CC BY
34Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 175-181.
УДК 81.373+81.367.7
СЕМАНТИЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ОДОРАТИВНО1 ЛЕКСИКИ У ПОЕТИЧН1Й ТВОРЧОСТ1 1ВАНА ДРАЧА
Поздрань Ю. В., Клочко Н. Л.
Вiнницький нацюнальний техшчний ушверситет, м. ВМца
У статп дослщжено одоративну лексику як продуктивний зааб створення художньо! образност в поетичнiй творчосп 1вана Драча; видшено об'екти та суб'екти одоративно! складово! свiту; окреслено своер1дну карту семантичних сфер, яю охоплюються сферою запахш; вивчено роль одоративно! лексики у реатзаци взаемоди рiзних iнформативних илашв у поетичних творах 1вана Драча.
Ключовi слова: одоративна лексика, об'ект та суб'ект одоративно! складово! свiту, асощативш запахи, самостгйний мiкрообраз.
Постановка проблеми. Навколишнш св1т людини повний запах1в, шд впливом яких складаються образи, виникають враження, змшюеться настрш, формуються асощаци, народжуються яскрав1 художш твори. Питания мовного вираження запа-хових вщчутпв е найменш дослщженим та розробленим серед сенсорно! лексики. Складшсть анатзу та вщтворення мовою лексичних одиниць на позначення запаху полягае у !хнш суб'ективносп, оскшьки, незважаючи на спшьшсть психоф1зичного сприйняття запах1в ус1ма людьми та иаявиiсть одоративних ушверсалш, в кожного ношя мови свое уявлення про конкретний запах i метафоричний образ викликае свш асощативний ланцюг.
З мовознавчого погляду лексику на позначення запаху вивчали С. Александрова, О. Бшецький, В. Виноградов, I. Гайдаенко, Н. Павлова, О. Потебня, О. Федотова, проте малодослщженою залишаеться проблема застосу-вання одоративно! лексики у художньому мовленш. Слова на позначення запахiв у результат взаемодi!' з iншими елементами художнього тексту реалiзують свiй бага-тий експресивний потенцiал i набувають бшьшо! стилiстично! значущостi. Тому до-сить актуальним на сьогоднi е вивчення ролi одоративно! лексики у художшх текстах поетiв та письменниюв, де насиченiсть та багатограншсть деталей найбiльш по-мiтна. До таких творiв ми вiдносимо лiрику 1вана Драча. Використання лексики на позначення запаив дозволяе поету не тшьки створити самостiйний мiкрообраз, але й реалiзувати взаемодiю рiзних шформативних планiв, пiдключивши до традицшно-го зорового сприйняття певнi нюховi характеристики.
Метою дано! статп е дослщження одоративно! лексики в лiрицi 1вана Драча на семантичному рiвнi, видшення основних груп лексики з одоративним значенням та !! характеристика.
Аналiзуючи лексику на позначення запахiв видiляемо об'екти та суб'екти одоративно! складово! св^у. До об'екпв вiдносимо джерела запахiв, тобто живi iстоти та предмети, яю реально можуть видiляти запахи: люди, тварини, рослини, хiмiчнi речовини, вода, споруди, предмети побуту, продукти харчування [1]. Особливу гру-пу запахiв становлять „асощативш запахи", тобто т^ якi iснують тiльки у свщомосп людини: запахи почуттiв, абстрактних понять, явищ природи та ш.
Суб'ектами запаху виступають люди i тварини, тобто ютоти, якi можуть сприймати запахи. Варто зауважити, що людина i тварина одночасно може бути i об'ектом i суб'ектом запаху, тобто може видiляти запахи i сприймати !х. Найчасп-ше у поезiях 1вана Драча суб'ектом одоративно! складово! свiту виступае людина, проте вiн не залишае поза увагою i тварин, наприклад: А кош чули запах трути, / Барв1нку гострого 7 рути, /Жар-птищ смалене перо («Каравела»).
