CC BY
17
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ _СВРОМТЕГРАЦМНИХ ПРОЦЕС1В_
студенпв як до колег, чеснiсть i щирiсть. Тому для вирiшення завдань розвитку творчо! особистостi необхвдно забезпечити творчу атмосферу.
Таблиця 1
Оцгнювання студентами важливост1 умгнь з НДР
Групи студенев Здiйснення дослiдження за алгоритмом Пояснювально-шю-стративне представ-лення результатiв дослщження Визначення протирiч в об' ектах дослщження Уза- галь- нення Устано- влення зв'язюв Доказовють та аргуме-нтованiсть
Контро-льнi 4,6 4,3 3,5 2,2 3,5 2,1
Експери мента- льш 3,0 2,8 4,0 4,4 4,8 4,8
3. Належний стушнь розвитку окремих шдивщуально-психолопчних якостей студенпв. Характеризуючи творчу особистють, вони передбачають такi вольовi якостi, як цiлеспрямованiсть (80%), працьовитють, органiзованiсть, а потiм уже штелектуальш: захопленiсть, ерудованiсть, кмiтливiсть.
4. Формування позитивно! мотивацшно! структури особистостi. Результати й процес НДР не повинш орieнтувати студентiв лише на особистий устх, оцiнку, рейтинг серед студенев потоку. Творча робота спостерiгаeться в тих студенев, для яких значущими е предметно-змiстовi мотиви (71%), коли НДР для особистост — самостшна цiннiсть, що забезпечуе високий рiвень науково-дослщно! самостiйностi й активности Тому, розвиваючи цю сферу особистосп, необхвдно пробуджувати допитливiсть студентiв, защкавлювати !х науковими проблемами, тобто формувати предметно-змютовш мотиви НДР.
Отже, застосування системи завдань самостшно! НДР е важливим засобом пiдвищення науково-дослщно! самостшност й активностi студентiв. Це пов'язано не просто з розвитком науково-дослщних здiбностей, а з вихованням творчо! особистостi. З цiею метою необхвдно всебiчно розвивати як суб'ективнi, так i об'ективнi умови самосшно! НДР студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексюк А. М. Педагопка вищо! освгш Укра1ни. — К.: Либвдь, 1998. — 558 с.
2. Болюбаш Я. Я. Оргашзащя навчального процесу у вищих закладах освгги. - К.: ВВП «Компас»,
1997. — 64 с.
3. Вища освта в Украш. Нормативно-правове регулювання. — К.:Форум, 2003. — 950 с.
4. Квиткина Л. Г. Научное сотворчество студентов. — М.: Изд -во Моск. ун-та, 1982. — 108 с.
5. Наукова та науково-техшчна д1яльшсть Полтавського педагопчного ушверситету 1меш
В. Г. Короленка у 2006 рощ. — Полтава: 1ОЦ ПДПУ, 2006. — 68 с.
6. Наумченко И. Л. Самостоятельный учебный труд студентов. — Саратов: Изд-во Саратовского
университета, 1984. — 148 с.
Вштор КОНДРАТЮК
САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В НА ЗАНЯТТЯХ З ПРАКТИКУМУ В
НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ
У статт1 розкриттг дидактичш проблеми самостшног роботи студентгв тженерно-педагоггчного факультету на заняттях з практикуму в навчальних майстернях. Обгрунтовуеться доцшьтсть студентського самоконтролю, застосування елементгв проблемного навчання при залученнг студентгв до конструкторсько'1 дгяльностг.
