CC BY
27REGARDING THE PECULIARITIES OF INTERROGATION OF SUSPECTS, VICTIMS AND WITNESSES IN THE INVESTIGATION OF PICKPOCKETING
Feschin M.
Postgraduate student of the Department of Criminalistics and Premedical Training, Dnipropetrovsk State
University of Internal Affairs
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ ШЩОЗРЮВАНОГО, ПОТЕРПШОГО ТА СВ1ДК1В ПРИ РОЗСЛ1ДУВАНН1 КИШЕНЬКОВИХ КРАД1ЖОК
Фещин М.А.
астрант кафедри кримталютики та домедичноХ тдготовки Днiпропетровського державного
yuieepcumemy внутрiшнiх справ
Abstract
The article considers the peculiarities of interrogation of suspects, victims and witnesses in the investigation of pickpocketing. The tactical conditions of the interrogation, which directly affect the effectiveness of the interrogation, have been determined. Emphasis is placed on the consequences of investigative errors during interrogation. The peculiarities of establishing contact with the victim, if he in some way by his behavior gave an excuse or facilitated, caused the commission of a crime, as well as the peculiarities of the interrogation of the suspect are described.
Анотащя
У статп розглянуто особливосп проведения допиту тдозрюваного, потерпшого та свщшв при розс-лщуванш кишенькових крадгжок. Визначено тактичш умови проведения допиту, яК безпосередньо впли-вають на результатившстъ допиту. Акцентовано увагу на наслшках допущення слдчих помилок при до-питi. Охарактеризовано особливосп встановлення контакту з потертлим, якщо вiн певним чином своею поведшкою дав привщ або полегшив, зумовив вчинення злочину, а також особливостi допиту пiдозрюва-ного.
Keywords: pickpocketing, investigation, investigative (search) actions, interrogation, victim, witness, suspect
Ключовi слова: кишенькова крадiжка, розслiдування, слiдчi (розшуковГ) дii, допит, потерпiлий, свь док, тдозрюваний
Одним iз найпоширенiших видiв злочину в мiстах е кишенькова крадГжка. Понад 80 вiдсоткiв кишенькових кращжок припадае на жiнок, жшки слабшi i не можуть чинити ошр злочинцю, на це i розраховують кишеньковi злодii. Як правило, ки-шеньковi крадiжки вчиняються у так зваш «години тк», коли громадяни утворюють натовп, в якому злодiю легко дгяти. Вибравши певну жертву ки-шеньковий злодiй, скориставшись натовпом, за лiченi хвилини, i навiть секунди, вчиняе злочин. Найпоширенiшi мГсця крадiжок, це громадський транспорт або його зупинки, черги в магазинах i ринки [1]. Ефектившсть боротьби iз кишеньковими крадiжками кримшально-процесуальними засо-бами у значнiй мiрi залежить вiд чiткостi правовоi регламентацп слвдчих дiй, а також якосп наукових рекомендацiй щодо iх провадження, розроблених у рамках кримiналiстичноi тактики [2, с.3]. У зв'язку з цим, великий теоретичний та практичний iнтерес являе собою наукове дослщження особливостей тактики проведения допиту тдозрюваного, потерпшого та свщшв, ефектившсть яких значною мiрою визначае i успiшнiсть розсл^дування справи.
Проблемам розкриття, розсл^дування та попе-редження кишенькових крадгжок присвячеш ро-боти зарубiжних та вичизняних вчених таких, як В. Д. Берназ, В. I. Бобир, А. I. Гуров, Г. Г. Зарубш,, А.
Ф. Кобзар, Л. В. Кокорева, Е. В. Пряхш, В. П. Самойлов, 1В. Сервецький, К. А. Чаплинський, Н. П. Яблоков, I. М. Якимов та ш. Питанням тактики про-ведення допиту п1дозрюваного, потерпшого та свшшв, у тому числГ при розслiдуваннi кишенькових крадiжок, присвяченi роботи зарубгжних та вгг-чизняних вчених таких, як М. Б. Головко, А. I. Гуров, А. Ф. Кобзар, Б. £. Лук'янчиков, £. Д. Лук'ян-чиков, Л. А. Остапенко, I. П Осипенко, С. Ю. Петряев, М. П. Черненок, М. Г. Чернець, Ю.Л. Шуляк, I. Н. Якимов та ш.
