CC BY
34
УДК 619:615.33:636
Павл1в О.В., к.вет.н., доцент Бережансъкий агротехшчныы тстытут
САШТАРНО-ГЮеНИЧШ ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШКОВИХ К1ЛЬКОСТЕЙ АНТИБЮТИК1В У ПРОДУКТАХ
ТВАРИННИЦТВА
У статт1 наведено результаты анал1зу повгдомленъ в лтератур1 стосовно вплыву залышковых тлъкостеы антыб1отыюв у продуктах тварынныцтва на результаты ветерынарно-саштарног експертызы, технолог1чш процесы выробныцтва продуктгв тварынныцтва та на здоров'я людей. Представлено результаты власных дослгдженъ выявления антыбютыюв у м'яс11молощ на продовольчыхрынкахм. Тернополя.
Ключое1 слова: антыбютыкы, залышков1 тлъкостг, продукты тварынныцтва
Вступ. У виршенш проблеми дефщиту бшка для забезпечення людей продуктами харчування, провщне мкце займае им1защя ус1х галузей сшьськогосподарського виробництва, в тому числ1 тваринництва. Зокрема застосування бюстимулятор1в росту, амшокислот, кормових добавок. Поряд з цим постшно збшьшуеться терапевтичне застосування антибютиюв для л1кування тварин. Це призводить до того, що продукта, отримаш вщ лжованих тварин, часто мютять залишков1 кшькост1 цих препарата.
Питания наявност1 залишкових кщькостей антибютиюв у продуктах тваринництва необхщно розглядати в трьох основних аспектах: вплив на результати ветеринарно-саштарно! експертизи бактерюлопчних дослщжень продукта тваринництва, вплив на технолопчш процеси виробництва м'ясних \ молочних продукта, вплив на здоров'я людей.
Результати дослщжень. У практищ ветеринарно! медицини, для л1кування тварин, хворих на шфекцшш захворювання, широко застосовують антибютики. Вони повщьно виводяться з оргашзму { тривалий час знаходяться в ньому у форм1 метаболтв або залишкових кщькостей [1].
Для визначення якост1 продукта тваринництва проводять органолептичну та бактерюлопчну ветеринарно-саштарну експертизу м 'яса, молока та продукта виготовлених з них на наявшсть антибютиюв.
Бактерюлопчному дослщженню м 'яса \ молока належить виршальна роль тому, що за результатами таких дослщжень експерт виршуе питания про можливкть використання 1х для 1ж1 людям, направляв на переробку або утил1зацш.
Наявшсть залишкових кщькостей антибютимв у м 'яс1, молощ та шших продуктах тваринництва негативно впливае на результати бактерюлопчних дослщжень, тому визначення 1х мае важливе саштарно - ппешчне значения [2].
362
Бактерюлопчт дослщження м 'яса \ молока проводять зазвичай вщразу теля забою тварин \ взяття проб, тому в них мктиться антибютик в концентраций що затрудняе постановку бактерюлопчного д1агнозу.
Антибютики, що застосовували для л1кування тварин, проявляючи бактерюстатичну дш, пригшчують рют { розмноження мжрооргатзм1в. Якщо в м'яЫ чи шших продуктах тваринництва, шфжованих мшрооргатзмами мктяться антибютики в концентраций достатнш для пригшчення росту бактерш, то при бактерюлопчному дослщжент такого м'яса можна отримати негативш результата, незважаючи на те, що за органолептичними показниками продукт не вщповщае стандартним вимогам. Це може бути пщставою для випуску в реал1защю недоброяюсно! продукци яка представляв небезпеку для здоров"я людей.
У л1тератур1 наявт повщомлення, що наявшсть залишкових кшькостей антибютиюв у молощ1 м'яс1 негативно впливае на технолопчну переробку цих продукт1в [3].
