CC BY
72Д. С. Дроздова,
аспiрант кафедри психологи РВНЗ КГУ,
молодший науковий спiвробiтник Науково-дослдного центру глибинноУ психологи НАПН УкраТни при РВНЗ КГУ (м. Ялта)
УДК 37.03:159.923.2
АРХЕТИПНА СИМВОЛ1КА ТА II 1НТЕРПРЕТАЦ1Я В ПРОЦЕС1 АКТИВНОГО СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО НАВЧАННЯ
Си
> имультанну еднють психодаагностик-ного та психокорекцшного процесiв, !х багаторiвневiсть i динамiчнiсть передбачае метод активного сощально-психолопчного навчання (АСПН). В цьому процеа архетип-на символiка виступае невщ'емною складо-вою д1агностики i корекци. Останне обумов-люе актуальнiсть проблеми поставлено! в статтi.
У науковш лiтературi поняття «архетип» мае сталу традищю тлумачення та iнтер-претаци зокрема, у працях таких вчених як С. Гроф, Н. Фрай, З. Фрейд, К. Г. Юнг, Т. Яценко та iншi [3-6].
Енциклопедичний словник пропонуе таке тлумачення дефшщи «архетипа» (грец. агсИе1уро8 - першоджерела, найдавшший зразок) - «споаб поеднання образiв, сим-волш, знаков за допомогою форм, як1 передаються iз поколiння в поколшня...» [2, с. 31]. «Архетип» - не нова дефшщш, що зустрiчаеться ще у працях мислителiв антич-носп, у Фшона 1удея, Платона, неоплатоншв та стошв, завдяки яким вдея архетип1в була перенесена в християнську теологш та антропологiю, як синошм класичного поняття <одея» [4].
Архетипна символiка - це символша, що втшюе в себе змiст колективного несввдо-мого, що iндивiдуалiзуеться в психщ певно!
особи. На думку К. Г. Юнга, архетипи можна зрозумти i шзнати лише за умов щди-в1дуалзаци досв1ду конкретно! особи [3]. Як зазначае Т. Яценко: «Архетип - ушвер-сальний механiзм вiзуального синтезування змiсту сввдомо! i несввдомо! сфер психжи в символiчнiй форм^..» [6, с. 369].
Мета статт полягае у розкритп архетипно! символжи та особливостей и штер-претаци в дiагностико-корекцiйному процесi на основi застосування методу активного соцiально-психологичного навчання.
Психодинамiчний тадх^д, що його покла-дено в основу дослвдження, зорiентований на пiзнання психжи в едносп сввдомого та несввдомого. Вiн ставить перед психологом завдання розробки метода адаптованих до шдивщуально! неповторностi психжи прота-гонiста. Для забезпечення глибинного ракурсу дослвдження, передусiм архетипно! символжи, у групi АСПН твелюються соцiальнi норми i вводяться певт принципи И функцiонування (спiлкування на рiвнi «людина-людина», дотримання правил «тут i тепер», добровiльнiсть, сприймання себе й шших такими, якими вони е 1). Процесуальна психодiагностика будуеться на максимальному наближеннi до внутршньо! феноменолог^! суб'екта, до його бачення себе й шших, його розумшня проблем i несввдомих пере-думов труднощ1в спiлкування. Психоаналз матерiалу, що продукуеться дiалогiчною взаемодаею з протагонiстом, спираеться на синтез свщомих i несввдомих аспекпв психши, який вщкривае можливосп тзнання !х iндивiдуально! наповненосп. Архетип допо-магае пiзнати суб'ективний змiст психжи. Вш породжуеться процесом активностi суб'екта (малюнок, робота з iграшкою, каменем) i не iснуе поза ним. Архетип при-четний до енергетично-важливих аспекпв життя, як1 пов'язанi з едшальною залеж-нiстю. Едшальна залежшсть формуеться поза досввдом, поза участю свщомо! волi суб'екта. Глибиннi джерела семантики архетипу е унiверсальними, вони пов'язаш з цiлiсною психжою, передуст iз параметрами !! соцiалiзацi!.
З огляду на процес опредметнення психчного С.Рубiнштейна [1], архетип несе смислове навантаження окремих якостей предмепв, асимшьованих суб'ектом. Тому в дiагностико-корекцiйному процеа АСПН використовуються опредмечеш засоби (цра-шка, предметна модель, каменi, малюнок).
