CC BY
55
УДК 329.001 (100)
Плахтш Тарас Олексшович,
незалежний долдник. Плахтий Тарас Алексеевич, независимый исследователь. Taras Oleksiiovych Plakhtiy,
independent researcher.
СУБ'вКТНЮТЬ ОРГАН1ЗАЦ1Й В АРХЕТИПНОМУ ВИМ1Р1
Анотащя. На базi моделi особистостi Роберто Ассаджiолi ми розроби-ли модель колективного суб'екта в архетипному вимiрi, у процес створен-ня яко! було визначено и основнi параметри. Зокрема, ми встановили, що роль колективного сввдомого для такого суб'екта вiдiграе комушкативний майданчик, в межах якого учасники взаемодп можуть концентрувати свою увагу на розмщених там об'ектах, що обумовлюе синхронiзацiю психiчних процесiв у полях !х свiдомого та несввдомого. Важливими факторами, що обумовлюють i обмежують функцiонування комунiкативного майданчика, е чисельнiсть учасникiв, iнтенсивнiсть та перюд !х взаемодп, а також групо-вi статуси учасникiв, якi визначаються перебiгом природно! групово! дина-мши.
З наведеного можна зробити висновок про те, що необхвдною умовою створення суб'ектних полiтичних органiзацiй у складi великих груп е наяв-нiсть у них запобiжникiв, яю не дозволяють трансформуватися !м у натовп. Таким чином, комушкативний майданчик можна розглядати як промiжну ланку, яка пов'язуе реальний колективний суб'ект та розроблену нами його модель i дае змогу модифiкувати якосп цього суб'екта органiзацiйними ш-струментами та ввдповщними !м соцiальними технолопями.
Ключовi слова: архетип, архетипнi мехашзми, колективна суб'ектнiсть, полiтичнi оргашзаци, комушкативний майданчик, динамiчнi мережi.
СУБЪЕКТНОСТЬ ОРГАНИЗАЦИЙ В АРХЕТИПИЧЕСКОМ
ИЗМЕРЕНИИ
Аннотация. На базе модели личности Роберто Ассаджиоли мы разработали модель коллективного субъекта в архетипическом измерении, в процессе создания которой были определены ее основные параметры. В частности, мы установили, что роль коллективного сознательного для такого субъекта играет коммуникативная площадка, в рамках которой участники взаимодействия могут концентрировать свое внимание на размещенных там объектах, что обуславливает синхронизацию психических процессов в полях их сознательного и бессознательного. Важными факторами, которые обуславливают и ограничивают функционирование коммуникативной площадки, являются численность участников, интенсивность и период их взаимодействия, а также групповые статусы участников, которые определяются ходом естественной групповой динамики.
Все это позволило сделать вывод о том, что необходимым условием создания субъектных политических организаций в составе больших групп является наличие в них предохранителей, не позволяющих трансформироваться им в толпу. Таким образом, коммуникативную площадку можно рассматривать как промежуточное звено, которое связывает реальный коллективный субъект и разработанную нами его модель и позволяет модифицировать его качества организационными инструментами и соответствующими им социальными технологиями.
Ключевые слова: архетип, архетипические механизмы, коллективная су-бъектность, политические организации, коммуникативная площадка, динамические сети.
SUBJECTNESS OF ORGANIZATIONS IN THE ARCHETYPAL
DIMENSION
Abstract. Based on Roberto Assagioli's model of personality, a model of the collective subject in the archetypal dimension was developed, and its basic parameters were determined in the process of its creation. In particular, it was found that the role of the collective conscious for such a subject is performed by a communication platform, where those involved in interaction can focus on objects located there. Important factors that contribute to and restrict the functioning of such a communication platform include the number of participants, intensity and duration of their interaction, and group statuses of the participants molded as a result of natural group dynamics development.
This led to the conclusion that a necessary condition for the creation of subject political organizations as a part of larger groups is the availability of safeguards that do not allow them to transform into a crowd. Thus, communication platforms can be seen as an intermediate link that connects a real collective subject and its model developed by us, and makes it possible to modify its qualities by organizational tools and their corresponding social technologies.
Keywords: archetype, archetypal mechanisms, collective subjectness, political organizations, communication platform, dynamic network.
