CC BY
17YAK 635.49:631.53.04 http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75986
BnëMB CTpOKÎB CÎb6m Ha npOAyKTMBHi'CTb BMflÎB ryHbÔM
(Trigonella foenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser.)
I. M. 5o6ocb
Hau,ioHanbHuuyHiâepcumem ôiopecypciâ i npupodoKopucmyeaHHn YKpaÏHU, Byn. TepoÏB OôopoHU, 15, m. Kuïb, 03041, YKpaiHa, e-mail: [email protected]
MeTa. 3'flcyBaTH BnëMB ctpokïb ci'bôm Ha npoflyKTMBHicTb pi3HMx BMfliâ ryHbÔM b yMOBax Ëicocreny YKpaïHM. MeTOflM. lloëbOBMM,ëaôopaTopHMé, aHaëiTMHHMé Ta craTMcTMHHMM. PeçyëbTaTM. AocëiflœeHO BnëMB ctpoki'b ci'bôm Ha rocnoflapcbêo-uiHHi O3HaKM ryHbÔM ci'hhoï (Trigonella foenum-graecum L.) Ta ryHbÔM roëyôoï (Trigonellacoerulea (Desr.) Ser.). BcraHOBëeHO, ùo Ha iHflMBiflyaëbHy npoflyKTMBHicTb pocëMH Ta cepeflHi BpoœaéHicTb ïx çeëeHoï Ta cyxoï MacM i'ctotho BnëMBaB ctpok ci'bôm. 3oêpeMa, poçBMHernwy BereTaTMBHy Macy m npoflyKTMBHicTb Ta, ak HacëiflOK, BMùy BpoœaéHicTb çeëeHOï Ta cyxoï MacM MaëM pocëMHM ryHbÔM roëyôoï Ta ci'hhoï ça paHHbOBecHAHMX ctpoki'b ci'bôm. HaéMeHWMM BMxifl cyxoï MacM umx BMfliâ 3 oflMHMui nëOùi OTpMMaHO ça ëimix ctpoki'b ci'bôm nepeç HeBeëMKy BpoœaéiicTb çeëeHoï MacM, HeçBaœaiHM Ha hmwhmm noêaçHMK BTpaTM Boëorocri. Bmchobkm. A-ëfl OTpMMaHHA npflHOùiâ «rpMÔHa TpaBa» nepcneKTMBHMM e BMKopMcraHHA ryHbÔM ci'hhoï, a flëA KOHBeepHOTO HaflxoflœeHHA npoflyêuiï b Ëicocreny YKpaïHM - çacTocyBaHHA 1-ro (I—II fleêaflM kbi'tha) Ta 2-ro (III fleêafla kbi'tha) ctpoki'b ci'bôm, ça akmx ôopMyeTbca poçBMHernwa BereTaTMBHa Maca Ta BcraHOBëeHO BMùy BpoœaéHicTb cyxoï MacM (1,3—1,4 T/ra).
Hnwoei Cëoea: Trigonella foenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser., cmpoêu cieôu, 3eneHa Maca, cyxa Maca, BpoœauHicmb.
Bcryn
OBO^ÎBHHD;TBO yKpaïHH, He3BaœaroiH Ha ôi-HaHCOBy Kpnçy, ctpïmko po3BHBaeTtca. Bo,o;ho-^ac, y ùh raëyçi e ôaraTO Hepo3B'a3aHHX npo-6aeM, cepefl aKHX - He^ocTaTHe BHflOBe pi3HO-MaHÏTTa obotobhx KyatTyp, HH3tKa Bpoœaé-hïctb Ta aêicTt obotoboï npo^yK^ï. Цe BnëH-Bae Ha çaôeçne^eHHa HaceaeHHa npoflyKTaMH xap^yBaHHa, aêi MaroTt 6yTH 36aaaHCOBaHHMH ça BCiMa eo^hbhhmh pe^OBHHaMH - 6iëKOM, ByrëeBO^aMH, œèpaMH Ta BÏTaMÏHaMH.
