CC BY
24
3. Браудэ И.Д. Выращивание противоэрозийных насаждений - М.: Сельхозгиз, 1954. - 167 с.
4. Генсирук С.А., Цемко В.П., Гайдарова Л.И. Использование низкопродуктивных земель в УССР. - К.: Наук. думка, 1981. - 240 с.
5. Дубинский Г.П., Бураков В.И. Почвозащитное устройство агроландшафта. -Харьков: Вища школа, 1985. - 216 с.
6. Экологическая оптимизация агроландшафта. - М.: Наука, 1987. - 240 с.
7. Казьмир П.И. Противоэрозионная организация территории. - Львов: Изд-во Львов. с.-х. ин-та, 1988. - 125 с.
8. Копш Л.1., Фiзик 1.В. Основш напрямки оптимiзащi люистосп твшчно-схщ-но! частини Волинсько! височини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.11. - С. 34-39.
9. Мандер Ю. Оценка экологического разнообразия сельскохозяйственных ландшафтов с помощью экотонов// Сельское хозяйство и окружающая среда. - Таллин. -1979. - С. 92-95.
10. Мандер Ю.Э. Некоторые пути экологической оптимизации сельскохозяйственных ландшафтов/ Автореф. дис... канд. биол. наук: 03.00.16. - Тарту, 1983. - 26 с.
11. Мельник А.С. Защитное лесоразведение на Волынской возвышенности/ Автореф. дис. канд. с.-х. наук: 06.03.01. - Львов, 1974. - 28 с.
12. Николаев В.А. Ландшафтно-географические аспекты изучения и оптимизации территориальной структуры сельскохозяйственных земель// Мелиорация ландшафтов. -М.: МФГО, 1988. - С. 18-30.
13. Павловский Е.С. Оптимизация участия лесных насаждений в аграрном ландшафте: вопросы теории// Лесное хозяйство. - 1990, № 5. - С. 17-21.
14. Паулюкявичюс Г.Б. Роль леса в экологической стабилизации ландшафтов. -М.: Наука, 1989. - 215 с.
15. Харитонов Г.А. Водорегулирующая и противоэрозионная роль леса в условиях Лесостепи. - М.: Гослесбумиздат, 1963. - 255 с.
УДК 712:582.971.1:581.522.4 Доц. Л.Г. Варлащенко, канд. с.-г. наук;
проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
ВИКОРИСТАННЯ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В РОДУ CAPRIFOLIACEAE JUSS В ОЗЕЛЕНЕНН1 НАСЕЛЕНИХ М1СЦЬ
Розглядаемо можливосп озеленення населених мюць деякими штродуковани-ми видами роду Caprifoliaceae Juss. Обгрунтовано n^6ip i розглянуто заходи приско-реного вирощування садивного матерiалу перспективних видiв, форм i сортив синьо-плщних жимолостей та використання ix в зеленому будiвництвi.
Doc. L.H. Varlashchenko; prof. A.F. Balabak - Uman' State Agrarian University
Possibilities of introduction of some plant varieties of Caprifoliaceae Juss
genus in greenbelt setting
Selection is grounded and measures of accelerated growing of planting material of perspective kinds forms and varieties of sweet-berry honeysuckle are studied, their use in greenbelt setting is considered.
1стор1я свггового сад1вництва пов'язана з штродукщею дикорослих де-коративних, плодових i япдних рослин. Великим резервом розширення ix видового складу е рослинш ресурси Свропейсько-Аз1атського центру i, особливо, люи Правобережного Люостепу Украши. Вщб1р кращих дикорослих мало поширених декоративних, плодових i япдних рослин мае велике практичне
значення у зеленому будiвництвi Украши, яке найлшшого свого розвитку до-сягло у 50-80-tí роки минулого столiття [7].
Рщ жимолостевих (Caprifoliaceae Juss) включае 15 родiв i близько 500 видiв, а рщ жимолость (Lonicera L.) об'еднуе бшьш нiж 200 видiв. У при-родi вона росте у шдлюку змiшаних рiвнинних i гiрських люах помiрно холодного поясу швшчно! пiвкулi. У Росп трапляеться бшьше 50 видiв жимо-лостi, що заселяе територiю вiд европейсько! частини краши до Далекого Сходу в негустих хвойних i змшаних люах, у вологих темнохвойних, долин-них i листяних люах, на узлюш лiсiв i лiсових галявинах [1, 4-6].
