CC BY
23
фiчних зв'язюв. Спiввiдношення за концентрами: I - 16,26 %, II - 83,42 %, III - 0,32 % (рис. 1).
Тошчш зв'язки становлять 46,51 % вщ загального БТЬ. У топiчних зв'язках беруть участь 8 видiв iз 9 зафшсованих видiв птахiв. Домiнантом е сшгур, спiвдомiнантами - повзик, синиця велика, дятел звичайний. Дольова участь шших видiв птахiв змiнюеться в межах 0,70 % - 7,44 % вщ бюджету тошчних зв,язкiв. Найбшьше !х рiзноманiття мае снiгур як домшантний вид. Один вид, а саме га!чка-пухляк, не виявив жодного виду тотчного зв'язку. Висновок
1. У весняно-лггтй та осшнш перюди сосна звичайна тдтримуе насампе-ред систему тотчних зв'язюв, а потам - троф1чних; у зимовий перюд навпаки.
2. Сосна звичайна е привабливою для птах1в-консорт1в саме в осшнш та зимовий перюди за рахунок наявност потужно! кормово! бази { створюе максимально захищет умови для функцюнування орттоконсортав.
3. Сосна звичайна тдтримуе високий р1вень розвитку консорцп восени за рахунок збшьшення кшькосп птах1в-консорт1в та вид1в функционально! взаемоди.
Лiтература
1. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР / В. Л. Булахов // Материалы II Всесоюз. совещания по проблеме изучения консорций : Значение консортивных связей в организации биогеоценозов. -Пермь : Изд-во ПГПИ, 1976. - С. 274-277.
2. Губкш О.А. Еколопчна роль солончакових мюце проживань в формуванш внутрь континентальних лиманних орштокомплекав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 / Дншропетровський ДУ. - Дншропетровськ, 1993. - 22 с.
3. Дольник В.В. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц / В. В Дольник // Труди Зоологического ин-та. - 1982. - Т. 113. - С. 3-37.
4. Климчук О.О. Про консортивш зв'язки птах1в в осшнш перюд у сосновому насад-женш в умовах Центрального Полюся / О.О. Климчук // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 36-40.
5. Мазинг В.В Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов / В.В. Мазинг // Труды МОИП. - 1966. - Т. 27. - С. 117-126.
УДК 630*2 Acnip. Р.М. Кравчук1- НЛТУ Украши, м. Льв1в
ПОШИРЕННЯ, Р1СТ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ ЧОРНОВ1ЛЬХОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В НА МАЛОМУ ПОЛ1СС1
УКРА1НИ
Проаналiзовано поширення, pier та продуктивнють деревосташв вшьхи чорно! на територп Малого Полюся Украши. Вивчено розподш чорновшьхових деревосташв Малого Полiсся за часткою вiльхи чорно! у склад^ вiдносною повнотою, вiком та боштетами. Описано динамiку густоти чоpновiльхових деревосташв з вшом та piст чорновшьхових деревосташв за дiаметpом i висотою. Визначено та описано залеж-нють мiж таксацiйним дiаметpом стовбура i середньою площею горизонтально! про-екцп крони дерев вiльхи чорно!.
Ключов1 слова: чоpновiльховi деревостани, Мале Полюся, люознавство, люв-ництво.
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Post-graduateR.M. Kravchuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Extension, growth and productivity of black alder stands in the
Maleh Polissya of Ukraine
The extension, growth and productivity of black alder stands in the Maleh Polissya of Ukraine are analysed. It was distribution of black alder stands in the Maleh Polissya depending on deal of the black alder in the stand composition, stand density, stand age and site class studed. Dynamic of black alder stocking with age and their diameter and hight growth are discribed. Also was found and discribed the dependence between stem diameter and middle area of crown horizontal projection of the black alder trees.
Keywords: black alder stands, Maleh Polissya, forest ecology, silviculture.
Постановка проблеми. Перед фахiвцями люового господарства пос-тало питання щодо розширення виробничих можливостей заготiвлi дшово! деревини, зокрема фанерно! сировини з деяких м'яколистяних порщ з причини нестачi деревини щнних твердолистяних порщ. Вшьха чорна якраз i е такою породою. Незважаючи на певш усшхи у всебiчному дослщженш вшьхи чорно! [2, 6], актуальним завданням залишаеться вивчення особливостей по-ширення, сучасного стану, росту та продуктивност чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс Укра!ни.
