CC BY
129
His performances as a writer and polemicist shook the Ukrainian intelligentsia, as well as they made the highest areas of concern in the current party hierarchy. In the prose by Mykola Khvylovyi, as the creator of «romance vitaism» («philosophy of life» or philosophical anthropology of Mykola Khvylovyi) intellectual orientation and laughter intentions constantly dominated.
Culture of laughter has had a long tradition in Ukrainian prose. Ukrainian culture of laughter is based on «good laugh», which is incorporated in the «world of folk laughter» by M. Kotlyarevskyi, H. Kvitka-Osnovyanenko, M. Gogol, T. Shevchenko, I. Nechuy Le-vitsky, Panas Mirny, M. Kotsyubynsky , I. Franko and «philosophy of heart» by Gregory Skovoroda. M. Khvyliovyi continued this tradition in his work taking into account the «anthropological turn» in the European humanitarian thought of the first third of the twentieth century and works of artists of world renown: D. Boccaccio, F. Rabelais, Miguel de Cervantes, D. Swift, Anatole France and others.
M. Khvylovyi's personal attitude to laughter is revealed in his famous pamphlet «Ostap Vyshnia ...» published in the journal «Prolitfront» (1930. - № 4).
Ostap Vyshnia's humoresques, according to M. Khvylovyi, are short humoristic thumbnails in which in a joking manner, like in a caricature or feuilleton, some negative burning in real society issues are wittily exacerbated. He mentions nearly two dozen works of the writer-comedian, patiently explaining their true meaning to a young critic O. Poltoratskiy, who belonged to the group of writers who rallied around the journal «New Generation».
Summarizing his analysis Khvyliovyi says that Ostap Vyshnia's humorous irony is a feature of his character («fun champion»), the essence of his outlook, which is expressed through humoresques treating by optimism. Ostap Vyshnia's creative activity is an essential contribution to the development of Ukrainian literature, and his works are a significant factor for the cultural education of a human.
Key words: philosophical anthropology, «romance vitaism», culture of humor, irony, humor, wordplay, language humor.
УДК 32.019.5:316.772
Ю. А. Данько, астрант
ФЕНОМЕН «ТРОЛ1НГУ» ЯК ФОРМА КОМУН1КАТИВНО1 ШТЕРНЕТ-ВЗАеМОДП: ПОЛ1ТИЧНИЙ КОНТЕКСТ
У статтi розглядаеться поняття «тролтгу» як нового мережевого феномену сучасностi та нового виду комумкативног практики. Аналiзуеться походження i розвиток «тролтгу», зазначаеться, що поява цього поняття здебыьшого пов 'язана
© Данько Ю. А., 2015
83
з мережевою анотмшстю. Обхрунтовуеться те, що цей феномен можнарозгляда-ти як прояв сощальног агресИ'. Також у статт1 розглянуто феномен «пол1тичного трол1нгу».
Ключовi слова: ¡нформацтне сустльство, комумкативна д1яльмсть, «трол1нг», «¡нтернет-тролтг», сощальна агреая, «пол1тичний трол1нг».
Постановка проблеми. З виникненням такого явища, як 1нтернет, ш для кого вже не секрет, що сьогодш це не тшьки техшчна можливють швидко'1 передачi шформацп, але й зааб для вiртуальноi комушкацп шдиввдв. По-чинаючи з 90-х рр. ХХ ст. ми спостер^аемо прискорену динамшу розвитку сощальних мереж. Вони активно структуруються, профшюються, збшьшу-еться чисельнiсть самих мереж i 1'хшх учасникiв. Глобальнi сощальш мере-жi об'еднують сьогоднi сотш мiльйонiв учасникiв незалежно вiд стат^ вiку, рiвня освiти й нащональнох приналежностi [1, с. 48].
Однак формування i розвиток iнформацiйного суспшьства супроводжу-еться також розповсюдженням у вiртуальнiй реальностi не тiльки позитив-них, але й негативних сощальних практик, властивих об'ективнiй соцiальнiй реальносп, що потребують адекватно'1' науково'1' штерпретацп.
При вивченнi об'ективно'1' сощальнох реальносп провокацiйнi вислов-лювання, спрямованi на формування негативних почутпв та емоцш у про-цесi вивчення штернет-комушкацп, почали називати «тролшгом», так з'явилася нова деф^щя, яка розкривае одну iз сторiн комунiкативного взаемозв'язку [2, с. 1981].
