CC BY
95
УДК 316.472.47+061.2
Панькова Оксана BoModuMupieHa,
кандидат соц1олог1чних наук, зав1дуюча сектором сощальног безпеки, 1нститут економжи промисловост1 НАН Украгни. Панькова Оксана Владимировна, кандидат социологических наук, заведующая сектором социальной безопасности, Институт экономики промышленности НАН Украины. Oksana Volodymyrivna Pankova, PhD of Social Sciences, Head of the Sector of Social Security, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine.
архетипов1 засади ресурсного потенц1алу волонтерського руху
в украТш
Анотащя. У статл розкриваються специфiчнi риси та основт проблеми розвитку волонтерського руху в Укршш в перюд 2013-2015 рр., визначають-ся перспективи його подальшого розвитку та залучення сощальних ресурсiв волонтерства до виршення проблем та викликiв, що постали перед сучас-ним украшським суспiльством. На пiдставi результатiв експертного опиту-вання виявлено внутрiшнi мехашзми активiзащl волонтерського руху та ви-значено 1х архетиповi засади.
Ключовi слова: волонтерська дiяльнiсть, мобiлiзацiя сощальних ресур-сiв, громадянське суспiльство.
АРХЕТИПНЫЕ ОСНОВАНИЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦИАЛА ВОЛОНТЕРСКОГО ДВИЖЕНИЯ В УКРАИНЕ
Аннотация. В статье определяются специфические черты и основные проблемы развития волонтерского движения в Украине на протяжении 20132015 гг., раскрываются архитипические основания вовлечения социальных ресурсов волонтерства в процессы решения острых проблем, стоящих перед современным украинским обществом. На основании результатов експерт-
ного опроса выявлены внутренные механизмы активизации волонтерского движения и определены их ключевые архетипы.
Ключевые слова: архетипика, волонтерская деятельность, мобилизация социальных ресурсов, гражданское общество.
THE ARCHETYPAL FOUNDATION OF THE RESOURCE POTENTIAL OF THE VOLUNTEER MOVEMENT IN UKRAINE
Abstract. The author defines specific features and basic problems of development of the volunteer movement in Ukraine (2013-2015), as well as the basic archetypes of the resource potential of volunteer activity for solving the acute problems of Ukrainian society at the present stage. Based on the results of expert survey revealed the inner mechanisms of activation of the volunteer movement and defined their key archetypes.
Keywords: the basic archetypes, volunteering, mobilization of social resources, civil society.
Постановка проблеми. В умовах посилення зовшшшх i внугршшх виклиюв, яю посгали перед Укра1-ною i 11 громадянами, в сигуаци заго-сгрення невизначеносл i несгабшь-носп сусшльсгво ввдчувае особливу погребу в механiзмi надання опера-тивних, виважених га адеквагних ввдповщей для мшiмiзащl ризиюв i загроз. Осганш поди в кра1ш довели, що украшсью сгрукгури державного управлшня за багагьма напрямами продемонсгрували низьку резуль-гагившсть, а в окремих випадках — навггь неспроможнiсгь вирiшиги на-гальнi проблеми, якi посгали перед крашою, регiонами га громадянами. Осюльки Украша опинилась у сигуаци несгачi внугрiшнiх i зовнiшнiх ресурйв — людських, грудових, еко-номiчних, фiнансових, особисгiсних гощо, гому актуалiзуеться проблема мобшзаци наявних внугрiшнiх ре-сурсiв краши для забезпечення са-мозахисгу i сощально1безпеки.
Розвигок волонгерсько1 дiяльно-сгi в Укра1ш сгав яскравим виявом
мобшзацп га залучення сощальних ресурсiв громадянсько1 учасг i кон-струкгивно1 самооргашзацп акгив-но! часгини населення, спрямовано1 на виршення найгосгрiших проблем сьогодення. Тому предмегне дослщження га осмислення розвиг-ку волонгерсгва в Укра1ш прогягом осганнiх двох рокiв, його рушшних сил га архегипового шдГрунгя, дасгь можливiсгь мобiлiзуваги га залучите сощальш ресурси громадянсько1 акгивносп до процесiв ефекгивно-го реформування украшського су-спiльсгва. Архегипiка дозволяе за-зирнуги за завiсу шдсввдомого, що вiдкривае сугнiсну природу гого чи шшого процесу чи явища, що особливо важливо для розумшня гих новiгнiх зрушень, яю вiдбуваюгься у свiдомосгi громадян краши, у !х-нiй поведiнцi. Акгуалiзацiя археги-пiв висгупае своерiдним "кроком у минуле", що проросгае в сьогоденш, повернення до арха1чних рис духовность Акгивна присугшсгь архе-гипного, реконсгрукцiя архегипiв
також е важливою умовою збере-ження самобутносп й культурно! цiлiсностi етноав, забезпечення на-сгупносгi га едносп загальнокуль-гурного, гранснацiонального розвит-ку. Архегипне, традицшно-типове, що переходить у спадщину поколiнь, мандруючи в народах, висгупае про-екцiею майбугнього, висв^лення смислу кульгури попереду нас [1].
Аналiз останшх дослiджень та публжацШ. Проблематика розвигку громадянського суспiльсгва в Укра-rni та, зокрема, волонтерства досл^ джуеться вже досить давно i плiдно. Так, особливосгi становлення громадянського сустльства в Укршш розглядаються у працях впчизня-них соцiологiв О. М. Балаирево1, М. О. Шульги, I. Е. Бекешкшо!, G. I. Головахи, О. С. Резшка, В. П. Сте-паненко та ш. Серед осганнiх досл^ джень, якi розкривають проблеми волонтерства в Укра!ш, значним е внесок таких наукових установ, як Н1СД [2], Центру "Сощальний мош-торинг", Украшського iнсгигугу со-цiальних дослщжень iм. О. Яременка спiльно з вщдшом монiгорингових дослiджень соцiально-економiчних трансформацш 1нституту економ^ ки та прогнозування НАН Украши [3], 1нституту сощологи НАН Украши (липень 2015 р.) [4], 1нституту сощально1 та полгшчно1 психологи НАПН Украши (жовтень 2015 року) [5], 1нституту економши промисло-восгi НАН Украши [6; 7], науковi розвiдки Кшвського мiжнародного iнсгигугу сощологи на замовлення видання "Дзеркало тижня" (грудень 2014 р.) [8] та ш.