У бшьшост1 випадюв наявшсть антибютиюв в молощ зумовлено застосуванням 1х для л1кування кор1в хворих на мастит. Молочна залоза е органом зовшшньо! секреци, що видшяе з оргашзму понад 50% антибютика, уведеного внутршньом'язово. За даними дослщжень [4] теля внутршньом'язового уведення коров1 окситетрациклшу в доз1 6-8 мг/кг, вже на 3 год препарат появляеть в молощ. Максимальну концентращю виявляють в перюд м1ж 24 I 33 год. теля уведення, а на 57- 72 год. видшення препарату з молоком припиняеться.
У дослщах [5] встановлено, що тривал1сть видшення антибютиюв з молоком зал ежить вщ 1х х1м1чно! природи I дози та стану молочно! залози. Зокрема, бензилпенщилш, окситетрациклш I пол1м1ксин, уведет в молочну залозу у форм1 водних розчитв в дозах 50-400 тис ОД видшяються з молоком здорових кор1в за 24-48 год., а хворих - за 48-72 год, а стрептомщин I мономщин видшяються за 72-194 год. Особливо повшьно видшяються з молоком антибютики, приготовлен! на оли. Шсля внутршньом'язового уведення олшно! суспензи бензилпенщилшу вш виводиться з молоком за 4 доби, а у форм1 водного розчину - за 2 доби.
Наявшсть антибютиюв у молощ спричиняе вщповщш технолопчт труднощ1 при виготовленш молочнокислих продукта. Вони змшюють яюсний I кшьккний склад мжрофлори I фермент1в молока що беруть участь в процесах виготовлення сир1в, йогурту та шших кисломолочних продукта. Встановлено, що для пригшчення росту бактер1ально! культури йогурту досить наявшсть в молощ 0,02 ОД/мл бензилпенщил1ну, або 0,001 мг/мл окситетрациклшу. Отже, молоко вщ одно! корови в1дразу теля лжування бензилпенщилшом може зробити непридатним для переробки 1000 л яюсного молока.
Рют чистих культур молочнокислих бактерш закваски пригшчуеться р1зним антибютиками нав1ть за низьких концентрацш. Завдяки затримання утворення кислоти, кислотшсть молока залишаеться високою, що сприяе швидкому росту газоутворюючих кол1-бактерш як1 попршують дозр1вання
363
сиру. В ньому появляються сторонш запахи, порушуеться структура -утворюються велик! пустоти неправильно! форми.
У таблиц! представлен! приблизш концентрац!! антиб!отик!в у молощ як! пригн!чують р!ст чистих культур закваски [6].
Антиб!отики Доза частково пригн!чуюча (мкг/мл) Доза повшстю пригн!чуюча (мкг/мл)
Бензилпен!цил!н 0,05 0,1
Хлортетрацмклш 0,02 1
Окситетр ацикл!н 0,01 2
Хлорамфен!кол 0,2 10
Стрептом!ци 0,04 10
За наявност! у м'яЫ, молоц! та шших продуктах тваринництва залишюв антиб!отик!в, вони впливають на здоров 'я людей, що вживають в !жу так! продукта, ! можуть спричинити сенсиб!л!зац!ю оргашзму ¿, як насл!док цього, проявляеться алерг!чна реакц!я при застосовуванн! препарату для лжування. Особливо високу алерпзуючу д!ю проявляють препарати групи пенщилшу, стрептом!цину, тилозину. За даними [7], близько 5-10% населения проявляв пщвищену чутлив!сть до препарат!в пен!цил!нового ряду. Вони спричиняють висипку та бронх!альну астму, а хлорамфен!кол - анагщастичну анем!ю.
У кишечнику, п!д впливом антиб!отик!в, розвиваеться дисбактер!оз - змша як!сного ! к!льк!сного складу мжрофлори та утворення ст!йких штам!в бактерш I, як насл!док цього, зниження ефективност! антиб!отикотерап!!.
