CC BY
71Важно понимать, что специфика профессионального развития педагога в системе последипломного образования отличается тем, что использование смешанных форм обучения должно предполагать, что полученные знания и практический опыт будут использованы педагогом в своей профессиональной деятельности во время использования смешанных форм обучения школьников. И если теория смешанного обучения не находит своей реализации непосредственно в практики организации учебной деятельности в институте, будем иметь традиционный разрыв теории и практики с закономерными последствиями привнесенных противоречий.
Выводы. Федеральный государственный образовательный стандарт ориентирует на системный и поэтапный переход от обучения, в основе которого - субъект-объектные взаимоотношения участников образовательной деятельности (классическое, информационно-репродуктивное), на обучение, организуемое через модели субъект-субъектных взаимоотношений (инновационное, интерактивное), то есть, личностно ориентированное. Модели смешанного обучения предполагают вариант организации деятельности на основе принципов интегративности, элективности, вариативности, дифференциации, индивидуализации, комплексно - личностной ориентированности. В системе последипломного образования важна интеграция теории и практики, то есть понимание глубинных основ этого смешанного обучения, инновационных практик, а также развитие компетент-ностей, связанных со способностью на личностно ориентированной основе интегрировать его в собственный опыт профессиональной деятельности. Также корректное использование моделей смешанного обучения предполагает понимание основ интерпретационных и адаптационных процессов.
Поэтому перспективы исследования проблем смешанного обучения относятся к поиску инновационных форматов обучения, которые имеют высокий потенциал личностной ориентированности и одновременно реагируют на потребности рынка образовательных услуг, актуальные вызовы времени современному профессиональному образованию.
Список литературы
1. Калинина, С.Д. Условия эффективного использования вебинаров в образовательном процессе университета / С.Д. Калинина // Гуманитарные науки и образование. - №3 (23). - 2015. - С. 3742.
2. Корнилова, Е.А. Смешанное обучение как средство реализации системнодеятельностного подхода в школе / Е.А. Корнилова, А.А. Стрижаков // Вестник Московского государственного областного университета. - 2016. - № 4. - С. 110-118.
3. 6 Models of blended learning. - URL: http://www.dreambox. Com/blog/6 - models - blended
- learning
4. Benandos, E.A. Blended - learning pedagogical model for teaching and learning EFL successfully through an online interactive multimedia environment // CALICO Journal. - 2006. - № 23 (3). - Рр. 533-550.
5. Bonk, C.J., & Graham, C.R. The handbook of blended learning environments: Global perspectives, local designs. San Francisco: Jossey- Bass/Pfeiffer, 2006.-585р.
6. Clark, D. Blended Learning: An Epic White Paper [электронный ресурс] / Clark D // Epic Group plc.
- 2003. - 44 с.
7. Curtis, J. Bonk The Handbook of Blended Learning: Global Perspectives, Local Designs / Curtis J. Bonk, Charles R. Graham // Pfeiffer. - 2006.
8. Duhaney D. Technology and higher education: Challenges in the halls of academe// International Journal of Instructional Media. — 2005, Vol.32, No 1. - P. 7-15
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ЗДОБУВАЧ1В ПОЧАТКОВО1 ОСВ1ТИ НА УРОКАХ Л1ТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ТА РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ
КНИЖКОЮ
Подановська Г.В.
викладач Педагогiчного фахового коледжу Львiвського нацюнального yuieepcumemy шет 1вана Франка
Украша, м. Львiв
WAYS OF THE FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF PRIMARY SCHOOL PUPILS AT THE LESSONS OF LITERARY READING AND WORK WITH CHILDREN'S BOOK
Podanovska H.
teacher at Pedagogical Professional College of Ivan Franko National University of Lviv,
Lviv
Анотащя
У статп розглядаються шляхи формування комушкативно! компетентносп здобувачiв початково! освгти на уроках литературного читання та роботи з дитячою книжкою. На сьогодш це досить актуальна
проблема, бо цшеспрямована робота з формування мовленнево-комушкативних якостей належить до одного з проввдних навчальних завдань Ново! украшсько! школи, а рiвень мовленнево-комушкативно! ком-петентносп - це свiдчення особиспсно! розвиненосп учня.