Дшсна iнтродукцiя жимолостi розпочалась у 1933 роцi на Павлiвськiй дослiднiй станци пiд керiвництвом видатного вченого, академша М.1. Вавилова.
В Укра1ш iнтродукцiею жимолостi займаються на Краснокутськш дос-лiднiй станци шституту садiвництва УААН.
Види жимолостi на сьогодш широко розповсюдженi в озелененш. 1х вирощують у садах, парках, на присадибних дшянках, як декоративш, арома-тичнi, Ис^вш i лшарсью рослини [1, 6].
Використовують жимолость у декоративному садiвництвi для вертикального озеленення (арки, перголи, вертикальш опори, низьк огорожi мiж садовими зонами), застосовують i! також i для закршлення схилiв i обривiв. Ii рекомендують для низьких бордюрiв, живоплотiв, поодиноких i групових на-саджень, декорування водойм i у шдлюок. Вона гарно виглядае в штамбовш культурi i набувае плакучо!' форми [7].
Всi листопадш чи вiчнозеленi, прямостоячi чи витк кущi з простим суп-ротивним листям, духмяними квiтами i мальовничими, а у деяких видiв i 1'спв-ними плодами. Рослини тiневитривалi i невибагливi до грунту, холодостшю, швидко ростуть, добре переносять обрiзку i мiськi умови загазованостi повпря.
Для використання в озелененнi населених мюць в Украiнi рекомендуемо щнт у декоративному вiдношеннi штродуковаш види роду Caprifoliaceae Juss.
Жимолость альпшська - L. alpígena L.
Батьювщина гiрськi райони Середньо!' i Пiвденноi Свропи. Невисокий чагарник до 1,5 м висотою, з дуже густою, кулястою кроною i темно-зеле-ним, крупним, щiльним, до 10 см завдовжки, майже шюрястим листям, голим зверху i бшьш свгтлим знизу, коротковшчастими по краю, до 10 см завдовжки. Квгтки без запаху, парт, пазухи, двогуб^ на прямостоячих кв^коносах завдовжки до 4,5 см, темнувато- або зеленувато-жовтого кольору, з темно-червоним або коричнево-червоним нальотом зовш. Тривалють цвiтiння 1525 днiв. Дуже декоративш ii плоди - ягоди, крупш, попарно зрощенi, червонi, блискуч^ схожi на вишню. Завдяки цим ягодам, що прикрашають кущ (1,5 мюящв) i що ефектно видшяеться на тлi листя, жимолость альпшська вважаеться одшею з найкрасивiших у перюд плодоношення.
Жимолость Глена - L. Glehníí
Мешканець островiв швдня Курильсько: гряди i Сахалiну, де вона займае сухi схили пр до поясу лiсiв кам'янох берези.
Висота чагарника близько 1,5 м. Вгдргзняеться досить крупним листям - до 10-12 см довжини, зверху вони голг, трохи зморшкуватг, знизу злег-ка опушенг. Зеленувато-жовтi квгтки сидять на довгих, до 4,5 см, квгтконосах. Плоди яскраво-червонi, блискучг, досить крупнi - до 1,5 см. Два плоди час-тково зростаються один з одним. Квггне i плодоносить чагарник на 5-6 ргк. Плоди дозрiвають у липш-серпнг Розмножують цей вид як насгнням, так i лiтнiми живцями. При обробцг ix ß-iндолилмасляною кислотою укоргняеться близько 80 % живцiв.
Жимолость Королькова - L. Korolkowii Stapf.
Середньоазiатський дуже декоративний листопадний чагарник до 3 м висотою, з вгддаленими, в ранньому вiцi м'яко опушеними гiлками. Листя широко-яйцеподiбне або елгптичне (до 3 см), загострене, з широко-клиновидною пiдставою, голубувато-зеленг, частiше сизi, такi, що додають рослинi не-повторну своергдшсть, яка посилюеться при появi свiтло-червониx бутонгв. Ще нарядно ця жимолость виглядае у пору цвтння, яке тривае два тижнi. Коли розпускаються ряснг, рожевi квiти, вони дуже ефектно виглядають на фонi сизо'' зеленг. Кулястi, яскраво-оранжевi або яскраво-червонi, дуже декоративш плоди зберггаються на кущах до глибоко'' осенi. Мало ушкоджуеться шкiдниками i хворобами.