Усвщомлення символжи архетишв мож-ливе за допомогою сукупносп методiв активного сощально-психолопчного навчання. В рамках АСПН застосовують так1 методи, як психоаналгтична робота з комплексом малюншв, неавторськими малюнками, робота з каменями, висловлюваннями, пред-метними моделями (црашками), як1 узагаль-нюють вияв глибинного змкту психжи респондента. Поряд iз матерiальними засоба-ми важливосп набувае далопчна взаемодя психолога з респондентом. Особливе зна-чення вщцрають психокорекцшт запитання психолога, що сприяють динамщ тзнаваль-ного процесу. Мета психокорекцшно! роботи за методом АСПН - не лише дiагностувати глибинно-психологiчнi витоки проблеми, але й забезпечити усввдомлення Г! причин протагошстом, розумiння яких сприятиме психокорекцшному ефекту (розв'я-зання особистiсно! проблеми). Каталзащя процесу рефлекси протагонiста ввдбуваеться у зв'язку з актуалiзацiею захисних механiзмiв проекцi!, перенесення, замщення, вдентифь кацi!. Застосування опредмечених засоб1в сприяе пiзнанню шдиввдуально! неповтор-носп суб'екта.
Проблему штерпретаци архетипно! символжи в дiагностико-корекцiйному процесi презентуе фрагмент стенограми психоаналь тично! роботи зi студенткою психологiчного факультету, яка не вперше проходила психо-корекцш за методом АСПН з використання iграшок (див. фрагмент стенограми). У процеа аналзу стенограми використовувались загально вiдомi знання про казковi образи та !хне iндивiдуальне тлумачення респондентом, що прояснювалося протягом дало-пчно! взаемодi!. Образ Буратто: кумедний, веселий, безтурботний. За казкою вш мате-рiалiзований, статичний. Наявнiсть книжки
може символзувати прагнення до знань, нового досвщу. Мае нестандартну зовшш-нють, яка може по-рiзному сприйматися оточуючими. Образ кенгуру символiзуе материнство, орiентованiсть на дитину, турботливiсть, нiжнiсть, залежшсть один ввд одного, ввдсутня самостштсть у рухах, авторитаризм зi сторони дорослого. Образ твника втiлюе агресш, неврiвноважений психолопчний стан, спрямованiсть на конф-лiктнiсть, бажання демонструвати власну гiднiсть i силу, бажання лидерства i влади. Це символ чоловша, який постшно прагне довести власну неповторшсть. Образ черепахи демонструе врiвноваженiсть, повiльнiсть, захищенiсть, особливiсть. Наявшсть панциру дае можливiсть в важких ситуащях сховатися в нього. Образ вовка несе в собi агресш, злобу у ставлент до слабких, самотнiсть, силу, мудрiсть, досвщ життя, лвдерсьш якосп. Образ вовка у шкур1 в1вц символiзуе лукавiсть, двояшсть, загрозу, непередбачу-ванiсть, таемничiсть в проявах повед1нки.
Фрагмент стенограми мсихокорекцшиоТ роботи з використанням мрашок з протагошстом Т.
Рис. 1.
Фото iграшки
«Буратшо»
Психолог (П): Для нас важливо навчи-тись входити у внутрiшнiй свiт людини. Вибери црашку i говори ввд и iменi.
Протагонiст Т. (Т) : Я Буратшо. Я ку-медний, в мене веселi почуття. Я яскраво вдягнений, оск1лькн думка оточуючих для мене не важлива. Я незвичайний, в мене руде волосся i веснянки, а це не кожна людина сприймае. З шшо! сторони, я прагну до
навчання, я допитливий, оскшьки маю абетку.
П: Що е стльного в Буратiно iз тобою? Т: Допитливють та орiентацiя на знання. П: Добре. Наступна iграшка.
Рис. 2.
Фото црашки
«Кенгуру»
Т: Я Кенгуру-мама. В мене е синочок, якого я дуже люблю i придаю йому багато уваги. Хоч вш i сидить у сумцi, я йому вже дозволяю виходити на зовш, щоб вiн був самостшним.
П: Де ти себе бшьше вщчуваеш: у кенгуру чи в дитиш?
Т: Напевно, вже в кенгуру.
П: Вже? А рашше ти була дитиною?
Т: Так.
П: А якою була ця дитина? Вона кричала? Як ти себе вела з батьками? Найваж-ливше для тебе була твоя думка?
Т: Я думала, що маю свою думку, яку треба вщстоювати.
