CC BY
42
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(3), 251-257, doi: 10.15421/2017_76
ORIGINAL ARTICLE UDC 619:614.31:615.33:637.54
Monitoring of residues of veterinary preparations in
food products
E.V. Bayer1, Yu.N. Novozhitskaya1, L.V. Shevchenko2, V.M. Mykhalska2
1 State Research Institute with laboratory diagnostics and veterinary-sanitary expertise 2 National University of Life and En vironmental Sciences of Ukraine, Kie v E-mail: kot30@meta.uc, shevchenko laris@ukr.net, vitam@bigmir.net Submitted: 12.07.2017. Accepted:28.09.2017
The results of studies of the content of residues of veterinary drugs in food indicate that when growing all types of productive animals, a significant number of antibiotics, sulfonamide and nitrofuran preparations of various spectrum and mechanism of action accumulate in meat, milk, eggs, as well as for preventive and therapeutic purposes and honey.
We registered that food products of animal origin contain residues of veterinary preparations that do not exceed the MPC. Despite the ban on the use of antibiotics as stimulators of animal productivity, they are more often found in pork and beef, which indicates the use of these antimicrobials in the production of productive animals. Chloramphenicol was most often found in beef and pork, in rabbit meat, goose meat, chicken meat and honey, this antibiotic was present only in sporadic cases, and in milk its presence was not proven during monitoring studies. Nitrofuran preparations were detected mainly in beef, chicken, goose and honey, and in the last reporting year (2016), their presence was not found in these products, except for honey. Studies have shown that food eggs did not contain residues of nitrofuran drugs during the study period. The use of antibacterial drugs and anthelmintics in livestock breeding is confirmed by the fact that about 40% of the samples contain residual amounts of sulfanilamide preparations in the range of 50-70% of the MPC and about 20% of the samples contain residual amounts of anthelmintics. In Ukraine, control of the remnants of veterinary drugs in food products formally is not carried out. Of the group of fluoroquinolones, only enrofloxacin and norfloxacin are monitored, of the B-lactam group, amoxicillin, ampicillin, benzylpencilin from the aminoglycoside group-gentamicin, lincomycin, streptomycin, and dihydrostreptomycin. As for sulfonamide drugs, control is conducted only for 9 seconds with a very large group of these drugs. Particular attention when controlling the content of residues of veterinary drugs in livestock products should be given to methods for identifying these substances and improving existing research methods. We also suggested to extend the indicators mentioned in the "State Monitoring Plan for Residual Amounts of Veterinary Preparations, Pollutants and Toxicants in Products of Animal Origin" for greater control over the animal production and use of antibacterial substances in the farms.
Key words: veterinary drugs; antibiotics; chloramphenicol; nitrofurans; hormonal substances; liquid chromatography method; suitability of the method
Моыторинг залишюв ветеринарних препаралв у
харчових продуктах
О.В. Байер1, Ю.М. Новожицька1, Л.В. Шевченко2, В.М. Михальська2
1Державний науково-дослдний iHCTMryr злабораторно)' ^агностики та ветеринарно-сантарноiекспертизи 2Нац1ональнийун'/верситет бiоресyрсiв i природокористування Украни, м. Ки)'в E-mail:kot30@meta.uashevchenko !aris@ukr.ne\, vitam@bigmir.net
Результати дослщжень вмлсту залишюв ветеринарних препара^в у харчових продуктах свщчать, що при вирощуванн вех видiв продуктивних тварин широко застосовуються як з профтактичною, так i лкувальною метою значну кшьюсть антибютиюв, сульфантамщних та ытрофуранових препаралв рiзного спектру i мехаызму дм, що накопичуються у м'яа, молоц^ яйцях та медк Встановлено, що харчовi продукти тваринного походження мктять залишки ветеринарних препаралв, що не перевищують МДР. Незважаючи на заборону використання антибютиюв як стимyляторiв