Постановка проблеми. Одним iз ключових завдань, яю стоять перед сучасним украшським суспiльством, е побудова ефективних та результа-тивних рiзноманiтних органiзацiй у всiх сферах його життедiяльнос-тi, з огляду на неминучий перехщ у найближчому майбутньому до еко-номш 4-6 технологiчних укладiв. У цьому контекст особливо важливим е створення полггичних оргашза-цiй з колективною суб'ектнiстю, як мультирозумних систем сощально! моделi [1], що вимагае розроблення ввдповщних соцiальних технологiй, якi, своею чергою, мають базуватися на результатах наукових дослщжень природи таких систем, що формують уявлення про стосунки !хшх розум-них елементiв, мехашзми узгоджен-ня !хшх iнтересiв i позицiй та коор-динацiю подальшого колективного руху в узгодженому напрямь
Аналiз останнiх дослiджень i пу-блiкацiй. Мiждисциплiнарне досл^ дження колективних оргашзацшних суб'ектiв вимагае вибiр найбшьш оптимально! моделi, за допомогою яко! можна iнтегрувати !х бачення з позици кожно! окремо! дисциплiни в цшсний образ, а також вщобразити сукупнiсть основних якостей таких суб'екпв i взаемозалежнiсть мiж ними.
У нашш попереднiй публшаци за цiею тематикою [2] ми обрали за основу i детально описали модель особистосп iталiйського лшаря-ф^ лософа Р. Ассаджiолi [3], який уза-
гальнив велику частину дослвджень i розробок у галузi вивчення людсько! психiки шд рiзними кутами зору за попереднш перiод.
Одним iз перших науковщв, якi системно пiдiйшли до вивчення колективних суб'екпв, був Г. Лебон [4]. На його думку, моральш та ште-лектуальнi особливосп, сукупнiсть яких виявляе душу народу, станов-лять синтез всього його минулого, спадок всiх його предив та спону-кальнi причини його поведшки. Г. Лебон вважае, що сшльшсть по-чуттiв, iдей, вiрувань та iнтересiв, яка створювалася повшьними спадкови-ми накопиченнями, надае психiчно-му складу народу велику схожкть i велику мiцнiсть, забезпечуючи йому водночас величезну силу.
Фактично тут йдеться про со-щетальну психжу, за допомогою яко! соцiум у змозi iдентифiкувати себе з самим собою i яку, зокрема, дослщжують у сво!х працях О. Дон-ченко та Е. Афонiн — засновники украшсько! школи архетипiки. Вони розглядають !! як структурну модель юторико-культурного комплексу со-цiетальних установок та форм св^о-сприйняття i поведiнки, що виконуе неусвiдомлено-регулятивну функ-цiю в життi соцiуму [5-7].
Дослщжуючи такi процеси в сощологи, французький соцiолог П. Бурдье ввiв у широкий науковий обiг поняття габ^усу, як сукупностi мiцних набутих диспозицш, призна-чених для функщонування як прин-
цитв, що породжують i органiзують практику та уявлення, як об'ектив-но пристосоваш для досягнення пев-них результапв, але не припускають свщомо!' нацiленостi на цi результати i не вимагають особливо!' майстерно-сп [8]. Важливою для нас е теза про те, що габ^ус забезпечуе ввдтворен-ня соцiальних шститулв: структура iнституту вписуеться у внутршню структуру iндивiда i згодом вщтво-рюеться в майбутнiх його практиках.
Мiждисциплiнарний пiдхiд до означено!' проблеми обумовлюе тер-мiнологiчнi неузгодженостi, най-бiльш критичною з яких е розумшня самого поняття колективно'1' суб'ект-ностi.
Росiйський соцiальний психолог I. Сушков у свош raroi [9] роз-межовуе предмети двох наукових дисциплш: загально'1' психологи, яка розглядае особистють як суб'ект д^ яльностi, i соцiальноï психологй', в центрi яко'1' сто'1'ть особистiсть, як суб'ект сощально-психолопчних вiдносин. На його думку, головною метою реалiзацiï людських взаемин е формування колективних суб'екпв соцiальноï системи, яке вiдбуваеться у процеа спiлкування людей i сощ-ального обмiну, що вiдбуваеться мiж ними.
Водночас наше розумiння колективного поличного суб'екта сформоване на базi iншого пiдходу, в основу якого закладено визначен-ня суб'ектностi економiчних систем, що було запропоноване украшським науковцем Б. Мiзюком [10]. Оргаш-зацшним полiтичним суб'ектом ми вважаемо надшений чуттям, свщо-мiстю i волею активний мультиро-зумний сощальний органiзм, який
спроможний самовiдтворюватися протягом тривалого часу i шзнавати та змшювати свiт: адекватно сприй-мати шформащю iз зовнiшнього i внутршнього середовища; здшсню-вати в ращональнш площинi ïï об-роблення й аналiз; усвiдомлювати власнi iнтереси; ци^чно здшсню-вати нормативне планування для ix реалiзацiï, яке полягае у вщкритому виборi засобiв, завдань, щлей та щеа-лiв; цiлеспрямовано дiяти вiдповiдно до вироблених та прийнятих плашв.