Жимолость Маака - L. Maackii Rupr.
Найкрупнгший далекосxiдний вид жимолостi. Трапляеться у дубових i в'язових лгсах, по берегах рiчок Далекого Сходу, Пгвшчно-схгдного Китаю, Коре'' i Японп. Розлогий чагарник або деревце до 5 м висотою, з свггао-сгрою корою. Листя короткочерешкове, яйцеподiбно-елiптичне до широколанцетного, поступово загострене, майже голе. Квггки крупнг, запашнг до 3 см у дг-аметрi, бшосшжш, пгсля вiдцвiтання - жовтг. Цвтння продовжуеться з початку до кгнця червня. Ягоди сидячг, кулястг, вгльнг, не'стгвш.
Жимолость др1бнолиста - L. microphylla L.
Не дивлячись на свое швденне походження, - основний ареал ii розта-шований у Середнiй Ази, Казаxстанi i частинi Алтаю - дуже витривала у се-реднiй смузг. У природг вона пiднiмаеться високо в гори, де росте у поясг вгд 1300 до 3300 м н.р.м. на розсипах, у мгжггр'ях скель, на грангтах, пгсковиках, вапняках у ргдкостанах лгсгв з ялини Шренка, волоського горгха, а також у чагарниках з декглькох видгв ялгвцю.
Жимолость покривальна - L. involucrata Banks ex Spreng.
У природних умовах широко поширена у захгднгй частит Пгвшчно'' Америки. Чагарник до 3 м висотою, зг щгльною яйцеподгбною кроною i темно-зеленим, крупнгшим, нгж в гнших жимолостей, листям до 12 см, що дещо нага-дуе листя бузку угорського. Квгтки парнг, до 3 см, спочатку жовтг, по вгдцвгтан-ню - червонуватг, на прямостоячих квгтконосах, завдовжки до 3см; приквгтки яйцеподгбнг, гострг, зеленг, густо залгзисто-опушенг, по краю вгйчастг, до сере-дини нагадують вгночок. Квгтне дуже довго, гнодг 90 днгв. Але вже з кшця червня в окремг роки, а частгше з липня, починаеться дозргвання досить крупних
чорних плодiв, що красиво видiляються на фот прикв^юв, якi зберiгають свiй яскравий колiр. Плодоносить щорiчно, починаючи з 3 роюв. Чорнi, блискучi плоди при n^CTaBÍ охопленi лiловими вщгнутими приквiтками, що додають кущу у пору плодоношення дуже своерщний вигляд.
Жимолость Толмачева - L. tolmatchevii
Названо! так на честь боташка, що знайшов ii у природi. Цей найрщ-кiснiший вид жимолост зацвтае у серединi травня, що занесений до Черво-но! книги Роси i трапляеться лише на невеликш дiлянцi у долинi рiчки Тимi на Сaхaлiнi. До вирощування ще! жимолостi в ботaнiчному саду в Москв^ квiтки ii не були описаш ботaнiкaми, оскiльки перша зустрiч з цiею росли-ною у природi вiдбулaся, коли на мющ квiток вже були зрш чорнi елшсопо-дiбнi плоди з темно-пурпуровими прикв^ками i чорними тичинками.
Жимолость чорна - L. nigra L.
Свропейський вид, схщна частина ареалу якого знаходиться у Прикар-патп, де вiн росте в прських лiсaх. У нас у кра!ш вперше з'явилася у культурi у 1736 р. i зараз поширена вiд Прибалтики до Новосибiрськa.
Це густо облистяний чагарник середньо!' величини, що не перевищуе 2 м, досить тшьовитривалий, але рясшше квiтуе на добре освiтлених мюцях. Червонувaтi квiтки з'являються в третш декaдi травня, а зaкiнчуеться цвтння у серединi червня. У першш половинi липня дозрiвaють синювaто-чорнi зрощеш у пiдстaви плоди. Квiтнути i плодоносити починае з 4-5 роюв. Розмножуеться нaсiнням i лiтнiми живцями, вкорiнювaнiсть яких досягае до 80 %. Може вико-ристовуватися в групах i для створення живопло^в середньо!' висоти.
