CC BY
14
Дуда С. Т., Танцюра А. О. Методические основы оценки производственного потенциала предприятия
Рассмотрена и проанализирована эффективность производственного потенциала предприятия. Рассмотрены различные подходы к оценки определения эффективности использования производственного потенциала предприятия для обеспечения его надлежащей и высокой эффективности. Учтена и охарактеризована целевая оценка соответствия производственного потенциала предприятия.
Ключевые слова: производственный потенциал, оценка производственного потенциала, предприятие, методы оценки производственного потенциала.
Duda S.T., Tantsiura A.O. Methodological framework for the assessment of the production potential of the company
Analysed the efficiency the production potential of the company. Considered different approaches to assessment determining the efficiency of the production potential of the company to ensure its proper and high efficiency. Was taken into account and described the target conformity assessment of industrial potential of the company.
Keywords: production capacity, the assessment of production potential, enterprise, evaluation methods of production potential.
УДК 338.23:336.74 Доц. Б.1. Кабащ, канд. екон. наук -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛЩЖЕННЯ ВПЛИВУ
Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ НА ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Проаналiзовано теоретичш шдходи до пояснения змюту екожишчного зростання та основних показниюв його вишрювання. Також висв^лено поняття державного регу-лювання економiчного зростання в розрiзi механiзмiв здшснення. Систематизовано та видшено основш форми державного регулювання економiчного зростання.
Ключовi слова: економiчне зростання, економiчний розвиток, ВВП, ВВП на одну особу, державне регулювання економiчного зростання, мехашзми регулювання.
Вступ. Проблема забезпечення сталого економiчного зростання набувае дедалi бшьшого значения, особливо з огляду на значну кiлькiсть загроз стршко! глоб^зацц соцiально-економiчного розвитку. На економiчне зростання впли-вае безлiч факторiв, зокрема i механiзми державного регулювання. Зважаючи на лiбералiзацiю грошового ринку та ринку кашт^в, збiльшения кредитно! за-лежностi краш вiд фiнансових оргашзацш та краíн-позичальникiв, збiльшения ролi кредитування в розвитку держави актуальним е питання щодо визначення впливу фшансово-кредитного механiзму державного регулювання на економiч-не зростання. Ця проблематика не тальки актуальна, але й не до юнця вирiшена, про що свiдчить безлiч проблем вiтчизияноí фшансово-кредитно! сфери i неста-лий розвиток украшсько! економiки. Необхiднiсть доопрацювання цього питання обумовлюеться ще й тим, що намiр Украши штегруватися у европейський економiчний простiр зумовить змши та реформування фiнансово-кредитноí сфери, а тому необидно визначити, який буде мати вплив державне регулювання у цш сферi на яккть i динамiчнiсть економiчного зростання.
Мета дослвдження. Систематизувати теоретичнi концепцц та пiдходи щодо пояснення впливу фшансово-кредитного мехашзму державного регулювання на економiчне зростання.
Виклад основного матерiалу. Економiчне зростання - це кшьккна характеристика розвитку нащонально1 економiчноí системи, яка визначаеться зростанням масштабiв 11 виробництва. В економiчнiй лiтературi пiд економiч-ним зростанням бшьшкть науковцш розумдать збiльшення кшькосп товарiв та послуг, якi виробляе нацiональна економiка. У деяких випадках змкт економiч-ного зростання ототожнюеться з поняттям економiчного прогресу.
На сьогодш в економiчнiй лiтературi не кнуе единого пiдходу щодо виз-начення показника, який в повному обсязi характеризуе принципи економiчно-го зростання. Залежно вiд обраного показника певним чином змiнюеться i виз-начення цiеí економiчноí категорií.
Найпоширешшою величиною вимiрювання економiчного зростання е темп змши ВНП (ВВП) з врахуванням динамiки середнього рiвня цш. У такому випадку абсолютно лопчним буде визначення економiчного зростання як "... збшьшення масштабiв сукупного виробництва та споживання в краíнi, що характеризуеться такими макроекономiчними показниками, як ВНП, ВВП, на-цiональний дохщ. Воно вимiрюеться темпами зростання або приросту даних показниюв в кшщ та на початку перiоду або вщношення приросту показника до його попереднього значения" [6].