Аналiз актуальних до^джень. Вважаеться, що першими серед захщ-них учених, хто досить всебiчно займаеться вивченням явища «тролшгу», е Дж. Донат, Дж. Хiрш та А. Галшський. Певш аспекти проблемного поля цього явища також активно дослщжуються i вiтчизняними вченими. Так, питанням комушкативних дiй займаються Н. I. Формановська, Ю. М. Караулов, В. Г. Костомаров, Е. М. Верещагш, I. А. Стернш, С. В. Масленченков. М. В. Запдуллша вивчае «тролшг» як явище штернет-комушкацп, I. В. Ксе-нофонтова розглядае специфшу мережево'1' комушкацп в умовах аношмнос-тi, О. Н. Анкудшова здiйснюе аналiз специфiки сучасно'1 штернет-комунь кацп на прикладi сощальних мереж, Т. Ю. Виноградова придшяе увагу специфiцi спiлкування в 1нтернеп. Однак мережевий «тролiнг» як одна iз самостiйних форм комушкативнох поведшки залишаеться на сьогоднi со-щальним явищем, що потребуе подальшого детальшшого вивчення.
Мета статт1 — на основi аналiзу захiдних та втизняних публiкацiй, присвячених дослiдженню мережево'1 комушкацп, розглянути феномен «тролшгу» як ново! агресивно! форми комушкативно! взаемодп у поличному контекстi.
Виклад основного маmерiалу. ^piMM темпи рoзвиткy «трoлiнгy» в мyнiкaтивнoмy пpoстopi глoбaльнoï меpежi дoзвoляють гoвopити npo ньoгo як npo пoтyжний вид кoмyнiкaтивнoï дiяльнoстi, щo пoстiйнo вдoскoнaлю-еться.
Теpмiн «тpoлiнг» пoхoдить 3i сленгy yчaсникiв вipтyaльних спiльнoт i не Mae пpямoгo вiднoшення дo сфери нayкoвoгo дискурсу. У дoслiвнoмy пере-клaдi з am^. «trolling» oзнaчae «лoвлю риби та блешню» [3, с. 135]. 3a при-пущенням спiвpoбiтникa iнститyтy сoцioлoгiï РАН I. В. Kсенoфoнтoвoï це слoвo нaбyлo пoпyляpнoстi через шше йoгo знaчення — «тpoлiв» як ютот, щo згaдyються y скaндинaвськoï мiфoлoriï. Мiфoлoгiчнi iстoти тpoлi, o^6-ливo в дитячих oпoвiдaннях, зoбpaжyються як пoтвopнi, непpиeмнi iстoти, ствopенi для зaпoдiяння шкoди i с^ення злa [4]. У бaгaтьoх епiзoдaх тд-креслюеться неприязнь тpoлiв дo стopoннiх oсiб y межaх мюць l^^oro пpoживaння, oсoбливo дo тих, хто збиpaвся пopyшити 1хнш otom^
«Тpoлiнг» poзглядaeться як вид вipтyaльнoгo спiлкyвaння з пopyшенням етики меpежевoï взaeмoдiï, щo виpaжaeться y виглядi пpoявy piзних фopм aгpесивнoï, знyщaльнoï i oбpaзливoï пoведiнки для нaгнiтaння кoнфлiктiв. Викopистoвyeться як y ^o^d спiлкyвaння мiж пеpсoнiфiкoвaними yчaс-ни^ми, зaцiкaвленими в бiльшiй впiзнaвaнoстi, пyблiчнoстi aбo епaтaжi, тaк i в ^o^d aнoнiмнoï взaeмoдiï кopистyвaчiв, здiйснювaнoï без мoжли-вoстi iдентифiкaцiï з pеaльним сyб'eктoм вipтyaльнoгo спiлкyвaння.
У тайбшьш зaгaльнoмy виглядi це явище пpoпoнyeться хapaктеpизyвaти як пpoцес poзмiщення нa вipтyaльних кoмyнiкaтивних pесypсaх пpoвoкa-цiйних пoвiдoмлень з метoю нaгнiтaння сoцiaльнoгo нaпpyження шляхoм пopyшення пpaвил етичнoгo кoдексy iнтеpнет-взaeмoдiï [1, с. 49].