Жимолость icmíena - L. edulis Turcz. ex Freyn. Найбшьш важливими в якост техшчних, плодових i декоративних рослин е види i форми синьо-плщ-но!' жимолостi - жимолость iстiвнa (Lonicera edulis Turcz.), жимолость кам-чатська (L. kamtschatica /Sevast./ Pojark.), жимолость Турчаншова (L. Turczani-nowie Pojark.) i жимолость алтайська (L. altaica Pall. ex DC.).
Трапляеться у вологих прських люах, по краях болгт, вщдаючи перевагу вапняним субстратам, у Схщному Сибiру, на Далекому Сход^ в Япони, Коре!', Кита!'. Прямий гшлястий чагарник до 2 м висотою, з бурою корою, що подовжньо-лущиться. Листя рiзноi величини i форми - вщ овальних до ль нiйно-довгaстих. Квгтки ясно-жовтi або жовтувaто-бiлi. Плоди синьо-чорш з сизим нальотом, iстiвнi, таю, що на смак нагадують чорницю. Квiтне i плодоносить чагарник на 3 чи 5-ий рш.
Введення перспективних форм та сор^в жимолостi iстiвноi у промис-ловi насадження, фермерськi та присaдибнi сади гальмуеться вiдсутнiстю ефективних методiв розмноження, а вщтак - дефiцитом садивного мaтерiaлу
Для збереження господaрсько-цiнних ознак та сортових властивостей ще! щнно! культури використовують вегетативне розмноження, у тому чи^ стебловими живцями. Це дае змогу прискорити вирощування саджанщв, збшьшити вихiд садивного мaтерiaлу, створювати генетично однорiднi клони, а також швидше впроваджувати новi сорти у виробництво [2, 3].
З метою шдвищення ефективностi вирощування кореневласного садив-ного матерiалу жимолостi 1спвно1 актуальним е вивчення оптимальних строкiв заготiвлi живцiв, визначення типу пагона i метамерностi живцевого матерiалу, встановлення оптимальних концентрацш фiзiологiчно-активних речовин -стимуляторiв укорiнювання та способiв дорощування вкорiнених живцiв.
Наявнi данi лггератури щодо вирощування кореневласного садивного матерiалу жимолостi 1спвно1 мають суперечливий характер i не охоплюють всього циклу, а агрозаходи недостатньо розроблеш. Тому усшх впровадження 11 зi збереженням комплексу господарсько-бюлопчних сортових ознак значною мiрою обумовлюеться вдосконаленням технологи кореневласного розмноження.
Проведенi дослiдження свiдчать про те, що оптимальним типом живця вивчених сор^в жимолостi 1спвно1 в умовах Правобережного Люостепу Ук-ра1ни е заготовленi з ашкально1 частини пагона. Нами виявлена залежшсть мiж регенерацiйною здатнiстю i метамернiстю живцевого матерiалу. Кшь-кiсть укорiнених живщв та всiх коренiв i !х довжина в одновузлових живцiв усiх дослiджуваних сортiв у 1,5-2,5 рази менш^ нiж у дво- i тривузлових. Оп-тимальне вкорiнювання стеблових живщв в умовах регюну спостершаеться у червнi та на початку липня.
Дослщжуваш фiзiологiчно-активнi сполуки неоднозначно впливають на регенерацiйну здатнiсть стеблових живщв. Крашд результати вкоршюван-ня одержано при обробщ живцiв водними розчинами Р-шдолилмасляно! та а-нафтилоцтово! кислоти. 1х позитивний вплив у стимулятивних концентращях проявляеться при живцюванш в оптимальнi термiни (1-5 червня) та за спри-ятливих умов укоршення живцiв.
Коренеутворення у зелених живщв стимулювала витримка у водних розчинах Р-шдолилмасляно1 кислоти у концентраци 10-25 i а-нафтилоцтово1 кислоти 5-20 мг/л з експозищею 12-17 годин. Майже у вЫх дослiджуваних сор^в живцi тут вкорiнювались на 15-25 дшв ранiше, порiвняно з контролем. Кшьюсть укорiнених живцiв у кшщ дослiду була у 1,5-4,0 рази бшьшою, а загальна кiлькiсть корешв i !х довжина в розрахунку на один живець у 2-3 рази перевищували контрольний варiант дослщу.