Сучасний етап розвитку освпи характеризуеться штенсивним пошуком нового в теори й практищ. Цей процес обумовлений низкою протирiч, головне з яких - невщповщшсть традицшних методiв i форм навчання й виховання новим тенденщям розвитку системи освпи,
нишшшм соцiально-економiчним умовам розвитку суспiльства, що породили цiлий ряд об'ективних шновацшних процесiв. Змiнилося соцiальне замовлення суспшьства стосовно середньо! школи: необхiдне формування особистосп, здатно! до творчого, свщомого, самостiйного визначення свое! дiяльностi, до саморегулювання, що забезпечуе досягнення ще! мети. Уже недостатньо володiти багажем iз суми знань, умiнь i навичок. Суспiльству необхiдна людина, яка вмiе працювати на результат, здатна до певних, соцiально-значимих досягнень. Саме тому особистюна спрямованiсть освiти сьогодш е однiею з основних тенденцш розвитку середньо! школи, а на перший план осв^и виступае завдання реалiзащ! принципу активностi в навчанш: створення умов для виявлення й розвитку здiбностей студентiв, розвиток учбово-тзнавально! активностi й творчо! самостшность Сприятливi умови для цього створюються при методично грамотнiй органiзацi! самостшно! роботи студентiв. Саме самостiйна робота дозволяе максимально активiзувати розумову дiяльнiсть, розвивати логiчне мислення, культуру розумово! працi кожного студента. У ходi самостiйно! роботи студенти здобувають навички ч^ко! органiзацi! свое! дiяльностi, приходять до усвщомлення того, що в процес майбутньо! роботи !м буде необхщно постiйно займатися питаннями самоосв^и, тому що педагогiчна професiя вимагае постшного вдосконалювання свое! майстерностi.
Самостшна робота — метод навчання, що полягае у виконанш студентами завдань iз метою пошуку знань, !хнього осмислення, закрiплення, узагальнення й систематизации набуття вмiнь i навичок розвитку розумово! й рухово! дiяльностi.
До основних методiв самостiйно! роботи студенев на уроках практикуму в навчальних майстернях вiдносяться: робота з шдручниками, довiдниками, науково-методичною лiтературою; лабораторно-практичнi роботи; виршення технiчних i технологiчних завдань, спостереження, вправи.
У загальному виглядi структура самостiйно! роботи студентiв така:
• одержання завдання, обмiрковування його змюту;
• осмислення мети майбутньо! дiяльностi, мобiлiзацiя знань, умiнь, накопиченого
практичного досвiду;
• планування майбутньо! дiяльностi;
• реалiзацiя плану через виконання завдання, здiйснення самоконтролю;
• рефлексивний анатз результатiв дiяльностi.
В оргашзаци самостiйно! роботи визначилися таю форми: фронтальна, ланкова, шдивщуальна. При рiзних формах роботи необхiдний i рiзний пiдхiд до оцiнки дiяльностi кожного студента. Набагато простiше ощнити дiяльнiсть студентiв при фронтальному й шдивщуальному завданнi, враховуючи за результатами його виконання, стутнь засвоення теми, рiвень розвитку вмiнь i навичок. Звщси випливае мета статтi — розкрити етапи формування самостшно! дiяльностi студенев на заняттях з практикуму в навчальних майстернях.
При ланковш формi роботи важче тримати в полi зору кожного студента, тому що в першу чергу необидно направляти дiяльнiсть маленького колективу (ланки) на розробку якого-небудь питання. Позитивним моментом е те, що результат грунтуеться на мiркуваннях, думках, доказах кожного члена цього колективу. Рефлекшя вчить студенев виражати свою думку, анатзувати роботу свою й товаришiв, робити висновки й узагальнення, що е особливо щнним.
Робота з тдручником, довiдковою лiтературою - важливий метод самостшно! роботи студенпв. Виробляються навички читання тексту, видшення головного, умшня аналiзувати, зiставляти, оцшювати практичне застосування розглянутого питання.
Використання пiдручника можливо на всiх типах i етапах уроку — теоретичному, практичному, лабораторно-практичному, при виршенш техшчних завдань.
Досвiд роботи показуе, що у студенпв-першокурсниюв виникають труднощi у робот з пiдручником. Тому на перших заняттях необхщно визначити мшмальний обсяг шформаци (вивчення якого-небудь одного питання), який студенти повинш опрацювати з тдручника самостiйно. Так, при вивченш теми «Вступне заняття» пропоную студентам для самостiйного вивчення шструкщю з безпеки працi. Поступово роботу ускладнюю й тему «Безшкальнi контрольно-вимiрювальнi iнструменти» пропоную студентам повнiстю для самостшного
вивчення, супроводжуючи коротким конспектом. Студенти повинш знати, який результат вони будуть мати шсля виконання самостiйноï роботи, що вони повинш вм^и й головне навщо це потрiбно?
