CC BY
41М. С. Мак
УДК 159.964:159.98
МОДЕЛЮВАННЯ В ГЛИБИНН1Й КОРЕКЦП З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕДМЕТ1В (КАМ1ННЯ)
¿учасний розвиток украшського сус-пiльства та перебудова уж сфер Иого життя ставить перед психологичною наукою зав-дання удосконалення фахово! подготовки психолопв-практикш. Особливо важливим е володшня психологом не лише теоретичною базою знань, але И ефективними практич-ними методами, що не потребують значних витрат часу, попередньо! подготовки (т ввд фах1вця, т ввд ктента), 1 водночас призна-чеш для широкого кола людей (як шдлптав, так 1 дорослих). Методи надання психологично! допомоги суб'екту розглядаються у працях вгтчизняних дослвдникш [1; 5].
Практична психолопя знаходиться на шляху свого становления 1 потребуе вщпо-ввдно! теорii 1 методологи, що розвиваеться академiком НАПН Украни Т. С. Яценко, та конкретного шструментарш глибинно-психолопчного тзнання псих1ки в 11 шди-вщуальнш неповторносп. Останне знайшло вiдображения у наукових пошуках дослвд-никш, як1 займалися окремими проблемами глибинно! психологи: I. В. Евтушенко (архе-типна символша), Д. С. Дроздова (шди-вщуальш особливосп архетипно! символши), I. В. Калашник (феномен психолопчно! смерп), А. Е. Мелоян (феномени агресп), О. В. Педченко (феномен релишно! в1ри), О. О. Святки (психолопчш опори), Л. Г. Туз (методика штерпретаци), О. М. Усатенко (супервiзiя), Н. В. Шавровсько! (психолопчш захисти) [6]. Низка робгт присвячена роз-криттю дiагностико-корекцiИних можливо-стей окремих методик активного соцально-психолопчного пiзнаиня (АСПП). Методику
психоаналiзу комплексу тематичних психо-малюнкiв дослщжували I. В. Евтушенко, Н. В. Шавровська, особливостi використання казки - В. Л. Солодухов, О. Г. Стасько, специфша психодрами у глибиннш корекци розкриваеться в дослвдженнях Т. В. Богдан [4]. Психокорекцшна робота з викори-станням каменiв як рiзновид арт-терапп вперше презентована у дисертацшному дослiдженнi I. О. Чернухи, що заклало основи для наукового обгрунтування психо-логiчного моделювання з допомогою каменш. Дослвдниця здiИснила порiвняльний аиалiз методики просторових моделей за методом Б. Хеллшгера та методом АСПП Т. С. Яценко [3]. З огляду на позначене вище, проблема ефективносп методики моделювання з використанням каменш у процеа глибинно! корекци е малодослвдженою та актуальною.
Метою стaттi е наукове обгрунту-вання особливостей використання методики роботи з каменями в глибиннш психо-корекци за методом АСПП.
Дослвдження виконане в межах психо-динамiчноl теори, що розробляеться акаде-мком НАПН Украши Т. С. Яценко. Предметом тзнання е цтсна психжа в едносп свщомого та несвщомого. На фонi цшсного пiзнаиня за умови споигаиностi i невиму-шеностi поведшки виявляеться дискреттсть психiчних процесш, тобто виутрiшня розрiз-ненiсть, що пов'язана з суперечливктю теиденцiИ псих1ки на рiвнi сввдомого та несввдомого.
АСПП е системно впорядкованим психо-корекцiИним методом, що дае змогу дослвд-жувати цшсну психiку у взаемозв'язку свщомого i несввдомого, виявляти глибиннi детермiианти особиспсних проблем учасни-к1в групи [4].
Метою роботи в психокорекцшнш грут е пiзнаиия деструктивних тенденцiИ психши, що вщкривае перспективи для конструктив-них, прогресивних новозмiн. Психоаналтич-ний подход водкривае можливiсть пiзнавати динамжу взаемозв'язкш м1ж сводомою И несводомою сферами психжи суб'екта.
