CC BY
17ринок СОРТ1В i НАС1ННЯ
1.М. Бобось, кандидат сльськогосподарських наук Нацюнальний университет 6iopecypcÍB i природокористування УкраТни
УДК 635.49:631.53.04
Насшнева продукшившсть вид1в гуньби
Висвтлен1 насннев1 потенцшт можливост1 вид'в гуньби для конвеерного надходження пряно1 продукци «грибной трави» в умовах Лсостепу Укра1ни.
Види гуньби мають широкий д1апазон мшливост1 за морфолог1чними / господарсько-цнними ознаками, що впливае на 1хню наснневу продуктивнкть. Високою продуктивнйтю сухого насння в1дзначаються види гуньби за ранньовесняних строк1в свби (10.04), за якиху гуньби голубо1 урожайнкть сухого насння становила 0,4 т/га, у гуньби снно1 - 2,0 т/га з масою 1000 наснин в'дпов'дно 0,71 та 9,7 г.
Для отримання прянощ1в пд назвою «грибна трава» перспективним е використання гуньби снно1 (грецьке сно, шамбала, снний пажитник) та для конвеерного надходження продукци в умовах Лсостепу Укра1ни застосування ранньовесняних (10.04) / п1зньовесняних (25.04-15.05) строк1в свби, за яких формуеться бльш розвинена вегетативна маса та встановлена вища урожайнсть стиглого насння (0,9-2,0 т/га).
В якост1 сидерально1 та медоносно1 культури перспективним е використання гуньби голубо1 (пажитник голубий), свба яко1 в ранньовеснян1 (10.04) та п1зньовеснян1 (25.04-15.05) строки в умовах Лсостепу Укра1ни зумовлюе врожайнйть стиглого насння 0,1-0,4 т/га.
Ключовi слова:
гуньба голуба, гуньба анна, строки авби, зелена маса, бiб, нааннева продуктивысть.
Постановка проблеми. Для
овочевих культур, на в1дм1ну в1д ¡нших, характерне широке р1зно-маыття. Серед них дуже ц1нними е бобов1 культури, як важливе I дешеве джерело бшка, на який б1дний сучасний рацюн людини. В овоч1вництв1 УкраТни нин1 ви-рощують лише невелику юльюсть вид1в 1з родини Бобов1 ^аЬасеае). В основному це квасоля овоче-ва, горох овочевий I, дуже р1дко, б1б овочевий [1, 2, 3].
Св1тове р1зноман1ття культур-них овочевих бобових дуже ве-лике I нараховуе понад 40 вид1в: квасолю багатокв1ткову I л1м-ську, горох цукровий, дол1хос, тетрагонолобус, б1б овочевий, в1гну овочеву, гуньбу (пажитник або грибна трава) I багато нших. Нараз1 в УкраТы для цих вид1в не створено в1тчизнян1 сорти I овоч1вники-аматори широко вирощують м1сцев1 фор-ми. Практично (окр1м гороху та
квасолi овочевоТ) не розробленi технологи Тхнього вирощування як для одноразового збирання, так i для створення конвеерного постачання у супермаркети [4, 5].
Серед бобових овочевих культур е один вид, з якого можна успшно одержувати прянощi тд назвою «грибна трава». II часто називають гуньбою, пажитником, фенугреком або грецьким сном. Серед поширених видiв гуньби е гуньба анна (грецьке сно, сiнний пажитник або шамбала) (Trigonella foenum graecum L.) i гуньба голуба (пажитник голубий) (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) [1, 4, 6, 7].
Використовують насння видiв гуньби для проростюв; висушен i розтерт в порошок верхiвки па-гонiв у перюд бутоызаци та цви тння, а також розтерте насiння, що пахне сушеними грибами -для ароматизацп в кулнари, хли
бопекарсьюй промисловост1 [1, 4, 8].
Особливо цнуеться гуньба у народ1в Закавказзя, де ТТ широко використовують як прян1сть, яка надае неповторного смаку та грибного аромату тдливам до каш, картопляним та овоче-вим пюре, р1зним супам, борщу тощо. До реч1, в1дома приправа хмел1-сунел1 також мктить у своему склад1 тригонелу [1, 5, 7, 8, 9].
Культура ц1нна й своТми л1-карськими властивостями. До ТТ складу входить багато в1там1н1в та нших бюлопчно активних речовин, необхщних для люд-ського орган1зму [8, 9].
Технолопя вирощування гриб-ноТ трави в умовах УкраТни не розроблена. Основним методом упровадження технологи е адап-тац1я вид1в до певних умов вирощування. Сортове р1зноман1ття м1сцевих зразк1в в УкраТы досить
© Бобось 1.М.
