CC BY
12
Так, у Кшвському люницт, де на дшянках у трав'яному покривi переважа-ють такi види як Stellaria holostea Ь., Fragaria vesca Ь., Veronica chama-edrys Ь. та iншi маса тдземно! частини рослини мае найнижчi показники по-рiвняно з шшими дiлянками лiсництва. Тодi як в Пуща-Водицькому люниц-твi на дшянках, де переважають Convallaria majalis Ь., яка мае потужне коре-невище, сягаючи на деяких дослщних дiлянках до 30-35 % з 45-50 % загаль-ного покриву, маса тдземно! частини найбiльша (табл. 4).
Табл. 4. Динамика маси тдземшИ фптомаси, г/м2 (2006)
Лшництво Маса тдземно! фггомаси, г/м2
травень липень вересень
Голосивське 136,0-174,92 75,4-113,8 44,0-76,28
Бшод1бровне 60,0-229,6 46,0-228,8 45,0-118,4
Пуща-Водицьке 52,0-408,8 79,2-438,0 27,6-294,8
Ки'вське 83,2-227,2 36,76-239,6 67,6-252,8
Пряма корелящя мiж масою тдземно! частини та волопстю грунту протягом вегетацшного сезону спостерiгаеться лише в Ки!'вському лiсництвi й становить у травн г=0,31023, у липнi г=0,2598, у вересш г=0,27756.
Висновки. Таким чином, внаслщок здiйсненого дослiдження ми вияви-ли низку закономiрностей, а саме: позитивна корелящя вологост грунту з волопстю надземно!' фiтомаси; волопсть фiтомаси та маса надземно! частини трав'яних рослин зменшуються до юнця вегетацiйного сезону. Окрiм того, показники найбшьшо!' вологостi фiтомаси спостер^аються в насадженнях з висо-кою зiмкнутiстю крон та високою волопстю грунту. Найбшьша маса фiтомаси на початку вегетацшного сезону спостер^аеться на донках, де зростають види, яким притаманна рання вегетащя. Маса тдземно!' частини рослин зале-жить вiд видового складу: на дшянках з переважанням у трав'яному покривi Convallaria majalis Ь., що мае потужне кореневище, показники найбiльшi.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений : учебник. - М. : Академический проект, 2006. - 480 с.
2. Горд1енко М.1., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф. та ш. Культури сосни звичайно! в Укра-1т. - К. : 1нститут аграрно! економши УААН, 2002. - 872 с.
3. Лаптев О.О. Еколопя з основами бюгеоценологи. - К. : Фггосоцюцентр, 2001. -
144 с.
4. Лковал А.П. Методи агрох1м1чних дослщжень. - К. : НАУ, 2001. - 246 с.
5. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с._
УДК 712:582.971.1:581.522.4 Доц. Л.Г. Варлащенко, канд. с.-г. наук -
Уманський державний аграрний умверситет
САДОВ1 1НТРОДУКОВАН1 ВИДИ РОДУ СЛРШГОЫЛСЕЛЕ
В ОЗЕЛЕНЕНН1
Розглянуто можливосп використання штродукованих вид1в роду Сaprifoliaceae Juss в озелененш. Обгрунтовано тдб1р 1 розглянуто заходи прискореного вирощу-вання садивного матер1алу.
3. Рослини у ландшафтнш архiтектурi
207
Ключовi слова: штродукщя, жимолость, кущi, MiCTO, плоди.
Assoc. prof. L.H. Varlashchenko - Uman State Agrarian University
Introduction of the varieties of Caprifoliaceae Juss genus and their use in greenbelt setting
The possibilities of the use of the introduced varieties of Caprifoliaceae Juss in gre-enbelt setting are studied. The choice is grounded and the measures for the accelerated growth of planting material are considered.
Keywords: introduction, honeysuchle, bushes, leaves, garden-stuffs.
Проблема благоустрою i озеленения населених мюць е актуальна через зростання житлового будiвництва в Укршт. Особливу роль у цих аспектах вщграють штродуковаш рiзноманiтнi види жимолостей. Дослщження жимолостей здшснювали в Укра1ш в дендропарку "Софйвка" НАН Украши та Уманському сшьськогосподарському ушверситеть
Метою до^дження було видшення особливостей розмноження i ви-рощування окремих садових жимолостей для використання ix в озелененнi.