Aнaлiз сyчaснoï сoцiaльнo-гyмaнiтapнoï лiтеpaтypи свiдчить, щo дoслiд-никaми пpoблемнoгo пoля «тpoлiнгy» виoкpемлюються тaкoж тaкi пoняття, як мережевий «тpoлiнг» тa «iнтеpнет-тpoлiнг».
Мережевий «тpoлiнг» — це poзpoбкa зaвiдoмo пpoвoкaцiйних пoвiдoм-лень з метою викли^ти кoнфлiкти мiж yчaсникaми меpежевoгo спiвтoвa-pиствa, «хвилю пpaвoк» (aктивне цiлеспpямoвaне вмiшyвaння в текст пo-вiдoмлень y ^отекст пpoпaгaнди тa нaв'язyвaння влaснoï пoзицiï), a тaкoж ввести кopистyвaчiв y мapнy кoнфpoнтaцiю. Вaжливo зaзнaчити, щo «тpoлi» здiйснюють свoю дiяльнiсть будь-якими дoстyпними im зaсoбaми: вiд при-мiтивнoгo poзмiщення oбpaзливих пoвiдoмлень дo плiднoï цiлеспpямoвaнoï poбoти в кoмaндi сoбi пoдiбних з метoю внесення хaoсy дo вибpaнoгo ними сaйтy чи фopyмy як жертви [3, с. 135].
«Iнтеpнет-тpoлiнг» — явище, яке пoчинaeться з певнoгo жapтy, poзiгpa-шу, нехитрих i пpямoлiнiйних вислoвлювaнь — «тpoлiнг»-aтaки, метoю яш'1
е знищення вибрано'1 конференцп або news-групи (сукупносп новин), або доведення конкретно!' людини до нервового зриву [2, с. 1982].
Як сощальний феномен «тролшг» виникае на початку 90-х рр. ХХ ст. На теренах 1нтернету користувачi заради розваги почали викладати у мережу повщомлення провокацшного характеру. Як правило, це були поодиною випадки, але поступово сформувалася група оЫб, об'еднаних подiбним стилем iнтернет-спiлкування [5].
Першою, хто вивчав це явище, була дослiдниця Дж. Донат — фахiвець iз сучасних медiа, науковий ствробггник Беркманского центру Гарвард-ського ушверситету. Вона пiдкреслюе, що «тролшг» — це «гра в тдробку особистостi, але без згоди бшьшосп гравцiв, якi не усвiдомлюють учасп в цiй грi» [1, с. 50].
Мотивами появи i розвитку «тролшгу» в мережi 1нтернет можуть слу-жити iнтерес, цiкавiсть, бажання самоствердитися, посперечатися, проявите дотепшсть, розважитися, бажання проявити агреаю i негативнi емоцп. Так, М. М. Акулич, зокрема, зазначае, що «деяким просто приносить задо-волення посперечатися i розважити за рахунок iнших себе й аудитор^, iншi намагаються таким чином перешкоджати дискусп. С люди, для яких «тролшг» — це самоствердження, гра, боротьба штелекту. 1снуе думка, що «тролшгом» займаються тiльки закомплексованi люди, але насправдi все не так. Часом серед кращих «тролiв» зокрема можуть бути й доро^ серйознi люди, що займають солщш посади i вони таким чином дають собi емоцшну розрядку [2, с. 1982]. При цьому вш наводить данi, вщповщно до яких ба-гато людей один або два рази пробували публшувати провокацшш повщом-лення у Всесвггнш павутинi просто з щкавосте Не оцiнюючи це судження з психолопчних i культурологiчних позицiй, як норму або девiацiю, можна зазначити, що такий мотив сощального «тролшгу» також можливий.
Р. Внебрачних, дослщжуючи цей феномен, проводить паралель «тролшгу» з явищем «енергетичного вамтризму». На його думку, найбшьш устш-нi «тролi» здатнi створити напругу в цшому рядi спiльнот, здшснюючи зi-штовхування 1'х мiж собою i використовуючи проекцii публiчностi в ЗМ1 для залучення уваги широко!' громадськосп. Р. Внебрачних робить висновок, що «судячи з останнiх сценарпв комп'ютерних або фейсбуковских револю-цш, «тролiнг» може перетворитися на затребувану спецiалiзацiю представ-никiв цiлоi низки професш, наприклад таких, як журналютика, свiтова по-лiтика, мiжнародна економша i ряду iнших» [1, с. 50].