Практичнi пiдxоди до створення суб'ектних оргашзацш розглянуто в теори соцiальниx теxнологiй [11], якi, за мюцем, що вони займають у сусшльств^ можна розглядати в чо-тирьох аспектах: як соцiальнi шсти-тути, тобто найрацiональнiшi форми оргашзаци сшльно!' дiяльностi людей; як сощальш процеси, тобто щле-спрямоваш змiни соцiальниx явищ у просторi i часi; як сощально-пе-ретворюючу дiяльнiсть, що спря-мована на перетворення сощальних об'ектiв з боку ïï суб'ектiв; як сощ-альш системи, тобто цiлiснi сощаль-ш структурно-функцiональнi утво-рення.
Формування цiлей статп. Метою публiкацiï е створення моделi колективно'1' суб'ектностi органiзацiй в архетипному вимiрi та визначення ïï базових параметрiв, що зможуть стати основою для формування цшсно-го комплексу сощальних технологш функщонування полiтичниx оргаш-зацiйниx суб'ектiв.
Виклад основного матерiалу до-слiдження. Для створення моделi колективного суб'екта внесемо дея-кi змiни у модель особистосп Р. Ас-саджiолi (схема 1, Б).
Вважатимемо, що середне несвь доме мютить двi основнi складовi. Перша з них — шдиввдуальне несвь доме безпосередньо контактуе з полем сввдомого i включае унiкальнi психiчнi компоненти того чи iншого шдивща (пам'ять, особистий досвiд, набутий набiр компетентностей), а друга — включае психiчнi компоненти, що мютять у концентрованому i узагальненому виглядi iсторичний досвiд етносу, наци, цившзаци. Таким чином, унiкальними для одше! особистостi в межах певного суспшь-ства вважатимемо !! поле свщомого та iндивiдуальне несвiдоме.
Ус iншi компоненти несввдомо-го моделi Р. Ассаджiолi, включно з колективним несвщомим, вважатимемо складовими штегрального несвiдомого, яке разом iз другою частиною середнього несвiдомого (несвiдомим сощетально! психiки) е тотожним для шдивщв одного суспiльства. Отже, група шдивщв
одного суспiльства будь-яко! чи-сельносл е "зануреною" в вдентич-не штегральне несвiдоме — воно охоплюе !х усiх. Таке бачення добре корелюе як iз поняттям нащональ-ного характеру Лебона, так iз по-няттями сощетально! психiки та га-бiтусу.
Запропонований пiдхiд дае мож-ливiсть створити модель колектив-ного суб'екта, розмiстивши поля свь домого його елементiв — шдивщв разом з !х iндивiдуальними несвщо-мими у спiльне для них уих ште-гральне несвiдоме (див. схему 2).
Спшьноту, учасники яко! утворю-ють колективний суб'ект, вважатимемо базовою спiльнотою. В межах цього дослвдження розглядатимемо базовi сшльноти, що утворенi шдивь дами, як належать до одного етносу, нацп чи цивiлiзацii, тобто якi е нолями однакових компонентiв несвщо-мого сощетально! психiки ввдповщ-ного рiвня.
Схема 1. Схема особистост Роберто Ассаджiолi (А) та и спрощена версiя (Б)
>*'♦ Вище групове:
___ \
))
Поле колективного свщомого - / комужкативний / майданчик^/
Схема 2. Модель колективного суб'екта
Запропонована модель добре ко-релюе з уявленнями Лебона про психолопю натовшв, зокрема з його "психолопчним законом духовно! едност натовпу", в якому йдеться про те, що за певних обставин з^ брання людей набувае щлковито нових рис, що вiдрiзняються вiд тих, якi характеризують окремих шди-вiдiв, що беруть участь у цьому з^ бранш [4]. Причому Лебон вважав, що чисельшсть натовпу може почи-натися з кшькох людей, якi, зiбрав-шись разом, втрачають здатнiсть до критичного мислення, яким ус вони володшть наодинцi.
Поля свiдомого шдивадв — учас-никiв базово! сшльноти об'еднанi у той чи шший спосiб спiльним кому-нiкативним майданчиком, в межах якого вщбуваеться обмш шформа-цiею мiж ними. Особливосп цього обмiну детально вивчае загальна те-орiя комушкацп з и численними на-уковими напрямами. Ми ж у цьому дослвдженш обгрунтуемо наше при-
пущення про те, що саме структура комунiкативного майданчика визна-чае зовнiшнi якостi велико! групи людей, як об'еднанi довiльною ще-ею чи метою.