Водночас, зважаючи на велику швидкiсгь соцiальних процесiв, ок-
ремих фундаментальних дослщжень бурхливого розвитку волонтерсько-го руху в УкраЫ за перюд 20142015 рр. проведено не було.
Для розумшня архетипного шд-Грунтя структури ресурсного потен-цiалу громадянського суспiльсгва Украши (на рiвнi пiдсвiдомого) до-цiльно застосувати класичну тео-рiю архегипiв К. Юнга, здобутки класиив укра!нсько1 науки (П. Юр-кевича, Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Грушевського, П. Кулша, В. Ли-пинського та ш.), а також наших сучасниив (Е. Афонiна, О. Куценко, С. Кримського, Т. Плахпя, О. Сидор-чук, О. Решоти та ш.).
Формулювання цiлей CTaTTi. Метою статп е пошук архетипових засад акгивiзацil волонтерства в Укра!-нi на сучасному егапi.
Виклад основного матерiалу. Тео-ретичним шдГрунтям дослщжен-ня залучення соцiальних ресурав громадських об'еднань на потреби розвитку украшського суспiльсгва, виступають положення теори моб^ лiзацil ресурсiв та сощокультурного пiдходу [20]. Спроби такого поед-нання стали предметом наукового пошуку вчених-переселенцiв 1ЕП НАН Украши [6; 7].
Дощльшсть такого поеднання Грунтуеться, з одного боку, на на-явносп в теори мобШзаци ресурав добре розвинено1 класифшаци со-щальних ресурсiв, а з iншого — на необхвдносп дослiдиги та врахува-ти соцiокульгурну специфiку украшського суспiльсгвa, насамперед — цiннiсно-могивaцiйний аспект, для чого в нaгодi стае сощокультурний пiдхiд. 1накше кажучи, сощокультурний шдхвд виступае найдощль-
шшою методолопчною платформою використання та змютовного наповнення теорп мобшзацп ресур-сiв, що дасть змогу з'ясувати стан, визначити показники вимiрювання, можливост залучення соцiальних ресурсiв, а також створить необхщ-нi передумови для розроблення та впровадження дieвих механiзмiв залучення соцiальних ресурсiв грома-дянського суспiльства (у тому чи^ й волонтерських органiзацiй та ру-хiв) до процесiв реформ та розвитку.
Теорiя мобшзацп ресурсiв дае можливiсть проаналiзувати процес залучення i ефективностi використання основних видiв ресурсiв, не-обхiдних для створення i функщо-нування громадського об'еднання, формування i розгортання сощаль-них рухiв. Попереднi авторськi роз-робки дозволили сформувати структуру сощальних ресурсiв органiзацiй громадянського сусшльства та пере-лiк показникiв для 1х оцiнювання [6], яка мае такий вигляд (табл. 1):
Таблиця 1
Структура сощальних pecypciB оргашзацш громадянського суспiльства та перелiк показникiв для Гх оцiнювання
Категорп та види pecypciB Показники
1 2
1. Соцiокyльтypнi ресурси
1.1. Моральнi ресурси
лептимнють (legitimacy) - оцшювання значущостi дiяльностi органiзацií; - готовнiсть доручити оргаызаци захист своíх прав
солiдарна пiдтримка - реальна участь або готовнють брати участь у дiяльностi органiзацií; - пщтримка органiзацií матерiальними та iншими ресурсами
добросовюнють (integrity) - довiра органiзацií; - оцшювання вщкритост та прозоростi дiяльностi оргаызаци
доброзичлива (sympathetic) пiдтримка - схвалення мети дiяльностi оргаызаци, íí засобiв та/або результатiв
популярнють (celebrity) - обiзнанiсть щодо iснування органiзацií та и дiяль-ностi
1.2. Культурнi ресурси
концептуальн iнструменти i спецiальнi знання - рiвень квалiфiкацií постiйних спiвробiтникiв орга-ызацп та волонтерiв
неявне знання про те, як виконати конкретн завдання - досвiд роботи постмних ствроб^ниюв органiзацií та волонтерiв
тактичн репертуари, оргаызацшы шаблони - органiзацiя управлiння, планування, оцшювання дiяльностi органiзацií
технiчнi або стратегiчнi ноу-хау - наявнiсть власних методик, винаходiв тощо, пов'язаних iз дiяльнiстю органiзацií
1.3. Духовно-культурн ресурси
цiлепокладання - мета започаткування вiдповiдноí громадськоí дiяльностi (створення оргаызаци); - бачення мiсií органiзацií
1 2
цiннiсно-мотивацiйна структура - структура цiнностей Ыщатс^в та учасникiв дiяль-ностi оргаызаци; - мотиви участi в дiяльностi органiзацií
2. 1нформацмш ресурси
iнформацiйнi бази даних - вiдомостi про учасниюв дiяльностi органiзацií та клieнтiв, партнерiв, колег тощо
данi дослiджень - статистичнi даы, результати соцiологiчних обсте-жень, експертних опитувань
3. Сощально-оргашзацмш ресурси
1нфраструктури - ресурсы центри, курси, тренЫги для оргаызацм громадянського сусптьства
соцiальнi мережi (соцiальний капiтал) - стiйкi моделi взаeмодií мiж органiзацiями громадянського суспiльства, з органами влади, представниками бiзнесу
органiзацií - асо^аци, спiлки органiзацiй громадянського суспiльства
4. Людcькi ресурси
праця - ктькють постiйних спiвробiтникiв органiзацií; - ктькють годин, вiдпрацьованих постiйними ств-робiтниками та волонтерами
досвщ - стаж громадсько'| дiяльностi постiйних ствробт ниюв та волонтерiв
умiння (skills) - рiвень осв^и, обсяг та характер умiнь, компетен-цiй постiйних спiвробiтникiв та волонтерiв органи зацií
експертнi (спецiалiзованi) вмiння та знання (expertise) - високий рiвень специфiчних (затребуваних у сфе-рi дiяльностi органiзацií) умiнь та знання постмних ствробтиюв i волонтерiв
лщерство - авторитет, управлЫсью та лiдерськi якост фор-мальних та неформальних лiдерiв органiзацií
5. Mатepiальнi ресурси
кошти - обсяг грошових надходжень (членських внескiв, благодiйноí допомоги, гранив тощо)
майно - забезпеченiсть органiзацií необхщним майном
офюы примiщення - забезпеченiсть примiщенням для здмснення дiяльностi
обладнання - забезпеченiсть необхщним обладнанням
витратнi матерiали - забезпеченiсть витратними матерiалами
Зазначену структуру основних ввддв сощальних ресурйв авторами було використано як базову схему для аналiзу та дослщження стану сощальних ресурйв волонтерського руху в Укршш. Для розумiння архе-
типного шдГрунтя структури ресурсного потенцiалу громадянського сустльства Украши (на рiвнi шд-свiдомого) доцiльно використати напрацювання як представниив кла-сичного етапу розвитку украшсько!
