CC BY
25
Л1тература
1. Мех О. А. Фармацевтична промисловють Укра!ни: сучасний стан розвитку, розмщен-ня та наукових дослiджень / О.А. Мех // Регюнальш аспекти розвитку i розмiщення продук-тивних сил Укра!ни : зб. наук. праць. - Тернотль : Вид-во "Екож^чна думка". - 2001. - Вип. 5. - С. 17-23.
2. Мех О.А. Наука у фармацевтичнш r^^i Украши: змши в кадровому потенщаш / О.А. Мех // Наука та наукознавство. Додаток : матер. I Добровсько! конф. з наукознавства та ютори науки. - К., 2002. - № 4. - С. 55 -59.
3. Черних В. Фармацевтична галузь за роки незалежност Украши / В. Черних // Вюник фармаци. - К., 2002. - № 3.
4. Юндзерський Ю.В. Потенщал нацюнально! промисловостс: цiлi та механiзми ефек-тивного розвитку / Ю.В. Юндзерський та ш. - К. : Вид-во НАН Украши; 1н-т екон. та прогноз., 2009. - 928 с.
5. Посилкша О.В. 1нновацшно-швестицшний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фшансового забезпечення : монографiя / О.В. Посилкша / МОЗ Украши. - Харгав : Вид-во НФаУ; "Золот сторiнки", 2002. - 528 с.
6. Шибаева А. Новый мировой порядок на фармацевтическом рынке / А. Шибаева // Аптека. - 2009. - № 49 (720). - С. 15-17.
7. Концепщя розвитку фармацевтично! галузi Украши // Аптека. - 2011. - № 813(42). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apteka.ua/article/magazine/813.
8. Федоренко 1.А. Визначення фармацевтичного потенщалу в регюш, його сутшсть i структура. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/ econ/2010_3/Fedoren.pdf
Малиновська О.Я., Матвиив О.В. Финансовый потенциал фармацевтической отрасли Украины, его сущность и структура
Рассмотрено современное состояние финансового потенциала фармацевтической отрасли Украины. Определено понятие сущности фармацевтического потенциала, рассмотрена структура этого потенциала в Украине. Предложены направления модернизации фармацевтической отрасли с целью повышения финансового потенциала отрасли.
Ключевые слова: финансовый потенциал, фармацевтическая отрасль, модернизация, структура, тенденции.
Malinovska O. Ya., Matviiv O. V. Financial potential of pharmaceutical industry of Ukraine, its essence and structure
The current state of the financial capacity of the pharmaceutical industry of Ukraine is considered. The concept of this essence is examined and the structure of this potential in Ukraine is investigated. The directions of modernization of the pharmaceutical industry in order to increase the financial capacity of the industry are set.
Keywords: financial strength, the pharmaceutical industry, modernization, structure, trends.
УДК 338.47 Доц. Б.М. Шсний, канд. екон. наук -
ПВНЗ "Свропейський утверситет " м. Львiв
ШЛЯХИ ГАРМОШЗАЦН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ 1НТЕРЕС1В СПОЖИВАЧ1В У СФЕР1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА НЕЯК1СНУ ПРОДУКЦ1Ю НА М1ЖНАРОДНОМУ Р1ВН1
Вивчено шляхи приведення у вщповщшсть нормативно-правових акпв щодо захисту прав споживачiв у рамках взаемовщносин "Украша - €С" у сферi вщпов^ дальност за неягасну продукщю. Особливу увагу звернено на вщповщшсть укра-
!нського законодавства та окремих директив СС щодо вiдповiдальностi за неякiсну продукцiю, загально! безпеки продукци, гарантiйних зобов'язань, маркування продукций накладення суворо! заборони, позначення цш.