продуктивного тварин, '|'х найбiльше виявлено в свининi i яловичинi, що вказуе на використання цих антимкробних препаратiв при вирощуванн продуктивних тварин. Найчастiше виявляли хлорамфенкол в яловичинi та свинину в кролятинi, гусятинi, курятинi i медi цей антибiотик виявляли лише в спорадичних випадках, а в молоц його наявнкть не доведена протягом проведення моыторингових дослiджень. Нiтрофурановi препарати виявляли в основному в яловичиы, курятинi, гусятинi i мед^ причому за останнiй звiтний рк (2016) |'х наявнiсть не була встановлена в цих продуктах за виключенням меду. Дослщженнями доведено, що харчовi яйця не мiстили залишюв нiтрофуранових препаратiв протягом перiоду дослщжень. Застосування антибактерiальних препаратiв та антигельмЫтиюв в тваринництвi пiдтверджуеться тим, що бтя 40 % зразкiв сировини мктить залишковi кiлькостi сульфанiламiдних препаралв в межах 50 - 70 % ГДК та бтя 20 % зразюв сировини мктять залишковi кiлькостi антигельмiнтикiв. В Украíнi контроль залишюв ветеринарних препаратiв у харчових продуктах ведеться не в повному обсязк 1з групи фторхiнолонiв контролюеться лише енрофлоксацин та норфлоксацин, iз групи В-лактамiв - амоксицилiн, ампщилЫ, бензилпенецилiн, iз групи амiноглiкозидiв - гентамщин, лiнкомiцин, стрептомiцин та дипдрострептомщин. Що стосуеться сульфанiламiдних препаратiв, то контроль ведеться лльки за 9 iз дуже велико' групи цих препаралв. Особливу увагу при контролi вмiсту залишкових кiлькостей ветеринарних препаралв у продукцп тваринництва слiд придтяти методам виявлення цих речовин та вдосконаленню iснуючих методiв дослiдження. Встановлено, що кнуе необхiднiсть розширення показниюв згiдно «Плану державного монiторингу залишкових кшькостей ветеринарних препаратiв, забруднювачiв та токсиканлв у продуктах тваринного походження» для бiльшого контролю за виробництвом i використанням антибактерiальних речовин в господарствах.
Ключов1 слова: ветеринарнi препарати; антибютики; хлорамфенiкол; нiтрофурани; гормональнi речовини; метод рщинноТ хроматограф^; оцiнювання придатносл методу
Вступ
На фонi зростання темглв розвитку сiльськогосподарського виробництва, бюпромисловосл, транспортних i зовнiшнiх торгових зв'язюв у сучасному свiтi ветеринарна та гуманна медицина стикаються з численними проблемами, пов'язаними з ризиками виникнення та розповсюдження Ыфещйних та Ывазмних захворювань. Бiологiчнi загрози виносять на порядок денний питання протидГ'' цим явищам, сутнiсть яких полягае у розробцГ, впровадженнi, верифiкацiï i пщтриманы безпеки та захисту, ефективних засобiв i заходiв охорони здоров'я тварин i людей, якосл та безпечносл сiльськогосподарськоï продукцп.
Особливу роль на фон розв'язання глобальних проблем безпеки та захисту в^грають питання контролю Гмунобюлопчних та лiкувально-профiлактичних засобiв (Levchenko et al., 2012).
До ветеринарних препаралв, що використовують у тваринництвГ для лiкування та профГлактики захворювань сiльськогосподарських тварин, вГдносять антибактерiальнi засоби, антигельмiнтики, гормональнi сполуки, дезЫфектанти, стимулятори продуктивностГ тварин, антиоксиданти тощо.
ЦГ речовини, надходять i накопичуються не лише в продукцГ'', але й потрапляють у грунт та воду, впливають на якГсть кормГв, здоров'я та резистентнГсть тварин, а також на безпечнГсть продукцГ'' (Lokhanska, 2008). ОстаннГм часом залишки ветеринарних препаралв все частГше виявляють у слчних водах тваринницьких пГдприемств, але не завжди 'х кГлькГсть пГддаеться контролю.
АнтибактерГальнГ засоби, в тому числГ i антибГотики, широко використовуються у тваринництвГ як лГкувальнГ засоби, а до недавно i як стимулятори росту сГльськогосподарських тварин i птицГ (Dorohov, 2002; Cimitile, 2009). За даними Европейсько''' ФедерацГ'' здоров'я тварин (FEDESA) щорГчнГ витрати антибютиюв у кра'нах ЕС, включаючи ШвейцарГю, складають 5093 т, з них 1599 т призначаеться як кормовГ антибГотики - стимулятори росту тварин (Antibiotic résistance in the European Union associated with therapeutic of veterinary medicine, 1999).
ЗалишковГ кГлькосл антибютиюв виявляють у нирках, печГнцГ, м'язах, молоцГ та яйцях, причому основна маса )'х виводиться з органГзму тварин в незмГнному виглядГ. Доведено, що крГм позитивно' дм, тетрациклГни чинять негативний вплив на органГзм, зменшуючи вмГст кальцГю в кГстках та зубах (Ehorov, 1994; Beltiukova, 2013). НайбГльш широко у ветеринарнм медицинГ використовуються антибГотики тетрациклЫово''' та сульфантамГдно''' групи. НайбГльш небезпечним наслГдком використання антибГотикГв в тваринництвГ може стати поява таких бактерм, як викличуть загальне зниження ефективносл лГкГв в медицинГ. ДослГдження, проведенГ в минулому, показали, що застосування антибГотикГв знижуе 'х лГкувальну здатнГсть. Тому деякГ антибГотики стають неефективними, а мкрооргаызми набувають резистентносл проти багатьох лГкарських препаратГв.