^aa OBO^eBHX KyatTyp xapaKTepHHM e mèpoKe piçHOMaHiTTa - çeaeHHi, KopeHe-nëiflHÏ, цн6yëнннi, KanycTaHÏ, KBÏTKOBÎ, nëOflOBÏ toùo. Cepefl hhx flyœe цiнннмн e 6O6OBÏ KyatTypH aK BaœëHBe flœepeao 6ia-Ka. CâiTOBe piçHOMaHiTTa KyatTypHHX obo-qeBHX 6o6obhx e flyœe BeëHKHM i Haai^ye noHafl 40 BHflÏB. B obo^îbhh^bî yKpaïHH Ha ^h ^ac BHpoùyroTt ëHme HeBeëHKy êiat-KiCTt BHflÏB 3 poflHHH Boôobï (Fabaceae). Цe nepeBaœHO KBacoaa OBO^eBa, ropox OBO^e-bhh i çpiflKa 6i6 OBO^eBHH [1, 2]. ÏpaKTH^HO (KpiM ropoxy Ta KBacoai OBO^eBOï) He po3-poôaeHO TexHOëorié ïx BHpoùyBaHHa aK flëa oflHopaçoBoro çôèpaHHa, TaK i flëa CTBopeH-Ha KOHBeepHoro nocTaïaHHa b ToproBeatHy Mepeœy [2].
Iryna Bobos
http://orcid.org/0000-0001-5193-7192
Cepefl 6o6obhx OBO^eBHX KyatTyp e bh^h po^y Trigonella, 3 aKHX MoœHa o^epœyBaTH npaHOùi nifl Ha3Boro «rpHÔHa TpaBa». TaKHH apoMaT Ma-roTt pi3Hi BHflH ryHtÔH. CopTOBe pi3HOMaHiTTa
Mic^BHX 3pa3KiB b yKpaÏHi e ^OCHTB BeëHKHM. OflHaK мicцeвi copTH hokh ùo He 3i6paHO b ko-ëeкцiï Ta He CHCTeMaTH3OBaHO [3-5].
TexHoaoriro BHpoùyBaHHa ryHtôè b yMOBax yKpaÏHH He po3po6aeHO. Cepe^ nepcneKTHBHHX HanpaMiB e aflaптaцia BH^iB i copTiâ ^o neBHHX yMOB BHpoùyBaHHa, a TaKoœ CTBopeHHa koh-Beepy BHpoùyBaHHa KyatTypH. ToMy aKTyaat-hhm e BHBTOHHa BïëHBy CTpoêiB ciBÔH Ha picT i po3bhtok BHfliB ryHtÔH 3 MeToro po3mèpeHHa BHflOBoro pi3HOMaHiTTa OBO^eBHX KyatTyp.
Mema docMdœeHb - 3'acyBaTH bï^hb pi3-
HHX CTpOKiB ciBÔH Ha npOflyKTHBHiCTB pi3HHX BHfliB ryHtÔH b yMOBax ËicocTeny yKpaÏHH. ÂHB^eHHa гocпoflapcвкo-цiнннx O3HaK bh^B KyatTypH flacTt MoœëHBicTt po3poÔHTH Tex-Hoaoriï BHpoùyBaHHa npaHOùiâ nifl Ha3Boro «rpHÔHa TpaBa», ùo po3mHpHTt BH^OBe pi3HO-MaHiTTa ôoôobhx OBO^iB.