Людина як об'ект одоративно! складово! навколишньо! дшсносп поеднуе в собi безлiч рiзноманiтних запахiв. В лiрицi поета окремо видшено «запах чоловiка» та «запах жшки». Жiнка у 1вана Драча асоцiюеться iз нiжними запахами, зокрема iз запахом маленьких дтей, наприклад: Аж дгтьми пахнув гг гарячий рот («Образок iз жнив»). Вщ чоловiка, зазвичай, пахне потом та працею, наприклад: Ну й руки смер-дять, бензиномрозтертИ («Монолог з Мерлш Монро»).
У одоративних описах жшки велика увага надаеться запаху волосся та шюри, як асощюються у лiричного героя з жшочшстю, сексуальнiстю, нiжнiстю: Свгтила-ся кр1зь сиву в1ть / 1г коси пахуча м^дь... («Лю»); Я - червоношюра, запахуща у мене шюра («Iндiанка Лшан»).
Досить часто поет описуе запах чоловша та жшки через запах окремих частин тша: рук, шг, колш. Пiд час характеристики образу жшки автор багато уваги прид> ляе аромату, який поширюють !! ноги, наприклад: I будь я проклятий - я закохався в ноги, / В пахуч1 два струмки, в дв1 полохлив1 сарни («На дш мюячно! кринищ»).
В окрему групу людських запаив видаемо запах рук, який у 1вана Драча та-кож подiляеться на чоловiчий та жiночий. Жiночi руки та пальщ мають дуже легкий та шжний аромат, наприклад: Люблю гг пахучг тжт пальщ, / Як7 блукають в лШ чистих клавш^в («На дш мiсячно! кринищ»); ... рука пахла лтеплом («Дiвочi паль-цi»). Руки чоловiка мають запах, пов'язаний з видом його дiяльностi, наприклад: Тут руки пахнуть гумою /1лижними мастилами («Цвте мигдаль»).
Зауважимо, що змалювання чоловiчих та жiночих запахiв у 1вана Драча мае сво! особливосп. Так, запах чоловiка мае конкретне походження, тобто автор вка-зуе, чим пахне чоловш гумою, бензином, мастилами. Пщ час опису жшки поет говорить, що пахне !! волосся, пахне шюра, руки, але чим вони пахнуть вш не вказуе, залишаючи, таким чином, для читача можливють художнього домислу, адже запах жшки у кожного чоловша асоцiюеться з рiзними предметами та явищами дiйсностi.
Наступним об'ектом запахово! картини свiту виступають тварини. 1хш запахи у 1вана Драча подшяються на приемнi та неприемш. При цьому, запах поту тварини, який, зазвичай, людина охарактеризувала б як неприемний, у поета виступае як прие-мний. Такого ефекту автор досягае завдяки поеднанню iменника «шт» з дiесловом «пахнути», яке вживаеться для передачi приемного запаху. В такому випадку вiдчуття неприемного запаху нейтралiзуеться i вiн виступае як приемний: Чадом згмлыих до млост1 ожин /Пт гг пахнув в паху 7 на клубах («Балад двох коней»). Неприемний запах мають тварини, яю не викликають у людини симпатп: Батько лупить натхненно шшру / Смачного й смердючого цапа-красеня («Балада про дядька Гордiя»).
Традицшно активно в поетичних творах 1ван Драч використовуе лексику на по-значення запахiв рослин. Ми видшяемо !! в окрему лексико-семантичну групу з по-дшом на запахи дерев, запахи квтв, запахи трав та запахи городшх рослин.
176
СЕМАНТИЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ОДОРАТИВНО)'ЛЕКСИКИ У ПОЕТИЧН1Й ТВОРЧОСТ1 ВАНА ДРАЧА
Особливу роль в одоративному св^осприйнятп автора вдаграе липа. Вона асощюеться з приемним та легким запахом: С до кого в свгтг притулитись / Iмолитись, впавши небом в суть, - / Твог в1чт 7 стосв1чт липи / Крилами пахучими знесуть («Телiжинцi»). Поет вщзначае сильний вплив запаху цього дерева на люди-ну. Для цього вш використовуе iменник «чад», який виражае штенсивний та запа-морочливий характер запаху та дiеслово «прошкварив», яке мае значення дуже швидко! та сильно! дп на оргашзм: Це ж цвгла навколо липа, / Липи чад мене прошкварив («Дивна хрошка одного бшого дня»).
