CC BY
29
Бабий Р.П. Теоретические основы рынка образовательных услуг в трансформационный период
Проанализировано развитие высших учебных заведений в Украине и формирования рынка образовательных услуг в трансформационный период. Указано на совершенствование механизмов обеспечения системы развития сферы образовательных услуг, в частности финансирование учебных заведений и научных учреждений. Доказано, что функционирование сферы образовательных услуг является необходимым условием для реализации цели государства с социально ориентированной экономикой к росту и улучшения жизненного уровня населения. Указаны источники финансирования системы образования, охарактеризована смешанная система финансирования в отношении высших учебных заведений.
Ключевые слова: образование, рынок, образовательные услуги, образовательная система, финансирование, развитие, трансформационный период.
Babiy R.P. Theoretical foundations of the education market in the transformation period
The development of higher education in Ukraine and shaping the education market in the transformation period. Indicated on improvement of mechanisms for the development of educational services, including funding for universities and research institutions. Prove that the function field of educational services is a prerequisite for achieving the goals state with socially oriented economy to growth and improved living standards. These sources of funding education system characterized on a mixed system of financing higher education.
Keywords: education, market, educational services, educational system, financing, development, transformation period.
УДК 300.[52+54] Астр. М.В. Несправа1 -
ДнЫропетровський ушверситет т. Альфреда Нобеля
СЕКУЛЯРИЗАЦ1Я, РЕЛ1Г1Я ТА ЕКОНОМ1КА:
СТРУКТУРЫ ЗРУШЕННЯ У КРА1НАХ ЗАХ1ДНО1 6ВРОПИ
Дина)шчш змши у сощальнш та екожишчнш сферах сусшльного життя у ХХ-ХХ1 ст. вщбуваються на тлi трансформацн релтйних шститупв, змши ролi релМ у вирь шенш проблем сусшльного розвитку. Проаналiзовано взаемозв'язки мiж релтйним чинником та економiчним зростанням, сутшсть та особливост секуляризацн економжи (на приклад1 краш Захщно! Свропи), а також запропоновано диференцшно-мультипль кативну гшотезу суспiльно-економiчного розвитку, яка спираеться на системномсто-ричну iнтерпретацiю процесу секуляризацн.
Ключовi слова: релiгiя, економжа, секуляризаця, економiчне зростання, модель соцiально-економiчного розвитку.
Постановка проблеми. Чи може релшя створювати тi чи iншi конкуренты переваги в економiцi? На перший погляд, питания виходить за межi дискурсу економiчноí науки. Протягом багатьох столиь, за винятком таких титанiв суспiльноí думки, як Адам Сми або Макс Вебер, мало хто звертався до вивчен-ня взаeмозв'язкiв мiж релiгieю та економжою. Бiльшiсть економiстiв схильнi арпоп приймати "секуляризацiйну тезу", запропоновану М. Вебером, сутнкть яко1 зводиться до того, що по мiрi зростання значення економiки у суспiльному житп (внаслiдок науково-технiчного прогресу) роль ретгй буде неухильно зменшуватися.
1 Наук. кергвник: А. О. Задоя д-р екон. наук, професор - Дншропетровський ун1верситет iM. Альфреда Нобеля
^отягом бшьшо!' частини XX ст. економiсти вважали, що pелiгiйнi ш-ститути, щонайбшьше, фyнкцiонyють на пеpифеpiï економiчного життя сучас-ного секyляpизовaного сyспiльствa. Але з часом вiдмовa вiд оpтодоксaльниx моделей економiчного pозвиткy, якi пояснюють зpостaния впливу кaпiтaлy, тpyдовиx pесypсiв, теxиологiй тощо, пpивеpнyлa увагу дослвднитв до pолi та-киx чинниюв, як iнститyти (оpгaнiзaцiï), iнфоpмaцiя, псиколопя, кyльтypa, пок-ликaниx пояснити без^е^денте економiчне зpостaния остaннix 1SC pокiв.
Штучний "когнiтивний 6ap'ep", який ввдо^емлював pелiгiю вiд економь ки стае дедaлi пpозоpiшим. Сyчaснi комплекснi методи економiчниx досль джень дають змогу бшьш глибоко вивчити вплив pелiгiйного чинника на pозви-ток суспшьства загалом i економiки зокpемa. А отже, вебеpiвськa "секyляpизa-цiйнa теза" потpебye кpитичного пеpеосмисления, з ypaxyвaнням pезyльтaтiв остaннix теоpетико-методологiчниx та емпipичниx дослiджень.