Ключовi слова: нормативно-правовi акти, захист прав споживачiв, вщповщаль-нiсть за неякiсну продукцiю, Укра!на, Свропейський Союз.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та '11 зв'язок i3 важли-вими науковими та практичними завданнями. Виб1р Укра!ною стратепч-ного курсу на штегращю в Свропейський Союз (дал1 СС) обумовлюе потребу оцшювання вщповщносп м1жнародним нормам. Як вщомо, 16 червня 1994 р. м1ж Укра!ною та СС було укладено Угоду про партнерство та ствробиниц-тво, ратифжовану Укра!ною 10 листопада 1994 р. (дал1 УПС). Таким чином Укра!на офщшно заявила про свш нам1р штегруватися в Свропейський Союз.
Враховуючи, що вступ до СОТ е "в1зитною карткою" приеднання до СС, питання гармошзацп законодавства та нормативно! бази як основи для тдвищення якост й безпеки товар1в та послуг, мае стати одним 1з прюритет-них у систем1 захисту штерешв споживач1в. Умови учасп Укра!ни в СОТ потребують впровадження в кра!нах-кандидатах 80 % стандарпв, що дтоть у Сшвтовариствь За таких обставин, в1тчизняним тдприемствам буде дуже важко витримати конкуренщю. Указами Президента Укра!ни вщ 05.09.2001 р., № 797 та вщ 05.02.2002 р., № 104 про забезпечення вступу до СОТ поставлено завдання про щор1чне прийняття не менше шж 500 гармош-зованих стандарпв, а також розроблення i прийняття протягом 2001-2002 р. 16 техшчних регламенпв, розроблених на основi европейських директив.
Угода про партнерство та сшвробиництво стала частиною нацюналь-ного законодавства Укра!ни. З огляду на пiдписання та ратифжащю УПС Ук-ра!на взяла на себе зобов'язання привести власне законодавство у вщповщ-шсть до законодавства СС. Йдеться про надання законодавству СС загально-обов'язкового характеру (установчi договори, регламенти та директиви СС) тд час розроблення нових законодавчих акпв Укра!ни, а також приведення у вщповщнють до них юнуючих законiв Укра!ни.
Основною метою УПС е забезпечення створення правово! бази для ш-теграцп Укра!ни до СС.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй, в яких започатковано ви-piiiieiiim щеТ проблеми. Питання сощального розвитку, захисту iнтересiв спо-живачiв та механiзмiв реалiзацil державно! полггаки у цiй сферi висвгглеш в працях: Ж. Бремонда, Р. Валеева, Дж. Гобсона, А. Горелова, Н.М. Дочинець, П. Друкера, 1.О. Дудли, А. Желедана, Ф. Котлера, Н. Кудет, Т.О. Кагал, М.М. Казакова, Ж.-Ж. Ламбена, Л.Г. Лшич, В.Ф. Опришка, В.1. Павлова, Л. Ро-зенберга, Дж. Хiрста, М.1. Шаповала, А.В. Шлiйка, О. Язвшсько! та iн. Захист iнтересiв споживачiв е невiддiльний вiд процесiв формування та функцюнуван-ня ринку товарiв та послуг. Такi проблеми в економщ Укра!ни дослщжува-ли В.М., Геець С.В. Зверева, Л.1. Крамченко, 1.Я. Романкiв, В.О. Шевчук та ш. Попри це, шляхи гармошзацп нормативно-правового забезпечення прав спожи-вачiв на iнституцiйному рiвнi залишаються дослщженими не достатньо.
Мета дослiдження - проаналiзувати процес гармошзацп нормативно-правового забезпечення прав споживачiв у сферi вiдповiдальностi за неякiсну продукцiю на рiвнi взаемовiдносин "Укра!на - СС".
Виклад основного матер1алу досл1дження з повним обГрунтуван-ням отриманих наукових результат1в. Починаючи виклад основно! тематики, насамперед потрiбно зважати на особливий характер права €С, яке за своею природою не може бути ототожнене аш з мiжнародним, анi з нащ-ональним правом. Воно мае наднацюнальний характер, оскiльки бiльшiсть його норм мае пряму дiю та верховенство над нацюнальним правом держав-членiв. Суб'ектами права Спiвтовариства, ^м держав-членiв та iнститутiв €С, е також юридичш та фiзичнi особи [62].