Запропонованi авторами висновки Г методичнi рекомендацii, безумовно, Г зараз сприяють роз-криттю г розслшуванню кишенькових крадiжок. Однак вважати, що ва проблеми тактики прове-дення допиту пiдозрюваиого, потерпшого та свшшв при розслщуванш зазначеного виду зло-чишв вирiшенi, було б помилковим. Метою нашоi статп е визначення й характеристика тактичних особливостей проведення допиту тдозрюваного, потерпшого та свщшв пщ час розслшування кишенькових крадГжок Г надання вщповщних реко-мендацп по його вдосконаленню.
СпецифГка розкриття та розслшування кишенькових крадГжок певним чином визначаеться особливостями iх вчинення. Приховашсть та корот-кочастсть дш злочинця е наслГдком недостатносп
або вщсугносп корисно! шформаци про подш, що розслщуегься - в багатьох випадках неввдома особа злочинця га мюце вчинення крадiжки. Складнощi у розслiдуваннi дано! кагегорп справ кримшального провадження зумовленi насгупними чинниками:
госгрим дефiцигом часу, який викликаний необхiднiсгю проведения великого обсягу робоги в сгисл! сгроки; складнiсгю оргашзаци взаемоди мiж слвдчим i пращвниками iнших служб, як1 беругь учасгь у розкригп га розслiдуваннi даного злочину; небажанням свiдкiв, а iнодi й самих погерпiлих (особливо у випадках завдання незначно! шкоди), повщомляги працiвникам полщд сво! прiзвища, ад-реси га намагання якнайскорiше залишиги мiсце поди.
Досягненню основно! меги розслвдування -всгановленню га викриггю злочинця, виявленню викраденого - повинш буги пiдкоренi слвдч! дп га оперативно-розшуковi заходи.
У ход! досудового розслвдування злочишв до-вол! розповсюдженими е сигуацп, коли слвдчому доводигься самому вибираги, яку саме процесу-альну дш погр!бно провесги. У гаких випадках важливо визначиги, чи зможе певна д!я сприяги досягненню шзнавально! меги на тому або шшому егапi досудового розслвдування. Правильний виб!р процесуально! дп, необхщно! в кожному конкрег-ному випадку, сприягиме опгимшци процесу роз-слвдування злочишв шд час провадження кри-мшально-процесуально! дяльносп [3, с. 62].
Шсля всгановлення факгу кишеньково! крадiжки доцшьно без загримки допигаги по-герпiлого га сввдшв очевидцiв про обсгавини И вчинення, загримання пвдозрюваного.
Допиг е найбiльше поширеним способом огри-мання вiдомосгей. У гой же час допиг - одна !з складних слвдчих (розшукових) дш. Його прове-дення вимагае ввд слвдчого високо! загально! га професшно! кульгури, глибокого знання психологи людини. Мета допиту полягае в огриманш повних га гаких, що об'екгивно вщображуюгь дшсшсгь по-казань. Ц показання е джерелом доказiв, а факгичнi данi, як1 в них мюгягься - доказами. Процесуаль-ний порядок допигу передбачений сг. 224 КПК. [4 , с.76].
Процес формування показань - вщ сприйняггя якого-небудь факгу про явища до передач! шформаци про них носигь психолопчний харакгер, про-гягом якого на психшу людини впливаюгь численш об'екгивш ! суб'екгивш факгори. Д1я цих факгор!в, спещально дослвджуваних гакою наукою як судова психолопя, повинна буги добре вщома слвдчому. Вш зобов'язаний знаги засноваш на даних судово! психолог!! гакгичш прийоми, що дозволяюгь пос-лабиги шквдливий вплив цих факгор!в на повногу й об'екгившсгь показань, заповниги виникаюч! в результат !х впливу прогалини, вщновиги пам'ягь, упорядкуваги ввдгворення шформаци, що зберта-егься в пам'яп допигуваного. Коло обсгавин, яш слвдчий мае нам!р з'ясуваги шляхом допигу, нази-ваегься предметом допигу.