Abstract
The article deals with the ways of the formation of communicative competence of primary school pupils at the lessons of literary reading and work with children's book. Nowadays it's rather actual problem as the purposeful work on behalf of the formation of speech and communicative skills belongs to one of the leading educational tasks of New Ukrainian school, and the level of speech and communicative competence is a sign of decent personal intelligence.
Ключовi слова: комушкативна компетентшсть, здобувачi початково! освгга, лггературне читання, робота з дитячою книжкою, початкова школа.
Keywords: communicative competence, primary school pupils, literary reading; work with children's book, primary school.
Постановка проблеми. Сучасш змши в соцiально-економiчному, духовному розвитку украшського сусшльства, прагнення штегруватися до свггового освггаього простору вимагають оп-тимiзацii освгга в початковiй школi та вдоскона-лення формування комунiкативноi' компетентностi здобувачiв початково! освiти, покращення мовлен-нeвоi пiдготовки учнiв.
Навчання у початковiй школi спрямовано на шдготовку молодшого школяра, спроможного ви-користовувати отриманi знання в умовах навчаль-но! комунiкацii. Тенденцiя змши знаннево! освiтньоi педагогiки на компетентшсну викликана сучасними соцiальними вимогами, осшльки потре-буе виховання самостiйних, шщативних i вiдповiдальних членiв суспiльства, здатних до взаемоди. Компетентнiсний пiдхiд е не лише пер-спективним, а й фокусуе основш зусилля учаснишв педагогiчного процесу на створеннi середовища, оптимального для особистiсноi самореалiзацii учня. Особливого значення вiн набувае в штеграль-ному поеднаннi з комушкативним пiдходом, що наближае навчальний процес до реальних умов спiлкування [1, с. 3].
Загальномовленневi умiння мають мiжпред-метний характер i удосконалюються в учшв упро-довж усiеi початково!' школи i на всiх уроках. Мож-ливостi ж лiтературного читання в мовленневому розвитку здобувачiв початково!' освiти важко пере-оцiнити. «Початкова лггературна освiта - це тд-мурiвок фундаменту, на якому грунтуеться вив-чення лiтератури у середнш школi. Вчителевi слiд не пльки навчити молодших школярiв читати, а й сформувати в них умшня аналiзувати литературно -художнiй твiр, осягати його естетичну цшшсть» [4, с. 82], що неможливо зробити без сформованого зв'язного мовлення учнiв. Процес читання розгля-даеться психологами як специфiчний вид комушка-тивно-пiзнавальноi дiяльностi людини. «Лгтература занурюе учнiв у стихш рiдноi мови, ознайомлюе !х iз творами, якi увiйшли до золотого фонду куль-тури, вчить сприймати художне мовлення. У про-цесi вивчення художнього твору реалiзуються усi функцп мовлення - комушкативна, когштивна, емоцiйна, поетична, естетична. У спшкуванш з ху-дожнiм твором дитина е безпосередшм учасником процесу, вона висловлюе сво!' емоцii, викликаш пiд
час читання художнього твору, тзнае закономiр-ностi лiтератури як мистецтва слова, розширюе та поглиблюе сво!' уявлення про дiйснiсть» [2, с. 17].
Отже, актуальшсть дано! теми визначаеться, з одного боку, завданнями реформування мовно! освiти в Укрш'ш, спрямованими на розвиток ко-мунiкативноi компетентностi як однiеi з ключових компетентностей початково! школи, з шшого, - вiд-сутнiстю спещально розроблено! системи роботи над формуванням комунiкативноi компетентностi здобувачiв початково! освгга.
Аналiз останнiх досл1джень. Значний внесок у виршенш проблеми комунiкативноi компетент-ностi молодших школярiв зробили Бадер В., Буна-ков М., Буслаев Ф., Варзацька Л., Вашуленко М., Горецький В., Гудзик I., Джежелей О., Канiщенко
A., Ладиженська Т., Львов М., Пономарьова К., Савченко О., Хорошковська О. та шш^ якi визначили шляхи, методи, прийоми, способи роботи з ро-звитку мовлення учшв початково! ланки освiти, але мовленневий розвиток молодших школярiв на уроках читання, хоч i е передбачуваним у цьому кон-текстi (працi Вашуленко О., Дубовик С., Науменко
B., Савченко О., Ткачук Г.), залишаеться сьогоднi малодослвдженим.