У психодинaмiчному пiдходi розкрито спрямованiсть динамши суб'ективно1 ште-грацЦ психши, що задаеться системою психо-логiчних захиспв. На матерiалi методу АСПП Т. С. Яценко було вщкрито два рiзно-види «психолопчних захиспв»: базовi (особисгiснi) та ситуативш (периферiйнi) захисти. Дослвдниця стверджуе, що без роз-рiзнення психологом-практиком цих рiзно-видав захиспв унеможливлюеться пiзнання цiлiсного феномену психши в И системних характеристиках [4; 6].
Дагностика в процеа АСПП е порцш-ною, поступовою, багаторiвневою в едносп з психокорекщею, що вiдповiдае законам позитивно! дезiнгеграцii i вторинно! штегра-ци. Процесуальна психодiагностика перед-бачае дiалогiчну взаемодш психолога з респондентом i будуеться в ракурсi максимального наближення до законiв внутр^^о! феноменологи психши суб'екта, до його усвщомлення себе, людей та свгту. У процеа глибинного пiзнaння протагонiст розвивае рефлексш власного внутр1шнього свiту. Глибинна психокорекц1я пвдлягае психо-дiaгностичним гiпотезaм, яким властива розлопсть в чaсi та порцшшсть у подaннi !х протагошсту, що сприяе розкриттю щди-вщуально! неповторностi психики. Психолог виявляе та вербал1зуе логiчнi зв'язки м1ж усвщомлюваним протaгонiстом змiстом та неусвiдомлювaними детермшантами. Роз-виток психодiaгностичних здiбностей суб'екта й навичок сaмопiзнaння залежить ввд ступеня ригiдностi захисних тецденцiй щдиввда, його психологiчноi готовностi до навчання й мотивацшно! сили та орiентaцii на само-змiни, оновлення способу життя, бачення навколишнього свiту [4].
Глибинна психокорекщя спрямована на об" ективування суперечностей цшсно1 пси-хiки в дiaгностико-корекцiйному процесi через рефлексивне пропрацювання поведш-кового мaтерiaлу протaгонiстом, виявлення повторюваного, iтерaтивного. Т. С. Яценко констатуе, що незмiннi характеристики поведшки, як1 проявляються в психоаналь тичнш роботi, вказують на змiст несввдомого,
яке е поза часом, статтю i простором. Актив-нiсть несввдомого не може прямолiнiйно заявити про себе у поведшщ, бути усввдом-леною у сво!х спрямуваннях та впливах на не!. Неусвiдомлювaнi тенденци поведiнки суб'екта можна виявити лише опосередко-вано через актуал1зац1ю мехатзмш пере-несення, замщення, проекци i т. п. Особливо показовим це е в процеа глибинно! психо-корекци з використанням кaменiв, яю напов-нюються щдивщуально неповторним змстом в руках протaгонiстa. Психологом надаеться мiнiмaльнa iнструкцiя про виконання зав-дання змоделювати з допомогою камешв психолопчну ситуац1ю, ам'ю або значимий емоцшний стан тощо.
В психолопчних словниках моделю-вання описують, як «метод дослвдження об'екпв пiзнaння на !х моделях» [1, с. 38]. Модель у самому загальному розумшт, -специфiчний об'ект, що створюеться в мaтерiaльнiй, знaковiй або концептуальнш формi з метою одержання шформацл про влaстивостi, характеристики, взаемозв'язки об'екта - оригшала довшьно1 природи, що е суттевим для зaдaчi чи проблеми, яку розв'язуе суб'ект. Процес моделювання передбачае здiйснення певно1 послвдовносп дiй: постановки зaдaчi, створення або вибiр модел1, дослвдження на модел1, перенесения результaтiв на об'ект - оригшал. Поняття моделювання в словнику шшомовних сл1в трактуеться як «дослщження об'ектiв пiзнaиня на !х моделях» [2, с. 88].
Психоаналтичний прийом моделювання в глибиннiй корекци за допомогою камешв е адекватним та наглядним у пiзнaинi об'екпв моделi самого модельера (респондента), його взаемовщносин з оточуючим. Емощя для фaхiвця-психологa е першим вiсником, помiчником у глибинно-психолопчному пiзнaинi. Тому для забезпечення умов позитивно1 дезштегращх в групах АСПП створюються умови психолопчно1 захище-ностi людини та вщчуття нею комфорту, вiдсутностi загрози «Я», що забезпечуе розширення сaмосвiдомостi та когштив-ного опрадювання емпiричного мaтерiaлу.