Допиг може буги резульгагивним ильки при догриманш визначених гакгичних умов, до яких ва-рто винссти:
1_ акгившсгь допигу - слвдчий мщно угримуе шпцативу при допит! умшо використовуе вел так-тичш прийоми; Пцшеспрямовашсть допиту - про-ведення допигу з! заздалепдь обм!ркованою мегою для одержання правдиво! шформаци, яка забезпе-чуегься наявшсгю у слвдчого гвердого уявлення про предмег допигу, бажанням досягги поставлено! меги, умшням погодиги з нею засгосоваш засоби ! прийоми допигу;об'екгившсгь ! повнога допигу -слщчий не в прав! за власним розсудом скорочу-ваги огримаш показання, змшюваги !х у ввдповщ-носп з! сво!ми уявленнями про хвд речей, нав'язу-ваги допигуваному щ уявлення [5, с. 72]. Невщкла-дне проведення допигу дозволяе слвдчому своечасно д!знагись про особу, можливо причегну до крад!жки, ! по „гарячих следах" оргашзуваги !! загримання; усгановиги розшзнавальш прикмеги викраденого майна ! перекриги можлив! канали його збугу; запоб!гги можливому в подальшому не-гагивному впливу на поведшку на досудовому слвд-ста погерпшо! особи чи сввдшв !з боку защкавле-них у резульгагах справи оаб (обвинуваченого, його родич!в гощо). I навпаки, зволжання з допитом погертлого, що шод! грапляегься на пракгищ, взагал! може не даги належного ефекгу. Почагков! опигування можугь правильно зор!енгуваги в ого-чуючш обсгановщ, сконценгруваги увагу на голов-них напрямах слвдчих дш ! операгивно-розшукових заход!в. Зрозумвдо, що вказаш опигування нале-жигь проводиги, як правило, без стороншх оаб, у гому числ! й понягих, щоб не розголошуваги огримаш ввдомосп рашше шж погр!бно.
Для д!агнозування особисгосп допигуваного може викорисговувагись ! мегод бесвди, грансфор-мований для ще! меги. Ведомо, що допиг ! бес!да маюгь р!зне процесуальне значення ! завдання. Кр!м гого, бес!да не передбачае чггко регламенго-ваного процесуального режиму. Проге у процес! допигу, предмег якого обмежений, може маги мкце й беада, яка переслвдуе мегу ввдособленого в!льного обм!ну !нформац!ею для всгановлення психолопчного конгакгу з допигуваним. Погертлого ! вс!х виявлених свщшв, яким в1дом! факги, що маюгь значення для справи, необхщно якомога швидше допигаги. У першу чергу допи-гуегься погерп!лий, оск1льки в силу свого особливого стану вш бшьш н!ж хго-небудь об!знаний про прикмеги викраденого майна. Його сввдчення з даного пигання можугь буги ц!нним джерелом огри-мання почагкових даних для визначення в!рного напряму заход!в !з всгановлення особи, що вчинила крад1жку. У закон! викладена вимога про ге, щоб обвинувачений, п1дозрюваний ! сводки, викликан! по одн!й ! пй же справ!, допигувались окремо. Слвд-чий повинен вжиги заход!в, щоб вказаш особи не могли стлкувагись м!ж собою. Допиг по суп справи повинен починагись з довшьно! розпов!д! допигуваного про в!дом! обсгавини справи, шсля
чого слГдчий повинен задавати допитуваному пи-таиия. Забороняеться навщш питання, а також про-водити допит у шчний час [7, с.75-76].
Серед рГзновидГв несприятливих наслщшв до-пущення слГдчих помилок видГляються наступи:
втрата доказово! шформацп або джерела 11 ви-явлення (отримання); втрата доказово! сили виявле-но! (отримано!) релевантно!' кримшалГстично! ш-формаци (неприпустимють доказГв); створення за-грози настання негативних насладив через тактичш прорахунки Г, як результат, неможливГсть викори-стання тако! шформацп як доказу [3, с. 78-79].
Допит потерпшого I всх виявлених свгдюв проводиться невГдкладно, що дозволяе слщчому своечасно дГзнатись про особу, можливо причетну до крад1жки, Г по «гарячих слщах» оргашзувати 11 затримання; установити розшзнавальш прикмети викраденого майна Г перекрити можливГ канали його збуту; запобпти можливому в подальшому негативному впливу на поведшку на досудово- му слГдствГ потертло! особи чи свщшв Гз боку заште-ресованих у результатах справи оаб (обвинуваче-ного, його родичГв тощо).
У першу чергу допитуеться потертлий, осш-льки вш бшьш шж хто-небудь обГзнаний про прикмети викраденого майна. Його свГдчення з даного питання можуть бути цшним джерелом отримання початкових даних для визначення вГрного напряму заходГв зГ встановлення особи, що вчинила крадь жку.
