CC BY
56
6. Jeffrey Pfeffer, Christina T. Fong, "The End of Business Schools? Less Success than Meets the Eye", Academy of Management Learning and Education, Vol. 4, Issue 1, 2002. — 127 p.
7. Kolb D.A., Rubin I.M., Mclntyre J.M. Organizational Psychology: An Experimental Approach to Organizational Behavior. — Prentice — Hall, 1984. — 240 р.
8. Mark A. Kretovics, "Accessing the MBA: What do Our Students Learn?" The Journal of Management Development, Vol. 18, Issue 2, 1999. — Р. 125-136.
9. Mintzberg Н. The Nature of Managerial Work. — N.Y., Harper Row, 1973. www.bola.bitz/mintzberg1
10. Paul O. Gaddis "Business Schools: Fighting the enemy Within" Fourth Quarter 2000. www.strategy-business.com/press/article/
11. Stephani Richards-Wilson, "Changing the Way MBA Programs do Business — Lead or Languish", Journal of Education for Business, May/June 2002. — P. 296-300.
Петро ГУЦАЛ
ШК1ЛЬНА ГАЗЕТА ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКО1 ПОЗИЦИ УЧН1В
У cmammi окреслет напрямки функцюнування шктьноХ газети та ii вплив на становления в y4Hie цнностей громадянського сустльства в сучасних умовах.
Становлення Укра!ни як правово! держави, формування в нш громадянського сустльства, що е важливою запорукою !! демократичного розвитку i прогресу, ставить перед втизняною школою завдання виховання у тдростаючого поколшня громадянських якостей. Громадянсьюсть або громадянська позищя, як вщомо, — це готовшсть i здатшсть людини до безпосередньо! участ в суспшьних, державних i громадських справах на основi усвiдомлення сво!х прав та обов'язюв [1, 647]. Вона передбачае певш моральнi якостi особистосп, зокрема, зрiлiсть правово! i полггично! свiдомостi, усвiдомлення себе повноправним i дiяльним членом суспiльства, причетнiсть до юторично! долi свое! батькiвщини та народу, патрютизм, гордiсть за свою кра!ну. Водночас особистiсть мае бути впевнена, що !! громадянськi права здшснюються i захищаються в держав^ оскiльки остання служить людям, шдпорядковуеться !м, а не навпаки. Отже, суттевим компонентом громадянськостi е реальна здатшсть особистост впливати на органи влади i контролювати !х вщповщно до моральних i правових норм.
В нишшшх трансформацiйних умовах укра!нського суспiльства вирiшувати проблему формування громадянськосп в учнiв е надзвичайно складною справою. Загальноосв^ня школа мае чимало форм i засобiв роботи щодо цього — перевiрених часом, шдкршлених педагогiчним досвiдом. Однак життя часто вимагае наповнення !х необхвдним сучасним змютом, а то й застосування нових засобiв. До останнiх можемо вщнести шкiльну газету. Маемо на увазi не традицiйну стiнну газету в школ^ яка стала вже майже непомiтною для школярiв i вчителiв, а друковане перiодичне видання, що випускаеться в шкiльному заклада Нинi технiчнi можливостi, насамперед наявшсть комп'ютерно! технiки, а також спещалюнв з !! використання у поеднанш з бажанням вчителiв та учшв дозволяе це робити. Наше сьогодення шдтверджуе: в Укра!ш чимало пмназш i шкiл, причому шкiл й сшьських, мають сво! газети. Останш загалом вiдповiдають типологi! газетних видань, тобто е друкованими виданнями на розгорнутих аркушах паперу, без обкладинки, що мiстять текстову та шюстративну iнформацiю i виходять з визначеною перюдичшстю [2, 65]. Багато газет шкш i гiмназiй мають власш сайти в Iнтернетi. Це можна лише схвалювати, оскiльки сприяе становленню шкшьно! преси як необхiдного елемента нишшнього освiтянського процесу i забезпечуе поширення iнформацi! про не! та !! здобутки. Звичайно, шкiльнi газети мають свою специфшу. Кожна з них, зокрема, адресуеться винятково колективу певного навчального закладу, в чому й полягае !! особливий комунiкативний вплив. Також щ газети друкуються, зазвичай, на не газетному паперi i виходять форматом А4.
