CC BY
118
УДК 167/168
О. О. Шашро, кандидат фшософських наук
СЕМАНТИЧН1 ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ
КОМУН1КАТИВНОГО ДИСКУРСУ В 1НТЕРНЕТ-ПРОСТОР1
У cmammi формулюються семантичш засади анал1зу та моделювання комуткативного дискурсу на рiзних рiвнях простору глобально! мережi 1нтернет. Розглянутi специфiчнi особливостi використання семантики можливих свiтiв для моделювання глобального та аргументативно! семантики - для моделювання локального рiвнiв ттернет-простору; обговорен особливостi переходу вiд одного рiвня до тшого. Наприктц стaттi окреслеш шляхи подальшого до^дження комуткативного простору тформацтного поля 1нтернету.
Ключовi слова: семантика можливих свiтiв, аргументативна семантика, логiчнa модель, тформащя, логiчне значення, комуткативний дискурс, глобальна мережа 1нтернет.
Актуальтсть проблеми. Сучасний сощум з його тенденщями глобалiзащi та шформатизацп все бшьш наполегливо провокуе вихщ традицшно приватних комушкацшних процеав на рiвень публiчностi. Плщним грунтом для виразу публiчних комушкативних акпв стала глобальна мережа 1нтернет. Сьогодш в iнтернет-просторi сформувалися особливi структури, призначеш безпосередньо для забезпечення переачних користувачiв мережi можливiстю здiйснювати комушкативш акти, спрямованi до масового адресата. Так, серед найбшьш використовуваних структур такого типу — сощальш мереж та блоги; дещо рiдше зус^чаються особистi сайти користувачiв.
Користувачiв кожно'1' i3 соцiальних мереж чи блопв можна умовно розглядати як велику сощальну групу i3 вiдповiдною наявшстю групових норм, цiнностей, правил поведшки, глобальною метою яко'1' якраз i е комунiкативний процес як такий (о^м локальних цiлей користувачiв, таких як самореклама, працевлаштування, розв'язання особистюних проблем i т.iн.). Вiртуальнiсть
© Шатро О. О., 2014
та публiчнiсть, що е базовими характеристиками таких груп, суттево впливають на специфшу здiйснюваних у серединi них комушкативних актив. Таким чином, дослщження ефективностi комунiкативних процесiв вiртуального середовища вимагае створення спещально'1' комушкативно'1' модел^ яка враховуватиме всi наслiдки публiчностi комушкацп. Побудову тако'1' моделi необхщно починати iз встановлення ii семантичних засад, а також мови та синтаксису, що дозволятимуть максимально точно виразити публiчний комушкативний процес засобами лопки.
AHani3 останнгх джерел i публЫацш. Незважаючи на беззаперечну актуальшсть проблеми, що розглядаеться, сьогоднi ще неможливо вести мову про наявшсть ii фундаментальних дослiджень. Це пов'язано з тим, що вщ початку вiртуальна реальнiсть розглядалася дослiдниками скорее як iгровий простiр, нiж як окрема площина соцiального буття (як приклад можемо навести роботи О. О. Антоново'1', С. В. Соловйова [1], G. Burdea, P. Goiffet, M. Heim, K. Perason та ш.). Тшьки зараз ученi доходять висновку, що головний змют вiртуальноi реальностi мiститься у полi online-комушкащй (це питання ми обговоримо нижче). З шшого боку, логiчним наслщком усе бiльшого розповсюдження 1нтернету виявилися спроби репрезентацп вае'1 глобально'1' мережi в цiлому за допомогою лопчних моделей (так, одним з найбшьш щкавих дослiджень у цiй галуз^ на нашу думку, е робота В. I. Шалака [2]). Останшми роками з'являються й першi спроби системного аналiзу та моделювання комушкативного простору 1нтернету та його окремих блоюв (так, ми
можемо вести мову про дослщження в галузi сощальних мереж Сазонова, дослщження мережi 1нтернет як специфiчного медiа-простору Г. Почепцова [3] та ш.). Незважаючи на безумовну актуальнiсть та наукову й тзнавальну цiннiсть даних дослiджень, вони видаються все ще надмiрно розрiзненими та уривчастими, для того щоб вести мову про наявшсть повноцшно!' цшсно!' концепцп комушкативного iнтернет-простору в сучаснiй науцi.
Ця стаття також не претендуе на створення повно'1 та несуперечливо'1' теорп вiртуальних комунiкацiй. II мета — видшити семантичнi засади, на яких стане можливим повноцiнний та цшсний логiчний аналiз комунiкативного простору глобально'1' мережi 1нтернет. Результатом такого аналiзу мае стати побудова лопчно'! модел^ яка вже у свою чергу може привести до формування вщповщно'! теорп.
