CC BY
1516
SOCIAL COMMUNICATION / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» #6(93), 2021
SOCIAL COMMUNICATION
УДК: 81'37:070:004.77
MuKumie Г. В.
Запоргзький нацiональний утверситет DOI: 10.24412/2520-6990-2021-693-16-18 СЕМАНТИКА АРХЕТИПНИХ СЛ1В-СИМВОЛ1В У СУЧАСНОМУ МЕД1ЙНОМУ КОНТЕКСТ
Mykytiv H. V.
Zaporizhzhia National University
SEMANTICS ARCHETYPAL WORDS-SYMBOLS IN MODERN MEDIA CONTEST
Анотацш.
У cmammi систематизовано HayKoei погляди стосовно понять архетипного символу та символiчного словесного образу як yсвiдомленого втшення архетипного смислу; проаналiзовано семантичний контекст архетипно' символiки, особливостi яко' розкрито на основi асощативно' ттерпретацпреалш навколиш-нього свту; виявлено засоби ix творення в сучасному медiатекстi; встановлено особливостi ix функцю-нування; окреслено лексико-асоцiативне поле; розкрито мехашзми формування архетипних словесних об-разiв-символiв. Представлений матерiал е частиною комплексного до^дження архетипно'1' символки в сучасному тформацшно-медшному просторi.
Abstract.
In article systematized scientific views about archetypal symbols and symbolic verbal image as conscious incarnation archetypal sense; analyzed the semantic context, features of which are disclosed on the basis of associative interpretation realities of the world; methods of their creation in the current media text were discovered; the features of their functioning are established; outlined lexico-associative field; the mechanisms offormation of archetypal verbal images-symbols are revealed. The presented material is part of a large study of archetypal symbolism in the modern world.
Ключоei слова: символ, стилiстема, архетипний символ, образ-символ, лексико-асоцiативне поле, семантика.
Keywords: symbol, stylistema, archetypal symbol, image-symbol, lexico-associative field, semantics.
Архетипи формувалися на тому етат мис-лення, коли людина оперувала мапчною образнь стю та символжою, надаючи великого значения аналоги та бшарним протиставленням. Дослвджен-ням архетитв займалися ще Платон, Данте, Бруно, Августин, Гете, Манн та iншi мислителт На сього-дт простежуеться множиншсть пiдходiв до дефшь ци архетипу, який дослщжуеться в культурологи, фшософи, психологи, лтгературознавств^ мовоз-навста, психолшгвютищ та шших. Зокрема, по-няття архетипу в психологи актуалiзуеться К. Юнгом, який визначае архетипи як засадничi структури колективного щдсввдомого, яш виходять за меж1 етшчного та нацюнального буття та стано-влять основу загальнолюдсько! символiки. Фшо-софи С. Кримський та Ю. Павленко пов'язують архетипи з юторико-культурним процесом, початок якого пов'язуеться зi становленням Homo sapiens. У дослвдженнях фiлософсько-культурологiчного плану для вивчення нацiональних феноменiв куль-тури, ютори, буття тощо використовувались уяв-лення про архетипнi прообрази, позачасовi симво-лiчнi схеми, категорiальнi структури. У такому контекст розглядають культуру С. Кримський, М. Мамардашвш, О. Потебня, В. Кононенко, Г. Померанц, П. Гуревич, К. Юнг.
Осмислити науковi ввдкриття й зробити висно-вок про те, що «архетипи не тiльки поширюються через традицш, мову й мiграцiю, але виникають
спонтанно в будь-який час, у будь-якому мiсцi без будь-якого зовшшнього впливу» вдалося узагаль-нити К. Юнгу [4, с. 214].
За твердженням К. Юнга, архетипи постають концентрованим вираженням псих!чно! енерги, яку актуалiзуe об'ект. Водночас архетипи як категори символ!чно! думки переходять в образну мову [5, с. 254].
Учеш розглядали питания походження архети-пiв, здебiльшого, як предметну данiсть символ!ч-ного свiту. Тому поняття архетипу також штерпре-туеться нами в загальнофiлософському розумiннi як такий рiзновид ушверсали, що характеризуе на-скрiзнi для культури символiчнi форми зв'язку ш-дивiдуального досвщу та сусшльно1 свiдомостi лю-дини. Вщповвдно, слово як архетип украшсько! культури асоцiюеться з найважлившими особливостями нацюнально1 мови, нацiонального менталитету та шлях1в розвитку над!!.