Aналiз останнгх дослщжень i публшацш. У сyчaснiй економiчнiй те-оpiï спiвiснyють два пiдxоди щодо зв'язку мiж pелiгieю та економжою. Пеpший ствеpджye, що pелiгiя (або pелiгiйнi iнститyти) е втоpинною, тобто наслдаом дп тaкиx зaгaльниx чиннитв, якi вiдобpaжaють стан економiчниx, полiтичниx, соцiaльниx, pегiонaльниx та iншиx аспекпв суспшьного pозвиткy загалом. ,Hpy-гий шдавд визначае pелiгiю як самостшний чинник, незалежну змiннy, здатну впливати на pезyльтaти економiчного, полiтичного та сощального pозвиткy.
Пеpшa концепция по суп е pозвитком "секyляpизaцiйноï тези" в межax концепцп "сyспiльного пpогpесy" i ствеpджye, що pозвиток економжи, зpостaн-ня нaцiонaльного багатства та суспшьного добpобyтy базуеться на pозвитковi pелiгiйно-нейтpaльниx iнститyтiв (гpомaдянського сyспiльствa), ^и цьому саме сyспiльство нiбито стае менш pелiгiйним. Останне вимipюeться або чеpез np^ четнiсть до оpгaнiзовaноï pелiгiï, або за показниками pелiгiйниx пеpеконaнь.
1нший пiдxiд, концепция "pелiгiйниx pинкiв" ствеpджye, що деpжaвa у той чи шший спосiб взаемодае з pелiгieю, впливае на стушнь pелiгiйностi сус-пiльствa, а отже, pегyлюe "pинок pелiгiй" (у класичному pозyмiннi, як взаемод1я попиту i пpопозицiï) в iнтеpесax сyспiльного pозвиткy. Пpи цьому д1яльнкть pелiгiйниx шститутав pозглядaють як надання специфiчниx "послуг", а ïxию взаемодаю - як "конкypенцiю". Отже, "концепця pелiгiйниx pm^" вважае pе-лiгiю одним iз видiв сyспiльно-економiчноï дiяльностi, й вщносить ïï до загаль-ноекономiчниx чинниюв, якi ддать на сyспiльний pозвиток як один iз бaгaтьоx pегyльовaниx олiгополiстичиx pинкiв.
Пеpшy концепцiю пpедстaвлено у npau^x тaкиx вiдомиx вчениx, як: М. Вебеp, Р. Бappо, У. Блюм, Л. Дaдлi, Д. Доббелеp, Р. MaкЛipi, Л. Яннакконе. [3, S, 7, 9, 11, 1S] Дpyгy п^фимую^ численнi сучасш нayковцi, зокpемa: Р. Белла, П. Беpгеp, О. Богданова, О. Гaлоp, Р. Iнглxapт, А. Л'юю, X. Казанова, П. №ppk, С. Mixaлопyлос та iншi. [1, 2, S, 1C, 12]. BapTO зауважити, що аш пеpшa, aнi дpyгa концепцп не дають вiдповiдей на питання щодо меxaнiзмiв впливу pелiгiйного чинника на ^оцес pозвиткy сучасно!' "секyляpизовaноï" економiки, а отже, необxiдним е бшьш глибоке до^дження цieï пpоблеми в контекстi iстоpичного pозвиткy найбшьш секyляpизовaного економiчного клас-теpa сучасного свиу - Зaxiдиоï Gвpопи.
Мета дослвдження. Вiдштовхуючись вiд "секулярно1 гiпотези" М. Вебе-ра, уточнити в теоретико-методолопчному i науково-практичному сенсi сут-шсть i складовi взаeмозв'язкiв мiж процесами секуляризацií та економiчного розвитку (на прикладi краш Захiдноí бвропи).
Результати дослвдження. У працi "Багатство народов" Адам Смiт ствер-джував, що належнiсть до релiгiйних конфесiй може надавати певш економiчнi переваги: по-перше, вона (належнiсть) сприяе зниженню ризитв, адже "правильна" конфет е бшьш стабiльною i впливовою, а отже, допомагае накопи-ченню i збереженню багатства; по-друге, конфесiя створюе додатковi "позапра-вовi" iнструменти встановлення довiрчих вiдносин, врегулювання спiрних пи-тань, а також покарання порушнитв пiд час укладання економiчних угод всере-динi конфесiйних груп [15, с. 643-644].
Другий концептуально важливий крок у вивченнi впливу релш'' зробив Макс Вебер, який стверджував, що Реформащя мала вирiшальне значения для виникнення сучасного капiталiзму через вплив на систему суспiльних переко-нань, ценностей i цшей. Ишлося про те, що протестантизм змшив у суспiльнiй свiдомостi ставлення до економiчноí дiяльностi та накопичення багатства, ус-пiшнiсть у яких трактувалася як "знак Божого благословення" [2, с. 71, 109].
