CC BY
16
С. С. Семенов, кандидат фшософських наук, доцент
О. В. Громико, кандидат фшософських наук, доцент
РЕЛ1Г1ЙНЕ СЕКТАНТСТВО ТА СВ1ТСЬК1 ЗМ1: еДШСТЬ ЧИ БОРОТЬБА ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ?
Зроблено спробу визначити мюце i роль засобiв масово! шформаци (ЗМ1) у взаемостосунках iз сектою, особливо в запобiганнi небезпекам, як несе суспiльним iнтересам релтйне сектантство, зокрема так званi тоташтарш конфеси.
Ключовi слова: секта, особистють, свiдомiсть, свiтогляд.
Актуальшсть проблеми. У демократичному суспiльствi певно! актуальностi набувае проблема забезпечення розумного сшввщношення мiж свободою вiросповiдання та свободою слова, особливо тод^ коли це стосуеться висв^лення у свiтських мас-медiа тих чи шших аспектiв дiяльностi релтйних сект.
Сьогоднi на теренах Украши зiйшлися рiзноманiтнi релiгiйнi системи. Особливо бурхливий розвиток отримуе сектантство. Це не тшьки ознака того, що традицiйнi церкви виявилися неготовими вести дiалог з тими, хто коливаеться мiж !хньою вiрою i невiрою або не подiляе нiяких релтйних поглядiв, здiйснювати катехiзацiю, духовну просвгту, а й е пiдтвердженням хворобливого стану суспшьства, в якому руйнуються усталенi стереотипи поведiнки людей, не працюють дiйовi механiзми щодо !х пiдтримки, насамперед сiм'я, трудовi колективи, iдеологiя, соцiальнi гаранти. За таких умов часто саме секта надае незахищенш вщ рiзних негараздiв людиш вiдчуття квазшм'!, виступае в ролi своерщно! групи пiдтримки, духовно! захисно! парасольки. Крiм нади на розв'язання особистих складних життевих проблем, переЫчного громадянина приваблюють нова система цшностей, що пропонуеться тiею чи шшою сектою, нестандартнi «технологи» проведення зiбрань (богослужiнь) з використанням музичного, тсенного, танцювального супроводу, застосуванням наочно! аглаци, iншоl атрибутики тощо, духовна активнiсть, особлива увага i повага до кожного новоприбулого члена секти; постшне стимулювання добросовюно! дiяльностi И адептов.
При цьому зауважимо, що, вживаючи слово або термiн «секта», ми в жодному разi не маемо намiру образити послiдовникiв ие! чи шшо! релтйно! вiри або течи. Релтезнавщ загалом пiд сектою розумшть релiгiйну органiзацiю, що виникла усередиш шшо! оргашзаци, вiдокремилася вiд не! i веде з нею гостру боротьбу. Щоб уникнути слова «секта», нерщко в релiгiезнавствi вживаються сумiжнi поняття: «новiтня релiгiя», «нетрадицiйна конфеЫя» i под. Ми ж називатимемо речi своши iменами, i вщразу ж перейдемо до розв'язання поставленого в цш статтi завдання — визначити мюце i роль ЗМ1 у взаемостосунках iз сектою, особливо в запоб^анш небезпекам, якi несе суспшьним iнтересам релiгiйне сектантство, зокрема так зваш тоталiтарнi конфеси. До реч^ за означеною
проблемою дуже замало наукових розробок, тому намагатимемося докладшше викласти тут суто особисту точку зору.
Релтйний фшософ В. Соловйов свого часу наголошував: «Секти народжують духовний розбрат в народi... Розумовий розвиток i матерiальний достаток сектантiв тiльки збшьшують убогiсть решти народу» [1, с. 12].
Характеризуючи руйнiвну силу сектантського руху, можна згадати слова гiтлерiвського палача Гiммлера. 21 липня 1942 р. вш писав Кальтенбруннеру: «Як нам шдкорити i заспокогти Росда (маеться на увазi СРСР. — прим. авторiв) коли ми и завоюемо... Ми зможемо утихомирити росшський народ шляхом поширення вчення «Дослщниюв Бiблп» (так ранiше називалася секта «Свщки 1егови» — прим. авторiв)» [2, с. 14].
За визначенням сучасного росшського богослова О. Дворкша, тоталiтарнi релiгiйнi оргашзаци руйнiвно ддать на чотирьох рiвнях: на рiвнi особистостi, Ым% держави та сусшльства в цiлому [3, с. 5].
