CC BY
6
17. Zadorozhnyy G. V., Zadorozhnaya O. G. (2017). Chelovechnoye mirokhozyaystvennoye videniye (Ocherki novoy lichnostnoy metodologii) [Human world economic vision (Essays on a new personal methodology)]. Kharkiv, «Tochka» [in Russian].
18. Kolot A. M. (2014). Nauka o trude: stanovleniye i teoretiko-metodologicheskoye obnovleniye. [Labor science: formation and theoretical and methodological update]. Politicheskaya ekonomiya: proshloye, nastoyashcheye, budushcheye — Political economy: past, present, future, pp. 799-822. Kiyv, TSUL [in Russian].
19. Nalimov V. V. (2011). Spontannost' soznaniya. Veroyatnostnaya teoriya smyslov i smyslovaya arkhitektonika lichnosti [ Century Spontaneity of consciousness. Probabilistic theory of meanings and semantic architectonics of personality]. Moscow: Academic Project; Paradigm [in Russian].
20. Popper K. R. (1992). Otkrytoye obshchestvo i yego vragi [Open Society and its enemies.]. T. 1: Chary
Platona — T. 1: Plato's spell. Moscow, Phoenix, International Fund "Cultural Initiative" [in Russian].
21. Novikova O. F., Sydorchuk O. H., Pankova O. V. et al. (2018). Stan ta perspektyvy sotsialnoi bezpeky v Ukraini: ekspertni otsinky [Status and prospects of social security in Ukraine: expert assessments]. Kiev; Lviv: LRIT NAPA [in Ukrainian].
22. Stepin V. S. (2000). Teoreticheskoye znaniye [Theoretical knowledge]. Moscow, Progress-Tradition [in Russian].
23. Teyyar de Sharden P. (2002). Fenomen cheloveka [The phenomenon of man]. Moscow, Publishing House AST LLC [in Russian].
24. Toynbi A. Dzh. Postizheniye istorii [Comprehension of history]. Moscow, Iris-press [in Russian].
25. Shulha M. O. (2011). Dreif na uzbichchia. Dvadtsiat rokiv suspilnykh zmin v Ukraini [Drift on the roadside. Twenty years of social change in Ukraine]. Kyiv, "Printing House" Biznespoligraf "Ltd. [in Ukrainian].
М. В. Зось-Кор
д-р екон. наук, професор, Полтавський нацональний техтчний утверситет
iMem Юр^я Кондратюка,
О. М. Германенко
канд. екон. наук, Луганський нацюнальний аграрний утверситет, м. Харшв,
К. I. ¡щенко.
Полтавський нацюнальний техтчний утверситет
iмeнi Юр^я Кондратюка
СУЧАСН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ ПРОДУКЦП В УМОВАХ ДИНАМ1ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Актуальшсть проблеми. З моменту виникнення людства i поступового його розвитку, виробнича дiя-льшсть як окремих домогосподарств, так i пщпри-емств стае основою розвитку i життезабезпечення су-спшьства. Виробнича дiяльнiсть являе собою множину дш, спрямованих на перетворення предмета пращ в готову продукщю, за допомогою використань засобiв пращ. Так, гад час виробництва вхщш елементи (си-ровина, матерiали) за допомогою використання рiзно-маштних пристро!в, устаткування, операцш, змшюють свою форму, склад, властивосп, i на виходi пщприем-ство отримуе готову продукщю. Однак з кожним роком все меншого значення набувае просте забезпе-чення обсяпв виробництва. Лише виготовлення висо-кояюсно! продукцп е необхщною умовою виживання на ринку, утримання лщерських позицш у галузi та ви-соко! конкурентоспроможносп, а також здатносп за-довольнити ва вимоги споживачiв. Саме тому дослщ-ження аспекив управлшня яюстю продукцп в умовах динамiчного середовища було обрано для теми стати. Актуальшсть дано! статт виражаеться в тому, що в змшних умовах продукцiя неналежно! якостi не зна-
ходитиме свого споживача. Адже клiентоорiентований пiдхiд сучасних пiдприемств виключае виробництво неяюсних товарiв та надання неяюсних послуг, а го-ловним чином нацiлений на задоволення поточних i перспективних потреб споживачiв за рахунок випуску високояюсно! конкурентоспроможно! продукцп. Саме тому зростае важливють наявностi систем контролю якосп продукцп на пiдприемствах та квалiфiкованого управлiння даними процесами.