Виклад основного матерiалу. Комунiкативна компетентшсть мютить три складовi: мовну, мов-ленневу i соцiокультурну, мае за мету формування культури усного та писемного мовлення як засобу вшьного спiлкування та самовираження.
Уроки лiтературного читання та роботи з дитячою книжкою надають велиш можливостi для ознайомлення учнiв з найважливiшими правилами усного та писемного мовлення i спшкування. Шко-лярiв необхiдно вчити стежити за розвитком думки, адекватно приймати емоцiйно-оцiнну iнформацiю; помiчати в тексп слова, найбiльш важливi для ро-зумiння висловлювання; усвiдомлювати значення загального тону, тембру, темпу, сили голосу. Розвиток умшня уважно слухати, розумiти прослухане, виконувати пiсля одного прослуховування певнi за-вдання вщбуваеться не тiльки на матерiалi зв'язних ^алопчних i монологiчних) висловлювань, а й на матерiалi, складеному з окремих одиниць рiзних мовних рiвнiв. У роботi з аудiювання, як правило, використовують фронтальш види роботи; для не! плануються завдання, виконання яких не вимагае ввд учня усних чи письмових висловлювань. До таких завдань належать: виконання ди, описано! у
тексп, малюнка за текстом; вибiр iз пропонованих вiдповiдей правильного варiанта вiдповiдi на запи-тання до тексту тощо.
Формування, розвиток навичок мовленнево! дiяльностi передбачае роботу над побудовою дiалогiчних i монолопчних висловлювань. Маеться на увазi переказ готових текспв i побудова сво!х висловлювань на основi прочитаних чи прослуха-них творiв, переглянутих фiльмiв, розповiдей ро-дичiв, знайомих про п чи iншi поду, про випадки iз повсякденного життя школярiв. Необхвдно пропо-нувати учням складати уснi та письмовi висловлю-вання з безпосередньо комунiкативною метою (за-прошення, вiтання, оголошення, вибачення тощо). Ця робота виконуеться учнями самостшно або з опорою на рiзнi допомiжнi матерiали, пропонованi вчителем: план, ключовi слова, словосполучення, речення, початок чи кшець висловлювання, малю-нок чи серiя малюнк1в.
Важливо, щоб в оргашзаци мовленнево! д1яль-носп учнiв на уроках складалися таш ситуацп, як1 спонукали б !х до говорiння. З цiею метою викори-стовуються сюжетно-рольовi iгри, в яких умовно визначаеться мiсце ди (у класi, автобусi, парку, ма-газинi), спiврозмовник (товариш, молодший брат, мама, псть з iншого мюта, села), мета висловлювання (про щось розповiсти, повiдомити, переко-нати).
У розвитку усного (дiалогiчного, монолопч-ного) мовлення доцiльно широко використовувати роботу в парах i невеликих групах, яка дае можливють висловлюватись бiльшостi учнiв класу. При цьому важливо прищеплювати школярам культуру спшкування, яка виявляеться не пльки в доречному використаннi формул мовленневого етикету, а й в умшш слухати спiврозмовника, призупинити свое мовлення, щоб дати можливють iншому, погод-жувати сво! реплiки з тим, що сказав сшврозмов-ник, в умшш сказати йому добре слово, висловити критичне зауваження в такш формi, щоб нiкого не образити.
Повноцшному засвоенню значення слова сприяе використання його учнями у власному мов-леннi, тобто у монолозг Добираючи слова для за-своення, слiд виходити не лише з теми уроку, а й з такого вибору ^в, який давав би можливють побу-дувати дiалог, адже формування умiнь спiлкування
- кшцева мета навчання укра!нсько! мови.
Учитель мае знати, що учень здатен засво!ти протягом уроку до 6 ^в i граматичних конструкцш з цими словами i що робота над !х засвоенням скла-даеться з двох етапiв.
Перший з них - пояснення (семантизащя) на основi унаочнення, перекладу рщною мовою й пер-винне кшькаразове приговорювання слiв i граматичних конструкцш (треншг) за вчителем. Другий
- активiзацiя слiв i граматичних конструкцш у мо-вленнi.