Якщо розглядати «тролшг» як негативне явище, в такому ракурс^ без-сумшвно, зручнiше за все аналiзувати його як форму сощально'! агресii [6, с. 26].
Виходячи з цього можна зазначити, що «тролшг» як форма сощально'' агресп мае сво'' унiкальнi характеристики:
1) «тролшг» може юнувати виключно у вiртуальних спiльнотах;
2) вш володiе специфiчними механiзмами швидкого збудження лавино-подiбноi агресп, миттевого розповсюдження на бiльшiсть учасникiв вiрту-ального ствтовариства;
3) необхiдно врахувати, що ушкальшсть «тролiнгу» як форми сощально'' агресп полягае в тому, що у потенцшно'' жертви конфлiкту вщсутня мож-ливiсть фiзичного або вiзуального контакту з iнiцiатором само'' конфлштно'' ситуацп [1, с. 50].
Найважлившим джерелом появи i поширення «тролшгу» е мережева анонiмнiсть. На думку I. Ксенофонтово'', феномен «тролiнгу» пов'язаний з аношмшстю й абсолютно неможливий в умовах, вщмшних вiд аношмнос-тi при здiйсненнi мережево'' комушкацп [4].
Форуми, чати i стльноти постiйно вiдвiдуються людьми, едина мета яких полягае у тому, щоб кого-небудь вилаяти або з кимось посваритися, причому все це не виходячи з т1ш щлковито'' мережево'' аношмносп. Ано-нiмнiсть мережевого спшкування дозволяе «тролевi» отримувати емоцiйну розрядку, проявляти низью якостi i почуття, викликаючи негативну реакцiю iнших людей практично безкарно. Це сприяе тому, що «троль» вщчувае себе впевнено i значимо, вiдчувае свою перевагу в порiвняннi з iншими людьми, дозволяе бути таким, який вш е насправд^ без будь-яких сощокультурних обмежень.
Недавнi дослiдження Дж. Хiрша i А. Галiнського з Пiвнiчно-захiдного ушверситету США, присвяченi аналiзу психологи «тролшгу» i незвично сильного впливу «тролiв» на учасникiв мережевого спiлкування, дозволили з'ясувати певш моменти у 1'хнш поведiнцi в межах iнтернет-дискусiй. На думку вчених, спонтанне занурення в режим тролшгу практично неминуче для користувачiв, як обрали аношмну форму спшкування, якщо 'хня здат-шсть до самоконтролю недостатньо розвинена. У цшому, «тролi» демон-струють весь набiр поведiнкових реакцiй, характерних для людини, що перебувае пiд впливом алкоголю.
А. Галшський вважае, що психолопчна iлюзiя «зняття заборон», викли-кана анонiмнiстю, призводить до оголення ютинного характеру людини, але, з шшого боку, в такому сташ люди максимально схильнi до впливу i легко пiддаються переконанню: «По сутi, зняття обмежень може як вияви-ти справжню сутнiсть людини, так i сформувати п, як би суперечливо це не звучало». 1нтернет-дискуая аношмних учасникiв форуму або сощально'' мережi згiдно з висновками дослщниюв подiбна до спiлкування людей, яю випили, а суть п вiдображае iстиннi спонукання тих, хто спшкуеться [7].
У соцшьно-пол^ичному плаш важливо розум^и, що «тролем» може бути не тшьки окрема людина, а й певна група людей, навт оргашзащя. Таким суб'ектом i об'ектом «тролшгу» в мережi 1нтернет е окремi особис-тостi i соцiальнi групи, спiлкування мiж якими вiдбуваеться безконтактно. У мережi 1нтернет суб'ект i об'ект «тролiнгу» реагують один на одного вербально, тим самим той, хто реагуе на «тролшг», може ще бшьше акти-вiзувати «троля» та й власш емоцп теж [8, с. 49].
1нтернет-«тролЬ> заважають вести дискусiю на просторах мережi i простим користувачам, i вiдомим людям, користуючись тим, що покарати !х неможливо. Вбачаеться, що штернетчстролЬ» належать до комунiкаторiв, якi активнi, мобiльнi, здатш активiзувати iнтернет-аудиторiю й актуалiзу-вати проблеми, даючи свою штерпретащю, застосовуючи власш методи i реалiзуючи власнi цiлi. Причому основна маса «тролiв» використовуе об-межений набiр прийомiв, добре вiдомих досвiдченим користувачам мережа Однак окрiм так званих «товстих тролiв», якi вiдкрито порушують правила ресурсу, ображають його учасниюв, викликають конфлштш ситуацп, ю-нують i так званi «тонкi тролi».
