CC BY
23
Шуствий iticiiiiK HЛTУ УкраГни. - 2009. - Вип. 19.9
24. Parnuta G. Romanian forest genetic resources conservation and management // Forest Management Network: Summary of second meeting. - EUFORGEN, Bucharest, Romania, 23-25 November 2OO6. - P. S. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.euforgen.org.
25. Teissier du Cros E. Forestry and Conservation of Forest Genetic Resources Strategies for an integreted managment / Mitteilungen der Bundesforscungsanstalt für Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg, 2OO6. - № 221. - P. 38-46.
26. Varela M.C., Ericsson G. Multipurpose gene conservation in Quercus suber - A Portuguese example // Silvae Genetica. - 1995. - № 44. - P. 28-37.
УДК 630*2 Acnip. Р.М. Кравчук1 - НЛТУ УкраГни, м. ЛьвЬв
САН1ТАРНИЙ СТАН ЧОРНОВ1ЛЬХОВИХ Л1СОСТАН1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Здшснено люопатолопчне обстеження чорновшьхових люосташв на територп Малого Полюся, проаналiзовано причини, що сприяють розвитку хвороб та запропо-новано проект оздоровчих заходiв. Встановлено, що саштарний стан чорновшьхових деревосташв перебувае у межах норми. Проте для шдвищення бюлопчно! стшкосп цих деревосташв та ефективного запоб^ання !хньому ослабленню доцшьно було б розробити проект люозахисних заходiв.
Ключовi слова: саштарний стан деревосташв, чорновiльховi лiси, Мале Полю-ся, лiсознавство, лiсiвництво.
Post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv Sanitary state of black alder stands in Maleh Polissya of Ukraine
It was a forest pathological investigation of the black alder stands in Maleh Polissya conduct, causes of progress in them of diseases analysed and project of curative measures for their enhancement proposed. It is set that the sanitary state of black alder forests state of stands is within the limits of norm. However for the increase of biological firmness of these state of stands and effective prevention their weakening it is more expedient it would be to develop the project of forest-protection measures.
Keywords: sanitary state of stands, black alder forests, Maleh Polissya, forest ecology, silviculture.
Постановка проблеми. У науковш л1тератур1 е досить мало публжа-цш про шюдниюв чорновшьхових насаджень. З найвщомших фундаменталь-них праць на цю тему варто назвати монографда "Найважливш1 паразити вь льхи" А. Шмщта. Тут наведено досить широкий огляд потенцшних паразит1в вшьхи чорно! [8].
Найбшьшо! шкоди деревам вшьхи чорно! завдае серцевинна гниль (Fomes igniarius). Чорна вшьха дуже легко шддаеться грибковому захворю-ванню. Зазвичай, вже до 60 роюв значна кшьюсть стовбур1в ще! породи мае серцевинну гниль. До 80-100-р1чного вжу в стовбурах вже утворюються дупла, дерева починають ламатися, !х звалюе вггер i, таким чином, вони рщко живуть понад 100 роюв.
Вщ дичини i комах чорна вшьха ютотно не страждае, але все-таки !! нерщко пошкоджують прихованохоботник вшьховий (Cryptorhynchus lapathi) та вшьховий листо!д (Agelastica alni) (рис. 1) [2]. Личинки вшьхового листо-!да скелетують листя, яке шсля цього виглядае опаленим. Жуки навеснi жив-ляться пагонами, вигризають дiрки на листках (рис. 2). Жуки та личинки час-
1 Наук. керiвник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Л^в
1. Лicoвe та cадoвo-паркoвe гocпoдарcтвo
45
то завдають велико! шкоди вiльхам у молодих насадженнях, особливо у воло-гих мюцях. Рекомендують такий захiд боротьби: у парках та розсадниках ро-слини обприскують iнсектицидами в перюд живлення личинок [1].
Рис. 1. Втьховий листоКд (Agelastica а1ш)
Рис. 2. Листя, скелетоване втьховим листоедом
Рис. 3. Пошкоджене дерево втьхи чорно'1 (з/п № 6)
Рис. 4. Пошкоджене дерево втьхи чорно'1 (з/п № 12)
Зважаючи на те, що вшьха чорна стшка до впливу шюдниюв, и iнодi використовують як допомiжну деревну породу тд час лiсовiдновлення. Са-дять вiльху серед культур смереки й сосни з метою оздоровлення грунту й за-хисту молодих сходiв цих порщ вiд лiсових шюдниюв.
Метою нашо1 роботи було: дослщити санiтарний стан чорновiльхових лiсостанiв на територи Малого Полiсся Украши, проанашзувати причини, що сприяють розвитку хвороб та розробити проект санггарно-оздоровчих заходiв.