Аналiз останн1х публiкацiй. Проблемами дослщ-ження якосп продукцi'i та !! значення для суспшьства займались багато вчених, яю зробили значний внесок у розвиток даного напряму серед науковщв. Серед них можна видшити таких дослщниюв: Х. Вадсвордт, А. Глiчев, Е. Демшг, Дж. Джуран, К. 1сжава, Т. Кор-неева, Ф. Кросб^ М. Круглов, М. Мiшина, П. Орлов, Г. Тагуп, А. Фейгенбаум, В. Шухарт та iншi.
Метою статп е всебiчне обГрунтування функщо-нування систем управлiння яюстю продукцп в умовах динамiчного зовнiшнього середовища, а також висви-лення важливосп наявностi систем контролю якостi
продукцп на пщприемствах як для самих виробниюв, так i 1х споживачiв.
Основна частина. Яюсть продукцп — це сукуп-нiсть властивостей, що зумовлюють 11 придатнiсть за-довольняти певт потреби вiдповiдно до призначення [1]. Шд властивiстю продукцп розумiють деяку особ-ливiсть, що виявляеться тд час виготовлення, вико-ристання або споживання товару. Ефективне управлшня яюстю призводить до сталого скорочення витрат i полегшуе розробку першокласних яюсних продуктiв з високим ступенем задоволеностi клiентiв.
Однiею з основних складових управлiння яюстю продукцп виступае 11 контроль. Контроль якостi про-
дукцп — це встановлення вщповщносп виробiв та про-цесiв вимогам нормативно-техшчно! документацп, зразкам-еталонам; iнформацiя про стан виробничого процесу та дотримання його безперебшносп; захист оргашзацп вщ закупiвлi неяюсно'1 сировини; вияв-лення браку на раншх етапах виробництва; запобь гання виробництву недоброяюсно1 продукцп [2].
Система контролю якоси продукцп — це сукуп-нiсть методiв i засобiв контролю та регулювання ком-понентiв зовнiшнього середовища, яю визначають рь вень якостi продукцп на стадiях маркетингу, НДДКР та виробництва, а також техтчного контролю на вах стадiях виробничого процесу (рис. 1) [3].
Система контролю якоси продукцп
Об'екти контролю
Рис. 1. Загальний вигляд структурно-функщональноИ модел1 системи контролю якост1 продукци
Система контролю якосп продукцп являе собою наявтсть зв'язюв мiж об'ектами i суб'ектами контролю, що використовують рiзноманiтнi методи i за-соби оцiнки якостi продукцп i послуг, а також перед-бачае ранню дiагностику браку та недопущення виготовлення неяк1сно'1 продукцп на ветх етапах життевого циклу товарiв.
Ефективна система управлiння яюстю продукцп забезпечуе дiагностику виготовлення яюсних виробiв, починаючи вiд найвищого рiвня управлшня та прий-няття управлiнських ршень, i заюнчуючи випуском та експлуатащею продукцп, а також 11 сервюу.
Об'ектами управлiння якостi продукцп е сукуп-нiсть елементiв, яю являють собою петлю якость Шiд петлею якосп розумiють життевий цикл продукцп, який зображений за допомогою юльця (рис. 2).
Розглянемо детально елементи пе™ якостi: 1 — маркетинг, аналiз ринку; 2 — проектування i розробка технiчних вимог до продукцп; 3 — матерiально-тех-шчне постачання; 4 — пiдготовка i розробка виробни-чих процесiв; 5 — виробництво; 6 — контроль та ю-пити; 7 — упакування i збереження; 8 — реалiзацiя та розподш; 9 — монтаж та експлуатащя; 10 — техшчна допомога в обслуговуваннi; 11 — утктзащя [4].
Петля якоси дозволяе встановлювати взае-мозв'язок м1ж пiдприемством, що виготовлюе продукцп, та юнцевим споживачем, а також зi всiма еле-ментами системи управлшня яюстю, що гарантують виготовлення безпечно'1 i яюсно'1 продукцп.