Об'ектом до^дження була жимолость синя (Lonicera coeruleae L.), яка належить до родини жимолостевих (Caeruleae Rehd.) i мае смачш i при-датш для вживання плоди.
Рiзноманiтнi ознаки кушдв, листя i плодiв сприяло головним чином для видшення лише на територй Росй 10 видiв голубих жимолостей, якi було описано в 1958 р. у "Флоре СССР", а саме: L. kamtschatica - камчатська (Ла-зурна, Золушка, Герда), L. altaica - алтайська (Вогненний опал, Провшщал-ка), L. Turczaninowii - Турчаншова (№2 2-533), L. pallasii - Палласа, L. ste-nantha - вузькоквiткова та ш. [1]. Пiзнiше росiйськi i зарубiжнi ботанiки пере-конливо доказали, що всi цi тетраплощш види дшсно е внутрiшньовидовими таксонами одного виду L. caeruleae - жимолость синя.
У природних умовах жимолость синьо-плода утворюе невисокий пря-мий кущ, що густо галузиться, чагарник завдовжки вщ 0,5 до 1 м. В умовах культури вш досягав 1,5-2,0 м [1].
Крона округла, нашвкуляста, плоскоокругла. Скелетш гшки вщ бурих до сiро-буриx, на багаторiчниx гiлкаx кора вiдшаровуеться вузькими поздов-жнiми смугами. Кiлькiсть скелетних гшок в одному кущi може бути вщ 1 до 25 залежно вiд вiку. У першi роки життя дуже повiльно розвиваеться надзем-на частина i швидко росте коренева система. Максимальних розмiрiв кущi досягають у вiцi 7-12 роюв. У першi три роки росте первинне стебло росли-ни, в наступш бiля основи первинного пагона утворюеться поросль, що дае початок скелетним гшкам куща [1].
Бруньки на пагонах знаходяться в пазухах протилежно розмщених листюв по 2-3 один вщ одного, утворюючи вертикальний ряд - серiю. Бруньки генеративно-вегетативш мiстять зачатки квггок i пагонiв. У серii найбшьш розвиненi нижнi бруньки. Вони утворюють навесш пагони завдовжки 2,0-3,5 см. Бшя ix основ i в пазухах нижшх пар листкiв утворюються 8, рщко 10 двоквiтковиx суцвггь. Листки суцiльнi, цiлокраi, подовженоовальнi (залежно вщ виду), елiптичнi, ланцетш, опушенi або майже голi. Квггки двоста-
208
Збiрник науково-технiчних праць
TeBi зеленуват^ бiлувато-жовтi або жовтi, найчастiше трубчасто-воронкопо-дiбнi, досить великi. Жимолость синя - перехресно запильна рослина.
Плоди е суплiддям, 1'хня форма рiзноманiтна: цилiндрична, веретено-подiбна, стручкова, тощо. Забарвлення блакитне з сильним восковим нальо-том. Стиглi плоди кисло-солодю або кислi Ï3 слабким ароматом. Довжина ягоди - 1,5-2,5 см, ширина - 0,8-1,8 см, маса - 0,6-1,5 г. Одна ягода мютить в 8-22 i бшьше насшин. Насшня дрiбне, свгтло-коричневе до темно-коричневого, в 1 г близько 700 насшин. Коренева система жимолост синьоплодо1 стрижнева, густо розгалужена. Глибина ïï залягання сягае 50-60 см i залежить вщ механiчного складу грунту.
Жимолость синя в умовах правобережного Люостепу Украши починае вегетувати рашше за iншi ягiднi культури на 10-15 дшв - кiнець березня - початок квгтня - за середньодобовоï температури 5-7 °С. Квiтування почи-наеться через 4 тижнi шсля початку розпускання вегетативних бруньок - початок травня за середньодобовоï температури 10-12 °С i тривае залежно вiд погодних умов 10-15 дшв. Весняш заморозки рослини не пошкоджують.
Рiст пагонiв починаеться одночасно iз цвiтiнням й iнтенсивно тривае до липня. Середньорiчний прирiст пагошв становить 9-25 см. Характерною особливютю жимолостi синьоï е утворення лгтшх пагонiв. У кiнцi липня про-буджуеться частина верхiвкових бруньок, яю сформувались на пагонах. Вони утворюють пагони завдовжки 3-8 см, яю не пiдмерзають. У перiод зниження штенсивного росту пагонiв тривае формування зачатюв квiток [1].