П: Тобто, ти все робила, щоб тебе визна-ли великим кенгуру. А зараз тобi група АСПН допомогла вщчути себе великою в тому напрямку, в якому ти хотша?
Т: Так. Я вважала, що моя думка вiрна, бо я бшьш сучасна. Так.
П: А в чому вiдрiзняеться велике кенгуру зараз i маленьке тод1?
Т: Воно стало бшьше, i тепер не вважае, що кожну його думку треба вiдстоювати. Кенгуру може залишатися при свош думцг
П: А ще ти можеш прислухатися до шших та асимшювати щось корисне для себе, щоб дшсно дорослiшати i ставати сильшшою. Це прогрес. Наступна iграшка.
Рис. 3.
Фото ^ашки «Швник»
Т: Менi здаеться що цей пiвник забiяка, оскшьки вiн показуе зуби. Можливо, щ зуби це його сила.
П: Швник буде кричати i всi будуть боятися?
Т: Так. Я швник. Я дорослий, маю власт почуття, можу керувати власним життям сам, вдягатися як меш подобаеться i гуляти, там де схочу.
П: Чого ж вш кричить, як нiхто йому не перечить?
Т: Можливо, вш скаржиться на те, що його в чомусь не сприймають.
П: А як зробив такий вираз обличчя, так одразу всi i сприймають?
Т: Так. Тобто вш думае, що прояв агресií це сила.
П: Щоб ти йому на це сказала?
Т: Пвнику, твое життя в тво! руках! Ти можеш робити все, що забажаеш, але не треба показувати свою агресивтсть. Ти можеш залишитися без друзiв i рiдних.
П: £ ризик нанести собi шкоду. Наступна iграшка.
Рис . 4.
Фото крашки «Черепашка»
Т: Це черепашка, яка веде активний спосiб життя у своему океат.
П: А що стльного е у черепашки iз пiвнем?
Т: Вона оригинальна, в^^зняеться ввд усiх сво!м панциром. Це такий прояв и шди-вщуальност!
П: А в чому ти бачиш активнiсть?
Т: В не! таю рухливi лапки, а панцир тшьки для прикраси. Вона не мае можливосп в ньому сховатися.
П: Чи ввдчувала ти коли-небудь цей панцир у жит?
Т: Так. Коли я була невпевнена у собi.
П: (До аудитори): Бачите, людина невпевнена в соб^ та ще й заганяе сама себе в певш рамки. Стискае себе тому, що бо!ться зробити щось погано?
Т: Так.
П: Добре. Наступна кратка - вовк. Що в нього спiльного з тобою?
Рис. 5.
Фото крашки «Вовк»
Т: В мене з ним стльна зовтштсть, така дитяча, яка не викликае загрози.
П: Але вовк це потенцшна агресiя.
Т: Вовки водночас агресивт i добрi, також вони лвдери.
П: £ ще один вовк, в шшому варiангi. В1н у шкурi вiвцi.
Т: Це лукавий вовк, вiн хоче обманути.
П: Чи властиве це тобi? Може зi сво!м хлопцем ти така?
Т: Це проявлялося у вiдносинах iз батьками. Особливо iз батьком. Йому це подобалось.
Рис. 6.
Фото ¿грашки «Вовк у шкурi вiвцi»
П: Чи допомагало це тобi? Чи батько розпiзнавав цю шкурку?
Т: Нг
П: Чи навчило це тебе чомусь? Чому?
Т: Тому що меш не подобаеться така двояюсть. Зовнi вiн такий гарний, але в нього поганi намiри.
Науково-узагальнюючий аналгз комутка-тiв у цш стенограмi надае можливiсть зро-бити наступнi висновки стосовно психологичного матерiалу протагонiста Т. У про-цесi психоаналпично! роботи з викори-станням кратки Буратшо було об'ективо-вано умовнi цiнностi протагонiста Т.: незви-чайнiсть, допитливiсть, важливiсть думки оточуючих, яскравiсть, орiентацiя на знания. За допомогою символу кенгуру з дитинчам психолог виокремлюе умовну цiннiсть про-тагонiста: самостiйнiсть, бажання вщстою-вати власну думку.