Виклад основного матерiалу. Говорячи про лопчну семантику, ми маемо на увазi принциповi засади стввщнесення знакiв лопчно'! мови, що обираеться чи конструюеться, iз 1'хшм значенням; або, шшими словами, визначаемо для наших засобiв лопчно'! формалiзацii правила штерпретацп. Однак нам видаеться очевидною необхщшсть почати з визначення основних логiчних значень, що використовуватимуться в подальшому у мовi, та 1'х спiввiдношень, i вже тiльки пiсля цього переходити до побудови безпосередньо мови, обираючи найбiльш зручнi синтаксичш конструкти для виразу вже обгрунтованих логiчних значень.
У першу чергу нам необхщно розв'язати питання, чи будемо ми в подальшому розглядати вiртуальний комушкативний дискурс у термiнах ютинносп, правдоподiбностi, переможностi тощо. Для цього ми маемо зрозум^и характер самого дискурсу, особливосп курсування в його межах шформацп, як сказав би Л. Вотенштейн — правила гри [4].
У сучаснш логiцi юнуе безлiч варiантiв розумiння змiсту комушкативного дискурсу, вщ представлення його у виглядi бiльш чи менш складно'1 гри iз чiтко визначеними параметрами перемоги та поразки й правилами ходу до повно'1 вщмови вщ формалiзацii та звертання до аналiзу мовленневих комунiкативних прийомiв у сучаснш неформальнш логiцi. Вибiр дослiдниками того чи шшого варiанта обумовлений самими дискурсивними формами, аналiз яких здшснюеться. Ми можемо стверджувати, що при моделюванш оnlineкомунiкацiй розумiння 1'хньо'1 дискурсивно! специфiки залежатиме вiд рiвня здшснення комунiкативних актив. Таких рiвнiв ми можемо видшити два:
1) глобальнш рiвень iнтернет-простору, який включае всю повноту шформацп, що мютиться у глобальнш мережц
2) локальний рiвень окремого iнтернет-ресурсу чи сайту, що здшснюе репрезентацiю ймовiрноi та несуперечливох iнформацiйноi картини свiту.
Специфiка нашоi моделi полягатиме в тому, що ми маемо використовувати рiзнi лопко-семантичнi системи для репрезентацii першого та другого комунiкативних рiвнiв мережевого дискурсу. Це пов'язано з тим, що, якщо на глобальному рiвнi смислове поле 1нтернету е вщкритим для постiйного оновлення iнформацiйного масиву та мютить усю повноту ймовiрних суперечливих даних, то на локальному рiвнi системи е замкненими на соб^ iз чiткою iерархiею смиошв та встановленими традицiями iнтерпретацii шформацп. Таким чином, у результат ми отримаемо двоступеневу модель публiчноi штернет-комунiкацii iз можливiстю здiйснення переходу мiж рiвнями аналiзу вiдповiдно до нагальних потреб.
Щодо семантичних засад моделювання першого — глобального — комушкативного рiвня штернет-простору, то ми дiйшли висновку щодо оптимальносп використання для цього семантики можливих свiтiв С. А. Кршке [5].
Звернемось до змютовного тлумачення поняття «можливий свiт». Професор О. Д. Смирнова пише: «Знання е релятивiзованим вiдносно обставин^ У семантищ можливi свiти можуть трактуватися як об'ективш або суб'ективнi обставини, при яких здшснюеться акт судження... У загальному випадку вони являють собою певний кортеж факторiв, який
ми вважаемо за доцшьне враховувати при ощнщ висловлювання як ютинного чи хибного» [6, с. 134].
У випадку смислово'1 i лопчно!' штерпретацп значення шформацп такими контекстними обставинами виступатиме локалiзацiя вiдповiдних iнформацiйних повщомлень, яка включатиме iнформацiйне поле сайту, на якому мютиться повiдомлення про сайти, на яю наявнi безпосередш посилання зi сторiнки iз повщомленням. Вiдповiдно до спiввiдношення шформацп, яка мютиться у самому повiдомленнi, та решти шформацп, ^явно!' в межах локального простору повщомлення, змiст повщомлення оцiнюватиметься в термiнах чотиризначноi лопки Дана-Белнапа [7], тобто iнформацiя, наявна у повщомленш, може бути проштерпретована як: Т — iстина;
Г — хиба;
В — перенасичена оцшка (« iстина, i хиба»); N — iстиннiсний
провал («ш iстина, нi хиба»).