Визначимо базовi параметри, якi лежать в основi i розгортають сут-нiсть представлено! моделi колективного суб'екта:
1. Психша iндивiдiв — учасни-кiв базово! спiльноти будь-яко! чи-сельностi мiстить iдентичне для них уах iнтегральне несвiдоме. Його наявшсть е природною властивiстю уах людських спiльнот, яка обу-мовлюе можливiсть появи та юну-вання колективно! суб'ектностi, як емерджентно! властивосп життед^ яльностi базово! спiльноти. Таким чином, поява колективного суб'екта е результатом або продуктом жит-тедiяльностi базово! сшльноти. Це добре корелюе з баченням I. Суш-кова [9], який розглядае колективну суб'ектшсть як результат встанов-лення сукупносп сощально-психо-
лопчних вщносин мiж елементами соцiальноï системи, що Формуються y процесi 1'хньо1' спiльноï дiяльностi.
2. Необхiдною умовою появи та iснyвання колективного суб^кта e наявнiсть сталого комyнiкативного майданчика як поля колективного свщомого базово!' спiльноти, що об'eднye сегменти полiв свiдомого ïï yчасникiв-iндивiдiв та надаe кожному з них тимчасовий доступ до ш-дивщуального несвiдомого (пам'ятi, досвiдy, компетентностi) будь-якого шшого учасника.
3. Колективна суб^ктнють вини-каe внаслiдок синхронiзацiï частини сввдомих та несвiдомих психiчних процеав у iндивiдiв — yчасникiв базовоï спiльноти. Це означаe, що поява та юнування колективного сyб'eкта обумовлена здатшстю шди-вiдiв — учасниюв базовоï спiльноти самостiйно чи шд впливом певних зовнiшнiх чи внутршшх факторiв синхронiзyвати концентрацiю своeï уваги на певних реальних чи вiртy-альних об^ктах, що перебувають у межах ïx спiльного комушкативно-го майданчика, а також змiнювати шформацшний вмiст цього майданчика шляхом трансляци в нього yсвiдомлениx об^кпв iз власного iндивiдyального та штегрального не-свiдомиx.
Модель i архетипш меxанiзми та-коï синxронiзацiï ми представили у нашому дослщженш [2].
4. Piвень складностi, формат i часовi параметри фyнкцiонyвання комyнiкативного майданчика, як колективного поля свщомого базовоï спiльноти, визначають ефективнiсть та результатившсть синxронiзацiï псиxiчниx процесiв у шдивадв — ïï
yчасникiв i обумовлюють рiвень роз-витку та основш якостi колективного суб^кта, що yтворюeться в результат ïï життeдiяльностi.
Це означаe, що базовi стльно-ти можуть утворювати колективш сyб'eкти рiзного рiвня розвитку i з рiзними якостями, як безпосеред-ньо залежать вiд часових параметрiв, формату фyнкцiонyвання i рiвня органiзацiйноï складностi комyнi-кативних майданчиив, що визнача-ються органiзацiйними шструмен-тами та соцiальними теxнологiями, яю використовуються для впоряд-кування взаeмодiï iндивiдiв — учас-никiв базовоï спiльноти.
5. Ключовим фактором, який визначаe напрям процесiв синхро-шзаци псиxiчноï дiяльностi iндивi-дiв — учасниив базовоï спiльноти, e характер сшввщношення ïxнix пози-цiй взаeмодiï, якi обyмовленi ïxнiми формальними i неформальними гру-повими статусами.
На нашу думку, в цьому контексп слвд зосередитися на двох протилеж-них спiввiдношенняx позицiй взаe-моди iндивiдiв — yчасникiв базових сшльнот: позицiï взаeмодiï "рiвний з рiвним", якi зазвичай мають мiсце на передконфлштних стадiяx розвитку групи, та парш позицiï "ведучий-ве-дений" або "лщер-шдлеглий", якi формуються пiсля стадп конфлiктy. Кожна пара перелiчениx позицш активye рiзнi архетипи iнтегрально-го несвщомого у псиxiцi yчасникiв взаeмодiï, якi, своeю чергою, акту-алiзyють вiдповiднi ïм цiнностi, що ютотно впливаe на ймовiрнiсть об-рання цими учасниками тих чи ш-ших поведшкових схем i стратегш взаeмодiï.
Перехвд ввд позицiй взаемоди '^вний з рiвним" до однiе! з позицш "ведучий-ведений" обумовлюеться перебiгом природно! групово! дина-мiки, формуеться на стади конфлш-ту i фiксуеться на подальших стадiях розвитку групи. Теоретичш, методо-логiчнi та технологiчнi шдходи до стабiлiзацi! й утримання в час взае-модi! учасникiв великих груп у пози-цiях '^вний з рiвним" представлено в наших публшащях [12-14].
Таке бачення добре корелюе з ситуацшним пiдходом сощально! психологi!, що був представлений американськими вченими Л. Россом i Р. Нiсбеттом у !хнiй книзi [15]. Ав-тори доводять, що позици взаемодi! iндивiдiв формуються i системно ввдтворюються у вiдповiдних ситуа-щях взаемодi! з !х контекстами, яю й обумовлюють !хнiй вибiр найбшьш вiдповiдних цим ситуацiям i контекстам поведшкових схем i стратегш.