Високо щняться смаковi якостi. У свiжому виглядi плоди використо-вують як десерт i для перероблення на варення, соки, компоти [1, 3]. Плоди жимолост використовують у народнш медициш в разi розладiв травлення, хворобах печшки i жовчного мiхура, гшертони, серцево-судинних захворю-ваннях, маляри, недоев!', ожирiннi, як сечогiнний засiб. Ягоди мають бакте-рициднi властивостi.
Лжарською сировиною е плоди, кора, молодi пагони, листя пiд час кв^ування рослини. Препарати жимолостi мають в'яжуч^ сечогiннi, капшя-ро-змiцнювальнi, протизапальнi i протисклеротичш властивостi. У госпо-дарських цшях використовують деревину жимолостi. 1з не1' виготовляють гвiздки для чобгт, шомполи для рушниць, ткацькi човники, сувешри, якi мають велику мщшсть та багато iнших виробiв.
Найпоширенiшi способи вирощування саджанцiв жимолост - з насш-ня та вщсадюв - характеризуються високою трудомютюстю i низькою ефек-тивнiстю. Виршенням проблеми забезпечення потреби в садивному матерь алi цiеï культури е технолопя вирощування саджанцiв iз зелених живщв, яка заснована на явишд репродуктивно1' регенераци.
Технологiя зеленого живцювання забезпечуе найбшьш прискорене i виробничо-ефективне розширення багатьох плодових i япдних культур, е не-замiнним для розмноження форм i сор^в, яю е в маточних екземплярах в не-великiй кiлькостi. Воно надае змогу одержувати кореневласш рослини з гене-тичною однорiднiстю, фiзiологiчною i анатомiчною цiлiснiстю органiзму. З метою тдвищення ефективностi цього методу розмноження актуальним е
3. Рослини у ландшафтнш apxiTeKTypi
209
визначення оптимальних термiнiв заготiвлi живцiв залежно вщ фенологiчних фаз, встановлення оптимальних концентрацш ростових речовин залежно вiд метамерност пагона та фенолопчно! фази оптимального типу живця.
В озелененш найчастше використовують виткi i чагарниковi жимо-лостi та !х численнi декоративш форми, рiдше - садовi з "с^вними плодами. 1х вирощують у садах, парках, на присадибних дшянках, як декоративш, аро-матичш, 1ст1вт i лiкарськi рослини [1, 4, 5]. Гарно виглядае ця рослина в низьких огорожах мiж садовими зонами, застосовують 11 для закршлення схилiв i обривiв, рекомендують для низьких бордюрiв, живоплотiв, поодино-ких i групових насаджень, декорування водойм i в пiдлiсок [1, 3, 5].
Залежно вщ призначення об'екта озеленення жимолост виконують рiзнi функци: формують архiтектурно-художнiй образ об'екта; разом з шшими рослинами сприяють рекультиваци земель, полiпшуючи !х стшюсть; захи-щають його вiд пилу i шуму; регулюють режим вологост^ температури та iн.
Внаслiдок дослщження ми виявили характернi для кожного виду i форми жимолостей бюлопчш та декоративнi властивостi, якi можуть бути основою для !х використання в зеленому будiвництвi. Встановлено, що щ рослини мають багато позитивних якостей, яю видiляють !х серед шших де-коративно-плодових кущiв, яю можна вирощувати в усiх регюнах Укра!ни.
Здатнiсть до вкорiнення садових жимолостей зумовлена !хтми бюло-пчними особливостями i залежить вiд географiчного походження виду i його фшогенезу. Вкорiнення зелених живцiв i особливо !х регенерацiйна здатнiсть залежать вщ динамiки рiчного циклу росту пагошв.
Для вкорiнення садових жимолостей рекомендуемо використовувати ростовi речовини для кращого розвитку рослин, вкоршення яких збшь-шуеться до 80-90 %. Найперспектившшим способом вирощування жимолостей в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни е вегетативне розмноження вкоршенням зелених живщв у грядах установки штучного туману i дорощу-ванням саджанцiв на розсаднику до 2 роюв у контейнерах iз закритою коревою системою [2, 3]. Внаслщок вивчення бюлопчних особливостей i декора-тивних якостей синьоплодих жимолостей для озеленення рекомендуемо таю види: татарська, камчатська, "с^вна [2, 3].