MaTepiaëè Ta MeTOflèKa flocëiflœeHb
HayKOBO-flocaiflHy poôoTy 3 BHBieHHa Mic-цeвнx 3pa3êiB ryHtÔH npoBO^HëH npoTaroM 2012-2014 pp. Ha KOëe^iHHHX fliaaHKax Ka-Ôe^pH oвo^iвннцтвa H^n «nao^ooBO^eBHH cafl» HyBin yêpaïHH. ^ocaiflœeHHa npoBO-flHëH BiflnoBÏflHO flo 3araatHonpHHHaTHX Me-TOflHK [6] 3a cxeMoro flâoôaKTopHoro noatOBO-
ISSN 2518-1017 PLANT VARIETIES STUDYING AND PROTECTION, 2016, No 3 (32)
69
го дослвду: фактор А - види гуньби: гуньба с!нна та гуньба голуба; фактор В - строки с!вби: 1-й строк (1-11 декади кв!тня), 2-й строк (III декада кв!тня), 3-й строк (II декада травня), 4-й строк (I декада червня). Перга! строки с!вби у 2013 р. були зм!щен! через затяжну холодну весну. За контроль взято 1-й строк с!вби. Повторн!сть - триразова з рендом!зац!ею. Площа обл!ково! д!лянки -5 м2. Обл!ки проводили на 30 рослинах - по 10 з кожного повторення.
Технолог!я вирощування вид!в Trigonella е загальноприйнятою у виробничих умовах для малопоширених бобових культур [2]. Схема с!вби - 45 X 15 см. Густота рослин -148148 шт./га з площею живлення одн!е! рослини 0,0675 м2. Глибина загортання на-с!ння гуньби голубо! - 1,0-1,5 см, гуньби с!нно! - 2-3 см.
Результати досл1'джень
За результатами досл!джень встановлено, що види гуньби в!др!знялися за господар-сько-ц!нними показниками (табл. 1).
Продуктившсть та середня врожайн!сть зелено! маси рослин залежали в!д строку с!вби (фактор В), причому !стотну р!зницю отримано м!ж контролем (1-й строк) та 3-м ! 4-м строками с!вби. За господарсько-ц!н-ними ознаками гуньба с!нна та гуньба голуба значною м!рою не в!др!знялися м!ж собою.
1ндив!дуальна продуктившсть рослин у подальшому визначае врожайн!сть зелено! маси вид!в. Рослини гуньби с!нно! мали розвинен!ш! листки та формували б!льшу к!льк!сть пагон!в, що вплинуло на !хню продуктившсть. У середньому за три роки найвищою продуктившсть одше! рослини у вид!в гуньби була за 1-го строку с!вби й становила 46,7-62,7 г, найнижчою - 7,1-
8,0 г - за 4-го строку. Це св!дчить про чут-лив!сть цих вид!в до тривалост! св!тлового пер!оду, температурного режиму, вологоза-безпеченост!. Для гуньби умови для росту й розвитку рослин е оптимальними за по-м!рних температур.
Урожайн!сть зелено!' маси рослин !стотно залежала як в!д виду гуньби, так ! строку с!вби. Вона була вищою за 1-го строку с!вби ! становила для гуньби голубо! в середньому за три роки 6,9, для гуньби сшно! - 9,3 т/га. Причому врожайшсть була нижчою у вид!в в умовах посушливо! весни 2014 р., що при-звело до формування менш розвиненого вегетативного апарату та швидке проходжен-ня вс!х фаз росту й розвитку рослин. Водно-час, значно нижчо! р!зниц! м!ж контролем не виявлено у вид!в за 2-го строку с!вби. Середня врожайн!сть зелено! маси вид!в становила за цього строку за три роки 5,7-7,3 т/га, що було нижче пор!вняно з контролем на 17-21%. Значно меншу врожайшсть зелено! маси отримано за 4-го строку с!вби у гуньби сшно! - в!д 0,9 до 1,7 т/га, гуньби голубо! - 0,9-1,4 т/га.
Нижча врожайн!сть зелено! маси рослин вид!в гуньби за 3-го (II декада травня) та 4-го (I декада червня) строк!в с!вби зумовле-на меншим приростом вегетативно! маси рослин. Висок! температури пов!тря й Грунту сприяли швидшому проходженню вс!х фаз росту й розвитку рослин, однак меншо-му наростанню надземно! маси у вид!в гунь-би. Тому ц! строки е непридатними для вирощування вид!в гуньби в Л!состепу Укра!-ни. С!вба в л!тн! строки призвела до знижен-ня врожайност! зелено! маси вид!в гуньби на 84-87% пор!вняно з контролем.
