CC BY
21
УДК 11:504.7
Костенко В. Г., доктор фшософи, професор © Федишин Я. I., доктор фшософп, професор Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
САМОСТ1ЙНА РОБОТА ЯК ОДНА 13 ФОРМ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Самостшна робота - це форма наечання, при якт студент засеоюе необхгднг знання, наечаеться планом1рно I систематично працюеати, мислити, формуе сет стиль розумоеог дгяльностг, И егдмттсть е1д тших форм наечання е тому, що еона передбачае здаттсть студента самооргатзоеуеати свою роботу егдпоегдно до постаелених заедань.
Ключовi слова: самост1йна робота, самооцшка знань, мотиеащя та наеички самоосети, тзнаеальш здгбностг.
Самостшна робота студенев здшснюеться за двома формами, а саме: тематична i загальна. На тематичну самостшну роботу выводиться 25-35% вщ обсягу годин, що даються навчальним планом на самостшну роботу, а на загальну - 65-75%. Розподш годин на кожен iз видiв встановлюеться кафедрою iз урахуванням необхщних реальних затрат часу на !х виконання.
На аудиторних заняттях неможливо дати ие! маси знань, яка постшно збшьшуеться в кшьюсно-яюсному вщношеннях, iнодi навт виходячи за межi навчальних планiв, але це не означае, що вони якимось чином загалом виходять iз системи навчального процесу.
Самостiйна робота студента визначаеться низкою чинниюв, серед яких найбшьш важливими е такi, як шдив^альний творчий характер роботи студента над матерiалом i рiзноманiття форм дiяльностi студентiв у процесi пошуку найбшьш вагомих знань, вщповщно до обрано! ними професп. Самостiйна робота студента формуе не тшьки знання, а й переконання у необхщност !х утилiтарностi в майбутньому, вона виробляе вщповщну мотивацiю та навички самоосв^и, якi будуть його супроводжувати все життя, бо осв^а не заюнчуеться з одержанням диплома. Людина, яка не займаеться самоосв^ою, безнадiйно вщстае вiд iнших колег у фаховому, полiтичному та культурному аспектах. Не випадково, що концепцiя «осв^а на все життя» ниш витюнена концепщею «осв^а впродовж життя», яка була прийнята св^овим спiвтовариством i стала основою для програми ЮНЕСКО.
Самостшна робота визначае рiвень засвоення студентом знань на лекщях, семшарських та практичних заняттях. Саме в процес самостшного опрацювання матерiалу суб'ект бачить и прогалини в знаннях, як йому слiд
© Костенко В. Г., Федишин Я. I., 2010
185
лжвщувати негайно, тому що в шшому разi вони можуть стати серйозною перешкодою до опанування певного навчального блоку в цшому.
Для студентiв заочно! (дистанцшно!) форми навчання самостiйна робота е основним видом навчання.
Пiдготовка студенев до самостшно! роботи й керiвництво нею подiляеться на три велию блоки: мотивацiйний, технологiчний i оргашзацшний.
Функцiею мотивацiйного блоку е цшеспрямоване акцентування викладачами важливостi самостшно! роботи для опанування ваею системою знань певно! дисциплiни. При цьому кожна проблема, яку необхщно вирiшувати в процес самостшно! роботи, повинна бути детально продумана в плат послщовност етатв i кожен iз них повинен бути забезпечений системою навчально-методичних засобiв iз зазначенням конкретного тдручника та навчального посiбника з видшеними у них роздiлами i сторшками. Перевантаження студентiв навчальною лiтературою, виходячи з того «чим бiльше рекомендовано, тим краще - щось таки прочитають» обертаеться негативним боком. Вщчуваючи себе перевантаженим, а iнодi не вмшчи квалiфiковано визначити в рекомендованш лiтературi найбiльш важливе для висв^лення того чи iншого питання, студенти втрачають iнтерес до самостшно! роботи, орiентуються на мiнiмальне И виконання.
Взаемоузгодження робочо! навчально! програми з програмами iнших навчальних дисциплiн е запорукою зняття перевантаження студентiв. При цьому варто мати на уваз^ що самостшна робота, хоч i не лiмiтована так жорстко як, наприклад, лекцiя, лабораторно-практичне чи семшарське заняття, але саме вона при належнш И оргашзацп найбiльше самооргашзовуе людину. Це е неабиякою рисою майбутнього спецiалiста, адже через кшька рокiв вiн сам визначатиме шляхи свого самовдосконалення. Як свiдчать сощолопчш дослiдження, тi студенти, якi були активно задiянi в самостiйнiй робот^ ставши спецiалiстами, значно успiшнiше вирiшують виробничi, фiнансовi, освiтянськi, науково-дослiднi проблеми, шж тi, якi цю роботу в студентсью роки виконували формально або займалися нею мало.