Враховуючи вищесказане, мета cmammi полягае в спробi визначити основнi складовi впливу шкшьно!' газети на становлення громадянськосп учшв в сучаснш вiтчизнянiй школi.
Варто сказати, що проблема функцюнування в загальноосв^ньому навчальному закладi друковано! газети е новою для сучасно! педагопки. Про це говорить, хоча б, той факт, що вона поки що не вщображена в педагопчнш наущ, а нечисленнi публiкацi!, в тому чи^ в Iнтернетi
[3; 4; 5; 6; 7; 9], е першими спробами оприлюднення досвiду роботи з видання шкшьно1 газети i визначення И мюця в життi колективу школи (пмназп). Це одночасно дае шдстави сподiватися, що i поширення та узагальнення вчителями досвiду функцiонування шкшьно! преси буде помiчене вченими-педагогами i спонукае !х проаналiзувати вказану проблему, пом^ити в газетi важливий i перспективний чинник у громадянському вихованш пiдростаючого поколiння в сучасних умовах. Для порiвняння вiдзначимо, що у США в школах викладаеться предмет "Газета в освт" [3]. Там зi шкiльних рокiв акцентують увагу учшв на суспiльнiй ролi незалежно! преси як фактора демократп i навчають використовувати друкованi засоби масово! шформаци для реалiзацil громадянських прав.
Зпдно з деякими свiдченнями, вперше друкована шкiльна газета з'явилась у Франци в 1920-х роках. Звичайно, И поява стала тдсумком розвитку шкшьно1 рукописно1 та лiтографiчноl преси, часто нелегально1 або нашвлегально1 в попередш перiоди. Досвiд виходу тако1 преси е i на захщноукрашських землях. Так, наприклад, у Бережанськш пмнази в 1900 р. учш-укра1нщ видавали рукописнi або лiтографiчнi шюстративш лiтературно-гумористичнi часописи "Бджола", "Комар", "Муха", "Оса" й ш. Виходили вони нашвлегально, бо гiмназистам не можна було займатися громадськими справами, i змiнювали назву, якщо дирекцiя конфюковувала видання. Важливо, що цi часописи були формою прояву незалежно1 громадянсько1 позици учнiв. Серед тих, хто пробував свое перо чи олiвець у цих виданнях, були вiдомi згодом дiячi Михайло Захiдний, Франц Коковський, Антш Лотоцький, Якiв Струхманчук та ш. У 1902 р. в цьому навчальному закладi з'явився науковий журнал пмназшно1 молодi "Поступ" [8, 191]. Подiбнi учнiвськi видання були в гiмназiях Львова, Тернополя й шших мiст Галичини. А в 1920-193 0^ роки фактично жодна гiмназiя не обходилась без учшвського перiодичного видання.
У наш час власш газети стають звичним явищем у багатьох загальноосвггшх школах (гiмназiях) i це свщчить, що 1хш педагогiчнi колективи вбачають значиму й особливу роль шкшьно1 преси в навчаннi i вихованш дтей, пробудженнi в них штересу до громадських i суспiльних справ, формуванш 1хньо1 свщомо1 громадянсько1 позици.