Запах горiха займае особливе мюце у лiрицi 1вана Драча. Вiн присвячуе йому окрему поезда «Горiхового листя запах». Характеризуючи запах горiха, автор над> ляе його людськими характеристиками та передае рух запаху за допомогою дiеслiв «ворушитися» та «литися»: Гор1хового листя запах / Ворушиться на вогких лапах («Горiхового листя запах»); Вогонь з гор1хового листя / Ти в небо лийся в душу лийся /Й теплом пахучим освяти / Усю безодню самоти («Горiхового листя запах»). Цей запах пов'язаний з температурною характеристикою - вш теплий. Таке змалювання характеризуе запах горiха як приемний для людини.
Характеризуючи запах груш^ поет вдаеться до нагромадження в одному речен-ш кшькох лексем з одоративним значенням. Такий прийом сприяе тдсиленню запа-хового враження, вираженню його активно! дi! на нюховi рецептори: Бо ж груша вся - медяна туча / пахучим золотом пахтить («Груша»). Також запах грушi мае здатшсть рухатись, що тдкреслюе його мiцнiсть та насичешсть: Запах диког грушг плине менг у в1кно («Десь там далеко пилкою рiжуть»).
Типовою для поета е передача запаху дерева через порiвняння його з певним напоем. Так запах каштана у нього асощюеться iз запахом вина: Спасибг тоб1, мШ дворовий каштане, / Що золотом сяяв в мое в1кно, / що золото сипав свое бездоган-не /1 був запахущий, мов мжне вино («Спасибi тоб^ мш дворовий каштане»). Вико-ристання порiвняльного звороту при характеристик запаху принципово змшюе ощ-ночну складову запаху i звичайнi запахи стають особливими.
Досить активно в лiрицi 1вана Драча використовуеться лексика на позначення запахiв квiтiв. Данi лексеми традицшно мiстять оцiночний компонент i характеризуют запах як приемний: Конвалгя пахка п 'янливо одкитла... («Без мене»); Моя ти дивна мат1оло /Коли веч1рне гнеться коло /З темнот бузкових вирина / Твоя пахуча тагна («Матюла»). Варто вщзначити, що в шформативному плат розгортання тексту вщбуваеться вщ зорового образу до нюхового сприйняття.
Запах квтв у поета може використовуватись для розкриття сощальних конфл> кпв з метою тдкреслення !х гостроти, наприклад: Та гстина гснуе на землг /1 пахне кв1тка завдяки лиш смерду («Смерди i козаки»).
Значну роль у поезiях 1вана Драча вщграе лексика на позначення запаху трав, який у поета асощюеться з вiчнiстю, з Батьювщиною: Трава як пахне! («Мш син фотографуе мою матр»); Поховайте мене в Тел1жинцях, /Де так пахне безсмертям трава... («Поховайте мене в Телiжинцях»). Для тдсилення запахових вражень поет будуе запитальш речення, використовуючи дiеслово з одоративним значенням у по-еднаннi iз заперечною часткою «не», наприклад: Невже тоб1 безсмертник не запах? («Розмова з олiвцем»).
177
Запах конкретних трав автор передае за допомогою конструкцш типу «прикме-тник з одоративним значенням + iменник-назва трави», наприклад: Принишкла в зелемм ячант пахуча тархуна-трава („В ЛанчхутГ'); Вернуся я у вересм /1 на паху-ч1м верес / Все ж золоту тдкову ту / Я принесу згори («Цвгге мигдаль»); Змие коси рожев1 в пахуч1м любистку зоря («Лебединий етюд»). Поширення запаху трави ак-туалiзуеться за допомогою метафори - дiеслова iз значенням руху: М'ята вге в душу запахущий дим («Вишневий цвгг»); А над ним прав1чт бджоли /Бомблять чадом з Свшан-зыля («Свшан-зшля»).