Так, на рiвнi особистостi, вважае О. Дворюн, секти позбавляють людину свободи, контролюють i експлуатують й свiдомiсть, насаджують зовсiм iнший, чужий набiр стереотипiв поведшки. Людина, перебуваючи пiд впливом тоталгтарно! чи шшо! екстремютсько! секти, не належить соб^ 11 воля i розум роздшеш.
Секти руйнують родиннi зв'язки, Ым'ю. Вони самi подають себе у виглядi Ым'!. Будь-яка iнша прихильшсть людини поза сектою становить для тако! оргашзаци або групи реальну загрозу — що И члени можуть вийти з не!.
Сектантськ оргашзаци — це по сут держава в державi зi своши законами i стандартами життедiяльностi. Державу вони визнають лише до тих тр, доки И закони не суперечать законам секти.
Секти не дають суспшьству шчого корисного. На вщмшу вщ традицiйних релiгiй, як постiйно здiйснюють взаемообмiн iз суспшьством, вони смокчуть iз суспiльного оргашзму сили, грошi, ресурси. 1хня основна мета — зруйнувати загальнолюдськ i нацiональнi цiнностi.
З такою ощнкою вiдомого богослова важко не погодитися. В ходi подальшого викладення матерiалу розширимо характеристику сектантства. Але спочатку наведемо деякi тези щодо мюця i ролi ЗМ1 у сферi можливого стикування церковних i свгтських iнтересiв та дш недайних установ на полi, де вiдбуваеться протиборство сект з особистютю, сiм'ею, державою i суспiльством або навпаки.
1снуе розхоже твердження, що хто володiе iнформацiею, той володiе свiтом. Мабуть, виходячи з цього положення, папа Бенедикт XVI наголошуе: «Сьогодш культура i стиль поведiнки в той чи шший спосiб стають щораз бiльше зумовленими i характеризувалися взiрцями, яких прагнуть медiа: потрiбно, отже, вмгти 1х (ЗМ1) використовувати так, щоб змогти запропонувати усiм християнський споЫб бачення подiй i проблем» [4, с. 42]. У цих словах папи римського, зрозумшо, основний акцент робиться на використання ЗМ1 в християнських цшях. Якщо ж та глибше на проблему зв'язюв свiтських мас-медiа з релiгiею дивиться ширше, то тут логiка
взаемостосунюв повинна бути, очевидно, такою: забезпечувати за позищями, що зб^аються, едшсть, а в разi принципових розбiжностей в позицiях — ненасильницьку, але безкомпромiсну боротьбу. В словосполучення «позицй, що збiгаються» ми вкладаемо такий змiст: це загальноприйнятний спектр поглядiв, правил, законiв тощо, «узгоджене» бшьшютю населення бачення цiнностей, що лежать в основi iснування, розвитку суспшьства. Обов'язкове апелювання до цього е одним iз головних принципiв мас-медшно! дiяльностi.
На перший погляд може скластися враження, що в реальному житт тiсних зв'язкiв мiж релтйними сектами i свiтськими ЗМ1 не юнуе. Адже керiвництво сектантських оргашзацш, як правило, накладае заборону на критику вчення та практично! дiяльностi сво!х церков. Секти здебiльшого тяждать до закритостi перед суспiльством, у тому чи^ сво!х намiрiв, цшей, технологiй i засобiв роботи з адептами.
Але поглянемо на дану проблеми з шшого боку. Сьогодш, як вщомо, кожен громадянин Укра!ни вiльний «обирати сво!х богiв». Цього не забороняе чинне законодавство, цьому сприяе св^оглядний та конфесшний плюралiзм, що поступово утверджуеться в нашому суспшьствь Всi релiгi! та вiруючi рiзних конфесiй мають рiвнi права. Будь-якш релiгiйнiй оргашзаци закон гарантуе вшьний доступ до ЗМ1. А отже, не можна накласти табу на вщтворення в мас-медiа за бажанням будь-яко! конфесi! або !! послiдовникiв церковно! iнформацi!. 1нша рiч, що працiвникам ЗМ1 необхiдно дотримуватись обережност^ стриманостi, делiкатностi при подаванш таких матерiалiв, керуватися бiблейським правилом «не зашкодь», особливо тодi, коли така шкода може бути заподiяна загальносуспшьним iнтересам або цiнностям та конкретному громадяниновь Адже вiтчизняним законодавством встановлено обмеження на спов^вання та поширення релтй чи переконань, якщо останнi загрожують громадськiй безпецi i правопорядку, життю, здоров'ю i морал^ а також порушують права i свободи iнших громадян. Мiж тим припустимо публiчно ображати релiгiйнi почуття будь-кого, як i взагалi неприязно ставитися до тiе! чи шшо! релiгiйно! органiзацi!, вдаватися до некоректних висловлювань, неточного викладення факлв, використання неперевiрених або вже спростованих у судовому порядку даних.