Другим важливим блоком самостшно! роботи е технолопчний. В його основi лежить завдання навчити студентiв вмiло користуватись л^ературою, вибирати саме те, що найбшьше розкривае дану конкретну тему. При цьому важливим е застереження вщ надмiрного захоплення матерiалом, який хоч i стосуеться якимось чином дано! теми, але спрямований, в основному, на висв^ленш iншого питання. Сощолопчш дослщження виявили, що майже половина (47,3%) студенев стацiонарного навчання на запитання, що 1м заважае вчитися, вщповщали: невмшня самостiйно працювати з програмним матерiалом. Це передбачено також умовами кредитно-модульно! системи навчання згщно з Болонською угодою.
Вирiшальне значення в самостiйнiй роботi належить И оргашзаци. Вже сама суть самостшно! роботи передбачае вмiння студента до самооргашзаци, але, як свiдчить практика педагопчно! працi, цей процес проходить значно усшшшше, якщо викладач в загальних рисах визначить студентам, що повинно
186
стати результатом самостшно1 роботи i яким чином його досягти. При правильнш, вмшш оргашзаци самостшно1 роботи у студента формуються навички дослщницько! роботи. А ця робота вимагае чiткоï науково! дисциплши, рацiонального розподiлу часу на висв^лення i обгрунтування певного роздiлу чи етапу дослiдницького процесу, конкретного сшввщношення працi i вiдпочинку, занять в аудитора, бiблiотецi та в домашшх умовах.
Однiею з визначальних рис самостшно! роботи у вищих навчальних закладах освiти е ïï шдивщуальний характер. Разом з тим юнують загальнi умови органiзацiï самостiйноï роботи студенев. Однiею з таких умов е планування самостiйноï роботи.
Щоб успiшнiше реалiзувати заплановану самостiйну роботу, необхщно на початку семестру довести до вщома студенев робочий план дисциплши, яка вивчаеться на даному семестрi по модулях i змютовних модулях. Систематично контролювати виконання плану, вщзначити вивчення певних тем, ix початок i закiнчення. Зiставляючи результати i час на ïx засвоення можна певшше визначити на яю з питань необxiдно збiльшити чи зменшити увагу в часовому вимiрi, якi потребують фрагментарного висвiтлення, а яю бiльш грунтованого.
Мудрiсть дають тi знання, якi приведенi в лопчну систему, коли людина одне положення може пов'язати з шшим, застосувати його, сшввщнести з реальними умовами, зробити правильнi висновки. А це в комплекс з шшими формами навчання i дае самостшна робота студента тд керiвництвом викладача, який ненав'язливо звертае увагу молодо1' людини на найменш з'ясованi моменти, допомагае студенту заповнити прогалини в його знаннях. 1нод^ в процес роботи зi студентами, викладач i сам переосмислюе вже здавалось би встановлеш iстини, робить вiдповiднi висновки.
Практика свщчить, що чим бшьше студенти були задiянi в самостшнш роботi в студентськi роки, тим краще вони виявляють себе як науковщ пiсля закiнчення вищого закладу осв^и. Деякi з них в науковш царинi реалiзують себе навт ще в стiнаx вузу. Можна навести багато прикладiв, коли студенти тд керiвництвом викладачiв були ствавторами наукових пошукiв, вiдкриттiв, вносили рiзнi рацiоналiзаторськi пропозици.
Пiдводячи пiдсумок сказаному про змiст самостiйноï роботи студенев, можна видiлити такi важливi положення:
- самостшна робота вимагае системност i послщовност у виконаннi поставлених на лекщях, семiнарськиx i практичних заняттях завдань;
- самостшна робота е ефективним засобом розвитку тзнавальних можливостей студента, важливим чинником творчоï науковоï активностi студентськоï молодi.
Лггература
1. Драч М.П., Цiсарик О.Й., Берко Й.М.,Степанюк О.1., Мельник О.М., Тирановець В.1. Кредитно - модульна система як елемент Болонського процесу в Львiвському нацiональному унiверситетi ветеринарноï медицини та бiотеxнологiй iменi С. З. Гжицького. Аграрна осв^а. Наука i методика. Збiрник науково-методичних праць. Випуск 10. С.11-18, 2007
187
2. Лузан П.Г., Дьомш А.1., Рябець В. I. Формування активност студенпв у навчанш. -К.: Вища школа, 1998
3. Палеха Ю. И., Герасимчук B.I., Шиян О.М. Основи психологи i педагогiки: Навчально-методичний посiбник. -К.: Видавництво Свроп. Унiверситет фiнансiв, iнформацiйних систем, менеджменту i бiзнесу, 1999.
Summary Kostenko V. G., Fedyshyn Y.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S. Z. Gzhytskyj
The article deals with the role of students optional work in higher schools in traing of specialists of high guality.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
188