Теорiя знайшла як прихильникгв, так i критиков, якi, з одного боку, виз-навали бiльш успiшний та швидкий розвиток економжи за "протестантською моделлю", але з iншого - справедливо вказували на iгнорування довготермшо-вого характеру еволюцií капiталiзму в бврош, слабкiсть iсторико-економiчноí статистики, та навиь хибне тлумачення наявних статистичних даних. Сучасну версда вебер1всько1 тези щодо "духу капiталiзму", представлену У. Блюмом та Л. Дадл^ може бути зведено до твердження, що стосовно теорц iгор (контрак-тав) протестантська етика, на вiдмiну ввд католицько1, збiльшуе економiчиi втрати внаслщок порушення умов договору, а отже, сприяе зростанню довiри, налагодженню дшових стосунк1в, розбудовi мережi кооперативних зв'язюв у "протестантських" економiках, що стимулюе швидший розвиток кашталктич-них вщносин [7, с. 217].
У першш половинi ХХ ст. гiпотеза М. Вебера вважалася доведеною, ос-кшьки iсторична статистика ХУ1-Х1Х ст. шдтвержувала И на емпiричному рiв-ш. Першим, хто висловив скептицизм, бшьш того - запропонував помiияти мк-цями наслiдки (релiгiю) та причини (економжу), став нобелiвський лауреат А. Л'ю!с. [13, с. 96] Подальшого розвитку "теорiя секуляризму" набула у працях Р. Барро i Р. МакЛ^ на базi мiжнародиих поршняльних дослiджень щодо зв'яз-ку мiж релiгiйнiстю та економiчним розвитком. Масштабш, бiльш як по 50 кра-шах, протягом 30 роюв, розвщки "... вказують на iсиувания корелящйного зв'яз-ку мiж вiрою та темпами економiчного зростання... i пiдтверджують припущен-ня щодо того, що швидший економiчний розвиток пов'язано зi зменшенням ре-лшйностГ [7, с. 29-30].
Однак Л. Яннакконе зазначае, що "...в той час як вчеш-економкти кно-рували релiгiю, виходячи iз переконання, що вона зникае шд впливом секуля-ризацií, практика свiдчить протилежне: релшя залишаеться дуже потужним чинником економiчного розвитку сусшльства в ХХ1 ст." [11, с. 1472].
До^дження Р. Барро та Р. Ма^р^ Р. 1нглхарта та П. Норрiса, О. Гало-ра та С. Мiхалопулоса щодо взаeмозв'язкiв мiж релiгieю, культурою i економiч-ною ефективнiстю мали на метi перевiрку гiпотези щодо ендогенного характеру впливу релiгiйного чинника на довготермшове економiчне зростання, оскшьки нацiональнi економiки демонстрували емпiричнi аномали, якi методология ортодоксально!' економтеорц пояснити не могла, як, наприклад, рiзке скорочення темпiв росту, починаючи з кiнця 1980-х ротв. Моделi розробленi вченими для нащональних економiк i для мiжкраíнних порiвнянь не змогли переконливо довести чи вдаинути "секулярну гшотезу", оскшьки релшйний чинник, не коре-люючи з макроекономiчними показниками, досить часто ткно пов'язаний iз мiкро- та мезоекономiчними, такими як, примiром, довготермiновi стимули продуктивностi працi [5, 10, 12].
Отож, питания щодо сутносп взаемозв'язку мiж релiгieю та економшою, чи мае вiн нейтральний (секулярний), ендогенний (загальноекономiчний) або ж екзогенний (щеолопчний, себто "дух капiталiзму") характер залишаеться вiд-критим.
Логiка наукового дослщження вказуе на необхiднiсть уточнення термь нологií, зокрема самого поняття "секуляризащя". Слово "секуляризашя" (вiд лат. завси1аг1з - свиський, мирський) мае два тлумачення: "вузьке" i "широке". Перше виникло у серединi XVII ст. й позначало економiко-правовий акт вщчу-ження церковного майна на користь держави або приватних осiб: конфккацда земель, майна, скарбiв, лiквiдацiю монастирiв, вiдмiну церковно!' десятини то-що. Цей процес мав на меп витiснения Церкви з економiчноí сфери, й у Захщ-нiй бврош завершилися до початку ХХ ст. [2, с. 19-21].
"Секуляризащя" у широкому розумшш стала наслдаом загально! модер-нiзацií економiки, лiбералiзацií i деклерикалiзацií суспiльного життя загалом. У сучасному розумiннi секуляризацiя е процесом звуження сфери впливу рель гшних iнститутiв на полiтику, державу, культуру, освиу та економiку.