Мета нашоТ роботи - вивчення показниюв росту i розвитку дерев вiльхи чорно! та аналiз особливостей поширення чорновшьхових деревоста-нiв на Малому Полюс Укра!ни. Границi регiону дослiджень взято за даними проф. С.А. ГенЫрука [3].
Об'екти i методика дослвджень. Об'ектами дослiджень були чорно-вiльховi деревостани Малого Полiсся Укра!ни. Здшснено аналiз щодо поширення вшьхи чорно! у лiсовому фондi Малого Полюся: виписано та проаналь зовано лiсiвничо-таксацiйнi показники на всiх дшянках пiд вiльшаниками в регiонi дослщжень. Для детальнiшого вивчення росту та продуктивност чор-новiльхових деревостанiв виконано експериментальш дослiдження: здшсне-но рекогносцирувальш обстеження чорновiльхових лiсiв Малого Полюся та закладено 26 пробних площ у рiзних частинах Малого Полюся Укра!ни вiд Рави-Русько! на заходi до Шепетiвки на сходi.
Результати дослвджень. Для того, щоб отримати краще уявлення про особливостi поширення, росту та продуктивност чорновiльхових деревоста-нiв в умовах Малого Полюся, отриманi данi представлено у виглядi графiкiв та дiаграм (рис. 1-10).
За нашими даними, чорновiльховi люостани в регiонi дослiдження займають площу 22613,2 га з запасом деревини 3374783 м3, тобто середнiй запас деревини на 1 га становить 149 м . Найбшьше вшьшаниюв е в ДП "Буське ЛГ" - 4801,4 га i 839516 м3 (175 м3/га), в ДП "Жовювське ЛГ" -4446,2 га i 643949 м3 (145 м3/га), та в ДП "Радехiвське ЛМГ" - 3569,3 га i 544762 м3 (153 м3/га) (рис. 1-2).
Зауважимо, що територi! шдприемств розглянуто в межах регiону Малого Полюся Укра!ни.
Проаналiзувавши склад чорновшьхових деревосташв на Малому По-лiссi, ми виявили, що найбшьше тут е чистих деревосташв (частка вшьхи в
складi деревостану 10 од.) - 7034,5 га (31 %), а найменше деревосташв з час-ткою вiльхи у складi 5 од. - 1600,5 (7 %) га (рис. 3).
Рис. 1. Розподт чорновшьхових деревосташв за площею в розрт л^огосподарських мдприемств
Рис. 2. Розподт чорновшьхових деревосташв за запасом деревини в розрт л^огосподарських мдприемств
Кшыисть одиниць вшьхи чорноУу склад1деревостану Рис. 3. Розподт чорновшьхових деревосташв за часткою в складi деревостану
Така велика юльюсть чистих вшьшаниюв пов'язана з тим, що в тих спе-циф1чних люорослинних умовах, де росте вшьха чорна, лише невелика кшьюсть шших деревних порщ можуть дати задовшьний люогосподарський ефект.
У регюш дослщжень найчастше трапляються середньоповнотш дере-востани з вщносною повнотою "0,7" - 8883,2 га. Також багато деревосташв з повнотою "0,8" - 6696,5 га (рис. 4).
0,7 0,6 Вщносна повнота
Рис. 4. Розподт втьшанитв за вьдносною повнотою
На жаль, лише на територи 1122,3 га ростуть деревостани з повнотою "0,9" 1 ще менше деревосташв з повнотою "1,0" - 64,6 га. Це не е оптималь-ним станом, осюльки, кр1м всього шшого, чорнов1льхов1 люостани викону-ють важливу берегоукршлювальну роль. Саме тому повноту цих деревосташв потр1бно утримувати в межах 0,8-1,0.
За класами вшу вшьшаники на Малому Полюс розподшились таким чином: загалом переважають середньов1ков1 деревостани V класу вшу (4150 р.) - 5112,8 га, або 23 %, середньовшових IV класу вшу (31-40 р.) -4192,7 га, або 18 % та пристигаючих (51-60 р.) насаджень - 3566,2 га, або 16 %. А найменшу площу серед ушх вiльшаникiв Малого Полюся займають молодня-ки I класу вiку (1-10 р.) - 586,4 га, або лише 3 % (рис. 5). Одним iз прюритет-них напрямюв у веденнi лiсового господарства в чорновшьхових лiсостанах повинна стати робота над покращенням вшово! структури цих деревосташв.
