при болю, голод1, страху I лют1» (1915 р.) дан1 дозволили У. Кеннону зробити висновок, згодом пщтверджений та виведений у цткну теор1ю Гансом Селье (Н. 5е1уе, 1907-1982), що стресс (stress (англ.) - тиск, натиск, напруга) - це неспециф1чна в1дпов1дь оргашзму на будь-яку вимогу, це винахщ природи, що дозволяе живому оргашзму чинити ошр агресГТ. П1д його впливом у оргашзм1 накопичуеться енерпя, в1дбуваеться перерозпод1л кровотоку I шш1 функц1ональн1 змши, необх1дн1 для боротьби за життя в умовах агреси [1].
Однак природа не змогла «застрахувати» людину в1д медичних дш, не менш агресивних, шж сутичка з 1ншими тваринами або природними катакл1змами. Саме тому операцшний стрес, задуманий на благо оргашзму, при под1бних агресивних медичних д1ях приносить орган1зму не користь, а шкоду.
Операцшний стрес - це пол1функцюнальне ура-ження орган1зму п1д впливом агресивних чинник1в оперативного втручання.
При кл1шко-ф1зюлопчнш оц1нц1 операц1йного стресу було виявлено ц1каве протир1ччя. Для захис-ту орган1зму в1д стресових фактор1в операци вико-ристовують сучасне анестезюлопчне забезпечення, р1зн1 компоненти якого сам1 по соб1 е стресором.
Анестез1олог1чний стрес за своТми масштабами непо-р1внянний з операц1йним, а що стосуеться завдань, мехашзм1в I метод1в анестез1олог1чного забезпечення, то воно якраз I мае запоб1гати життево небезпеч-ним ф1з1олог1чним наслщкам операц1йного стресу: просто запод1яна анестезюлопчним забезпеченням шкода менш значна, шж операц1йний стрес.
Операц1йний стрес «запускаеться» комплексом нейрогуморальних реакц1й. У подальшому розви-тку будь-якого операц1йного стресу розр1зняють три етапи функц1ональних розлад1в: 1) спочатку виникае стан тривоги, збудження, що необхщно для посилен-ня д1яльност1 життево важливих оргашв за рахунок менш важливих оргашв I тканин, зокрема, стимулюються дихання, частота серцевих скорочень, серце-вий викид I артер1альний тиск, посилюеться метабо-л1зм; 2) порушуються функцГТ другорядних орган1в I тканин через велику тривал1сть голодного режиму, у якому вони знаходяться; 3) наприк1нц1 настае роз-лад функцш життево важливих оргашв, пов'язаний з функцюнальними порушеннями, як1 виникли у орга-н1зм1 на другому етап1 [2].
У даний час доведено патогенний характер х1рур-г1чноТ стрес-в1дпов1д1, що значно пог1ршуе переб1г тсляоперацшного пер1оду I зб1льшуе час реаб1л1таци пац1ент1в [3]. Терм1н «стрес-в1дпов1дь» характеризуе сукупшсть патоф1з1олог1чних зм1н, викликаних мета-бол1чними I запальними реакц1ями внаслщок опе-рац1йноТ травми [4]. Кр1м того, ще до приеднання операцшноТ травми вплив загальноТ анестезГТ при-зводить до зм1н гомеостазу та фактично е компонентом операцшного стресу [5,6].
Використання оп1оТдних анальгетик1в не гарантуе повноц1нний захист оргашзму в1д операц1йноТ травми [7]. Активац1я симпатичного компоненту вегетативно! нервовоТ системи е результатом недостатньо-го антиноц1цептивного захисту в умовах традицшних метод1в знеболення [8]. Р1вень плазмовоТ концентра-цГТ кортизолу I глюкози е загальноприйнятим бюх1-м1чним маркером вираженост1 операц1йного стресу
[9]. Змша р1вня даних показник1в у хворих вщбува-еться п1д час х1рурпчного втручання I спостер1гаеться в тсляоперацшному пер1од1. Абсолютне значення маркер1в визначаеться тяжк1стю х1рург1чноТ травми
[10].
Мета дослщження. Метою ц1еТ роботи е вивчен-ня реакц1й гемодинам1ки та стрес-в1дпов1д1 при сеп-топластиц1 та шляхи Тх корекцГТ за допомогою дек-смедетом1д1ну та внутршньовенного парацетамолу.