Говорити про конститутивний характер установчих договорiв можли-во лише щодо !х значення у правовш системi €С, тодi як за походженням вони е мiжнародно-правовими актами, що мають певну специфжу. Всi iншi норми европейського права повинш вiдповiдати приписам установчих дого-ворiв. Джерелами вторинного права кра!н €С е:
• регламент - нормативно-правовий акт загального характеру, який в уах сво!х елементах е обов'язковим для вах суб'ектв европейського права та е актом прямо! до, шший вид нормативно-правових актш, що видають шститути Союзу;
• директиви. Головна ввдмшшсть директиви вщ регламенту полягае в тому, що в директив! зазвичай визначаються цш та результати, що мають бути досягнут^ але нацюнальним органам влади надаеться право самостшно визна-чати, в як1й форм1 та за допомогою яких саме процедур i механ1зм1в таких ць лей може бути досягнуто. За загальним правилом, визначаються також термь ни досягнення певних результатiв [62].
Як свщчать результати дослiдження, чимало положень окремих директив €С враховуються законодавством Укра!ни. Цi правовщносини насамперед стосуються: вiдповiдальностi за неяюсну продукцiю, загально! безпеки продукцп, гарантiйних зобов'язань, маркування продукцi!, накладення суво-ро! заборони, позначення цш.
BidnoeidüMbuicmb за неяюсну продукцЮ. Умови цившьно-правово! вщ-повiдальностi за шкоду, завдану неяюсною продукцiею, визначаються Директивою 85\374\ЕЕС вiд 25 липня 1985 р. про гармошзащю законодавства щодо вщповщальносп за неякiсну продукщю. Положення саме ще! Директиви найбшьш детально вiдображенi в законодавствi Укра!ни. Однак того, норми останнього мютять суворiшi вимоги щодо захисту прав споживачiв порiвня-но з нормами Директиви.
Як i в укра!нському законодавствi, пiдставами для притягнення до вщ-повiдальностi в цш сферi е протиправнi дi! виробника (наявнють браку у ви-готовленш ним продукцi!), завдання шкоди споживачу, причинно-наслщко-вий зв'язок мiж протиправними дiями та шкодою, провина виробника. При цьому остання презумуеться, оскшьки виробник, згiдно з Директивою, звшь-няеться вiд вiдповiдальностi чи така вщповщальнють може бути знижена, як-що вiн надасть докази наявносп вини споживача у дефектi продукцп (гл. 40 Цившьного Кодексу Укра!ни, ст. 12, 14, 15, 17 Закону "Про захист прав споживачiв"). Тодi як сфера дi! Директиви обмежена правовщносинами, пов'язаними лише з використанням рухомого майна (за винятком похщних сшьськогосподарських продуктiв та дичини, як не пройшли первинного об-роблення, що може стати причиною браку продукцп), дiя Закону Укра!ни по-
ширюеться також на правовщносини, пов'язанi з наданням послуг та вико-нанням робт
Вiдповiдно до ст. 3 Директиви, суб'ектами вщповщальносл е: 1) ви-робники кшцево! продукцп; 2) виробники сировини, а також деталей та комплектующих; 3) iмпортери; 3) постачальники продукцп, якщо вони вщмовля-ються повiдомити назву виробника чи особи, яка поставила продукщю. Зпд-но iз Законом Укра1ни, до кола суб'екпв вiдповiдальностi вiднесенi безпосе-редньо виробники/продавцi товару, виконавцi робгг/послуг (ст. 12, 14, 15 Закону). Отже, щодо неякiсних товарiв, то коло суб'ектiв вiдповiдальностi в за-конодавствi Укра1ни загалом е ширшим, оскiльки мiстить як виробниюв, так i продавцiв.
Директивою встановлено принцип солщарно! вiдповiдальностi винних ошб: потерпiла особа мае право вимагати повно! компенсацп шкоди вiд будь-кого з винних осiб. Подiбне положення мiститься у ст. 14 Закону Укра!ни: у разi придбання товару ненадежно! якосп, споживач мае право вимагати вжи-вання певних дш, спрямованих задовольнити його вимоги як вщ продавця або виробника, так i вiд пiдприемства, що виконуе !хш функцп за мюцем пе-ребування споживача. Важливо, що, зпдно з п.11 ст. 14, якщо товар виготов-лений за межами територп Укра!ни або придбаний у посередниюв, то вимоги споживача задовольняються за рахунок продавця.
