CC BY
42
REMYTHOLOGY CONSCIOUSNESS THE PRESENT
Sadovnikov O. K.
Processes developments of remythology, occuring in modern society, are extension of influence and progress of mythological consciousness with specific functions inherent for it. Leaning on these functions, there is a possibility to find out factors assisting developments of remythology in general. And in particular it is possible to carry desire to such factors to get axiology basis of the future for formation of concepts about which will be involved mythological time and oppositions of the hero and trickster.
Key words: irrationality, a myth, mythology, mythological consciousness, a society, the present, remythology.
УДК 141.7
С. В. Пилипко, кандидат фшософських наук, доцент
СЕКТАНТСТВО ЯК ФОРМА СВ1ТОГЛЯДУ: ВИЗНАЧЕННЯ, СУТН1СТЬ, ОЗНАКИ
Проаналiзовано сектантство як свШогляд. Наведено ознаки сектантського свтогляду. Запропоновано методи виявлення сектантського свШогляду з боку харак-терних функщональних ознак сектантського свтобачення. Надано означення сектантства.
Ключовi слова: секта, сектантство, сектантський свтогляд.
Актуальтсть проблеми. У сьогодншньому с^мкому свт, свт зб^-шення шформацп, сплетення цивМзацш, культур, релтй все частше постае питання про стратегию сустльно! безпеки, боротьбу щеологш, технологи змш свггоглядних концепцш. У зв'язку iз цим, неминуче постають питання й про секти i сектантство, !хню сутшсть i роль у життi суспiльства.
АналЬз останнх джерел I публжацш. Питаниями вивчення сект i сектантства присвячено роботи I. Кантерова, А. Клибанова, А. Дворкша, А. Белова, статп В. Даля, С. Ожегова, Д. Ушакова, де розкриваються проблему сект i сектантства та надаються деяк упевненi вiдповiдi.
В. Даль визначив термiн «секта» як братерство, що прийняло свое, окреме вчення про вiру, згода, користь, розкол або ересь [2]. Д. Ушаков визначив слово «секта» як: 1) релтйне ствтовариство, яке складаеться з людей, що вщпали вщ пануючо! церкви i прийняли нове вiровчення 2) переносно — яке вщокре-милося вщ спiлкування з шшими, замкнута у собi група осiб (несхвальне) [8]. © Пилипко е. В., 2011 55
За С. Ожеговим, секта: 1) релтйне об'еднання, що вщщлилося вщ якого-небудь вiровчення i йому конфронтуюче; 2) група осiб, що замкнулися у своих дрiбних, вузьких iнтересах (книжкове — несхвальне) [7].
А. Дворкiн уважае, що секта — це закрита релтйна група, що проти-ставляе себе основнш культуроутворюючiй релiгiйнiй громадi (чи основним громадам) кра!ни або регюну [3].
Видання «Религиеведение. Энциклопедический словарь» дае таке визна-чення: секта релтйна (лат. secta — школа, шлях, навчання, напрям) — один з титв релтйних органiзацiй. У релтезнавстга i релт! релiгiйне сектантство розглядаеться як опозицiйний плин стосовно тих чи шших релiгiйних напря-мiв. Iстотнi ознаки релiгiйного сектантства, що в^^зняють !х вщ церкви, — неприйняття миру, добровшьне i свщоме вступлення, вiдсутнiсть бюрократично! оргашзацп, менш формалiзоване i бшьш емоцiйне богослужшня. Поряд iз цими ознаками релтйному сектантству притаманне прагнення вдосконалити чи видозмшити деякi положення вiровчення або обрядово! практики «юторичних релтй» (М. Вебер) [6].
У сучасному iнформацiйному свiтi (I. Кантеров, А. Клибанов, А. Белов [5;4;1]) з'явилися такi термiни, як деструктивна секта, тоталитарна секта, i в такому словосполученш вони згадуються так часто, особливо у засобах ма-сово! шформацп, що в уявi звичайно! людини, а iнодi й фахiвцiв, виникае стiйкий негативний асощативний зв'язок iз цим явищем.