Розглянемо тдходи науковщв до визначення економiчного зростання. Для прикладу, Кемпбелл Р. Макконнелл та Стенлi Л. Брю визначають еконо-мiчне зростання як: "... збшьшення виробничих можливостей, що проходить зi збшьшенням кiлькостi використовуваних факторiв виробництва або вдоскона-ленням технiки i технологií" [3, с. 634]. Аналопчним чином трактують це по-няття Р. Дорнбуш та С. Фтер: "економiчне зростання - це зростання реального ВВП" [2, с. 21]. Бшьш чике визначення термша наведено в роботах П. Самуель-сона та В. Нордгауза: "економiчне зростання означае збшьшення потенцшного ВНП краши. 1ншими словами, економiчне зростання - це розширення межi виробничих можливостей краши" [7]. В украшськш економiчнiй лiтературi еконо-мiчне зростання визначаеться як "... збшьшення обсяпв сусшльного виробництва та розширення можливостей економжи задовольняти зростаючi потреби на-селення в товарах та послугах" [1, с. 88].
1ншим показником, що визначае змкт економiчного зростання, е темпи змши реального ВНП (ВВП) в розрахунку на одну особу. У цьому випадку чин-ником економiчного зростання е "... випереджаючi темпи зростання сукупного виробництва порiвняно зi змiною (приростом) населення краíни для шдвищен-ня рiвня його добробуту" [7].
Бiльш грунтовним та об'емним, на нашу думку, е визначення економiч-ного зростання як довгостроково!' теиденцií до збшьшення обсяпв сукупного виробництва, яке вщбуваеться в умовах структурноí перебудови економiки кра-íни вiдповiдно до нормативних вимог технологiчного та социального прогресу, а також тдвищення ефективностi вiдтворювальних процеав. Запропоноване визначення дае змогу видшити не тiльки кiлькiснi, а й яккш характеристики збшьшення обсягiв сукупного виробництва. Не викликае сумшву, що зростання ВВП може мати високу або низьку яккть. Окремi економiчнi процеси та заходи регуляторного впливу держави призводять до зростання ВВП, але паралельно з
цим вщбуваюся i позитивнi змiни в реальних доходах економiчних суб'екпв, якiсно покрашуеться структура вiдтворювальних процеав, спостерiгаeться можливкть збереження позитивних тенденцiй протягом довготривалого перь оду. У протилежному випадку, зростання ВВП вiдбуваеться шляхом вичерпу-вання економiчного потенцiалу краши, заперечуються можливостi для подаль-шого покращення ршня життя.
Серед основних сучасних положень, що характеризують економiчне зростання як складову економiчного розвитку, можна видшити такi:
1. Економiчне зростання - феномен, набагато складшший, нiж динамiка зростання обсягу виробництва в кршш. Воно мае свою структуру, чинники, джерела, наслщки. Вагомим е проведення Грунтовного ан^зу тенденцiй попереднього розвитку економiчноi' системи краши з метою виявлення того, чи дшсно е приклад зростання, чи це тшьки перехщ економiки крайни з одше! фази економiчного циклу до шшо!.
2. Неможливим е видшення однаковий для вих краш принципiв та чинниыв економiчного зростання, а тому не можуть не вщ^знятися i ввдповщш ме-ханiзми !х регулювання. Але загальною метою використання цих мехашз-мiв мае бути формування та вивтьнення потенцiалу основних факторiв су-часного економiчного зростання.
3. Сучасному економiчному зростанню притаманним е мiжнацiональний характер. На перше мкце виходять фактори та типи економiчного зростання, що пов'язанi з зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю в усiх п аспектах: зовшш-ня торгiвля, рух капггалу, мiграцiя людських ресурсiв. Крiм того, важливим питанням е конкурентоспроможнiсть национально!' економiки в контекстi глобального економiчного розвитку.
4. Сучасне економiчне зростання - процес нерiвномiрний та системоутворю-ючий. Неможливим е стимулювання економiчного розвитку кра!ни лише шляхом впливу на окрему групу факторiв. Сучасна економша потребуе ви-важеного та комплексного шдходу до вирiшення основних суспшьних проблем. Порушення системного шдходу може призвести до неадекватно! реакцп економши на запропонованi заходи.