науки (П. Юркевича, Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Кулша, В. Липин-ський та iн.), так i наших сучасникiв (Е. Афонiна [10], О. Куценко [11], С. Кримського [12], О. Донченко [13], Т. Плахпя [14], О. Сидорчук, О. Решоти [15] та ш.).
Як стверджуе Т. Плахтш [14], наше колективне несвщоме мiстить iнформацiю про т етапи сощально! еволюци, як пройденi людством. У кожному з нас е фундамент, на яко-му вибудовуеться та чи та харак-терологiчна конструкщя. Природа закрiплення специфiчних психосо-щальних орiентацiйних механiзмiв у психiцi окремого шдивща, 1хне походження криеться в чотирьох типах життеустрою сощальних сшль-нот (тоталiтарний, авторитарний, лiберальний i демократичний). Такi механiзми — це свого роду шформа-цшш генофонди, сукупнiсть сощаль-них кодiв, якi класифiкують досвiд життя багатьох мшьйошв поколiнь. В 1х основi лежать архетипи (за К.-Г. Юнгом) — потужнi психiчнi первообрази, приховаш в глибинах несвiдомого, природженi ушвер-сальнi 1де'1, початковi моделi сприй-няття, мислення та переживання. Це свого роду первинш уявлення про св^ i життя, якi не залежать ввд рiвня отриманих знань. Вони передаються з поколшня в поколiння i складають генетично наслвдувану структуру за-гальнолюдського досвщу. 1ндиввду-альний життевий досвiд не змшюе 1х, а лише доповнюе новим змiстом. Згiдно iз вченням Юнга архетипи е формуючими елементами структури несвщомого, свого роду його "уш-версальною матрицею". З цих еле-ментiв виростають архетипнi образи,
якi домiнують у мисленш людей, в 1хшй культурi [9]. Як тiльки об'ект свщомого потрапляе в комiрку щ-е'1 "ушверсально! матрищ", вся вона моментально наповнюеться засвое-ним досвщом людини, об'еднуючи усвiдомлене з наявним досввдом i надiляючи одиничний факт глибо-ким загальнолюдським змютом. Це вiдбуваеться через механiзми резонансу — коли iз загально'1 маси рiз-номаштно! шформацп людина ви-дiляе ту, на яку вона налаштована, яка нею затребувана в конкретних життевих обставинах. Вщображена у свiдомостi реальна ситуацiя без-посередньо звертаеться до образу, що вбудований у глибинах псих^ ки, пробуджуючи усвiдомлення та осмислення чогось знайомого та зна-чущого i запускаючи свого роду вщ-повiдне "програмне забезпечення", що безпосередньо впливае на нашi поведiнковi схеми та цшность Одна або кшька архетипних програм за-дiянi постшно. Описаний механiзм безпосередньо впливае на швидюсть адаптаци людини до нових життевих обставин, у як вона потрапляе впродовж свого життя, що, своею чергою, збшьшуе И шанси вижити у несприятливому середовищь Отже, усвщомлена нами реальна ситуащя резонуе зi структурами несвiдомого, активуючи вщповщш архетипи, що приводить до синхрошзаци вибра-них нами поведшкових схем та "шд-лаштування" глибинних цшностей до 1х змiсту.
На сьогодш вченi видiляють сотнi i навiть тисячi класифiкацiй та угру-повань архетипiв. Оскiльки всi архетипи в сукупносп складають певну цшсну структуру, яка формуе ма-
трицю несвщомого, Т. Плахтiй про-понуе виокремити серед них три вза-eмопов'язанi групи для створення архетипно1 моделi несвiдомого со-щетально1 психши соцiальних систем: особистiснi архетипи, свггогляд-но-цiннiснi архетипи та культуры архетипи [14]. З позицiй дослщжен-ня архетипових засад волонтерсько! дiяльностi в УкраЫ, доцiльним, на думку автора, е залучення типолоп-заци архетипiв ментальностi украш-цiв, якi включають:
1. Архетип самостi (архетип героя). К. Юнг вважав його головним. Це архетип едносп свщомого й не-свiдомого, який уособлюе гармонiю протилежних елементiв психжи за-собом штеграци. Вiн зазначав, що свiдомiсть i несвiдоме не обов'язково протистоять одне одному, а допов-нюють одне одного за цшсшстю, яка i е Самютю [9]. У культурi самiсть реалiзуeться в образi героя, лицаря, переможця. У полгтичнш галузi архетип самосп — герой — це основне шдГрунтя для створення iмiджу по-лiтика, що не дивно, адже у свщомо-стi людей кандидат стае героем щло-го дшства, сповненого драматичних конфлiктiв та перипетш — передви-борчих перегошв, боротьби за висо-ку посаду, а отже — здобуття спра-ведливостi або вщновлення гармони (саме до таких думок зводиться ба-чення боротьби за полгтичне лщер-ство громадсьюстю).