СлГд вГдзначити особливосп встановлення контакту з потершлим, якщо вш певним чином своею поведшкою дав привГд або полегшив, зумовив вчи-нення злочину. У цих випадках недопустима а) груба форма засудження його поведшки, якби на-виъ вона заслуговувала засудження взагалГ (треба враховувати, що вш все- таки постраждав через свою неправильну поведшку); б) неуважшсть Г не-об'ектившсть до його свщчень, клопотань Г про-хань, засноваш на тому, що вш «сам винуватий»; в) вимагання нездшсненних або не передбачених законом дш (наприклад, щоб вш сам знайшов свщшв поди або речовГ докази); г) не викликане необхвдт-стю обговорення або оголошення даних про особисте штимне життя потертлого [6, с.207].
Вс щ вимоги зумовлюють комушкабельну поведшку слГдчого як тактичний прийом формування контакту з учасниками слщчо! дп. Якщо е сумшви щодо сумлшносп потертлого або свщка, необ-х1дно намагатись зГбрати ввдомосп про особу до початку слщчо! ди. Сюди вщносяться дат бюграфГч-ного характеру, стосовно професп, освгга, умов ро-боти, способу життя, рГвня розвитку, штересш, значимих психолопчних рис особи, умови сприй-няття поди злочину, ставлення до факту злочину, злочинця. У ходГ безпосереднього спiлкуваиия, що передуе офщшнш частиш допиту, слГдчий шляхом спостереження отримуе шформацш про зовшшнш вигляд потертлого (свщка), рГвень його культури, особливосп мови, мГмГки, жеспв, психофГзичш ре-акцп та стан (розгублешсть, хвилювання, спок1й тощо), бажання, готовшсть надати допомогу слщ-ству. Якщо слщчий бачить, що наявно! шформацп
ще не досить, вш може продовжити (зазвичай у межах дозволеного) неофщшну частину допиту. Однак, нажаль, не ва слГдчГ в належнш мГрГ во-лодшть знаннями в галузГ психологи. Як свщчить практика, д1яльшсть слщчого тд час допиту потертлого зводиться до елементарного отримання шформацп, прицьому ним (слГдчим) не використо-вуються спещальш психолопчш знання. На нашу думку, у таких ситуац1ях слщчий повинен залучати спещалГста-психолога, який допоможе йому скла-сти психолопчний портрет допитувано! особи Г, певним чином, допоможе слщчому розробити вщповщну лшш поведшки Г, навиъ, розробити приблизний перелш (послщовшсть) дш слщчого для найбшьш оптимального встановлення психо-лопчного контакту та виборГ найбГльш рационально! тактики проведення допиту.
ПГд час встановлення контакту з допитуваним не можна вдаватися до шаблонГв, штамтв. Тут по-трГбен ГндивГдуальний пщхщ, суворе врахування якостей особистостГ допитуваного. СлГдчий повинен постГйно пам'ятати, хто сидить по той бж столу. ВибГр способу встаиовления психолопчного контакту з допитуваним багато у чому залежить вГд того, яку роль вщграе у процесГ дана особа [7, с.78-79]. ШодГ особи, якГ намагаються привласнити ввГреш 1м цГнностГ або приховати вчинену ними розтрату, вдаються до шсценування кишеньково! крад1жки. Тому в ходГ допиту потерпГлого потрГбно обов'язково з'ясувати, кому належали вкрадеш грошГ. Якщо вони частково або повнютю належали шшим особам або були довГреш потерпГлому Гн-шими громадянами, то обов'язково висуваеться Г перевГряеться верая про Гнсценування крад1жки. ПГдставою для висування тако! версй' може слу-жити поведГнка потерпГлого, що викликае сумнГв у щиростГ сказаного, ютотш суперечностГ в показан-нях й ш. [8].