Продуктившсть чорновiльхових деревостанiв на Малому Полюс до-волi висока. Найбшьшу площу займають вiльшаники, що ростуть за I класом боштету - 9154,4 га або 41 %, та II класу боштету - 7330 га, або 32 % вщ уше! площi вшьшаниюв Малого Полiсся. Також значнi територи займають деревостани з Г класом боштету - 2911,0 га або 13 % (рис. 6).
На основi зiбраних матерiалiв ми проаналiзували динамiку росту чор-новiльхових деревосташв в умовах Малого Полюся Украши. Дiаметр дерев за товщиною стовбурiв е одним з найважливiших лiсiвничо-таксацiйних показ-никiв i мае важливе практичне значення. Середнiй дiаметр дерев на висот 1,3 м значною мiрою характеризуе 1хню вартiсть [5]. На рис. 7 показано змшу середшх дiаметрiв чорновiльхових деревостанiв з вшом.
Рис. 5. Розподт чорновтьхових л^осташв за класами вшу (га)
Рис. 6. Розподт чорновтьхових деревосташв за класами боштету (га)
За нашими даними, в умовах Малого Полюся Укра!ни прирют дерев вшьхи чорно! за дiаметром вщбуваеться практично прямолшшно i до 100 ро-кiв деревостани досягають середнього дiаметра 40-45 см. Середш дiаметри стовбурiв у деревостанах однакового вжу можуть значно вiдрiзнятися мiж собою. Це е наслiдком переважно конкурентно! ситуаци в насадженнях. Се-реднiй дiаметр дерев залежить також вщ походження деревостанiв, вiд штен-сивностi i частоти здiйснення доглядових рубань у них. На основi отриманих даних ми встановили, що залежшсть мiж середнiм дiаметром та вшом дерев
0 687 2
вшьхи чорно! можна описати таким рiвнянням: Б = 1,743-А ' , (Я = 0,909).
Продуктившсть вiльхи чорно! переважно зумовлена !! швидким ростом, особливо у молодому вщь Вшьха чорна е однiею з найбшьш швидкорос-лих листяних порщ. I! середнiй прирiст за висотою з перших рокiв життя i майже до 20-рiчного вiку становить приблизно 1 м [1]. На рис. 8 представлено рют чорновшьхових деревосташв за висотою. Висота дерев залежить зде-бшьшого вщ ди екологiчних чинникiв (типу люорослинних умов) i вiд спад-кових властивостей. Рют вiльхи чорно! вщбуваеться iз спадаючою штенсив-нiстю. Динамжа росту чорновiльхових деревостанiв за висотою описуеться такою залежтстю: Н = 2,536-А0,553 (Я2 = 0,914).
Рис. 7. Ркт чорновтьхових деревосташв за дiаметром
Рис. 8. Р^т чорновтьхових деревосташв за висотою
Для якюного здшснення доглядових рубань важливо мати дат про змшу кшькосл стовбурiв у чорновiльхових деревостанах з вжом. На рис. 9 показано динамжу густоти чорновiльхових деревостанiв з вжом. Як ба-чимо, у 10^чному лiсостанi на 1 га зростае близько 2500 дерев вшьхи чорно!. Найбiльш iнтенсивний вiдпад кiлькостi дерев вiльхи спостерiгаеться у вiцi до 20 роюв. Кореляцiйне рiвняння ще! залежностi мае вигляд: N = 21099-А-0'97.
Для росту i розвитку дерев важливе значення мають розмiри крон. Крона е носiем асимшяцшного апарату дерев, тому за И розмiрами i формою можна судити про енерпю росту та продуктивнють дерев [4]. Важливим по-казником конкурентно! спроможностi дерев у люових насадженнях е площа горизонтальних проекцiй крон цих дерев. На рис. 10 показано залежнють мiж таксацiйним дiаметром та середньою площею горизонтальних проекцiй крон дерев вшьхи чорно!.