Використання такоi моделi штерпретацп шформацп для комп'ютерних систем обгрунтовуе Я. В. Шрамко [8]; ми припускаемо, що вс цi надбання можна перенести й на штерпретащю шформацп людиною в межах однiеi лояльно! iнформацiйно-комунiкативноi системи.
Таким чином, як окремий можливий св^ розглядатиметься кожен окремий сайт або кортеж сайпв, пов'язаних мiж собою прямими перехресними посиланнями. Можливi св^и н та н знаходитимуться у вщношенш досяжностi тодi i тшьки тодi, коли iстиннiснi значення кожного повщомлення у свт н зб^атимуться iз iстиннiсними значеннями вiдповiдних повщомлень у свт
Змiстовно це можна проштерпретувати таким чином: два можливi св^и знаходяться у вiдношеннi досяжностi тодi i тiльки тодi, коли шформащя на сайтах, що вичерпують обсяг можливих свтв, е несуперечливою. Вимога повноти можливих свiтiв — вщсутня.
Вiдношення досяжностi матимуть усi класичш властивостi:
1) рефлексивнiсть: можливий св^ н знаходиться у вщношенш досяжносп до самого себе:
нЯн;
2) транзитившсть: якщо iз можливого св^у н досяжний свiт и, а iз можливого свiту и досяжний свгг V, то iз можливого св^у н досяжний свiт V. нЯи^иЯу ^ нЯу (зворотне не е вiрним) ;
3) симетричшсть: якщо можливий свiт н знаходиться у вщношенш досяжносп до можливого св^у и, то можливий св^ и знаходиться у вiдношеннi досяжносп до можливого свiту н. нЯи ^ иЯн.
Змiстовна iнтерпретацiя наведених властивостей надае змогу розглядати можливосп штернет-нав^ацп для кожного окремого користувача мереж1, в межах яких збер^атимуться iстиннiстнi характеристики шформацп, тобто когштивний свiт суб'екта зберiгатиметься у несуперечливому сташ. Так, властивiсть рефлективностi забезпечуе вшьне пересування сторiнками сайту iз вiдсутнiстю небезпеки щодо отримання суперечливоi шформацп; вiдношення транзитивностi характеризуе пошук додатковоi шформацп на рiзноманiтних штернет-ресурсах без ризику переходу вiд штерпретацп товно!' шформацп як ютинно1/хи6но'1 до перенасичено'1 оцiнки.
Другий — локальний — рiвень моделювання iнтернет-простору вимагае суттево! змiни пiдходу. Справа полягае у тому, що, обмежуючись шформащею з одного штернет-ресурсу, ми локалiзуемо модель усерединi одногоединого можливого св^у; отже, нас цiкавитиме не стшьки спiввiдношення iстиннiсних значень, скiльки специфша сприйняття надано!' на сайтi шформацп пересiчним користувачем. I якраз тут ми маемо звернутись до поняття
переконливосп та правдоподiбностi, а отже — до аргументацшно'1' семантики. Ця семантика «... виходить з того, що переконання як висновки окремих кроюв аргументацп можна переглядати, але це не означав, що при цьому необхщно переглядати 1'хш припущення... Головною рисою аргументацшно'1' семантики е демонстращя залежностi переконань вiд аргуменпв» [9, с. 93]. Основним поняттям у данш семантицi е поняття прийнятносп припущень, з яких на пiдставi правдоподiбниx мiркувань робляться вiдповiднi висновки, а результуючий масив шформацп вже оцшюеться суб'ективно кожним користувачем у межах значень «ютина», «хиба», «суперечшсть», «невизначешсть». Цей процес вiдбуваеться за кшька умовних крокiв:
1) ознайомлення з шформацшним масивом, що мютиться на iнтернет-ресурсi;
2) зiставлення отримано'1' шформацп iз власним когнiтивним св^ом та пошук суперечностей щодо оцшки вже вщомо'1 шформацп;
3) при вщнайденш суперечностей вiдмова вiд сприйняття ресурсу як адекватного та пошук шшого ресурсу (iз повертанням до кроку (1));
4) при виявленш вщсутносп суперечностей — прийняття штернет-ресурсу як адекватного та надiйного джерела шформацп;
5) вбирання ново'1, рашше невщомо'1 шформацп, яка здалася прийнятною та правдоподiбною, до власного когштивного свiту.