Дослiдник Р. Белла вщзначае, що "...процес секуляризацп тягне за собою не тквадащю само1 релiгií, а змiну ц суспшьних функцiй та структури" [1, с. 267]. Д. Доббелер вважае, що процес секуляризацп вщбуваеться на трьох р1в-нях: макро-, на рiвнi структурних зрушень в сусшльств^ мезо- (оргашзацшно-му), переважним чином щодо структурних змш всерединi релшйних оргашза-цiй, i на мiкрорiвнi, пiд яким маемо на увазi особистiснi, iндивiдуальнi змiни у ставленш до релiгií [9, с. 104].
З шшого боку, такi вчеш, як П. Бергер, Р. 1нглхарт, Х. Казанова, П. Нор-рк, обстоюють позицда, що традицiйна теорiя секуляризацií неповною мiрою вiдображае вплив релiгiйного чинника на суспiльно-економiчнi процеси, бiльш того, йдеться навiть про часткову " десекуляризацiю" суспшьного життя в бвро-пi [6, 8, 12].
Таким чином, секуляризашя на шституцюнальному й органiзацiйному рiвиях е процесом рестуктуризацп суспшьних вiдносин: релшйш iнститути змь нюють роль, функцц та органiзацiю тд впливом змш у соцiально-економiчно-му життi. При цьому виникають два закономiрнi питання: 1) якого характеру набувае взаемозалежнкть мiж процесами секуляризацií та економiчного роз-
витку? 2) чи мають мiсце вiдмiнностi у структурних зрушеннях для рiзних кон-фесiй i якщо так, то як саме?
Данi статистичних дослщжень пiдтверджують поступове зниження впливу оргашзовано1 релiгií (церков, конфесiй) протягом ХХ - початку ХХ1 ст. в уах крашах Зах1дно1 Свропи (середньорiчний темп зниження показника рель гшносп -0,25 %). Особливо помiтними щ зрушення стали пiсля 2000 р. (темп зрк майже втричi, до -0,67 % на рш). При цьому спостерiгаeмо значну диферен-щацда мiж крашами - вiд 80-90 % (!спашя, 1тал1я, Португалiя, краши Сканди-навií) до 35-55 % (Бельпя, Франция, Нiдерланди), однак середнш показник рель гiйостi зберiгаeться на досить високому рiвнi - 71,2 % (станом на 2010 р., табл.).
Табл. Зрушення релкшного та економiчного характеру в кратах Зах1дног Свропи
протягом 1900-2010 рр.
1900 1950 2000 2010
Краша о4 й к н »3 .2 ей К « ВВП на одну особу, ШБ о4 Й К ^ 53 .а Си К ВВП на одну особу, ШБ о4 Й К ^ 53 .2 Си К ВВП на душу населен-ня, ШБ о4 Й к н 53 .2 Си к « ВВП на одну особу, ШБ
1тал1я 98 1785 96 3502 92 18740 88 30136
1спан1я 98 1786 97 2189 91 15269 87 30557
Норвег1я 100 1937 92 5463 88 24364 86 55009
1рланд1я 100 2256 91 3453 89 22015 85 41921
Португал1я 99 1302 96 2086 87 14022 84 23385
Дан1я 100 3017 94 6943 85 23010 81 37657
Ф1нлянд1я 100 1668 95 4253 86 20235 79 36395
Швейцарш 99 3833 95 9064 78 22025 76 45418
Швец1я 100 2561 93 6739 82 20321 70 41191
Австр1я 97 2882 95 3706 78 20097 69 42409
Н1меччина 98 2985 79 3881 66 18596 64 39028
Велика Бритатя 99 4492 87 6939 76 19817 59 36941
Бельпя 96 3731 93 5462 65 20742 56 37883
Франц1я 99 2876 84 5271 68 20808 49 35548
Н1дерланди 95 3424 82 5996 38 21591 35 42194
Середн1й показник 98,5 2702 91,3 4997 77,9 20110 71,2 38378
Розрахунки за 2010 р. по Великш Британп уточнено з урахуванням результатш перепису 2011 р.
Розраховано автором за даними [17, 18].
Розгляд соцiально-економiчних зрушень у контекстi провiдних "конфе-сiйних" груп краш Зах1дно1 Свропи: католицько1 - Австр1я, Бельгя, !спатя, 1р-ландя, 1тал1я, Португал1я, Франщя та протестантсько1 - Велика Бритатя, Да-ня, Надерланди, Нмеччина, Норвепя, Фiнляндiя, Швещя, Швейцар1я вщобра-жае деякi принциповi вiдмiнностi. Зокрема екстремальш (шаХшт) значення показника релшйносп для католицьких i протестантських краш розбiжнi: макси-мальнi ~2 %, мiнiмальнi ~15 %, а в середньому рiзниця мiж групами станом на 2010 р. становить ~5 %, що не дуже помино вiдрiзцяeться вiд початкового (1900 р.) показника —0,8 % (рис. 1, табл.).