6. 1снування iнтегрального не-сввдомого базово! спiльноти е непе-рервним (континуальним) у чась 1снування комушкативних майдан-чикiв у базових сшльнотах фiзич-но завжди е перервним (дискрет-ним), що ставить шд питання саму можливiсть iснування колективних суб'екпв. Наприклад, загальнi збори члешв органiзацi! можуть тривати впродовж кшькох годин щомiсяця, натовп перебувае шд гiпнотичним впливом харизматичного лiдера ще менше часу, а перебування шдивадв у комунiкативному майданчику гро-мади, наци, цившзаци вiдбуваеться лише шд час !х "шд'еднання" до за-собiв масово! iнформацi! вiдповiдно-го типу i рiвня. Тому неперервнiсть iснування комунiкативного майдан-
чика конкретно! базово! сшльноти обумовлена наявнiстю сформовано-го у психiцi учасникiв !! образу, який утримуеться в нш протягом певного перiоду. Очевидно, що тривала вщ-сутнiсть повторного "шд'еднання" до комунiкативного майданчика в уах випадках призводить до розми-вання вiртуального образу спiльно-ти та до його затухання.
I. Сушков у сво!й книзi [9] визна-чае образ як мiсток мiж свiтом об'ек-та i св^ом суб'екта, який погоджуе !х iз завданнями збереження соцiаль-но! цшсность
Таким чином, сформований та збережений у психiцi учасникiв сшльноти !! образ здатний актуалi-зувати i пiдтримувати активнiсть взаемопов'язаних з ним архетипiв та вiдповiдних !м цiнностей, якi мо-жуть протягом достатньо тривалого часу утримувати у вщповщних межах поведшку учасникiв у промiжку мiж !хньою колективною взаемодi-ею у сшльноп, наприклад, пiд час !х перебування в шших групах, якi активують набори шших архетишв i щнностей у поточних ситуацiях. У такому випадку вибiр iндивiдуумом поведiнкових схем i стратегiй у кон-кретнш ситуацi! мае ймовiрнiсний характер i визначаеться рiвнем акти-вацi! вщповвдних !й архетипiв обома спiльнотами та сукупним впливом людських стосунив, що пов'язаш з образами цих сшльнот.
7. Свiдоме групове "я", на нашу думку, складае точку самоусвщом-лення базово! сшльноти як цшсного суб'екта. Ця точка занурена в потш змюпв комунiкативного майданчика або його вiртуального образу як колективного поля свщомого базо-
boï сшльноти. Вона, пiсля свое! по-яви, icHye у психiцi учасниюв про-тягом достатньо тривалого часу, що дае змогу ототожнити ïï сприйняття i3 сутшстю сприйняття штеграцп у контекcтi методологи I. Адiзеcа [16].
8. Вище Я, на нашу думку, i скла-дае колективну суб'ектшсть, як надсистемну сутшсть, що виникае як емерджентна властивють жит-тeдiяльноcтi базово'1' cпiльноти. Ця суб'ектшсть е тотожною з вищим Я кожного учасника cпiльноти i пере-бувае, згiдно з баченням Р. Ассаджю-лi [3], над потоком думок i фiзичним станом комушкативного майданчика, вона не пщдаеться ïx впливу. Св^ доме групове "я" як вщчуття взаемо-пов'язаноcтi та належноcтi можна розглядати як вщображення чи про-екщю вищого Я на колективне поле свщомого групи — комушкативний майданчик. 1снування вищого Я практично неможливо щентифшу-вати безпосередньо, оcкiльки нейро-ни мозку не мають уявлення про йо-го юнування, а окрема мураха не мае уявлення про побудову мурашника. Кожний шдивщ сшльноти прагне ш-знати i злитися з вищим Я.
Таким чином, ми можемо припу-стити, що вище Я шдивща тотожне з вищим груповим Я стльнот рiзноï чисельносл, що робить його iнтегрy-ючим фактором всього людства. Ви-ще Я, на нашу думку, мае голографiч-ну здатнicть тотожно вщображатися як однieю людиною, так i людськими cпiльнотами будь-яко! чиcельноcтi, включно з yciм людством.
У цьому контекст вирiшення поставлено!" проблеми створення суб'ектних оргашзацш полягае у формуванш cвiдомого групового "я"
як максимально чтко! та виразно'1' проекци вищого Я на колективне поле свщомого шляхом налаштування колективного майданчика вщповщ-ними оргашзацшними шструмента-ми та сощальними теxнологiями.