В поетичних творах 1вана Драча присутш також запахи городнiх рослин, зок-рема багато уваги придiляеться запаху кропу, який викликае у автора спогади про рiдну домiвку i асоцiюеться iз приемним запахом: Пахне кропом в хат7 («Невидимi сльози весiлля»); На запах кропу 7 петрушки / Усыась загребуща рать... («В. А. Ющенко»). Певну яюсну трансформацiю створюе перенесення запахових характеристик одного предмета на шший, внаслщок чого змiнюеться оцiночна скла-дова запаху - вiн стае шжним i приемним: I пахне росами капуста («Так млин шу-мить. Вода з опуста»).
Вода у лiрицi поета також мае запах, при чому, в основi запаху води лежить запах конкретно! речовини: Вода смгова пахне хмелем без мила (<Жра, Надiя i перша моя любов»).
Досить широко в поези 1вана Драча представлеш запахи продуктiв харчування, особливе мюце серед яких займае запах хлiба. Цей запах е особливо приемним для лiричного героя, адже хлiб асоцiюеться у нього iз сонцем: В тдсохлому т!ст! клено-ва лопата / Вийми з череш, де ткся в тепл1, - /1 зачаруеться быена хата / З сонця пахучого на стол7 («Етюд про хлiб»). Хлiб у поета е втшенням найважливших люд-ських щнностей, тому його запах також е незвичайним: Бо тгльки правдою хлгб ди-ше, / Бо пахне 7стиною хлгб («^рменський хлiб»). Важливо зауважити, що хлiб у автора мае генетичну пам'ять i здатен вiдтворювати запахи, якi вш мав ранiше: Хлгб йому стернями свгжими пах («Балада, банальна з банальних»); Тепер вгн лаваш пахучий («Лаваш»).
Важливе мюце серед запахiв продукпв займае запах меду. Цей запах автор передае через характеристику золота. Використання лексеми «золотий» у поеднанш з iменником на позначення джерела запаху дозволяе передати не тшьки колiр меду, але й вщобразити ставлення лiричного героя до запаху цього продукту: В1чно пахнуть золот1 меди... («Василевi СимоненковЬ»); Хто куди? /А я маю дгло з бджола-ми. На пааку, наче в казку, / Де золотог вощини дух стогть молодий («Металург 1ван Сакович на пасщЬ»).
Серед запахiв продукпв харчування ми видшяемо запахи страв: I з печ7 так пахла гречана каша («Скорбота»); Мл1е крт в запахущ1м окрот («Подшьський етюд»). Приемного смаку та запаху стравам надае лавровий лист, тому в лiрицi поета ми неодноразово зустрiчаемо опис його запаху: Лавровий лист з горохового супу / Пахучого вихоплюемеча («Кулшарне»); 1з запахом лаврового листа... («Кулшарне»).
Досить обмежено в поези 1вана Драча представлеш запахи будiвель. Основну увагу автор придшяе запаху хати, який поеднуе у собi кшька запах1в. Мiсце поширення кожно! складово! запаху чiтко локалiзовано: Осокорове листя з одного кгнця, /
178
СЕМАНТИЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ОДОРАТИВНОI ЛЕКСИКИ У ПОЕТИЧН1Й ТВОРЧОСТ11ВАНА ДРАЧА
Листя грабове завжди з причглка. / Завжди хату вночг пгзнати можна й по запаху («Замють анекдоту»).
В окрему групу видаемо запахи предмеив побуту. Описуючи запах лави, автор звертае нашу увагу на матерiал, з якого вона виготовлена, адже це вщбиваеться в !! запахов^ I тс в1н гг запахущу, поклавши соб1 на спину, / Стругану з дул1-грушки, тяг гг в двое крил, / Руки вподовж розпанахав на ту кв1тучу годину, /1 зверху ту лаву жовтаву долонями тяжко покрив («Балада про дядька Зшька»). Про запах рушника лiричний герой говорить з особливою шжшстю, адже вш викликае у нього приемш спогади: Про рожевий ворсистий рушник / З ледь в1дчутним тривожачи запахом /Молодого ж1ночого тша... (<^алковий етюд»).