5. Оскшьки в умовах сучасно! економши дедалi бiльше зростае роль держав-них механiзмiв регуляторного впливу, важливим питанням сучасного еко-номiчного зростання стае вибiр варiанта стимулювальних заходiв з боку держави. Вони спроможш як покращити ринковi механiзми саморегуляцп, так i спричинити негативний вплив на розвиток економiки краши.
Як свдаить свiтовий досвiд, держава мае потенцшш можливостi для за-безпечення зростання рiвня нацiонального доходу, обсягу ^естицш та добро-буту населення краши. Кожна краша, залежно вщ специфiки економiчноí ситу-ацií, стану розвитку, кторичних особливостей визначае власний механiзм державного регулювання економiчного зростання як сукупностi заходш шститу-цiйного, органiзацiйного, регуляторного та законодавчого характеру, основною метою яких е стабшзащя економiчноí та соцiальноí ситуацц в краíнi та подальше стимулювання економiчного зростання.
Механiзм державного регулювання економiчного зростання - це споаб органiзацií економiчних вiдносин мiж державою та пiдприемствами, населенном, шшими крашами та мiжнародними шститущями з метою стабiлiзацií еко-
номiчноi та сощальноТ ситуацii в краТш та створення передумов для економiч-ного зростання.
На нашу думку, фшансово-кредитний механiзм повинен визначатися як сукупшсть форм, методiв, важелiв та шструментш регламентування економiч-них вiдносин мiж державою та пiдприeмствами, населенням, шшими краТнами, мiжнародними iнституцiями в напрямах забезпечення стабшзацп економiчнот' та сощальнот' ситуацп в краТш та створення передумов для економiчного зростання (рис.). На основi сформульованого визначення економiчного зростання запропоновано принципи побудови комплексного мехашзму державного регу-лювання зростання украТнськоТ економiки.
Рис. Компоненти фтансово-кредитного регулювання процеав економiчного
зростання
Мехашзм державного регулювання економiчного зростання повинен включати в себе поточш та стратегiчнi цiлi державного регуляторного впливу, перелiк основних форм, об'екпв, методiв та iнструментiв впливу.
Основною стратепчною метою державного регулювання економiчного зростання е створення передумов для економiчного зростання в краТш. Для п досягнення важливим е виршення широкого кола поточних економiчних, сощ-альних та iнституцiональних проблем, таких як високий рiвень безробiття, прискорення динамiки iнфляцiйних процесiв, неефективна структура економь ки, недостатнiй рiвень швестицшноТ активностi, проблеми розвитку аграрного сектору та багато шших.
Вирiшення цих проблем пов'язано з впливом на окремi об'екти державного регулювання економiчного зростання. Основними об'ектами е фактори макросередовища, якi забезпечують кшьюсш та якiснi характеристики еконо-мiчного зростання. Загалом, фактори економiчного зростання можна подшити на три групи [3, с. 473-474]: фактори пропозицп; фактори попиту; фактори роз-подшу. Як основнi об'екти державного регуляторного впливу виступають зде-бiльшого непрямi фактори економiчного зростання.
Фактори попиту забезпечують зростання сукупних витрат з метою пов-ного використання виробничого потенцiалу. Тобто макроекономiчне середови-ще повинно забезпечувати такий рiвень сукупних видатюв, за якого повнiстю використовуються наявш ресурси. Досягнення цього бажаного стану економiч-ного розвитку краТни залежить i вiд заходiв державного регуляторного впливу.
Особливо визначальними серед форм державного регулювання е шструменти фшансово-податкового та грошово-кредитного регулювання. Основними шструментами, що впливають на розм1р та структуру сукупного попиту, е: система оподаткування, шдходи до формування витратноТ частини державного та мкцевих бюджепв, кредитна полггика бантвськоТ системи, заходи центрального банку щодо регулювання грошовоТ маси в краТш, динамка шфляцшних процесс тощо.
Фактори розподшу забезпечують розподш зростаючого обсягу економ1ч-них ресурйв з метою отримання максимальноТ кшькосп корисноТ продукцп. Вони повинш забезпечувати не лише виробничу, а й розподшьчу ефективнкть. Виробнича ефективнкть розподшу економ1чних ресурсш досягаеться в суспшь-ств1 тод1, коли необхвдш для задоволення сукупного попиту товари та послуги виготовляються з мшмальними витратами. Розподшьча ефективнкть вщобра-жае такий Тх розподш шд час виробництва товар1в та надання послуг, що харак-теризуеться не лише мшмальними затратами, а й максимальним економ1чним ефектом (виготовляються т1 товари та послуги 1 в такш кшькосп, що е найбшьш бажаною для суспшьства).
