Научная статья на тему 'Ecological problems of remaining amounts of antibiotics in the products of stock-raising'

Ecological problems of remaining amounts of antibiotics in the products of stock-raising Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
43
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕКОЛОГіЯ / АНТИБіОТИКОТЕРАПіЯ / ЗАЛИШКОВі КіЛЬКОСТі АНТИБіОТИКіВ / М''ЯСО / МОЛОКО

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Kanuka O.I., Pavliv O.B.

Presence of remaining amouts of antibiotics in meat and milk of animals after antibiotics terapy causes sensibilization of organism and appearance of allergil reaction, development of disbacteriosis in an intestine and appearance of superinfections, formation of rezistent cultures of pathogenic microorganisms antibiotic terapy.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Ecological problems of remaining amounts of antibiotics in the products of stock-raising»

УДК 631.95 (075.5).

Канюка О.1., Павл1в О.В. ©

Льегеський нацюнальний утеерситет бюресурае I

природокористування Украгни. Бережанський агротехтчний ¡нститут

ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШКОВИХ К1ЛЬКОСТЕЙ АНТИБ1ОТИК1В У ПРОДУКТАХ ТВАРИННИЦТВА

У статт1 еикладет еколог1чш, технолог1чш I соц1альт проблеми еикористання теаринницьког продукцгг, що мктять залишкое1 кыькост\ антибютиюе тсля антибютикотератг теарин. На осноег анал1зу фахоеих поегдомлень у етчизнятй I заруб1жтй лтератур1 предстаелено еплие залишкоеих кыькостей антиб1отиюе у м 'яс I молоц лтоеаних теарин на технолог1чт процеси еиготоелення молочно-кислих продуктге, сирокопчених коебас та сенсибшзуючу гх дт на оргашзм людей.

Ключовi слова: еколог1я, антибютикотератя, залишкое1 ктькостг антибютиюе, м'ясо, молоко.

Вступ. Серед причин, яю можуть викликати захворювання людей, та спричинити розлади 1хнього здоров'я найбшьш вiдомi т^ що зумовлеш споживанням недоброякюних продукив харчування. Помiж них не останне мюце займае споживання м'яса або молока вщ тварин, яких л^вали антибютиками i пiсля цього не були витримаш встановленi термiни забою тварин, та використання молока в !жу людям пiсля антибютикотерапи.

Анал1з основних дослщжень 1 публ1кац1й. За умов промислового ведення тваринництва постiйно збшьшуеться терапевтичне застосування лiкарських засобiв, особливо рiзних антимiкробних препаратiв, i в тому чи^ антибiотикiв, для л^вання тварин при маститах та шфекцшних захворюваннях. При цьому отриманi продукти тваринництва часто мiстять залишковi кшькост цих препаратiв, якi негативно впливають на здоров'я людей, якi вживають продукцiю тваринництва, що мiстить залишковi кiлькостi антибiотикiв.

Продукти харчування для людей повинш вiдповiдати мiжнародним стандартам якост та безпеки, бути еколопчно чистими, тобто вiльними вiд залишюв токсичних речовин та лiкарських препараив [1]. Тому питання щодо залишкових кiлькостей антибiотикiв у продуктах харчування тваринного походження на сьогодшшнш день у вах кра1нах е досить актуальним [2].

Метою наших дослщжень було: на основi критичного аналiзу повiдомлень у вiтчизнянiй i зарубiжнiй лiтературi висвiтлити окремi аспекти еколопчно! безпеки, технологи виробництва тваринницько! продукци, що мiстить залишковi кiлькостi антибютиюв, та вплив тако! продукцп на здоров'я людей.

Результати дослщження. Публжацш з питання проблеми залишкових кшькостей антибiотикiв у продуктах тваринництва дуже велика. Ця проблема неодноразово обговорювалася на нацiональних i мiжнародних форумах ^ як

© Канюка О.1., Павл1в О.В., 2009

39

зазначають вчет [3], вона е соцальною i повинна розглядатися як складова частина програми охорони навколишнього середовища.

У питаны вирiшення проблеми безпечного для оргашзму людини застосування антибiотикiв у тваринництвi з лiкувальною метою вiдповiдальна роль належить спецiалiстам ветеринарно! медицини, тому що тiльки вони вирiшують питання, у кожному конкретному випадку, про можлившть використання продукщ! отримано! вщ тварин, яких лiкували антибiотиками. Для того щоб прийняти обгрунтоване ршення, лiкарю ветеринарно! медицини необхiднi глибою знання фармакокiнетики антибiотикiв в органiзмi тварин рiзних видiв, методи виявлення !х залишкових кiлькостей в м'яс i молоцi, та способiв !х знешкодження з метою запобiгання шюдливо! ди на органiзм людини.