Незважаючи на те, що Директивою передбачено право споживача на вщшкодування завданих йому матерiальних збиткiв та морально! шкоди, роз-мiр вщшкодування матерiальних збиткiв е обмежений. Вiдповiдно до ст. 440, 440-1 ЦК, а також ст. 17 Закону Укра!ни "Про захист...", заподiянi спожива-чу матерiадьнi збитки та моральна шкода тдлягають вщшкодуванню у пов-ному обсязi без встановлення будь-яких обмежень.
Зпдно iз ст. 7 Директиви, одшею з пiдстав звiльнення виробника вщ вiдповiдальностi е наявнiсть доказiв того, що рiвень науково-технiчних знань на той момент, коли продукщя була випущена в общ не давав змоги виявити наявнють дефекту продукцп. Тодi як п. 4 ст. 17 Закону Укра!ни чггко вказуе, що недостатнiй рiвень наукових i технiчних знань виробника (виконавця) не е тдставою для звшьнення !х вiд вiдповiдальностi за заподiяну споживачу шкоду.
Водночас, Директива надае державам-учасницям право встановити в !хньому законодавствi норми, аналопчш тiй, що мiститься з цього приводу в Закош Укра!ни. Так, згiдно зi ст. 6 Директиви, основним критерiем визнання продукцп неяюсною е 1! неспроможнiсть гарантувати безпеку товару вщпо-вiдно до оч^вань споживача з урахуванням презентацп продукту, нормального для ще! продукцп застосування, часу випуску продукцп в обп\ Редакцiя ст. 12 Закону Укра!ни "Про захист прав споживачiв" в цьому аспектi також е бшьш вдалою: згiдно з !! нормами, яюсть товару (роботи, послуги) визна-чаеться вимогами нормативно-правових акпв та нормативних документiв, умо-вами договорiв, а також шформащею, наданою про товар (роботу, послугу).
Загальна безпека продукцИ. Питанням безпеки продукцп у правi СС присвячена Директива СС 92\59\ЕЕС вiд 29 червня 1992 р. про загальну без-
пеку продукцп. Вона мае горизонтальний характер: ïï положення застосову-ються у тих випадках, коли в законодавствi Ствтовариства вiдсутнi галузевi (вертикальнi) директиви щодо безпеки конкретних видiв продукцп. Сфера дп Директиви поширюеться вiдповiдно на визначення поняття "продукщя", що мютиться в ст. 2 Директиви (будь-яка продукщя, призначена для споживачiв чи яку вони можуть використати, поза мети здшснення комерцiйноï дiяльнос-ri, зокрема нова, така, що вже була у використаннi та вщновлена).
Однiею з особливостей Директиви е те, що сфера ïï дп обмежуеться лише продукцiею та не поширюеться на вщносини, пов'язанi з наданням пос-луг, зв'язку з огляду на що вже була висловлена вщповщна iнiцiатива щодо розширення предмету регулювання Директиви. Водночас, практика застосу-вання Директиви свiдчить про те, що ïï можна застосувати в тих випадках, коли тд час надання послуг використовуються певш товари: тодi дiя Директиви поширюеться вщносно таких товарiв.
Визначення поняття "безпечноï продукцiï" не можна назвати вдалим: воно надмiрно та невиправдано складне: зпдно зi ст. 2, продукщя визнаеться безпечною, коли за звичайних чи легко передбачуваних умов експлуатацп вона не становить жодного ризику або мютить мшмум ризику, який вва-жаеться прийнятним i сумiсним з високим рiвнем захисту для безпеки i здо-ров'я людини. Директива зобов'язуе виробниюв продукцп постачати на ринок лише безпечну продукщю.