Рис. 2. Модель петл1 якост1
Загалом необхщшсть контролю якостi важлива як для виробника, так i для споживача. В аспектi важли-восп для споживачiв необхiдно вiдмiтити, що спожи-вана продукцiя прямо впливае на безпеку для клiента пщприемства. Вiд того, чи надiйною та безпечною буде продукщя, залежить не тшьки рiвень задоволено-стi, але i життя людини. Так, наприклад, якщо брати галузь харчових технологш, то спожита неяюсна про-
дукщя може призвести до харчового отруення, анафь лактичного шоку i смерть Таю ж сумш наслщки можна виокремити i в галузi машинобудування, xiMi4-но!, фармацевтично! промисловостi тощо.
В аспект важливостi для виробниюв необхщно вiдзначити, що виготовлена продукцiя прямо впливае на рiвень конкурентоспроможностi пщприемства на ринку. Адже споживачi, яю хоча б один раз отримали неяюсну послугу або купили неяюсний товар, бiльше не виберуть даного виробника. Окрiм того, аналiзуючи проблеми взаемодп громадськостi в середовищi 1нтер-нет [5], можна дiйти висновку, що iмiдж пiдприемства буде значно пдарваний, оскшьки розголошення про недовiру до виробника в час шформатизацп суспшь-ства набувае значних оберпв. Для цього не потрiбно мати безлiч знайомств, а достатньо хоча б одного разу
опублiкувати звернення у сощальних мережах, i тсда про неяюсний товар дiзнаються всь За результатами особистих спостережень i статистичних даних больше 80% людей проводять багато часу у соцмережах, 50% з яких пщписаш на рiзноманiтних блогерiв, яю постiйно рекламують або антирекламують рiзноманiтнi товари. Достатньо один раз вщправити фотографп наслщюв неяюсно! продукцп i завдяки розголошенню по соща-льних мережах про це дiзнаються тисячi, а то й мшь-йони людей. Саме тому для тдприемств головною умовою виживання на рику та заняття лiдерських по-зицiй е виготовлення високояюсно! продукцп. Для спрощеного розумшня розповсюдження шформацп в мереж Internet, розроблена схема поширення шформацп про незадовшьну яюсть продукцп серед спожи-вачiв за допомогою сощальних мереж (рис. 3).
1
Рис. 3. Спрощена модель поширення тформацн у сощальних мережах про незадовЛьну яккть продукцп
Розглянемо умовну ситуащю, коли у одного не-задоволеного ктента в сощальнш мереж (для прикладу Instagram) е 300 друзiв, в свою чергу у них також е 300 друзiв, серед яких 3 вщомих блогери, на яких пщписано по 200 000 людей. Вiзьмемо за умову, що тшьки 15% звернуть увагу на неяюсний товар i вщ-мовляться вiд його споживання. Таким чином, кшьюсть клiентiв, що вщмовляться вiд даного виробника, зростатиме у геометричнш прогресп (формула 1).
НС = (1 х 300 х 3 х 200000) х 15%, (1)
де НС — незадоволеш споживач^ що з'явились за ра-хунок антиреклами;
1 — перший незадоволений ктент;
300 — кшьюсть друзiв у соцiальнiй мереж незадо-воленого споживача;
3 — кшьюсть блогерiв, на яких пщписаний спожи-вач i його друз^
200 тис. — кшьюсть пщписаних людей на кожного блогера;
15% — умовний вщсоток людей, що вщмовляться вщ споживання неяюсно! продукцп.
Отже, за умови, що незадоволений споживач ви-ставить фото та вщеодокази неяюсного товару до со-щально! мереж1, 15% з його 300 друзiв добавлять до себе дану шформащю, 3 блогери також опубл^ють 11, та 15% з 600 тис. пщписаних людей також добавлять до себе дану шформащю та вщреагують на не!, то в юнцевому результата отримаемо 27 млн людей, яю бшьше не будуть обирати даного виробника або поре-комендують iншим вщмовитись вiд цього вибору.