У ходГ допиту у справах про кишеньковГ крадь жки належать встановленню наступнГ обставини:
що викрадено й детальнГ прикмети викраденого. Якщо викрадено грошГ, те слГд встановити то-чну суму, номГнал купюр, 1х стан (новГ чи старГ);
чи не бачив рашше потерпГлий затриманого т-дозрюваного (де, коли, за яких обставин);
обставини скоення кишеньково! крадГжки; якщо мало мГсце затримання кишенькового крад1я, то обставини затримання (хто Г як затри-мав);
як поводився тдозрюваний при затриманнГ (намагався зникнути, викинути або передати сво!м спГвучасникам викрадене, намагався нанести тше-снГ ушкодження особам, як1 його затримали);
якщо е пГдстави вважати, що в затриманого були стльники, яш прикмети 1х зовнГшностГ [6, с.207-208]. НевГдкладнГсть допиту св1дк1в зумовлена необхщшстю отримання бГльш точних Г повних свщчень, а це може бути досягнуто при умовГ, що смороду будуть допитанГ в пе! годину, коли в 1х пам'яп ще свГж1 обставини й деталГ минуло! подй'. Несвоечасний та затзнений допитий взагалГ може не дати належного ефекту. За змГстом показання свГдкгв можуть бути первинними, тобто
BuxogaHH 3 nepmog®epeg, i noxigHHMH, Kogu cBigoK 3Hae npo $aKT 3i cgiB iHmoi' oco6hhh. noxigHi cBigHeHHa MeHm цiннi, Hi® nepBHHHi. npu BigcyTHocri cBigKiB, aKi Mo®yTb nigTBepgHTH Tie! hh rnmuH ^arcr, cgignuH 3'acoBye, xto Mir 3HaxogHTucb Ha мicцi nogii, KOMy Mir po3noBicTH 3goHHHe^ npo CKoeHHH 3goHHH, B®HBae neBHHx 3axogiB gga BHaBgeHHa cBigKiB. Ba®gHBo BH3HaHHTH nocgigoBHicTb gonury CBigKiB, aK^o no cnpaBi ix npoxoguTH geKigbKa. HacaMnepeg gonuryraTbca oco6hhh, aKi b 3Mo3i po3noBicTH npo $rkth Ta o6cTaBHHH, aKi BCTaHoBgraraTbca Ha noHaTKoBoMy eTani po3cgigyBaHHa, Big aKHx Mo®Ha HeKaru npaBguBux CBigneHb, i 3a i'x gonoMorora B®e oцiннтн m^opMaqiw rnmux CBigKiB. npu BHKgageHi CBigneHb CBigKH iHogi BucgoBgMMTb cbo! bhchobkh h npono3H^i: BKa3ywTb Ha oco6y, aKa, Ha ix gyMKy, Morga bhhhhth 3goHHH. ^o цнx bhchobkib i npono3H^H CBigKa cgignuH bhhhhh npucgyxaruca, i htko yacHHTH, Ha nigcTaBi aKHx apryMeHTiB BiH giHmoB go TaKux bhchob^b i ^o e ochobom gga ix o6rpyHTyBaHHa. He Mo®Ha HexTyBaru onuryBaHHaM gireH, aKi Hacro go6pi 3anaM'aTOByraTb i BigTBopMMTb pi3Horo pogy nogii, a TaKo® npuKMeTH gragHHH. Age He Mo®Ha H He BpaxoByBaru, ^o ixHi BignoBigi npo o6cTaBHHH MHHygoi nogii Mo®yTb 6yTH HegocTaTHbo gocToBipHHMH, nepengiraTHca 3 $ama3iaMH, nepe6igbmeHHaMH, 3yMoBgeHHMH BiKoBHMH oco6guBocTaMH. ^onmyraHH cBigKiB KumeHbKoBoi Kpagi®KH, Heo6xigHo MaTH Ha yBa3i Te, ^o b ix Hucgi Mo®yTb 6yTH oco6h, BHHHi b ii BHHHeHHi. ToMy b пpoцeci gonury Heo6xigHo 3'acyBaTH, aK i y 3B'a3Ky 3 hhm gonuTyBaHHH onHHHBca Ha Mi^i BHHHeHHa 3goHHHy, 3BigKH H gga Horo BiH onHHHBca Ta xto 6aHHB Horo b цbOмy Mic^. nepeBipKa BignoBigeH Ha цi nuTaHHa H 3icTaBgeHHa ix 3 iHmuMH BcTaHoBgeHHMH no cnpaBi gaHHMH Mo®yTb gam nigcTaBy gga nigo3pu gonuryBaHoro b Kpagi®qi H BKgMHeHHa b ngaH po3cgigyBaHHa 3axogiB no nepeBip^ neBHoi Bepcii. CBigKiB cgig y nepmy Hepry myKaTH cepeg npaqiBHHKiB TpaHcnopTHHx i TopriBegbHux opra^aqiH. IHogi, y aKocTi cBigKiB, gonuTyMTb npaqiBHHKiB goM6apgiB, a TaKo® oci6, aKi 3Haxogugucb TaM ogHonacHo 3 gragHHora, aKa 3gaBaga po3myKyBaHi peni ^o BHKpageHi. npu цbOмy, goцigbнo o6oB'a3KoBo gonuraTH b aKocTi cBigKiB npaqiBHHKiB пogiцii' a6o oci6, aKi 3arpHMyBagu KumeHbKoBoro Kpagia. Kogu BHKpagawTbca roguHHHKH, ^oToanapaTH, Mo6igbHi Tege^oHH, цн$poвi nporpaBani, Te BCTaHoBgraraTbca MapKa (Mogegb), po3Mipu, cepiHHHH HoMep, iHguBigyagbHi oco6guBocTi (nogpanuHH, BigKogu, BigcyTHicTb KHonoK ynpaBgiHHa to^o), hh 36epirca TexHiHHHH nacnopT a6o rapaHTiHHHH TagoH Ha BHKpageHy pin, npu6gu3Ha BapTicTb [9];
ge 3Haxogugocb BHKpageHe (y BHyTpimHiH kh-meHi nig®aKa, nagbTo, y KumeHax mTaHiB, cyмцi, nopT^egi, Ha peMeHi, Ha mHypKy, Ha ga^ra®Ky to^o);
^o nepegyBago Kpagi®^ (noTepniguH oTpuMaB roTiBKy b Kaci hh 3a gonoMorora 6aHKoMaTa, gicTaBaB roTiBKy Ta po3paxoByBaBca b Mara3HHi, TpaHcnopTi, po3MoBgaB no Mo6igbHoMy Tege^oHy to^o.