Важливим е виб1р прюритетносп (оптимальносп) визначення поточних цшей та об'екпв державного регулювання, оскшьки 1нколи е суперечливими за-соби Тх досягнення. Класичним прикладом взаемноТ суперечносп поточних щ-лей е бажання одночасно обмежити р1вень безроб1ття 1 уповшьнити темпи ш-фляцц в краТш. Спостеркаемо певну законом1ршсть: чим менше цшей визнача-ються як прюритетш для держави, тим менше суперечностей м1ж цшями та за-собами Тх досягнення, а в1дпов1дно, тим бшьша гаранпя досягнення поставле-них цшей.
Шд методами державного регулювання економ1чного зростання розумь ють характер впливу держави через виконавщв заход1в державного регулювання на вс сфери в нащональнш економ1чнш систем1 з метою стимулювання еко-ном1чного зростання. 1х можна згрупувати в чотири таких блоки: економ1чш, адмЫстративш, правов1, донорсьт. Найбшьш притаманними та привабливими для краТн з оркнтащею на ринков1 в1дносини е економ1чш методи державного регулювання економ1чного зростання. Застосування цих методш передбачае не пряме втручання з боку суб'ектав регулювання, а опосередковане, через ство-рення певного економ1чного середовища. Регулювання за допомогою економ1ч-них метод1в дае змогу суб'ектам ринку зберкати право на вшьний виб1р еконо-м1чноТ поведшки.
Економ1чш методи державного регулювання економ1чного зростання -це комплекс заходш з боку держави, що мае характер непрямого впливу на сус-шльно-господарський розвиток краТни з дотриманням вимог основних еконо-м1чних закошв задля створення умов, що забезпечують досягнення високих економ1чних результата. До економ1чних метод1в державного регулювання належать прогнозування, планування, програмування, матер1альне стимулювання, пшьгове фшансування, пшьгове оподаткування 1 кредитування. Застосування цих методш е найбшьш оргашчним для умов ринковоТ економжи, оскшьки дер-
жава не обмежуе вибiр та дií економiчних суб'ектiв, а лише корегуе та защкав-люе його в прийнятп певних рiшень.
Адмiнiстративнi методи державного регулювання економiчного зростан-ня виражають, по суп, пряме управлiння з боку держави i передбачають вико-ристання системи державних замовлень та контракпв; застосування державою санкций i штрафiв, лiцензiй, дозвол1в, квот; запровадження норм i стацдартiв, якi регламентують вимоги до якостi робiт, послуг, продукцп, до органiзацií вироб-ничих процесiв, операцiй на вцутрiшньому i зовнiшньому ринках тощо [5, с. 57].
АдмЫстративш методи базуються на см державно!' влади та не пов'язаш зi створенням додаткового матерiального стимулу або загрозою фь нансових збиткiв. 1х подшяють на засоби заборони, дозволу i примусу. В умо-вах ринково! економiки зазначеш методи потрiбно використовувати обережно, вони е обфунтованими в ситуациях, коли шким не обмежена свобода окремих суб'ектiв зумовлюе втрати для шших суб'ектав i ринково! економiки загалом.
Серед основних напрям1в застосування адмМстративних регуляторiв в умовах ринково! економши видiляють: державний контроль за монопольними ринками шляхом державного регулювання щн; охорона навколишнього середо-вища та споживання невiдтворювальних ресурсiв; забезпечення мшмального рiвця добробуту та соцiального захисту населення; дотримання нацiональних стандарт виробництва (санiтарнi, екологiчнi норми, якiсть продукцп, заборона недобросовiсноí реклами тощо); захист нацiонального ринку (митнi обмеження, тарифи, квоти на експорт та шпорт, лiцензування товарiв тощо).
Важливим методом регулювання економiчного зростання е державне за-мовлення, яке передбачае виготовлення та поставку певного обсягу продукцп або виконання робiт на договiрнiй основi з метою задоволення першопочатко-вих потреб суспiльства. Це варiант спiвробiтництва держави i пiдприемства з метою виршення певних завдань. З метою економiчного стимулювання виконання державного замовлення виконавцям можуть бути надаш пiльги щодо сплати податюв, цiльовi дотацií та субсидií, кредити на пiльгових умовах, митнi та iншi пiльги.