Як правило, антибГотики видтяють з живих бактерм та грибГв. 1снуе також велика ктьюсть синтетичних антибГотикГв, як вГдрГзняються модифГкацГями функцГональних груп природних антибГотикГв. Характерною особливГстю антибГотикГв е 'х здатнГсть порушувати певнГ ланки обмГну речовин мГкроорганГзмГв або дГю 'хнГх ферментГв.
За останнГ роки досягнутий значний прогрес в обласл видГлення й очищення гормонГв, у здГйсненнГ направлено' змГни 'х структури та синтезу деяких Гз них. Це дало можливГсть використовувати гормони у тваринництвГ не лльки для лГкування, а й для стимуляцГ'' продуктивностГ.
За результатами багатьох дослГджень було встановлено важливу роль гормонГв у регуляцГ'' метаболГчних процесГв в рубцГ жуйних, регуляцГ' функцГ'' молочно' залози, розроблено оптимальнГ умови для пГдвищення м'ясно' продуктивностГ тварин тощо._
Зпдно директив Ради £С 96/22/EC (Concerning the prohibition on the use in stockfarming of certain substances having a hormonal or thyrostatic action and of R-agonists: Council Directive 96/22/EC, 1996) заборонено використання речовин естрогенно'У, андрогенно'У тагестагенно'У дм в тваринницьких господарствах та для вирощування продукци аквакультури. Директива Ради 96/23/EC [On measures to monitor certain substances and residues thereof in live animals and animal products: Council Directive 96/23/EC, 1996.) регулюе контроль (монГторинг та спостереження) за вмлстом ветеринарних препаралв у продукци тваринництва. Зпдно директиви Ради £С 2003/74/EC (Of the European Parliament and of the Council amending Council Directive 96/22/EC concerning the prohibition on the use in stockfarming of certain substances having a hormonal or thyrostatic action and of beta-agonists: Council Directive 2003/74/EC, 2003) це речовини, як мають естрогенну, андрогенну активнкть, лреостатичы властивосп та р-агонкти.
£вропейська органвацт CIWF вважае, що не тгльки в £С, але i в усьому свт мае бути заборонене використання гормоыв для стимуляци анаболiчних процесiв та росту продуктивних тварин (Obraien, 1997). З цiею метою у державних лабораторiях проводяться дослщження з виявлення таких гормонГв i гормоноподГбних речовин, як тестостерон, зеранол, кленбутерол, естрадгол, дгетилстильбестрол тощо.
Протипаразитарнг засоби, антигельмгнтики - лгкарськг препарати, якг застосовуються при лгкуваннг гельмгнтозгв. Механгзм дм протипаразитарних засобгв ргзний: однг препарати пошкоджують оболонку гельмгнтгв (гептилрезорцин, фенасал), гншг зменшують тонус Ухнього тгла i рухову активнгсть (пгперазин, сантонгн, нафтамон, ¡вермектини). Застосування антигельмгнтних препаратгв забезпечуе знищення або видалення гельмгнтгв з органгв травно'У системи, а також знищення Ух у кровг, лгмфатичних судинах i тканинах. Дослгдженнями встановлено, що у продукци тваринництва, яка виробляеться в ргзних областях УкраУни, виявлено залишки антигельмгнтикгв (Novozhytska et al., 2014). Наявнгсть залишкових кглькостей ветеринарних препаратгв у продукци тваринного та рослинного походження в кра'Унах £С лгмгтуеться рядом директив [Concerning the prohibition on the use in stockfarming of certain substances having a hormonal or thyrostatic action and of R-agonists: Council Directive 96/22/EC, 1996; Laying down a community procedure for the establishment of maximum residue limits of veterinary medicinal products in foodstuffs of animal origin : Commission Regulation 2377/90, 1990; Laying down the methods to be used for detecting residues of substances having a hormonal or a thyrostatic action : Commission Decision 93/256/EEC, 1993; On measures to monitor certain substances and residues thereof in live animals and animal products: Council Directive 96/23/EC, 1996; Pharmacologically active substances and their classification regarding maximum residue limits in foodstuffs of animal origin: Regulation 37/2010, 2010). Контроль залишкових кглькостей ветеринарних препаратгв у продуктах та сировинг е обов'язковим в Укра'Унг (Novozhytska et al., 2013; Gaudin et al., 2007).