Кожна шкiльна газета в конкретному навчальному закладi мае свое "обличчя", що виявляеться не лише в И назв^ а й в тому, який творчий колектив i як И випускае. Однак щодо впливу газети на становлення громадянсько1 позици учнiв можна виокремити загальне, що властиво !й. Воно полягае в завданнях:
- давати учням змогу вiльно висловлювати власнi думки щодо будь-яких проблем;
- сприяти розвитку творчих здiбностей школярiв;
- розширювати знання учшвсько1 молодi про громадянсью цiнностi;
- розвивати в учшв навички громадсько1 дiяльностi;
- об'еднувати шкiльний колектив навколо конкретних справ;
- формувати громадську думку та реалiзовувати И вплив у навчальному закладц
- навчати школярiв працювати в пресi.
Загалом преса репрезентуе вiльну особистiсть i в цьому проявляеться важлива специфiка шкшьно1 газети в умовах навчального закладу.
Випуск газети е справою надзвичайно серйозною та потребуе певних оргашзацшних i матерiальних зусиль. Останне залежить вiд керiвництва школи (пмнази). Усвщомлюючи значимiсть шкшьно1 преси для оргашзаци внутрiшнього життя навчального закладу, активiзацil громадсько1 дiяльностi учнiв i становлення в них громадянсько1 позици, воно таю зусилля може проявити. А в школi (пмнази), як правило, знайдуться ентузiасти серед вчителiв i школярiв, котрi виявлять бажання працювати над виданням газети. Найважливiше тут пробудити iнiцiативу учнiв, зацiкавити !х новими перспективами в дiяльностi.
Можна погодитися з думкою, що реалiзацiя проекту випуску шкiльноl газети повинна передбачати вщповщш органiзацiйнi етапи i мае за мету досягнення певних результата [4]. Однак вважаемо, що щ етапи та результати не мають бути надто регламентованi, що обумовлюеться конкретними умовами навчального закладу. 1накше кажучи, завдяки цьому досягаеться тематичне рiзноманiття шкiльних видань, жанровi i стильовi особливостi 1хнього змюту.
Видання шкiльноl газети залежить передуем вiд роботи редакцil (редакцiйноl ради), И вмшня забезпечити збирання, узагальнення i подання iнформацil, зосередити увагу на
рiзноманiттi щкавих та актуальних для колективу навчального закладу щей i проблем. До редакци, зазвичай, входять вчителi й учнi. Першi е оргашзаторами i наставниками, на других, яких мае бути значно бiльше, покладаеться основна "чорнова" робота щодо випуску газети. Така органiзацiя редакци i забезпечуе вплив видання на становлення громадянсько1 позици школярiв, усвiдомлення ними значущосп свое1 дiяльностi.
Зауважимо, що доцшьною е певна незалежнiсть редакци вщ керiвництва навчального закладу, тому вважаемо закономiрним становище, коли шхто з дирекци не входить до не1. Як показуе досвiд, шкшьна газета е цiкавою i користуеться авторитетом найчастiше тодi, коли керiвництво навчального закладу не втручаеться в роботу редакци сво1ми категоричними настановами i рекомендацiями робити так, а не шакше. Довiра педагогiчного начальства до тих, хто готуе i випускае газету, як i розумшня останнiми сво1х функцiональних обов'язкiв i ролi шкшьно1 преси створюе в колективi сприятливу атмосферу стосовно громадянськосп як вчителiв, так i учшв.
Аналiз публiкацiй про шкiльнi газети i перегляд 1хшх сайтiв в 1нтернет переконуе, що нинi друкована шкшьна преса в нашш кра1ш бурхливо розвиваеться i цей процес перебувае на початковш стади. Газета в школi (пмнази) стае необхщною. З розвитком громадянсько1 активностi, що властиво нашому суспшьству, шкiльна преса дае змогу учням i 1хшм батькам, учителям вiдкрито висловлювати власш думки щодо рiзних проблем — як шкшьних, так i загальносуспшьних, робити сво! пропозици щодо них, залучити шкiльну громадськiсть до виршення широкого кола навчально-освiтнiх i виховних завдань.