Ми розумiемо архетипи також як нас^зш ш-варiаитнi структури !з символ!чною основою, що пронизують весь розвиток нацюнальних культур та свповш цившзаци. Такий шдхвд до розумшня архетитв знаходимо у працях украшських фшосо-ф!в [1; 2].
Один !з аспектiв аиалiзу архетипiв колективного несвщомого, який, на нашу думку, вартий уваги дослщнишв, повинен бути пов'язаний !з по-няттям символу. Символ мютить щось неввдоме,
«етушшшм-лшшау» #<шш, 2021 / social communication
17
приховане, тобто його семантика не повшстю т-знана, i вона може бути взагалi нетзнаванною, якщо первинне значення дуже змшилося або загу-билося. Украшський фшософ, культуролог, психо-лiнгвiст О. Потебня становлення символiв пов'язу-вав з еволющею семантики слiв, становленням i за-буттям ïx внутрiшньоï форми, виникненням нових слiв.
Фiлософ О. Лосев зауважував, що символ метить узагальнений принцип дальшого розгортання згорнутого в ньому змiсту. Дослвдниця В. Маслова ототожнюе змiст символу iз семантичною ст-раллю, що мютить широкий спектр значень: як iм-плiцитниx, так i шкали семантичних субститутiв, тобто запрограмованою замшою одного значення iншим. Отже, символ мае особливу лопку розгортання власного змюту. Якщо вiн утрачае таку безш-нечну смислову перспективу, то руйнуеться. Те саме вщбуваеться за умови втрати культурно-часо-воï перспективи. Можливим е оновлення символу за умови його образно1 трансформацп та перештер-претацiï в шшш понятiйнiй сферi куль-тури [3, с. 296].
Семантика символiв е багатошаровою, адже ïï недостатньо звести до дефшщп, оск1льки за визна-ченням також стоиъ символ, символiчний образ та архетипний символ часто бшьш iнтелектуалiзова-ний.
У сучасному медшному контекстi простежу-емо полiфункцiональнiсть архетипних символiв. Зокрема, военнi дiï на Сxодi Украïни в шформацш-ному просторi репрезентованi за допомогою таких образiв-символiв, як Донецьк, Луганськ, . liniu розмежування, зона АТО/ООС, порушення режиму тишi, ворог, захисник, зброя тощо: На До-нецькому напрямку з гранатометгв ргзних munie обстрШн! укратсью позицИ' в Опитному, Новот-ро'цькому, Лебединському, Сmарогнаmiвцi, Мар 'тщ та Гнутовому; Зокрема, на донецькому напрямку i3 заборонено'122-мм артилерИ' противник eie вогонь по nозuцiях ЗСУ в Широкиному, а з 120- та 82-мм мiномеmiв, гранаmомеmiв, великока-лiбернuх кулемеmiв та озброення БМП по укртлен-нях поблизу Павлополя та Гнутового; Зокрема на луганському напрямку з 82 мм мiномеmiв агресор вiв вогонь по захисниках населеного пункту Новолу-ганське, а з гранаmомеmiв та велuкокалiбернuх ку-лемеmiв - по наших укртленнях поблизу Лугансь-кого. Символiчно марковаш топошми Лебединське, Сmарогнаmiвка, Мар 'ïнка, Гнутове, Широкине, Па-влополь формують у свщомосп украшщв терито-рш, на якш ввдбуваються военш ди.
Такою ж символiчною семантикою надшеш словосполучення штаб/зона АТО, лМя розмежу-вання: У штабi АТО запевняють, що сumуацiя по всш лшйрозмежування сторт контрольована ук-ра'нськими вшськовими; За даними штабу, обстановка в зош АТО на лти розмежування сторт мае тенден^ю до загострення.