Метою дано!' роботи було узагальнення даних, отриманих лабораторию за 2013-2016 роки щодо вмгсту ветеринарних препаратгв у продукци та сировинг.
Матер1али i методи досл1джень
Дослгдження проводили на базг Державного науково-дослгдного ¡нституту з лабораторно'У дгагностики та ветеринарно-санггарно'У експертизи (ДНД1ЛДВСЕ). МатерГалом для дослщження слугували: м'ясо рвних видГв тварин i птицГ, риба, молоко, мед, яйця. Зпдно плану зразки вщбираються з уах областей УкраУни. Пщ час дослщження для визначення антибактерГальних препарата та сульфантам^в використовували ргдинний хроматограф з подвмним мас-спектрометричним детектором Waters TQD. Використовували колонку аналгтичну обернено-фазну Waters ВЕН С18 1,7 мкм, 100*2,1мм, рухома фаза була ацетонггрил з 0,1 % розчином мурашино'У кислоти у водк В робот використовували сертифковаы субстанци антибютиюв (Novozhytska et al., 2014; Abramov et al., 2008).
Вмкт антигельмЫтиюв та гормональних препаралв у продуктах тваринного походження визначали методом ргцинно'У хроматографи за допомогою рщинного хроматомас-спектрофотометра з подвмним мас-спектрометричним детектором «Waters» ¡з ргдинним блоком Alliance та детектором Quattro Premier XE (Novozhytska, 2014; Novozhytska, 2014). Визначення залишкових кГлькостей метаболтв ытрофураыв, а саме фуразолгдон, який метаболвуеться в 3-амЫо-2-оксазолщинон (AOZ), фуралтадон - в 3-амЫо-5-морфолЫометил-2-оксазолгдинон (AMOZ), нггрофурантоЫ - в 1-амЫопдантоГн (AHD) i ытрофуразон - в семикарбазид
(SEM) та хлорамфенкол проводили методом 1ФА на ¡муноферментному аналваторГ «Tecan Sunrise» (виробництво ффма «Sunrise», АвстрГя) за допомогою тест-систем для конкурентного ¡муноферментного аналву RIDASCREEN® (виробництво ффма R-Biopharm, Ымеччина) (Yanovych, 2003; Yanovych, 2008).
Результати дослГджень та Ух обговорення
Зпдно Директиви ради 96/23 /£С вгд 29 квГтня 1996 року про заходи з моыторингу певних речовин та Ух залишюв у живих тваринах та продуктах тваринного походження, встановлюеться м1ымальна кГльюсть тварин, у яких проводитися вгдбф проб. Так мЫ1мальна ктьюсть тварин, що повинна контролюватися щороку на вс види залишюв та забруднюючих речовин, мае дорГвнювати не менше 0,4 % вщ велико!' рогато!' худоби, що забита протягом попереднього року, вгд свиней - 0,05 %, вщ птиц мГнГмальна кГльюсть проб, яка береться щороку, мае складати одну на 200 тон рпноУ продукци (забмна вага), при мГнГмумГ 100 проб на кожну групу речовин, якщо рнне виробництво дано'У категорГУ птахГв, становить понад 5 тис. тон.
В 2013 та 2014 роках проводили дослгдження залишкових кГлькостей ветеринарних препаралв в зразках в^браних вГд коней, що пов'язано з наявнктю в Укра'и-и достатньо'У кглькосп господарств по вирощуванню коней. Загальна кгльюсть дослгджень зпдно Плану державного монГторингу складае в 2013 роц 3548 дослщжень, в 2014 роц - 3721 дослгджень.
Починаючи з 2015 року в План державного моыторингу були внесем для дослщження зразки крiльчатини, так як в цей час почався розвиток дано!' галузi в Украíнi. Загальна ктьюсть дослiджень на залишки ветеринарних препаралв згiдно Плану державного мониторингу складала в 2015 роц 3302 зразки.
За 2016 рк (табл. 1) було проведено 6648 дослщжень залишкiв ветеринарних препаратiв в продуктах тваринництва, з яких 29 % припадае на дослщження гормональних сполук, 44 % - на дослщження антибактерiальних засобiв, включаючи сульфагуанщин, сульфанiламiд, сульфадiазин, сульфатiазол, сульфамеразин, сульфаметазин, сульфаметокситридазин, сульфаметоксазол, сульфадiметоксин, енрофлоксацин, норфлоксацин, хлорамфенкол, тетрациклiн, окситетрациклiн, доксiтетрациклiн, хлортетрациклЫ, стрептомiцин, тiлозин, пенiцилiн, амоксицилiн, метронщазол, ронiдазол, диметридазол, нiтрофурани (AMOZ, AOZ, SEM, AHD); та 27 % - на ЫшМ фармакологiчнi субстанцп.