2. Кардiоцентризм. Цей архетип "фшософи серця" розкриваеться як принцип шдивщуальносп та орган вiдчуття Бога (П. Юркевич), як м^ кросвiт, вираження внутршньо! лю-дини, основа людяносп (Г. Сковорода), як шлях до щеалу та гармони
з природою (Т. Шевченко), як дже-рело на ди, передчуття, провидiння (П. Кулiш) та ключ до "господарства душГ, И мандрiвок у вiчнiсть, сферу добра й краси (М. Гоголь). Архетип "фшософи серця" е типовим не лише для характеристики украшсько1 культури, а й самого архетипного методу И аналiзу. Домшанта серця, що виявляеться у переважанш чуттево-ст над мисленням, сентиментально-стi та любовi до ближнього, довiрi, що зробило украшщв уразливими до агресивних дш бiльш вольових й колективно оргашзованих сусiдiв. Цей архетип виявляеться у перева-жаннi емоцшно-шту1тивних ршень над рацiональними. В. Липинський наголошував на згубностi надмiрноl емоцiйностi для политичного держа-вотворення: украшська емоцшшсть зможе дати позитивнi результати лише в поеднанш з розумом, лопкою, пам'яттю i волею [16].
3. Символжо-тематичний ряд нацюнально1 специфжаци: '^м -Поле - Храм" , де Концепт '^м" по-значае святе довкiлля буття людини, в якому вона (як хазяш осел^ може посiдати чiльне мюце. Символiч-но '^м" характеризуе мкце, де для особистостi (чи наци) "своя правда, сила i воля". Тут насамперед позна-чаеться амейна цiннiсть, сердечне еднання, родинна захищешсть, на-цiональна солiдарнiсть. '^м" — це шша людини в Ушверсумь Так само у загальному визначенш символiка концепту "Поле" знаменуе житте-вий топос людностi, семiотику при-роди (вона може стосуватися i лiсу, i гiрського ландшафту); це своерщ-не "поле життя", джерело багатства, економiчний простiр виживання.
"Поле" — це загальний знаменник походження етносу, "рщний край", батьювщина, коршня роду тощо. В процесах активiзацil волонтерського руху в Укра!т архетип i символiч-ний образ "Поля", що втiлюе архетип землi як, з одного боку, джерела багатства та нащонального еднання на власному етшчному rрунтi, з ш-шого — бiльш глибинного розумшня Землi, як лона, що дае початок жит-тю й одночасно е сховищем смерть Укра'шщ сприймали щею землi крiзь бiблiйну притчу про зерно, яке, впавши на землю, може залишитись живим ( тод^ як проголошуе бван-гелiе, "буде единим"), а може помер-ти — i тодi "стане множинним", тобто проросте новим врожаем. 1накше ка-жучи, смерть розглядаеться як стимул до життя.
4. СофШнють, антропоцентризм, властивий народному св^огляду (за С. Кримським [12]) з перюду станов-лення Киево-Русько! держави. У шй знайшла вiдображення антична за походженням концепщя софiйностi буття, яка щейно пiдсилювала архетип софiйностi, який е довiчним первообразом, що дае розумшня св^у як тексту Бога, як книги, написано! словами Бога.
5. Глибинний оптимiзм е мщ-ним стрижнем, який пронизуе вс етапи укра!нсько! iсторi! i завдяки якому украшська культура вижила в жахливих умовах бездержавнос-п, заборони та переслiдувань. Вiра в перемогу добра та краще життя допомагае нам i нинi боротися з зо-внiшнiми обставинами. Цi архетипи е духовним багатством наци та пе-редумовами формування демократично! управлшсько! культури [15].
1нша площина дослiдження такого багатомiрного явища, як активiза-щя ресурсного потенцiалу волонтер-ства, лежить в особистюному вимiрi. Тому тут дощльно використовувати класифiкацiю особистiсних архети-пiв [14] (див. табл. 2)
Зазвичай люди, як приходять у сусшльно-пол^ичш органiзацi!, е носiями фонових або активованих архетишв, наприклад Героя, Бунтаря, Шукача чи Турботливого. У м^ ру свое! дiяльностi та особистiсного розвитку в межах траектори сусшль-но-полiтично! органiзацi!, вони мо-жуть активувати в собi та закрiпити якостi будь-якого з архетишв шшо! групи — Правителя, Мудреця, Мага чи Творця. Крiм того, кожна конкретна ситуащя приводить до тимчасово! активацi! будь-якого iз зазначених архетипiв, що на короткий термш може iстотно змшити поведiнку ш-дивiда. За таким мехашзмом вщбу-ваеться перевтiлення рядових члешв органiзацi!, яких випадково призна-чили керувати групою колег для реа-лiзацi! разового доручення.