9. Образ комушкативного майданчика конкретно! базово! сшль-ноти в загальному випадку формуе двi cкладовi. Першою складовою е змicтовне i смислове наповнення як цшсний iнформацiйно-логiчний модуль [2], змша якого дае змогу управляти базовими стльнотами як cоцiальними системами за щлями [17]. Другою складовою е оргашза-цiйна культура, що формуеться на базi обрано!' оргашзацшно! структу-ри, як cyкyпноcтi алгоритмiв та правил взаeмодiï шдивадв — yчаcникiв базово'1' cпiльноти. Змша оргашза-цiйно'ï культури завжди е результатом реструктуризаци cоцiально'ï системи, що складае, по суп, управ-лшня нею за структурою, яке змшюе ïï емерджентнi влаcтивоcтi — основ-нi зовнiшнi якоcтi.
10. Захоплення або узурпащя комушкативного майданчика вщбува-еться у базових стльнотах внаcлiдок природного процесу диференщаци cтатyciв ïx yчаcникiв i призводить до локалiзацi'ï cyб'eктноcтi. Цей про-цес вiдбyваeтьcя автоматично на системному рiвнi, вiн обумовлений нашою бюлопчною природою i е емерджентною властивютю ieрар-xiчно структурованих cоцiальниx систем. Рiзнi наyковi диcциплiни по-рiзномy описують цей процес, його наслщком завжди е дисфунк-цiя комyнiкативного майданчика та локалiзацiя групово'1' cyб'eктноcтi на лiдерi в резyльтатi встановлення
одностороншх потоив iнформацi! — вiд лвдера до всiх учасникiв у процес !х системно! атомiзацi! i пасивацп.
У цьому контекстi можна розгля-дати два протилежнi випадки. На передконфлштних стадiях розвит-ку груп !х члени можуть однаково впливати на шформацшний стан ко-лективного майданчика. Шсля стадi! конфлiкту, який призводить до по-яви неформального лщера, всi iншi члени поступово втрачають можли-вiсть такого впливу. Лвдер "перетя-гуе" комунiкативний майданчик на себе, модеруе його наповнення та встановлюе обмеження шшим учас-никам впливати на його вмют.
У нашш публiкацi! [12] ми показали, що утримання учасниив груп у позищях взаемодГ! "рiвний з рiвним" можливе лише на передконфлштнш стадi! !хнього розвитку.
11. Сшльноти рiзно! чисельностi управляються по-рiзному. Зiбранi фiзично натовпи чисельнiстю вiд кшькох iндивiдiв легко управляються харизматичними лвдерами, якi гiпнотизують, зачаровують !х, ви-словлюючи управляючi iде!.
Велик фiзично розосередженi групи тривалий час управляються складними комплексами лопчно структурованих iдей на базi мiфiв та вiрувань, що органiчно витшають iз соцiетально! психiки, складають концепци, iдеологi!, релiгi!, свггогля-ди i перiодично транслюються у той чи iнший спосiб учасникам цих груп уповноваженими ноаями вщповщ-ного шституцшного статусу.
В iнформацiйному суспiльствi маси управляються калейдоскошч-ною змiною швидкоплинних вiрту-альних образiв, що формуються та
структуруються у спойб, який дае змогу впливати на поведшку людей та забезпечувати статистично визна-чений результат !х вибору у заданих сферах життедiяльностi.
Все це дае можливють стверджу-вати, що полггичний суб'ект у складi велико! групи мае бути здатним до колективного критичного мислення та мати мехашзми захисту вiд пере-творення у натовп, що управляеть-ся харизматичними лвдерами чи ш-ституцiйно шляхом трансляцi! iдей. Причому щ механiзми мають функ-щонувати автоматично, забезпечу-вати самоуправлiння такого суб'екта i його самовiдтворення в часi.
12. Як випливае зi схеми 2, кому-нiкативний майданчик, як поле ко-лективного свщомого, може надiйно функцiонувати лише у складi ма-лих груп чисельшстю до 12-15 осiб. Збiльшення чисельносл пiдключе-них до комунiкативного майданчика члешв сшльноти понад щ межi обумовлюе його дисфункцiю, яка виявляеться у неможливосп обгово-рювати i шукати вирiшення завдань, що стоять перед такою спiльнотою, без лiдерiв чи зовнiшнiх модерато-рiв, якi впорядковують взаемодiю i можуть ютотно впливати на спiльно вироблеш рiшення, манiпулюючи альтернативами.
Це встановлюе обмеження чи-сельностi для створення суб'ектних груп, що уможливлюе набуття ко-лективно! суб'ектностi лише малим групам. Подолання цього обмеження дасть змогу будувати суб'ектш по-л^ичш органiзацi! у складi великих груп.