Групова психокорекцш за методом АСПП спираеться на принцип «тут i тепер», що дае можливiсть побачити учасникам групи семантику психологичного смислу власно! активностi в ситуацп поточно! взаемодп. Психокорекцшний процес, в якому проввд-ним е принцип спонтаиностi i невимуше-носп, грунтуеться на рефлекси суб'ектом власно! повед1нки. Здобуп учасниками рефлексивнi знання пов'язаиi з розвитком рефлексивного мислення загалом, що вiдповiдае усiм критерiям мисленневого процесу i водночас е орипнальним щодо можливостей пiзнания об'ективно! реаль-носп через суб'ективну !! презентацш в архетипно-символiчнiй, матерiалiзованiИ формi. Каталiзатором здiбностей суб'екта у вiзуалiзацi! психологичного змкту е архетип, зокрема архетип каменя. Т. С Яценко зазна-чае: «зважаючи на образтсть i символiчниИ характер змюту несвадомого, важливо пра-цювати з вiзуалiзованим матерiалом, пород-женим спонтанною активнютю руки суб'екта, що цшсно об'ективуе змют псих1ки...» [6, с. 210].
ПШзнання цшсно! псих1ки ввдбуваеться на стику !! суперечливих тенденцш, з врахуванням прояв1в несвадомого, що пре-зентуються у свщомому в процеа символъ зац1!, який маскуе Иого змют. Символ вира-жае суперечливО аспекти змюту псих1чного. Разом з тим цього недостатньо, адже важли-вим е «не тзнання власне суперечливосп псих1чного як такого, а конкретика вияву цього факту у вОзуалзованому поведан-ковому матерОал...» [4, с. 19]. Об'ективу-вання гтеративносп психолопчних смислОв, що виявляеться в опредметнених моделях, вказуе на спрямування енерги психжи суб'екта. Фшсаци, що презентують опред-метненш модел з камешв (в дОалогОчнОИ взаемодп психолога з респондентом) детер-мшоват нереалiзоваиiстю шфангальних мотив1в. Бажання остантх бути реалОзо-ваними породжуе «хибне коло» на шюзорнш основ^ що задае марну трату енерги. РозвОяння шюзш, що створюють супереч-нють, ввдбуваеться на основ! далопчно!
взаемодп психолога з респондентом через оживлення матерОалОзованих форм, куди спроектоваш замасковаш для свщомого смисли. Камшь як символ за емотивною потентнютю перевищуе силу слова завдяки сво!И властивосп цшсно виражати змют психОчного. Символ е полОзначним О передае минуле в синтезО з тепер1штм та майбуттм [6].
Т. С. Яценко констатуе, що символ ввдображае дв! тенденци захисно! системи: «збериае автономш, незалежнють та водночас допомагае психщ зреалОзувати витюнет (нереалзоваш) бажання...» [4, с. 19]. Архе-типна символша каменя виражае штимно-значимий змют псих1чного, що мае енерге-тичний 1мператив в ситуаци «тут О тепер». При вОзуалОзацп протагонютом психологичного змюту, «контроль свщомосп послаб-люеться - архетипи можуть плинно виявля-тися О мати прюргтети...» [4, с.15].
Архетип набувае реальност в умовах наповнення суб'ектом каменя шдиводуаль-ною семантикою в процеа доалопчно! взаемодп. Глибинне шзнання шдлягае дiалогiчнiИ взаемодп психолога з респондентом. Далог будуеться порц1Ино, континуально, з врахуванням (орiентацiею) внутршнього порядку психОчного, Иого системносп, «коли кожен окремий елемент поддаеться тзнанню, водкривае перспективи тзнання цшсного....» [5, с. 24].