Висновок. Отже, використовуючи жимолосп в озелененш, потрiбно враховувати бюеколопчш особливос^ кожного штродукованого виду. Для збереження декоративних i господарсько-цiнних ознак жимолостевих використовувати вегетативне розмноження, зокрема й стебловими живцями. Це дае змогу прискорити вирощування саджанщв, збшьшити вихщ садивного матерiалу до 90 %, а також створити генетично однорщш клони та ш. [2, 3].
Лггература
1. Андр1енко М.В., Роман 1.С. Малопоширен1 плодов1 1 яг1дн1 рослини. - К. : Вид-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Варлащенко Л.Г. Агробюлопчш та технолопчт особливосп кореневласного розмноження жимолосп 1ст1вно1 в умовах правобережного Люостепу Укра1'ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Умань : Вид-во "Графша", 2001. - 18 с.
3. Ващенко И.М., Девочкина З.Л. Декоративные растения в саду. - М. : Колос, 2000. -
142 с.
210
Зб1|)11ш.: науково-техшчних праць
4. Кумииов Е.П. Нетрадиционные садовые культуры. - М. : Фолио, 2003. - 255 с.
5. Левой Ф.М., Кузнецов С.1. Загальш сьогоденш проблеми в озелененш мют в Укра1'т // Науковий вюник УкрДЛТУ : М1ськ1 сади i парки минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в УкрДЛТУ, 2001. - Вип. 115. - С. 226-230._
УДК 712.253:58+631.524 Ст. наук. ствроб. Н.М. Смтянець, канд. бюл. наук -Нацюнальний ботатчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украти
ЕТАПИ 1НТРОДУКЦ11 ВИД1В I Р1ЗНОВИД1В РОДУ LIGUSTRUM L. У НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ 1МЕН1 М.М. ГРИШКА
На основ1 арх1вних даних i сучасних дослщжень видшено основы етапи штро-дукцп вид1в i р1зновид1в роду Ligustrum L. у Нащональному боташчному саду 1м. М.М. Гришка НАН Украши, починаючи з 1938 р., а також визначено шляхи вщнов-лення та поповнення таксоном1чного складу колекцп.
Ключовi слова: колекщя, види, етапи штродукцп Ligustrum
Senior research officer N.M. Smilyanets - M.M. Gryshko National Botanical
Garden National Academy of Sciences of Ukraine
Stages of introduction of kinds and varieties Ligustrum L. in M.M. Grishko national botanical garden
Is studied a history introduction of kinds and varieties Ligustrum L. in M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine since 1938, the estimation to modern state is given. The ways of renewal and addition to taxonomical composition of collection are certain.
Keywords: collection, kinds, stages of introduction Ligustrum.
У сучасному ландшафтному будiвництвi тошарне мистецтво набувае дедаш бiльшоi популярность Стрижет ф^ури, бордюри, живоплоти, живi стши, формовi сади, мистецтво бонсай мають важливе значення у створенш ландшаф^в парюв, скверiв, зелених зон у мютах, для зовшшнього та внут-ршнього озеленення.
Асортимент рослин, яю можна використовувати для створення стри-жених елеменпв, дуже великий. За Л.1. Рубцовим [1] - близько 140 видiв де-ревно-кущових рослин, за О.1. Колесниковим [2], - близько 160 видiв доцшь-но використовувати в тошарному мистещш, росiйськi сучасш фаxiвцi (Л.1. Улейская, Л.Д. Комар-Темная) [3] пропонують понад 200 видiв.
Найстаршою, найвибагливiшою та найпоширенiшою культурою для живопло^в можна вважати Ligustrum vulgare L., тому багато ландшафтних арxiтекторiв вважають ii "примiтивною", "простою", малодекоративною. Спростувати цю думку допомогли дослщження роду Ligustrum L., що базу-ються на вивченнi юторй iнтродукцii на основi арxiвниx даних, сучасному вщновленш та поповненнi колекцй видiв, рiзновидiв, форм та культиварiв цього роду в Нацiональному боташчному саду iм. М.М. Гришка НАН Украши (надалi в тексл - НБС).
Вивчаючи iсторiю штродукцй роду Ligustrum L., видiлено деюлька етапiв формування колекцii за юторичним (часовим) критерiем. Збiр колек-
3. Рослини у ландшафтнш архiтектурi
211