Поняття "виробник" мае досить розширений змiст, що надае спожива-чу додатковi гарантiï захисту його прав. Очевидно, що визначення поняття "виробник", що мютиться в Директив^ е бшьш розширеним, шж у Законi Ук-раïни, осюльки дiя останнього фактично обмежена колом ошб (продавцiв, ви-робникiв, виконавщв), що безпосередньо взаемодiють iз споживачами. Пере-лiк обов'язкiв, покладених на виробниюв Директивою, також е бшьш деталь-ним i заслуговуе на увагу. Враховуючи розширений змiст поняття виробник, органи контролю, зпдно з Директивою, мають бiльшi можливост у сферi застосування своïх повноважень, але загалом змiст ст. 5 Закону Украши вщ-повiдае положенням ст. 6 Директиви.
Крiм цього, до загальних вимог безпеки продукцп на виробниюв пок-ладено зобов'язання щодо надання споживачам вiдповiдноï шформацп, яка дае змогу оцiнити небезпеку, пов'язану з використанням продукцiï, та вжити запобiжних заходiв; засоби iнформування споживачiв мають бути сшввщнос-ними з характеристиками продукцп. У разi виявлення небезпеки товарiв, на виробникiв покладено зобов'язання вжити вiдповiдних заходiв, зокрема вилу-чити продукцiю з ринку. З метою реалiзацiï цих зобов'язань, на виробниюв також покладено обов'язки щодо належного маркування товару, вибiркових дослiджень продукцiï, що поставляеться на ринок; вивчення скарг, що на-дшшли, та iнформування дистриб'юторiв про результати такого контролю.
На держав-учасниць Директива також покладае певш зобов'язання: створити вщповщш адмшютративш органи контролю за дотриманням вимоги постачати на ринок тшьки безпечну продукщю. Таю органи повинш мати вщповщш повноваження, зокрема щодо накладення стягнень та вилучення з ринку небезпечних товарiв. Але застосування цих повноважень можливе ли-
ше за умови наявносп доказiв того, що продукщя е небезпечною для здоров'я i безпеки споживачiв.
Директиву було доповнено та практично замшено новою Директивою вщ 3 грудня 2001 р. про загальну безпеку продукцп. Ця Директива скасовуе попередню з 15 шчня 2004 р. Змши були викликанi потребою уточнення де-яких термiнiв, що застосовуються у Директивi ("виробник", "дистриб'ютор", "небезпечний товар", "серйозш та негайнi ризики" тощо). На виробникiв i продавцiв покладаються додатковi зобов'язання, що виникають через вщкли-кання та вилучення товару; уточнюються повноваження органiв спостере-ження за ринком.
Також були спроби прояснити стввщношення мiж Директивою вiд 29 червня 1992 р. та галузевими директивами, що стосуються окремих това-рiв. Разом iз пiдвищенням ролi адмшютративно! взаемодл мiж нацюнальни-ми органами контролю за ринком, повноваження само1 Свропейсько! комiсil дещо обмеженi. Право споживачiв на безпеку товарiв та послуг серед iнших фундаментальних прав задекларовано в ст. 3, 16 Закону Украти "Про захист прав споживачгв ". На вщм^ вщ зазначено! вище Директиви, у цьому аспекта Закон Укра!ни е бшьш прогресивним, оскiльки ним чiтко та недвозначно визначено, що вимоги щодо безпеки товарiв поширюються як на товари, так i на роботи, послуги (до речi, таке розширене трактування прийнято кiлькома державами-членами €С).
Щодо критерпв визначення безпеки товарiв та послуг: п. 2 ст. 12 Закону визначае, що вимоги щодо безпеки товарiв та послуг для життя, здоров'я i майна споживачiв, а також довкшля встановлюються нормативними документами та законодавчими актами Укра!ни. Такий шдхщ певною мiрою вщ-повiдае ст. 4 Директиви, зпдно з якою продукщя вважаеться безпечною, як-що вона вiдповiдае процедурам нацiонального законодавства держави-учас-ницi (але за умови, що таю процедури вiдповiдають Договору про €С, зокре-ма його ст. 30, 36).