Семантика архетипу пОзнаеться з вико-ристанням символчних (матерОалОзованих) форм, що презентують психику цшсно, в процеа дОалолчно! взаемодп психолога з респондентом. Камшь е нейтральним по водношенню до презентовано! ним семантики несвщомого, що сприяе проекцi! фжсацш психОки, як1 можуть проявитись символчно. Т. С. Яценко стверджуе: «саме у об'ективуваинi несвщомого задiянi архетипи, оск1льки вони презентують «об'ективне» у Гмплшптнш форм та симультанному злит !з «субективОзмом» змюту повед1нки особи (як способу маскування)...» [4, с. 16]. Роз-криття логично! впорядковаиостi емп1ричного матерОалу респондента наближуе Иого сводо-
мють до реальносп та нiвелювaиня викрив-лень, що породжуе захисна система.
У глибинно-психолопчному пiзнaинi груп АСПП застосовуеться моделювання актуальних стaиiв психши самим респондентом iз каменш. Методика використання моделей з каметв поеднуеться з iншими методиками АСПП: комплекс тематичних психомалюншв, кратка, л1пка тощо, в яких також присутнiй образ каменя. Моделювання каметв в глибинному пiзнaинi психши суб'екта за методом АСПП передбачае рiзнi вaрiaдii. Психолог пропонуе протaгонiсту змоделювати на площинi за допомогою каметв: актуальну ситуащю дитинства; реальну ам'ю, в як1й живе протaгонiст, та вдеальну родину; ситуащю, яка турбуе у поточний момент або непокоша ранте; свiй внутрiтнiй стан або конкретт почуття -втрату, самотшсть, розчарування, образу; презентувати себе в минулому, теперш-ньому i майбутньому; звичайний емоцiйний стан; модель вщносин iз значимими людьми та ш. Мaтерiaлiзовaиi презентанти створюю-ться респондентом в умовах сшнтанно1 aктивностi, з елементом невизначеносп, що представляе узагальнена iнструкдiя ввд психолога. Мiнiмaльнa шструкщя при спон-тaинiй творчостi сприяе вияву внутрimнього iмперaтиву псих1ки, що представляеться в мaтерiaлiзовaиiй формi символчно. Мета-форичнiсть несе захисну функцш в об'екти-ващ1 значимо1 емоцшно1 напруги прота-гонiстa.
Кол1р, величина та розташування каме-нв на модел1 сприяють проясненню семантики модел! Темнi чи свiтлi камеш ввдзна-чаються призмою позитивного чи негативного сприймання значимих людей. Величина каменя характеризуе знaчимiсть фцури, його розтaшувaиия вказуе на дистанщю у взаеми-нах. Характеристики моделювання з кaменiв представляють архетипну семантику у мате-рiaлiзовaиiй формi. Далопчна взаемодя психолога з респондентом включае роз'яс-нення та уточнення змюту вiзуaлiзовaиого поведiнкового мaтерiaлу. В АСПП динaмiч-нiсть моделей з каметв сприяе ^знанни» внутршньо1 впорядковaиостi психши.
Таким чином, кaмiнь, завдяки свош нейтрaльностi до змiсту, сприяе втшенню iидивiдуaльного смислу психики суб'екта при його використант та зобрaженнi в малюн-ках. Пiзнaиия семантики навантаження архетипу каменя ввдбуваеться в дiaлогiчнiй взаемоди психолога з респондентом з враху-ванням теми модел1, авторського малюнка. Архетип каменя передае семантику сприй-мання респоидеигом свого психологичного стану та стану близьких йому людей, взаемо-сприйняття один одного та близькють !х взаемин. Символiчнiсть архетипу каменя дозволяе тзнавати цiлiсну психику в И суперечливих проявах. Архетип каменя сприяе контекстному пiзнaнню, об'ективаци фiксaдiй психики суб'екта. Таким чином, камшь, завдяки сво1й нейтрaльностi до змюту, сприяе втшенню iндивiдуaльного смислу психши суб'екта при його використант та зображент в малюнках. Пiзнaиня семантики навантаження архетипу каменя ввдбуваеться в дiaлогiчнiй взаемоди психолога з респондентом з врахуванням теми модел1, авторського малюнка.