Об'ект I методи дослщження. На баз1 КЗ «Дн1-пропетровська м1ська кл1н1чна л1карня № 8» ДОР
проведено проспективне дослщження показникiв 116 пащенлв, ям випадково розподiленi на 4 групи. Критери включення: вiк - 18-60 рошв; дiагноз - ви-кривлення перетинки носу; клас за ASA - I - II; добро-втьна згода хворих. Критери виключення: супутнi за-хворювання; незгода хворих.
Пащентам проводилася септопластика в умовах комбшовано! анестези: тотальна внутршньовенна анестезiя зi штучною вентилящею легень + мiсцева анестезiя (2% розчин лщокашу). План анестези: пре-медикацiя - сибазон 0,5% 0,15 мг/кг, дексаметазон 0,05 мг/кг в/в; шдукщя: пропофол 2-2,5 мг/кг, фен-тант 2 мкг/кг, тракрiум 0,5 мг/кг; ШВЛ через штуба-цшну трубку - ДО - 7-8 мл/кг, ЧДД - 16; тдтриман-ня анестези: пропофол за схемою - 12-10-8-6-4 мг/ кг/год, фентанш по схемi 10-5-3 мкг/кг/год; iнфузiя кристало^в - 3-4 мл/кг/год. За 10 хв до закшчення оперативного втручання - декскетопрофен 50 мг в/в. Пкляоперацшне знеболювання проводилося дек-скетопрофеном кожнi 8 годин по 50 мг в/в. 116 паци енлв розподiленi на 4 групи (таблиця).
Таблиця.
Характеристика пащенлв у трупах досждження
Характеристика К П Д П+Д
Кшьшсть пащенлв 28 31 30 27
Стать (ч/ж) 14/14 15/16 13/17 14/13
Bi к 37 31 33 32
Клас за ASA I-II I-II I-II I-II
У rpyni «П» проводилася в/в iнфузiя парацетамолу за 30 хв до початку оперативного втручання про-тягом 15 хв у дозi 15 мг/кг (але не бшьше 1000 мг одноразово). У грут «Д» всiм пацieнтам проводилася iнфузiя дексмедетомщшу, яка починалася за 10 хв до шдукци анестези в дозi 0,7 мкг/кг/год i закшчувала-ся за 10 хв до завершення оперативного втручання. У грут «Д + П» всiм пацieнтам проводилася iнфузiя дексмедетомiдiну, яка починалася за 10 хв до шдукцп анестези в дозi 0,7 мкг/кг/год i закiнчувалася за 10 хв до завершення оперативного втручання, а також в/в iнфузiя парацетамолу за 30 хв до початку оперативного втручання протягом 15 хв в дозi 15 мг/кг (але не бшьше 1000 мг одноразово).
Показники гемодинамти визначались на основ1 реестраци плетизмограми за допомогою моштору «Utas - ЮМ - 300» з подальшим розрахунком показ-нимв за наведеними формулами [11]:
УО = 575,5 х LVET + 0,88 х ЧСС - 163,3,
де УО - ударний об'ем серця, ЧСС - частота серце-вих скорочень, LVET - штервал на плетизмоrрамi мiж початком хвилi та шцизурою;
С1 = ХОК / S,
де С1- систоличiчний iндекс, ХОК - хвилинний об'ем кровооб^у, S - площа тша;
S = VBx3,
де S - площа тша, В - вага патента, З - зрiст па-цiента;
ЗПОС = 60 х 1333 х САТ / ХОК,
де ЗПОС - загальний перифершний отр судин, САТ - середнш артерiальний тиск, ХОК - хвилинний об'ем кровооб^у.
Етапи дослiдження: 1) 10 хв до початку анестези; 2) шд час шдукци анестези; 3) в момент штубаци; 4) на початку оперативного втручання; 5) у найбтьш травматичний момент операци; 6) тсля пробуджен-ня; 7) тсля екстубаци.
Отриманi данi оброблялися методами параме-тричноТ та непараметричноТ статистики з викорис-танням програми STATISTICA 10.
На проведення дослщження отримано дозвiл етичноТ комiсiТ КЗ «ДМКЛ № 8» ДОР та ДЗ «ДМА МОЗУ» й добровтьна згода усiх пацieнтiв, дотриман1 принципи ХельсшкськоТ деклараци.