Збiльшення концентраци водних розчитв дослiджуваних сполук до 30-35 мг/л не викликало пiдвишення регенерацшно1 здатност у живцiв, а 40-50 мг/л гальмувало регенерацiйнi процеси. Для кожного типу живця кон-центрацiя фiзiологiчно-активноl речовини, що стимулюе процеси регенераци адвентивних коренiв е специфiчною. В оброблених i у контрольних живщв кореш з'являються неодночасно. Отже, регенерацшна здатнiсть дослiджуваних сортiв жимолост 1сивно1 залежить вiд генотипу, типу живця, використання фiзiологiчно-активних речовин ауксиново1 природи та термiнiв живцювання.
Таким чином, належить вiдмiтити, що жимолость мае багато позитив-них якостей, як видiляють И серед шших плодових i декоративних кушiв: культурш И форми можна вирощувати в уЫх регiонах Украши; квiти бшь-шостi И культурних видiв мають витончений шжний аромат; плоди синьо-плiдних жимолостей вiдрiзняються незвично раншм дозрiванням плодiв, на два тижш ранiше за суницю i вважаються складовою вiтамiнiв; плоди деяких
декоративних видiв зберiгають свою неповторну красу до глибоко1 осеш. Вони мають бiлe, червоне, помаранчеве i чорне забарвлення, а також ширше ви-користовуються в oзeлeнeннi i3 ïx привабливого вигляду. Рoзглянутi види жимолост рекомендуемо для широкого впровадження в озеленення шляхом кореневласного ïï розмноження.
Лггература
1. Аксенов Е.С., Аксенова Н.А. Декоративные растения: Деревья и кустарники. -М.: АБФ/ABF, 2000, т. 1. - 560 с.
2. Варлащенко Л.Г., Балабак А.Ф. 1нтродукщя та вирощування садивного матерь алу синьоплщних жимолостей в умовах правобережного Люостепу Украши// Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун-ту "Бюлопчш науки i проблеми рослинництва". - Умань: УДАУ, 2003. - С. 507-512.
3. Варлащенко Л.Г. Агробюлопчш та технолопчш ocoбливocтi кореневласного розмноження жимолост 1'спвно'1' в умовах правобережного Люостепу Украши// Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Умань: "Графка", 2001. - 18 с.
4. Ващенко И.М., Девочкина З.Л. Декоративные растения в саду. - М.: Колос, 2000. -
142 с.
5. Високовггамшш плoдoвi культури/ 1.М. Шайтан, С.В. Клименко, Р.Ф. Клеева, В.А. Анпшогова. - К.: Урожай, 1987. - 104 с.
6. Куминов Е.П. Нетрадиционные садовые культуры. - М.: Фолио, 2003. - 255 с.
7. Левон Ф.М., Кузнецов С.1. Загальш сьогоденш проблеми в озелененш мют в Ук-раш// Наук. вicник УкрДЛТУ: Мicькi сади i парки минуле, сучасне i майбутне - Л^в: Укр ДЛТУ. - 2001, вип.115. - С. 226-230._
УДК582. 471: 712 Ю.1. Шевчук; С.С. Пукас; проф. В.П. Шлапак,
д-р с.-г. наук; Л.А. Колдар -Нащональний дендрологiчний парк "Софивка"
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ TAXUSBACCATA L. ТА SOPHORA JAPONICA L. У САДОВО-ПАРКОВИХ ГОСПОДАРСТВАХ
Виявлено декоративш якосп та бюлопчш властивосп Taxus baccata та Sopho-ra japonica L., яю можуть бути рекомендоваш для використання у парковому будiв-ництвi та озелененнi.
Yu.I. Shevchuk; S.S. Pukas; prof. V.P. Shlapak; L.A. Koldar - National
deontologicalparks "Sofijvka"
Features of growing of Taxus Baccata L. and Sophora Japonica L. in garden and parks economies
It is found out decorative qualities and biological properties of Taxus baccata and Sophora japonica L., which can be recommended for the use in park building and planting of greenery.
Впровадження нових, декоративно цшних рослин, у сучасне садово-паркове мистецтво та озеленення вуличних насаджень, як приносять велику, р1зноб1чну користь i мають саштарно-естетичне та культурно-побутове зна-чення е актуальним завданням сучасносл. Тому, значну роль у покращенш ландшафтних територш вщграе штродукщя нових деревних та кущових рослин. Останшм часом значно розширився асортимент декоративних рослин, як широко використовуються у зеленому будiвництвi Украши. Серед них значне мюце належить видам роду Taxus L та Sophora japonica L. [1, 2].