1900 1950 2000 2010
Рис. 1. Екстремальт (тах/тт) значення показника релишност1 по конфесшних групах крат €вропи в 1900-2010рр.
Дещо шшу картину дае анаиз економiчноí динамжи: екстремальт (max/min) значення показника ВВП на одну особу для католицьких i протес-тантських кра'н вiдрiзняються: максимальнi ~55 %, мiнiмальнi ~65 %, а в се-редньому рiзниця (станом на 2010 р.) ~30 %, що ще менш вiдхиляеться вiд показника 1900 р. ~25 % (рис. 2, табл.). Зауважимо, що лшшно'' залежносп мiж показниками релiгiйностi та економiчного розвитку не спостерiгаемо: протягом остантх 50-60 рокiв останнi, загалом, не корелюють з темпами спадання перших, i мiнiмально корелюють з "конфесшним чинником".
60000т
1900 1950 2000 2010
Рис. 2. Екстремальш (тах/тт) значення показника ВВП на одну особу за конфесшними групами крат Свропи в 1900-2010 рр.
Бшьш того, на загальному тлi "секуляризованого" економiчного розвитку Захщно'' Свропи найбiльшi темпи зростання демонструють кра'ни з найви-щими показниками релтйносп - Норвегiя, Iрландiя, Швейцарiя, водночас, як для найбiльш "секуляризованих" кра'н характернi помiркованi показники еко-номiчного росту [14, с. 87]. Таким чином, чи не единим тдтвердженням "кла-сичноГ теорн секуляризацн залишаються Нiдерланди. На нашу думку, це вик-лючення пiдтверджуе те, що взаемозв'язок мiж релiгiйним чинником i еконо-мiчним розвитком мае складний, комплексний, нелiнiйний характер, тобто не описуеться теорiею, яка спираеться на "секуляризацшну гiпотезу" М. Вебера.
Отже, iдея щодо "повно'1 секуляризацп" економiки у процесi модершза-ц11 суспiльного життя в розвинених кра'нах Захщно'' Свропи е помилковою. Со-цiально-економiчний розвиток i справдi супроводжуеться "секуляризацiйними ефектами", якi iстотно вiдрiзняються навiть для рiзних кра'н единого реиону чи
конфесií, а структурш зрушення на рiзних рiвнях - мiкро-, мезо- та макро- - мо-жуть мати рiзноспрямований характер. 1ншими словами, iснуванця процесу послiдовного, лiнiйного зниження впливу релшйного чинника на сусшльний розвиток спростовуеться даними емпiричних спостережень.
Яким же тодi чином пов'язанi мiж собою релшя i економiчний розвиток? Бшьш придатною для пояснення системи взаемозв'язюв виглядае "дифе-ренцiйно-мультиплiкативна" гшотеза суспiльно-економiчного розвитку, що ба-зуеться на таких припущеннях: 1) у сучасних економiчних формащях наявнi певш суспiльнi складовi (чинники), якi зберкаються вiд традищйних сус-шльств, зокрема релiгiйнi шститути; 2) iнституалiзацiя релшйних принцишв (економiчних змiн) позначаеться на сусшльному розвитку через взаемовплив i набувае рiзноманiтних видiв та форм.
Таким чином, релшйний чинник за рiзних умов може виступати як причиною, так i наслiдком трансформацií системи соцiально-економiчних вщно-син. В умовах, коли релшйш шститути вiдiгравали в суспiльствi провiдну роль (ХУ1-ХУ111 ст.), масштабнi, якiснi економiчнi змiни були неможливими без 1хньо1 попередньо!' реструктуризацií. Однак, акумулящя суспiльно-економiчних змiн рано чи пiзно проявляеться через еволюцiйну (або революцiйну) змшу системи релiгiйних iнститутiв (Х1Х-ХХ ст.).
Прикладами першого типу взаемодц е хвд соцiально-економiчних зру-шень в крашах " Реформатського поясу": розпочавшись iз релiгiйних, сусшльш реформи iз часом перейшли на яккно новий ршень, посприявши "протестантсь-кому економiчному диву". Другий тип представлено серкю "антиклерикальних революцiй" у процес створення напдональних держав т.зв. "Оливковго поясу", де суспiльно-полiтичнi змши супроводжувалися нацiоналiзацiею церковного майна i загальною секуляризацiею суспiльного життя (полiтика, економiка, ос-вiта, культура тощо).