Багатство словникового запасу людини -ознака 11 високого iнтелектуального розвитку. Тому робоп над словником учнiв необхвдно придiляти особливу увагу.
Видiляють так1 напрямки словниково! роботи:
• збагачення словника, тобто засвоення но-вих ^в та нових значень ^в, що ранiше школярам були неввдош;
• уточнення словника, тобто поглиблення розумiння уже вiдомих слiв, з'ясування ввдтшшв у значеннi мiж синошмами, добiр антонiмiв, аналiз багатозначностi;
• активiзацiя словника, тобто використання якомога бшьшо! кiлькостi слiв у мовленш кожного учня, введення слiв у речення, засвоення сполучу-ваностi ^в з iншими словами, доцiльнiсть !х використання в конкретному текстц
• вилучення не лiтературних ^в, русизмiв, що вживаються iнодi молодшими школярами, виправлення помилок у наголошуваш та вимовi слiв.
Основним засобом оргашзаци мовленнево! дiяльностi дiтей на урощ лiтературного читання е тексти трьох джерел:
• народна мудрють, виплекана вiками, -казки, мiфи, легенди тощо;
• натхненне, пристрасне слово майстрiв украТнсько! лiтератури - Г.Сковороди, Т.Шевченка, I. Франка, Л. Украшки, О. Пчiлки, В. Сухомлинсь-кого та iн..;
• майстерш, захоплюючi зразки науково -шзнавально! лiтератури.
Матiр'ю навчання стають не розрiзненi слова i речення, а самi взiрцi красного письменства, одухо-творенi iдеалами правди, добра, ютини. Вiд уроку до уроку змiнюеться змiст граматичних знань. Незмiнною ж зостаеться владна сила художнього образу, як втшення вiри народно! в торжество добра над злом.
Бажання вчитися, мотивацшний аспект пiзнання значно шдсилюеться також завдяки тому, що тексти, дiбранi для створення мовленневих си-туацiй та побудови комплексних вправ, поедну-ються з рiзними видами дiяльностi, в яких най-повнiше розкриваються нахили, iнтереси дней мо-лодшого школьного вiку (грою, драматизацiею, спостереженнями, дослiдницькою дiяльнiстю).
Ддалог - це форма спiлкування, яка переважае у повсякденному життi, професшнш дiяльностi людини. Державний стандарт початково! загально-освiтньо! школи серед вимог до рiвня загально-освгтньо! подготовки учнiв початково! школи визна-чае «розвиток умiнь висловлювати в уах доступних для них формах, типах i стилях мов-лення»[3].
Становлення дiалогiчно! форми спiлкування проходить ще у дошкольному вiцi, але оволодiння дiалогом - бiльше, шж оволодiння просто компо-зицiйною формою мовлення. Це насамперед, формування дiалогiчно! позици. Умiння слухати i ро-зумiти спiврозмовника, привертати його увагу до себе i свое! д1яльносл, цiкавитися спiврозмовником i бути щкавим йому. Зразки ведення дiалогу дiти одержують у спiлкуваннi з дорослими, а спшкування з ровесниками - це сфера розвитку ютинно! мовленнево! самод1яльносл, важливий показник сформованосл комунiкативних здiбностей [5, с. 115-118].
Розвиваючи писемне мовлення молодших школярiв, учитель мае заохочувати !х записувати сво!' думки, враження, писати про те, що !х справд хвилюе. Важливим фактором е така органiзацiя ро-боти, за яко!' у того, хто робить записи, були б за-цiкавленi читачi або слухачi, готовi обговорити написане (передусiм його змiст, а не огр!хи в побу-довi речень, правопиа). При цьому необхiдно вчити школярiв удосконалювати, виправляти, пере-писувати сво!' роботи.
Формування комунiкативних умшь, тобто умiнь спiлкуватися, насамперед вести дiалог на ос-новi одержаних знань i початкових умiнь, також мае ввдбуватися на кожному урощ. Так само комплексно слщ пiдходити i до формування умшь пи-семного мовлення. Тут необхвдний зв'язок мiж лiтературним читанням i розвитком мовленневих i комунiкативних умшь, а також укра!нською мовою i зазначеними умiннями. Мовленневi умiння - це здатшсть мовця виконувати мовленневi дii вiдповiдно до комунiкативних умов i мети спшку-вання. Ц умiння включають удосконалення звуко-вимови i культури мовлення, роботу над збагачен-ням, уточненням i активiзацiею словника, опа-нування граматичного ладу мовлення.