3a 3MicTOM noKa3aHHa cBigKiB Mo®yTb 6yTH nep-bhhhhmh, to6to BuxogaHH 3 nepmog®epeg, i noxig-hhmh, Kogu cBigoK 3Hae npo $aKT 3i cgiB iHmoi oco6h. noxigHi cBigneHHa MeHm цiннi, Hi® nepBHHHi.
3a Bigcyraocri cBigKiB, aKi Mo®yTb nigTBepgHTH toh hh iHmuH ^aKT, cgignun 3'acoBye, xto Mir 3Haxo-guTucb Ha мicцi nogii, KoMy Mir po3noBicTH 3goHH-нeцb npo cKoeHHH 3goHHH, B®HBae neBHux 3axogiB gga BuaBgeHHa cBigKiB. Ba®guBo BH3HaHHTu nocgigoBHicTb gonuTy cBigKiB, aK^o y cnpaBi ix npoxoguTb geKigbKa. HacaMnepeg gonuTyMTbca oco6h, aKi b 3Mo3i po3noBicTH npo $aKTH Ta o6cTaBHHu, aKi BcTa-HoBgMMTbca Ha noHaTKoBoMy eTani po3cgigyBaHHa, Big aKux Mo®Ha HeKaTH npaBguBux cBigneHb, i 3a ix gonoMorow B®e oцiнмeтbca iH^opMa^a iHmux cBigKiB. npu BHKgageHHi cBigneHb cBigKH iHogi BucgoB-gwwTb cbo! bhchobkh h nponoзнцii: BKa3yMTb Ha oco6y, aKa, Ha ix gyMKy, Morga bhhhhth 3goHHH. цнx bhchobkib i nponoзнцiн cBigKa cgigHHH bhhhhh npucgyxaTuca i HiTKo 3'acyBaTH, Ha nigcTaBi aKux apryMeHTiB cBigoK giHmoB go TaKux BucHoBKiB i ^o e ochobom gga ix o6rpyHTyBaHHa. He Mo®Ha HexTyBaTH onuTyBaHHaM giTeH, aKi HacTo go6pe 3anaM'aToByMTb i BigTBopMMTb pi3Horo pogy nogii, a TaKo® npuKMeTH gwguHH. Agi He Mo®Ha h He BpaxoByBaTH, ^o ixHi BignoBigi npo o6craBHHH nogii, ^o Big6ygaca Mo®yTb 6yTH HegocTaTHbo gocToBipHHMH, nepengrramca 3 $aHTa3iaMH, nepe6igbmeHHaMH, 3yMoBgeHHMH BiKo-bhmh oco6guBocTaMH. ^,onHTyMHH cBigKiB KumeHb-kobo! Kpagi®KH, Heo6xigHo 3Ba®aTH Ha Te, ^o b ix hh-cgi Mo®yTb 6yTH oco6h, BHHHi b ii BHHHeHHi. ToMy, b npoцeci gonuTy Heo6xigHo 3'acyBaru, aK i y 3B'a3Ky 3 hhm gonHTyBaHHH onHHHBca Ha мicцi BHHHeHHa 3go-HHHy, 3BigKH h gga Horo BiH onHHHBca Ta xto 6aHHB Horo b ^oMy мicцi. nepeBipKa BignoBigeH Ha ^ nu-TaHHa h 3icTaBgeHHa ix 3 iHmHMH BcTaHoBgeHHMH y cnpaBi gaHHMH Mo®yTb 6yTH nigcTaBoM gga nigo3pu npo yHacTb gonHTyBaHoro b Kpagi®qi h BKgMHeHHa b ngaH po3cgigyBaHHa 3axogiB ^ogo nepeBipKH neBHoi Bepcii [6, c.208-209]