Результати дослiдження та Тх обговорення. При порiвняннi показникiв гемодинамiки рiзних груп спостереження у контрольнш групi САТ перевищуе вщповщш показники iнших групах на етат шдукци анестези, на момент штубаци трахеТ та пiсля пробу-дження пащенлв, а у найбiльш травматичний момент оперативного втручання - доходить до верх-ньоТ межi норми, що вiдображаeться на рисунку 1 (p<0,001).
У групах пащетчв, яким проводилась iнфузiя дексмедетомiдiну вiдмiчаeться значне зниження САТ, особливо у грут «П+Д» на етапi шдукци анестези та на початку оперативного втручання, коли САТ зменшуеться до нижшх меж норми (p<0,001). Це пояснюеться симпатиколiтичним та анальгетичним впливом дексмедетомщшу. САТ у грут «П» у межах норми, при цьому вш нижче вiдповiдного показника контрольно! групи, що можливо зумовлено кращою анальгезiею та опосередковано бшьш стабiльною гемодинамiкою при шфузи парацетамолу (p<0,001).
Рис. 1. САТ у групах «К», «П», «Д» та «П+Д» Примггка: * - p<0,001 при пор1внянн1 показник1в груп «П», «Д» i «П+Д» з контрольною групою.
ЧСС вище у грут «К» порiвняно з iншими групами тд час штубаци, на початку оперативного втручання, у травматичний момент та тсля пробудження хворих - рисунок 2 (p<0,001).
У групах, де проводилась iнфузiя дексмедетомщи ну спостер^аеться зниження ЧСС на вах етапах спостереження з моменту шдукци анестези, у бшьшш мiрi у групi «П+Д», але и рiвень не нижче нормаль-них показникiв (p<0,001). ЧСС у грут «П» з моменту шдукци анестези та до пробудження пащенлв нижче за вщповщний показник у грут «К», але вище, шж у групах «Д» i «П+Д» (p<0,001).
С1 у контрольнiй грут на вах етапах вище у по-рiвняннi з iншими групами, а у травматичний момент вш перевищуе верхню межу норми, що вщображено на рисунку 3 (p<0,001).
Pmc. 2. HCC y rpynax «K», «n», «fl» Ta «n+fl»
npMMÏTKa: * - p<0,001 npu nopiBHAHHi noKa3HMKiB rpyn «fl» i «n+fl»
3 KOHTpO.bHOO rpynoro; ** - p<0,001 npM nOpiBHAHHi n0Ka3HMKiB
rpyn «n», «fl», «n+fl» i «K».
Pmc. 3. Cl y rpynax «K», «n», «fl» Ta «n+fl» npMMÏTKa: * - p<0,001 npu nopiBHAHHi noKa3HMKiB rpyn «n», «fl» Ta «n+fl» 3 KOHTpo.bHOo rpynoo; ** - p<0,001 npu nopiBHAHHi noKa3HMKiB rpyn «n», «fl», «n+fl» i «K».
y rpynax 3 rn$y3ieo geKcMegeTOMifliHy, oco6.mbo y rpyni «n+fl», Cl 3HaxoflMTbcn y Mewax hopmm Ha Bcix eTanax cnocrepeweHHA i hmwhmm, Hiw BignoBiflHMM no-Ka3HMK rpynu «n» (p<0,001).
flocTOBipHMx BiflMiHHOCTew y 3nOC y naцieнтiв ycix rpyn cnocrepeweHHA Ha eTani ¡HflyK^ï aHecTe3iï He Big-Mina.ocfl. Ha MOMeHT iHTy6a^ï Tpaxeï 3nOC y rpyni «fl» 3Ha<HHO HMWHe 3a 3nOC y ¡hwmx rpynax (p<0,001). Ha noHaTKy onepaTMBHoro BTpyHaHHA piBeHb 3nOC y rpyni «n+fl» nepeBM^ye BignoBiflHMM noKa3HMK ¡hwmx rpyn, a y TpaBMaTMHHMM MOMeHT onepa^ï 3nOC BM^e y rpyni «fl» (p<0,001). Цe noflCHoeTbCfl nepu^epuHHMMM cygu-HO3BywyBa.bHMMM e^eKTaMM geKCMegeTOMigiHy.
TaKMM hmhom, HaMHMWHi noKa3HMKM CAT, HCC Ta Cl Ha Bcix eTanax 3 MOMeHTy iHTyôa^ï Tpaxeï Ta go npo-öyg^eHHfl xbopmx y rpyni «n+fl», a.e He HMWHe hopmm, ^o cBiflHMTb npo Kpa^MM KOHTpo.b reMogMHaMiKM y rpyni naцieнтiв, akmm npoBogu.acb iH^y3in i napa^Ta-MO.y, i geKCMegeTOMigiHy.