Таблиця 1. Загальна кiлькiсть дослщжень залишкiв ветеринарних препаратiв у харчових продуктах зпдно Плану державного мониторингу (2016 рiк)
Показники Продукти
Ялови- Свини- Куря- Кроля- Мо- Яйця Риба Мед Барани
чина на тина тина локо на
Слльбени 192 159 60 3 - - 43 - 6
СтероУди 192 159 60 5 - - 43 - 6
^реостатики 192 159 - - - - - - 6
В-агонiсти 192 159 60 5 - - - - 6
Хлорамфенiкол 115 100 65 38 140 202 20 20 4
Ытрофурани 75 50 40 - 80 200 13 15 2
Нiтроiмiдазоли - 10 15 - - 100 10 3 -
Антибiотики 276 718 99 56 250 502 132 80 9
Антигельмiнтики 85 142 28 10 250 52 - 2
Кокцидiостатики 70 128 28 10 - 502 - - 2
Седативы 25 26 - - - - - - 2
НПЗЗ 25 56 17 10 20 - - - 2
Фарби - - - - - - 10 - -
Всього: 1439 1866 472 137 740 1506 323 118 47
Проведеними зпдно «Плану державного мониторингу залишкових кiлькостей ветеринарних npenapaTiB, забруднювачiв та токсикантiв у продуктах тваринного походження за 2013 - 2016 роки» (Abramov, 2010) щодо наявносл та вмiсту рiзних субстанцiй ветеринарних препаратiв у рiзних видах продукци та харчових продуктах дослщженнями встановлено, що у продукци тваринництва, яка виробляеться у рiзних областях УкраУни, виявлено залишки профтактичних та лiкувальних засобiв (табл. 2, 3). Одержав данi свiдчать про те, що не дивлячись на постмний контроль за наявнктю та ктьюстю ветеринарних препаратiв в продукцп тваринництва, все ж таки трапляються продукти, як мiстять залишки хлорамфенколу.
Хлорамфенiкол - природний антибiотик з групи амфенiколiв. Препарат мае бактерюстатичну дiю, порушуючи синтез бiлкiв у бактерiальних клiтинах. До антибiотика чутливi бiльшiсть мiкроорганiзмiв, вiн дiе на грампозитивн та грамнегативнi палички: H. influenzae (включаючи ампщилморезистенты штами), E. coli, сальмонели, шигели, збудники сибiрки, бруцельозу та чуми.
Через високу частоту побiчних ефектiв i розвитку слйкосл мiкроорганiзмiв застосування препарату обмежене, його використовують для лiкування тяжких Ыфещй, при яких менш токсичн антибiотики неефективнi. Хлорамфенiкол мае токсичну д^ на кiстковий мозок тварин.
Таблиця 2. Результати виявлення хлорамфенколу в харчових продуктах
Матриця Роки дослщження/юльюсть
2013 2014 2015 2016
Яловичина 1 2 1 2
Кролятина Не вияв. Не вияв. 1 Не вияв.
Свинина 2 3 Не вияв. 1
Курятина Не вияв. 1 Не вияв. Не вияв.
Гусятина Не вияв. 1 Не вияв. Не вияв.
Риба Не вияв. Не вияв. Не вияв. 1
Молоко Не вияв. Не вияв. Не вияв. Не вияв.
Мед 2 Не вияв. Не вияв. Не вияв.
Так, виявлено хлорамфенкол у яловичиы, що вироблена в 2013 роц в Черкаськм областi, в 2014 роц - в Одеськiй та Херсонськм областях, в 2015 - в МиколаУвськм та в 2016 - в Юровоградськм областях. Вмiст хлорамфенколу у яловичинi в 2013 роц був 0,36 мкг/кгпродукту, в 2014 був 1,1 -6,1 мкг/кг продукту, а в 2015 та 2016 роках вщповщно 0,5-0,6 мкг/кг продукту.
Встановлено наявнкть хлорамфенколу у свинин в 2013 роц^ що вобрана у Днтропетровськм областi, в 2014 роц - в Днтропетровськм, Одеськм та Запорiзькiй областях, в 2015 роц позитивних результатiв не виявлено, а у 2016 роц в Юровоградськм областi.
Вмiст хлорамфенiколу у свинин в 2013 роцi становив 0,336 мкг/кг продукту, в 2014 - 0,44-3,4 мкг/кг продукту, у 2016 -0,6 мкг/кг продукту.