ffonum пiдозрmeаного cgig npoBogHTH HeraHHo nicga 3arpHMaHHa Ta nopymeHHa KpuMiHagbHoro npo-Bag®eHHa. ®aKTop panToBocTi 3a3BHHaH no36aBgae nigo3pMBaHoro Mo®gHBocTi npogyMaTH giHiw no-BegiHKH, 3HanTH noacHeHHa cbo!m BHHHKaM, o^hhth 3HaHeHHa oTpuMaHoi cgigHHM iн$opмaцii npo Te, ^o cTagoca. ^k cnpaBeggHBo 3a3HaHaMTb b Kpu-MiHagicTHHHiH girepaTypi, npucBaneHiH тaктнцi go-nHTy, noacHeHHa, gaHi 6e3 nonepegHboro o6gy-MyBaHHa ceHcy thx hh iHmux o6cTaBHH cnpaBH, Ha-com icToTHo Bigpi3HawTbca Big Toro, ^o noKa3ye toh ®e nigo3pMBaHHH nig Hac gonury, Bupo6geHoro Hepe3 geaKHH Hac.
TpygHo^i gonHTy KumeHbKoBoro 3gogia nogara-MTb y ToMy, ^o cgigHHH Ha noHaTKoBoMy eTani po3-cgigyBaHHa HaftnacTime Mae He3HaHHi BigoMocTi npo oco6y nigo3pMBaHoro i B®e ^aKTHHHo b xogi цiei cgignoi' gii BH3HaHae TaKTHHHi npuHoMH gonHTy.
3HaHHHH ncuxogoriHHHH BngHB, ^o 3yMoBgMe HagaHHa npaBgHBHx cBigneHb, Hagae npeg'aBgeHHa nigo3pMBaHoMy BugyHeHHx npu oco6ucToMy o6myKy peHoBux goKa3iB (3Hapagga 3goHHHy, BHKpageHi rpomi, peHi Ta iH.). ToMy goцigbнo ^H Ba®gHBHH TaK-
тичний прийом використовувати на початку до-питу. Практичний досвщ свщчить, що затримаш на тсщ злочину кишеньковГ злодп (особливо, якщо при затриманш у них виявили викрадене або знаряддя злочину) зазвичай не заперечують факт крадГжки, однак намагаються переконати слщчого в тому, що вчинили злочин без сшвучаснишв. Вик-риттю таких хитрощГв допоможе перевГрка по кри-мшалютичним облжам, зГставлення показань по-тершлих, свщшв-очевидщв та ш. В процеа допиту тдозрюваного слщ встановити:
коли Г яким способом вш вчинив крадГжку; де взяв знаряддя злочину (особливо спещально виго-товлене); чи притягувався рашше до кримшально!' вщповщальносп за кишеньковГ крад1жки або шшГ злочини; де працюе Г проживае Г тл. Якщо шдо-зрюваний при затриманш встиг викинути або пере-дати ствучаснику викрадене (знаряддя злочину) Г заперечуе свою причетшсть до вчинено! кишенько-во! крад1жки, то встановлюеться, що вш робив в момент затримання в мющ злочину, з ким там знахо-дився. У тому випадку, коли пщозрюваний зГзнався у скоенш злочину, його необхщно докладно допи-тати про обставини крадГжки, а потГм свщчення пе-ревГрити, зГставляючи з шшими доказами. Необ-х1дно використовувати також Г оперативш можли-востГ оргашв Нацюнально! полщи Укра!ни [8].