Формулювання цтей cmammi. З позицп стратеги сусшльно! безпеки цiлком доречно поставити запитання практичного порядку: Що таке секта? У чому полягае сутшсть сектантства? Як визначити дiючу оргашзащю як секту? Як знайти ознаки, що вказують на сектантський свгтогляд? Як вияви-ти сектантський напрям у процес розвитку оргашзацп? Як розтзнати сек-тантськi тенденцп у ззовш благополучнiй оргашзацп? Пропонована стаття покликана освiтлити цi питания та розкрити можливi вiдповiдi.
Виклад основного матершлу. Вважаемо за необхщне насамперед вщпо-вiстити на питання: що таке секта?
Воно шдшмалося здавна, фактично з моменту виникнення явища секти. I практично завжди ставлення до сект, сектантства було негативним з боку як сусшльно! б^шосп, так i офщшно! щеологп. Сектами визнавалися оргашзацп iнакомислячих, еретиюв, маргiналiв. Але члени таких оргашзацш сам1 себе сектантами не називали. 1накше кажучи, склалася ситуацiя, в якш сус-пiльство розумiе, що секта — це щось негативне i навгть шюдливе соцiальне явище, але якщо поставити запитання: а у чому саме полягають негативiзм секти, !! деструктивнiсть, небезпека для сусшльства? Тому, хто запитуеться, не вщразу вщнайдеться що вiдповiсти.
Пюля чого звичайно випливають досить велик! описовi характеристики — за якими секта (особливо тоталiтарна) — це оргашзащя, що завдае збитки духо-56
вному життю суспiльства, становить небезпечшсть життю i здоров'ю грома-дян. Уважаеться, що секта найчастiше юнуе у формi рел^шно! оргашзацп з метою прикриття рiзного роду протиправно! дiяльностi.
Але вiдразу ж постають новi питання, оскiльки i тут не все зрозумшо. У чому конкретно виражаються «збитки духовному життю сусшльства»? В яких дiяннях? Як розтзнати i упередити цi антигромадсью д1яння, перше н!ж секта запод!юе соцiальну шкоду? Як просто i зрозумiло донести до свь домосп громадсько! бiльшостi сутнiсть сектантства?
Наприклад, Свщки 1егови — це сектанти чи т? А вайшнави, вiдомi оби-вателю як «кришна!ти»? А харизмати? Даоси? Буддисти? Мусульмани? Хрис-тияни у цiлому? Причому характерно, що представники трьох свiтових рель гiй (буддизм, iслам, християнство) теж у свш час уважалися сектантами, а сам1 релiгiйнi оргашзацп — сектами.
Аби дати впевнену вщповщь на зазначенi питання, пропонуемо змютити акцент пiзнання з явища «секта» на явище «сектантство», i дослщжувати не секти як оргатзаци, а сектантство як форму свгтогляду в деяких органiзацiях. Такий п|дх|д надае можливiсть приникнути у сутнiсть явища сектантства i секти. Надалi, залежно вщ мiри переважання сектантства як домшуючого свiтогляду в органiзацii — визначати його як секту. Адже й у сектах е розсудливi люди (що-правда, надовго вони у таких оргашзащях не затримуються), i в офiцiйно й широко вщомих церковних органiзацiях е адепти iз сектаитськими идеями, i час вГд часу вони настшьки домшують, що кн ще! приводять до розколу церкви.
1стор1я свщчить, що так! розколи постiйно вщбуваються протягом розви-тку релiгiйного руху. Наприклад, християнство розпочиналось як сектантський рух усерединi !уда!зму i в процес розвитку за дв! тисяч роюв розкололося на десятки р!зних вiдгалужень. Те саме стосуеться i буддизму, i iсламу.
Отже, секта — це сусшльне угруповання, де домшуючою формую свгго-гляду е сектантський свггогляд.
Шдхщ до визначення сектантства як домГнуючого свггогляду дае змогу встановити й розтзнати секту не за зовнштми атрибутами (чисельтсть, ри-туали, агiтацiя), а за ютотними свггоглядними характеристиками. Таких харак-терних рис , як! вказують на сектаитський свггогляд, ми виявили дванадцять.
1стотт ознаки сектантського свггогляду.