Таким чином, встановлено, що для отри-мання високого врожаю зелено! маси рос-лин гуньби голубо! та с!нно! в конвеер! при-
Таблиця 1
Господарсько-ц1'нн1 показники зелено! маси р!*зних вид1°в гуньби за р!*зних строк'в ст'вби (середне за 2012-2014 рр.)
Вид (фактор А) Строки С1'вби (фактор В) Середня продуктивт'сть Урожайт'сть зеленоТ маси за роками, т/га Середня врожайт'сть зеленоТ маси, т/га Приркт урожайносп
одт'еТ рослини, г 2„12 2„13 2„14 т/га %
1-й строк (I—II декади квпня) (к) 46,7 9,5 6,„ 5,1 6,9 - 1„„
Гуньба 2-й строк (III декада кв1'тня) 38,5 8,2 4,6 4,4 5,7 -1,2 -17
голуба 3-й строк (II декада травня) 26,9 4,9 3,6 3,4 4,„ -2,9 -42
4-й строк (I декада червня) 7,1 1,4 „,9 „,9 1,1 -5,8 -84
1-й строк (I—II декади квпня) (к) 62,7 1„,2 9,„ 8,7 9,3 - 1„„
Гуньба 2-й строк (III декада кв1'тня) 47,9 8,8 7,„ 6,1 7,3 -2,„ -21
с'нна 3-й строк (II декада травня) 29,„ 5,4 3,8 3,7 4,3 -5,„ -54
4-й строк (I декада червня) 8,„ 1,7 1,„ „,9 1,2 -8,1 -87
Н1Р„5 1,5 1,2 1,1
Фактор А „,8 „,7 „,5
Фактор В 1,1 1,1 „,9
70
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ рослин, 2016, № 3 (32)
Таблиця 2
Господарсько-цтнн! показники cyxoï маси гуньби за р!*зних строктв ст'вби (середне за 2012-2014 pp.)
Вид (фактор A) Строки ст'вби (фактор В) Середт'й коеф1'ц1'ент Урожайт'сть cyxoï маси за роками, т/га Середня врожайт'сть cyxoï маси, т/га Приркт урожайносл
втрати вологи 2012 2013 2014 т/га %
1-й строк (I-II декади кв1'тня) (к) 6,5 1,3 1,2 1,0 1,2 - 100
Гуньба 2-й строк (III декада кв1'тня) 5,7 1,3 1,1 0,9 1,1 -0,1 -8
голуба 3-й строк (II декада травня) 4,0 1,2 0,9 0,8 1,0 -0,2 -17
4-й строк (I декада червня) 1,8 0,7 0,6 0,5 0,6 -0,6 -50
1-й строк (I-II декади кв1'тня) (к) 6,7 1,5 1,4 1,3 1,4 - 100
Гуньба С1'нна 2-й строк (III декада кв1'тня) 5,9 1,4 1,3 1,1 1,3 -0,1 -7
3-й строк (II декада травня) 4,0 1,4 0,9 0,9 1,1 -0,3 -21
4-й строк(! декада червня) 1,5 1,0 0,7 0,6 0,8 -0,6 -43
hip„5 0,5 0,5 0,4
Фактор A 0,2 0,1 0,1
Фактор В 0,3 0,3 0,2
датшшим е 1-й (I—II декади квГтня) та 2-й (III декада квГтня) строки сГвби. За цих умов формуеться розвинешший вегетативний апарат рослин, що сприяе високш урожай-ностГ зелено! маси - 5,7-6,9 т/га у гуньби голубо! та 7,3-9,3 т/га - у сшно'!.
Для харчових потреб частше використову-ють висушену верхню частину рослин видГв гуньби, розтерту в порошок. Це спонукало до сушшня рослин i визначення господарсько-цшних показникiв сушено! продукцГ!. В се-редньому за три роки встановлено, що врожайнГсть сухо! маси видГв гуньби Гстотно залежала вгд строку сГвби (фактор В) (табл. 2).