У мiру того, як у людини розвинута здатшсть сприймати запахи, вона формуе власне ставлення до них, визначае !хню яюсть. Позбавлеш власного лексичного спектру, одоративш емоцп знаходять тдтримку в сумiжних вщчуттях, у характери-стичних означеннях ^ зазвичай, в тому референтному подш, за яким закршлений реальний чи уявний запах. Останне i робить одоративну сферу буття iндивiда асощ-ативною за своею суттю [5, с. 72]. Тому в окрему групу ми видшяемо «асощативш запахи». До них належать:
1) запахи абстрактних категорш (чеснота, доля): Я ще не знаю, яка на запах Че-снота... («Балада розплющених дитячих очей»); Лиха доля молода /Пахне (З поеми «Хлiб 1вана Франка»);
2) запахи, яю виражають емоцiйний та психiчний стан людини: Гтертрофова-на твоя зарозумтсть / Дивацтвом пахне - в цьому суть поета! («На дш роси»); Пахне сивим божевылям («Свшан-зшля»); Так, порохом пахне нага ця жура («Мь келанджело в час облоги Флоренци»);
3) запахи, пов'язаш з часом: Нестерпно, нестерпним просякнута / Хвилечка кожна, пропахла псятиною! («Монолог з Мерлш Монро»); Свогм пахучим таемни-чим /1 нерозгаданим обличчям / Як все чаклуе й поглина / №чна всевладна тагна («Матюла»);
4) запахи, яю вщдзеркалюють етапи життя людини: Це ж летить мое дитинс-тво /На пропелерах пахучих... («Дивна хрошка одного бшого дня»);
5) запахи, пов'язаш з ментальшстю та нацюнальною свщомютю: Небесно-золотий наш стяг / Ти пахнеш небом щирим злотом... («Небесно-золотий наш стяг»);
6) запахи, пов'язаш з любов'ю до рщно! землк Я притулив мимоволг вухо / До пахучих грудей земл!... («Бучаки»); (Лелеки)Все шугають до нас быоперо, /Щоб детьми край вродився / пах («Лелеки»);
7) запахи явищ природи: I мокро пахло, наче з стр1хи, / Коли дощем день зародив («Я чув твш голос, голос тихий»); З них рониться вишнева пахуча роса («Соната Прокоф' ева»);
8) запахи, пов'язаш з космiчним простором: Пахне сонцем наше гршне небо... («Василевi СимоненковЬ>).
Одоративна лексика також може бути асощативно пов'язана iз творчютю. Так, у «мелоди» шд впливом сусщшх лексем може проявится запахова характеристика:
Мелод1я була тужливою, аж сухою, 7 пахла цвинтарним настням, як 7 вс мелодп
179
цвгркушв («Цвiркун i море»). Для бшьш детального розкриття запаху мелоди автор описуе запах !! складових частин: Ви духмяш, запашш, басист7 - / Вс акорди пахнуть теплим сном... («Соната Прокоф'ева»); Пахуче форте, не тано, / 1г форт1са-мо гряде... («Я так як бачу космонавта»). В запаховi мелоди лiричний герой може вловити навт запах !! автора: Мторна мелодгя пахне холодним Вагнером («Балада про три пояси»).
Пюня у 1вана Драча також асощативно пов'язана iз запахом. I! запах е синкре-тичним. Автор будуе своерщну галерею запахiв, яю, взаемодiючи мiж собою, утво-рюють запах шсш: I тсня била з джерела г1ркого, /1 пахла бджолами 7з довбаного вул1я, /Древлянською пергою, ярим воском / Та сизим прахом звергнутих стол1ть - / Не атомними сурмами безодт («Ре^ем Павловi Тичиш»). Використання прийому протиставлення тд час характеристики запаху пiснi дозволяе автору вщобразити iсторичний шлях !! становлення, !! велич та смислову насичешсть.
Слово у поета також надшене запахом. Цей запах асощативно пов'язаний iз запахом бджш та меду. Порiвнюючи слово з медом, переносячи на слово смаковi вла-стивостi меду, зокрема солодюсть, поет пiдкреслюе милозвучнiсть слiв та глибше розкривае образ лiричного героя через його мову: Вона йому так виказуе, слова гг пахнуть медом, / Як в Сулам1ф1 а чи Джульетти... («Закохаш тд дощем»); Чому мовчиш, блакитний свгдку, /Джмелем не пахне наше слово («Вщ сонця втш веселий зайчик»).