Таким чином, вiдбуваеться збагачення когштивного св^у користувачiв мережi 1нтернет, що е формальним втiленням ще'1 розумiння масово'1 комушкацп як «четверто'1 влади».
Висновки. Таким чином, для лопчного моделювання iнтернет-простору публiчноi комушкацп нам необxiдно побудувати дворiвневу структуру на пiдставi двох рiзниx семантик.
На нижчому (локальному) рiвнi ми маемо звернутись до аргументацшно'1 семантики, що стосуеться парафп неформально! логiки. При усшшному проxодженнi всix п'яти кроюв прийняття шформацп та оцiнцi ii як iстинноi користувач стае готовим до переходу на вищий (глобальний) рiвень комунiкативного простору 1нтернету, тобто до мiжсайтовоi навiгацii; вiдповiдно для нав^аци всерединi комунiкативноi моделi це дорiвнюватиме переходу до рiвня семантики можливих свiтiв. При цьому шформацшним еталоном стае сайт, який пройшов аргументацшну перевiрку, i з цього моменту прийнятними для користувача стають будь-яю iнтернет-ресурси, що знаходяться у вщношенш досяжностi щодо виxiдного сайту. У результат формуватиметься специфiчне розгалужене «павутиння» всерединi мережi 1нтернет, на вузлах якого знаходитимуться «прийнятнi» для користувача сайти, а поза вузлами — ва iншi iнтернет-ресурси; бшьш того, мiж усiма вузловими штернет-ресурсами iснуватимуть вiдношення досяжностi.
Наступним кроком у розбудовi дано'1 моделi мае стати детальне розроблення логгчно'1 мови iз можливостями ii штерпретацп у термiнаx обох обраних семантик.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонова О. А. Теория и практика виртуальной реальности: логико-философский анализ / О. А.
Антонова, С. В. Соловьев. - СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008. - 168 с.
2. Шалак В. И. Логический анализ сети Интернет / В. И. Шалак. - М. : ИНФ РАН, 2005. - 97 с.
3. Почепцов Г. Вщ Facebook^ i гламуру до Wikileaks: мед1а-комун1кацй' / Г. Почепцов. - К. :
Спадщина, 2012. - 464 с.
4. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн. Философские работы. Часть I;
пер. с нем. // Витгенштейн Л. [составл., вступ. статья, примечания М. С. Козловой; пер. М. С.
Козловой и Ю. А. Асеева]. - М. : Гнозис, 1994. - С. 75-319.
5. Saul A. Kripke Naming and Necessity / А. Saul. - Great Britain : Billing & Sons Ltd, Worcester, 1990.
- 160 р.
6. Смирнова Е. Д. Основы логической семантики / Е. Д. Смирнова. - М. : Высш. шк., 1990. - 144 с.
7. Dunn Michael J. Four-valued Logic [Електронний ресурс] / Michael J. Dunn. - Режим доступу: http: //philpapers.org/rec/JMIFL.
8. Shramko Y. Truth and Falsehood. An Inquiry into Generalized Logical Values / Y. Shramko. - Springer, 2011. - 250 p.
9. Навроцький В. В. Аргументацшна семантика / В. В. Навроцький // Фшос. думка. - 2009. - № 4. - С. 92-101.
СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ МОДЕЛИРОВАНИЯ
КОММУНИКАТИВНОГО ДИСКУРСА В ИНТЕРНЕТ-ПРОСТРАНСТВЕ
Шапиро О. А.
В статье формулируются семантические основания анализа и моделирования коммуникативного дискурса на различных уровнях пространства глобальной сети Интернет. Рассмотрены специфические особенности использования семантики возможных миров для моделирования глобального и аргументационной семантики - для моделирования локального уровней интернет-пространства; оговорены особенности перехода от одного уровня к другому. В конце статьи очерчены пути дальнейшего исследования пространства информационного поля Интернета.
Ключевые слова: семантика возможных миров, аргументационная семантика, логическая модель, информация, логическое значение, коммуникативный дискурс, глобальная сеть Интернет.
SEMANTIC GROUNDS OF COMMUNICATIVE DISCOURSE SIMULATION IN THE INTERNET-SPACE
Shapiro O. O.
The article formulates semantic grounds for communicative discourse analysis and simulation on different levels of the Internet. Specif c of semantics usage is considered: there are possible worlds semantics for the global level of the Internet-space simulation and argumentative semantics for the local level simulation; specifi cs of the level changes is argued. At the end of the article information f eld of the Internet further research ways are sketched.
Key words: possible worlds semantics, argumentative semantics, logical model, information, logical value, communicative discourse, the Internet.