Поряд з навчальною лiтературою широко застосовують довiдкову лiтературу. Так при вивченш теми «Нарiзування рiзьби» студентам пропонуеться завдання: визначити дiаметр свердла для нарiзування рiзьби М 20х1,5; труб 3/4. При самостшному вирiшеннi таких завдань студенти ведуть пошукову роботу з довщниками: Довiдник слюсаря, Довщник токаря, Загально-технiчний довiдник учителi пращ.
Навчальна й довщкова лiтератора е джерелом нових знань i при виконанш короткочасних лабораторних робiт. При вивченш тем «Обпилювання метатв» пропоную студентам лабораторну роботу «Визначення вцщв напилюв». Для виконання роботи студентам видаю набiр напилкiв. Кожному напилку привласнений порядковий номер. Студенти, розглядаючи кожний напилок, визначають вид нашчки напилка, число насiчок на 10 мм довжини, профшь поперечного перерiзу напилка, довжину робочоï частини напилка, тип напилка за призначенням. Робота завершуеться заповненням таблицi.
При оргашзаци самостiйноï роботи велике значення мае техшчна документацiя. Застосовують кiлька видiв технiчноï документацiï, але головнi з них - креслення й технолопчна карта.
При вивченш тем «Розмiчання» велику увагу придшяю питанню читання креслень. Пропоную студентам для виконання самостшно1' роботи таю завдання: 1. За кресленням виконати техшчний малюнок;
2. Виконати креслення деталi;
3. Визначити вщсутш лiнiï на кресленш;
4. Як самостiйне домашне завдання пропоную студентам виконати креслення шдвюки в масштабi 3:1
Мета ще1' роботи полягае у встановленш графiчних знань студентiв, отриманих у школi i на заняттях з креслення в ушверситеи.
Подiбнi завдання використовую й у подальшш робот^ що сприяе нагромадженню знань, освоенню графiчноï грамоти.
Програмою слюсарно1' справи передбачена робота студенпв за вдивщуальними технологiчними картами, спрямована на активiзацiю процесу формування технологiчних знань. Складання й заповнення карти - важливий етап у процес формування технолопчних знань, що дозволяе студентам бшьш усвiдомлено приступити до практично!' роботи над виробом i закрiпити в пам'ят послiдовнiсть майбутньоï роботи.
На рiзних етапах навчання рiзна й робота з iндивiдуальними технологiчними картами, що дозволяе здшснювати iндивiдуальний i диференцшований пiдхiд у процесi навчання. Таким чином, активiзуючи в процес вивчення слюсарноï справи вмiння студенпв орiентуватися в завданнi за зразком, за кресленням чи есюзом ,технолопчнш картi, навчаючи студентiв правильнiй вимовi й написанню технiчних термiнiв, плануванню майбутньоï трудовоï дiяльностi, допомагаю 1м свiдомо виконувати трудовi прийоми й домагатися певних успiхiв в освоенш професiйних умiнь i навичок, необхщних для самостiйноï роботи.
Розвитку творчих здiбностей студентiв сприяе проблемне навчання. Застосування цього методу в трудовому навчанш особливо ч^ко виявилося при залученш студентiв до конструкторськоï дiяльностi, як найбiльш яскравоï форми технiчноï творчостi. Елементам конструювання варто навчати з перших занять. При виготовленш будь-якого, навт найпростiшого виробу, студентовi необхiдно ставити перед собою питання для самостшного вирiшення, якi будуть сприяти розвитку конструкторських умiнь: який матерiал краще вибирати для виробу; який вигляд буде мати готовий вирiб, щоб ним було зручно користуватися й вш був гарним i мщним; як заощадити матерiал при виготовленнi виробу; якими способами краще збирати вирiб.
При конструюванш виробiв, що складаються з деюлькох деталей, студенти визначають способи ххнього з'еднання й взаемодiï, порядок обробки й збирання, тобто здiйснюють перспективне планування й осмислення майбутньоï роботи, що розвивае просторове мислення.