Також були виявлен позитивы результати в мших матрицях: в кролятин в 2015 роц в кшькосп 0,38 мкг/кг продукту, що вобрана у КиУвськм обласп, в м'язах курей в 2014 роц в кшькосп 1,12 мкг/кг продукту в Запорiзькiй обласп, в м'язах гусей в 2014 роц в кшькосп 0,844 мкг/кг продукту в Запорiзькiй обласп.
В м'язах риби, що були вобран у 2016 роц в Вмницьюй обласп, виявлено хлорамфенкол в кшькосп 0,657 мкг/кг продукту.
Наявнкть хлорамфенiколу у зразках меду було виявлено лише у 2013 роцк Ц зразки були вобран в Луганськiй та Сумськм областях. Кiлькiсть хлорамфенiколу в них становила 0,52 та 0,79 мкг/кг продукту вщповщно. Позитивним залишаеться той факт, що у перюд з 2013 по 2016 рк в сирому молоц не було виявлено хлорамфенколу. Що стосуеться ытрофураыв, якi також вщносяться до заборонених речовин i мають дуже низький МДР, то Ух було виявлено в меншм кшькосп ыж хлорамфенiколу.
Нiтрофурани е другим пкля сульфанiламiдiв класом синтетичних антибактерiальних препаратiв. Вони поступаються за ефективнктю бiльшостi антибiотикiв i мають значення головним чином при лкуваны гострих неускладнених форм кишкових i деяких протозойних тфекцм. Будучи акцепторами кисню, нiтрофурани порушують процес клiтинного дихання бактерм, iнгiбують бiосинтез нуклеУнових кислот. Залежно вщ концентрацп мають бактерюстатичний або бактерицидний ефект. До ытрофураыв рiдко розвиваеться лiкарська резистентнiсть мiкроорганiзмiв. Так, виявлено нiтрофурани у яловичиы, виробленiй в 2013 роцi в Черкаськм областi, в 2014 роц - в Вiнницькiй та Одесьюй областях, тодi як у 2015 та 2016 роках позитивних проб не було. Вмкт ытрофураыв у яловичин в 2013 роц був 0,6 мкг/кг продукту, в 2014 - 0,6- 1,14 мкг/кг продукту.
В м'язах курей було виявлено вмкт нггрофураыв у 2014 роц в Чернтвсьюй обласп в кшькосп понад 0,7 мкг/кг та в 2015 роц в Днтропетровськм обласп в кшькосп 1,76 мкг/кг продукту.
В м'язах гусей вирощених в МиколаУвськм та Днтропетровськм областях було виявлено вмкт ытрофураыв у 2013 та 2014 роках. Вмкт ытрофураыв у зразках становив понад 0,6 мкг/кг та 0,68 мкг/кг вщповщно.
В медi також було виявлено вмкт ытрофураыв в 2013 роц в Херсонськм та в 2016 роц в Чернтвсьюй областях у кшькосп 0,69 мкг/кг.
При дослужены яець не було встановлено позитивних проб протягом 2013 - 2016 роюв.
Таблиця 3. Результати виявлення ытрофураыв у харчових продуктах
Матриця Роки дослщження/кшьюсть
2013 2014 2015 2016
Яловичина 1 4 Не вияв. Не вияв.
Свинина 2 Не вияв. Не вияв. Не вияв.
Курятина Не вияв. 1 1 Не вияв.
Гусятина 1 1 Не вияв. Не вияв.
Яйця Не вияв. Не вияв. Не вияв. Не вияв.
Мед 1 Не вияв. Не вияв. 1
Судячи iз одержаних даних, можемо зробити висновок, що позитивы результати щодо наявносп залишкових кшькостей антибактерiальних засобiв, в бiльшостi випадюв стосуються хлорамфенiколу та нiтрофуранiв тому, що м^мальна межа виявлення складае 0,3 мкг/кг, нiтрофуранiв - 1 мкг/кг, але зпдно оцiнки придатносп методiв в кожнiй лабораторiУ встановлюеться ССа (межа рiшення, вище якоУ можна прийти до висновку з iмовiрнiстю помилки а, що зразок е невiдповiдним) згiдно з Ршенням ЕвропейськоУ КомiсiУ 2002/657/EC вiд 12 серпня 2002 року, вище якоУ виявлення забороненоУ речовини робить зразок позитивним. Це е одним iз найважливших показникiв оцiнювання придатностi пщтверджуючого методу, тодi як ССр - для скринмгових.
ССр - це найменший вмiст дослщжуваноУ речовини, який можна виявити, щентифкувати або визначити кшьюсно у пробi з iмовiрнiстю похибки р. При виявленнi позитивних результалв при дослiдженнi зразкiв скринмговим методом, обов'язковим е пiдтвердження за допомогою пiдтверджуючих методiв.