Тому для того, щоб зрозумгга чи е досконалою виготовлена продукцiя, необхiдно ощнити показники ïï якостi. Оцiнювання р1вня якостi продукцп включае в себе сукупнiсть процесiв, як передбачають: вибiр показниюв якостi, що будуть дослщжуватись; визна-чення точних значень даних показниюв; порiвняння ïx з еталонними або базовими. Показники, за якими вiдбуваеться такий контроль е досить рiзними, тому розглянемо ïx детальнше. Так, для оцiнювання якостi продукцИ всi промисловi товари подшяються на класи: продукцiя, що витрачаеться тд час використання, i продукцiя, що витрачае свiй ресурс.
Важливим аспектом ощнювання якостi товарiв е дiагностика рiвня ïï якостi. Рiвень якосп продукцiï — це вiдносна характеристика ïï якосп, що базуеться на зютавленш значень показниюв якостi оцiнюваноï про-дукцiï з базовими значеннями вщповщних показниюв [6]. Базовим показником може бути еталонний зразок, дат про яюсть якого е достовiрними, також рiвень якостi, який був у минулому перiодi або визначений експериментальним шляхом. Рiвень якостi продукцИ обчислюеться за допомогою формули 2:
= £• (2)
де Qi — рiвень якостi продукцiï;
Pi — значення показника якостi оцiнюваноï про-дукцiï;
Pgi — значення базового показника;
i — кшьюсть показниюв якосп, що оцiнюються.
Для ощнки випуску продукцiï, яка не вщповщае вимогам якостi (наявнiсть браку) використовують ш-декс дефектностi. 1ндекс дефектностi являе собою комплексний показник якосп продукцiï, що е рiзно-рiдною, i становить середнiй зважений коефщент де-фектностi (середня зважена кшьюсть дефектiв, що припадають на одиницю продукцiï). 1ндекс дефектно-сп продукцiï обчислюеться за допомогою формули 3:
IR = IUBiQi, (3)
де ßj — коефщент вагомостi i-го виду продукцiï;
Qi — коефщент дефектностi продукцiï.
За допомогою шдексу дефектностi маемо змогу проаналiзувати насюльки яюсно функцiонуе виробни-цтво i вщдш контролю якостi на пщприемствь Так, протягом декшькох перiодiв можна вщслщкувати ди-намiку виробництва продукцп з дефектами (невщпо-вiднiсть, пов'язана з передбачуваним або встановле-ним використанням [7]) i вже на основi цих даних приймати ефективне управлшське ршення.
Необxiдним аспектом серед процесу управлшня яюстю продукцИ е стандартизащя та сертиф^щя.
Стандартизацiя продукцИ — дiяльнiсть, що поля-гае в установлены положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенцiй-них завдань i спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованосп в певнiй сферi [8].
Стандартизащя продукцп бувае декшькох видiв, так видшяють мiжнародну, галузеву, нацiональну стандартизащю. Якщо пiдприемство сертифiковано мiжнародним стандартом якосп, то нацiональний стандарт, що прийнятий у краш, не повинен супере-чити мiжнародному. У разi виникнення спiрниx мо-ментiв дотримання вимог мiжнародного стандарту е прюритетним.
Для пiдприемств дотримання стандартiв е необ-xiдним, адже по свош сутi стандарт — це еталонний зразок найвищоï якостi, а будь-яю дефекти зумовлю-ють виготовлення неяюсноï продукцiï. Задля гаранту-вання безпеки людей держава розробляе стандарти, як1 е обов'язковими для виконання ïx вимог. До такоï продукцп, що тдлягае обов'язковому дотриманню стандартiв, вiдносять: товари та ïx параметри, що по-тенцiйно можуть нести небезпеку життю i здоров'ю людей, а також ïx майну.
У раз^ коли для певного виду продукцп не роз-роблеш галузевi чи нащональш стандарти, виробники можуть орiентуватись на вимоги техшчних умов. Тех-тчш умови регулюють вiдносини мiж споживачем продукцiï та пiдприемством-виробником. Теxнiчнi умови, наприклад, застосовуються до нових видiв про-дукцiï, що пройшла випробування i плануеться до запуску у виробництво.