У Закон Укра!ни вiдсутне положення про потребу урахування не тшь-ки нормальних умов експлуатацп, а й легко передбачуваних (останнi можуть виникнути, наприклад, через недостатнiй обсяг шформацп про продукщю, надано! споживачу). Цей факт можна розглядати як певну прогалину. Але, водночас, норми, як встановлюють вимоги щодо якосп продукцп, зпдно iз Законом Укра!ни, забезпечують бшьш високий рiвень захисту, оскiльки, на вщмшу вiд Директиви, передбачають також потребу захищати довюлля.
Потреба створити систему оперативного взаемного сповщення орга-нiв державного контролю та нагляду в разi виявлення небезпечних, неяюсних та фальсифiкованих товарiв, визначена Указом Президента Укра!ни "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачiв".
Гаранттнг зобов'язання. Правовщносини, пов'язаш з продажем това-рiв споживачам та наданням вщповщних гарантiй, врегульоваш Директивою 1999\44\ЕС вiд 25 червня 1999 р. Метою Директиви е гармошзащя законодавства кра!н-члешв €С у цiй сферi правовiдносин, яка мае забезпечити ушфжо-ваний мшмальний рiвень захисту прав споживачiв.
Визначення основних термшв, якi вживаються в Директива
1) визначення "споживач" - стандартне, загальноприйняте. Головний кри-терш - задоволення споживачем потреб, не пов'язаних з комерцшною або професшною д1яльшстю споживача;
2) тд "товарами" розумтоть будь-яке рухоме майно, за винятком конфюко-ваного майна, води, газу та електрики;
3) визначення поняття "продавець" аналопчне тому, що метиться в Закош Укра!ни;
4) "виробник" - безпосередньо виробник, 1мпортер, а також будь-яка шша особа, яка надае свое 1м'я, торгову марку;
5) "гарантя" - будь-яке зобов'язання продавця або виробника перед споживачем, який мае забезпечити, без будь-яких додаткових для споживача витрат, вщшкодування вартост товару, його замшу, ремонт у раз1 невщ-повщност товару наданш споживачу шформацп або вщповщнш рекламу
6) тд "ремонтом" розумтоть приведення властивостей товару у вщповщ-шсть до умов контракту.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Проаналiзував-ши процес гармошзацп нормативно-правового забезпечення прав споживачiв у сферi вiдповiдальностi за неякiсну продукцiю на рiвнi взаемовiдносин "Ук-ра1на - €С", дiйшли висновкiв, що дiевим практичним заходом щодо поси-лення забезпечення захисту штерешв споживачiв е законопроект "Про ринко-вий нагляд", до найбiльш актуальних завдань якого вщносимо:
• посилення ефективност мехашзму захисту прав споживач1в на безпечшсть продукцй шляхом здшснення нагляду за безпечшстю вже введено! в обш на укра!нському ринку продукцй;
• тдвищення прозоросп постачань введено! в обш продукцй з метою ефектив-ного встановлення походження небезпечно! продукцй;
• запровадження ефективного мехашзму вщповщальносп виробника, поста-чальника або продавця небезпечно! продукцй залежно вщ ступеня його вини;
• усунення дублювання функцш м1ж контролюючими органами;
• забезпечення балансу у вщносинах м1ж контролюючими органами та суб'ектами господарювання шляхом чггкого визначення шдстав та об'екпв нагляду, а також процедур здшснення ринкового нагляду;
• гармошзащя практики здшснення ринкового нагляду з европейськими та м1жнародними вимогами та тдходами.
Л1тература
1. Демидова Л. Глобализация рынков услуг: динамика и основные тенденции / Л. Демидова // Проблемы теории и практики управления. - 2005. - № 5. - С. 36-41.
2. Довбенко М.В. Нобел1вська оцшка дослщжень економ1чних шституцш / М.В. Дов-бенко // Економ1чна теор1я : зб. наук. праць. - 2009. - № 4. - С. 65-74.
3. Мазарага А. А. Захист прав споживач1в: сощально-правовий аспект / A.A. Мазарага, О.М. Язвшська, Л.В. Нколаева та ш. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2002. - 311 с.