Дослiдження стану, проблем та перспектив розвитку ресурсного по-тенщалу волонтерського руху Грун-тувалося на проведеннi експертно-го опитування — в березш-квпта 2016 р. (20 розвiдувальних штерв'ю з волонтерами, насамперед з тими, якi належать до керiвного складу активно дшчих волонтерських ор-гашзацш, що допомагають i вшсько-вослужбовцям та !хшм сiм'ям, i пе-реселенцям, i вразливим верствам населення окупованих територш). Майже всi експерти — це люди, як стали волонтерами в ходi Революцi! Пдность
Основш характеристики особистiтсних архетишв
Архетип Головне бажання Мета Стратепя Нагорода
Герой Довести свою цшнють за допо-могою мужнiх та складних дш Використати владу для того, щоб вдоскона-лити свiт Стати максимально силь-ним, компе-тентним та могутым Компетентнiсть та мужнють
Бунтар Помета або революцiя Зруйнувати те, що не працюе (для Бунтаря або для Суспть-ства) Ламати, руйну-вати чи шоку-вати Шаленiсть, несамовитiсть, радикальна свобода
Шукач Свобода пошуку себе через освоення св^у Жити кращим, бiльш природ-ним,повним життям Подорожувати, шукати i пере-живати нове, уникати пасток i нудьги Самостiйнiсть, честолюб-ство, вмшня бути чесним iз собою
Турботливий Захистити людей вiд можли-вого збитку Допомагати навколишым Робити добро навколишнiм Ствчуття, ще-дрiсть
Правитель Контроль Створення про-цв^аючо)' сiм'í, компанií чи ств-товариства Хаос, небезпе-ка бути скину-тим Вщповщаль-нють, керiвниц-тво
Мудрець Вiдкрити ютину Використову-вати iнтелект та аналiз для осягнення свiту Шукати н формацiю та знання; само-рефлексiя та розумiння про-цесу мислення Мудрiсть, Ыте-лект
Маг Знання фун-даментальних законiв того, як працюе св^ та Всесв^ Зробити мри дшснютю Розвивати бачення i вттюва-ти його в життя Виявлення взаемовигiдних результатiв
Творець Створити якi-небудь вiчнi цiнностi Втiлити бачення у форму Виробити художнш контроль i навики Творчiсть та уява
Ефективна мобiлiзацiя ресурсiв волонтерських органiзацiй в Укра!нi можлива при наявносп умов (вну-трiшнього i зовшшнього характеру) для залучення та ефективност ви-користання основних видiв ресурав громадського об'еднання. За результатами опитування було визначено
стан ресурсного потенцiалу волонтерських оргашзацш через вияв-лення основних потреб волонтерiв в тих чи шших видах ресурсiв. Так, найбшьш високою затребуванiстю волонтерських органiзацiй стала потреба в накопиченш сощально-ор-ганiзацiйних ресурсiв, що вияви-
лася у запит на тюну сшвпрацю та пiдтримку з боку таких значущих i ресурсних суб'eктiв сусшльно1 взаемоди, як всеукрашсью та мiж-народнi фонди надання допомо-ги; бiзнесовi структури та органи влади. Актуалiзованою е потреба у фшансових ресурсах та кадрових ресурсах. Результати дослщження показали вiдносно невисокий запит на розвиток духовно-культурних та шформацШних ресурав. Так, бшь-ше половини опитаних засвщчили, що iнтернет-ресурси, сощальш ме-режi не е дефщитними видами ре-сурсiв, якi необхщно нарощувати. Також близько половини експерпв вважають, що в 1хшх оргашзащях достатньо розвиненими е такi види ресурйв, як правова i политична гра-мотнiсть, культура самозбереження члешв оргашзацп, а також коорди-нащя зусиль, згуртованiсть з iншими волонтерськими оргашзащями.
Досить цiкавим та показовим фактом е зафшсована невелика потреба у шдвищенш знань та досвщу членiв волонтерських органiзацiй i потреба в координаци зусиль i згур-тованостi з iншими волонтерськими оргашзащями. Така картина може свщчити не про те, що тако1 потреби не юнуе, а, швидше за все, про те, що це не сприймаеться як потреба. Що, своею чергою, е, напевно, наслщком "ситуативного" мислення, щлепо-кладання та щледосягнення, що щл-ком зрозумшо в ситуаци, яка миттево може змшитися. I на цей промiжок часу — це щлком припустимо. Проте такi данi можуть свщчити i про вiд-сутшсть у волонтерських органiза-цiях стратепчних планiв свое1 дiяль-ностi та розвитку на майбутне.
Мобшзащя ресурйв волонтер-ського руху значною мiрою визнача-еться мотивацieю включення до ще1 дiяльностi, тому одним iз ключових питань для розумiння рушшних сил волонтерства було виявлення моти-вiв волонтерiв (див. табл. 3).
Мотиващя належить до категорil духовно-культурних ресурав i е однi-ею з ключових складових ще1 катего-рil. Результати дослiдження свiдчать, що найбшьш поширеним мотивом волонтерсько1 активносп громадян е виконання особистого обов'язку перед собою i перед сустльством за принципом: "Якщо не я — то хто?" Значущим е i мотив самореалiзацil через допомогу шшим, що вказуе на збалансовашсть мiж особистiсними та сощальними потребами у значно1 кiлькостi волонтерiв. Тут ми маемо справу з виявом архетипу Самосп (архетипу Героя), що виступае само-регулюючим ядром-центром особи-стостi, який забезпечуе и цiлiснiсть та гармошю. Також домiнантним е вияв кардюцентризму, що реалiзуe запит актуалiзацil символшо-тема-тичного ряду "Дiм - Поле - Храм"
[17].