Використання ¿грашки стимулюе Т. зробити висновки стосовно власних психо-логiчних змiн - переходу зi стану дитини у стан доросло! людини. Психокорекцiйна робота з Дашкою пiвника допомагае об'ективувати виникнення агресi! у Т. за умови не сприймання !! оточуючими. Протаготст пов'язуе прояв агреси з силою. При актуалзаци агресивних реакцiй на оточуючих протаготст аналзуе виникнення труднощш у спiлкуваинi з ними. За допо-могою символу черепашки Т. презентуе сво! цiнностi: оригiнальнiсть, шдивщуальну неповторнiсть, активнiсть. Протагонiст використовуе панцир як засiб уходу ввд реальности проблем, як1 важко виршити.
Психолог звертаеться до архетипного зна-чення панцеру та переносить його на життета ситуаци Т. Т. ¿гноруе агресивнiсть кратки вовка. Психолог акцентуе увагу Т. на супе-речносп мгж символiчним змiстом кратки вовка i тим змiстом, який вона в нього вкладае. Обрана кратка допомагае усввдо-мити суперечностi психши. Т., об'ективуе характернi особливосп, яю пригамаинi !й у вщносинам з батьками. Протаготст шд-тверджуе, що !й притаманна двд!стють, але вона е небажаною для Т. 1грашка допомагае виявити штроект агресi! вщ батька. Для Т. стае зрозумшою наявнiсть зони ризику у спшкуванш з батьком.
Таким чином, проведена психокорек-ц1йна робота з використанням краток допомагае протагонiсту рефлексувати динамку особистюних зм1н. Проаиалiзоваиий фрагмент стенограми наголошуе на необхвдносп використання опосередкованих засобiв д1агностико-корекц1йно! роботи з враху-ванням особливостей «мови несввдомого». Процесуальнiй психодiагностицi та психо-корекцц притаманна неповториiсть конкретно-семантичного аспекту. Сдтсть д1агностики та корекцк в процесi АСПН вщкривае мож-ливiсть максимального наближення до внутршньо! феноменологИ псих1ки суб'екта, до його бачення себе й навколиштх людей, його розумшня проблем i несвщомих пере-думов труднощш стлкування.
АНОТАЦ1Я
У статт розкриваеться поняття архе-типно! символiки та можливосп и штер-претаци в дагностико-корекцшному процесi АСПН. В процесi аиалiзу фрагменту стенограми психокорекцшно! роботи з використанням краток з протагонiстом Т. було продемонстровано, у який спосiб протаготст об'ективуе особиспсну проблему.
Ключовi слова: архетипна символiка, дагностико-коректйний процес АСПН, щди-вщуальна неповторнiсть.
АННОТАЦИЯ
В статье раскрывается понятие архе-типной символики и возможности ее интерпретации в диагностико-коррекционном
яо/з//_(Ж
процессе АСПО. В процессе анализа фрагмента стенограммы психокоррекционной работы с использованием игрушек с протагонистом Т. было продемонстрировано, каким образом протагонист объективирует личную проблему.
Ключевые слова: архетипная символика, диагностико-корекционный процесс АСПО, индивидуальная неповторимость.
SUMMARY
The article deals with the concept of archetypal symbolism and possibilities of its interpretation of diagnostic and remedial process of AFS. During the analysis of a fragment of the transcript with the use of psycho toy with the protagonist T. was discovered how to use the material objects protagonist objectifies personal problem.
Keywords: archetyp, simvolika, diagnostic and korektsionny process AFS, individual uniqueness.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / [авт-сост. А. В. Брушлинский, К. А. Абульханова-Славская]. - СПб : «Питер», 2000. - 720 с.
2. Философский энциклопедический словарь / Ред.: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М. : Сов. Энциклопедия, 1983. - 840 с.
3. Юнг К. Г. Архетип и символ / К. Г. Юнг; пер. с англ. А. В. Мантов. - СПб. : «Ренессанс», 1991. - 448 с.
4. Юнг К. Г. Душа и миф : шесть архетипов / К. Г. Юнг; пер. А .А. Спектор. - Мн. : Харвест, 2004. - 400 с.
5. Яценко Т. С. Основи глибинно! психокорекци: феноменолопя, теорiя i практика / Т. С. Яценко. - К. : Вища шк., 2006. - 382 с.
6. Яценко Т. С. До проблеми тзнання тдиввдуально! неповторносп архетипно! символжи / Т. С. Яценко // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова; серiя. 12. :
Психолопчт науки. - 2011. - № 33 (57). -С. 15-27.
- НАШ ВЕРН1САЖ
Олена Катранжк
Ласт'вчине гн/'здо.
Нч, 2011