Значимiсть виходу шкшьно1 газети в тому, що це е важлива громадська робота. Оскiльки видання адресоване насамперед учням, то воно й мае розповщати про них, про все, що стосуеться тдростаючого поколшня. Шкiльна газета е шструментом, за допомогою якого учнi можуть виносити на публшу сво! мiркування, розкрити власнi здiбностi, проявити громадську активнiсть [7, 38]. Якщо видання шкшьно1 газети — не звичайна "гра в дорослих", а зайнятють учнiв цiкавою та необхiдною для навчального закладу справою, то воно стае дiевим фактором у становленш громадянськосп, а загалом е й засобом змщнення демократичних засад у дiяльностi навчального закладу.
Ми не акцентуемо окрему увагу на тому, як випускаеться шкшьна газета, на конкретних формах i методах роботи, що забезпечують цьому виданню певне мюце i роль у житп школи (пмнази). Це, зокрема, пею чи iншою мiрою висвiтлюеться в наявних публiкацiях [3; 4; 5; 6; 7; 9]. Крiм того, вихщ кожного видання е явищем своерщним i залежить вiд конкретних чинниюв. На нашу думку, важливо забезпечити защкавленють i широку участь школярiв у випуску газети, вшьне висловлювання 1хшх думок i сподiвань, очевидну результативнiсть ще1 дiяльностi. Як стверджують практики, головне, чого повинш намагатися досягати видавщ шкiльних газет — сприяти пробудженню i розвитку в учшв усвщомлення себе як громадянина [6, 240; 7, 39 ]. Це i е реалiзацiею призначення шкшьно1 преси в сучасних умовах.
Редакци iснуючих шкiльних видань нагромадили певний досвiд роботи, який варто переймати тим, хто лише мае намiр випускати свою газету. Те що, що в перспективi — близькш чи вiддаленiй — вс загальноосвiтнi навчальнi заклади прийдуть до цього, сумнiвiв немае, отож потребуе узагальнення все цiнне, що е в справi видання в школах (гiмназiях) друкованих видань.
Насамкшець звернемо увагу на ще одну проблему: в однш публшаци стверджуеться як недолш те, що органи осв^и не ведуть облiк газет загальноосв^шх навчальних закладiв, не щкавляться змiстом публiкацiй, не координують i не узагальнюють досвiду роботи шкшьно1 преси тощо. Ми ж вважаемо, що це в жодному разi не треба робити. Шкшьна газета лише тодi буде дшсним друкованим органом учшвського самоврядування, засобом впливу на формування громадянськосп школярiв, дiевим чинником виховання учнiв на цшностях демократil, якщо зберiгатиме свою вщносну незалежнiсть, не пiдпадатиме пiд контроль й отку керiвних органiв осв^и. В iншому разi сво1х сустльних функцiй вона не виконуватиме, оскшьки власне незалежнiсть е нарiжним каменем свободи преси.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горбатенко В. Громадянсьшсть // Юридична енциклопед1я. Т. 1. — К., 1998. — С. 647-648.
2. Кузнецова О. Засоби масово1 комушкаци. — Льв1в, 2005. — 199 с.
3. М'ясо!д Т. Новi пвдходи до виховно! роботи у середнш школi: шкiльнi засоби масово! шформаци на шляху виховання громадян Укра!ни // [Електронний ресурс] Шр:/М5пукла1р.о^.иаМ5пук/155ие_а11:1с1е;10;13/
4. Остапа О. Iсторiя на шпальтах // [Електронний ресурс] http://www.bucha.com.ua/2006/05/12/print:page,1,storja_na_shpa1takh.htm1
5. Прокопчук О. Сучасна перюдика для дiтей: яка вона? // [Електронний ресурс] http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1766&Itemid=1323&ft=0
6. Пронина Е. Школьная газета: пробуждение "Я" // Народное образование. — 2004. — № 2. — С. 233-240.
7. Прохорова Н. А. Формування активно! життево! позици через роботу в шкшьнш газет // Виховна робота в школ! — 2007. — № 1. — С. 38-39.