1. Монопол1я на 1стину. Вщмггаою рисою свггогляду сектанта е переконан-ня у тому, що його й тшьки його навчання е «Вищою», «Чистою», «едино Вь рною» ютиною в останнiй шстанцп. При цьому тшьки сектант, чи оргатзащя, до яко! вш належить, мають право говорити про цю ютину, поширювати и, апелювати до не!. Бшьш того, саме !х ютина е абсолютно в!рною для вмх часiв i народiв, культур i цивiлiзацiй. Вй шш навчання, за переконанням сектанпв, або помиляються, або умисно спотворюють ютину, тобто е ворожими.
2. Абсолютизация значення навчання. Свггогляд сектанта сформовано таким чином, що вш переконаний у тому, що начебто його система навчання не тшьки охоплюе вм сфери життя, а й дае вм вадповда на вс запитання.
3. З одного боку, вiдрив вiд нащональног культури, а з другого апелящя до найдавтших i, звичайно, невiдомих джерел навчання. Ця особливють свгго-гляду використовуеться для непрямо! тдстави, одвГчносп, а отже, незмшнос-т i непогрiшностi навчання сектанта.
4. Вiрау виключне переважання свого навчання над тшими навчаннями. На тлi виключност свого навчання формуеться упевнешсть про безумовну хибнiсть i неспроможнiсть iнших навчань. I ця вiра, як правило, або обгрун-тована особистим незнаниям шших свiтоглядних систем, або грунтуеться на поверховiй думцi упереджених профашв.
5. Заборона на вивчення тших свтоглядних концепщй. Ця особливють свггогляду сектанта як би випливае з попередтх пунктiв. Якщо адепт вiрить, що всi iншi навчання хибш, то й нема чого !х вивчати. Але цього не досить. Як правило, адептам навпь забороняють читання iнших формуючих свiдомiсть людини концепцiй. А вивчення та порозумшня сутностi таких концепцiй за-бороняються категорично. Зацiкавленiсть у цьому керiвникiв сект е зрозумiлою.
6. Безумовне тдпорядкування авторитету. От ця риса особливо вид^е сектантський свiтогляд з ряду шших концепцш. Авторитетом можуть висту -пати лiдер угруповання, саме вчення, щеолопя, посередники мiж лщером i навчанням, i навiть сама оргашзащя. У рамках свiтогляду формуються не тiльки вiдсутнiсть критичного ставлення до авторитепв, а й насамперед та-буювання, заборона перевiрения ютинносп категоричних суджень джерела авторитету. Перевiрення i повторний огляд авторитету категорично забороня-ються. Авторитету треба вiрити, а не перевiряти його.
7. Вiрау виключну i меаанську роль посередника мiж авторитетом ретиною) i простими адептами (послушниками). Посередниками виступають люди, котрим приписуються виключш якостi, як правило, мiстичного характеру, i щ якостi зводяться до сили влади над фiзичними i мiстичними силами. Сам посередник постае не тшьки як провщник надприродних сил, а й як глашатай !х волг Саме вiд посередника залежить, чи буде воля вищих сил доброчинною чи руйшвною. Посередник у поданш сектанта — це заступник, що знае, як умилостивити ^зш мiстичнi сили, i навiть адвокат перед вищою владою, яка мае можливють карати чи милувати.
8. Р1зкий подш на «Добро» i «Зло». Тут використовуеться примгшвний подш свпу на «ми» та «вони», «бог» та «сатана», «правда» та «кривда». Що саме е характерним для сектантського свггогляду, так це вщсутшсть мiри i на-пiвтонiв у порозумшш складних мобшьних, динамiчних свггових процесiв. Таке чорно-бiле мислення властиве для длей (шд впливом казок, де добро — добре, а зло — зле), шдлптав з неповною оформленою свщомютю, та для людей з незршою психикою.