В рiзних матрицях кiлькiсть антибактерiальних препаратiв та антигельммтиюв в бiльшостi регламентуеться на рiвнi 100 мкг/кг, що пояснюеться вiдсутнiстю позитивних результатiв щодо вмкту цих сполук у сировинi. Для мших залишкових кiлькостей антибiотикiв та антигельммтиюв перевищення ГДК в продукцп тваринництва не спостерiгалось. Лише в Черывецьюй областi в 2016 роц було виявлено енрофлоксацин в курячих яйцях в кшькосп 60,86 мкг/кг. Незважаючи на таю результати, застосування антибактерiальних препаралв та антигельммтиюв в тваринництвi
Ukrainian Journal of Ecology, 7(3), 2017
пщтверджуеться тим, що бiля 40 % зразюв сировини мктить залишковi кiлькостi сульфантамщних npenapaTiB в межах 50 - 70 % ГДК та бтя 20 % зразюв сировини мктять залишковi кiлькостi антигельмiнтикiв.
Важливим е i той факт, що контроль за залишками ветеринарних npenapaTiB ведеться не в повному обсязк Наприклад, i3 групи фтоpхiнолонiв контролюеться лише енрофлоксацин та норфлоксацин, i3 групи В-лaктaмiв - aмоксицилiн, aмпiцилiн, бензилпенецилН i3 групи aмiноглiкозидiв - гентамщин, лiнкомiцин, стpeптомiцин та дигiдpостpeптомiцин. Що стосуеться сульфантамщних пpeпapaтiв, то контроль ведеться ттьки за 9 i3 дуже велико!' группи цих препаралв.
Висновки
Встановлено, що пpодукцiя тваринництва, хоч i в незначнм мipi, але мiстить залишки ветеринарних препаралв, причому виявлення заборонених речовин пщтверджуеться нашими дослiджeннями. Одepжaнi дaнi свщчать про те, що бiльшe всього виявлено залишюв заборонених ветеринарних препаралв у яловичинi та свининi. Особливу увагу при контpолi вмiсту залишкових кiлькостeй ветеринарних пpeпapaтiв у продукци тваринництва слiд пpидiляти методам виявлення цих речовин та вдосконалення iснуючих мeтодiв дослiджeння.
Встановлено, що кнуе нeобхiднiсть розширення показникiв згiдно «Плану державного мониторингу залишкових кiлькостeй ветеринарних препаралв, зaбpуднювaчiв та токсикaнтiв у продуктах тваринного походження» для бтьшого контролю за виробництвом i використанням aнтибaктepiaльних речовин в господарствах.
References
Abramov, A.V., Cherniavskyi, S.I., Kulesha, T.P. et al. (2010). Metodychni vkazivky shchodo orhanizatsii ta vykonannia Planu derzhavnoho monitorynhu zalyshkiv veterynarnykh preparativ ta inshykh zabrudniuvachiv u neobroblenykh kharchovykh produktakh, zhyvykh tvarynakh ta kormakh. Kiev. DNDILDVSE (in Ukrainian).
Abramov, A.V., Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Dobrozhan, F.F., Stupak, O.M., Liniichuk, N.V. (2008). Metodychni vkazivky shchodo vyznachennia khloramfenikolu v neobroblenykh kharchovykh produktakh tvarynnoho pokhodzhennia za dopomohoiu RKh/MS/MS. Kiev (in Ukrainian).
Antibiotic resistance in the European Union associatrd with therapeutic of veterinary medicines. (1999). Report and qualitative risk assessment by the committee for veterinary medicinal products. Retrieved from: http://www.ema.europa.eu/docs/en GB/document library/Report/2009/10/WC500005167.pdf/. Accessed on 25.08.2017.
Beltiukova, S.V., Leventsova, E.O. (2013). Metody opredelenyia antybyotykov v pyshchevykh produktakh (Obzor). Metody y obekty khymycheskoho analyza, 1, 4-13 (in Russian).
Cimitile, M. (2009) Crops absorb livestock antibiotics, science shows. Environmental Health News. 6. 34. Concerning the prohibition on the use in stockfarming of certain substances having a hormonal or thyrostatic action and of ß-agonists. (1996). Council Directive 96/22/EC. Off. J. Eur. Comm.
Dorohov, S.M. (2002). Farmakolohyia. Kharkov: Yzdatelskyi tsentr KhAY (in Russian). Ehorov, N.S. (1994). Osnovy uchenyia ob antybyotykakh. Moscow. Vysshaia shkola (in Russian).
Gaudin, V., Hedou, C., Sanders, P. (2007). Validation of a Biacore Method for Screening Eight Sulfonamides in Milk and Porcine Muscle Tissues According to European Decision 2002/657/EC. J. OF AOAC International, 90(6). 1706-1715.