Предметом конструювання в останнi роки все частше стають рiзнi iнструменти. Одна iз причин, що спонукала узятися за це, полягае у вщсутност в шкшьних майстернях iнструментiв.
Випускники факультету, влаштовуючись на роботу в школи, зустрiчаються з проблемою вщсутносп рiзних видiв iнструментiв. У школах немае засобiв на придбання шструменпв, а багато з них можна виготовити на базi шкiльних майстерень, при цьому - шдключаючи до роботи й самих учшв.
Об'ектами пращ е таю шструменти: молотки, ручш лещата, плоскогубцi круглогубцi, гайковi ключi, викрутки, рубанки, рукоятки з цанговим затискачем, тощо.
При пiдборi об'екпв керуюся такими вимогами:
- об'екти мають сустльну значимiсть, вщповщають завданням реалiзацil навчально! програми;
- базуються на технолопчних операцiях, що сприяють засвоенню нових знань, вщпрацьовуванню вмiнь i закрiпленню навичок роботи;
- доступш й посильнi для виготовлення;
- сприяють вирiшенню творчих конструкторсько-технологiчних завдань;
- виховують працьовитють, естетичний смак;
- формують вщповщальне ставлення до доручено! справи.
Формування в студентiв самостiйностi - винятково важливе завдання всього навчально-виховного процесу. На урощ ж пращ виховання самостiйностi виступае не тшьки як мета, але i як зашб, без якого важко оргашзувати учбово-трудовий процес i забезпечити точшсть виготовлення виробiв.
Одним з важливих факторiв, що сприяють вихованню самостшноси, е вмiння в процесi виконання практичного завдання, ощнювати правильнiсть сво!х дiй як шляхом вимiрiв, так i на око, для того, щоб вчасно побачити й попередити помилку, що приведе до подальших неправильних дiй, часом непоправних, тобто здiйснювати самоконтроль. Оргашзую й взаемний контроль студентiв, що сприяе своечасному виявленню й усуненню помилок, у результат пiдвищуеться яюсть виготовлених виробiв. У мiру оволодшня студентами прийомами роботи й умшнями здiйснювати самоконтроль росте рiвень !хньо! самостiйностi при виконаннi учбово-трудових завдань. Самоконтроль разом з тим виховуе в студента самокритичшсть, вимогливють до себе й результатiв свое! пращ, розвивае його вольовi якоси, без яких не можна перебороти труднощi на шляху до досягнення поставлено! мети, i в першу чергу, перебороти самого себе, сво! недолши.
Висновок. Правильно органiзована самостшна дiяльнiсть студентiв допомагае викладачевi й студентовi досягти високих результатiв у процес навчання. При такому навчанш студент завжди активний на урощ, а отже йде усвiдомлене шзнання нового, з'являеться бажання довiдатися бшьше, зробити краще. У викладача е реальна можливють диференцiйованого пiдходу в навчанш, створюються умови особистюного контакту викладач-студент, що найбiльше важливо в реалiзацi! педагогiки спiвробiтництва.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калашник Н. Г., Вертегел В. Л. Самостшна робота - потужний зас1б сучасно!' освгти 1 виховання.
- Запор1жжя: ЗНУ, 2005. — 326 с.
2. Молоцька I. В. Оргашзащя самостшно! роботи студенпв. — Д.: Пороги, 2004. — 122 с.
3. Мороз В. Д. Самостшна навчальна робота студенпв. — Х.: ХМК, 2003. — 64 с.
4. Оргашзащя самостшно! роботи студенпв. / В.М. Король. — Черкаси: Видавництво ЧДУ, 2003. —
216 с.
Степашя ПАВХ, Галина МАМУС
УДОСКОНАЛЕННЯ САМОСТШНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В
З огляду на змши як у суспiльствi, так i в освiтнiй галузi зокрема, роль учителя трудового навчання (обслуговуючо! пращ) полягае у створенш умов, за яких учень може самовиразитися, проявити сво! шдивщуальш здiбностi i сформувати свою життеву позицiю. Саме тому учитель повинен удосконалювати свою педагопчну майстершсть i мати високий рiвень спецiально!