«Товстий тролiнг» можна зафiксувати вiдразу. Зазвичай з перших же поспв (повщомлення на веб-форумi) «товстi тролi» ведуть себе досить рiз-ко i навiть грубо, !хня думка докорiнно вiдрiзняеться вiд думки локально!' бшьшосп. Вони розраховують на ефект «вибуху бомби» i, як наслiдок, жваво!' дискусп з цього приводу, що кращим чином служить досягненню !хньо! мети — викликати хаос i привернути увагу до свое! особи. Заради ще! мети вони втручаються в обговорення i самовпевнено сперечаються, тдкршлюючи сво! доводи посиланнями на рiзнi джерела, частiше — мало-достовiрнi i невизначенi. «Тролi» заходять в активш теми для того, щоб перетворити !х на масоване пояснення !м, що вони неправi i, тим самим, вiдвести дискуаю в русло спору i перетворити !! на скандал. Вони вщкри-вають теми, однi назви яких викликають бурю емоцш та обурення. Вони вщкрито хамлять учасникам, адмшютраторам сайтiв та модераторам, нех-тують правилами форуму й елементарними нормами етики штернет-спш-кування, шнорують прохання шших учасникiв припинити й офщшш по-передження за порушення правил.
Розпiзнати «тонкий тролiнг» набагато складшше, його значущiсть i сту-пiнь впливу залежить вiд того, наскшьки добре «троль» знае психолопю особистiсноi та колективно! поведiнки. «Тонкий троль» дiе на межi правил, прийнятих у мющ, де вш дiе, не порушуючи !х безпосередньо, i часто зму-шуючи адмшютращю на перевищення повноважень або на порушення власних же правил.
Осганш вiдpiзняються глибoкими знaннями в гaлyзi психoлoгiï, щo дo-звoляe 1'м впливaти нa людей з ви^рис^н^м бiльш витoнчених метoдiв. У бaгaтьoх випaдкaх жертви «тoнкoгo тpoлiнгy» нaвiть не yсвiдoмлюють тoгo, щo «пoтpaпили нa гaчoк». Бpaк спiлкyвaння i кoмyнiкaтивнoгo дoсвi-ду, неpoзвиненiсть кoмyнiкaтивних здiбнoстей тa pеaлiзaцiï ïx y сoцiaльнiй pеaльнoстi мoжyть сприяти тoмy, щo людинa пoчинae здiйснювaти свoï кoмyнiкaтивнi кoмпетенцiï, вибyдoвyвaти кoмyнiкaтивнi стpaтегiï i тaктики y вipтyaльнiй pеaльнoстi, стaючи при цьoмy не тшьки aктивним, пoзитивним iнтеpнет-кopистyвaчем тa iнтеpнет-кoмyнiкaтopoм, a й «тpoлем». У зв'язку з цим зaзнaчимo, щo y piзниx типiв «тpoлiв» piзнi цiлi i спoсoби l^^oro дo-сягнення [2, с. 1984].
Тaкoж не менш вaжливo зaзнaчити oдин iз piзнoвидiв «тpoлiнгy» — пo-лiтичний «тpoлiнг». Це фенoмен, який мae мiсце в меpежi 1нтернет i дoзвo-ляе пoлiтикaм нaпpaцьoвyвaти певний пoлiтичний кaпiтaл i pеaлiзoвyвaти пoлiтичнi iнтеpеси. Якщo викopистoвyвaти теpмiнoлoгiю «тoвстoгo» i «тон-кoгo тpoлiнгy», тo мoжнa зayвaжити, щo в пoлiтичнoмy спiлкyвaннi, здш-снювaнoмy в pеaльнoмy i вipтyaльнoмy пpoстopi, нaйчaстiше викopистoвy-еться «тoнкий тpoлiнг». Пoлiтичний тpoль, зaчiпaючи oсoбистiснi тa пpoфесiйнi якoстi oпoнентa, впливaючи нa ^oro, вивoдить з piвнoвaги i викли^е вiдпoвiднi pеaкцiï, oчiкyвaнi тpoлем [8, с. 51].