Отже, наведен! дан! переконливо вказують про необх!дн!сть виконання строгих м!р по запоб!ганню потрапляння антиб!отик!в у продукти тваринництва. 3 1987 р у США, а з 1992 р у крашах Свропейсько! сп!вдружност!, вс! харчов! продукти тваринного походження почали перев!ряти на наявшсть залишюв антиб!отик!в. В Укра!ш, в!дпов!дно ¿з законом «Про яюсть та безпеку харчових продукт!в ! продовольчо! сировини» 771/97-ВР, проводиться ветеринарно-сан!тарний наг ляд та контроль за д!яльшстю субект!в господарювання що реал!зують продукц!ю тваринного походження в тому числ! проводиться контроль за наявшстю антиб!отик!в у продуктах тваринництва.
На превеликий жаль, шструкци по застосуванню антиб!отик!в для л!кування, та витримання терм!н!в забою тварин, використання молока не завжди виконуються. Св!дченням цього е проведен! нами в 2011 рощ дослщження м'яса! молока на продуктовому ринку м.Тернополя.
Встановлено, що найб!льший в!дсоток антиб!отик!в був у пробах молока кор!в у весняний пер!од, ¿з 100 проб у 18 виявляли антиб!отики в кщькостях: бензилпен!цил!н 0,1-0,5 ОД/мл, хлортетрациклш в!д 0,001 до 0,5 мкг/мл, енрофлоксацин 0,004-0,008 мкг/мл.
В пробах м'яса свиней найбщьший в!дсоток антибютиюв виявляли в ос!нн!й пер!од: бщилш- 0,01-0,05 мг/кг, офлоксацин - 0,05-0,1 мг/кг.
364
Висновки: При застосуванш для л1кування хворих тварин антибютиюв, ix залишков1 кшькосп виявляють в м'яа i молощ. Вони затрудняють проведения бактерюлопчно! експертизи для ощнки якост1 продукцп тваринництва, сповшьнюють технологш виробництва молочнокислих продукта з таких продукта, та проявляють поб1чну дш на здоров'я людей, яю вживають у !жу так! продукти.
Л1тература
¡.Васильев Н.Т. Актуальные проблемы терапии инфекций /Н.Т.Васильев //Антибиотики и химиотерапевтики,-1991, ч. I, С.107-108.
2. Аксенов В.И.. Антибиотики в продуктах животноводства /В.И.Аксенов, В.Ф.Ковалев 11-М.: Колос -1977, 160 с.
3.Goldstein E.J. Intra-abdominal anaerobic infections bacteriologi and therapeutsc agents./E.Goldstein // Clin. Infect. Dis/ 2002, Vol/ 133, - P. 463/
4.Keating G.M. Moxifloxacin: A reviev of its use sn the management of bacterial infection / G/M.Keating, LJ Scott. // Drugs - 2004? Vo.164 - P.441-499.
5.Навашин C.M. Наука об антибиотиках. Перспективы и взгляд в будуще. /С.М.Навашин //Антибиотики и химиотерапия -1977, Т.42, №5. С.52-65.
1.Чернуха В.К. Незаразш хвороби молодняка /В.К.Чернуха, М.А.Зимогляд -К.: Урожай ,1997, -С.9-30.
2.Шпакарян Г.А. Об остаточних количествах антибиотиков в пищевых продуктах /Г.А.Шпакарян, Л.Т.Даниелова //Ветеринария -1970, №1, С.104-105.
3.Грезин В.Ф. Всасывание, распределение и выделение гигромицина из организма свиней /В.Ф.Грезин //Тр.ГНКИ ветпрепаратов М., -1971, Т. 17,С.292-295
4.Ежов В.И. Остатки антибиотиков в птицепродуктах /В.И.Ежов //Ветеринария 1973, №8, С.112-114.
Summary
If antibiotics are used to treat animals, their residual amounts are found in meat and milk. They make difficulties for bacteriological examination in order to assess the quality of animal husbandry products; they slow down the production technology of sour-milk products and have some by-effect on the health of the people who eat such products.
Key words: antibiotics, residual amounts, animal husbandry products.
Рецензент - к.вет.н., професор Козак М.В.
365