Laying down a community procedure for the establishment of maximum residue limits of veterinary medicinal products in foodstuffs of animal origin. (1990). Commission Regulation 2377/90. Off. J. Eur. Comm.
Laying down the methods to be used for detecting residues of substances having a hormonal or a thyrostatic action. (1993). Commission Decision 93/256/EEC. Off. J. Eur. Comm.
Levchenko, V.I., Rozumniuk, A.V., Novozhytska, Yu.M. et al. (2012). Laboratorna veterynarna toksykolohiia. Bila Tserkva: Bilotserkivska knyzhkova fabryka (in Ukrainian).
Lokhanska, V.Y. (2008). Do problemy provedennia kontroliu produktsii tvarynnoho pokhodzhennia. Naukovi dopovidi NAU, 1. 12-14 (in Ukrainian).
Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Bondarets, O.V. et al. (2013a). Metodychni rekomendatsii z validatsii skryninhovykh ta pidtverdzhuiuchykh metodiv vyznachennia zalyshkovykh kilkostei veterynarnykh preparativ metodom hazovoi ta ridynnoi khromatohrafii. Kiev. DNDILDVSE (in Ukrainian).
Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Vasyliuk, V.V., Bondarets, V.V., Stupak, O.M. (2013b). Metodychni rekomendatsii z vyznachennia nitroimidazoliv u produktsii tvarynnoho pokhodzhennia dopomohoiu ridynnoho khromatohrafa z podviinym mas-detektorom: metod. vkazivky. Kiev. DNDILDVSE (in Ukrainian).
Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Bondarets, V.V., Vasyliuk, V.V., Khodko, L.V. (2014a). Vyznachennia stilbeniv ta steroidiv u produktsii tvarynnoho pokhodzhennia ta sechi za dopomohoiu ridynnoho khromatomas-spektrometra. Kiev, PP Salon soft (in Ukrainian).
Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Stupak, O.M., Vasyliuk, V.V., Liniichuk, N.V., Korostinska, N.V. (2014b). Vyznachennia antybiotykiv u produktsii tvarynnoho pokhodzhennia za dopomohoiu ridynnoho khromatomas-spektrometra. Kiev, DNDILDVSE (in Ukrainian).
Novozhytska, Yu.M., Ivanova, O.V., Vasyliuk, V.V., Stupak, O.M., Liniichuk, N.V., Khodko, L.V. (2014c). Vyznachennia antyhelmintykiv u produktsii tvarynnoho pokhodzhennia za dopomohoiu ridynnoho khromatomas-spektrometra. Kiev. PP Salon soft (in Ukrainian).
Obraien T. (1997). Promyslove tvarynnytstvo i zdorovia liudei: spivchuttia u svitovomu fermerstvi. Zvit doktora Tima Obraiena. Retrieved from: http://www.animalwelfare.org.ua/store/Farming and health ua.pdf/. Accessed on 25.080.2017 (in Ukrainian).
Of the European Parliament and of the Council amending Council Directive 96/22/EC concerning the prohibition on the use in stockfarming of certain substances having a hormonal or thyrostatic action and of beta-agonists. (2003). Council Directive 2003/74/EC. Off. J. Eur. Comm.
On measures to monitor certain substances and residues thereof in live animals and animal products. (1996). Council Directive 96/23/EC. Off. J. Eur. Comm.
Pharmacologically active substances and their classification regarding maximum residue limits in foodstuffs of animal origin. (2010). Regulation 37/2010. Off. J. Eur. Comm.
Yanovych, D.V., Kosenko, Yu.M., Kostiuk, A.O., Zasadna, Z.S. (2003). Metodychni vkazivky po kilkisnomu vyznachenniu khloramfenikolu v zrazkakh miasa, moloka, yaiets ta medu test-systemoiu ridaskrin khloramfenikol. Lviv (in Ukrainian).
Yanovych, D.V., Kosenko, Yu.M., Kostiuk, A.O., Zasadna, Z.S. (2008). Metodychni vkazivky po kilkisnomu vyznachenniu nitrofuranu (AOZ) u zrazkakh miasa, krevetkakh, molotsi ta medi za dopomohoiu test-systemy RIDASKRYN® NITROFURAN (AOZ) (RIDASCREEN® NITROFURAN (AOZ). Lviv. PP Biola (in Ukrainian).
Citation:
Bayer, E.V., Novozhitskaya, Yu.N., Shevchenko, L.B., Mykhalska, V.M. (2017). Monitoring of residues of veterinary preparations in food products. Ukrainian Journal of Ecology, 7{3), 251-257. I Thk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