Використання продукив, що мiстять залишковi кiлькостi антибютиюв, негативно впливае на органiзм людини. Наявшсть антибiотикiв у м'ясi i молоцi та iнших продуктах впливае на технолопчт процеси - виготовлення сирiв, молочнокислих виробiв, сирокопчених ковбас, а також ускладкюе проведения бактерюлопчних дослiджень при ветеринарно-санiтарнiй оцiнцi продукив тваринного походження.

На питання чи вживаемо ми продукти тваринного походження - м'ясо молоко, яйця та iншi, що мютять залишковi кiлькостi антибiотикiв можна стверджувати, що так. Адже систематичний i добре органiзований контроль за наявшстю залишкових кiлькостей антибiотикiв у продуктах тваринництва на пщприемствах м'ясно! i молочно! промисловостей i на ринках вщсутнш. Посилання на те, що застосування антибютиюв для лжування тварин регламентуеться часом видiлення !х iз органiзму перед забоем регламентовано вщповщними iнструкцiями не вiдповiдае дшсност тому, що цi шструкцп часто не дотримуються i не завжди вони базуються на наукових даних.

Тривалють знаходження антибiотикiв в органiзмi залежить вiд виду, вiку i фiзiологiчного стану тварини, а також вщ бiологiчних властивостей препарату, дози, шляхiв введення в органiзм i тривалостi його введення. Тому об'ективне визначення термшв забою тварин на м'ясо та отримання шших продукив (молока, яець) повинно бути обгрунтовано на критичнiй оцiнцi фармакокiнетики антибютиюв, що застосовують для лiкувания тварин.

Наявшсть залишкових юлькостей антибiотикiв у продуктах тваринництва впливае на результати бактерюлопчних дослщжень, тому визначення !х важливе у гiгiенiчному аспектi. Бактерюлопчному дослiдженню при ветеринарно-санiтарнiй оцiнцi м'яса, молока, яець i продуктiв !х переробки належить вирiшальна роль. Адже, за результатами цих дослiджень, експерт виршуе питання про можливiсть використання !х в !жу людям, направляе на переробку або вибраковуе.

Якщо в м'ясi чи шших продуктах тваринництва шфжованих якимись мжрооргашзмами, що мають гiгiенiчне значення, мiститься якийсь антибiотик в бактерюстатичнш концентраций то при бактерiологiчному дослщжент таких продуктiв можуть бути вщ'емт результати, незважаючи на те, що за органолептичними показниками цей продукт не вщповщае саштарно-гiгiенiчним вимогам.

40

Отже, залишковi юлькост антибютиюв у м'яа, молощ та шших продуктах, отриманих вiд тварин, яким антибютики вводили в л^вальних, або профiлактичних дозах, ускладнюють або унеможливлюють оцiнку результатiв бактерiологiчних дослщжень.

У зв'язку з застосуванням антибютиюв для лiкувания корiв при маститах виникають суттевi технологiчнi труднощi. Антибютики змшюють мiкрофлору молока i м'яса, яю беруть участь у процесах виготовлення сирiв, йогурту i шших кисломолочних продуктiв, масла i сирокопчених ковбас. Недотримання технологи переробки молока внаслщок наявностi в ньому залишкових кiлькостей антибiотикiв може завдавати великих економiчних збиткiв.

Встановлено [4], що для пригшчення росту культури йогурту досить наявност в молоцi 0,02 ОД/мл пенiцилiну або 0,001 мкг/мл тетраци^ну. В такому випадку стае неможливим виробництво йогурту, а також сирiв, кисломолочних продуктiв i масла.

Особливо актуальною вказана проблема е для молокозаводiв яю використовують молоко з iндивiдуальних господарств. Адже молоко вщ одно! корови вiдразу тсля лiкування бензилпенiцилiном може зробити непридатним для переробки 1000 л яюсного молока. Втрати спричиненi порушениям мжробюлопчних процесiв при виготовленнi молочнокислих продукив, сира i масла, оцiнюються в Шмеччиш сотнями мiльйонiв марок [5].

При виготовленш сирокопчених ковбас важливу роль вiдiграе специфiчна мiкрофлора, яка необхщна для процесiв !х дозрiвання. Проте, для виробництва ковбас нерщко направляють умовно придатне м'ясо (вимушений забiй або iнший санiтарний брак). В таких випадках часто виявляють залишковi кiлькостi антибiотикiв, якi перешкоджають дозрiванню ковбас, що завдае значних економiчних збиткiв [6].