^л^ичний «тpoлiнг» вiдpiзняeться вiд звичaйнoгo «тpoлiнгy» тим, щo мae нa метi пpoсyвaння влaсниx iдей, y дaнoмy випaдкy — щей пеpевaги свoeï пoлiтичнoï сили i д^^едш^и кoнкypентiв. Метoди po6oto «тpoлiв» piзнi, вiд публ^^х мaтеpiaлiв тa кoментapiв пpoвoкaцiйнoгo змiстy, щo викликaють бypxливi дискусп з пoтoкaми iнфopмaцiï, якi стaвлять зa мету вщвернути yвaгy yчaсникiв вiд oбгoвopювaнoï теми, дo витoнчениx дiй щoдo дискредитаци iмiджy кoнкypентiв.
Метoю po6oto пoлiтичниx «тpoлiв» е пеpебyвaння та сaйтax нoвин, блo-гax, стopiнкax iнтеpнет-видaнь i poзпoвсюдження мaтеpiaлiв тa кoментapiв aгiтaцiйнoгo змiстy нa тдтримку певнoгo кaндидaтa. Вoни дiють скoopди-нoвaнo i мaсoвo, з'являються в ^мещ^рях дo стaтей, нoвин, iнфopмaцiйниx дoписax, y яких iдеться пpo кoнкpетнoгo пoлiтичнoгo дiячa.
Гoлoвне зaвдaння пoлiтичниx «тpoлiв» — iнфopмaцiйнa тдтрим^ свo-ro кaндидaтa, дискpедитaцiя сyпpoтивникa. Вoни нaмaгaються ствopити видимiсть невдoвoлення шиpoкиx верств нaселення iснyючoю влaдoю чи певним пoлiтикoм, для чoгo рееструють сoтнi oднoтипниx «нiкнеймiв» (мережевих iмен) з нiбитo piзниx регюшв. Вoни сoтнями пoшиpюють пpaк-тичнo oднaкoвi пoвiдoмлення, щoб yсiлякo oчopнити oпoнентiв.
«Тpoлi», якi oбслyгoвyють певш пoлiтичнi пpoекти, нaцiленi нa ^нкрет-ний pезyльтaт, вoни вoлoдiють ч^^ю системoю opгaнiзaцiï пpaцi, фiнaн-
совою та техшчною базою, формують шформацшний проспр, випдний сво'ш партп. Слiд зазначити, що «штабш тролЬ» часто бувають досить про-фесiйними. Вони цiлодобово перебувають на форумах i новинних штернет-ресурсах, просувають сво! ще! i займаються органiзованим цькуванням опонентiв.
Шсля появи групи «пол^ичних тролiв» на сайт починаються чвари, конфлiкти учасниюв iз залученням модераторiв, банами (позбавлення або обмеження будь-яких прав користувача на створення/вщправлення нових повщомлень, створення нових тем на веб-форумах, чатах чи блогах), вве-дення бшьш жорстких правил форуму. Досвщчеш «тролЬ» можуть навiть зiбрати навколо себе «групу тдтримки» i впроваджувати вщкритий тиск на опонентiв. Нерiдко до цього процесу залучаеться й адмшютращя, «тролЬ» домагаються прихильностi модераторiв, тсля чого вже можуть самi дикту-вати правила. У пiдсумку сайти перетворюються на пропагандистськi три-буни певних пол^ичних сил.
«Полiтичнi тролЬ» працюють по 7-10 осiб, кожна з яких пише по 5070 повiдомлень на добу.
Головною вщмшною рисою «полiтичного троля» е агресившсть та на-в'язливiсть. Йому все одно, якi аргументи ви йому наведете, вш iз завидною постшшстю твердить ту саму думку, аби залучити якомога бшьше уваги до не!. Повщомлення «троля», як правило, мають образливий характер i не-конструктивну критику. «Троль» поляризуе учасниюв спiльноти на два непримиренних «табори», спiлкування яких iнодi переростае в справжню шформацшну вiйну. «Троль» апрiорi не здатний до ведення дискусш, це не входить до його завдань. На будь-яю заперечення вш вiдповiдае потоками одноманiтних цитат i скопiйованого тексту, багаторазово тиражуючи одш й тi самi тези [9].