Таблиця
Насшнева продуктивнiсть видiв гуньби за рiзних строкiв сiвби
Вид (фактор А) Вар1анти дослщу (фактор В) К1льк1сть боб1в на рослин1, шт. До-вжина бобу, см Кгльккть насшин у боб1, шт. Середня про-дуктив-нкть, г Урожай- нкть стиглого насшня, т/га Маса 1000 насшин, г
Гуньба голуба ранньовесняний (10.04)(контроль) 133,5 2,4 27,3 2,6 0,40 0,71
пiзньовесняний 1 строку (25.04) 81,8 1,8 16,2 0,9 0,10 0,65
пiзньовесняний 2 строку (15.05) 56,3 1,5 13,5 0,5 0,07 0,60
Лкнш (10.06) 31,0 1,3 11,7 0,2 0,03 0,52
Гуньба сшна ранньовесняний (10.04)(контроль) 65,7 15,0 21,0 13,3 2,0 9,7
пiзньовесняний 1 строку (25.04) 46,5 10,7 15,3 6,4 0,9 9,0
тзньовесняний 2 строку (15.05) 35,1 9,5 12,8 3,9 0,6 8,7
лкнш(10.06) 21,0 8,0 10,8 1,7 0,2 7,5
Н1Р05 0,5
фактор А 0,2
фактор В 0,3
велике. Водночас, мiсцевi сорти поки що не зiбранi в колекцiT та не систематизованк Серед неви-вчених технологiчних прийомiв залишаеться й створення кон-вееру вирощування культури.
Мета дослiджень - вияв-лення адаптивних властивостей рiзних видiв гуньби на осно-вi вивчення строкiв сiвби для конвеерного надходження про-дукцiT' у Лкостепу Укратни. До-слiдження господарсько-цiнних ознак видiв культури дасть мож-ливкть розробити технологи вирощування прянощiв пщ на-звою «грибна трава», що роз-ширить видове рiзноманiття бобових овочiв i пiдвищить за-безпечення населення дешевим легкодоступним бшком.
Для досягнення мети поставлено завдання встановити опти-мальн строки сiвби видiв гуньби для отримання високот урожай-ностi наання.
Мaтерiaли та методи до^-джень. Науково-досшдна робота з вивчення мкцевих зразкiв тригонели проводилася протя-гом п'яти рокiв на колекцмних дiлянках кафедри овочiвництва ННВЛ «Випробування селек-цiйних досягнень та еколопчнот оцiнки, технологи вирощування плодово-ягiдних, овочевих, ли карських i квiтково-декоративних культур» НУБ^ Укратни. Поряд iз вивченням колекцм у 2012 р. проведено досшдження з вивчення строюв сiвби мiсцевих сортiв, у трьох повторностях за методикою двофакторних до-сл^в [10, 11]. Вивчен наступнi строки: ранньовесняний строк (I декада квтя) (контроль), ранньовесняний строк (III декада квтя), пiзньовесняний строк (II декада травня), лггый строк (I декада червня). Схема авби для гуньби становила 45x15 см. Роз-мiр облковот дiлянки - 5 м2
Результати дослiдження та Тх обговорення. Досшдження
Насiннeва продYктивнiсть видiв гуньби
двох видiв гуньби сiнноT' та голубо''' показало 'хню рiзну продук-тивнiсть. Гуньба сiнна невисока -до 40 см. Формуе довп боби до 15 см. Наання середнього роз-мiру, пiсля розмелювання якого видiляеться iнтенсивний прием-ний грибний аромат. Урожай-нiсть наання становила вщ 70-90 до 100 г/м2 i зелено'' маси - 0,51,0 кг/м2. Причому у роки з пщ-вищеною сумою активних температур урожайысть гуньби анно''' знижувалася.
Гуньба голуба характеризуемся бiльшою висотою рослин -до 100 см. Цвте голубими дрiб-ненькими квiтками на верхiвках стебел. Насiння дрiбнiше, порiв-няно з гуньбою грецькою (при-близно в 3-5 раз). Аромат менш виражений. Урожайнiсть наан-ня - 20-25г/м2, що в три рази менше, нiж у гуньби анно'''. Зате гуньба сiнна сформувала вищу врожайнiсть зелено'' маси -1,1-1,4 кг/м2. Розрахункова вро-жайысть сiна для виготовлення «грибного порошку» становила
у гуньби анно''' до 200 г/м2, а у голубо'' - 350 кг/м2.
Попередн досшдження видiв гуньби зумовили необхщысть вивчення строюв авби видiв. Установлено, що ранньовесня-нi та тзньовесняы строки сiвби виявилися найсприятлившими для росту i розвитку рослин ви-дiв гуньби, а саме оптимальна юльюсть опадiв, що випали у кв^ы та пiдвищенi темпера-тури протягом друго'' полови-ни лта позитивно вплинули на господарсько-цны показники видiв гуньби. У ц строки росли-ни мали бшьшу висоту, на яких формувалася бшьша кiлькiсть бобiв i насiнин у них. Це сприяло зростанню нааннево''' продук-тивностi видiв гуньби порiвняно з лiтнiми строками сiвби. Види гуньби вiдрiзнялися мiж собою за наанневою продуктивнiстю. Встановлено, що нааннева вро-жайнiсть стиглого насiння гуньби ктотно залежала як вщ строку сiвби, так i вiд виду (фактори А i В) (табл.).
HaciHHBBa продуктивнiсть видiв гуньби
Рис. 1. Боби гуньби CÍHHOÍ.