Нащональна система стандартiв передбачае вимоги, за якими суб'екти господарювання, незалежно вщ ïx форм власностi, дотримувались вимог стандартiв на всix стадiяx життевого циклу товарiв.
Згiдно стандарту ISO 9001 в остант роки широкого розповсюдження набувае процесний пщхщ у сферi управлiння яюстю продукцп (рис. 4). Даний пщхщ передбачае орiентацiю пщприемства на вимоги за-мовника, бездефектне виробництво яюсноï продукцiï, тотальний контроль за яюстю, постшне полiпшення всix управлшських та виробничих процесiв.
Процесний пщхщ складаеться з дек1лькох етапiв «Плануй-Виконуй-Перев1ряй-Дш» або «Plan-Do-Check-Act (PDCA)» [9]. «Плануй» являе собою цшепо-кладання та визначення процесiв, необxiдниx для до-сягнення встановлених результатiв, орiентованиx на задоволення замовник^в.
«Виконуй» передбачае виконання необхщних дiй та процеав.
«Перевiряй» передбачае наявнiсть контролю та аудиту продукцп та процеав, а також складання звiту за результатами.
«Дiй» орiентуеться на постiйне полiпшення про-цеетв та виробництва готовоï продукцiï.
Ще одним важливим елементом з управлшня яюстю продукщю в динамiчному середовищi е серти-фiкацiя. Сертифiкацiя — це один iз способiв пщтвер-дження вiдповiдностi продукцiï висунутим вимогам або ощнка продукцiï з погляду ïï вщповщносп вимогам стандарту [10].
Сертифжащя гарантуе неушкодженiсть та надш-нiсть продукцiï для замовника, а також еколопчшсть виробництва по вщношенню до зовнiшнього ото-чення. Наявшсть сертифiкату спрощуе можливiсть за-лучення суб'ектiв господарювання до мiжнародноï спiвпрацi [11-12].
У ситуацiï недовговiчностi майже будь-якого бiз-несу, непередбачуваноси, складностi та неоднознач-ностi (VUCA — volatile, uncertain, complex, ambiguous) виготовлення якiсноï продукцiï дае можливють стабi-лiзацiï динамiчностi зовнiшнього середовища [13-15]. Динамiчнiсть зовнiшнього оточення пщприемств по-лягае у швидкостi, з якою вщбуваються змiни зовнi, передбачити яю часом бувае неможливо. Саме тому, за будь-яких змiн у полггачнш, культурнiй чи еконо-мiчнiй ситуацiï в краïнi i т. д., постачання на ринок яюсних товарiв стае запорукою успixу та виживання органiзацiï в невизначеному та мiнливому середовищi.
п
Рис. 4. Процесний nidxid у сфер1 управлшня якстю
Висновки. Для забезпечення конкурентоспро-можноси на ринку, а також гарантування замовниковi задоволеносп його вимог, тдприемствам необхщно виготовляти лише яюсну продукщю, яка спираеться на виконання вимог стандарта. Забезпечити виготов-лення вщповщно! продукцп стае можливим завдяки впровадженню на пiдприемствах ефективно! системи управлiння та контролю якость Система контролю якостi продукцп покликана пщвищити рiвень якостi продукцп на пщприемстта за рахунок аналiзу показни-юв якостi, зiставлення !х з еталонними зразками, вста-новлення вимог стандарта та дотримання к, орiента-щ! на вимоги замовника та постшного полiпшення ви-робничих i управлiнських процесiв. Адже данi про ви-робництво неяк1сно1 продукцп в шформацшному су-спiльствi поширюються досить швидко за рахунок масштабного використання сощальних мереж. Ефек-тивна система управлшня яюстю продукцп на пщпри-емствi здатна забезпечити високу конкурентоспро-можнiсть оргашзацп навiть у невизначеному, мшли-вому, динамiчному середовищi.
Список використаних джерел
1. 1ваншов О. С. Економжа пiдприемства: пiдруч. [для студ. вищ. навч. закл.]. Ки1в: ЦУЛ, 2009. 728 с.
2. Катнос Г.1., Бабiй 1.В. Операцiйний менеджмент: навч. поаб. Ки1в: ЦУЛ, 2013. 352 с.