Об'екти i методика дослiджень. Об'ектами наших дослiджень були чорновiльховi люостани Малого Полiсся. Для вивчення саштарного стану
46
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.9
чорновшьхових лiсiв було вiдiбрано 14 пробних площ у рiзних частинах Малого Полюся Укра1ни. Границi регiону дослщжень розглянуто за даними проф. С.А. ГенЫрука [7]. Вiк дослiджених деревостатв сягав вiд 15 до 81 року. Пробт площi закладали в одновiкових i умовно одновшових чорновшьхо-вих насадженнях природного та штучного походження в оптимальних для 1хнього росту типах лiсорослинних умов. Ощнку стану вiльшаникiв дано за основними люотаксацшними показниками насаджень.
Польовi роботи виконували протягом вегетацiйного перюду 2008 р., вони складалися iз рекогносцирувального фiтопатологiчного обстеження i детального обстеження чорновшьхових люостатв. Шд час рекогносцирувального обстеження окомiрно визначали поширення хвороб, ураження шюдника-ми, ступiнь 1хнього розвитку. Окомiрне оцiнювання фiтопатологiчного стану перевiряли детальним обстеженням i оцiнюванням 100 дерев поспшь без ви-бору з метою визначення поширеност та штенсивност розвитку хвороб.
Виявлення хвороби здшснювали на основi 11 зовнiшнiх ознак або сим-птомiв (рис. 3, 4). Шд час обстеження звертали увагу на загальний санiтарний стан деревостатв; вщзначали чинники, що сприяють розвитку i поширенню хвороб чи пошкоджень дерев та впливають на зниження 1хньо1 стiйкостi. Пiд час перелжу дерева розподiлялися на категори стану рекомендованi "Сат-тарними правилами в люах Украши" (1995) [4].
Результати дослщжень. Нашi дослiдження та класифжащя дерев вь льхи чорно! на пробних площах за шкалою категорш стану дерев свiдчить, що люостани практично здоровi, з поодинокими випадками незначного ос-лаблення (наприклад з/п № 16), що шдтверджують данi табл.
Табл. Саштарний стан чорновтьшанишв на Малому Пол1сс1 Украти
№ проби и •а о а « • ^ и Ввдносна повнота Категор1я стану
I без ознак ослаблен-ня II ослабл1 III дуже ослабл1 IV всиха-юч1 V св1жий сухос-тш VI сухостш минулих рок1в Разом на 1 га
шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. %
1 61 0,63 169 55 50 16 25 8 25 8 10 3 30 10 309 100
2 33 0,65 682 68 128 13 21 2 43 4 64 6 64 6 1002 100
3 35 0,68 349 85 51 12 13 3 412 100
6 28 0,75 587 53 105 9 84 8 84 8 21 2 231 21 1111 100
7 81 0,53 148 74 25 13 9 5 6 3 12 6 200 100
8 43 0,84 519 88 30 5 15 3 15 3 15 3 593 100
9 52 0,72 324 76 64 15 6 1 12 3 24 6 429 100
12 61 0,50 223 76 43 15 11 4 4 1 4 1 11 4 295 100
13 81 0,73 181 69 26 10 23 9 19 7 4 2 11 4 264 100
16 15 0,83 748 66 86 8 150 13 107 9 21 2 21 2 1133 100
17 16 0,75 805 67 67 6 84 7 84 7 101 8 67 6 1208 100
18 66 0,50 589 79 41 5 24 3 6 1 24 3 65 9 748 100
20 56 0,60 204 62 56 17 12 4 6 2 6 2 43 13 328 100
24 71 0,71 270 55 141 29 11 2 14 3 23 5 32 7 490 100
середне 69 12 5 4 3 7
Для того, щоб отримати ширше загальне уявлення про саштарний стан чорновiльхових деревосташв в умовах Малого Полiсся, зведеш середнi значення категорiй санiтарного стану чорновшьшаниюв наведено на рис. 5.
3 табл. 1 та рис. 5 добре видно, що пе-реважна частина дерев у вшьшаниках Малого Полюся Укра'ни, а саме 69 % - це здоровi дерева без жодних ознак ослаблення. Друга за величиною - це категорiя ослаблих дерев, проте вона значно менша за першу - лише 12 % дерев. Bd iншi категори санiтарного стану деревосташв (дуже ослабл^ всихаюч^ свь жий сухостiй, сухостiй минулих рокiв) займа-ють ще меншi частки: вiд 3 % до 7 %.