PiBeHb r.OKO3M BnpogoBW onepaTMBHoro BTpyHaH-ha, nic.n npoöyg^eHHA Ta Ha 2 go6y nic.A onepa^ï BM^e y KOHTpo.bHiw rpyni, Hiw y ¡hwmx rpynax cnocre-peweHHA Ta nepeBM^ye Mewu HopMa.bHMx noKa3HM-KiB, ^o MO«e 6yTM oöyMOB.eHO peaкцieo opraHi3My
Pmc. 4. PiBeHb m№K03M y rpynax «K», «n», «fl» Ta «n+fl» npMMÏTKa: * - p<0,001 npM nopiBHAHHi noKa3HMKiB rpyn «n», «fl» i «n+fl» 3 KOHTpO.bHOO rpynoo.
Ha xipypriHHe BTpyHaHHA Ta öo.bOBMM cMHgpoM (pue. 4) (p<0,001).
PiBeHb r.OKO3M y rpynax, ge npoBogu.M iH$y3io napa^TaMO.y Ta geKCMegeTOMigiHy Ha Bcix eTanax cnocrepeweHHfl y Mewax hopmm (p<0,001). Цe MO«e cBiflHMTM npo BigcyTHicTb onepa^MHoro cTpecy y na^-eHTiB цмx rpyn.
TaKMM HMHOM iH^y3in napa^TaMO.y Ta geKCMege-TOMigiHy flO3BO.ne yHMKHyTM cTpecoBOï BignoBigi opra-Hi3My Ha onepaTMBHe BTpyHaHHA, ^o BigoöpawaeTbcn y HopMa.bHMx noKa3HMKax piBHA r.OKO3M KpoBi Ha Big-noBigHMx eTanax cnocrepeweHHA.
BMKopMCTaHHA geKCMegeTOMigiHy Ta BHyTpiwHbo-BeHHOï ^opMM napaцeтaмо.y MOWHa peKOMeHgyBaTM g.A BnpoBag^eHHA y npaKTMHHiiï flm.bHocri npu one-paTMBHMx BTpyHaHHAx y gmaH^ hocoboï nepeTMHKM g.A noKpa^eHHA aHecre3io.oriHHoro 3a6e3neHeHHA.
HeoöxiflHi noga.bmi gocigweHHA Bn.MBy BM^e HaBegeHMx ag'oBaHTiB Ha reMoguHaMiKy Ta cTpeco-Bi peaK^ï opraHi3My npu onepaTMBHMx BTpyHaHHAx y ¡hwmx ra.y3Ax Megu^HM.
Bmchobkm
1. OnepaTMBHe BTpyHaHHA npM3BogMTb go $opMy-BaHHA onepa^MHoro cTpecy.
2. ro.OBHOo MeTOo aHecTe3io.oriHHoro 3a6e3ne-HeHHA e 3axucT xBoporo Big xipypriHHOï arpeciï Ta no-nepeg^eHHA cTpecoBMx pea^iiï opraHi3My.
3. lH^y3in geKcMegeTOMigiHy g03B0.ne HiBe.OBaTM peaкцiï reMogMHaMiKM Ha onepaTMBHe BTpyHaHHA npu cenтоn.acтмцi.
4. BMKopucTaHHA geKcMegeTOMigiHy Ta BHyTpim-HbOBeHHOï $opMM napaцeтaмо.y npu onepaTMBHMx BTpyHaHHAx b gmflH^ hocoboï nepeTMHKM cTBopooTb yMOBM 3axucTy opraHi3My Big xipypriHHMx MaHiny-.flцiм Ta npo^i.aKTMKM onepa^MHoro cTpecy.
nepcneKTMBM noga^bmux goc^ig^eHb. Heo6xig,He npoBegeHHA noga.bmux gocig^eHb BMBHeHHA Bn.MBy geKcMegeTOMigiHy Ta napaцeтaмо.y Ha noKa3-hmkm reMogMHaMiKM Ta cTpecoBOï BignoBigi opraHi3My npu onepaTMBHMx BTpyHaHHAx y iHmux ra.y3Ax Megu-цмнм.