Висновки. Лексика на позначення запахових вщчутпв у лiрицi 1вана Драча утворюе складну систему назв, яю, функцiонуючи в семантико-синтаксичних конс-трукщях, здiйснюють безпосереднiй зв'язок мови iз реально iснуючими в природi запахами, i з понятiйними категорiями, яю вiдображають конкретнi вiдчуття в нашш свiдомостi. Поет зумiв яскраво, виразно, з вщтворенням найтонших нюансiв переда-ти пахощi реалiй навколишньо! дшсносп, будучи при цьому щедрим на використання рiзних джерел запаху. Проведений аналiз дозволив виокремити таю лексико-семантичнi групи одоративно! лексики в лiрицi 1вана Драча: запах людини i твари-ни, яю можуть бути одночасно об'ектом i суб'ектом одоративно! складово! свiту; запах рослин, продукпв харчування, води, споруд, предме^в побуту, парфумiв та групу «асоцiативних запахiв».
Список лiтератури
1. Власюк В. В. Людина як об'ект [ суб'ект запахово! картини свггу / В. В. Власюк : [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apsf_lil/2010_23_1/vlasuk.pdf.
2. Власюк В. В. Особливосл запахових вщчутв та !х вияв у мов1 / В. В. Власюк : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npkpnu_fil/2009_18/1_16_Wlasiuk.pdf.
3. Драч I. Ф. Берло: Книга поезш / I. Ф. Драч. - К. : Грамота, 2007. - 912 с.
4. Дятчук В. В. Як передаеться в мов1 в1дчуття запаху / В. В. Дятчук // Культура слова. - Вип. 15. - 1978. - С. 35-42.
5. Ставицька Л. Стать кр1зь призму запаху / Л. Ставицька // Вгсник Льв1вського ун1верситету. Сер1я ф1лолог1чна. - 2006. - Вип. 48. - Ч. II. - С. 72-78.
180
СЕМАНТИЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ОДОРАТИВНО)'ЛЕКСИКИ У ПОЕТИЧН1Й ТВОРЧОСТ11ВАНА ДРАЧА
Поздрань Ю. В. Семантическая классификация одоративной лексики в поэтическом творчестве Ивана Драча / Ю. В. Поздрань, Н. Л. Клочко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 175-181.
В статье исследована одоративная лексика как продуктивный способ создания художественной образности в поэтическом творчестве Ивана Драча; выделены объекты и субъекты одоративной составляющей мира; изложена своеобразная карта семантических сфер, охватываемых сферой запахов; изучена роль одоративной лексики в реализации взаимодействия различных информативных планов в поэтических произведениях.
Ключевые слова: одоративная лексика, объект и субъект одоративной составляющей мира, ассоциативные запахи, самостоятельный микрообраз.
Pozdran Yu. V. Semantic classification of odourative vocabulary in Ivan Drach's poetic work / Yu. V. Pozdran, N. L. Klochko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 175-181.
In the article the author presents odourative vocabulary as productive means of creation of artistic vividness in poetic work of Ivan Drach; objects and subjects of odourative constituent of the world are selected; the original map of semantic spheres that is embraced by the sphere of smells is outlined; the role of odourative vocabulary in realization of cooperation of different informing plans in poetic works of Ivan Drach is studied.
A vocabulary on denotation of the smell feeling in the lyric poetry of Ivan Drach forms the difficult system of the names and titles, that functioning in semantic and syntactic constructions, carry out direct connection of language with really existing in the nature smells, and with concept categories that represent the concrete feelings in our consciousness. The poet managed brightly, distinctly, with the recreation of the thinnest nuances to pass the aromas of realities of surrounding reality, being here profuse in the use of different sources of smell. The conducted analysis allowed to distinguish such lexico-semantic groups of odourative vocabulary in the lyric poetry of Ivan Drach: smell of man and animal that can be simultaneously as an object and a subject of odourative constituent of the world; smell of plants, foodstuffs, water, buildings, articles of way of life, perfumeries, and group of «associative smells».
Key words: odourative vocabulary, object and subject of odourative constituent of the world, associative smells, independent microimages.
Поступила в редакцию 11.11.2013 г.
181