8. Прощв М. Перюдика Бережанщини // Вираж! Храм книги — 2. — Бережани, 1999. — С. 189-198.
9. Цимбал О. Роль шшльних ЗМ1 та учшвських проектiв в реалiзацil права дитини на вiльне висловлювання // [Електронний ресурс] http://www.khpg.org/index.php?id=1122991166
Валентин МАТВ1ЙЧУК
Ц1НН1СН1 ОРШНТАЦИ КУРСАНТ1В ВИЩИХ В1ЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В: СУТН1СТЬ I ВИДИ
Визначаючи найтиповш! актуальш ознаки укра!нського суспшьства, вщзначимо, що сьогодш йому притаманш не лише змша вщносин у сфер! власност та виробництва, а й посилення на цш основ! соц!ально!, майново!, щейно! диференц!ац!! людей, !стотна трансформац!я сощальних структур, способу життя, умов сощально! та !ндив!дуально! життед!яльност! людини. Перехщний характер сусп!льства, криза модел! сощалютичного розвитку [1, 3].
Под!! останшх десятил!ть вплинули на систему цшшсних ор!ентац!й пострадянського сусп!льства ! вщповщно на життев! ор!ентири молод!, в середовищ! яко! набувають усе бшьш актуального значення матер!альн! ц!нност! (добробут, устх у житт!, прагматизм, високий зароб!ток, престижна робота тощо). Символом нашого часу е "виразна увага до матер!ального боку життя"; "ор!ентащя на усп!х у житт!" стае одшею з пров!дних стратег!й молод! в сучасних ринкових умовах — такий висновок роблять украшсью соцюлоги, вивчаючи зм!ст ц!нн!сних ор!ентац!й студентсько! молод!: втрачають певне значення в житт! сучасно! молод! ц!нн!сн! ор!ентаци.
Мета статт1 — на основ! результапв анал!зу науково! л!тератури висвгглити суть та визначити зм!ст цшшсних ор!ентацш курсант!в-прикордонник!в.
О. Разумцев визначае формування цшшсних ор!ентацш особистост! як "...не тшьки складний процес !! ц!нн!сно! рефлекс!! сусп!льного буття або окремих його стор!н, а й сощал!зацп, засвоення всього багатства соцюкультурного надбання людства, яке е об'ективною реальн!стю особистост! у процес! спшкування та соц!ально значимо! д!яльност!" [1, 8]. Особист! цшносп складають мотивацшну основу повед!нки, виражають стаб!льн! аспекти сощального ! загальнолюдського досв!ду, задають к!нцев! ор!ентири д!яльност! конкретного суб'екта [2, 55].
Пщ поняттям "цшшсш ор!ентац!!" ми розум!емо соц!ально обумовлеш п!дстави оц!нювання людиною д!йсност! та ор!ентаци в н!й, що виявляються у виб!рковому, активно-творчому ставленш до матер!альних ! духовних цшностей, як! виступають метою або засобами д!яльносп та визначають !! ди, вчинки, сенс ! спос!б життя.
Формування цшшсних ор!ентаци у людей здшснюеться п!д впливом ряду обставин, що можуть бути назван! "чинниками" [3]. Такими чинниками, на наш погляд, виступають: макрочинники, мезочинники ! мшрочинники.
Пщ макрочинниками розум!емо сощальш ! природн! детерм!нанти розвитку особистост!, формування !! ц!нн!сних ор!ентац!й, зумовлеш життям ! д!яльн!стю людини у склад! великих сощальних груп. Перебування особи серед члешв сусп!льно! групи середньо! величини, що впливають на формування !! ц!нн!сних ор!ентац!й, зумовлюеться детерм!нантами, що в!дносяться до мезочинниюв. I, нарешт!, детерм!нанти формування цшшсних ор!ентацш особистост!, що в!дносяться до виховання ! навчання людей в малих групах, складають