Виходячи з висловлених вище передумов, змiни суспiльно-економiчного життя пiд впливом диференцтованого (виключно секуляризация у "вузькому" розумiннi) й мультиплжованого (секуляризац1я, що сполучае риси "вузького" та "широкого" розумiнця) мають вiдрiзнятися: у першому випадку позитивш змi-ни (економiчна динамiка) матимуть повiльний, але довготермшовой характер, а у другому - швидкий, стрибкоподiбний (в iсторичному масштаб^. Подiбну ди-намiку можна простежити на iсторико-статистичних матерiалах за економками католицьких та протестантських краШ Захщно1 Свропи за ХУ11-ХХ ст.
Окремого досладження, з погляду оцiнювання впливу релшйного чинника на розвиток економки, заслуговують конфесiйнi релiгiйнi меншини Захiдноí Свропи - iудейська, мусульманська та православна. У цьому випадку окресли-мо лише загальнi риси ще1 специфiки: 1) часовий лаг щодо початку економiчноí iцтеграцií: якщо для iудейських громад це - 1Х-Х, для православних - Х1У-ХУ, то для мусульманських - не рашше початку ХХ ст.; 2) оригшальш моделi соцi-ально-економiчноí iцтеграцií ("релiгiйно-мережевi" - для iудейськоí та мусуль-мансько!', "соборно-громадська" - для православно!' меншини); 3) своерщний "спектр" економiчних функцiй; 3) вiдмiнний х1д процесу секуляризацií (поетап-нний - для православ'я, дискретний - для iудаíзму й "десекулярпзац1я" - для мусульманства) [4, 16].
BapTO вщзшчити, що в cyчacниx yмовax шйбшьш помiтнy pоль вiдiгpa-ють caме "aнтиcекyляpизaцiйнi" пpоцеcи, що вiдбyвaютьcя y мycyльмaнcькиx гpомaдax кpaïн Зaxiдноï 6вpопи. Спpaвa в тому, що в той чac, коли пpи незшч-нiй зaгaльнiй чиcельноcтi (~1,5-2 %) cоцiaльно-економiчнy динaмiкy пpaвоcлaв-ниx й iyдейcькиx гpомaд бшьш-менш cинxpонiзовaно з "кaтолицькою" тa "пpо-теcтaнтcькою", cеpедня питомa вaгa мycyльмaн cтaновить 5,8 % нacелення (нaйбiльшa у Фpaнцiï - 8,3 %) i пpодовжye збiльшyвaтиcя темпaми, що випеpе-джaють нaвiть виcокi темпи пpиpодного пpиpоcтy мycyльмaн у Gвpопi (вшеть док a^^roi' iммiгpaцiï тa iдеологiчноï екcпaнciï), що викликae певне зaнепо-коeння у pешти гpомaдян [1б, 19].
Бшьш детaльний aнaлiз впливу чиннита cекyляpизaцiï нa pозвиток еко-номжи в контекcтi дiяльноcтi pелiгiйниx меншин e пpедметом окpемого, Dp^-вяченого ^amm Центpaльноï тa Сxiдноï 6вpопи, нaпpямy pозвiдок у межax об-paноï теми.
Висновки. Доcлiдження впливу pелiгiйного чинникa i пpоцеcy текуля-pизaцiï нa економiчний pозвиток ^arn Зaxiдноï Gвpопи дae змогу cфоpмyлювa-ти тaкi виcновки:
По-пеpше, m теоpетико-методологiчномy piвнi "cекyляpизaцiйнa гшоте-зa" M. Bебеpa не може пояетити оcобливоcтi icтоpичного pозвиткy економiк ^arn Зaxiдноï Gвpопи: вiд почaткy ХХ ст. й до cьогоднi емпipичнi дaнi в^у-ють нa ктотш вiдxилення pеaльниx пpоцеciв вiд "конфе^йно:!" моделi еконо-мiчного pозвиткy.
По-^pyre, уточнення змicтy поняття "cекyляpизaцiя" (у вузькому тa ши-pокомy pозyмiннi) дae змогу зaпpопонyвaти неоpтодокcaльнy "дифеpенцiйно-мyльтиплiкaтивнy" гiпотезy cоцiaльно-економiчного pозвиткy, у якш дя piзно-мaнiтниx чиннитв, у т.ч. pелiгiйного, pозглядaeтьcя iз cиcтемниx, щодо еконо-мiки, позицш. Зокpемa, чинник cекyляpизaцiï може дiяти як caмоcтiйно (дифе-pенцiйовaно) тaк i в комплекci (мyльтиплiкaтивно), pеaлiзyючи цим caмим piзнi типи cоцiaльно-економiчноï динaмiки, як це мaло мкце у " пpотеcтaнтcкиx" ^a-rnax пpотягом XVI-XVIII aбо в кaтолицькиx - у XVIII-XX cт.