У Сврот активну публiчну увагу привертають до проблеми «тролшгу» i його впливу на виборчий процес в 1нтернеть Так, у лютому 2013 р. Daily Telegraph оголосила, що ознайомилася з конфщенцшними документами, що описують плани з введення «троль-патруля» тд час виборiв 2014 р. Ключем ново! стратеги стануть шструменти мошторингу громадсько! думки для виявлення на раншх стадiях потенцiалу залучення ЗМ1 та громадян до конкретно! дискусп. 1х кiнцева мета — витягнути з безлiчi дискусiй «тролiв», i посилити позицп Евросоюзу в полiтичному штернет^алозь Прес-служби парламентарий повиннi мати можливють монiторити бесiди в режимi реального часу для розумшня ситуацп i можливостi зреагувати швидко, точ-ково — для максимального впливу на дискусш [10, с. 163].
Висновки. Становлення та розвиток шформацшного сустльства, бурх-ливий розвиток 1нтернету сприяли появi нових феноменiв, яю потребують
наукового вивчення та прогнозування. Одним iз таких феномешв, що активно розвиваеться, е «тролшг» у мережi 1нтернет.
Аналiз сучасно'' сощально-гумаштарно'' лiтератури свiдчить, що феномену «тролшгу» вже присвячено велику кшьюсть статей i публiкацiй. Роз-глядаючи результати цих дослщжень, можна зазначити, що в бшьшосп випадкiв «тролшг» характеризуеться як негативне явище, агресивна форма сощально-комушкативно'' взаемодп, яка перешкоджае встановленню та вщ-творенню етичних норм мережево'' взаемодп i конструктивно'' роботи груп.
Про «тролшг» можна говорити як про форму порушено'' комушкацп за допомогою маншуляцш, яка активно використовуеться у вiртуальному про-сторi з метою формування певно'' громадсько'' думки з полiтичних питань. Але слщ пам'ятати, що «тролшг» у мережi продовжуе активно розвиватися, i здiйснення цiлеспрямованого впливу на аудиторiю пiд маскою «троля» може призвести не тшьки до негативних наслщюв. Дiйсно, можна домог-тися роздрiбнення одноманiтно налаштовано'' спiльноти на «ворогуючi кластери», не здатнi до скоординованих спшьних дiй у реальному свт. Проте можна також устшно об'еднати групу з учасникiв, яю нiколи ранiше не подiляли спшьних точок зору. Усе це означае, що «тролшг» як новий вид вiртуальноi комушкацп потребуе подальшого детального вивчення, насамперед у контекст адекватного визначення його функщонального по-тенщалу.
л1тература
1. Внебрачных Р. А. Троллинг как форма социальной агрессии в виртуальных сообществах / Р. А. Внебрачных // Вестн. Удмурт. ун-та. - Серия 3: Философия. Социология. Психология. Педагогика. - 2012. - Вып. 1. - С. 48-51.
2. Акулич М. М. Интернет-троллинг как девиация / М. М. Акулич // Социология и общество: глобальные вызовы и региональное развитие. - Сессия 13. Российская социология сегодня : IV очередн. всерос. социол. конгр., окт. 2012 г. : тезисы докл. - Уфа, 2012. - С. 1981-1987.
3. Семенов Д. И. Сетевой троллинг как вид коммуникативной деятельности / Д. И. Семенов, Г. А. Шушарина // Междунар. журн. эксперимент. образования. -2011. - № 8. - С. 135-136.
4. Ксенофонтова И. В. Специфика коммуникации в условиях анонимности: меме-тика, имиджборды, троллинг / И. В. Ксенофонтова ; отв. ред. А. С. Каргин // Интернет и фольклор : сб. ст. - М. : Гос. республик. центр рус. фольклора, 2009.
5. З1нченко О. В. Психолопчна характеристика штернет-тролшгу { флейму у тд-лггковому в1ц1 / О. В. З1нченко // Вюн. Чершпв. нац. пед. ун-ту. - Вип. 103. - Т. 1 : Сер1я: Психолопчш науки. - 2012.
6. Фролов С. С. Социология организаций : учебник / С. С. Фролов. - М. : Гардари-ки, 2001. - 384 с.
7. «Троллики и нолики»: Прогнозы социологов сбываются - социальные сети наполняются «агентами влияния» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://earth-chronicles.ru/news/2011-08-31-6647.
8. Акулич М. М. Интернет-троллинг: понятие, содержание и формы / М. М. Аку-лич // Вестн. Тюмен. гос. ун-та. - 2012. - № 8. - С. 47-54.
9. Громова А. Политический троллинг в Укрнете. Юлеботы атакуют [Электронный ресурс] / А. Громова. - Режим доступа: http://politiko.ua/blogpost41491.