Зрозумшо, що одна секта рiзниться вщ iншо!. Деякi сектантськi течи певною мiрою задовольняють благороднi духовнi потреби сво!х вiруючих. Мiж тим е осередки i в цiлому групи нетрадицшних релiгiй, якi характеризуються явним екстремiзмом, вчиненням духовного насильства над адептами, розладом фiзичного здоров'я «шдошчних», посяганням на !хню особисту власшсть тощо. Тому ЗМ1, якщо вони стоять на демократичних, патрютичних та гумашстичних позицiях, зобов'язанi предметно займатися просвгтою, профiлактикою, контрпропагандистською роботою серед сшввпчизниюв заради зменшення !хнього ризику потрапити в «сектантське павутиння», насамкшець захищати особу i суспiльство вщ церковного фанатизму, тоталiтаризму, екстремiзму i под.
Психологи констатують, що цшеспрямований вплив тоталiтарно! секти
на свщомють, як правило, викликае негативш змiни у поведiнцi людей. Це можуть бути: змша емоцiйних реакцш — вiд фрустраци до неконтрольованого насильства; втрата контролю свiдомостi й здатност до концентраций значне зменшення керування розумом i волею з боку шдсвщомостц неконтрольований стан шднесення, який викликае ейфорiю, робить людину вщкритою для сугестп, ютери чи галюцинаци; серйознi проблеми з пам'яттю, функщями мозку i нервово! системи; гшнотичний i каталептичний стани, як перетворюють людину на «робота»; стан депресй, який переходить у невроз чи психоз; збiльшення тенденцп до самогубств i вбивств; здатнiсть до самозасудження, самознищення чи самокалiчення; невгамовш iмпульси руйнування, вандалiзму та заколо^в. Тому за красивою зовнiшнiстю нестандартно! релтйно! групи пращвникам ЗМ1 слщ завжди бачити !! дiйсне обличчя, компетентно розвшчувати протиправнi дi! «божих братств» щодо духовного, а подекуди й фiзичного насильства над людиною.
Вже т для кого не е секретом, що частина керiвникiв сект шд час створення i функцiонування останнiх переслiдуе меркантильнi цiлi — отримання вiдповiдних грошових прибутюв. Секти — це не тшьки надшна годiвниця для новоявлених «остатв бендерiв», а й нерiдко таемне мiсце, де задовольняються iндивiдуальнi деформоваш потреби i нахили пасторiв та !х помiчникiв. Вiд тих самих ЗМ1 можна дiзнатися про те, як секти шд релiгiйною завюою виконують роль комерцiйних структур, як лщери окремих новiтнiх конфесiй виступають розбещеними садистами, мазохiстами тощо.
Вгтчизняна мiсiя вiдводиться ЗМ1 у формуванш суспiльно! думки, здiйсненнi своерiдного тиску на парламентарiв на предмет удосконалення законодавства Укра!ни, пов'язаного з релтйною дiяльнiстю. На жаль, нашi чинш закони не дозволяють тддавати «фшьтраци» рiзнi осередки нетрадицiйних релiгiй шд час !х «розмiщення» в тому чи шшому пунктi. Згiдно з нитшшми нормативними актами релiгiйнi оргашзаци можуть навль функцiонувати без повщомлення вiдповiдних державних органiв про свою дiяльнiсть. Занадто спрощеним е й сам порядок отримання церковного статусу. Група iз десяти громадян може зарееструвати будь-що i будь-де. А щоб пред'явити справедливi претензи релтйнш громадi за антиправнi дi!, треба пройти довгу судову процедуру [5, с. 3].
В Укра!ш практично вщсутнш правовий заслш для застосування методiв психологiчного впливу в масових аудиторiях. У цивiлiзованому ж свт все iнакше. В США, наприклад, звщки найбiльше здiйснюеться сектантський наступ на Укра!ну, така дiяльнiсть, у тому чи^ з боку церков, суворо заборонена i тягне за собою кримшальну вiдповiдальнiсть.