Дещо несподiваним виявилось досить високе трете мюце мотивiв соцi-ального престижу — значна кшьюсть респондентiв вважають, що бути учасником волонтерського руху — це зараз почесно i престижно. Замикае ieрархiю група мотивiв, якi умовно можна назвати помiрковано-прагма-тичними — розширення контактiв iз впливовими людьми, можливiсть прийняти участь в пол^ичнш дiяль-ностi та отримання доступу до фшансових та шших ресурав. Окремо слщ акцентувати увагу на тому, що жо-
leрархiя мотивiв участi у волонтерськш дiяльностi
Мотиви участ у волонтерськiй дiяльностi Для бшьшост волонтерiв Для Вас особисто
прiоритети
Вiдчуття обов'язку перед суспiльством — надати допомо-гу тим, хто 11 потребуе за принципом "Якщо не я — то хто?" 1 1
Отримання величезного задоволення вщ вдячностi людей, яким надана допомога — волонтерство стае сенсом життя 2 2
Волонтерство дае можливють самореалiзуватися, дае перспективи для подальшого життя 2 3
Бути учасником волонтерського руху — це зараз почесно i престижно 3 3
Розширюються контакти з впливовими людьми, оргаыза-цiями, фондами 4 4
Участь у волонтерствi — як "сходинка" до полiтичноí дiяль-ностi 5 5
З'являються широк можливостi мати доступ i розпоряд-жатися фiнансовими та шшими ресурсами. 6 6
Можна вирiшити власнi матерiальнi i соцiальнi проблеми 0 0
ден з респондентiв не обрав за мотив можливють вирiшити власнi матер^ альнi i соцiальнi проблеми. Однак це не означае, що такi мотиви виключа-ються, адже про це вщверто i вголос не прийнято говорити, через дискре-дитацiю позитивного iмiджу власно! волонтерсько! оргашзаци.
Таким чином, мотивацшне шд-Грунтя участi у волонтерському рус фокусуеться насамперед на почутт вiдповiдальностi та бажаннi сощаль-ного визнання i самореалiзащ! через участь у престижнш та сощально схвалюванiй дiяльностi. Така структура та iерархiя щншсно-мотивацш-ного потенщалу волонтерства перед-бачае дотримання певних "правил гри" з боку шших ключових учас-никiв взаемодп — оргашв державно! влади та бiзнесу. Якщо цього не буде, то потенщал конструктивно! взаемо-дi! досить швидко може перетвори-тися на потенщал протесту.
Серед чинниив, як найбiльше спонукають людей до участ у во-лонтерськiй дiяльностi з початку Револющ! Гiдностi i до сьогодш, респонденти на перше мюце поставили вiру в сво! можливостi здiйснити доленоснi змiни в кра!ш. Друге мiсце посiли як позитивний чинник — духовне пробудження наци, солiдарнiсть, довiра громадян до волонтерiв, готовнiсть !х шдтриму-вати, так i негативний — неспромож-нiсть i небажання влади взяти на себе вщповщальшсть щодо вирiшення болючих проблем. Це свщчить про певну вимушенiсть бурхливого спа-лаху волонтерства, адже спочатку вш став реакцiею на безвщповщаль-нiсть влади, але водночас зворотною стороною цього процесу стали пози-тивнi аспекти вiри у сво! сили та роз-витку солщарносп та взаемодопомо-ги в сусшльствь За класифiкацiею особистiсних архетишв ми фiксуемо
значну актуалiзованiсть архетитв Героя, Турботливого, Правителя, Творця.
Дiяльнiсть волонтерських структур у перюд 2014-2015 рр. спрямову-валася майже винятково на сощальш групи, що мають вщношення до по-дiй на Сходi Укра!ни — це бшщ до-бровольчих батальйонiв, пiдроздiлiв Збройних сил Укра!ни, що воюють у зош АТО, переселенцi iз зони АТО та Криму, мирш жителi окупованих територiй Донецько! i Лугансько! областей. Результат цiлком прогнозо-ваний, враховуючи, що саме щ подi! i призвели як до спалаху волонтер-ського руху, так i до виникнення тих сощальних груп, з якими волонтери працюють. Однак залишаеться вщ-критим питання, як i в якому напрямi розвиватиметься волонтерство по м^ рi вирiшення проблем на Сходi. Вод-ночас слiд вiдзначити, що виключно ус експерти заявили, що планують i надалi продовжувати свою волонтер-ську дiяльнiсть.
Окремий iнтерес в контекст моб^ лiзацiйного потенцiалу представляе питання щодо бачення керiвникiв волонтерських оргашзацш та рухiв можливостей свое! участ у полгтич-ному жита кра!ни. Так, майже половина з них стверджуе, що волонтер-ськ органiзацi! та рухи мають стати об'еднувальною силою — i тшьки поза полiтики. Така сама частина i тих, хто висловив думку про те, що волонтерськi органiзацi! та рухи за певних умов можуть брати участь у поличному життi — якщо це сприяе досягненню щлей !хньо! дiяльностi. Близько третини опитаних вщзна-чили, що волонтерськi органiзацi! та рухи мають брати активну участь у
поличному життi. Це означае, що в Укра!ш переважна бiльшiсть волон-терiв не вважають себе аполитичною силою, яка мае займатися винятково вирiшенням конкретних питань до-помоги тим, хто !! потребуе, та не тор-катися полiтики. Тож наявшсть пев-них полiтичних амбщш у поеднаннi з авторитетом волонтерських оргашзацш та довiрою до них утворюють потенщал, який може бути застосо-ваний за певних сусшльно-полггич-них умов i використаний в штересах полiтичних гравцiв. Недооцшювати цього не можна. Показовими вияви-лися результати щодо визначення першочергових проблем, з якими волонтерсьи органiзацi! стикаються у сво!й дiяльностi. В iерархi! таких проблем, з якими волонтерсью ор-гашзацп стикаються у сво!й дiяль-носп, перше мiсце посiли проблеми, пов'язаш iз перешкодами i слабкою шдтримкою волонтерiв з боку орга-шв влади, а також пов'язанi з поши-ренням псевдоволонтерства.
На другому мющ — проблема значно! корумпованостi в системi вiдносин i в суспiльствi, i в державi, i в отриманнi мiжнародних грантiв на волонтерську допомогу. При про-веденнi очних штерв'ю саме з цього питання при спостереженш за респондентами фшсувався факт схожо-го емоцiйного стану — обурення системою несправедливих сусшльних вщносин, що сформувалася тд час розподiлу фiнансових, матерiальних ресурйв на цiлi волонтерсько! допо-моги. Значними перешкодами для розвитку волонтерства виступають скорочення джерел для надання не-обхщно! допомоги вiйськовослуж-бовцям i постраждалим вщ военного
конфлшту на Сходi Укра!ни та недо-лiки законодавчого забезпечення д^ яльносп волонтерських органiзацiй, а також недостатне шформацшне висвiтлення дiяльностi волонтерських оргашзацш. Досить важливою проблемою виступае нездатшсть волонтерських рухiв та оргашзацш сшвпрацювати та координувати свою дiяльнiсть одне з одним та вщ-сутнiсть единого координацiйного центру волонтерських оргашзацш, визнаного як в Укра!ш, так i поза !! межами.