^iTepaTypa
1. Sel'e G. Stres bez distresu. Moskva: Progrès; 1982. s. 12, 15. [in Ukrainian].
2. Bunjatjan AA, Mizikov VM. Anesteziologija: nacional'noe rukovodstvo. Moskva: GJeOTAR-Media; 2011. s. 1104. [in Russian].
3. Ovechkin AM. Hirurgicheskij stress-otvet, ego patofiziologicheskaja znachimost' i sposoby moduljacii. Regionarnaja anestezija i lechenie ostroj boli. 2008;2(2):49-62. [in Russian].
4. Desborough J. The stress response to trauma and surgery. British Journal of Anaesthesia. 2000;85:109-17.
5. Breivik H, Borchgrevink PC, Allen SM, Rosseland LA, Romundstad L, Hals EK, et al. Assessment of pain. British Journal of Anaesthesia. 2008;101(1):17-24.
6. Polomano RC, Rathmell JP, Krenzischek DA, Dunwoody CJ. Emerging trends and new approaches to acute pain management. J. Perianesth. Nurs. 2008;23(1):43-53.
7. Osipova NA, Petrova VV, Beresnev VA, Mitrofanov SV. Sovremennye sredstva i metody anestezii i analgezii v bol'shoj hirurgii. Regionarnaja anestezija i lechenie boli: Tematicheskij sbornik. Moskva - Tver'; 2004. s. 8-17. [in Russian].
8. Borgeat A, Blumenthal S. Postoperative pain management following scoliosis surgery. Curr. Opin. Anaesthesiol. 2008;21(3):313-6.
9. Ezhevskaja AA, Prusakova ZhB. Kliniko-biohimicheskie aspekty jendokrinno -metabolicheskogo stress-otveta i narushenij sistemy gemostaza pri operacijah na pozvonochnike vysokoj intensivnosti. Fundamental'nye issledovanija. 2012;4(1):53-6. [in Russian].
10. Shurov AV, Iljukevich GV, Prushak AV. Vlijanie razlichnyh metodov anestezii na jendokrinno-metabolicheskoe zveno hirurgicheskogo stress-otveta. Regionarnaja anestezija i lechenie ostroj boli. 2008;1(2):21-7. [in Russian].
11. Zarzar AS, Kim EV, Ataxanov ShE, Maxmudov MA, Zabitova ZM. Ispolzovanie mikrokalkulyatorov dlya raschyota gemodinamicheskix para-metrov levogo zheludochka. Anesteziologiya i reanimatologiya. 1991;2:2. [in Russian].
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 КОНТРОЛЮ СТРЕСОВО1 ТА ГЕМОДИНАМ1ЧНО1 В1ДПОВ1Д1 ПРИ СЕПТОПЛАСТИЦ1
Айварджi O. O., Кобеляцький Ю. Ю.
Резюме. У даному дослiдженнi вивчалися показники гемодинaмiчноí та стресовоТ BiAnoBiAi у пaцieнтiв, яким проводилася септопластика в умовах комбшованоТ анестези, а також можливостi полтшення захисту вiд операцшноТ травми i профтактики оперaцiйного стресу. У дослщження рееструвалися показники 116 пащенлв, ям роздiленi на 4 групи - «К», «П», «Д» i «П + Д». У групi «П» проводилася в/в iнфузiя парацетамолу за 30 хв до початку оперативного втручання протягом 15 хв у дозi 15 мг/кг (але не бтьш 1000 мг одноразово). У груш «Д» хворим проводилася iнфузiя дексмедетомщшу, яка починалася за 10 хв до шдукцп анестези в дозi 0,7 мкг/кг/год i завершувалася за 10 хв до закшчення оперативного втручання. У грут «П+Д» патентам проводилася iнфузiя дексмедетомщшу, яка починалася за 10 хв до шдукцп анестези в дозi 0,7 мкг/ кг/год i закшчувалася за 10 хв до завершення оперативного втручання, а також в/в iнфузiя парацетамолу за 30 хв до початку операцп протягом 15 хв в дозi 15 мг/кг (але не бшьше 1000 мг одноразово). Рееструвалися показники гемодинамти, рiвень глюкози. Iнфузiя дексмедетомiдiну дозволяе швелювати реакцп гемодинaмiки на опе-ративне втручання. Використання дексмедетомщшу та внутршньовенноТ форми парацетамолу створюють умови для захисту оргашзму вiд хiрургiчних мантуляцш i профiлaктики оперaцiйного стресу.