Урожайшсть сухо! маси гуньби залежала вгд коефГцГента втрати вологи. Так, вш був нижчим у видГв в середньому за три роки за 4-го строку сГвби й становив 1,5-1,8. Це зу-мовлено високими температурами в лГгшй перюд i втратою тургору за рахунок штен-сивного дихання рослин. Найвищий коефГ-цГент втрати вологи був у видГв гуньби за 1-го строку сГвби (6,5-6,7), причому нижчим цей показник встановлено в гуньби голубо!.
Однак вищу врожайнГсть сухо! маси отри-мано за 1-го та 2-го строшв сГвби за рахунок високо! врожайностГ зелено! маси рослин, яка становила для гуньби голубо! 1,1-1,2, для гуньби сшно! - 1,3-1,4 т/га.
Найменший вихГд сухо! маси отримано у видГв за 4-го строку сГвби (0,6-0,8 т/га) через невелику врожайнГсть зелено! маси, не-зважаючи на низький показник втрати во-логостГ (1,5-1,8). У середньому за три роки врожайнГсть сухо! маси за 4-го строку сГвби знизилась на 43-50% порГвняно з контролем. Водночас, урожайнГсть сухо! маси гунь-би сшно! була вищою за всГх строшв сГвби (0,8-1,4 т/га) порГвняно з гуньбою голубою (0,6-1,2 т/га), причому не встановлено знач-но! рГзницГ мГж урожайнГстю сухо! маси за
1-го та 2-го строк1в сГвби, яка становила 1,3-1,4 т/га в гуньби сшно!. Непридатними для вирощування видГв гуньби виявилися 3-й (II декада травня) та 4-й (I декада черв-ня) строки сГвби,за яких отримано найниж-чу врожайнГсть зелено! й сухо! маси рослин.
Висновки
Для отримання прянощГв «грибна трава» перспективним е використання гуньби сшно'!, а для конвеерного надходження продукцГ! в ЛГсостепу Укра!ни застосування 1-го (I—II декади квГтня) та 2-го (III декада квГт-ня) строкГв сГвби, за яких формуеться роз-виненГша вегетативна маса та встановлено вищу врожайнГсть зелено! (7,3—9,3 т/га) та сухо! (1,3—1,4 т/га) маси рослин.
Використана литература
1. Малопоширет овочев' рослини. Частина 1 / В. В. Хареба, 0. В. Хареба, 0. В. Позняк, 0. 0. Унучко. - В'нниця : Н'лан-ЛТД, 2012. - 48 с.
2. Рекомендац'Т з вирощування малопоширених бобових овоче-вих культур в Л'состепу УкраТни / 3. Д. Сич, I. М. Бобось, Н. В. Котюк [та 1'н.] ; за ред. 3. Д. Сича. - К. : [б. в.], 2010. - 41 с.
3. Бобось I. М. Грибна трава - перспективна ароматично-сма-кова рослина в УкраТт / I. М. Бобось, В. В. Кокойко // Науко-вий вкник НУБ'П УкраТни. Сер'я «Агроном'я». - К. : ВЦ НУБ'П УкраТни, 2013. - Вип. 183, Ч. 1. - С. 114-119.
4. Бобось I. М. Наа'ннева продуктивт'сть грибноТ трави / I. М. Бобось // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин.
- 2013. - № 2. - С. 66-68.
5. Olszewski J. Wptyw wybranych stresуw abiotycznych i biotycz-nych na intensywnosc fotosyntezy i transpiracji, plonowanie oraz zdrowotnosc bobiku i grochu siewnego / J. Olszewski // Rozprawy i Monografie. - Olsztyn : Wyd. UWM, 2004. - Vol. 85. - ss. 109.
6. Методика досл1'дноТ справи в овоч1'вництв1' i баштанництв1' / за ред. Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка. - 3-те вид., пер. ' доп. - Харк'в : Основа, 2001. - 369 с.