По-тpетe, aнaлiз емпipичниx дaниx щодо cекyляpизaцiï тa економiчного pозвиткy дae зaгaлом пapaдокcaльнy кapтинy: пpи доcить cтaбiльномy piвнi pе-лiгiйноcтi у ХХ ст. - "нaдвиcокi" темпи економiчного зpоcтaння, пpи цьому нaйшвидше зpоcтaння демонcтpyють нaйменш cекyляpизовaнi кpaïни. Tara cy-пеpечноcтi потpебyють pозшиpення чacовиx меж доcлiдження iз вpaxyвaнням "конфе^йного" чинникa для Rparn Зaxiдноï 6вpопи.
Доcлiдження тaкож дaло змогу о^е^ити пpоблеми, виpiшенню якиx бу-дуть cтоcyвaтиcя подaльшi нayковi pозвiдки, a caме: по-пеpше, до якого icTOpnH-ного пеpiодy pозвиткy економiк ^arn Зaxiдноï Gвpопи можнa ycпiшно зacтоcy-вaти "клacичнy" теоpiю cекyляpизaцii? По-^pyre, який caме чинник (чинники) обумовлюють "конфеciйнi" вiдмiнноcтi у довготеpмiновомy економiчномy pоз-витковi "пpотеcтaнтcькиx" i "кaтоличниx" Epam? По-тpетe, в чому пpоявляeтьcя cпецифiкa впливу pелiгiйниx меншин (пpaвоcлaвноï, iyдейcькоï тa мycyльмaнcь-ко!) m пpоцеc cоцiaльно-екомiчного pозвиткy Gвpопейcького континенту.
Лiтература
1. Белла Р. Религия как символическая модель, формирующая человеческий опыт / Р. Белла // Американская социология сегодня. Перспективы, проблемы, методы. - М. : Изд-во "Прогресс", 1972. - 392 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://lib.uni-dubna.ru/search/files/soc _rel_obsh_garadja/s2chap4.pdf.
2. Богданова О.А. Процесс секуляризации и кризис личности в западной культуре XX века : монография / О.А. Богданова. - Ростов-на-Дону : Изд-во РГЭУ, 2001. - 140 с.
3. Вебер М. Протестантська етика i дух капп^зму : пер з шм. / М. Вебер. - К. : Вид-во "Основи", 1994. - 261 с.
4. Наумкин В. Мусульманская диаспора на Западе: дифференциация, конвергенция, гибридизация? / ВВ. Наумкин // Международные процессы. - 2010. - № 2. - C. 4-14.
5. Barro R.J. Religion and Economic Growth / NBER Working Paper 9682 / R.J. Barro, R.M. McCleary // Cambridge: National Bureau of Economic Research, 2003. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nber.org/papers/w9682.pdf.
6. Berger P.L. The Desecularization of the World: A Global Overview // The Desecularization of the World: Resurgent Religious and World Politics / Ed. P. Berger. - Washington, D.C. : Ethic and Public Policy Center, 1999. - 143 р.
7. Blum U. Religion and economic growth: was Weber right? / U. Blum, L. Dudley // Journal of Evolutionary Economics. - Vol. 11, № 2. - 2001. - Pр. 207-230. [Electronic resource]. - Mode of access http://link.springer.de/link/service/journals/00191/papers/1011002/10110207.pdf.
8. Cazanova J. Rethinking Secularization: A Global Comparative Perspective, 2006 / J. Cazanova. [Electronic resource]. - Mode of access http://iasc-culture.org/THR/archives / AfterSecularization/8.12 CCasanova.pdf.
9. Dobbelaere K. Secularization: An Analysis at Three Levels (Gods, Humans and Religions) / К. Dobbelaere. - Brussels : P.I.E. - Peter Lang, 2002. - 214 р.
10. Galor O. Evolution and the growth process: Natural selection of entrepreneurial traits / O. Ga-lor, S. Michalopoulos // Journal of Economic Theory, 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nber.org/papers/w17075.
11. Iannaccone L.R. Introduction to the Economics of Religion / L.R. Iannaccone // Journal of Economic Literature. - Vol. 36. - 1998. - Pр. 1465-1496. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.international.ucla.edu/cms/files/perg.iannoconne.pdf.
12. Inglehart R. Sacred and Secular. Religion and Politics Worldwide / R. Inglehart, P. Norris. -Cambridge, 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://ksghome.harvard.edu/~pnorris/Books / Sacred_and_ secular.htm.