Ключовi слова: оперaцiйний стрес, септопластика, гемодинамта, дексмедетомiдiн, парацетамол, aнaльгезiя.
ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ КОНТРОЛЯ СТРЕССОВОГО И ГЕМОДИНАМИЧЕСКОГО ОТВЕТА ПРИ СЕПТОПЛАСТИКЕ
Айварджи А. А., Кобеляцкий Ю. Ю.
Резюме. В данном исследовании изучались показатели гемодинамического и стрессового ответа у пациентов, которым проводилась септопластика в условиях комбинированной анестезии, а также возможности улучшения защиты от операционной травмы и профилактики операционного стресса. В исследовании регистрировались показатели 116 пациентов, которые разделены на 4 группы - «К», «П», «Д» и «П+Д». В группе «П» проводилась в/в инфузия парацетамола за 30 мин до начала оперативного вмешательства в течение 15 мин в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг однократно). В группе «Д» больным проводилась инфузия дексме-детомидина, которая начиналась за 10 мин до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и завершалась за 10 мин до окончания оперативного вмешательства. В группе «П + Д» пациентам проводилась инфузия дексме-детомидина, которая начиналась за 10 мин до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и заканчивалась за 10 мин до завершения оперативного вмешательства, а также в/в инфузия парацетамола за 30 мин до начала операции в течение 15 мин в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг однократно). Регистрировались показатели гемодинамики, уровень глюкозы. Инфузия дексмедетомидина позволяет нивелировать реакцию гемодинамики на оперативное вмешательство и создать контролируемую гипотонию. Использование дексмедетомидина и внутривенной формы парацетамола создают условия для защиты организма от хирургических манипуляций и профилактики операционного стресса.
Ключевые слова: операционный стресс, септопластика, гемодинамика, дексмедетомидин, парацетамол, аналгезия.
WAYS TO IMPROVE THE EFFICACY OF CONTROL OF STRESS AND HEMODYNAMIC RESPONSE IN SEPTOPLATICS Ayvardgi A. A., Kobeliatsky Yu. Yu.
Abstract. The aim of the research was to study the hemodynamic and stress response parameters in patients with septoplasty, as well as to find ways of improving hemodynamic management and preventing operational stress.
Methods. The study recorded parameters of 116 patients who were divided into 4 groups - "K", "P", "D" and "P + D". In the "P" group an intravenous infusion of paracetamol was performed. In the "D" group patients underwent infusion of dexmedetomidine. In the "P + D" group patients were administered infusion of dexmedetomidine and paracetamol. The parameters of hemodynamics, glucose level were recorded.
Results. In the groups of patients undergoing dexmedetomidine infusion, there was a significant reduction in mean arterial pressure, especially in the "P + D" group during the induction of anesthesia and at the beginning of the surgery (p<0,001). Mean arterial pressure in group "P" is within the norm (p<0,001). In groups where dexmedetomidine infusion was administered, a decrease in heart rate was observed at all stages of observation from the moment of induction of anesthesia (p<0,001). In the group "P" heart rate from the moment of induction of anesthesia and to awakening of patients is lower than the corresponding indicator in the group "K", but higher than
in groups "D" and "P + D" (p<0,001). In groups with infusion of dexmedetomidine systolic index is within the norm at all stages of observation (p<0,001). There were no significant differences in total peripheral vascular resistanc in patients of all observation groups during the induction of anesthesia. At the time of intubation, the tracheal total peripheral vascular resistance in the group "D" is significantly lower than the total peripheral vascular resistance in other groups (p<0,001). At the beginning of the surgical intervention, the total peripheral vascular resistance level in the group "P + D" exceeds the corresponding indicator of the other groups, and at the traumatic moment of surgery total peripheral vascular resistance is higher in the "D" group (p<0,001).
The level of glucose in the groups where infusion of paracetamol and dexmedetomidine was performed at all stages of observation was within the norm (p<0,001).
Field of application of the results: The use of dexmedetomidine and intravenous form of paracetamol can be recommended for introduction into clinical practice for surgical interventions performed in the area of nasal septum to improve anesthesia.
Conclusions. Infusion of dexmedetomidine allows to level the response of hemodynamic to surgical intervention. The use of dexmedetomidine and the intravenous form of paracetamol create the conditions to protect the body from surgical manipulation and prevent operational stress. Further investigations are needed to study the effect of dexmedetomidine and paracetamol on hemodynamic parameters and the stress response of the body in surgical interventions in other areas of medicine.