Пщводячи пщсумок нашому дослГдженню, необхщно констатувати, що на специфГку засобГв подготовки, вчинення Г приховування кишенькових крадГжок Гстотно впливае обстановка вчинення да-ного злочину. АналГзуючи реальну обстановку, що склалася, злочинець прагне максимально викори-стати !! для реалГзаци сво!х злочинних задумГв, при-стосуватися до не!, знайти в нш слабк1 ланки, змшити !! в потрГбному напрямку. Вщповщно, спе-цифГка проведення окремих слщчих (розшукових) дш, зокрема, допиту пщозрюваного, потершлого та свщшв визначаеться особливГстю способу вчи-нення цього виду злочишв Г тактико-психо-лопчними задумами злочинця при !х вчиненнг
Отже, при проведет допиту необхщно врахо-вувати особливосл тактики проведення зазначених слГдчих дш, яш визначаються наступним:
допитуючи потершлого, слГд враховувати, що, переживши хвилювання, пов'язаш з крадГжкою, вш не завжди запам'ятовуе окремГ детал поди Г часом необ'ективно ощнюе !х. АналГз наукових джерел та слГдчо! практики свщчить, що юнують випадки, коли окремГ потерпш, переслГдуючи корисливу мету, свщомо перебшьшували розмГри викраде-ного;
допитом свщшв встановлюються даш про при-кмети пщозрюваного, час Г споаб вчинення крадГжки, про слГди або предмети, як1 залишили злочинщ на тсщ злочину, викрадеш предмети та !х шдивщуальш особливосп, про напрямок, в якому зникли злочинщ, транспортш засоби тощо;
допитуючи осГб, як1 затримали злочинця на тсщ злочину, слщ встановити, за яких обставин вони його помнили, що навело !х на думку про вчи-нення ним крадГжки, як1 ди вжип ними для затримання, як поводив себе затриманий (чи виявив ошр,
чи намагався втекти, позбутися викраденого майна), чи не було у нього сшвучаснишв;
допит пщозрюваного проводиться шсля затримання, особистого обшуку i освiдування, обшуку за мiсцем проживания. Слщ запропонувати допитува-ному розповюти про факт крадiжки, пояснити, коли у зв'язку з чим виник намiр учинити крадгжку, чи була подготовка до не!, хто сприяв крадiжцi або знав про не!, як вчинена крадiжка, чи використовувалися технiчнi засоби i як1 саме, що викрадено, де сховано крадене, а якщо продано, то через кого, де, на яку суму, чи витрачеш цi грошi, чи були сшльники, хто саме, !х мiсцезнаходжения.
Об'eктивнiсть показань подозрюваного пщтверджуеться результатами пред'явлення для впiзнания (оаб, речей, знарядь злочину), слiдчого експерименту [10].
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. О карманных кражах. URL: http://bfmac.com/ugolovnoe-pravo/karmannye-krazhi-osobennosti-metodika-rassledovaniya-zashhita-ot-krazh.html (дата звернення 29.09.2020).
2. Войтович I. I. Процесуальш i тактичнi особливостi провадження невiдкладних слщчих дiй: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Одеса, 2012. 19 с.
3. Кобзар О. Ф., Чаплинський К.О. Методика розслщування та попередження кишенькових крад1жок: навч. поаб.Дншро: Диiпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 161с.
4. Б. £. Лук'янчиков, £. Д. Лук'янчиков, С. Ю. Петряев. Кримiналiстика: навч. поаб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. в двох частинах. Ч. II: Кримшалютична тактика. Методика розслщування. Ки!в: Нацiональний техшчний унiверситет Укра!ни «Ки!вський полiтехнiчний шститут iменi Iгоря Сiкорського, 2017. 474 с.
5. Головко М. Б., Остапенко Л. А., Осипенко I. П, Черненок М. П. Кримшалютика (Кри-мшалютична тактика): навч. поаб. Чершпв: Чернiгiвський нацiональний технологiчний ушверситет, 2017. 220 с.
6. Оргашзащя розслiдування окремих видiв злочинiв: навч. поаб. / А. Ф. Волобуев та ш.] ; за заг. ред. А. Ф. Волобуева. МВС Укра!ни, Харк. нац. ун-т внутр. справ. X.: ХНУВС, 2010. 568 с.
7. Кобзар О.Ф. Основи розслщування та попередження кишенькових крад1жок: навч. поаб. Юровоград: ЮрЮ! ХНУВС, 2009. 127с.
8. Тактика первоначальных следственных действий по делам о карманных кражах. URL: https://studopedia.su/10_27122_taktika-pervo-nachalnih-sledstvennih-deystviy-po-delam-o-karman-nih-krazhah.html (дата звернення 20.10.2020).
9. Розслщування кишенькових крадiжок. URL: https://xreferat.com/22/5130-1-rozsl-duvannya-kishen-kovih-krad-zhok.html (дата звернення 09.11.2020).
10. Кримшалютична методика. Розслщування крад1жок. URL: https://www.naiau.kiev.ua/books/kruminalist^ections/ lection_4.29.html (дата звернення 08.12.2020).