13. Lewis A.W. The Theory of Economic Growth / A.W. Lewis. - London: Taylor and Francis, 2003. - 453 p.
14. Religion and democracy in contemporary Europe / Ed. by G. Motzkin, Y. Fischer. - London: Alliance Publishing, 2008. - 200 р. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. alliancemaga-zine.org/books/Religion%20and%20Democracy.pdf.
15. Smith A. The Wealth of Nations / А. Smith. - The Pennsylvania State University: An electronic Classics series publication, 2005. [Electronic resource]. - Mode of access http://www2. hn.psu.edu/faculty/jmanis/adam-smith/wealth-nations.pdf.
16. Migrants, minorities and employment Exclusion and discrimination in the 27 Member States of the European Union: Update 2003-2008 // European Union Agency for Fundamental Rights, 2010. -96 р. [Electronic resource]. - Mode of access http://fra.europa.eu/en/publication/2011/migrants-minori-ties-and-employment-exclusion-and-discrimination-27-member-states.
17. Eurostat - European Commission. [Electronic resource]. - Mode of access http://epp.euros-tat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/GDP_per_capita,_consumption_per_capita_and_pri-ce_level_indices.
18. New Maddison Project: Historical Statistics Database. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ggdc.net/maddison/maddison-project/data.htm.
19. World Religion Database International religious demographic statistics and sources. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.worldreligiondatabase.org/wrd_default.asp.
Несправа Н.В. Секуляризация, религия и экономика: структурные сдвиги в странах Западной Европы
Динамичные изменения в социальной и экономической сферах общественной жизни в XX-XXI вв. происходят на фоне трансформации религиозных институтов, из-
менения роли религии в решении проблем общественного развития. Проанализированы взаимосвязи между религиозным фактором и экономическим ростом, сущность и особенности секуляризации экономики (на примере стран Западной Европы), а также предложена дифференциально-мультипликативная гипотеза общественно-экономического развития, опирающаяся на системно-историческую интерпретацию процесса секуляризации.
Ключевые слова: религия, экономика, секуляризация, экономический рост, модель социально-экономического развития.
Nesprava M. V. Secularization, religion and economy: structural changes in Western Europe
Dynamic changes in social and economic spheres of social life in the XX-XXI centuries taking place on the background of religious institutions transformation, the changing role of religion in social development's problems solving. This paper analyzes the relationship between religious factors and economic growth, the nature and characteristics of economical secularization (the case of Western Europe) and proposed the differential-multiplicative hypothesis of socio-economic development, based on complex-historical interpretation the secularization process.
Keywords: religion, economics, secularization, economic growth, model of socio-economic development.
УДК 338.47-052:330.837(477) Доц. Б.М. Псний, канд. екон. наук -
Львiвська фтш Свропейського утверситету
ДЕРЖАВНА СПОЖИВЧА ПОЛ1ТИКА УКРА1НИ: РЕПОНАЛЬНИЙ ВИМ1Р
Обгрунтовано необхщшсть актнвiзацi! процесу формування та реалiзацi! комплексно! споживчо! шштики та забезпечення високого правового рiвня захисту штереив споживачгв не тшьки на державному, але й на регюнальному рiвнi. Запропоновано здшснювати пошук шляхiв удосконалення державно! споживчо! полынки на основi принципу системност соцiально-економiчноl регюнально! шштики.
Ключовi слова: штереси споживачгв, захист прав споживачгв, споживча пол^ика, регюнальш програми, регюнальний споживчий ринок, система технiчного регулювання.
Постановка проблеми. Формування державно! споживчо! полиики у ринковш економiцi виступае найважливiшим шдикатором ефективностi пошу-ку балансу мiж економiчним зростанням та забезпеченням сощального розвит-ку, формуванням належного рiвня життя, а також збереженням еколопчно без-печного довкшля. Основна мета державно! споживчо! полиики - захист прав споживачiв вiдповiдно до еколопчних вимог безпеки та якiсного рiвня продукций G двi групи факторiв, якi зумовлюють необхiднiсть провадження державно! споживчо! полiтики, - економiчнi та соцiальнi. Економiчнi пов'язанi iз функщ-онуванням ринку товарiв i послуг, конкуренцiею, фiскальною полiтикою тощо. Соцiальнi формуються унаслiдок прийнятих у суспiльствi систем ценностей, рiвня демократизаций полиико-правових гарантiй.
Глобалiзацiя економiк свиу призводить до розгортання та активiзацi! протилежно! тенденцi! - регiоналiзацi!. Тому дослщжения споживчо! полiтики необхiдне не тшьки у нащональному вимiрi, але й у регюнальному. Адже саме на рiвнi регюшв виникають перспективш проекти, покликанi вирiшувати проблему захисту споживчих iнтересiв саме у конкретних умовах територп. Регiони