Глибокою асощатившстю надшеш архетипш образи-символи ворога, агресора, окупанта: За три доби бойовики росшсько-окупацшних вшськ понад 100 разiв порушили режим припинення вогню
та вчергове зiрвалu розведення сил i засобiв сторт у Сmанuцi Луганськт; На Луганському напрямку противник з гранаmомеmiв та велuкокалiбернuх кулемеmiв обстршяв укратсью позицИ' поблизу населеного пункту Тро'цьке, а стршецьку зброю за-стосував неподалт Щастя; Si стршецько' збро' окупанти обстршювали позицИ' сил АТО поблизу шахти Буmiвка, Кам'янки та mрuчi - бшя Мар'тки; Командування окупацшних формувань ОРДЛО пообщяло не порушувати перемир'я.
Архетипним символом, що концентруе в to6í найвищий стушнь шейного навантаження в сучас-них медiатекстаx, виступае образ украшського во-Тна, захисника, оборонця: Вна^док ворожого вогню жоден укратський захисник не постраждав; Збройш сили Украти висловили готовтсть до-тримуватися режиму muшi; Також тд вогонь з ве-лuкокалiбернuх кулемеmiв потрапили оборонц Та-лаювки, Кам'янки, Мар 'ïнки i Верхньоторецького, а з БМП - Гнутового, Талаювки i Пщевика. Образи в медiатекстi посилюють естетично-нащональну символiзацiю свггосприйняття.
1з негативно-ощнними конотащями на позна-чення архетипного символу зброя в сучасному ш-формацшному просторi виступають образи рiзниx видiв ворожого озброення: Зокрема на луганському напрямку з 82 мм мiномеmiв агресор вiв вогонь по захисниках населеного пункту Новолуганське, а з гранатометiв та великокалiберних кулеметiв -по наших укртленнях поблизу Луганського; Також зi стртецько1'збро1 противник вiдкрuвав вогонь по опорних пунктах сил АТО неподалт Широкиного, шахти Буmiвка та Кам'янки; Зокрема, на донецькому напрямку iз забороненоï 122-мм артилери противник вiв вогонь по nозuцiях ЗСУ в Широкиному, а з 120- та 82-мм мiнометiв, гранатометiв, великокалiберних кулеметiв та озброення БМП по укртленнях поблизу Павлополя та Гнутового.
Можемо стверджувати, що архетипш образи-символи е продуктивними для медiатексту, оскь льки викликають довiру до шформацшного контексту, апелюючи до шдсвшомосп читача. Через 1'х використання автор тексту залучае до сприйняття поввдомлення особистюш переживання читача, по-силюючи емоцшний вплив шформацп.
У лексико-семантичш поля лШя розмежування, зона АТО/ООС, порушення режиму тиш^ ворог i зброя входять назви конкретних понять iз негативним емоцшним значенням втна, небезпека, агрейя, бойовi дИ', загибель тощо.
Отже, архетипному символу в сучасному ш-формацшному просторi притаманна багатознач-шсть, юнування яко1' зумовлюеться актуалiзацiею у свшомосп мовщв тих чи тих прототипних атрибу-пв. Образи-символи сприяють кращому усвшом-ленню семантичних ввдношень у мов^ допомага-ють встановити зв'язок лексики та ментальних осо-бливостей народу. Використання слiв-символiв ввдтворюе комплекс нащональних уявлень, свгтоба-чення, формуе картину свиу украшщв.
18
SOCIAL COMMUNICATЮN / «ШУУШУУМ-ЛШШаИ» #6(93), 2©21
Список лiтератури
1. Кримський С. Б. Архетипи украшськох ку-льтури : Феномен украшськох культури : зб. наук. праць / С. Б. Кримський. - К. : Фешкс, 1996. - 477с.
2. Кримский С. Б. Эпистемология культуры / С. Б. Кримский, Б. А. Парахонский, В. М. Мейзе-рский. - К. : Наукова думка, 1993. - 216с.
3. Селiванова О. О. Сучасна лшгвютика: на-прями та проблеми: подручник / О. О. Селiванова. Полтава: Довкхлля-К, 2008. - 711с.
4. Юнг К. Г. Душа и миф. Шесть архетипов / К. Г. Юнг ; пер. А. А. Спектор. - М.: АСТ, Мн.: Ха-рвест, 2005. - 400 с.
5. Юнг К. Об архетипах колективного бессознательного / К. Юнг // Божественний ребенок: Аналитическая психология й воспитание. - СПб. ; М. : Олимп ; ООО «Изд-во "АСТ-ЛТД"», 1997. -400 с.