Основними причинами, що призводять до збшьшення частки ослаблих та всихаючих дерев у чорновшьшаниках Малого Полiсся е: вплив абютичних i бiотичних чинникiв, а також особливо активна люогоспо-дарська дiяльнiсть людини. Цi чинники, зазвичай, мають комплексний характер. До негативiв належить те, що практично на вЫх пробних площах спосте-режено сухостш, що е наслiдком, здебшьшого, люогосподарсько!' дiяльностi: неправильних дiй шд час оргашзаци та здiйснення доглядових рубань. Дина-мiка чисельностi вшьхового листо'да (Agelastica alni) змiнюеться залежно вiд стану та вiку насаджень. Частка ослаблих дерев та бшьша чисельшсть Agelastica alni зростае в найбшьш розладнаних вiльшаниках, як втратили ентомос-тiйкiсть. Це св^ить про бiльший ступiнь сприятливостi навколишнього сере-довища до цих негативних явищ. А особливо в екосистемах, де: порушена природна повнота деревосташв, немае природного узлюся, переважають менш родючi грунти, тривалий перiод деревостани перебувають шд дiею зас-тшно! води, переважають фаутнi та уражеш дерева. Як лiсогосподарськi заходи, що забезпечують шдвищення стiйкостi насаджень, радимо здшснювати доглядовi рубання, внаслщок чого знижуеться конкуренцiя мiж окремими деревами.
Варто зазначити, що дослщження В.П. Ткача [3] шдтверджують стрь мке зростання пошкодженостi гниллю дшових стовбурiв у поростевих вшь-хових деревостанах тсля 60-рiчного вiку. Так, у вщ 50 рокiв обсяг уражено!' гниллю частини стовбурiв дiаметром вiд 24 до 40 см становить 8-20 %, у 55 р. - 18-24 %, а у 60 роюв - 26-27 %. Поростевi вiльшаники 3-4-1' генерацш найбiльше пошкоджують гнилi, а тому у них рубання головного користуван-ня потрiбно здiйснювати дещо рашше.
Висновки. Чорновiльшаники на територи Малого Полюся Укра'ни е одним з пашвних типiв рослинностi та здатш стримувати виникнення i роз-виток потенцшних шкiдникiв та фiтохвороб. Порушення природно!' рiвноваги цих лiсiв може призвести до ютотного розладнання мiж зовнiшнiми умовами i рослинним покривом, а це, своею чергою, - до виникнення шюдливих явищ, яю завдають великих збитюв лiсовому господарству.
Рис. 5. Категори саштарного стану чорновтьхових лшв Малого Поятся
48
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.9
Загалом саштарний стан чорновшьшаниюв Малого Полюся Укра!ни задовiльний. Проте погiршення санiтарного стану деревосташв ще! породи може призвести до попршення еколопчно! ситуацп на Малому Полюс Украши загалом. Дуже важливою в цьому аспект е рання дiагностика ослаблених дерев i своечасне, оперативне вживання заходiв. Нашi дослiдження показали, що саштарний стан чорновшьхових деревостанiв перебувае у межах норми. Проте для шдвищення бюлопчно! стшкосл цих деревостанiв та ефективного запоб^ання !хньому ослабленню доцшьно було б розробити проект люоза-хисних заходiв.
Лiтература
1. УкраТнська енциклопед1я лювництва / за ред. С.А. Генарука. - Льв1в. - 1999. -Т.1. - 463 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1952. - 599 с.
3. Ткач В.П. Заплавш люи Украши. - Харюв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
4. Санггарш правила в лках Украши / Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 25 липня 1995 р. - К., 1995. - № 555. - 19 с.
5. Парпан В. Природоохоронне ведения господарства // Люовий 1 мисливський журнал. - 2000. - № 2. - С. 15.
6. Мостов'як С.М. Люова ф1топатолопя : навч.-метод. пос. - Умань : Вид-во "М'якоть", 2005. - 136 с.
7. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. А. Wazniejsze 82коёшк! о^у // О^е. - Warszawa-Poznan: Panstwowe wydawnictwo naukowe. - 1980. - tom 8. - Б. 297-323._
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров - Львiвська обласнарада Украшського
товариства охорони природи
Л1СИ ВИСОКО1 ПРИРОДООХОРОННО1 Ц1ННОСТ1 МАЛОГО ПОЛ1ССЯ: Р1ДК1СН1 ЕКОСИСТЕМИ
За результатами спещального аналiзу розподiлу площ земель лiсового фонду в межах Малого Полюся Львiвщини виявлено низку титв екосистем i угруповань, по-ширених на незначних площах (рщкюних за характером поширення). Дано поперед-ню оцiнку загроз втрати !хнього бiорiзноманiття.
Ключов1 слова: лiси, рщкюш екосистеми, бiорiзноманiття.
Senior research officer L.M. Petrova -NUFWTof Ukraine, L'viv; S.V. Petrov -
Ukrainian society for nature protection
High conservation value forests of Male Polissia: rare ecosystems
The special analysis the distributing of earths of forest fund within bounds of Male Polissia of the Lvov area it is executed. Types of ecosystems and associations which occupy little territories (rare the from of the type distribution) we found. The preliminary estimation of threats of loss of biodiversity is set.
Keywords: forests, rare ecosystems, biodiversity
Поняття "люи високо! природоохоронно! цшносп" (High Conservation Value Forests) запропонувала Люова шклувальна рада (Forest Stewardship Council, FSC) у 1999 р. у ход1 розроблення системи добровольно! люово! сертифь