Key words: operational stress, septoplasty, hemodynamic, dexmedetomidine, paracetamol, analgesia.
Рецензент - проф. Малик С. В.
Стаття надшшла 11.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-131-135 УДК 616.22-006.61-08-039.76-059 +615.849.114 Артюх С. В.
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 Р1ЗНИХ СХЕМ Х1МЮМОДИФ1КАЦП ПРОМЕНЕВО'' ТЕРАПП У ХВОРИХ НА М1СЦЕВОПОШИРЕНИЙ РАК ГОЛОВИ ТА ШИ''
ДУ «1нститут медичноТ радюлогп iM. С.П. Григор'ева» НАМН УкраТни (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Стаття написана в рамках НДР «Порiвняльний аналiз алгоритмiв топометрично! пщготовки та планування конвенцшно! та конформно! променево! терапп на лшшних прискорювачах», шифр теми НАМН.04.14, строки виконання 01.2014 -12.2016; НДР «Розробка програм персоналiзованого контролю поглинено! дози при променевш терапп пухлин гешталш, голови та ши! з використанням до-зиметрп in vivo», шифр теми НАМН.02.17, строки виконання 01.2017 - 12.2019.
Вступ. Ш^чно в свiтi рееструеться понад 500 000 нових випадмв раку голови та ши! (РГШ), проте близько 40% не проживае й одного року з моменту встановлення дiагнозу. Це обумовлено насамперед тим, що в бшьшосл випадмв (60%) захворювання ди агностуеться вже на мкцево-поширених стадiях (III, IVa, IVb) не дивлячись на те, що при РГШ переважа-ють вiзуальнi форми [1,2].
Рецидиви у бшьшосл хворих на мкцевопошире-ний рак голови та ши! дiагностуються вже на протя-зi двох рокiв з моменту завершення лiкування, але спроби впливу на них ускладняються радюрезис-тентнiстю та хiмiорезистентнiстю вiд попередньо отримано! терапп. В деяких випадках единим мож-ливим методом лтування рецидивiв залишаеться радикальне оперативне втручання, яке нажаль при-зводить до досить травматичних наслщшв i потребуе довготривало! фiзичноТ та психолопчно! реабштацп. Саме тому комплексне чи комбшоване лiкування на першому етапi повинно сприяти як досягненню локального контролю над пухлиною, так i зменшенню рецидивування захворювання протягом тривалого часу [3,4].
На даний час стандартом лтування хворих на неоперабельний мкцевопоширений рак голови та ши! е хiмiопроменеве лтування в режимi класично-го фракцiонування дози з хiмiомодифiкацiею циспла-тином, що значно покращуе результати самостiйного променевого лтування чи самостшно! полiхiмiоте-рапп [5,6]. Саме тому самостшна променева тератя використовуеться лише з палiативною метою у хворих з поганим соматичним статусом або абсолютни-ми протипоказаннями до проведення и хiмiомодифi-кацп, як то значнi порушення функцп нирок, печiнки, регiонарнi тромбози, виражеш кардiальнi проблеми та шшк Для пiдвищення ефективностi дослiдниками всього свп"у розробляються та опробовуються нов1 схеми фракцiонування дози опромiнення, i деякi з них переважають класичш схеми, що дае тдг"рунтя для подальших дослiджень в цьому напрямку [7,8].
Ще одним напрямком пщвищення ефективност1 та зниження токсичностi е використання хiмiомоди-фiкаторiв в хрономодульованому режимi в комби нацп з нестандартними режимами фракцюнування дози. Таку методику при лтуванш пухлин голови та ши! нами було використано вперше. Подiбна схема радiохiмiотерапiТ вже була усшшно апробована в ДУ «1нститут медичноТ радiологiТ iм. С.П. Григор'ева» НАМН УкраТни при лтуванш мкцевопоширених форм плоскоклiтинного раку гешталш та раку прямоТ кишки, але разова осередкова доза при цьому складала 4 Гр [9,10]. З огляду на наявшсть в облас-л голови та ши! таких критичних оргашв як гортань, спинний мозок, ствол головного мозку та риску ви-никнення критичних небажаних явищ, таких як набряк горташ, набряк головного мозку з небезпекою вклинення його стволу, було прийнято ршення роз-