9. Пiдмiнення особистого досвiду i здорового мiркування думкою авто-ритетiв. Ця особливють свггогляду, що намагаються сформувати в сектах, виявляеться у виглядГ вимоги, мiркуваннях, мовГ, д1яннях та навпь мотивах 58
д!яння спиратися на авторитетне джерело (думку лидера, священт писання, думку громади, дiяния засновниктв ! под.), але не на свш досвщ. Власний до-свщ сектанта начебто юнуе, але не визнаеться достов!рним. Вш обумовлю-еться як недосконалий ! вщповщно хибний. У свою чергу авторитетшсть джерела спираеться на абсолютизащю самого авторитета, вимагаючи брати на в!ру його волю без осмислення. Ось так виникае порочне коло залежносп сектанта вщ секти та абсолютизаци щей у межах свггогляду сектанта.
10. Встановлення суворих правил для всгх сфер життя. Ц!каво, що л!мь тащя, нормування, обмеження стосуються не тшьки релтйного, обрядового, а й громадського життя, особистого життя, м!жособистого життя, наприклад, норми гадпорядкування, субординаци та сшлкування у межах всього сощуму, а не тшьки сект. В особистому житп виявляються тенденци до лiмiтацii нормування харчування, гтени, системи моральних цшностей, у духовному житп — встановлення правил розумшня душ!, свщомосп та моральних ще-ал!в життя, у матер!альних, виробничих, економ!чно! сферах — скр!зь, де тшьки можна, максимум обмежень ! правил. Все це — замють творчого подходу ! доцшьносп. Спричиняються повсякчаст обмеження ! заборона на вшьнодумство сектанта, про що прямо, звичайно, не говориться, але слад виходить !з суворих приписань. Все це й накладае обмеження на свггогляд сектанта ! робить цей свггогляд обмеженим.
11. 1золяц1я в1д звичного оточення. Щдмшення старих сощальних зв'язктв новими. Звичайно це реал!зуеться так. На першому етат перетвореному м'яко натякають на те, що вм, хто не знае про навчання, помиляються. На другому етат перетвореному пропонуеться доповнити свш час спшкуванням з до-брими ! в!рними новими «братами й сестрами», «товаришами», наприклад, вщвщувати збори, зустр!ч!, спшьт акцп, дозв!лля та ш. На третьому етат, шсля того як перетворений прийме м'яке обходження «брапв й сестер» за взаемне порозумшня особистих переживань, старе й звичне оточення вида-ються йому як збори нерозумжгаих, а шод! й ворожих новому адептов! по-сланщв сил зла. Колишн зв'язки з сощумом переростають у напружен!. По-ширюеться конфлжт непорозумiния м!ж завербованим та його старим ото-ченням, що призводить до уникання минулих зв'язктв. Так новачок усе бшь-ше часу проводить у сект! ! менше у звичайному для нього сустльств!. Вщ-буваються емоцшне прив'язування до нового суспшьства ! емоцшний вщрив вщ звичного оточення. На четвертому еташ, коли стар! зв'язки роз!рвано, адепту можуть спокшно погрожувати вадлученням вщ секти, вш стае заруч-ником розриву сво!х стосунктв !з зовтштм свггом.
12. Анафема (проклгнання) вгдступникам. Цей загрозливий захщ, що формуе свггогляд сектанта, спрямовано не тшьки й не стТльки проти зб!глих, що вщпали, сюльки проти тих, хто мае нам!р тти. Це попереджуючий удар по задумах можливих шакомислячих. Пгдставами до нього, е заздалепдь подготовлена
база, система переконань у виключну роль свого навчання. За прокляттям вГд-ступникам, звичайно, й категорично заборонено на стлкування з ними.
Наявшсть одного чи двох зазначених ознак у свгтоглядГ людини ще не дае можливосп однозначно стверджувати про !! сектантське мислення. Однак у мГру виявлення цих ознак збшьшення !хнього числа, виявлення !хньо! ви-разностi можна говорити про зростаючий вплив сектантського свггогляду на свщомГсть конкретних особистостей.
Висновки. Сектантський свГтогляд — це особлива форма свггосприйнят-тя г система вiрувань у виключну та месiанську роль свого навчання поряд Гз крайньою нетерпимютю до чужого Г особливо подГбних вГрувань.
Як свГтогляд сектантство е характерним не стшьки для окремих оргаш-зацш, скгльки для послщовниюв рГзних навчань, щеологш. Про те, чи е кон -кретна оргашзащя сектою або т, можна судити за кшькютю послщовниюв з характерними рисами сектантського свггогляду, а також за силою !хнього впливу на свое оточення, политику само! оргашзацп.