За результатами дослщжень виявлено, що види гуньби фор-мують бiльшy кiлькiсть бобiв на рослиш та мають вищу насшне-ву здатнiсть за ранньовесняного строку авби. Водночас, гуньба голуба формуе бтьшу кiлькiсть бобiв на рослиш за вах строкiв сiвби (31,0-133,5 шт.). Однак у виду вiдмiчено короткi боби та формуеться дрiбне насiння ма-сою 1000 насшин 0,52-0,71 г, що впливае на насшневу продук-тивнiсть виду, яка становить 0,22,6 г з рослини, незважаючи на бiльшy юльюсть насшин у бобк Це впливало на нижчу врожай-нiсть стиглого насшня гуньби голубо'' (0,03-0,40 т/га).
Гуньба сшна вiдзначаеться меншою кiлькiстю бобiв на рослиш (21,0-65,7 шт.), яка бiльшою
Рис. 2. Насшня гуньби cíhhoí.
встановлена за ранньовесняних строюв сiвби. Водночас, гуньба сшна мае довп боби завдовжки вщ 8,0 до 15,0 см i вщзначаеться невеликою юльюстю насiнин у бобах (10,8-21,0 шт.) (рис. 1).
У гуньби сшноТ формуеться велике насшня з масою 1000 насшин 7,5-9,7 г, що впливае на насшневу здатшсть (рис. 2). Се-редня продуктивнкть сухого насшня у цього виду найбтьшою е за ранньовесняних строюв авби i становить 13,3 г з рослини, що вплинуло на врожайшсть стиглого насшня, яка для гуньби сшноТ становила 2,0 т/га.
Найнижча врожайшсть сухого насшня спостер^аеться за лп"шх строюв авби i становить 0,2 т/га, що на 1,8 т/га менше порiвняно iз контролем. Причому, у гунь-
би сшноТ з кожним наступним строком авби зменшуеться юльюсть боб1в на рослиш, довжина бобу, юльюсть насшин у боб1, маса 1000 насшин, що впливае на нижчу врожайшсть сухого насшня пор1вняно 1з ранньовес-няними строками авби.
Висновки. Види гуньби мають широкий д1апазон мшли-вост1 за морфолопчними та господарсько-цшними ознака-ми, що впливае на Тхню насшневу продуктивнкть. Високою продуктивн1стю сухого насшня в1дзначаються види гуньби за ранньовесняних строюв с1вби (10.04), за яких у гуньби голубоТ врожайшсть сухого насшня становила 0,4 т/га, у гуньби сшноТ -2,0 т/га з масою 1000 насшин в1дпов1дно 0,71 та 9,7 г.
Для конвеерного надходження пряноТ продукци «грибноТ трави» перспективним е вирощування гуньби сшноТ (грецьке сшо, пажитник сшний) за ранньовесняних (10.04) та тзньо-весняних (25.04-15.05) строюв авби, за яких формуеться бтьш розвинена вегетативна маса та встановлена вища врожайшсть стиглого насшня (0,9-2,0 т/га).
ВИКОРИСТАНА Л^ЕРАТУРА
1. Амиров, Н.С. Пожнивная культура пажитник (Trigonella foenum-graecum L.) / Н.С. Амиров // Труды Азерб. НИИ земледелия. - Баку, 1962. ХП. -С. 124 -165.
2. Посыпанов, Г.С. Роль бобовых культур в решении проблемы растительного белка (Лекции для слушателей ФПК - руководителей и агрономов хозяйств Нечерноземной зоны) / Г.С. Посыпанов. -Л.: Наука, 1981. - 20 с.
3. Яковлев, Г.П. Бобовые земного шара / Г.П. Яковлев. - Л.: Наука, 1991. - 116-118 с.
4. Житина, Р.Н. Интродукция в различных районах СССР пажитника сенного в качестве возможного источника диосгенина / Р.Н. Житина, В.А. Стихин // Сб. науч. работ ВНИИ лекарственных растений. -1980. - С. 126-131.
5. Камбалауи, Я.О. Изучение морфогенеза пажитника сенного (Trigonella foenum-graecum L.) и влияние некоторых агротехнических приемов
на урожайность и качество сырья: Автореферат диссертации на соиск. учен. степени кандидата сельскохозяйственных наук: 06.01.09. - 1985. - 84 с.
6. Васильченко, Н.Т. Пажитник - Trigonella L. // Флора европейской части / Н.Т. Васильченко. - СССР. Т. 6. Л.: Наука, 1987. - 182-186 с.
7. Краснопольська, А.Ф. Гуньба голуба та iншi мало-вiдомi рослини / А.Ф. Красновольська // Дiм, сад, город. - 2003. - Вип 8. - 10 с.
8. Народная медицина [Электронный ресурс] / Народные средства / Лечение травами/ Пажитник сенной. - Режим доступа: http://zdravyshka.ru.
9. Пажитник сенный [Электронний ресурс] режим доступа: http: // www.medikomed.ru.
10. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 416 с.
11. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi та ба-штанництвi / За ред. Г.Л. Бондаренка, К.1. Яковенка. - Харюв: Основа, 2001. - 369 с.