References
1. Khareba, V. V., Khareba, O. V., Pozniak, O. V., & Unuchko, O. O. (2012). Maloposhyreni ovochevi roslyny [Minor vegetables] part 1. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2016, No 3 (32)
71
2. Sych, Z. D., Bobos, I. M., Kotiuk, N. V., Kutovenko, V. B., Fedosii, I. O., Stryhun, V. M., Kovalchuk, D. P., & Popovych, I. H. (2010). Rekomendatsii z vyroshchuvannia maloposhyrenykh bobovykh ovochevykh kultur v Lisostepu Ukrainy [Guidelines for growing minor leguminous crops in the Forest-Steppe zone of Ukraine]. Z. D. Sych (Ed.). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
3. Bobos, I. M., & Kokoiko, V. V. (2013). Mushroom grass is perspective aromatic-flavor plant in Ukraine. Naukovyi visnyk Natsio-nalnoho universytetu bioresursiv ipryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia "Ahronomiiä" [Scientific journal of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Agronomy], 283(1), 114-119. [in Ukrainian]
4. Bobos, I. M. (2013). Seed productivity of mushroom grass. Sortovivcenna ohor. prav sorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 2, 66-68. [in Ukrainian]
5. Olszewski, J. (2004). Wptyw wybranych stresyw abiotycznych i biotycznych na intensywnosc fotosyntezy i transpiracji, plo-nowanie oraz zdrowotnosc bobiku i grochu siewnego. Rozprawy i Monografie, 85, 109.
6. Bondarenko, H. L., & Yakovenko, K. I. (Eds.). (2001). Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methods of experiments in vegetable and melon growing]. (3rd ed., rev.). Kharkiv: Osnova. [in Ukrainian]
УДК 635.49:631.53.04
Бобось И. M. Влияние сроков сева на продуктивность видов пажитника (Trigonella foenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 3. - С. 69-72. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75986
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина, e-mail: [email protected]
Цель. Определить влияние сроков сева на продуктивность разных видов пажитника в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано влияние сроков сева на хозяйственно-ценные признаки пажитника сенного (Trigonella foenum graecum L.) и пажитника голубого (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Установлено, что на индивидуальную продуктивность растений и среднюю урожайность их зеленой и сухой массы существенно влиял срок сева. В частности, более развитую вегетативную массу и продуктивность и, как следствие, большую урожайность зеленой и сухой массы имели растения пажитника голубого и сенного при ранневесенних сроках сева. Самый маленький выход
сухой массы этих видов с единицы площади получено при летних сроках сева из-за небольшой урожайности зеленой массы, несмотря на более низкий показатель потери влажности. Выводы. Для получения пряности «грибная трава» перспективным является использование пажитника сенного, а для конвейерного поступления продукции в Лесостепи Украины - применение 1-го (I—II декады апреля) и 2-го (III декада апреля) сроков сева, при которых формируется более развитая вегетативная масса и установлена большая урожайность сухой массы (1,3-1,4 т/га).
Ключевые слова: Trigonella foenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser., сроки сева, зеленая масса, сухая масса, урожайность.
UDC 635.49:631.53.04
Bobos, I. M. (2016). Effect of sowing time on productivity of fenugreek varieties (Trigonellafoenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Sortovivcenna ohor. prav sorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 3, 69-72. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75986
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15, Heroiv Oborony st., Kyiv, 03041, Ukraine, e-mail: [email protected] Purpose. Determination of sowing time effect on pro- sowing, the poorest yield of dry matter per unit was ob-
ductivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer
tained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing "mushroom grass" spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the second sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3-1,5 t/ha).
Keywords: Trigonella foenum-graecum L., Trigonella coerulea (Desr.) Ser., sowing time, green mass, dry matter, yield.
Над1йшла 18.01.2016
72
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ Hfl СОРТИ РОСЛИН, 2016, № 3 (32)