Моделювання з допомогою каметв дозволяе об'ективувати глибинт феномени, зокрема об'ектнi вiдноmения, завдяки поясненням автора моделi та дiaлогу психолога з ним. У психоаналггичнш роботi звертаеться увага на просторовi характеристики композици, iидивiдуaльнi асоща-ци, пiдiбрaну протaгонiстом кольорову гаму каметв, !х форму, розташування, просторово-чaсовi спiввiдноmения в композици, що дозволяе зробиги невидиме види-мим, неусвiдомлювaие - усвiдомленим [8].
Моделювання з використанням кaменiв у психодинамчному пiдходi спираеться на метaфоричнiсть 1хнього змiсту, необх^^ть забезпечення опосередкованост1 ^знанта псих1ки суб'екта. 1мператив впливу об'ект-них вщношень на емоцiйно-поведiнковий аспект е невидимим для людини. Останне пояснюе вaжливiсть вiзуaлiзaдil, через яку експлшуються виутрimнi неусвiдомлювaиi змiсти. Цьому особливо сприяе дiaлог психолога з автором психолопчного моделювання
20/3/2
та фрагмента психодрами - коли камен «оживають» в доалопчних взаеминах. Суб'ект, користуючись каменями, набувае здатносп символчно-просторово представ-ляти значиму життеву ситуацию чи актуально взаемоводносини.
Динамша перестановок каменов (ство-рення моделей) щд впливом iнiцiюваиия поведiики протагонюта психологом дае можливють прослодкувати динамку стосун-ков мтж близькими людьми та бачити змши в позицях, як1 заИмають члени ам'! вадносно один одного. У цьому сена моделювання з використанням каменов подобне до топо-лопчного моделювання. Проте, такий психо-аиалiтичниИ прийом дещо в1дмшний вод просторового моделювання. Зокрема, учас-ники модел можуть сказати, як вони себе ввдчувають в тому чи шшому образо (рол^, що !м визначив протаготст, тобто надати зворотнш зв'язок; камшь же зворотнш зв'язок надае лише через вуста протагонюта. Завдяки психодраматичним прийомам (в робот з каменем) об' ективуеться не лише саморефлекс протагонюта, але о Иого сприй-няття внутрошнього свгту близьких людей. Таким чином, протаготст через «мовчання камешв» шщшеться до презеигацii' не лише власного змюту, а И усох «учасниюв» композици, що поглиблюе розумшня влас-них залежностей вод кожного Тз <шбвдних персонажов», що шюструють камет.
Психоаналпично прийоми методики використання камешв в глибиннш корекци протагонюта забезпечують познання без залу-чення учасников групи та впливу ххнього поведшкового матероалу. Останне вказуе на точность та шдивщуальну неповторнють об'ективацП детермiнаитiв психоки респондента. Щирють висловлювань протагонюта вод свого Тмет та фиур на модел сприяе цшсному познанню психоки. Доалог психолога з респондентом, що висловлюеться вод омен фиур, об'ективуе суперечливють лопки сводомого та лопки несввдомого. Засто-сування методики використання камешв забезпечуе респонденту ввдчуття захи-щеносп та надае змогу бути ввдкритим у
звертаинi до значимих фиур на модел. Такий прийом сприяе самоусввдомленню суб'екта, водкриттю заблоковано! енерги лбодо та надае можливють конструктивно будувати водносини (на когштивному ровт) поза межами психокорекдоИно! групи. Ска-зане вище доводить функцш камешв як каталозатор1Б в глибинно-психолопчному пiзнаинi, що допомагае об'ективувати уста-лен тенденцii психоки, !хне архетипне наБантажения та можливосп забезпечення динамочних аспектов за рахунок психо-драматичних фрагментов роботи та перестановок фиур (каменов) з власно! Ышативи протагонюта або психолога. Важливо щд-креслити захисну функдiю, яку оманентно втшюють камен завдяки !хньо1 семантично! невизначеносп, якою повсякчас може скори-статися протаготст.