3. Гриньова В.М., Салун М.М. Оргатзащя ви-робництва: пiдручник. Ки1в: Знання, 2009. 582 с.
4. Маркетингова товарна полггика: пщручник / Н.О. Криковцева, Л.Г. Сарюсян, О.Ю. Беленький, Н.В. Кортельова; за ред. Н.О. Криковцевоь Ки1в: Знання, 2012. 183 с.
5. Завадсю Я., Шатанова А., Гвiздова Е. Управ-лiння зв'язками з громадсьюстю в середовищi 1нтер-нет. Економiчний часопис-ХХ1. 2017. № 165(5-6). С. 124127.
6. «Position Classification Standard for Quality Assurance Series, GS-1910» (PDF). US Office of Personnel Management. March 1983. Retrieved 21 December 2012.
7. ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управлшня яю-стю. Основш положення та словник термшв (ISO 9000:2015, IDT).
8. Мшаш В.С. Господарське право: навч. поаб. для пщготовки до юпита. Xаркiв: Право, 2015. 328 с.
9. ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управлшня яю-стю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT).
10. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А. О. Економжа пщприемств: пщручник. Ки!в: Знання, 2010. 463 с.
11. Phillips, Joseph (November 2008). «Quality Control in Project Management». The Project Management Hut. Retrieved 21 December 2012.
12. Бшоусова А.Ю., Тек К.М. Сертифжащя тури-стичних послуг в Укра!ш. Економжа i регюн. 2017. № 6(67). С.109-113.
13. Полшкевич О.М. Чинники формування випе-реджального розвитку пщприемств в умовах глобально! свггово! кризи. Ekohomíhhuü часопис-ХХ1. 2016. № 156(1-2). С. 59-62.
14. Цимбалюк Г. С. Ключовi аспекти системи управлшня яюстю продукцп на етапах !! виробництва. Економжа: реали часу. 2017. № 1 (29). С. 129-134.
15. Шугрова М., Шедж П., Кубелакова А., Свет-лжова В. Вплив якостi продукцп на задоволешсть спо-живачiв i корпоративний бренд. Економiчний часопис-ХХ1. 2017. № 165(5-6). С. 133-137.
References
1. Ivanilov O.S. (2009). Ekonomika pidpryiemstva [The economy of the enterprise: the subgroup]. Kyiv, Center of Educational Literature [in Ukrainian].
2. Kapinos H.I., Babii I.V. (2013). Operatsiinyi menedzhment [Operational Management]. Kyiv, Center of Educational Literature [in Ukrainian].
3. Hrynova V.M., Salun M.M. (2009). Orhanizatsiia vyrobnytstva [Organization of production]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].
4. Krykovtseva N.O., Sarkisian L.H., Bilenkyi O.Yu., Kortielova N.V. (2012). Marketynhova tovarna polityka [Marketing Commodity Policy]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].
5. Zavadski Ya., Shatanova A., Hvizdova E. (2017). Upravlinnia zviazkamy z hromadskistiu v seredovyshchi Internet [Public relations management in the Internet environment]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 165(5-6), pp. 124-127 [in Ukrainian].
6. «Position Classification Standard for Quality Assurance Series, GS-1910» (PDF). US Office of Personnel Management. March 1983. Retrieved 21 December 2012.
7. Systemy upravlinnia yakistiu. Osnovni polozhennia ta slovnyk terminiv [Quality management systems. Basic Terms and Glossary]. (2015). DSTU ISO 9001-2015 (ISO 9000:2015, IDT) [in Ukrainian].
8. Milash V.S. (2015). Hospodarske pravo [Commercial Law]. Xarkiv: Pravo [in Ukrainian].
9. Systemy upravlinnia yakistiu. Vymohy [Quality Management Systems. Requirements]. (2001). DSTU ISO 9001-2015 (ISO 9001:2015, IDT) [in Ukrainian].
10. Horbonos F.V., Cherevno H.V., Pavlenchyk N.F., Pavlenchyk A.O. (2010). Ekonomika pidpryiemstv [Business Economics]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
11. Phillips, Joseph (November 2008). «Quality Control in Project Management». The Project Management Hut. Retrieved 21 December 2012.