У нашш публшаци [18] ми роз-глядали змiнну структуру полiтич-
них оргашзацш — динам1чну мережу, яка дае можливють подолати фактор масштабу, визначений у п. 12, 1 збудувати суб'ектну полггич-ну оргашзацш у склад1 велико! гру-пи. В !! межах д1яльшсть тако! групи впорядковуеться розробленим нами алгоритмом колективно! безкон-фл1ктно! роботи [19], який штегруе в едине щле методику мозкового штурму, метод перехресних груп та технолог!! проектного менеджменту.
Концепцш такого алгоритму ми обгрунтували, розробляючи орга-н1зац!йн1 1нструменти архетипного управлшня соц!альними системами, ! подали у нашш публ!кац!! [12]. Вона передбачае можливють забезпе-чення динам1чно! р1вноваги велико! групи на стад!! утворення клш. Така р!вновага е обумовленою квазюта-б!льним станом групово! динам!-ки, що виникае внаслщок переб!гу цикл!чного процесу утворення та розпаду клш, який щлеспрямовано
Профшьна група N21
впорядковуеться вщповщним алгоритмом.
Отже, особлив!стю зм!нно! струк-тури пол!тичних орган!зац!й — дина-м!чно! мереж! е !! здатшсть розбива-ти учасник!в велико! групи на мал! групи р!зного функцюнального при-значення та впорядковано, за пев-ним алгоритмом, цикл!чно здшсню-вати реструктуризац!ю одних груп в шш!, утримуючи таким чином !х здатн!сть до критичного мислення в рацюнальнш площин!, що, зг!дно п. 3, е умовою набуття ними суб'ект-ност! в результат! синхрошзацп пси-х!чних процес!в колективних св!-домих та несв!домого кожно! мало! групи.
На схем! 3 зображено повний цикл змши комушкативних майдан-чиив у процес! переструктурування велико! групи у мал! в межах змш-но! структури — динам!чно! мереж!. Для кращого розумшня члени груп на вах етапах циклу, як! вщображено
ПрСЧр1Л
група №2
Виконавч групи
Схема 3. Повний цикл зм1ни комун1кативних майданчиюв зм1нно"Гструктури —
динамiчноí мережi
на схемi кружечками рiзного кольо-ру, розташоваш в сталих позицiях. На кожному етат змiнюються лише комушкативш майданчики, що зо-браженi у формi рiзних геометрич-них ф^ур, якi зафарбовано у рiзнi кольори. Детально сам алгоритм пе-реструктурування описано у працях Т. Плахпя [12; 19]. Ми лише зазначи-мо, що така оргашзащя дiяльностi велико! групи, внаслщок перiодичного перебування !! членiв у рiзних малих групах, дае змогу весь час утримува-ти функцюнальну спроможнiсть ко-мунiкативних майданчикiв цих груп до критичного мислення. Наявшсть множин паралельних каналiв пере-дачi iнформацi! з одних груп в шш^ що реалiзуються через впорядковаш алгоритмом роботи динамiчно! ме-режi взаемопереходи !х учасникiв, забезпечуе цшсшсть колективного суб'екта у складi велико! групи, його здатшсть до критичного мислення та блокуе процеси перетворення його у натовп.
Висновки з даного дослщжен-ня i перспективи подальших роз-вiдок. На базi моделi особистостi Р. Ассаджiолi ми розробили модель колективного суб'екта в архетипно-му вимiрi, у процес створення яко! було визначено !! основнi параметри. Зокрема, ми встановили, що роль колективного свiдомого для такого суб'екта вадграе комунiкативний майданчик, в межах якого учасни-ки взаемоди можуть концентрувати свою увагу на розмщених там об'ек-тах, що обумовлюе синхрошзащю психiчних процеав у полях !х св^ домого та несвщомого. Важливими факторами, що обумовлюють i об-межують функцюнування комуш-
кативного майданчика е чисельшсть учасникiв, iнтенсивнiсть та часовi межi !х взаемодi!, а також груповi статуси учасникiв, якi визначаються переб^ом природно! групово! дина-мiки.
Все це дае змогу зробити висно-вок про те, що необхщною умовою створення суб'ектних полггичних органiзацiй у складi великих груп е наявшсть у них запобiжникiв, якi не дозволяють трансформуватися !м у натовп. Таким чином, комушкатив-ний майданчик можна розглядати як промiжну ланку, яка пов'язуе ре-альний колективний суб'ект та роз-роблену нами його модель i дае мож-ливiсть модифiкувати якосп цього суб'екта органiзацiйними iнструмен-тами та ввдповщними !м соцiальни-ми технолопями.