В дослщженнях Т.1. Фотiно!' [7] встановлено, що в продуктах забою тварин худоби, свиней i птицi в Укра!ш наявнi залишковi кiлькостi антибiотикiв: пенщилш, тетрациклiн, стрептомiцин та деяких кормових антибютиюв - ^зин, бацiтрацин, шзин.

Необхiдно зазначити, що в бшьшш кiлькостi м'яса антибiотики були виявлеш в кiлькостях, вищих вiд максимально допустимого рiвня, що зумовлено недотриманням термiну очiкувания перед забоем.

Автор [7] зазначае, що в замороженш iмпортнiй яловичинi також часто наявний кормовий антибютик бацiтрацин 1%, у свиниш i субпродуктах тетрациклiн 17-20%, стрептомщин 3,6%, пенiцилiн 1,8-2,7%. Особливо велику кiлькiсть антибiотикiв - 24% встановлено у м'яс птицi.

Аналiз робiт, в яких розглядаеться негативний вплив на здоров'я людей залишкових юлькостей антибютиюв у м'ясних, молочних та шших продуктах тваринного походження, дае тдстави видiлити наступнi основш види тако! дi!.

1. Сенсибшзуюча дiя залишкових кiлькостей антибiотикiв ^ як наслiдок, небезпека виникнення алерпчних реакцiй при терапевтичному застосуваннi антибютиюв.

2. Розвиток дисбактерюзу - змши якiсного i кiлькiсного складу нормально! мшрофлори органiзму людини i зв'язана з цим поява супершфекци.

41

3. Утворення резистентних штамiв патогенних MiKpoopraHi3MiB i, як наслщок цього, зниження терапевтично! ефективност антибiотикiв.

4. Токсична, тератогенна i аутагенна ди залишкових кiлькостей антибютиюв

Отже, наведенi данi переконливо вказують на необхiднiсть проведення ефективних методiв i способiв для унеможливлення надходження на переробнi пiдприeмства продуктiв тваринництва, контамшованих антибiотиками.

Висновки. Наявнiсть в державi системи контролю за яюстю та безпекою продуктiв харчування одне iз прiоритетних питань, яке потрiбно вирiшити як для захисту здоров'я громадян, так i для дотримання мiжнародних торговельних угод, що також е важливим фактором економiчного розвитку кра1ни [8].

Л1тература

1. Аксенов В.И., Ковалев В.Ф.Антибиотики в продуктах животноводства. М. Колос, 1977. - 159 с.

2. Безрукова 1.Ю. Етзоотичне благополуччя птахогосподарств - це рентабельшсть галузi птахiвництва «Тваринництво Украши. 2001.- №4. - С. 19.

3. Zanusso I., Remignon H., Babile R. Influences of the caponisation on the quality of the meat in chickes || Proceedings of European Ooultry conference. -Bremer. - 2002. - №.66 - Р.168.

4. Reuss U., Lendwirtsch A. Bull. Weer. - Ems. - 1969, 116, 17, 13.

5. Scheibner G. Fortsch.Veter.Med. -1974.- vol. 20.-p.272

6. Genderen H. Tijdsch.Diergeneesk. -1969. -vol. 94.- p.33

7. Фотша Т.1., Касьяненко О.1., Петров Р.В. Рiвень вмiсту антибактерiальних препаратiв у продуктах харчування та сировиш тваринного походження //Наук.техн.бюл.iн-ту бюлогп тварин i ДНК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. Львiв.- 2007. -вип. 8, № 3-4. -С.107-110

8. Щодо нащонально! програми контролю залишкiв у продуктах тваринного походження: Завдання та шляхи реалiзацil /П.Вербицький та iн. -Вет.мед.Украши. -2002. -№ 5. -С.9-11

Summary O.I. Kanuka, O.B. Pavliv National University Bioresurse and bythe resources Ukr. Berezhansky agrotechnologi institute ECOLOGICAL PROBLEMS OF REMAINING AMOUNTS OF ANTIBIOTICS IN THE PRODUCTS OF STOCK-RAISING Presence of remaining amouts of antibiotics in meat and milk of animals after antibiotics terapy causes sensibilization of organism and appearance of allergil reaction, development of disbacteriosis in an intestine and appearance of superinfections, formation of rezistent cultures of pathogenic microorganisms antibiotic terapy.

Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2009

42

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.