Застосуваиия камешв у глибиннш психо-корекдii розширюе горизонта 11 методо-лопчно! та методично! орiентадu в можли-востях використання метафорично-образного матероалу для шзнання цшсно! психши в 1! свщомих та несввдомих виявах. Глибинна корекдiя з використанням камешв сприяе виявленню неусвадомлюваних детермшант, як1 деструктують психоку суб'екта, звужують рефлексш, блокують можливосп розвитку содiально-перцептивного штелекту. Важли-вою е доалопчна взаемодя психолога з протагонютом, яка сприяе познанню уста-лено! суперечливосп, що знаходить вияв у розбгжностях теидендiИ активносп сводомого о несвщомого. Моделювання з використан-ням камешв сприяе опосередкованому познанню психжи та !! залежносп вод усталених взаемин мтж близькими людьми (об'ектних водношень). Перевагою ше! методики е те, що учасники психокорек-щйно! групи набувають досл1дницьких нави-чок саморефлекси та рефлекси емотивних станов учасник1в модел взаемин (камешв), що сприяе поглибленню !х особистюного познання.
АНОТАЦ1Я
У статп розкрито особливосп психо-аиалiтично! роботи з суб'ектом з використан-ням камешв у формат методу активного
сощально-психолопчного навчання. Представлено особливосгi глибинно-психолопч-ного пiзнання психики суб'екта на матерiалi корекцшно! роботи з використанням каменiв.
Ключовi слова: психодинамiчна теорш, активне соцiально-психологiчне навчання, глибинна корекця, моделювання, методика психокорекцшно1 роботи з використання каменв.
АННОТАЦИЯ
В статье раскрыты особенностей психоаналитической работы с субъектом с использованием камней в формате метода активного социально-психологического обучения. Представлены особенности глубинно-психологического познания психики субъекта на материале коррекционной работы с использованиям камней.
Ключевые слова: психодинамическая теория, активное социально-психологическое обучение, глубинная коррекция, моделирование, методика психокоррекционой работы с использованием камней.
SUMMARY
In this article the peculiarities of psychoanalytical work with the subject using stones in the method format of active social -psychoanalytical studies comes open. The peculiarities of deep psychological subjects psyche perception on the base of the collection work using the stones are presented.
Key words: psychodynamic theory, active social - psychological studying, deep correction, modeling, methods of psych correctional work using stones.
Л1ТЕРАТУРА
1. Краснобокий Ю. М. Словник-довщник науковця-початшвця / Ю. М. Краснобокий, К. М. Левювський - 2-е вид., випр. i доп. -К. : НМЦВО, 2001. - 72 с.
2. Ма!к М. С. Архетип каменя в глибин-ному шзнант психши / М. С. Мак // Науковий часопис НПУ iмеm М. П. Драгоманова : зб. наук.праць. - К. : НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2013. - Серiя № 12 : психолопчт науки. - № 40 (64). -С. 189-194.
3. Современный словарь иностранных слов: ок. 20 000 слов. - 4-е изд., стер. - М. : Рус. яз., 2001. - 742 с.
4. Чернуха I. О. Психокорекця особисто-сп засобами арт-терапи : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / I. О. Чернуха - Ялта, 2010. -290 с.
5. Яценко Т. С. До проблеми ^знанта щдивщуально1 неповторносп архетипно1 символiки / Т. С. Яценко // Науковий часопис iменi М. П. Драгоманова : зб. науко-вих праць. - К. : НПУ т. М. П. Драгоманова, 2011. - Серiя № 12 : психолопчт науки. - С. 15 - 27.
6. Яценко Т. С. Проблема глибинного познания психики субъекта в визуализированной самопризентации / Т. С. Яценко // Психотерапия, практическая и консультативная психология - сплетение судеб ; [гл. ред. В. В. Макаров]. - К. : Общероссийская профессиональная психотерапевтическая лига, 2012. - № 10 (118). - С. 22-30.
7. Яценко Т. С. Основи глибинно1 психокорекци: феноменолопя, теорiя i практика : навч. поаб / Т. С. Яценко - К. : Вища шк., 2006. - 382 с.
8. Яценко Т. С. Арт-терапевтичт технологи в робой психолога / Т. С. Яценко, I. В. Калашник, 1.О. Чернуха. - К. : Марич, 2009. -68 с.