10. Власть и контроль в мире социальных сетей. Предвыборные кампании в Интернете: опыт Европы и США. - М., 2013. - 227 с.
феномен «троллинга» как форма коммуникативного интернет-взаимодействия:
политический контекст
Данько Ю. А.
В статье рассматривается понятие «троллинга» как нового сетевого феномена современности и нового вида коммуникативной практики. Анализируется происхождение и развитие «троллинга», отмечается, что появление «троллинга» в основном связано с сетевой анонимностью. Обосновывается то, что этот феномен можно рассматривать как проявление социальной агрессии. Также в статье рассмотрен феномен «политического троллинга».
Ключевые слова: информационное общество, коммуникативная деятельность, «троллинг», «интернет-троллинг», социальная агрессия, «политический троллинг».
the phenomenon of «trolling» as a form of communication online interaction: the political context
Danko U. A.
The rapid pace of development of «trolling» in the communicative space of the global network allow us to speak of him as a powerful form of communicative activity, which is constantly being improved.
The term «trolling» comes from the slang of the participants of virtual communities and is not directly related to the sphere of scientific discourse.
«Trolling» is regarded as a kind of virtual communication with a violation of the ethics network interaction, such as various forms of aggressive, humiliating or offensive behavior to foment conflict. Used as a process ofcommunication between personalized attendees
who are interested in more awareness, publicity or outrageous, and in the anonymous user interaction exercised without the possibility of identifying the real subject relationship.
In the most general terms, this phenomenon is proposed to characterize the process as placing on virtual communication resources provocative messages for escalation ofsocial tension by breaking the rules of ethical code of online interaction.
Should also divide such thing as a «network trolling» and «Internet trolling».
Network «trolling» — a deliberately provocative message development to cause conflicts between the participants of the network community, «the wave of edits» (active purposeful interference with text messages in the context of promoting and imposing their own position), and introduce users are useless confrontation.
«Internet trolling» — a phenomenon that starts with a certain joke, a hoax, uncomplicated and straightforward expression — «trolling» attack whose goal is to destroy the selected conference or news-group (collectively news), or the making available of a particular person to a nervous breakdown.
The first who studied this phenomenon was a researcher John Donat — an expert on modern media, researcher at Harvard University.
R. Vnebrachnyh examining this phenomenon, draws a parallel «trolling» phenomenon «energy vampirism». In his opinion, the most successful «trolls» can create tension in a number of communities, making them colliding with each other and using the projection ofpublicity in the media to attract public attention.
The most important source appearance and spread of «trolling» is anonymity network.
«Internet trolls» hamper to lead the discussion on the Internet users a simple and well-known people, using the fact that punishing them is impossible. It seems that the «Internet trolls» are among the communicators that are active, mobile, able to activate the Internet audience and update problems, giving their interpretation using their own methods and implementing their own goals.
There are no less important to note about a type of «trolling» — political «trolling». This is a phenomenon that takes place on the Internet and allows politicians to gain some political capital and implement political interests. If used terminology «thick» and «thin trolling», it may be noted that the political dialogue rendered in real and virtual space, often using «thin trolling». Political troll, affecting the personal and professional qualities of the opponent, acting on it, takes off balance and causing responses expected troll.
Political «trolling» differs from the usual «trolling» that aims to promote their ideas. In this case, the benefits of their ideas and discredit political force competitors. Working methods trolls are different from post content and comments provocative content that cause heated debate with the information flows which aim to divert attention from the topic, to the elegant try to discredit the image of competitors.
The main task of political trolls information support their candidate, discrediting the opponent. They are trying to create the appearance of broad public discontent existing power or some politician what register hundreds of similar «nickname» (network name)
of supposedly different regions. They distribute hundreds of almost identical message to every way to discredit their opponents.
The main feature ofpolitical troll is aggression and obsession. To him do not care what arguments you spend it, he has consistently maintains the same opinion, to attract more attention to this point. Message troll usually are offensive and unconstructive criticism. Troll polarizes community members into two irreconcilable «camps» communication which sometimes turns into a real information war.
The formation and development of the information society, the rapid development of the Internet contributed to the emergence of new phenomena that require scientific study andforecasting. One of these phenomena is actively developing «trolling» on the Internet.
Key words: information society, communication activities, «trolling», «Internet trolling» social aggression, «political trolling».