Мовленневi умiння тiсно пов'язаш з навич-ками, що являють собою способи реал!зацп ко-мушкативних дiй. Комунiкативнi умiння форму-ються тд час роботи над усним i писемним мовлен-ням i вдосконалюються на основi знань граматично!' i стилютично!' основ мови. Вони забез-печують розвиток власне мовленневих умшь: орiентацiю в умовах, змюп висловлювання, формi його викладу; групування зiбраного матерiалу, визначення послiдовностi частин тексту, видшення слiв, важливих для висловлювань; удосконалення власного тексту.
Широк! обрп для формування у дней комушкативно!' компетентностi розкривають уроки роботи з дитячою книжкою. Коли учень розумiе, що в його товаришiв i вчителя перед очима той самий текс, що i в нього, то читання вголос вш вва-жае нудним. А читання з комушкативною метою -з метою донести до слухачiв змют незнайомого для них тексту, защкавити !х - стимулюе його застосо-вувати засоби виразносп: звуков! (сила голосу, ви-сота, тембр, мелод!я голосу, тон, темп мовлення, паузи) ! в!зуальш (поза, жести, м!мжа, погляд). Таким чином у дней формуеться штерес до !хнього власного мовлення.
Формування комушкативно!' компетентносп молодших школяр!в на уроках литературного чи-тання та роботи з дитячою книжкою вимагае
ypi3HOMaHiTHeHHa форм оргашзаци навчально! дiяльносri. При цьому перевага надаеться формам, яш створюють таку мовленневу ситуацш, коли кожний учень мае можливють висловитись, про-явити себе в комушкативному процесi. Ефектив-ним з таких позицш е iнтерaктивне навчання, ор-гaнiзaцiя якого передбачае моделювання життевих ситyaцiй, використання рольових ^ор, як1 сприя-ють формуванню навичок i вмiнь, виробленню цш-ностей, створенню атмосфери спiвробiтництвa, взаемодп. Проте рiзномaнiтнi методи, прийоми, форми навчання не повинш бути сaмоцiллю. 1х добiр i використання слад шдпорядковувати змiстy й метi навчального предмета, у нашому випадку -формуванню в здобyвaчiв початково! освiти комушкативно! компетентностi.
Висновки. Отже, сучасний стан сустльних процесiв дозволяе констатувати той факт, що при-родне формування комушкативно! компетентностi не ввдповщае вимогам сощально! дiйсностi. Вирiшенням ще! проблеми е цiлеспрямовaне формування комушкативно! компетентносп в навчально-виховному процеа. Окрiм того, що формування в учшв комyнiкaтивно! компетентносп е необх1дною умовою побудови лшгвютично i педа-гогiчно обгрунтовано! системи навчання мови та розвитку мовлення, воно ще й ввдкривае новi мож-ливостi в розв'язaннi проблем особиспсного та професiйного зростання людини, вимагае не просто вiдповiдних знань, а й умшь застосовувати сво! знання в прaктичнiй дiяльностi.
Список лггератури
1. Васильева О.В. Формування комушкативно! компетентносп молодших школярiв засобами м1жпредметних зв'язк1в: автореф. дис....канд. пед. наук: 13.00.09. Тернопiль, 2015. 23с.
2. Вашуленко М.С. Методика викладання укра!нсько! мови в початковш школi. Ки!в, 2008.318с.
3. Державний стандарт початково! освии (2018). URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti (дата звернення: 10.02.2021).
4. Фенцик О.М. Формування читацько! компетентносп здобyвaчiв початково! освии: aнaлiз художнього тексту// Збiрник наук. праць[Херсонсь-кого державного ушверситету]. Педaгогiчнi науки, 2018. Вип. 82(3). С. 81-85.
5. Цепова 1.В. Розвиток навичок мовленнево! дiяльностi молодших школярiв: аудшвання, говорiння. Харшв: Ранок, 2008. 225 с.