Отже, проведене дослiдження показуе, що проблеми, пов'язаш з характером вщносин волонтерських органiзацiй iз державними органами влади, прогнозовано стали прюри-тетними. Це свщчить, що системних змш у характерi взаемодi! мiж вла-дою та громадянським сусшльст-вом — не вiдбулося, незважаючи на бурхливi подi! останнiх роив. Про-те укра!нський народ, який знайшов сили перебороти ус кторичш дра-ми свое! iсторi!, шдкршлював свою стiйкiсть специфiчним ментал^е-том. Вихвдним пунктом цього мента-л^ету була iдея святостi Батьивщи-ни, богообраносп свое! землi, опора на захист свое! неньки — Укра!ни. Одним (але не единим) виразом та-ко! ментальносп стало легендарне прийняття кращих традицш предкiв та мiфологiзацiя етшчно! територi!. Адже вона позначена курганними пам'ятками легендарних подiй, зм^ йовими валами геро!чного опору на-падам кочiвникiв, метафористикою Бiблi! тощо [16].
Розвиток волонтерських орга-шзацш та рухiв через взаемодш з органами державно! влади сприй-
маеться як ключове, бо 13 експерпв iз 20 ключовим чинником розвитку обрали включення волонтерських оргашзацш до процеСв розроблен-ня та реалiзацi! державних сощаль-них програм. Мобшзащя ресурсiв волонтерських органiзацiй i пози-тивний соцiальний ефект вiд цього можливий за умов включення пред-ставниюв волонтерських оргашза-цiй до оргашв влади; в разi надання шльг, преференцiй та удосконален-ня законодавства у сферi дiяльно-ст волонтерських органiзацiй (таку думку висловили бшьше половини опитаних). Доволi низьку оцшку от-римав такий системний чинник, як створення iнфраструктури шдтрим-ки волонтерського руху — Центри розвитку волонтерства, шформацш-но-комунiкацiйна шфраструктура -сайти та iн. (8 виборiв). Тобто те, що е передовою св^овою практикою, коли створюеться шфраструктура, яка дае змогу шститутам громадян-ського суспiльства функцiонувати фактично автономно та не залежати вщ влади — укра!нськими волонтерами фактично не сприймаеться як чинник розвитку.
Висновки з даного дослщжен-ня i перспективи подальших розв^ док. Тож, протягом 2013-2015 рр. мобiлiзацiйний ресурсний потенщ-ал громадянського суспiльства ви-явився досить високим, хоча його вияви подекуди були хаотичними, не зовам скоординованими. Однак поступово починають вщбуватися процеси певно! iнституцiоналiзацi! волонтерського руху та його вклю-чення в соцiальнi процеси на бшьш постiйнiй основi — т люди i струк-тури, як намагаються зробити свою
дiяльнiсть системною, набувають формального статусу, що дозволяе розшити можливостi сшвроб^ни-цтва з урядовими структурами та мiжнародними органiзацiями, най-мати сшвробггниюв на платнiй ос-новi тощо. Ми спостерiгаемо, що у процесах волонтерсько! активностi громадян на переднш план висува-еться не формалiзм розуму, а те, що становить коршня морального жит-тя, "серця" як метафори iнтимних глибин души Це — архетип "фшосо-фи серця", який розкриваеться в рiз-них сво!х виявах: як принцип шди-вiдуальностi та джерело людяносп (П. Юркевич), як мiкросвiт, вира-ження внутрiшньо! людини, що вп-люе Бога (Г. Сковорода), як шлях до щеалу i гармони з природою, св^ом (Т. Шевченко), як орган нади, пе-редчуття, провидшня (П. Кулiш), як ключ до "господарства душi", !! ман-дрiвок у вiчнiсть, сферу добра, краси, пуття тощо. Фшсуеться актуалiзова-нiсть архетипного смислового ряду '^м - Поле - Храм" в ментальносп укра!нцiв, кращих представникiв в^чизняного волонтерського ру-ху. Здаеться, що саме земля збери гае i передае укра!нцям силу i славу предкiв, асоцiюе еднання нацi!, мае особливу енергетику, що впливае на долю та шдивщуальшсть народу (за словами Г. Липинського). Науковщ до одного з основних складниюв ге-нетичного коду укра!нського народу вщносять так зваш самовряднi по-тенци укра!нсько! ментальностi [18; 19]. Йдеться про здатшсть навiть за найнесприятливших умов знаходи-ти рiзноманiтнi iндивiдуальнi й гро-мадськi форми ращонального госпо-дарювання, що е формою боротьби
за виживання; про бажання свободи, вшьно! самодiяльностi особистосп, про досить високий ступiнь гро-мадсько-полiтично! самоорганiзацi! укра!нського народу (починаючи з вiчових часiв i далi); про витворення в Укра!ш унiкально! народно! право-свiдомостi, яка особливо у сприят-ливi часи стверджувала право конкретно! людини на свободу, землю, власшсть, працю, вшьне господарю-вання (вiчова законотворчють, копнi суди, братське судочинство, тран-сформацiя магiстратських судiв у бш звичаевого права, нацiонально-свое-рщний характер земства i т. ш.); про здатнiсть до громадсько-полiтично! творчосл "знизу", потенцiйну гро-мадсько-полiтичну творчу енергш укра!нського народу тощо.