На полi двобою за людськi душi особливим завданням для мас-медiа в плаш протидi! сектантству мае бути оргашзащя системно! роз'яснювально! та iншо! упереджувально! роботи. Як !! здiйснювати, може шдказати знову ж таки досвщ розвинених кра!н. Так, уряд Шмеччини розробив спецiальну пам'ятку — лис^вку для населення, в якiй видшено 17 ознак тоталiтарних сект. Вона перюдично афiшуеться i коментуеться в ЗМ1. Вважаемо за
доцшьне виокремити вс цi ознаки, аби з'ясувати, що i як пропонують сво!м майбутнiм членам спотворенi релтйш структури. Ось !х перелiк: 1. В груш ви вщнайдете саме те, що до цього часу марно шукали. Вона знае абсолютно точно, чого вам не вистачае. 2. Вже перша зустрiч вщкривае для вас повшстю новий погляд на речь 3. Св^огляд групи приголомшливо простий i пояснюе будь-яку проблему. 4. Ви не повинш роздумувати або перевiряти. Вашi новi друзi говорять: «Це неможливо пояснити, ви маете пережити це — шдемо вщразу з нами в наш центр». 5. У групи е вчитель, медiум, вождь або гуру. Тшьки вш знае всю ютину. 6. Вчення групи вважаеться едино достеменним, вiчно iстинним знанням. 7. Традицшна наука, рацiональне мислення, розум вщкидаються, бо вони негативш, сатанинськi, неосвiченi. 8. Критика з боку нечлешв групи вважаеться доказом вiрностi вчення секти. 9. Свгт котиться до катастрофи, i тшьки група знае, як можна його спасти. 10. Ваша група — це елга. Решта частина людства тяжко хворе i глибоко втрачена, адже вона не ствпрацюе з групою або не дозволяе !й спасти себе. 11. Ви повинш негайно стати членом групи. 12. Група вщокремлюе себе вщ решти св^у, наприклад, одягом, !жею, особливою мовою, чгткою регламентащею мiжособистих стосунюв. 13. Група бажае, аби ви розiрвали сво! «старi» вiдносини, оскшьки вони перешкоджають вашому розвитковi. 14. Вашi сексуальнi стосунки регламентуються ззовш. Наприклад, керiвництво пiдбирае партнерiв, або ж, навпаки, вимагае повного утримання вщ сексуальних зносин. 15. Група заповнюе весь ваш час завданнями: продажем книг або газет, вербуванням нових члешв, вiдвiдуванням курЫв, медитащями... Дуже складно залишатися наодинцi, хтось iз групи завжди поруч з вами. 16. Якщо общяний усшх не приходить, то винними завжди будете ви сам^ оскiльки ви недостатньо працюете над собою або занадто слабко вiрите. 17. Група вимагае абсолютного i неухильного виконання сво!х плашв i дисциплiни, оскшьки це единий шлях до спасшня.
Така лис^вка закiнчуеться попередженням бути обережним, виявивши при спшкуванш з керiвником або активiстами тiе! чи шшо! секти хоча б одну iз перелiчених у листiвцi ознак.
На наше глибоке переконання, подобною iнформацiею обов'язково повиннi володгти вш вiтчизнянi журналiсти, що займаються релшйною тематикою.
В свiтськiй науково-популярнiй лiтературi та виданнях традицiйних релiгiйних конфесш (чого не скажеш про вгтчизняш ЗМ1) можна знайти багато рекомендацш, якi можуть допомогти читачевi штерпретувати певнi сигнали щодо змiни поведши, свiтоглядно! орiентацi! у молодих людей, котрi потрапляють пiд вплив тоталгтарних сект. Наведемо окремi з них, передушм тi, що адресованi батькам.
Перш за все дуже важливим е постшний дiалог мiж батьками i дiтьми, використання для нього кожно! добро! нагоди. Нерiдко зустрiчаються сiм'!, в яких батьки не розмовляють ш мiж собою, ш зi сво!ми дiтьми.
Треба завжди спостерйати за власними дiтьми i вiдразу зацiкавитись, якщо вони починають якось дивно поводитися (стають агресивними, впадають у транс тощо).
Багато шдказок батькам може дати зовтшнш вигляд молодо! людини. Юнаки та дiвчата, яю цiкавляться, наприклад, саташзмом, мають звичку робити маленькi рани на сво!х руках шпилькою або голкою. Часом вони татуюють власне тшо сатанинськими символами (перевернув хрести, п'ятикутш зiрки у колi, число 666, обличчя демошв та ш.). Хто цiкавиться сатанiзмом, зазвичай одягаеться у чорне, на футболках видшяють спотворенi обличчя i сатанинськi ознаки.
Варто вщслщкувати, що читають дгти. Особливо треба бити тривогу, коли на столi в них з'являються книжки або журнальш (газетнi) видання про окультизм, магда, дiяльнiсть новоявлених пророюв, рiзних «божих братств» i под.