Правовi методи регулювання економiчного зростання передбачають прийняття нормативно-правових актiв, а також вироблення мехашзму íх реалi-зацií та контролю. Застосування правових методiв у даяльносп держави передбачае встановлення загальних, обов'язкових для виконання правил поведшки економiчних суб'ектiв. Створюючи правову, законодавчу базу, держава розроб-ляе принципи економiчних вiдносин, дотримуватися яких зобов'язаш всi суб'екти економiчноí дiяльностi - виробники, споживачi, держава. До цiеí групи методiв державного регулювання належать закони, законодавчi та нормативнi акти, що захищають права власностi, визначають форми пiдприемництва, умо-ви функщонування пiдприемств, íхцi зв'язки мiж собою i державою.
Донорськi методи державного регулювання економiчного зростання - це шльги або преференцií в грошовш або не грошовiй формах, що створюють для виробника привiлеí, забезпечують йому пiдвишення конкурентоспроможностi на ринку. Метою !х застосування е спрямування економiчних ресурсiв у тi галу-зi, що дiйсно е прюритетними для сусп1льства. Основними серед цiеí групи ме-тод1в е: субсидц, субвенцií, преференцií, дотацií. Кожний з методiв включае в
себе велику кiлькiсть iнстpyментiв (pегyлятоpiв, вaжелiв) впливу на конкpетнi об'eкти деpжaвного pегyлювaння економiчного зpостaния. ïx також можна подь лити на aдмiнiстpaтивнi та економiчнi.
Сеpед основниx фоpм деpжaвного pегyлювaния економiчного зpостaния потpiбно видшяти: комплексне планування економiчного та сощального pоз-витку; пpогнозyвaния pозвиткy нapодного господapствa та кон'юнктypи pинкy; pеaлiзaцiя нaцiонaльниx i цiльовиx комплексниx ^о^ам; yпpaвлiния госпо-дapською дiяльнiстю деpжaвниx пiдпpиeмств; фiнaнсово-подaткове pегyлювaн-ня (чеpез систему деpжaвниx фiнaнсiв i податтв); гpошово-кpедитне pегyлю-вання (чеpез pегyлювaння гpошовоï маси i пpоцентноï ставки); стpyктypне pегy-лювання (чеpез змiнy стpyктypи економiки i, вiдповiдно, стpyктypи попиту i пpопозицiï на pm^); соцiaльне pегyлювaния (соцiaльний зaxист населення че-pез деpжaвний пеpеpозподiл доxодiв); pегyлювaния зовнiшньоекономiчноï да-яльностi та валютного кypсy; aдмiнiстpaтивне pегyлювaния (чеpез застосування неекономiчниx методiв впливу на економiчне життя) [4, с. 395].
Фшансово-податкове та гpошово-кpедитне pегyлювaния визначаються як основш фоpми деpжaвного pегyлювaння економiчного зpостaния. ïxиi iнстpyмеити можна застосовувати як вдо^е^ено, так i пapaлельно з метою одночасного коpигyвaння бшьш шиpокого кола економiчниx ^облем, що вини-кають у пpоцесi стимулювання економiчного зpостaния.
З цieю метою можливим e застосування декiлькоx вapiaнтiв поeднaния фiнaнсово-подaтковоï та гpошово-кpедитноï фоpм деpжaвного pегyлювaння економiки:
• стимyлювaльне фiнaнсово-подaткове регyлювaння пaрaлельно i3 застосуванням жорсткого типу грошово-кредитного регyлювaння економiки. Обмеження гро-шово'1 маси в краш за умови стимулювання за допомогою збiльшення обсягiв держaвних видaткiв призведе до змiни структури сукупного попиту: зросте час-тка споживчих та державних видaткiв, а величина внутршнього та iноземного швестування зменшиться;
• експaнсiонiстське грошово-кредитне регулювання, поеднане iз жорстким фь нансово-податковим, призведе до зростання iнвестицiй за рахунок зниження обсягiв споживчих i державних видатюв, але можливим е прискорення темпiв iнфляцïí;
• одночасна стимулювальна фiнaнсово-подaтковa та грошово-кредитна форми державного регулювання економши - досить ризикований вaрiaнт, оскiльки пов'язаний з одночасним розбалансуванням як фiнaнсовоï, так i грошово'1 систе-ми краши.