У перспективi розроблена модель може бути використана для архетип-ного аналiзу органiзацiй та !х пiдроз-дiлiв у сферах бiзнесу i держуправ-лiння, а також для проектування шновацшних структур i технологiй дiяльностi цих органiзацiй.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Гараедаги Дж. Системное мышление: как управлять хаосом и сложными процессами. Платформа для моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги;пер. с англ. Е. И. Недбальской;науч. ред. Е. В. Кузнецова. — Минск: Гревцов Паблишер, 2007. — 480 с.
2. Плахтш Т. Фрактальна модель пси-х1ки 1 архетипи сощально! поведш-ки / Т. Плахтш // Публ1ч. упр.: теор1я та практика: зб. наук. пр. асо-Шацп доктор1в наук з держ. управ-
лшня. — Х.: Вид-во "ДокНаук-ДержУпр". — Спец. вип. — Березень, 2015. — 226 с.
3. Ассаджиоли Р. Психосинтез. Теория и практика [Электронный ресурс] / Р. Ассаджиоли; пер. В. Данченко. — Режим доступа: http://www.psylib. org.ua/books/psyntez/psy01/index. htm
4. Лебон Г. Психология толпы / Г. Ле-бон. — М.: Ин-т психологии РАН, Изд-во "КСП+", 1999. — 193 с.
5. Афошн Е. А. Сощальш цикли: ютори-ко-сощолопчний пщхщ / Е. А. Афо-нш, О. М. Бандурка, А. Ю. Мартинов / Укр. т-во сприяння сощаль-ним шноващям, Украшська тех-нологiчна академiя. — Х.: Титул, 2008. — 504 с. — ("Вщкрита дослщ-ницька концепцiя"; Вип. № 5).
6. Донченко Е. А. Социетальная психика / Е. А. Донченко. — К.: Наук. думка, 2001. — 334 с.
7. Афотн Е. А., Донченко О. А. Проблема психолопчного феномена проек-цп в полггищ [Електронний ресурс] / Е. А. Афонш, О. А. Донченко // Полгг. менеджмент. — 2009. — № 4 (37). — С. 28-43. — Режим доступу: http://lib.rada.gov.ua/static/about/ text/Afonin_Donchenko.pdf
8. Батурчик М. В. Габитус [Электронный ресурс] / М. В. Батурчик / Эн-циклоп. статьи, связанные с творчеством Пьера Бурдье. — Режим доступа: http://bourdieu.name/con-tent/gabitus-enciklopedija-sociologii
9. Сушков И. Р. Психологические отношения человека в социальной системе / И. Р. Сушков. — М.: Ин-т психологии РАН, 2008. — 412 с.
10. М1зюк Б. М. Основи стратепчного управлшня: шдручник / Б. М. Мь зюк. — Л.: Магнолiя, 2009. — 544 с.
11. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Теория социальных технологий: учеб. пособие / Ю. П. Сурмин, Н. В. Тулен-ков. — К.: МАУП, 2004. — 608 с.
12. Плахтш Т. Оргашзацшш шстру-менти архетипного управлшня сош-альними системами / Т. Плахтш // Публiч. упр.: теорiя та практика: зб. наук. пр. асошацп докторiв наук з держ. управлшня. — Х.: ДокНаук-ДержУпр. — № 2 (18) спец. вип. — Червень, 2014. — С. 130-141.
13. Плахтш Т. Республшанська тра-дищя: перезавантаження [Електронний ресурс] / Т. Плахтш // Хвиля. — 2016. — Режим доступу: http://hvylya.net/analytics/society/ respublikanska-traditsiya-perezavantazhennya.html
14. Плахтш Т. Концепшя дiяльностi сучасних полггичних рухiв в Укра'1-ш [Електронний ресурс] / Т. Плахтш // Хвиля. — 2016. — Режим доступу: http://hvylya.net/analytics/ society/kontseptsiya-diyalnosti-suchasnih-politichnih-ruhiv-v-ukrayini.html
15. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Перспективы социальной психологии / Л. Росс, Р. Нисбетт; пер. с англ. В. В. Румынского; под ред. Е. Н. Емельянова, B. C. Магуна. — М.: Аспект Пресс, 1999. — 429 с.
16. Адизес И. К. Управление жизненным циклом корпораций / И. К. Адизес; пер. с англ. В. Кузина. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2014. — 512 с.
17. Тарасенко Ф. П. Прикладной системный анализ: учеб. пособие / Ф. П. Тарасенко. — М.: КНОРУС, 2010. — 224 с.
18. Plakhtiy T. Variable Structure — Dynamic Network as an Effective Alternative to the Hierarchical Construction of Socio-Political Organizations (August 08, 2013). Available at SSRN: http://ssrn.com/abstract=2308438
19. Plakhtiy T. The Procedure of Group Work in Two- and Three-Dimensional Dynamic Networks (May 30, 2014). Available at SSRN: http://ssrn.com/ abstract=2544458