Важливо також вникати, яку музику слухае молодь. Якщо магштофон включено на повну потужшсть, чути сшваюв, що охрипло верещать, тупий звук електронних птар, швидкi удари барабану — цшком можливо, що вони слухають сатанинський рок. Цей тип музики розшзнаеться легко, бо вш бридкий.
Можуть допомогти зрозумгти орiентацiю, а вiрнiше, переорiентацiю дитини також обкладинки компакт-дисюв. Треба дивитися, чи не мають вони кривавих профанацшних фотографш i сатанинських символiв.
Слiд звертати увагу i на плакати, яю дiти чiпляють на стши свое! кiмнати. Можуть бути, знову ж таки, профанацшш фотографй або фото музикантiв сатанинського року.
Бажано довщатись, якi видовища чи збори вщвщують вашi дiти, з ким спшкуються, куди втрачають кошти, що е в !хньому розпорядженш, що говорять по телефону та вщтворюють у сво!х щоденниках або записних книжках.
Важливою ознакою залежност вiд певно! секти е ставлення молодих людей до традицшних релтй. Треба стежити, чи пiддають вони критищ, зневазi !х вчення та церковну дiяльнiсть.
Взагалi необхiдно уважно сприймати i аналiзувати всi повщомлення стосовно поведiнки, настро!в, суджень або намiрiв вашо! дитини.
Цi наради частково почерпнуто iз книги «Християнська етика i засоби масово! шформаци», автором яко! е священик П. Вишковський [4], та з шших видань.
I на закiнчення зробимо вщповщш висновки.
Яким богам молитися — особиста справа кожно! людини. Але суспшьство, державна влада, ЗМ1 та iншi громадянськi iнституцi! не можуть стояти осторонь того, яким чином людина поклоняеться сво!м богам, яю наслiдки (позитивнi чи негативш) мае таке поклонiння для не! i суспiльства. Адже свобода релтй i свобода вiросповiдання — це не вседозволешсть для особи та не безконтрольшсть з боку громадськос^ i держави. Не можуть мати необмежену свободу на слово i ЗМ1. Ця свобода стримуеться чинними законодавчими актами, вимогами рекламодавщв, попитом або ставленням до продукцй мас-медiа !! масового споживача та важелями людсько! моральностi i журналiстсько! етики.
Вщповщальшсть пращвниюв ЗМ1 за спосiб штерпретацп дiйсностi, формування та поширення шформацп, в тому числi пов'язанi з дiяльнiстю релiгiйних сект, прирiвнюеться до вщповщальност суддi або лiкаря, котр^ як вiдомо, не мають права на помилку. Загалом же кожне масове перюдичне видання, кожен телерадюканал мусять мати чiткий, всебiчний, юридичний, морально вивiрений план дiй щодо висвплення релiгiйно! тематики i особливо питань, як стосуються тоталiтарного сектантства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Соловьев В. С. Сочинения: в 2 т. / В. С. Соловьев. — М.: Мысль, 1990. — Т. 1.
2. Шахнович, М. И. Тайна бога. Глобальные проблемы современности и модернизация идеи бога / М. И. Шахнович. — К.: Политиздат Украины, 1990.
3. Дворкин, А. Введение в сектоведение / А. Дворкин. — Н. Новгород: Братство во имя святого великого князя Александра Невского, 1998.
4. О. Павло Вишковський. Християнська етика 1 засоби масово! шформацп / О. Павло Вишковський. — К.: Кайрос, 2006.
5. Закон Укра!ни «Про свободу совют та релшйш оргашзаци» — К., 2000.
РЕЛИГИОЗНОЕ СЕКТАНСТВО И СВЕТСКИЕ СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ: ЕДИНСТВО ИЛИ БОРЬБА ПРОТИВОПОЛОЖНОСТЕЙ?
С. С. Семенов, О. В. Громико
Сделана попытка определить место и роль средств массовой информации (СМИ) во взаимоотношениях с сектой, особенно в предотвращении опасностей, которые несет общественным интересам религиозное сектантство, в частности так называемые тоталитарные концессии.
Ключевые слова: секта, личность, сознание, мировоззрение.
RELIGIOS SECTARIANISM AND SECULAR MASS-MEDIA: UNITY OR STRUGLE OF OPPOSITES?
Semenov S. S., Gromuko O. V.
An attempt to define a place and role of mass (MASS-MEDIA) medias in mutual relations with a sect is done in this article, and especially in prevention of dangers, which religious sectarianism, especially so-called totalitarian concessions, carries to public interests.
Key words: sect, personality, consciousness, world view.