Водночас аналiз стану, ресурсно! забезпеченосп та загальнi тенден-ци змiн волонтерського руху вже починають певною мiрою нагадува-ти хрошчш проблеми укра!нського громадянського суспiльства, зокре-ма, гiпертрофоване фокусування на органах державно! влади, взаемодiя з якими сприймаеться одночасно i як основне джерело проблем, i як головний зааб вирiшення тих самих проблем. Крiм того, гостра фаза протистояння на Сходi вже минула, обставини ютотно змiнилися, все це призводить i до певного затухання волонтерського руху. Тим не менш, той мобiлiзацiйний iмпульс, який волонтерський рух надав процесам сощально! самоорганiзацi! в Укра!нi, потребуе подальших дослiджень, бо не виключено, що саме це сощальне явище мютить у собi ключовi iнгре-дiенти самобутнього рецепту роз-витку в Укра!ни реально! демократi!
та ii становлення реальним суб'ек-том регюнальних полiтичних та со-цiально-економiчних процесiв.
список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Гатальська C. M. Фшософ1я [Елек-тронний ресурс] / С. М, Гатальська // Фшософ1я культури. — Режим доступу: http://westudents.com.ua/ knigi/631-flosofya-kulturi-gatalska-CM.html
2. Горелов Д. М, Кортевський О. А. Во-лонтерський рух: свгговий досвщ та украшсью практики: аналгг. доп. / Д. М. Горелов, О. А. Коршевський. — К.: Н1СД, 2015. — 36 с.
3. Балак1рева О., Бондар Т., Дмитрук Д. Ставлення до переселенщв i во-лонтерсько! дiяльностi [Електрон-ний ресурс] / О. Балаюрева, Т. Бон-дар, Д. Дмитрук. — Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/img/upload/ files/Settlers%20and%20volunteerin. pdf
4. 1нститут сощологп НАН Укра1-ни. Нова iнформацiя [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://i-soc.com.ua/institute/news.php
5. Взаемод1я держави i сусшльства, символiчний простiр народу та укра-шсько-росшсью взаемини у дзерка-лi громадсько! думки [Електронний ресурс] // Жовтень 2015: шформ. бюл. [за ред. М. М. Слюсаревсько-го]. — Режим доступу: http://ispp. org.ua/bibl_6.htm
6. Панькова О. В., Касперович О. Ю., 1щенко О. В. Теоретичш засади залу-чення сощальних ресурав громадсь-ких об'еднань на потреби розвитку репошв в умовах децентралiзацil / О. В. Панькова, О. Ю. Касперович, О. В. 1щенко // Укр. сощум. — 2015. — № 3. — C. 20-28.
7. Панькова О. В., Касперович О. Ю., 1щенко О. В. Сощальш ресурси гро-
мадських об'еднань: емшричний вимiр дослщження / О. В. Панькова, О. Ю. Касперович, О. В. 1щенко // Укр. соцiум. — 2015. — № 4. -С. 54-60.
8. Народ и власть. Граждане Украины гораздо больше верят в себя, чем в избранных ими же кормчих (результаты социологического опроса КМИС) [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://opros2014. zn.ua/
9. Юнг К.-Г. Душа и миф: шесть архетипов / К.-Г. Юнг; [пер. с англ.]. -К.: Port Royal, 1996. — 384 с.
10. Афонин Э. Архетип и социеталь-ное: взаимодействие и взаимовлияние [Электронный ресурс] / Э. Афонин, А. Мартынов. — Режим доступа: http://arhetip. esy.es/pr_5/ 2013_R/2013_R_25.htm
11. Куценко О. Д. Социальная идентификация в постсоветской Украине: формирование новой социальности? [Электронный ресурс] / О. Д. Куценко. — Режим доступа: http://www.sociology.kharkov.ua/ docs/chtenia/2002.pdf
12. Кримський С. Б. Архетипи Украшсь-ко! культури / С. Б. Кримський // Вкн. Нац. акад. наук Украши: загально-наук. та громад.-полгг. журн. — 1998. — № 7-8. — С. 74-87.
13. Донченко О. Архетипи сощального життя i полггика (глибинш регуля-тиви психополггичного повсякден-ня): монографiя / О. Донченко. — К.: Либщь, 2001. — 334 с.
14. Плахтш Т. Архетипне управлш-ня сощальними системами та ор-гашзацшш шструменти для його реал1зацп [Електронний ресурс] / Т. Плахтш. — Режим доступу: https://tarasplakhtiy. wordpress. com/2014/05/20/738/
15. Сидорчук О., Решота О. Архетипи демократично! управлшсько! культури: сутшсть та загальна характе-
ристика / О. Сидорчук, О. Решо-та // Публ1чне упр.: теор1я та практика: зб. наук. пр.; Асоц. д-р1в наук з держ. упр. (Спец. вип.). — Х.: Док-НаукДержУпр, 2015. — С. 73-81.
16. Архетипи украшсько! ментальнос-т1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/ Mentaltheorie/P12.pdf
17. Панькова О. Архетип Самости как предпосылка реализации творческого потенциала человека и преодоления общественного кризиса / О. Панькова // Публ1чне упр.: те-ор1я та практика: зб. наук. пр.; Асоц. д-р1в наук з держ. упр. (Спец. вип.). — Х.: ДокНаукДержУпр, 2015. — С. 168-176.
18. Горбатенко В. Самоврядш потенцп украшсько'1 ментальносп / В. Горбатенко // Мала енциклопедiя етно-державництва. — К.: Генеза, Довiра, 1996. — С. 134.
19. Бондаренко О. В. Украшська нащо-нальна ментальшсть як полiтична щннють [Електронний ресурс] / О. В. Бондаренко. — Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/ VISNIK_36_5.pdf
20. Edwards B, McCarthy J. D. Resources and Social Movement Mobilization // The Blackwell Companion to Social Movements / edited by David A. Snow, Sarah A. Soule, and Hanspeter Kriesi. — Oxford, UK: Blackwell Publishers, 2004. — Р. 116-152.