За цими ознаками можна визначити тенденци розвитку оргашзацш. Якщо спостерГгаеться рГст домГнування кшькосп Г якост зазначених свгтоглядних ознак, можна говорити про те, що оргашзащя перетворюеться на секту.
Наведеш ознаки, отже, допомагають не тшьки обгрунтовано видшяти секти Гз загально! маси оргашзацш, а й прогнозувати розвиток громадських оргашзацш, груп у частиш формування сектантства.
Важливу виховну Г охоронну роль вщирають виявлення Г оприлюднення цих ознак перед широкою громадськгстю, що дае змогу запобити вербуванню нових члешв сект Гз пересчних громадян.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белов, А. В. Секты, сектантство, сектанты [Текст] / А. В. Белов — М. : Наука, 1978. — 151 с.
2. Даль, В. И. Толковый словарь живого великорусского языка (современное написание слов) [Текст] / В. И. Даль. — М. : Цитадель, 1998.
3. Дворкин, А. Л. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования. [Текст] / А. Л. Дворкин — М. : Христианская библиотека, 2007. — 816 с.
4. Клибанов, А. И. Из мира религиозного сектантства: встречи, беседы, наблюдения. [Текст] / А. И. Клибанов. — М. Наука, 1974. — 148 с.
5. Кантеров, И. Я. Религиозные меньшинства как объект серьезного изучения, а не стигматизации. Выступление на съезде Независимой Психиатрической Ассоциации России (2004) [Текст] / И. Я. Кантеров // Независ. психиатр. журн. 2004. № 4.
6. Религиоведение: энциклопедический словарь [Текст] — М. : Акад. Проект, 2006. — 1256 с.
7. Ожегов, С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://mirknig.com
8. Ушаков, Д. Н. Толковый словарь русского языка [Електронний ресурс] / Д. Н. Ушаков. — Режим доступа: / http://mirknig.com/
СЕКТАНТСТВО КАК ФОРМА МИРОВОЗЗРЕНИЯ: ОПРЕДЕЛЕНИЕ, СУЩНОСТЬ, ПРИЗНАКИ
Пилипко Е. В.
Посвящено вопросам выявления сущности сектантства как формы мировоззрения, определению признаков мировоззрения сектанта. Предложены определение сектантства как явления, присущего некоторым организациям, а также методы обнаружения признаков сектантского мировоззрения для выявления тенденций развития организаций.
Ключевые слова: секта, сектантство, сектантское мировоззрение.
SECTARIANISM AS FORM WORLDVIEW: DEFINITION, EXISTENCE, SIGNS
Pilipko E. V.
Article is devoted to identifying the entity sectarianism as form worldview definition sextant's worldview. This article is an attempt to define the phenomenon inherent in some of sectarianism. Proposes to identify signs of sectarian ideology to identify trends in organizations.
Key words: sect, sectarianism, sextant's worldview.
УДК 130.3
О. М. Кузь, кандидат соцюлопчних наук, доцент АНТРОПОЛОГ1Я СОЦ1АЛЬНО1 СУБ'£КТНОСТ1
Розглянуто проблеми сощального суб'екта та суб'eктностi в сучасному фто-софському дискура крiзь призму антропологiчноi проблематики. Наголошено на пере-осмислент концепту суб'екта поза традицшною суб'ект-об'ектною онтогносеоло-гiчною опозищею, його уведенш в iншi контексти та дискурси. Показано, що сучасну критику суб'екта подано двома нарiжними редукцiонiстськими стратегiями: об'ективiстським редукцiонiзмом (французький постструктуралiзм) та суб 'ективктським редукцютзмом (феноменологiя). При цьому розглянуто фтософ-ськ ттерпретаци суб'ектностi об'ективiстського штибу — психоаналтичн по-будови та постструктуралктську топологЮ суб 'ектностi.
K^m4oei слова: суб'ект, суб'екттсть, суб'ект-об'ектна опозищя, топологiя суб 'ектностi, порядок символiчного, методологiчний редукцютзм.
© Кузь О. М., 2011
61