Висновки. Отже, "економiчне зpостaния" дощльно тpaктyвaти як дов-гостpоковy тенденщю до збшьшення обсяпв сукупного в^обництва, яке ввдбу-вaeться в yмовax стpyктypноï пеpебyдови економiки кpaïни вщповвдно до rop-мaтивниx вимог теxнологiчного та соцiaльного пpогpесy, а також шдвищення ефективностi вiдтвоpювaльниx пpоцесiв. Bpaxyвaння впливу ноpмaтивниx, еко-номiчниx, полiтичниx, соцiaльниx та зовнiшньоекономiчниx чинниюв шститу-цшного сеpедовищa шд час фоpмyвaння iнстpyмеитapiю фшансово-податково-го та гpошово-кpедитного pегyлювaння економiчного зpостaния в yEpaïm дасть змогу максимально адаптувати його до поточно умов економiчного pозвиткy
216
36ipHHK нayкoвo-теxнiчниx пpaць
краши та забезпечить ефектившсть державного регуляторного впливу на дина-мшу економiчного зростання в довгостроковiй перспективi.
Лiтература
1. Дзюбик С.Д. Мехашзм регулювання ринково! економжи / С.Д. Дзюбик. - К. : Вид-во 1ДУС, 1995. - 66 с.
2. Дорнбуш Р. Макроекономжа : пер. з англ. В. Муаенко, В. Оваенко / Р. Дорнбуш, С. Фь шер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 814 с.
3. Кемпбелл Р. Макконелл. Аншптична економiя: принципи, проблеми i политика : пер. з англ. - Ч. 1: Макроекономжа / Р.М. Кемпбелл, С. Л. Брю. - Львш : Вид-во "Просвгга", 1997. -671 с.
4. Ковальов В.В. Екожмчне зростання: теоретичний аспект / В.В. Ковальов // Свропейсь-кий вектор европейського розвитку. - 2012. - № 2 (13). - С. 393-397.
5. Михасюк I. Державне регулювання економжи / I. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. - Львiв : Вид-во "Украшсью технологи", 1999. - 640 с.
6. Словарь экономический. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.economi. pol-
bu.ru.
7. Словарь экономический. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.glossary.ru.
Кабаци Б.И. Теоретические аспекты исследования влияния финансово-кредитного механизма регулирования на экономический рост
Проанализированы теоретические подходы к объяснению содержания экономического роста и основных показателей его измерения. Также рассмотрено понятие государственного регулирования экономического роста в разрезе механизмов осуществления. Систематизированы и выделены основные формы государственного регулирования экономического роста.
Ключевые слова: экономический рост, экономическое развитие, ВВП, ВВП на душу населения, государственное регулирование экономического роста, механизмы регулирования.
Kabaci B.I. Theoretical aspects of the study of the influence of financial and credit mechanism of regulation on economic growth
In this paper the author examines theoretical approaches to explaining the content of economic growth and highlights its measurement. Also the author highlighted the concept of state regulation of economic growth in the context of mechanisms of implementation and systematized the main forms of state regulation about economic growth.
Keywords: the economic growth, economic development, GDP, GDP per capita, the state regulation on economic growth, regulation mechanisms.
УДК 338.[5+43](477) Асист. Г П. Кибич -
Чертвецький НУ М Юрш Федьковича
МОДЕЛЮВАННЯ Ц1НИ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦН З
УРАХУВАННЯМ РЕГУЛЯРНИХ Л1ЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖ1В
Дослщжено проблеми становлення цши на сшьськогосподарську продукдвд, про-аналiзовано витратш методи цшоутворення, побудовано модель формування соб1вар-тост сшьськогосподарсько! продукдп з урахуванням уих витрат, включаючи лiзинговi платежу визначено ринковi цши при задаиш нормi прибутку на зерновi та зернобобов^ техшчш та овочевi культури, а також встановлено дшу агреговано! сшьськогосподарсь-ко! продукдп з урахуванням та без урахування лiзингових платежiв.
Ключовi слова: цша, собiвартiсть, витратнi методи цшоутворення, сшьськогоспо-дарська продукдiя, лiзинговi платежу аванс, викуп майна, агрегована сшьськогоспо-дарська продукдiя.