Рис. 9. Динамжа густоти чорновшьхових деревосташв з вьком
Рис. 10. Залежшсть м1ж таксацшним д1-аметром та середньою площею горизонтальноI проекци крони дерев втьхи чорно'1
Загалом, дiаметр стовбура мае досить тюний кореляцшний зв'язок iз середньою площею горизонтальних проекцш крон. Ця залежнiсть описуеться такою формулою: Б = 12,17-\п(8крхр) - 3,435.
Висновки. Наведенi матерiалами про особливост поширення, розпо-дiл чорновшьхових деревосташв Малого Полюся за часткою у склад^ вщнос-ною повнотою, вжом та бонiтетами дадуть змогу сформувати краще уявлен-ня про сучасний стан цих люосташв на територи Малого Полюся та сприяти-муть ращональному використанню цих насаджень у господарських, захисних та рекреацшних цшях. За допомогою отриманих кореляцшних рiвнянь можна розрахувати потрiбний прирют дерев вiльхи чорно! для отримання бажаного росту стовбурiв за товщиною на кожнш конкретнiй дiлянцi. Користуючись отриманими результатами, можна розробити моделi та програми управлiння ростом чорновшьхових деревосташв за товщиною стовбурiв; визначити оп-тимальну чисельнiсть дерев вшьхи чорно! на одинищ площi з метою отримання бажаного цшьового дiаметра дерев у вiцi рубання головного користу-вання та запропонувати практичш рекомендацi! щодо догляду за чорновшь-ховими деревостанами. Наведенi рекомендаци доцiльно використовувати для збiльшення виходу фанерного кряжу чи крупномiрних сортименпв вiльхи чорно! пiд час рубань головного користування.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Давидов М.В. Ольха. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 76 с.
3. Комплесное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
4. Кравчук Р.М., Лавний В.В. Морфометричш параметри крон чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 18-26.
5. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. поабн. - Львiв : УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
6. Юркевич И.Д., Гельтман В.С., Ловчий Н.Ф. Типы и ассоциации черноольховых лесов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1968. - 376 с.
УДК 582.998.16.003.12/13 Здобувач С.М. Левандовська - Нащональний
аграрный ушверситет, БЫа Церква
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Р1ЗНИХ СПОСОБ1В ВИРОЩУВАННЯ
СОРТ1В АЙСТРИ ОДНОР1ЧНО1
(CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES.)
Вивчено вплив способ1в вирощування на рют, розвиток та насшневу продуктившсть культивар1в айстри однор1чно! (Callistephus chinensis (L.) Nees.) в умовах За-хщного Подшля. Встановлено, що безрозсадним способом у цих умовах можна ви-рощувати ранш та середш сорти, насшня тзшх сорт1в з високими поавними якостя-ми можна отримати лише у розсаднш культура
Ключовi слова: культивари, технолопя безрозсадного вирощування, розсад-ний споаб вирощування.
Competitor S.M. Levandovska - Bila Tserkva National Agrarian University
Estimating Efficiency of Different Ways of Growing Sorts of Aster Annual
(Callistephus chinensis (L.) Nees.)
There has been investigated the influence of ways of growing on growth, development and seed productivity of cultivaries of aster annual (Callistephus chinensis (L.) Nees.) in Western Podillya. It has been proved that unseeding way in these conditions is suitable for early and mid sorts, seeds of late sorts with high seeding quality can be obtained only in seeding crops.
Keywords: cultivaries, unseeding growth technology, seeding way of growing.
Айстра однорiчна (Callistephus chinensis (L.) Nees.) мае велике значен-ня для розширення сортименту квггниково-декоративних рослин. Значна кшьюсть культиварiв (4 тис.), рiзноманiтнiсть забарвлення та форм суцвггтя, рiзна висота та форми куща дають змогу широко використовувати цю культуру для декоративного оформлення територш (рабатки, бордюри, группи, клумби).
Устшне використання Callistephus chinensis (L.) Nees. в озелененш потребуе значно! кшькос^ високояюсного насшня. Основними способами вирощування айстри однорiчно! е розсадний та безрозсадний. Розсадний спо-сб гарантуе потрiбну густоту рослин i сприяе визрiванню насшня, оскшьки при цьому на 40-55 дшв продовжуеться тривалють вегетацшного перюду. Однак вирощування айстри однорiчно! цим способом пов'язане з певними