4. Казаков М.М. Методичш особливост розбудови мехашзму захисту прав споживач1в в Укра!ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 - "Еконо-мжа, оргашзащя i управлшня тдприемствам" / М.М. Казаков; Укр. акад. зовнш. торпвлг -К., 2004. - 20 с.
5. Кузьмша С. А. Правове регулювання споживчого ринку Укра!ни / С.А. Кузьмина // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 1. - С. 13-15.
6. Койфман Ю.Л. Мiжнародна стандартизацiя та сертифжащя Укра1ни: методи, правила, органiзацiя дшльносп : дов1дник / Ю.Л. Койфман. - Львiв-Киlв : Вид-во ТК 93, 1995. - 284 с.
7. Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод. Застосування в Укршш: Офiцiйне видання. - К., 2006. - 176 с.
8. КНД 50-051-95 Коди та кодування шформацп. Штрихове кодування. B^ip i застосування штрихових кодiв. Основнi положення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://docu-ment.ua/kodi-i-koduvannja-informaciyi.-shtrihove-koduvannja-informac-std13253.html
9. Комплект европейських стандаpтiв в галузi акpедитацii та сеpтифiкацii ДСТУ EN 45000.52 у Мiжнаpоднi стандарти ДСТУ ISO серп 9000.
10. Мандибура В.О. Розвиток системи захисту прав споживачiв як умова зростання якост життя населення Укра1ни / В.О. Мандибура // Украша: аспекти пращ. - 2007. - № 8. -С. 3-9.
11. Пюний Б.М. 1нститущональш засади захисту штереав споживачiв на ринку товаpiв та послуг в Укран : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.03 - "Економжа та управлшня нащ-ональним господарством" / Богдан Михайлович Пюний. - Рiвне, 2012. - 263 с.
12. Романгав 1.Я. Розвиток ринку послуг в Укран / 1.Я. Романкiв // Фiнанси Укра1ни : журнал. - 2005. - № 11. - С. 38-45.
13. Р 50-026-94 Bибip номенклатури показнигав, якi пiдлягають обов'язковому включен-ню до нормативних документiв для забезпечення безпеки пpодукцii.
Писный Б.М. Пути гармонизации нормативно-правового обеспечения защиты интересов потребителей в сфере ответственности за некачественную продукцию на международном уровне
Изучены пути приведения в соответствие нормативно-правовых актов по защите прав потребителей в рамках взаимоотношений "Украина - ЕС" в сфере ответственности за некачественную продукцию. Особое внимание уделено соответствию украинского законодательства и отдельных директив ЕС по поводу ответственности за некачественную продукцию, общую безопасность продукции, гарантийных обязательств, маркировки продукции, наложения строгого запрета, обозначения цен.
Ключевые слова: нормативно-правовые акты, защита прав потребителей, ответственность за некачественную продукцию, Украина, Европейский Союз.
Pisnyi B.M. The harmonious ways to security legal interests of consumers from bad quality products at the international level
The harmonious ways are explored for right protection the consumers within an interrelation "Ukraine - EU" in order to responsible for bad quality products. We paid special heed to an agreement between Ukrainian legislation and individual EU directives which relate a responsibility for bad quality products, general product's safety, a warranty, a marking products, an imposing of strict prohibition, indicate the prices.
Keywords: the regulations, right protection the consumers, a responsibility for bad quality products, Ukraine, European Union.
УДК331.024.21 Ст. наук. ствроб. Н.В. Палапа, канд. с.-г. наук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Кив
ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРА1Н1
Розглянуто Концепщю збалансованого сталого розвитку, 1! впровадження на територп Укра!ни, а також наведено низку офщшних докуменпв, установ та оргаш-зацш, що сприяють виршенню проблем регионального та державного масштабiв. О^м цього, наведено дат Державного Ком^ету статистики щодо еколопчно! ситу-ацп в Укра!ш, яга шдтверджують потребу збалансованого розвитку держави, що складаеться з еколопчно! безпеки, економiчноi стабшьносп та сощального благопо-луччя.