12. Bilousova A.Yu., Tek K.M. (2017). Sertyfikatsiia turystychnykh posluh v Ukraini [Certification of travel services in Ukraine]. Ekonomika i rehion — Economy and region, 6(67), pp.109-113 [in Ukrainian].
13. Polinkevych O.M. (2016). Chynnyky formuvannia vyperedzhalnoho rozvytku pidpryiemstv v umovakh hlobalnoi svitovoi kryzy [Factors of formation of the out-of-date development of enterprises in the conditions of global global crisis]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 156(1-2), pp. 59-62 [in Ukrainian].
14. Tsymbaliuk H.S. (2017). Kliuchovi aspekty systemy upravlinnia yakistiu produktsii na etapakh yii vyrobnytstva [Key aspects of the quality management system at the stages of its production]. Ekonomika: realii chasu — Economics: realities of time, 1 (29), pp. 129-134 [in Ukrainian].
15. Shuhrova M., Shedik P., Kubelakova A., Svetlikova V. (2017). Vplyv yakosti produktsii na zadovolenist spozhyvachiv i korporatyvnyi brend [Effect of product quality on consumer satisfaction and corporate brand]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 165(5-6), pp. 133-137 [in Ukrainian].
С. В. ¡ванов
чл.-кор. HAH Украmu акадeмiк AEH Украïнu ORCID ÜÜÜÜ-ÜÜÜ2-12Ü5-3797, Пр^нтровська дeржавна акадeмiя бyдiвнuцmва та архmeкmyрu, м. Днтро
ГЕOЕKOНOMIЧНИЙ OTOCTIP: TEOPETO4HI ACTEKITC MAPKETOHry POЗШИPEHOÏ BЗAGMOДIÏ У PAMKAX EKOHOMI4H^ ŒCTEM
Постановка проблеми, актуальшсть. З виходом на свггову арену будь-яка нацюнальна економжа стика-еться з такими параметрами всесвггаього господар-ського розвитку, облж яких зумовлюе вщповщь на ко-ршне питання — чи впишеться нацюнальна економ^ в систему свггових господарських зв'язюв.
До таких параметрiв, перш за все, вщносяться:
— перше — основна кшьюсть зовншнього середовища, яке слщ врахувати при включенш в геоеконо-мiчний просир — едшсть свггово'1 економiчноï сис-теми, ïï цiлiснiсть.
— друге — модифжащя товарного виробництва в геоекономiчному просторь Тут необxiдно звернути увагу на ключовi моменти i зробити наступне:
а) усвiдомити новi гранi сучасного меxанiзму ш-тернацiоналiзацiï;
б) постшно звiряти зовнiшньоекономiчну дГяль-нiсть з розвитком тако'1 основоположно'1 економiчноï категорп, як суспiльний подiл працi, що важливо з ба-гатьох причин;
в) враховувати дiалекгичну еднiсть двох рГзно-спрямованих процесiв. З одного боку, посилення ш-
тернацiоналiзацiï суспiльного виробництва, а з ш-шого — поглиблення подiлу пращ.
— трете — новi атрибути навчання. Вони склада-ють, вщповщно до положень парадигми Е. Г. Коче-това, геоекономiчний каркас свггово'1 системи. Вза-емне переплетiння вщтворювальних процесiв, ство-рення принципово нових технологш, «iнтелектуалiза-цiя» мiжнародного обмшу — все це не могло не вщби-тися на свгговому товарному обiгу. Об'ективнi законо-мiрностi в розвитку свiтовоï господарсько'1 системи (СГС) пщштовхуе суб'екгiв свiтового господарського спшкування до пошуку вiдповiцниx методiв на свiто-вому ринку з метою забезпечення максимального ефекту [1, c. 16-17].
Iнтернацiоналiзацiя спричинила якiсно новий стан — господарську глобалiзацiю, i це вже далеко не проста сума нащональних структур. 1нтегрована система запрацювала за сво'1ми законами жорстко i дина-мiчно. Саме тут виформовуеться нова роль зовншньо'1 политики i зовнiшнi ïï компоненти, мюце останньоï в стратегiчному свгговому балансi сил та iнтересiв, а вони вщ геополiтичниx переходять до геоекономiчниx.
